Масниця — це одне з найстаріших свят слов’янських народів, яке допомагає прогнати зиму та розбудити весну від сну. Надзвичайно колоритне свято було популярним як в минулому, так й в сьогоденні.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про Масницю, історію свята та традиції святкування в Україні.

Масниця 2025: історія свята

Масниця — традиційне слов’янське свято, яке здавна символізувало прощання з зимою та зазивання весни. Воно супроводжується масовими гуляннями та смачними стравами.

Традиція святкування Масниці притаманна не тільки українцям, але й іншим представникам слов’янських народностей. Чехи називають його Менсопустом, словаки — Фашіангом, а поляки — Запусти. Головні атрибути однакові — млинці та інші страви, які складаються з молока. 

Сама ж історія свята налічує не одне століття. В дохристиянські роки цей день був святом весни та Бога-сонця. Тоді ж і з’явилася традиція пекти круглі коржі, які нагадували за формою сонце. Предки вважали, що така страва може надати людям частинку сонячного світла і тепла. Вже згодом коржі замінили млинцями.

Пізніше язичницьку традицію було прив’язано до початку Великого посту перед Великоднем. Це і вважається причиною того, чому дата початку святкового тижня змінюється з року в рік.

Масниця в Україні

Масниця в Україні має дуже давнє коріння, яке виражається навіть у назвах. Найвідоміша і найпоширеніша назва — це Масниця. В окремих регіонах розповсюдження отримали й інші назви, а саме:

• Колодій;
• Колодки;
• Запусти;
• Сиропуст;
• Пущення; 
• Заговини; 
• Сирний тиждень.

Предки влаштовували масові гуляння в тиждень свята та реалізовували різні обряди. Найвідомішим обрядом Масниці є Колодка або Колодій, суть якого полягає у тому, щоб компанія жінок під час перебування в гостях прикрашала поліно чи колодку різноманітними стрічками. Далі вони йшли з ним по домівках неодружених хлопців та дівчат, таким чином “караючи” неодружених.

Цими днями також існувала традиція вшановувати покійних родичів. Наприклад, в деяких регіонах західної України готували вареники та млинці, після чого залишали їх на покутті в домі, щоб вночі душі пращурів мали змогу відсвяткувати Масницю разом із сім’єю.

Однією із найулюбленіших традицій цього дня є спалювання опудала, яке символізує зиму. Відбувалося це в останній тиждень свята.

Що не можна робити на Масницю

Тиждень свята Масниця — це гуляння. Предки вважали, що їм потрібно якомога гучніше зустріти свято, адже від цього залежало щастя протягом усього року. Це означає, що треба уникати сварок та образ.

Також в цього тижня забороняється прясти, тому що міль з’їсть прядиво чи одяг з нього. Аналогічно заборонялося робити заготівлю продуктів, адже вони могли обов’язково зіпсуватися.

Читайте також:

• Казковий Бахмут: 5 фотографій довоєнного міста
• Як виглядало бахмутське Artwinery: 20 світлин з підземелля
• Ностальгічний Покровськ: добірка місць, які полюбляли покровчани

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

28 червня 2026 року виповниться 10 років як Бахмут відзначатиме День Конституції під своєю нинішньою назвою після перейменування міста у 2016 році. До повномасштабного вторгнення щороку на цьому державному святі в місті традиційно виступали творчі колективи Бахмутсього центру Мартинова.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Ольгою Богдановою, керівницею міського центра культури та дозвілля імень Є.Мартинова, яка поділилася деталями підготовки до святкування Дня Конституції України, розповіла про підбір репертуару та використання сценічного реквізиту до війни.

Виступи до Дня Конституції у Бахмуті

За словами Ольги Богданової, колектив постійно долучався до проведення офіційних заходів у місті. На державні свята артисти завжди виконували українські пісні. 

“Завжди це з гордістю було, ми співали українські пісні на святах“, — згадує Ольга Богданова.

Участь у концертах відбувалася виключно за запрошенням. Ініціаторами виступали адміністрація школи та управління культури при міській раді, підпорядкована міській раді. Як зазначає організаторка, оскільки День Конституції припадає на літній період, учасники колективу у цей час переважно перебували у відпустках. Через це виступи відбувалися не кожного року, а формувалися від потреби.

Підготовка репертуару та сценічні образи

Процес підготовки до святкового заходу складався з кількох етапів:

• пошук відповідного репертуару;
• вивчення та репетиції обраних творів;
• створення записів музичного супроводу.

Сценічні костюми та необхідний реквізит для артистів надавала школа мистецтв, де зберігалися всі речі. На повноцінну підготовку репертуару витрачалося щонайменше два-три місяці. Для офіційних виступів на державних святах використовувалися фонограми із записаним голосом.

“Завжди на таких виступах були “плюсовки”, для яких необхідно було робити записи музикальних партій“, — описує технічну сторону процесу керівниця центру.

У мирний час організація концертів проходила без ускладнень та затримок.

“Труднощів не може бути. Є мета, і до неї йдеш. А раніше не було таких труднощів. Нам ставили мету, ми брали і робили“, — підкреслює Ольга Богданова.

День Конституції до війни

До повномасштабного вторгнення Бахмут щороку відзначав ухвалення Основного Закону України святкуванням.. На головних локаціях міста збиралися місцеві жителі, проходили тематичні акції, а на сцені традиційно виступали творчі колективи, зокрема артисти центру Мартинова.

Читайте також:

Історія футболу у знищеному росіянами Іванівському: від м’ячів із чобіт до перемог на обласних турнірах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!