Стабілізаційні відключення в Україні: чому це відбувається та як підготуватися до зими

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:31, 6 Червня 2024
Ілюстрація “Бахмут.IN.UA”

Росіяни регулярно атакують критичну інфраструктуру нашої країни. Через це для українців зима 2023 року була складною. Втім літо та зима 2024 року можуть бути ще більш непростими. Чому тарифи стали вищими, як працює наша енергетична система та що варто зробити для того, аби пережити непрості часи — розповідає команда “Бахмут.IN.UA” в рамках роз’яснювального проєкту.

Україна продає електроенергію в дефіцитний період?

Мережею шириться “зрада” про те, що Україна продає електроенергію у той час, коли нам її самим не вистачає. Цю тезу можна легко спростувати, зайшовши на сайт європейської платформи зі збору даних про виробництво, транспортування та споживання електроенергії. Там у розділі “комерційний обмін” (що, по факту, є торгівлею) містяться всі дані щодо експорту та імпорту. Цей розділ не варто плутати із розділом про фізичні потоки, яких позбутися неможливо, адже Україна є частиною великої енергосистеми.

Зазначимо, що будь-яка енергетична система не здатна накопичувати струм у великих об’ємах. Простими словами: якщо сьогодні вироблено більше струму, ніж споживається, його неможливо покласти у таку собі коробку та відкласти на майбутнє. У такому випадку необхідно або зменшити виробництво (що наразі неможливо), або продавати надлишок. 

Для оперативного регулювання виробництва відповідно до споживання використовують енергію з ГЕС та ТЕС. Саме ці станції були об’єктами атак росії під час останніх ударів по енергооб’єктах. Таким чином, квітневий продаж струму ніяк не може вплинути на дефіцит у травні. Скажемо більше: протягом однієї доби в українській енергосистемі може спостерігатися як профіцит (наприклад, вдень, коли сонячна генерація активна, а споживання незначне), так і дефіцит (вранці та ввечері). Наявність надлишку електроенергії в обідній час ніяк не допомагає покрити вечірній пік споживання.

В Україні підвищили тариф на світло: чому

Деякі українці вважають, що відключення світла пов’язані із тим, щоб обґрунтувати підвищення тарифів на електрику. Російські масовані обстріли та влучання в українські енергооб’єкти для цієї категорії людей — не є вагомою причиною для відключень.

Експерти просвітницького проєкту “Ціна держави” пояснюють, що для приватного та побутового споживача тариф на електрику встановлюється колегіальним органом — Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Попри формальну незалежність комісії, вона перебуває під впливом уряду.

За словами експертів, подорожчання у першу чергу пов’язані із необхідністю переборювати наслідки російських обстрілів на електростанції та мережі. Окрім цього, через нестачу власної генерації, здійснюється закупівля дорогої електроенергії з європейської мережі.

Ціни на ринку енергетики для промислових споживачів формуються на більш-менш ринкових засадах, то для побутових споживачів ціноутворення є регульованим і винесене “за дужки” реального ринку. Можна сказати, що побутове споживання електроенергії субсидується державою, а точніше — платниками податків. 

Міністерство енергетики заявляє, що додаткові кошти, які отримають енергетики шляхом підвищення тарифу, будуть спрямовані на ремонт та відновлення державної генерації. Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики України, каже, що тариф для населення 4,32 грн за кВт*год покриває виключно собівартість виробництва та передачі електроенергії побутовим споживачам.

“Тариф складається  виключно із собівартості витрат, без жодної копійки будь-якої надбавки. Ринкова ж вартість однієї кіловат-години складає понад 7,5 грн”,  – зазначила заступниця міністра.

Також додамо, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії “Центренерго” та гідроелектростанції “Укргідроенерго”. Тобто значний обсяг генерації пошкоджено або повністю знищено, і потрібен час на відновлення. Тому відключення електрики — це цілком провина росії, а не українських енергетиків або ж уряду.

Енергосистема України

Передусім, варто розуміти, що росіяни не зупиняться на тих руйнаціях, які вони вже завдали нашій критичній інфраструктурі. А отже, далі вони продовжать нищити гідро- та електростанції. Чому? Бо саме ці станції потрібні для проходження пікових навантажень на енергосистему.

Ілюстрація “Бахмут.IN.UA”

Саме ці енергосистеми відповідають за те, щоб ранки українців, що збираються на роботу, проходили без проблем. Коли ми вмикаємо електрочайники, фени для волосся, а містами починають зі скороченим інтервалом ходити тролейбуси та вагони метро, все це у купі створює навантаження. 

Коли енергосистема в порядку, ці піки проходиться завдяки тому, що на теплоелектростанціях підкидають більше вугілля в печі, а на гідроелектростанціях спускають більше води з дамби. За допомогою цих електростанцій і генерується достатній обсяг енергії, щоб в наших розетках та в контактних дротах електротранспорту не падала напруга.

І от, коли пік пройдено, з базовим навантаженням цілком можуть упоратися атомні електростанції. Навіть якщо крім атомок більше нічого не залишиться, їх неможливо швидко розігнати та швидко призупинити. Тому для піків і потрібні більш гнучкі в цьому плані гідро- та теплоелектростанції.

Для того, аби залишити Україну зовсім без електрики, росії треба буде обстрілювати й атомки. А це означає влаштувати багато Чорнобильських катастроф. Відзначимо, що аварія у Чорнобилі 1986 року зачепила й територію нинішньої росії. Тож обстріли атомних електростанцій на підконтрольній Україні території також заподіють шкоду й російським територіям.

Але атомними станціями можна компенсувати брак базової потужності в енергосистемі. Принаймні до певної межі. Тому можемо припустити, що саме від них живитимуться об’єкти критичної інфраструктури: підприємства, лікарні, військові частини та органи державної влади. Повний перелік цих об’єктів можна подивитися у постанові Кабміну №600.

Існує ще зелена енергетика — вітрова та сонячна. Але майже всі потужності вітроенергетики України знищені через війну. Дані про 90% наводить ООН від вересня 2022 року. Сонячної енергетики виведено з ладу близько на 30%, за даними того ж дослідження ООН. Також більша частина вітрових та сонячних електростанцій досі знаходяться під окупацією — на Херсонщині та в Запорізькій області. Тому казати про те, що зелена енергетика може нам допомогти пройти енергетичну кризу, не доводиться.

Як підготуватись до відключень?

Літо та зима 2024-2025 можуть стати черговим випробуванням для українців. Тож варто підготуватися до цього заздалегідь:

  • запасіться довготривалими продуктами, які не потребують холодильника або приготування, такими як консерви, сухофрукти, горіхи, енергетичні батончики тощо;
  • придбайте портативну плиту або гриль на газу, якщо у вас є безпечне місце для їх використання;
  • придбайте генератор та запас пального до нього (якщо ви живете у приватному будинку). Краще це зробити найближчим часом, адже чим гіршою ставатиме ситуація, тим більшою будуть ціна та наявність;
  • завжди тримайте зарядженими павербанки;
  • купіть сонячні зарядні пристрої для мобільних телефонів та павербанків;
  • запасіться ліхтариками, батарейками до них, свічками, сірниками чи запальничками;
  • майте теплий одяг та ковдри, щоб зігрітися в холодні дні;
  • тримайте наготові радіо на батарейках або динамо-радіо для отримання інформації;
  • зробіть запас необхідних медикаментів та аптечки першої допомоги;
  • зберігайте готівку, оскільки банкомати можуть не працювати;
  • закрийте або ущільніть двері та вікна, щоб зберегти тепло в будинку;
  • підготуйте розваги, такі як книги, настільні ігри, кросворди, щоб зайняти себе та свою родину під час відключення. Це важливо для підтримки психо-емоційного стану.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейк: Україну хвалять за поставку якісних органів та біоресурсів за кордон

Лідія Гук Гук Лідія 12:00, 10 Листопада 2024
Ілюстрація Бахмут.IN.UA

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, якість українських біологічних матеріалів начебто вища, ніж з Афганістану та Іраку.

Однак, це фейк. Army Times не публікувало жодного матеріалу із такою заявою.

Army Times: фейк від рф

Фейковий допис про постачання біологічних матеріалів / скриншот

Army Times — це американське онлайн-видання, що висвітлює актуальні новини та важливі питання для військової спільноти країни. Видання охоплює теми фінансів, медичної допомоги, діяльності гвардії та резерву, освіти та інші сфери. ArmyTimes також публікує ексклюзивні відеоматеріали та фотографії, а його соціальні мережі обслуговують військовослужбовців, їхні родини та ветеранів.

Уперше фейк опублікували 21 жовтня Telegram-каналом «запрещённая украина». Наратив нібито авторства Army Times м поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали та акаунти у соцмережах Х (ред. — колишній Twitter). На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

Всі дописи до 21 жовтня, у яких згадувалось слово “органи” (англ. organs) жодним чином не стосувались України. А за ключовим словом “Ukraine” існують статті переважно про військову допомогу Америки, заяви Пентагону щодо України та інші теми, що пов’язані з війною. Жодної згадки на тему трансплантації та пересадки органів в контексті України не було.

Пошук за ключовим словом на сторінці ArmyTimes / скриншот 
Пошук за ключовим словом на сторінці ArmyTimes / скриншот 

Скриншот з операційної палати, що міститься у дописі пропагандистів, взято із відеосюжету телеканалу 2+2 про рекордну кількість трансплантацій за ніч українськими хірургами — шість пересадок органів. За інформацією у відео, оперували майже одночасно в чотирьох клініках Запоріжжя та Києва. Серед них уперше в столичній лікарні “Феофанія”. Там пацієнтові пересадили печінку. А в столичному Інституті серця 52-річному чоловікові одночасно пересадили два органи: серце і нирку. У відеосюжеті немає жодного слова про постачання біологічних матеріалів українців до США.

Трансплантація органів та російська пропаганда

Пропагандисти вже неодноразово звинувачують Україну у нібито продажі органів. Раніше ми вже спростовували подібний фейк про трансплантацію біологічних матеріалів українських військових за кордон. Фейк про «чорних трансплантологів» набув значного поширення в Україні саме в той період, коли проводили реформу системи трансплантації. Цей фейк був частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію змін у сфері охорони здоров’я. Російська пропаганда активно підтримувала та розкручувала такі наративи, оскільки медичні реформи порушували інтереси проросійських сил, пов’язаних із корупційними схемами у медичному секторі. Вигідно було створити атмосферу недовіри та страху, підсилюючи стереотипи й маніпулюючи суспільною думкою. Окрім цього, пропаганда намагалася посіяти недовіру до української системи охорони здоров’я загалом, зображаючи її як «розсадник» для чорного ринку органів. Це типова маніпуляція, яка намагається зіграти на емоціях та посіяти страх. 

Щоб не потрапити в пастку таких фейків, важливо не тільки перевіряти джерела інформації, а й розвивати критичне мислення, адже пропаганда розраховує на те, що люди повірять без роздумів. Ставити питання і розбиратися в темі глибше — це найкращий спосіб захиститися від брехні та маніпуляцій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:02, 30 Жовтня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Колаж Бахмут IN.UA

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

  • розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
  • поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
  • маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
  • зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
  • втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

  • занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
  • невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
  • обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
  • розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейк: Україну хвалять за поставку якісних органів та біоресурсів за кордон

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, […]

12:00, 10.11.2024 Гук Лідія

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до […]

Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, […]

Штучний інтелект створює графічний контент для соцмереж: як розпізнати зображення, створене ШІ

Соціальні мережі заполонили картинки, які “малює” AI — Artificial Intelligence, що перекладається як штучний інтелект. У деяких випадках ці зображення створюються спеціально для того, аби […]

Що не так із Telegram та чи має він альтернативи

Останніми місяцями популярною є тема “забороняти Telegram чи не треба”. У рамках роз’яснювального проєкту “Бахмут IN.UA” розкаже про основні “за” та “проти” заборони найпопулярнішого месенджера, […]