Масниця — це одне з найстаріших свят слов’янських народів, яке допомагає прогнати зиму та розбудити весну від сну. Надзвичайно колоритне свято було популярним як в минулому, так й в сьогоденні.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про Масницю, історію свята та традиції святкування в Україні.

Масниця 2025: історія свята

Масниця — традиційне слов’янське свято, яке здавна символізувало прощання з зимою та зазивання весни. Воно супроводжується масовими гуляннями та смачними стравами.

Традиція святкування Масниці притаманна не тільки українцям, але й іншим представникам слов’янських народностей. Чехи називають його Менсопустом, словаки — Фашіангом, а поляки — Запусти. Головні атрибути однакові — млинці та інші страви, які складаються з молока. 

Сама ж історія свята налічує не одне століття. В дохристиянські роки цей день був святом весни та Бога-сонця. Тоді ж і з’явилася традиція пекти круглі коржі, які нагадували за формою сонце. Предки вважали, що така страва може надати людям частинку сонячного світла і тепла. Вже згодом коржі замінили млинцями.

Пізніше язичницьку традицію було прив’язано до початку Великого посту перед Великоднем. Це і вважається причиною того, чому дата початку святкового тижня змінюється з року в рік.

Масниця в Україні

Масниця в Україні має дуже давнє коріння, яке виражається навіть у назвах. Найвідоміша і найпоширеніша назва — це Масниця. В окремих регіонах розповсюдження отримали й інші назви, а саме:

• Колодій;
• Колодки;
• Запусти;
• Сиропуст;
• Пущення; 
• Заговини; 
• Сирний тиждень.

Предки влаштовували масові гуляння в тиждень свята та реалізовували різні обряди. Найвідомішим обрядом Масниці є Колодка або Колодій, суть якого полягає у тому, щоб компанія жінок під час перебування в гостях прикрашала поліно чи колодку різноманітними стрічками. Далі вони йшли з ним по домівках неодружених хлопців та дівчат, таким чином “караючи” неодружених.

Цими днями також існувала традиція вшановувати покійних родичів. Наприклад, в деяких регіонах західної України готували вареники та млинці, після чого залишали їх на покутті в домі, щоб вночі душі пращурів мали змогу відсвяткувати Масницю разом із сім’єю.

Однією із найулюбленіших традицій цього дня є спалювання опудала, яке символізує зиму. Відбувалося це в останній тиждень свята.

Що не можна робити на Масницю

Тиждень свята Масниця — це гуляння. Предки вважали, що їм потрібно якомога гучніше зустріти свято, адже від цього залежало щастя протягом усього року. Це означає, що треба уникати сварок та образ.

Також в цього тижня забороняється прясти, тому що міль з’їсть прядиво чи одяг з нього. Аналогічно заборонялося робити заготівлю продуктів, адже вони могли обов’язково зіпсуватися.

Читайте також:

• Казковий Бахмут: 5 фотографій довоєнного міста
• Як виглядало бахмутське Artwinery: 20 світлин з підземелля
• Ностальгічний Покровськ: добірка місць, які полюбляли покровчани

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2016 році у Бахмуті вшановували річницю Дня Гідності та Свободи, щороку цей день припадає на 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції та Революції Гідності. Бахмутяни дивилися стрічку про події на Майдані, співали гімн, та згадували події Євромайдану.

День Гідності та Свободи в Бахмуті

У 2016 році в Бахмуті ГО “Бахмут Український” організував акцію та мітинг до річниці Революції Гідності. На площі Свободи перед Міським центром культури та дозвілля зібралась місцева влада, студентство, військові та духовенство.

Архівний репортаж Бахмут IN.UA

Читайте також:

Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!