Фотофейки стали потужним інструментом у війні за розум та емоцію людини. Адже все ж начебто очевидно: є інфопривід, який підтверджений фото — значить, ця інформація є правдивою. Втім, можливості редагування зображень давно дозволяють підроблювати знімки, які подекуди неозброєним оком не відрізнити від справжніх. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності команда “Бахмут IN.UA” розповідає про кроки та методи виявлення маніпуляції зображеннями.

Сервіси, які перевіряють достовірність фото, як користуватися

Існує безліч сервісів, що допомагають перевірити справжність фото. Публікуємо деякі, на нашу думку, найефективніші:

• Google Reverse Image Search: дозволяє знайти, де ще використовувалося фото в Інтернеті. Може показати оригінальні джерела фото. Тут все просто: треба занести знімок у пошуковий рядок. Пошуковик видасть вам всі доступні йому результати, а ваша задача — їх проаналізувати власним розумом;
• Photo Sherlock: дозволяє здійснити зворотний пошук зображень за допомогою трьох пошукових систем: Google, Yandex і Bing. Також цей інструмент має можливість перевірити походження зображення в журналі чи газеті;
• TinEye: ще один сервіс для зворотного пошуку зображень. Тут ви також можете завантажити фото з комп’ютера або ж ввести URL адресу зображення. Після виконання пошуку TinEye покаже список знайдених зображень, які збігаються з вашим. Ви побачите різні версії зображення, включаючи оригінал, модифіковані версії та місця, де вони були використані. Результати можуть бути відсортовані за найкращим збігом, найбільшими змінами, найдавнішими або найновішими.
• FotoForensics: інструмент для аналізу зображень на предмет маніпуляцій, який використовує Error Level Analysis (ELA) для виявлення підробок. Після завантаження зображення ви побачите його на екрані разом з кількома вкладками аналізу:

– ELA (Error Level Analysis): цей метод показує рівні стиснення зображення. Змінені або відредаговані частини зображення можуть виділятися різними кольорами.

– Metadata: тут ви можете побачити інформацію, вбудовану в зображення, таку як дата і час зйомки, модель камери, налаштування камери тощо.

– JPEG%: показник якості зображення після його стиснення.

– Original: оригінальне зображення без змін.

Як зрозуміти отримані з FotoForensics результати? Проаналізуйте ELA зображення: області з високим рівнем стиснення (різняться за кольорами) можуть вказувати на маніпуляції. Перевірте метадані: відсутність інформації або незвичайні дані можуть вказувати на редагування.

• Is Your Image Edited?: сервіс для пошуку слідів редагування. Після завершення аналізу ви побачите результати. Інструмент може показати інформацію про можливі зміни у зображенні:

– Error Level Analysis (ELA): показує рівень помилок стиснення, які можуть вказувати на редагування.

– Metadata Analysis: виявляє інформацію, вбудовану в зображення, як-от дата зйомки, налаштування камери та інше.

• чат GPT також може спробувати допомогти із виявленням ознак редагування. Для цього достатньо завантажити потрібний вам знімок у відповідне поле.

Перевірка метаданих (EXIF даних), інструменти для перегляду метаданих

Метадані фото можуть містити інформацію про камеру, налаштування зйомки та інші дані. Вони можуть допомогти зрозуміти, чи було фото змінено. Інструменти для перегляду метаданих:

• Jeffrey’s Image Metadata Viewer: онлайн-інструмент для перегляду метаданих;
• Pic2Map: цей інструмент спеціалізується на показі географічних даних, вбудованих у метадані зображень. Він також показує інші метадані;
• Metadata2Go: простий онлайн-інструмент для перегляду метаданих різних типів файлів, включаючи зображення, документи та відео.

Візуальний аналіз фото

• перевірка на несумісності. Спробуйте здійснити пошук ознак невідповідностей у погоді, архітектурі, тінях, пропорціях, текстурах, кольорах тощо;
• перевірка на повтори. Якщо деякі елементи зображення повторюються — це може бути ознакою редагування;
• аналіз країв. На деяких зображеннях краї можуть бути нерівними — це також може натякати на цифрову обробку знімка.

Для оцінки правдивості фото можна також перевірити ресурс, на якому воно опубліковане. Сайт або сторінки авторитетного ЗМІ з високою ймовірністю свідчитимуть про його справжність, тоді як ресурс із сумнівними новинами вказуватиме на необхідність критичного ставлення до фото. Про один з таких прикладів розповідала редакція “Бахмут IN.UA” у матеріалі про “меморіал перепливачам Тиси”.

Таким чином, фальшиві новини, що використовують зображення з інших джерел, можуть створювати хибне уявлення про контекст, час або місце події. Наприклад, фотографію, зроблену п’ять років тому в одній країні, маніпулятори можуть представити як новий знімок, зроблений в іншій країні або за інших обставин.

Мінцифри у 2022-му році давало свої поради з приводу того, як розпізнати фейкове фото в Інтернеті. А на порталі Дія.Освіта у розділі “Цифрограм” опубліковані тести для оцінки своєї цифрової грамотності.

Загалом важливо усвідомити, що до інформації потрібно ставитись уважно й критично — так само як до вибору інгредієнтів для їжі. Ви ж не купляєте продукти аби де?

А де брати ту перевірену інформацію? Н​​адаємо перелік надійних джерел інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа — “Бахмут IN.UA” — також є у списку регіональних якісних медіа.

Як росія використовує фотофейки

Росіяни активно використовують фейкові зображення задля розхитування ситуації всередині України, за її межами, а також для створення того чи іншого образу українців серед росіян. “Бахмут IN.UA” у рубриці “Брехомір” постійно розвінчує дезінформацію, яку вкидають росіяни. Іноді це доволі очевидні фейки. Наприклад про те, що в Україні чоловіки призовного віку можуть зняти лише 100 гривень через банкомат або про браслети-обереги від ТЦК. Іноді — більш серйозні, як от діпфейк про відхід українських військ з-під Курахового.

Незалежно від ступеня серйозності фейку, вони працюють. Росіяни добре вивчають наше інформаційне поле та знають на що можна “надавити”. Наразі, у 2024-му році, це теми мобілізації, відключення електроенергії та внутрішньо-політичної ситуації. Всі вони дійсно мають багато нерозв’язаних проблем та питань без відповідей. І саме тому вкрай легко впровадити в й так заплутане інфополе штучно створені вкиди.

Динаміку вкидування дезінформації оцінити вкрай складно, адже фейків завжди багато. Можна виокремлювати теми, на які надавлює ворог, залежно від тієї чи іншої ситуації всередині нашої країни або за кордоном. Якщо існує привід, над яким можна влаштувати обширну інформаційну кампанію — росіяни це зроблять.

Читайте також:

• Мамо, тато, ну це ж “Труха!”: як спілкуватися із людьми, які вірять у фейки та маніпуляції у мережі
• Стабілізаційні відключення в Україні: чому це відбувається та як підготуватися до зими
• Резерв+: байки про застосунок для військовозобов’язаних

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські пропагандисти поширили інформацію, що нібито згідно зі статтею на порталі “UA in Toronto” більшість українців підтримало ідею Дональда Трампа щодо входу Канади до складу США, як 51-й штат. Про підтримку українською діаспорою цієї пропозиції начебто свідчать результати виборів президента США.

Українська діаспора в Торонто: російський фейк

18 грудня новообраний президент Сполучених Штатів запропонував перетворити Канаду на частину США, назвавши це «чудовою ідеєю». «Ніхто не може відповісти, чому ми субсидуємо Канаду на суму понад 100 000 000 доларів на рік? Не має сенсу! Багато канадців хочуть, щоб Канада стала 51-м штатом. Вони б значно заощадили на податках і військовій охороні. Я думаю, що це чудова ідея. 51-й штат!!!» — Трамп написав у своїй соцмережі TruthSocial.

Однак інформація про те, що українська діаспора у Торонто підтримала цю пропозицію — фейк. У жодному офіційному канадському чи міжнародному медіа немає даних, які б підтверджували проведення такого опитування. Опитування на тему “чи повинна Канада приєднатися до США?” є політично чутливим і навряд чи могло бути ініційоване будь-якою офіційною установою. Якби все ж воно відбулось, про це була б згадка у відомих канадських медіа, як-от CBC, The Globe and Mail або Toronto Star.

Цю нібито новину поширюють виключно пропагандистські Telegram-канали, форуми та російські ЗМІ. У своїх дописах вони посилаються нібито на портал “UA in Toronto”, не додаючи жодного посилання для підтвердження. Редакція “Бахмут.IN.UA” переглянула сторінки у соцмережах та сайт української діаспори в Торонто. Немає жодного допису про те, що більшість українців в Канаді підтримують ідею перетворення Канади в 51-й штат США.

Українська діаспора в Канаді має багаторічну історію і добре інтегрувалася в канадське суспільство. Незадоволеність допомогою чи престижем Канади в контексті конкуренції зі США є штучним стереотипом, який створює негативний образ українців. Такі заяви є частиною інформаційної війни, що спрямовані на розпалювання напруги між діаспорою та канадським урядом, а також на створення образу “невдячних мігрантів”. Канада активно підтримує Україну в умовах війни, і більшість представників діаспори цінують це.

Читайте також:

• Мобільні крематорії для спалення тіл, бізнес органів та “справжні” власники території України:комбо-фейк від пропагандистів
• ФЕЙК: Українська біженка незадоволена допомогою Данії
• 14 тисяч гривень українцям, які не виїздили за кордон: “нашумілий законопроєкт”, про який відомо лише з TikTok

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пропагандисти поширюють відео від нібито міжнародного новинного телеканалу BBC News, у якому українська біженка у Данії розповідає про отриману допомогу від мешканців країни — житло, одяг та їжу. Водночас у відео стверджується, що жінка начебто незадоволена, адже, мовляв, очікувала від Данії більше підтримки.

Однак, це фейк. В оригіналі сюжету від BBC українська біженка з вдячністю розповідала про отриману допомогу. А твердження про нібито інші очікування були створені за допомогою голосового діпфейку.

Українські біженці: російська пропаганда

Відредагований сюжет з українською біженкою з’явився 25 грудня на пропагандистському Telegram-каналі “медведь”. У ньому українська біженка Алла говорить: “Ми дуже вдячні данцям. Вони надали нам місце для проживання, їжу, весь цей одяг. Ми отримали багато пожертв і це дуже мило”. Також жінка додає, що планує Данію зробити своєю новою домівкою. 

Після цього, лунає голосовий діпфейк слів, яких насправді немає в сюжеті ВВС News: “Але це не той рівень підтримки, на який ми розраховували. Нам досі доводиться жити в маленьких квартирах. Це важливо для мене, тому, що я маю двох дітей, тому я б хотіла, щоб кожна дитина мала окрему кімнату. Наданий нам одяг — не новий і це стає проблемою, адже мої діти не звикли носити вживаний одяг. Загалом, якщо ви запитаєте, де для мене найбільш комфортно жити — тут в Данії чи в Україні до війни, я б сказала в Україні. Данія неочікувано виявилась незручною для проживання.”

Справжній сюжет був опублікований на платформах ВВС 1 травня 2022 року з назвою “У Данії подвійні стандарти щодо біженців?”, у якому висвітлили різне ставлення данського уряду до біженців з України та Сирії. За словами української біженки Алли, країна дає їй можливість розпочати нове життя, тоді як сирійці відчувають себе небажаними. Зокрема, уряд скасував дозволи на проживання для сотень сирійців, мотивуючи це тим, що повернення на їхню батьківщину тепер є безпечним, з чим не погоджуються самі сирійці.

Фейкові слова, озвучені нібито голосом Алли, лунають швидше та різкіше порівняно з її оригінальним мовленням. Крім того, голосовий діпфейк використовується лише як позакадровий голос, а сама біженка не з’являється на екрані. Натомість у справжньому сюжеті жінка присутня в кадрі під час розмови.

Окрім того, пропагандисти, перед тим, як запустити відео на свою аудиторію, наклали на відеоряд російські субтитри. Це зроблено для того, аби росіяни, які не знають англійської мови, змогли подивитися цей ролик та самостійно нібито впевнитися: так, дійсно, українці — невдячні! Вони також наврядчи звернуть увагу на зміну у голосі головної героїні відео.

Російська пропаганда вкотре намагається висміяти українських біженців та створити образ невдячних людей. Такі історії спеціально створюються, щоб викликати негативне ставлення до українців у країнах, які їх приймають. Пропагандисти хочуть посіяти думку, що українці лише користуються допомогою і не цінують її. Це одна із частин інформаційної війни, спрямованої на те, щоб зменшити рівень підтримки України.

Читайте також:

• Мобільні крематорії для спалення тіл, бізнес органів та “справжні” власники території України: комбо-фейк від пропагандистів
• 14 тисяч гривень українцям, які не виїздили за кордон: “нашумілий законопроєкт”, про який відомо лише з TikTok
• “У вашій будівлі я заклав вибухівку”. Українці отримують листи з погрозами від “військових”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!