Проросійські медіаресурси поширюють світлину, де нібито випускники львівських шкіл мають на собі стрічку з картою України без території Кримського півострова.
Однак, — це фотофейк. Світлина містить ознаки редагування та поширюється з метою розколу українського суспільства.
Карта України без Криму: як розпізнати фотошоп
1 червня, наступного дня після останнього дзвоника у львівських школах, проросійські акаунти у Х (ред. — колишній Twitter), Tik-Tok, Telegram-канали, ворожімедіа опублікували фейкову фотографію нібито випускників однієї із львівських шкіл. Однак, якої саме – не зазначили. Для знаходження першоджерела ми здійснили пошук зображення через Google Lens та виявили, що фотографія стала масово поширюватись в один день та виключно проросійськими медіаресурсами, які, окрім цього, публікують тексти та відео з антиукраїнськими наративами. Жодних інших публікацій цієї світлини на українських ресурсах не було.
Відтак, за допомогою інструменту з цифрового аналізу FotoForensics ми виявили, що світлина зазнала великої кількості редагування. Оригінальне фото повинно відображатись в єдиному кольорі, без яскраво виділених елементів, оскільки саме ці деталі є або додані, або відкориговані.
Результат аналізу світлини показує, що зображення карт України без Криму — це фотошоп, як і самі стрічки. Окрім цього FotoForensics вказує на те, що фон, де видно дерева, інших людей, вікно школи, були додані зовсім з іншої фотографії. Відтак перед нами картинка створена із кількох окремих знімків.
Кожна публікація цього фотофейку супроводжуються текстами, які поширюють кремлівський наратив про те, що захід України нібито відмовилась від Криму, та боротьба у війні ведеться лише на сході. Це створено для розбурхання та поширення ненависті серед українців із різних областей країни та формування образу українців, що не здатні гуртуватись задля однієї мети.
Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.
Клікбейт — це…
Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”
Клікбейт у ЗМІ
Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.
Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.
Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.
Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.
По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:
— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?
— Ого, а кинь мені посилання.
— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.
Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.
Чому клікбейт — проблема
Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:
розчарування і втрата часу. Люди клікають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.
Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.
Як відрізнити клікбейт від корисного контенту
занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики — це типова ознака клікбейту;
обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також може бути клікбейтом. Зазвичай дійсно корисна інформація не потребує такої інтриги;
неприродно короткий або надмірно довгий заголовок. Клікбейт часто робить заголовок коротким і кричущим або, навпаки, довгим, з великою кількістю непотрібних слів, щоб викликати більше емоцій;
розбіжність заголовка і змісту. Якщо ви клікнули і бачите, що зміст не відповідає тому, що обіцяв заголовок, — це явний клікбейт. Надійні медіа намагаються дотримуватись об’єктивності та конкретності в заголовках.
Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.
Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.
Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, хай там як реалістично вони виглядають. Деякі з таких фейкових фото створили ажіотаж у мережі. Команда “Бахмут IN.UA” на прикладах розкаже про такі кейси.
Використання ШІ там, де це не треба
Кожен з нас має телефон, на який може встановити застосунки на основі ШІ, в яких змінюється обличчя, тло знімка тощо. Такі додатки ми використовуємо для розваги. Але для тих, хто заробляє на дезінформації, штучний інтелект — найкращий помічник. Адже за його допомогою можна створити реалістичний знімок на будь-яку тему, супроводити це потрібним контекстом — у вуаля! Гучний інфопривід готовий. Почнемо з доволі невинного прикладу.
Відомі у світі інформаційні агентства Reuters і Associated Press на своїх онлайн-сторінках опублікували фотознімки принцеси Уельської Кейт з дітьми, зроблені вперше після операції Кейт на черевній порожнині. Але пізніше журналісти відкликали ці фото. Причина — виявлені на світлині ознаки цифрової маніпуляції. Інформагентства виявили на фотографії непослідовність у положенні руки принцеси Шарлотти – дочки Кейт та Вільяма.
Пізніше принцеса публічно попросила вибачення за фотознімок. У соцмережі Х (колишній Twitter) Кейт написала, що, як і багато фотографів-любителів, вона “іноді експериментує з редагуванням” світлин.
Якщо продовжувати тему офіційних акаунтів, то Верховна Рада України також вдалася до використання ШІ контенту у 2023 році. У соцмережі X адміністратори сторінки зробили допис про обстріл міста Дніпро, який здійснили росіяни 14 січня. Для цього вони використали зображення дитини, згенероване штучним інтелектом. Користувачі мережі розкритикували пост, що набрав майже 40 тисяч переглядів. 16 січня допис видалили зі сторінки.
Штучний інтелект — зброя у руках дезінформаторів
У 2023 році мережею рознісся знімок, на якому буцімто володимир путін припав на коліна перед лідером китаю сі цзіньпінем. На фейковому знімку путіна і сі задній черевик президента рф надто великий і широкий. Литка тієї ж ноги здається подовженою. Та й голова при уважному розгляді надто велика і непропорційна щодо тіла. Окрім того, існують інші ознаки нереалістичності цього “знімку”:
Використання ШІ для дезінформації
18 жовтня заступник міністра закордонних справ України Антон Демьохін повідомив Reuters про те, що росія використовує генеративний штучний інтелект для посилення кампаній з дезінформації проти України.
“Цього року ми бачимо, що щільність кібератак з боку росії зберігається, але більше акценту на дезінформації”, – сказав заступник міністра МЗС в кулуарах Сінгапурського міжнародного кібертижня.
Демохін зауважив, що, відтоді як з’явився генеративний ШІ, це дозволяє рф множити та поширювати дезінформаційні наративи на новому, складнішому рівні. За його словами, ці нові кампанії з дезінформації важко виявити. Антон Демьохін сказав Reuters, що сама Україна використовує генеративний штучний інтелект для відстеження кампаній з дезінформації.
Окрім того, росія, китай та іран використовують інструменти штучного інтелекту, аби вплинути на вибори президента США. Про це повідомили представники Офісу директора національної розвідки та ФБР під час брифінгу для журналістів. Зазначається, що дії росії найагресивніші та наймайстерніші з усіх трьох країн — вони націлені на віцепрезидентку, кандидатку від Демократичної партії Камалу Гарріс.
Зокрема, росія фальсифікувала фрагменти промов Гарріс, щоб замінити деякі її слова. Також вона використала штучний інтелект для створення неправдивого тексту, фотографій, відео та аудіо.
Раніше “Бахмут IN.UA” розповідав про те, як розпізнати зображення, створене ШІ. Якщо коротко підсумувати цей матеріал, то головна порада — це зберігати “холодну голову”, бути уважними та критично оцінювати все, що зустрічаєте в інтернеті. Це допоможе не вестися на фейки, як-от про путіна, що кланяється сі.
Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до […]
Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, […]
Соціальні мережі заполонили картинки, які “малює” AI — Artificial Intelligence, що перекладається як штучний інтелект. У деяких випадках ці зображення створюються спеціально для того, аби […]
Останніми місяцями популярною є тема “забороняти Telegram чи не треба”. У рамках роз’яснювального проєкту “Бахмут IN.UA” розкаже про основні “за” та “проти” заборони найпопулярнішого месенджера, […]