Фейк: Всі потопельники у водах Тиси мають на тілах ознаки насильницької смерті

Лідія Гук Гук Лідія 11:00, 31 Травня 2024
Колаж Бахмут.IN.UA

25 травня колишній прем’єр-міністр України часів януковича микола азаров на своїй сторінці у Telegram заявив, що практично всі чоловіки, яких знайдено мертвими у Тисі, були вбиті українськими прикордонниками. До цієї новини колаборант додав дві фотографії потопельників, які нібито підтверджують інформацію.

Однак — це брехня. Немає жодних підтверджень, що тіла на фото з допису азарова мають сліди насильницької смерті.

Експрем’єр азаров поширює брехню

Тезу про масовий розстріл українськими прикордонниками чоловіків, які намагались переплисти Тису, микола азаров не підкріпив жодним джерелом. Його найсильніший аргумент — єдиний випадок, коли прикордонник застрелив цивільного при спробі незаконно перетнути кордон. 

Окрім цього, колишній топпосадовець України у своєму дописі просуває російські тези про “київський режим” та “карателів на службі держави”.

Допис миколи азарова на Telegram-каналі / скриншот

За допомогою зворотного пошуку зображень через Google ми знайшли джерело фотографій, які розмістив азаров на своєму Telegram-каналі. Першочергово ці світлини поширювала Державна прикордонна служба України з повідомленням про знайдені тіла. У тексті вказано лише про факт виявлення тіл та з’ясування обставин за яких потопельник вирішив переплисти Тису. Втім, немає жодної інформації про те, що на тілах присутні ознаки насильницької смерті.

Політолог Костянтин Бондаренко та російська пропаганда

Інформацію щодо розстрілу українськими прикордонниками чоловіків, що намагались перетнути Тису з метою уникнення мобілізації, в мережі поширювали ще раніше. 9 травня пропагандистський Telegram-канал «Шейх Тамир» опублікував запис свого інтерв’ю з українським політологом Костянтином Бондаренком, в якому вони, зокрема, обговорювали тему уникнення мобілізації в Україні. У відео Костянтин Бондаренко без джерел, посилаючись лише на силу впевненості власної думки, стверджує, що серед потопельників є жертви обстрілів українськими прикордонниками. Бондаренко вже не вперше намагається видати свої домисли за факти. 

Журналісти незалежного видання Texty.org занесли чоловіка до бази псевдосоціологів та прихованих піарників, згідно з якою Бондаренко просуває інтереси колишніх регіоналів — Сергія Тігіпка, Олександра Вілкула, Василя Горбаля, Наталії Королевської та інших. Також Бондаренко піарив депутатів забороненої проросійської партії «Опозиційний блок». Окрім цього, чоловік дописує для пропагандистського російського видання «Украина.ру», а з початку повномасштабного вторгнення просуває антидержавні наративи.

На думку засновника Telegram-каналу «Шейх Тамир» — проросійського журналіста олександра шелеста, метою нібито умисного вбивства чоловіків при спробі перетнути кордон є крадіжка грошей, які з собою мали потопельники. Цю тезу російський журналіст, ексведучий медведчуківського «NewsOne», не підкріпив жодним джерелом, яке б підтверджувало сказану інформацію.

Публікація частини інтерв’ю на Telegram-каналі «Шейх Тамир» / скриншот

Російські пропагандисти використовують інформацію, як от єдиний випадок ненавмисного вбивства на кордоні, для викривлення фактів та поширення антидержавних наративів. Так вони прагнуть викликати паніку в суспільстві, вкотре дискредитувати процес мобілізації в Україні та посилити недовіру до правоохоронних органів.

Псевдосоціолог Бондаренко ж своєю діяльністю “підтримує на плаву” проросійських політиків в українському та російському інформаційних просторах, симпатизуючи колишнім “регіоналам”. Окрім цього, даючи інтерв’ю російським та проросійським “ЗМІ”, він просуває скептичні тези щодо поточного стану справ в Україні, її внутрішньої політики. При чому робить це не на основі реальних кейсів, а використовуючи надумані приводи, як от “розстріл прикордонниками” чоловіків, які перепливають Тису.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ФЕЙК: вживання м’яса призводить до раку на рівні з цигарками

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 14:04, 15 Червня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

В Instagram шириться таргетована реклама сторінки під назвою edynaplaneta. Автори стверджують, що нібито за результатами досліджень виявлено високий рівень канцерогенів у м’ясі, що призводить до виникнення  раку. Також адміністратори  звинуватили МОЗ України в тому, що воно не попередило українців про цю небезпеку.

Втім, це не неправда. Адже МОЗ України публікувало інформацію щодо шкоди деяких видів м’яса. ВООЗ також надавало інформацію з приводу “м’ясних” досліджень, а Оксфордський університет в принципі не проводив таких наукових праць. Подробиці розповідає команда “Бахмут IN.UA”.

Чи справді м’ясо може викликати рак?

Автори зазначили, що дослідження проводили ВООЗ (що у таргетованій рекламі підписана по-російськи: “ВОЗ”) та Оксфордський університет. Востаннє Всесвітня організація охорони здоров’я публікувала дослідження щодо м’яса та чи може воно викликати рак у 2015 році.

Скриншот таргетованої реклами / Колаж Бахмут IN.UA

У документі вказано, що науковці досліджували не все м’ясо загалом, а:

  • червоне (яловичина, баранина, свинина, телятина й оленина);
  • оброблене м’ясо (ферментоване, засолене, зав’ялене тощо).

Дослідники ВООЗ у документі зазначають, що оброблене м’ясо дійсно віднесли до першої категорії канцерогенних продуктів. Але є “але”: у дослідженні вказано, що щоденне вживання 50 грамів обробленого м’яса підвищує ризик виникнення раку товстого кишківника збільшується на 18%. Дослідники виділяють наступні продукти, які можуть підвищити цю ймовірність: м’ясні консерви, шинка, хот-доги й т.д.

Дійсно, до списку канцерогенних продуктів входять й тютюнові вироби, але рівень вживання тютюну та обробленого м’яса не однаковий. Щодо встановлення типів раку, що виникають внаслідок вживання потенційно канцерогенних продуктів, потрібні більш детальні дослідження

Щодо червоного м’яса та раку, то, судячи з дослідження, науковці дійсно зафіксували деякий зв’язок між продуктом та захворюванням. Але дослідження проводилося на основі “обмежених” доказів, тож виникнення ракових пухлин саме від вживання червоного м’яса не підтверджене, і хвороба могла виникнути внаслідок інших чинників.

Дослідження” Оксфордського університету

Ми здійснили пошуковий запит у Гугл стосовно цього та не знайшли жодного дослідження від Оксфорду. Тож скоріш за все його приписали університету для підсилення довіри аудиторії щодо інформації.

МОЗ України з приводу вживання м’яса

У дописі стверджується нібито МОЗ не попередило українців про небезпеку канцерогенів  у м’ясі. Тому ми перевірили цю інформацію на офіційному сайті МОЗ України. Як виявилось, є стаття, опублікована 4 грудня 2018 року, у якій йдеться про ризики розвитку раку від зловживання червоного та процесованого м’яса.

Яка тематика сторінки та які ідеї вона просуває?

Скриншот профілю / inst: edynaplaneta

Сторінка позиціонує себе як екозахисний блог та порушує питання забруднення вод, шкоди від пластику і вихлопних газів, а також активно просуває ідею вегетаріанства. Ми переглянули зміст дописів: присутні гумористичний та інформаційний контент.

Однак зайшовши в коментарі, з’ясували, що адміністратори відповідають у доволі грубій формі та без будь-яких конструктивних аргументів на користь поданої ними інформації коментаторам, котрі не погоджуються з їхніми ствердженнями.

Також коментатор спитав чи є певні посилання на дослідження, щоб упевнитись у достовірності фактів про шкоду м’яса. Натомість він отримав відповідь,  у стилі “тобі ніхто нічого не винен” та “тебе у гуглі забанили?”:

Цікаво, що і керівництво Інстаграм визнало контент сумнівним. Це може бути пов’язано з численною кількістю скарг на нього або як наслідок перевірки вмісту допису модераторами соцмережі.

Скриншот допису / inst: edynaplaneta

Підсумовуючи, можна дійти висновку, що буквально кожен продукт може бути для когось потенційно небезпечним тією чи іншою мірою. Проте відмовитись у споживанні від усього неможливо. Не вся їжа є суто корисною, є безліч факторів,  що впливають на її користь і якість.

Та припинити їсти м’ясні продукти або продукти тваринного походження має бути свідомим вибором кожної людини. Не варто нав’язувати ідеї в такий некоректний спосіб як образи та звинувачення. Блог edynaplaneta підірвав довіру до своїх висловлювань, оскільки спекулював статусом Оксфордського університету, який не проводив подібних досліджень, та маніпулює щодо теми з некомпетентністю МОЗ України.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мамо, тато, ну це ж “Труха!”: як спілкуватися із людьми, які вірять у фейки та маніпуляції у мережі

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 14:03, 14 Червня 2024
Колаж “Бахмут IN.UA”

Щоденно в мережі шириться неймовірна кількість різноманітної інформації. Українці особливо чутливі до неї через повномасштабне вторгнення. Бо кожного дня, прочитавши ту чи іншу новину або допис лідера думок, ми катаємося на гойдалках “зрада-перемога”. Уникнути цих емоційних перепадів практично неможливо навіть якщо ви вважаєте себе неймовірно медіаобізнаною людиною. Що вже казати про українців, які мають у підписках десятки сумнівних пабліків.

Як спілкуватися із, наприклад, батьками, що постійно ведуться на фейки та провокації, як спробувати їх обережно переконати — розповідає команда “Бахмут IN.UA” у рамках проєкту з підвищення медіаграмотності.

Звідки українці беруть інформацію

Згідно з останнім опитуванням, найпопулярнішим джерелом отримання інформації українцями є месенджер Telegram. Опитування проводив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року.

З Телеграм-каналів інформацію беруть 52% опитуваних — тому він на першому місці. На другому місці (42%) — інформація від друзів, рідних тощо. Таке собі “сарафанне радіо”. На третьому місці із 40% йде YouTube. Телемарафону довіряють 37% опитуваних, тому він займає четверте місце. І на п’ятому місці йдуть “класичні” новинні сайти — 27%.

Вибір Telegram як найпопулярнішого способу отримати інформацію цілком зрозумілий: зручність, оперативність, можливість читати саме той контент, який цікавить тебе, та… відсутність цензури. Тобто Телеграм-акаунти, адміністратори яких частіше за все анонімні, постять все: перші фото та відео з місць прильотів, неперевірену інформацію, контент від підписників на гарячу тему тощо. Медіа, що продовжують дотримуватися журналістських стандартів та правил безпеки, програють цю гонку.

Найяскравішим прикладом такого медіамайданчика є Телеграм-канал “Труха Україна”, який на момент написання цього тексту має 2,5 млн підписників, і це не враховуючи великої кількості регіональних “Трух”. Адміністраторів “Трухи” не раз піддавали критиці за те, що вони публікують медіафайли про прильоти з орієнтирами, фейки та маніпуляції. 

Загалом акаунти в Телеграм активно на свою користь використовують спецслужби росії. Так, Служба безпеки України затримала агентурну мережу рф, яка через TG-канали дестабілізувала ситуацію в Україні. Учасниками мережі були українці, які адміністрували Телеграм-канали. Скоріш за все, ви зустрічали ці назви: «Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница», «Чорний квартал», «Политический расклад», «Нетипичное Запорожье», «Тремпель Харьков», «Одесский фраер», «Днепр live», «Николаев live», «Херсон live».

Колаж “Бахмут IN.UA”

У чому різниця між ЗМІ та Telegram-каналом

Для початку пояснимо чим відрізняються медіа від акаунтів у Telegram. Помилково останні також подекуди називають ЗМІ. Але “класичні” видання закон вважає суб’єктами у сфері онлайн-медіа. Їх засновники несуть кримінальну відповідальність у разі розповсюдження дезінформації. У той час як невідомі адміністратори TG-каналів такого “привілею” не мають.

Окрім цього, стиль написання дописів в Телеграм-каналах частіше за все вільний, містить ненормативну лексику та потужне емоційне забарвлення. Звісно, це подобається людям: такий стиль легше сприймається, він “ближче до народу”. Але за такою манерою подачі інформації може критися маніпуляція, висмикування з контексту та емоційний вплив на маси.

Як навчити людей медіаграмотності

Спілкування з людьми, які ведуться на фейки та маніпуляції, може бути складним завданням, але є кілька стратегій, які можуть допомогти:

  • будьте терплячими та ввічливими. Зберігайте спокій і не проявляйте агресію чи зневагу. Люди рідко змінюють свою думку під тиском чи у відповідь на агресію;
  • використовуйте факти та надійні джерела. Наводьте конкретні факти і дані з надійних, перевірених джерел. Поясніть, чому саме ці джерела є надійними (наприклад, наукові журнали, офіційні заяви, авторитетні новинні агентства);
  • слухайте та розумійте їхню точку зору. Слухайте уважно, щоб зрозуміти: чому людина вірить у фейки чи маніпуляції. Це може допомогти знайти спільну мову і зрозуміти, як краще піднести інформацію;
  • пояснюйте механізми дезінформації. Поясніть, як працюють механізми фейків і маніпуляцій, зокрема про роль ботоферм, маніпулятивні методи в соціальних мережах та економічні чи політичні мотиви поширення фальшивих новин;
  • використовуйте аналогії та приклади. Запитайте, якому закладу харчування людина довіряє більше: кафе чи МАФу? І проведіть аналогію зі споживанням інформації.  Пояснюйте складні речі простими словами або використовуйте аналогії, які допоможуть краще зрозуміти ситуацію;
  • ставте відкриті питання. Запитуйте, чому людина вірить в ту чи іншу інформацію. Це може допомогти виявити прогалини в її знаннях або невідповідності в аргументації;
  • покажіть емоційний бік питання. Люди часто реагують на емоційні аспекти інформації. Поясніть, як фейкова інформація може завдати шкоди конкретним людям чи суспільству в цілому;
  • пропонуйте альтернативні джерела інформації. Порекомендуйте надійні альтернативні джерела, які можуть допомогти отримати правдиву інформацію;
  • будьте прикладом. Демонструйте критичне мислення і перевіряйте інформацію, перш ніж її поширювати. Люди можуть наслідувати ваш приклад;
  • залишайте простір для самостійних висновків. Не намагайтеся нав’язати свою думку. Замість цього надайте інформацію і дайте людині можливість самостійно прийти до висновків.

Пам’ятайте, що зміна переконань — це процес, який може зайняти час. Головне – не втрачати надію і продовжувати діалог на основі поваги та розуміння.

Окрім цього, можемо порадити платформу критичного мислення “Подумай двічі”. Це безкоштовна інтерактивна онлайн-гра, в якій можна вибрати одного з трьох персонажів: школяра, учительку або громадську діячку. Гра триває тиждень, протягом якого гравці навчаться розпізнавати фейки, зрозуміють що таке клікбейт, зрозуміють як боротися з хейтспічем і ненавистю в соцмережах. Також вона пояснює основи журналістики та вчить ефективно комунікувати з медіа.

І надаємо список надійних джерел інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ФЕЙК: вживання м’яса призводить до раку на рівні з цигарками

В Instagram шириться таргетована реклама сторінки під назвою edynaplaneta. Автори стверджують, що нібито за результатами досліджень виявлено високий рівень канцерогенів у м’ясі, що призводить до […]

Мамо, тато, ну це ж “Труха!”: як спілкуватися із людьми, які вірять у фейки та маніпуляції у мережі

Щоденно в мережі шириться неймовірна кількість різноманітної інформації. Українці особливо чутливі до неї через повномасштабне вторгнення. Бо кожного дня, прочитавши ту чи іншу новину або […]

ЗСУ відходять з-під Курахового: росіяни поширюють діпфейк

Росіяни поширюють відео, на якому український військовий нібито заявляє про відхід з деяких позицій під містом Курахове Донецької області. На відео чоловік “запевняє”, що проблемою […]

У Катарі Україна та рф провела переговори: що було насправді

24 квітня 2024 року марія львова-белова, російська уповноважена з прав дитини, повідомила, що в катарському місті Доха відбулись прямі перемовини між рф та Україною щодо […]

Фейк: у Раді пропонують законопроєкт, що передбачає винагороду за “доноси” на ухилянтів

Посилаючись на TCН, низка українських медіа повідомили про реєстрацію нового законопроєкту про військову поліцію, згідно з яким легалізуються грошові винагороди за “доноси” на осіб, що […]

11:00, 12.06.2024 Гук Лідія