В мережі поширюється цитата Германа Галущенка, міністра енергетики України, який начебто заявив, що меншу кількість енергостанцій простіше захистити. Цитату поширили нібито журналісти видання “Букви”.

Однак, це – фотофейк. Видання “Букви” не публікували подібної цитати, а Герман Галущенко ніколи не коментував потрібність зменшити кількість енергостанцій, щоб було простіше їх захищати. 

Галущенко, електростанції: чи була цитата

Ми проаналізували видання “Букви”, а саме їх сайт, соціальні мережі Facebook, Twitter (X), Telegram та Instagram. Також ми проаналізували сторінку міністра у Facebook. Подібних слів начебто Галущенка знайти ми не змогли. Також цитату не поширювали українські та міжнародні ЗМІ. Вона з’являлась тільки у проросійських медіа та маловідомих англомовних акаунтах у Twitter (X), це виявили через зворотній пошук у Google Images. 

Те, що зображення створили пропагандисти, вказує оформлення та шрифт, адже видання “Букви” має фірмовий стиль, якого дотримується у соцмережах. Ми порівняли деякі символи з оригінальних зображень та з фейкового. Наприклад, літери “С”, “О” та “М” та кома на пропагандистському зображенні відрізняються від оригінального шрифту, яке використовує видання. Також змінене оформлення портрета: на всіх оригінальних світлинах градієнт накладений трохи знизу та рівною лінією, натомість пропагандисти градієнт домалювали вручну у фотошопі. 

Останній раз видання “Букви” цитувало Германа Галущенка 5 травня 2024 року.

Децентралізація енергосистеми України

Щоб покращити енергетичну безпеку країни, одним з основних завдань на сьогодні є децентралізація енергосистеми — велика кількість розподіленої малої генерації. На цьому наголосив Галущенко під час прес-конференції про підсумки опалювального сезону 2022/2023 року. 

Подібні тези також озвучив в інтерв’ю “Українському радіо” Андрій Герус, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Він зазначив, що коли в Україні, на приклад, є 5-10 великих енергостанцій, то вони є цілями і їх можна вражати. Водночас голова Комітету додає, що коли в Україні будуть сотні дрібних електростанцій, то дрібні обʼєкти обстрілювати ракетами буде практично нереально або дуже дорого. 

Створити блекаут в Україні є однією з популярних тем для обговорення в проросійських пабліках. Окрім ракетного терору, росЗМІ намагаються всіляко дискредитувати українську владу та посіяти розбрат серед населення нашої країни. Радимо не вестись на ворожу пропаганду та перевіряти інформацію в першоджерелах. 

Читайте також:

• Відеофейк: Метью Міллер заявив, що в білгороді немає цивільних, тому решта – військові цілі
• БЕЗПІДСТАВНО: Україна планує обстріляти школи та мирне населення росії, якщо програватиме війну
• Швидкий та надійний зв’язок: як користуватися інтернетом без світла

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Лівобережна окружна прокуратура передала до суду обвинувальний акт проти громадянина України, який співпрацював з окупантами в Маріуполі. Чоловіка звинувачують у колабораційній діяльності, зокрема у забетонуванні доказів воєнних злочинів рф та виготовленні оборонних споруд для ворога.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

Маріуполь Драмтеатр: що сталося

Громадянина України звинувачують у колабораційній діяльності, що включає активну співпрацю з окупаційною владою в Маріуполі. 

Він “перереєстрував” підприємство за російським законодавством, брав участь у знищенні доказів воєнних злочинів рф та організував виробництво оборонних споруд для російської армії. Ці дії свідчать про свідому підтримку окупаційного режиму та сприяння ворожим силам.

Після окупації Маріуполя обвинувачений очолив місцевий бетонний завод, використавши відсутність попереднього керівництва. Під його керівництвом підприємство взяло участь у забетонуванні місць масової загибелі маріупольців, зокрема в Драматичному театрі, що фактично знищило докази воєнних злочинів. 

Примітка. 16 березня 2022 року російські війська завдали авіаудару по Драматичному театру в Маріуполі, де переховувалися сотні мирних жителів. На той час це була найбільша відома атака на цивільних у місті. За оцінками, в будівлі могло перебувати до 1300 людей, переважно жінки, діти та літні люди. Незважаючи на великі написи “ДІТИ” з обох боків театру, помітні з повітря, росіяни скинули на будівлю авіабомбу.

Завод виготовив понад 1000 бетонних конструкцій типу “зуби дракона” для російських військових, а також надав матеріали для будівництва мостів. Чоловіка оголосили у розшук, його загрожує до 5 років арешту.

Читайте також:

• Слідкували за блокпостами ЗСУ: на Донеччині викрили двох колаборантів
• СБУ викрила зрадника, який “зливав” позиції ЗСУ під Бахмутом: деталі
• Лікарка з Маріуполя нарахувала собі рекордну зарплату: сума

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фотофейки стали потужним інструментом у війні за розум та емоцію людини. Адже все ж начебто очевидно: є інфопривід, який підтверджений фото — значить, ця інформація є правдивою. Втім, можливості редагування зображень давно дозволяють підроблювати знімки, які подекуди неозброєним оком не відрізнити від справжніх. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності команда “Бахмут IN.UA” розповідає про кроки та методи виявлення маніпуляції зображеннями.

Сервіси, які перевіряють достовірність фото, як користуватися

Існує безліч сервісів, що допомагають перевірити справжність фото. Публікуємо деякі, на нашу думку, найефективніші:

• Google Reverse Image Search: дозволяє знайти, де ще використовувалося фото в Інтернеті. Може показати оригінальні джерела фото. Тут все просто: треба занести знімок у пошуковий рядок. Пошуковик видасть вам всі доступні йому результати, а ваша задача — їх проаналізувати власним розумом;
• Photo Sherlock: дозволяє здійснити зворотний пошук зображень за допомогою трьох пошукових систем: Google, Yandex і Bing. Також цей інструмент має можливість перевірити походження зображення в журналі чи газеті;
• TinEye: ще один сервіс для зворотного пошуку зображень. Тут ви також можете завантажити фото з комп’ютера або ж ввести URL адресу зображення. Після виконання пошуку TinEye покаже список знайдених зображень, які збігаються з вашим. Ви побачите різні версії зображення, включаючи оригінал, модифіковані версії та місця, де вони були використані. Результати можуть бути відсортовані за найкращим збігом, найбільшими змінами, найдавнішими або найновішими.
• FotoForensics: інструмент для аналізу зображень на предмет маніпуляцій, який використовує Error Level Analysis (ELA) для виявлення підробок. Після завантаження зображення ви побачите його на екрані разом з кількома вкладками аналізу:

– ELA (Error Level Analysis): цей метод показує рівні стиснення зображення. Змінені або відредаговані частини зображення можуть виділятися різними кольорами.

– Metadata: тут ви можете побачити інформацію, вбудовану в зображення, таку як дата і час зйомки, модель камери, налаштування камери тощо.

– JPEG%: показник якості зображення після його стиснення.

– Original: оригінальне зображення без змін.

Як зрозуміти отримані з FotoForensics результати? Проаналізуйте ELA зображення: області з високим рівнем стиснення (різняться за кольорами) можуть вказувати на маніпуляції. Перевірте метадані: відсутність інформації або незвичайні дані можуть вказувати на редагування.

• Is Your Image Edited?: сервіс для пошуку слідів редагування. Після завершення аналізу ви побачите результати. Інструмент може показати інформацію про можливі зміни у зображенні:

– Error Level Analysis (ELA): показує рівень помилок стиснення, які можуть вказувати на редагування.

– Metadata Analysis: виявляє інформацію, вбудовану в зображення, як-от дата зйомки, налаштування камери та інше.

• чат GPT також може спробувати допомогти із виявленням ознак редагування. Для цього достатньо завантажити потрібний вам знімок у відповідне поле.

Перевірка метаданих (EXIF даних), інструменти для перегляду метаданих

Метадані фото можуть містити інформацію про камеру, налаштування зйомки та інші дані. Вони можуть допомогти зрозуміти, чи було фото змінено. Інструменти для перегляду метаданих:

• Jeffrey’s Image Metadata Viewer: онлайн-інструмент для перегляду метаданих;
• Pic2Map: цей інструмент спеціалізується на показі географічних даних, вбудованих у метадані зображень. Він також показує інші метадані;
• Metadata2Go: простий онлайн-інструмент для перегляду метаданих різних типів файлів, включаючи зображення, документи та відео.

Візуальний аналіз фото

• перевірка на несумісності. Спробуйте здійснити пошук ознак невідповідностей у погоді, архітектурі, тінях, пропорціях, текстурах, кольорах тощо;
• перевірка на повтори. Якщо деякі елементи зображення повторюються — це може бути ознакою редагування;
• аналіз країв. На деяких зображеннях краї можуть бути нерівними — це також може натякати на цифрову обробку знімка.

Для оцінки правдивості фото можна також перевірити ресурс, на якому воно опубліковане. Сайт або сторінки авторитетного ЗМІ з високою ймовірністю свідчитимуть про його справжність, тоді як ресурс із сумнівними новинами вказуватиме на необхідність критичного ставлення до фото. Про один з таких прикладів розповідала редакція “Бахмут IN.UA” у матеріалі про “меморіал перепливачам Тиси”.

Таким чином, фальшиві новини, що використовують зображення з інших джерел, можуть створювати хибне уявлення про контекст, час або місце події. Наприклад, фотографію, зроблену п’ять років тому в одній країні, маніпулятори можуть представити як новий знімок, зроблений в іншій країні або за інших обставин.

Мінцифри у 2022-му році давало свої поради з приводу того, як розпізнати фейкове фото в Інтернеті. А на порталі Дія.Освіта у розділі “Цифрограм” опубліковані тести для оцінки своєї цифрової грамотності.

Загалом важливо усвідомити, що до інформації потрібно ставитись уважно й критично — так само як до вибору інгредієнтів для їжі. Ви ж не купляєте продукти аби де?

А де брати ту перевірену інформацію? Н​​адаємо перелік надійних джерел інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа — “Бахмут IN.UA” — також є у списку регіональних якісних медіа.

Як росія використовує фотофейки

Росіяни активно використовують фейкові зображення задля розхитування ситуації всередині України, за її межами, а також для створення того чи іншого образу українців серед росіян. “Бахмут IN.UA” у рубриці “Брехомір” постійно розвінчує дезінформацію, яку вкидають росіяни. Іноді це доволі очевидні фейки. Наприклад про те, що в Україні чоловіки призовного віку можуть зняти лише 100 гривень через банкомат або про браслети-обереги від ТЦК. Іноді — більш серйозні, як от діпфейк про відхід українських військ з-під Курахового.

Незалежно від ступеня серйозності фейку, вони працюють. Росіяни добре вивчають наше інформаційне поле та знають на що можна “надавити”. Наразі, у 2024-му році, це теми мобілізації, відключення електроенергії та внутрішньо-політичної ситуації. Всі вони дійсно мають багато нерозв’язаних проблем та питань без відповідей. І саме тому вкрай легко впровадити в й так заплутане інфополе штучно створені вкиди.

Динаміку вкидування дезінформації оцінити вкрай складно, адже фейків завжди багато. Можна виокремлювати теми, на які надавлює ворог, залежно від тієї чи іншої ситуації всередині нашої країни або за кордоном. Якщо існує привід, над яким можна влаштувати обширну інформаційну кампанію — росіяни це зроблять.

Читайте також:

• Мамо, тато, ну це ж “Труха!”: як спілкуватися із людьми, які вірять у фейки та маніпуляції у мережі
• Стабілізаційні відключення в Україні: чому це відбувається та як підготуватися до зими
• Резерв+: байки про застосунок для військовозобов’язаних

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!