Обережно, легкі гроші: безкоштовна крипто-гра у Telegram має російський слід

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 15:04, 28 Травня 2024
Ілюстрація Бахмут.IN.UA

В Україні набирає популярності гра Hamster Kombat, яка обіцяє легкий пасивний дохід. Втім, вона може бути небезпечною одразу з кількох причин. “Бахмут IN.UA” в рамках проєкту з підвищення медіаграмотності розповідає звідки ростуть ноги у гри та про загрози від цієї, на перший погляд, безневинної забавки.

Що таке Hamster Kombat

Якщо простими словами, то це бот у месенджері Telegram, що оперує внутрішньоігровою валютою та обіцяє дохід “без вкладень”. Після реєстрації в боті, гравець отримує посилання на гру, в якій він грає хом’яком. Цим персонажем він клікає всередині гри та виконує завдання, що й дає теоретичну змогу отримати реальний дохід. У роликах в Інтернеті обіцяють змогу отримувати 1 тисячу доларів за день (~29,5 тисяч гривень).

Hamster Kombat створили росіяни?

З вірогідністю у 99% — так. Розповідаємо.

У проєкту є офіційний сайт. Він, хоч і має домен верхнього рівня для Британських територій в Індійському океані .io, втім закінчується на /ru. Інформація про розробників відсутня як на сайті, так і в офіційних соцмережах проєкту: Х (колишній Twitter) та YouTube. До речі, останній має 1,53 млн підписників. Всі соцмережі ведуться англійською мовою, нею ж зроблені пояснювальні відео на YouTube.

Ми перевірили офіційний сайт Hamster Kombat за допомогою сервісу перевірки доменів та знайшли жирний слід росіян.

Скриншот з сервісу Who Is

З пунктами “Registrant Country” та “Registrant State/Province” все має бути зрозуміло без пояснень: RU та москва. Російський номер телефону у якості контактного також залишаємо без коментарів.

А ось пункт “Registrar URL” відповідає за те, кому саме належать сервери, на яких є сайт. Як бачимо зі скриншоту, це nic.ru, який в Україні не відкривається без VPN. Використовуючи останній, ми дізнаємося, що nic.ru — це “один из крупнейших в России регистраторов доменных имен и хостинг-провайдеров”. Має офіс у столиці росії — москві.

Скриншот з сайту nic.ru

Пробивши через сервіс перевірки доменів компанію nic.ru, ми дізналися, що вона зареєстрована на Кіпрі, втім всі контактні дані — російські. Окрім цього, у розділі “Registrant Organization” побачили назву Arenum Ltd. Шукаємо далі.

З’ясувалося, що Arenum — це кіберспортивний майданчик, сайт якого має закінчення /ru. У Вконтакте сторінка ведеться російською мовою, у 2021 році адміністратори вітали підписників із “днем росії”. Сторінка ж у Facebook прямо повідомляє нам: “Arenum — a mobile eSports platform from Russia”.

До речі, звернімо увагу на адміністратора сторінки у ВК — євгєнія ігнатєнка. В описі його профілю вказана назва іншої фірми — Stream theatr.ru. На порталі habr бачимо інформацію про те, що “Стрім театр” займалися розробкою Arenum, а також розробкою “власного експериментального” проєкту Expulsum — гри для месенджера Telegram. Дуже цікавий збіг, адже Hamster Kombat — теж гра у цьому месенджері.

Скриншот сторінки Arenum з ВКонтактє

Раніше українські OSINT-ери Molfar розповідали про експрацівника Stream Theatr — росіянина романа вайнберга. У 2022 році він, у складі збірної команди з кількох міст росії SR Data-Искандер, брав участь у хакатоні “ЧВК Вагнер Центру”. Команда посіла 2 місце та отримала сертифікат на 0,3 млн рублів (~137 тисяч гривень). 

Окремо відзначимо, що станом на 27 травня, інформація про російський слід Hamster Kombat була підчищена, втім скриншоти не горять.

Скриншот з сервісу Who Is

Окрім цього, Hamster Kombat співпрацює із крипто-біржами, що не перестали співпрацювати із росією. Назви цих бірж числяться офіційними партнерами на сайті “хом’яка” — Bybit та OKX. Перша біржа все ще скорочує діяльність на території рф, OKX же — залишається працювати та навіть наростила кількість відвідувачів з росії.

У чому небезпечність Hamster Kombat

Гру активно рекламують у нашій країні. До прикладу, на порталі “Друкарня” є детальна інструкція, яка розповідає як користуватися грою та як заробити грошей. Автор колонки pixelpilot зазначає, що він цілком довіряє даному проєкту:

“[…] складно сказати, що це шахрайство, це дуже схоже на реальний проєкт, який отримав великий рекламний ефект. Я думаю, ви розумієте, скільки вкладено в розробку, і оскільки для користувачів це безкоштовно, то прибуток розробники отримають лише у разі лістингу, тому я довіряю даному проєкту!”, — написав pixelpilot.

Зазначимо, що тільки за один день на “Друкарні” вийшло 6 статей про цю гру. YouTube вже також наповнений інформацією про “хом’яка” — від українців, росіян та іноземців. РуЗМІ також публікують гайди з приводу Hamster Kombat.

Інтерфейс гри простий та симпатичний, а головні герої-хом’яки можуть бути привабливими для дітей. Маючи доступ до особистих даних користувачів, автори цієї крипто-забавки можуть скористатися ними у власних цілях. Російський слід, що прямує за “хом’яком”, також не додає “плюсів” цій історії з відкриттям особистих даних українцями.

Окрім цього, існують інші ризики, пов’язані з легким заробітком в Інтернеті. Ось деякі з них:

  • кіберзлочинці можуть використовувати фішингові атаки або методи соціальної інженерії для крадіжки ваших логінів, паролів або ключів до криптовалютних гаманців;
  • ви можете витратити значну кількість часу і зусиль на нереальні можливості, які не приносять очікуваного доходу. Це може відволікати від справжніх можливостей кар’єрного зростання та розвитку;
  • багато новачків не мають достатнього розуміння ринку та механізмів торгівлі. Це може призвести до прийняття погано обдуманих рішень і втрати грошей.

Що робити, аби убезпечити себе та свої фінанси:

  • проведіть власний аналіз майданчика, який пов’язаний із фінансами;
  • забезпечте безпеку своїх акаунтів за допомогою двофакторної аутентифікації та інших заходів безпеки;
  • вдосконалюйте свої знання про крипторинки та стратегії торгівлі;
  • якщо у вас є діти, цікавтеся їхнім дозвіллям. Втім, робити це варто обережно та не влізати в особистий простір дитини;
  • завжди пам’ятайте: легких грошей не існує.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ФЕЙК: вживання м’яса призводить до раку на рівні з цигарками

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 14:04, 15 Червня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

В Instagram шириться таргетована реклама сторінки під назвою edynaplaneta. Автори стверджують, що нібито за результатами досліджень виявлено високий рівень канцерогенів у м’ясі, що призводить до виникнення  раку. Також адміністратори  звинуватили МОЗ України в тому, що воно не попередило українців про цю небезпеку.

Втім, це не неправда. Адже МОЗ України публікувало інформацію щодо шкоди деяких видів м’яса. ВООЗ також надавало інформацію з приводу “м’ясних” досліджень, а Оксфордський університет в принципі не проводив таких наукових праць. Подробиці розповідає команда “Бахмут IN.UA”.

Чи справді м’ясо може викликати рак?

Автори зазначили, що дослідження проводили ВООЗ (що у таргетованій рекламі підписана по-російськи: “ВОЗ”) та Оксфордський університет. Востаннє Всесвітня організація охорони здоров’я публікувала дослідження щодо м’яса та чи може воно викликати рак у 2015 році.

Скриншот таргетованої реклами / Колаж Бахмут IN.UA

У документі вказано, що науковці досліджували не все м’ясо загалом, а:

  • червоне (яловичина, баранина, свинина, телятина й оленина);
  • оброблене м’ясо (ферментоване, засолене, зав’ялене тощо).

Дослідники ВООЗ у документі зазначають, що оброблене м’ясо дійсно віднесли до першої категорії канцерогенних продуктів. Але є “але”: у дослідженні вказано, що щоденне вживання 50 грамів обробленого м’яса підвищує ризик виникнення раку товстого кишківника збільшується на 18%. Дослідники виділяють наступні продукти, які можуть підвищити цю ймовірність: м’ясні консерви, шинка, хот-доги й т.д.

Дійсно, до списку канцерогенних продуктів входять й тютюнові вироби, але рівень вживання тютюну та обробленого м’яса не однаковий. Щодо встановлення типів раку, що виникають внаслідок вживання потенційно канцерогенних продуктів, потрібні більш детальні дослідження

Щодо червоного м’яса та раку, то, судячи з дослідження, науковці дійсно зафіксували деякий зв’язок між продуктом та захворюванням. Але дослідження проводилося на основі “обмежених” доказів, тож виникнення ракових пухлин саме від вживання червоного м’яса не підтверджене, і хвороба могла виникнути внаслідок інших чинників.

Дослідження” Оксфордського університету

Ми здійснили пошуковий запит у Гугл стосовно цього та не знайшли жодного дослідження від Оксфорду. Тож скоріш за все його приписали університету для підсилення довіри аудиторії щодо інформації.

МОЗ України з приводу вживання м’яса

У дописі стверджується нібито МОЗ не попередило українців про небезпеку канцерогенів  у м’ясі. Тому ми перевірили цю інформацію на офіційному сайті МОЗ України. Як виявилось, є стаття, опублікована 4 грудня 2018 року, у якій йдеться про ризики розвитку раку від зловживання червоного та процесованого м’яса.

Яка тематика сторінки та які ідеї вона просуває?

Скриншот профілю / inst: edynaplaneta

Сторінка позиціонує себе як екозахисний блог та порушує питання забруднення вод, шкоди від пластику і вихлопних газів, а також активно просуває ідею вегетаріанства. Ми переглянули зміст дописів: присутні гумористичний та інформаційний контент.

Однак зайшовши в коментарі, з’ясували, що адміністратори відповідають у доволі грубій формі та без будь-яких конструктивних аргументів на користь поданої ними інформації коментаторам, котрі не погоджуються з їхніми ствердженнями.

Також коментатор спитав чи є певні посилання на дослідження, щоб упевнитись у достовірності фактів про шкоду м’яса. Натомість він отримав відповідь,  у стилі “тобі ніхто нічого не винен” та “тебе у гуглі забанили?”:

Цікаво, що і керівництво Інстаграм визнало контент сумнівним. Це може бути пов’язано з численною кількістю скарг на нього або як наслідок перевірки вмісту допису модераторами соцмережі.

Скриншот допису / inst: edynaplaneta

Підсумовуючи, можна дійти висновку, що буквально кожен продукт може бути для когось потенційно небезпечним тією чи іншою мірою. Проте відмовитись у споживанні від усього неможливо. Не вся їжа є суто корисною, є безліч факторів,  що впливають на її користь і якість.

Та припинити їсти м’ясні продукти або продукти тваринного походження має бути свідомим вибором кожної людини. Не варто нав’язувати ідеї в такий некоректний спосіб як образи та звинувачення. Блог edynaplaneta підірвав довіру до своїх висловлювань, оскільки спекулював статусом Оксфордського університету, який не проводив подібних досліджень, та маніпулює щодо теми з некомпетентністю МОЗ України.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мамо, тато, ну це ж “Труха!”: як спілкуватися із людьми, які вірять у фейки та маніпуляції у мережі

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 14:03, 14 Червня 2024
Колаж “Бахмут IN.UA”

Щоденно в мережі шириться неймовірна кількість різноманітної інформації. Українці особливо чутливі до неї через повномасштабне вторгнення. Бо кожного дня, прочитавши ту чи іншу новину або допис лідера думок, ми катаємося на гойдалках “зрада-перемога”. Уникнути цих емоційних перепадів практично неможливо навіть якщо ви вважаєте себе неймовірно медіаобізнаною людиною. Що вже казати про українців, які мають у підписках десятки сумнівних пабліків.

Як спілкуватися із, наприклад, батьками, що постійно ведуться на фейки та провокації, як спробувати їх обережно переконати — розповідає команда “Бахмут IN.UA” у рамках проєкту з підвищення медіаграмотності.

Звідки українці беруть інформацію

Згідно з останнім опитуванням, найпопулярнішим джерелом отримання інформації українцями є месенджер Telegram. Опитування проводив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року.

З Телеграм-каналів інформацію беруть 52% опитуваних — тому він на першому місці. На другому місці (42%) — інформація від друзів, рідних тощо. Таке собі “сарафанне радіо”. На третьому місці із 40% йде YouTube. Телемарафону довіряють 37% опитуваних, тому він займає четверте місце. І на п’ятому місці йдуть “класичні” новинні сайти — 27%.

Вибір Telegram як найпопулярнішого способу отримати інформацію цілком зрозумілий: зручність, оперативність, можливість читати саме той контент, який цікавить тебе, та… відсутність цензури. Тобто Телеграм-акаунти, адміністратори яких частіше за все анонімні, постять все: перші фото та відео з місць прильотів, неперевірену інформацію, контент від підписників на гарячу тему тощо. Медіа, що продовжують дотримуватися журналістських стандартів та правил безпеки, програють цю гонку.

Найяскравішим прикладом такого медіамайданчика є Телеграм-канал “Труха Україна”, який на момент написання цього тексту має 2,5 млн підписників, і це не враховуючи великої кількості регіональних “Трух”. Адміністраторів “Трухи” не раз піддавали критиці за те, що вони публікують медіафайли про прильоти з орієнтирами, фейки та маніпуляції. 

Загалом акаунти в Телеграм активно на свою користь використовують спецслужби росії. Так, Служба безпеки України затримала агентурну мережу рф, яка через TG-канали дестабілізувала ситуацію в Україні. Учасниками мережі були українці, які адміністрували Телеграм-канали. Скоріш за все, ви зустрічали ці назви: «Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница», «Чорний квартал», «Политический расклад», «Нетипичное Запорожье», «Тремпель Харьков», «Одесский фраер», «Днепр live», «Николаев live», «Херсон live».

Колаж “Бахмут IN.UA”

У чому різниця між ЗМІ та Telegram-каналом

Для початку пояснимо чим відрізняються медіа від акаунтів у Telegram. Помилково останні також подекуди називають ЗМІ. Але “класичні” видання закон вважає суб’єктами у сфері онлайн-медіа. Їх засновники несуть кримінальну відповідальність у разі розповсюдження дезінформації. У той час як невідомі адміністратори TG-каналів такого “привілею” не мають.

Окрім цього, стиль написання дописів в Телеграм-каналах частіше за все вільний, містить ненормативну лексику та потужне емоційне забарвлення. Звісно, це подобається людям: такий стиль легше сприймається, він “ближче до народу”. Але за такою манерою подачі інформації може критися маніпуляція, висмикування з контексту та емоційний вплив на маси.

Як навчити людей медіаграмотності

Спілкування з людьми, які ведуться на фейки та маніпуляції, може бути складним завданням, але є кілька стратегій, які можуть допомогти:

  • будьте терплячими та ввічливими. Зберігайте спокій і не проявляйте агресію чи зневагу. Люди рідко змінюють свою думку під тиском чи у відповідь на агресію;
  • використовуйте факти та надійні джерела. Наводьте конкретні факти і дані з надійних, перевірених джерел. Поясніть, чому саме ці джерела є надійними (наприклад, наукові журнали, офіційні заяви, авторитетні новинні агентства);
  • слухайте та розумійте їхню точку зору. Слухайте уважно, щоб зрозуміти: чому людина вірить у фейки чи маніпуляції. Це може допомогти знайти спільну мову і зрозуміти, як краще піднести інформацію;
  • пояснюйте механізми дезінформації. Поясніть, як працюють механізми фейків і маніпуляцій, зокрема про роль ботоферм, маніпулятивні методи в соціальних мережах та економічні чи політичні мотиви поширення фальшивих новин;
  • використовуйте аналогії та приклади. Запитайте, якому закладу харчування людина довіряє більше: кафе чи МАФу? І проведіть аналогію зі споживанням інформації.  Пояснюйте складні речі простими словами або використовуйте аналогії, які допоможуть краще зрозуміти ситуацію;
  • ставте відкриті питання. Запитуйте, чому людина вірить в ту чи іншу інформацію. Це може допомогти виявити прогалини в її знаннях або невідповідності в аргументації;
  • покажіть емоційний бік питання. Люди часто реагують на емоційні аспекти інформації. Поясніть, як фейкова інформація може завдати шкоди конкретним людям чи суспільству в цілому;
  • пропонуйте альтернативні джерела інформації. Порекомендуйте надійні альтернативні джерела, які можуть допомогти отримати правдиву інформацію;
  • будьте прикладом. Демонструйте критичне мислення і перевіряйте інформацію, перш ніж її поширювати. Люди можуть наслідувати ваш приклад;
  • залишайте простір для самостійних висновків. Не намагайтеся нав’язати свою думку. Замість цього надайте інформацію і дайте людині можливість самостійно прийти до висновків.

Пам’ятайте, що зміна переконань — це процес, який може зайняти час. Головне – не втрачати надію і продовжувати діалог на основі поваги та розуміння.

Окрім цього, можемо порадити платформу критичного мислення “Подумай двічі”. Це безкоштовна інтерактивна онлайн-гра, в якій можна вибрати одного з трьох персонажів: школяра, учительку або громадську діячку. Гра триває тиждень, протягом якого гравці навчаться розпізнавати фейки, зрозуміють що таке клікбейт, зрозуміють як боротися з хейтспічем і ненавистю в соцмережах. Також вона пояснює основи журналістики та вчить ефективно комунікувати з медіа.

І надаємо список надійних джерел інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна тимчасово відступає від Конвенції з прав людини: що коїться

Мережею шириться хвиля “зради” з приводу того, що український Мінюст подав до Ради Європи нову заяву з приводу переліку прав і свобод людей в Україні. […]

“Путінська” війна, премії від американців: як розпізнати маніпуляції “хороших росіян”

Громадяни російської федерації, що позиціюють себе ліберальною та антивоєнною частиною рф, щосили намагаються створити образ “хороших росіян” — кожен своїми методами. Редакція Бахмут.IN.UA розповість, які […]