Щоденно в мережі шириться неймовірна кількість різноманітної інформації. Українці особливо чутливі до неї через повномасштабне вторгнення. Бо кожного дня, прочитавши ту чи іншу новину або допис лідера думок, ми катаємося на гойдалках “зрада-перемога”. Уникнути цих емоційних перепадів практично неможливо навіть якщо ви вважаєте себе неймовірно медіаобізнаною людиною. Що вже казати про українців, які мають у підписках десятки сумнівних пабліків.

Як спілкуватися із, наприклад, батьками, що постійно ведуться на фейки та провокації, як спробувати їх обережно переконати — розповідає команда “Бахмут IN.UA” у рамках проєкту з підвищення медіаграмотності.

Звідки українці беруть інформацію

Згідно з останнім опитуванням, найпопулярнішим джерелом отримання інформації українцями є месенджер Telegram. Опитування проводив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року.

З Телеграм-каналів інформацію беруть 52% опитуваних — тому він на першому місці. На другому місці (42%) — інформація від друзів, рідних тощо. Таке собі “сарафанне радіо”. На третьому місці із 40% йде YouTube. Телемарафону довіряють 37% опитуваних, тому він займає четверте місце. І на п’ятому місці йдуть “класичні” новинні сайти — 27%.

Вибір Telegram як найпопулярнішого способу отримати інформацію цілком зрозумілий: зручність, оперативність, можливість читати саме той контент, який цікавить тебе, та… відсутність цензури. Тобто Телеграм-акаунти, адміністратори яких частіше за все анонімні, постять все: перші фото та відео з місць прильотів, неперевірену інформацію, контент від підписників на гарячу тему тощо. Медіа, що продовжують дотримуватися журналістських стандартів та правил безпеки, програють цю гонку.

Найяскравішим прикладом такого медіамайданчика є Телеграм-канал “Труха Україна”, який на момент написання цього тексту має 2,5 млн підписників, і це не враховуючи великої кількості регіональних “Трух”. Адміністраторів “Трухи” не раз піддавали критиці за те, що вони публікують медіафайли про прильоти з орієнтирами, фейки та маніпуляції. 

Загалом акаунти в Телеграм активно на свою користь використовують спецслужби росії. Так, Служба безпеки України затримала агентурну мережу рф, яка через TG-канали дестабілізувала ситуацію в Україні. Учасниками мережі були українці, які адміністрували Телеграм-канали. Скоріш за все, ви зустрічали ці назви: «Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница», «Чорний квартал», «Политический расклад», «Нетипичное Запорожье», «Тремпель Харьков», «Одесский фраер», «Днепр live», «Николаев live», «Херсон live».

У чому різниця між ЗМІ та Telegram-каналом

Для початку пояснимо чим відрізняються медіа від акаунтів у Telegram. Помилково останні також подекуди називають ЗМІ. Але “класичні” видання закон вважає суб’єктами у сфері онлайн-медіа. Їх засновники несуть кримінальну відповідальність у разі розповсюдження дезінформації. У той час як невідомі адміністратори TG-каналів такого “привілею” не мають.

Окрім цього, стиль написання дописів в Телеграм-каналах частіше за все вільний, містить ненормативну лексику та потужне емоційне забарвлення. Звісно, це подобається людям: такий стиль легше сприймається, він “ближче до народу”. Але за такою манерою подачі інформації може критися маніпуляція, висмикування з контексту та емоційний вплив на маси.

Як навчити людей медіаграмотності

Спілкування з людьми, які ведуться на фейки та маніпуляції, може бути складним завданням, але є кілька стратегій, які можуть допомогти:

• будьте терплячими та ввічливими. Зберігайте спокій і не проявляйте агресію чи зневагу. Люди рідко змінюють свою думку під тиском чи у відповідь на агресію;
• використовуйте факти та надійні джерела. Наводьте конкретні факти і дані з надійних, перевірених джерел. Поясніть, чому саме ці джерела є надійними (наприклад, наукові журнали, офіційні заяви, авторитетні новинні агентства);
• слухайте та розумійте їхню точку зору. Слухайте уважно, щоб зрозуміти: чому людина вірить у фейки чи маніпуляції. Це може допомогти знайти спільну мову і зрозуміти, як краще піднести інформацію;
• пояснюйте механізми дезінформації. Поясніть, як працюють механізми фейків і маніпуляцій, зокрема про роль ботоферм, маніпулятивні методи в соціальних мережах та економічні чи політичні мотиви поширення фальшивих новин;
• використовуйте аналогії та приклади. Запитайте, якому закладу харчування людина довіряє більше: кафе чи МАФу? І проведіть аналогію зі споживанням інформації.  Пояснюйте складні речі простими словами або використовуйте аналогії, які допоможуть краще зрозуміти ситуацію;
• ставте відкриті питання. Запитуйте, чому людина вірить в ту чи іншу інформацію. Це може допомогти виявити прогалини в її знаннях або невідповідності в аргументації;
• покажіть емоційний бік питання. Люди часто реагують на емоційні аспекти інформації. Поясніть, як фейкова інформація може завдати шкоди конкретним людям чи суспільству в цілому;
• пропонуйте альтернативні джерела інформації. Порекомендуйте надійні альтернативні джерела, які можуть допомогти отримати правдиву інформацію;
• будьте прикладом. Демонструйте критичне мислення і перевіряйте інформацію, перш ніж її поширювати. Люди можуть наслідувати ваш приклад;
• залишайте простір для самостійних висновків. Не намагайтеся нав’язати свою думку. Замість цього надайте інформацію і дайте людині можливість самостійно прийти до висновків.

Пам’ятайте, що зміна переконань — це процес, який може зайняти час. Головне – не втрачати надію і продовжувати діалог на основі поваги та розуміння.

Окрім цього, можемо порадити платформу критичного мислення “Подумай двічі”. Це безкоштовна інтерактивна онлайн-гра, в якій можна вибрати одного з трьох персонажів: школяра, учительку або громадську діячку. Гра триває тиждень, протягом якого гравці навчаться розпізнавати фейки, зрозуміють що таке клікбейт, зрозуміють як боротися з хейтспічем і ненавистю в соцмережах. Також вона пояснює основи журналістики та вчить ефективно комунікувати з медіа.

І надаємо список надійних джерел інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. 

Читайте також:

• Фейк: у Раді пропонують законопроєкт, що передбачає винагороду за “доноси” на ухилянтів
• Фейк: Всі потопельники у водах Тиси мають на тілах ознаки насильницької смерті
• Маніпуляція: поліція у Києві затримала ветеранку Другої світової війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У соціальних мережах українці діляться скриншотами, зробленими з власних поштових скриньок. Листи відправляють буцімто українські військовослужбовці, погрожуючи цивільному населенню, а також розповідаючи про недоліки в українському війську та про корупцію. Чому ці листи фейкові — пояснює “Бахмут IN.UA”.

Фейкові листи на електронну пошту

Існує мінімум два види подібних листів. У першому випадку псевдовійськовий представляється учасником бойових дій, спеціалістом з мінно-вибухової справи. Він заявляє, що після проходження військової служби залишився сам на сам із хворобами та із розчаруванням від проходження військової служби. 

Автор листа стверджує, що в будинку тієї людини, яка отримала повідомлення, він заклав вибуховий пристрій. Окрім цього, “заміновані” також низка інших будівель.

Другий вид розсилки — це листи від безіменного “командира танка ЗСУ” або ж інших посадових осіб, які пов’язані з військовою службою. У повідомленні описується нібито звернення командира до цивільних з приводу поганого технічного стану техніки, якою воюють українські військові. Цей невідомий “командир” закликає громадськість об’єднати зусилля у боротьбі з корупцією та вимагати прозорості в держзакупівлях.

Також у кінці таких листів міститься посилання на невідомий сайт, який обіцяє надати читачеві більше інформації.

Чому ці листи — несправжні?

По-перше, більша частина цих листів відправляється способом масової розсилки. Це можна зрозуміти, поглянувши у розділ “кому”. Скоріш за все, там буде цілий “пак” email адрес, які фейкомети отримали з різноманітних зливів електронних пошт. Такі листи частіше за все потрапляють до папки “спам”. 

До речі, перевірити, чи злили вашу адресу, можна за допомогою безкоштовного сервісу за посиланням. 

По-друге, зверніть увагу на імена відправників цих листів. Погодьтеся, складається враження, ніби батьки назвали цю дитину методом рандому: “Щуровський Еміль”, “Фарина Євгеній Радимирович” тощо. Можете включити інтернет детектива та ввести імена цих відправників у пошуковик. Якщо імена не знайдені — це 100% бот. 

По-третє, зверніть увагу на текст. Він має явні ознаки перекладу з російської мови на українську. Накшталт “здравствуйте, я боєць…” або “мінно-підривна справа” замість “мінно-вибухової” тощо.

По-четверте, сама тематика листів. Повідомлення про “замінування” вашого будинку від втомленого військовослужбовця із високою ймовірністю — дестабілізаційна робота спецслужб російської федерації. Це зроблено аби залякати цивільне населення та посіяти відчуття небезпеки від українських військових.

У листі, присвяченому “зраді” з приводу поганої якості військової техніки видно явне протиставлення закордонних засобів та російських: американський танк Abrams, який буцімто легко пробивається російським “Ланцетом”. Це чергове підкреслення постійного російського наративу про те, що техніка росіян — найкраща та найпередовіша, і інші країни у плані військового оздоблення пасуть задніх.

Також у короткому листі зачіпається ще один “гачок”, який дуже турбує наразі суспільство — питання корупції у різноманітних ланках української системи. Таким “гачком” автор також намагається дестабілізувати українське суспільство. Мовляв: “поки я тут воюю, ваша задача — побороти корупцію”.

Що робити, якщо ви отримали такий лист?

Як би смішно не виглядав текст, не ігноруйте листа. У разі отримання повідомлення про замінування — повідомте про це у спецслужби за єдиним телефонним номером 112. Повідомте обставини отримання листа та інші дані, які зацікавлять оператора/операторку екстреної лінії. 

У випадку отримання листа про “зраду” в українському війську — повідомте про це Кіберполіцію та Службу безпеки України. Ні в якому разі не переходьте за підозрілими посиланнями у подібних листах, адже вони можуть мати у собі віруси та фішингові елементи. Що таке фішинг — “Бахмут IN.UA” розповідав раніше.

Читайте також:

• Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей
• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких дорослих знайти потрібну інформацію. Попри свою “професійність” в справах інтернетних, неповнолітні не завжди можуть зрозуміти, що їх намагаються затягнути у схему з виманювання грошей або особистої інформації. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності українців “Бахмут IN.UA” розкаже про основні такі схеми, як їх розпізнати та що робити, якщо вже сталася біда.

“Оплата лише за доставку”: схема з подарунками

Дитина може отримати повідомлення в соціальній мережі або месенджері із заманливою новиною про виграш призу. Шахрай зазвичай пояснює, що для отримання цього “виграшу” потрібно лише сплатити вартість доставки. Навіть якщо дитина не відправляла жодної заявки на участь у конкурсах, вона може не звернути на це увагу, адже подумки вже тримає в руках коштовну річ.

Проте згодом стає очевидним, що жодного призу не існує, а гроші, заплачені за доставку, зникають разом із шахраєм.

Пошук безкоштовних програм

Деякі телефонні додатки коштують грошей. Діти, найімовірніше, не захочуть витрачати гроші на придбання таких програм, бо не завжди їх мають. Тому почнуть шукати способи завантажити їх безкоштовно. У результаті вони можуть перейти до неофіційних магазинів додатків, клацнути на привабливу, але потенційно небезпечну рекламу, або завантажити програму від ненадійних розробників. Усі ці дії несуть ризик зараження пристрою шкідливим програмним забезпеченням.

Фейкові великі знижки

Шахраї часто використовують хитрощі, надсилаючи електронні листи із тривожними повідомленнями про несанкціонований доступ до облікового запису соцмережі або привабливими пропозиціями, як-от величезні знижки на честь, наприклад, Нового року.

Один із поширених сценаріїв — це повідомлення з посиланням, що пропонує придбати популярні кросівки за неймовірно низькою ціною. Насправді ж перехід за таким посиланням може призвести до завантаження шкідливого програмного забезпечення. Інший варіант обману — перенаправлення на фішинговий сайт, який виглядає як офіційний. На цьому сайті користувача можуть попросити ввести свої облікові дані або навіть надати конфіденційну платіжну інформацію, що відкриває шахраям доступ до особистих даних.

Оманливі оголошення та реклами

Хоча ми добре розуміємо, що не вся інформація в інтернеті є правдивою, діти часто довіряють усьому беззастережно.

Це особливо важливо враховувати, коли підліток шукає роботу на канікули або оплачуване стажування. Шахраї можуть використовувати неправдиві оголошення, щоб виманити особисті дані чи гроші, наприклад, пропонуючи оплатити “реєстрацію” чи “підготовку документів”. Тому варто навчити дітей перевіряти інформацію та бути уважними до деталей.

Небезпечні ігри та підписки

Зверніть увагу на соцмережі та Telegram-канали, на які підписані ваші діти. Вони завжди перебувають у більшому інформаційному потоці, ніж дорослі, тому саме підлітки першими дізнаються про такі явища, як різноманітні “сині кити”, “групи смерті” та інші тривожні пабліки. Ці спільноти можуть схиляти дітей до самопошкоджень, заподіяння болю або навіть до самогубства.

Щоб убезпечити дітей, корисно щомісяця обговорювати нові тренди в інтернеті, бути в курсі актуальних подій і відкрито проговорювати всі ризики, які можуть ховатися за таким контентом. Це не лише підвищить обізнаність дитини, але й допоможе побудувати довірливі стосунки.

Невинне голосування у конкурсі

Якщо ваша дитина — школяр/ка, вона з найбільшою ймовірністю може потрапити на цей шахрайський гачок. Ця схема вже спричинила численні випадки втрати доступу до облікових записів.

Ситуація виглядає так: дитина отримує повідомлення від знайомої людини з проханням проголосувати за учасницю певного конкурсу, наприклад — дитячого малюнку. Після переходу за надісланим посиланням її акаунт зламують. Зловмисники, отримавши контроль над профілем, починають розсилати повідомлення контактам жертви. Вони просять перевести 7000 гривень, граючи на довірі друзів.

Як захистити дітей від шахрайства?

• Пояснити основи онлайн-безпеки. Розкажіть дитині, що не можна ділитися особистою інформацією (ПІБ, адреса, номер телефону) в інтернеті, навіть якщо про це просять «друзі» чи «адміністратори»;
• встановити батьківський контроль: використовуйте спеціальні додатки або функції операційних систем, які обмежують доступ до небезпечного контенту та контролюють час використання пристрою;
• перевіряти ігри та додатки перед встановленням: завантажуйте програми тільки з офіційних джерел, таких як Google Play чи App Store. Перевіряйте відгуки та рейтинг додатка;
• використовувати дитячі акаунти: створіть окремий акаунт для дитини з обмеженими правами. Це захистить ваші банківські дані та важливу інформацію на пристрої;
• регулярно розмовляти про інтернет: заохочуйте дитину ділитися з вами, якщо вона стикається з чимось дивним чи неприємним в інтернеті. Важливо створити довірливу атмосферу;
• навчати розпізнавати фейкові повідомлення: поясніть, що не варто клікати на незнайомі посилання або відповідати на підозрілі повідомлення, навіть якщо вони здаються цікавими чи привабливими;
• забезпечити захист фінансових даних: якщо дитина користується вашою карткою для ігор чи покупок, встановіть ліміти або створіть окрему віртуальну картку з невеликим балансом;
• використовувати антивірусне ПЗ: регулярно оновлюйте антивірус і забезпечте захист пристроїв, які використовують діти.

Читайте також:

• Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші
• Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців
• Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!