Коли інфопривід публікують із фотографією, автоматично у читача до нього стає більше довіри. Адже це ж наче не просто надруковані слова, а з підтвердженням! Але фотознімками також можна маніпулювати та створювати необхідний “настрій”. Докладніше про це — у матеріалі “Бахмут IN.UA” в рамках роз’яснювального проєкту.

Що таке інформаційна війна

Головна задача інформаційної війни — вплинути на свідомість кожної окремої людини та думку громадськості ворога взагалі. російська федерація виділяє на це шалені ресурси, аби досягнути своєї мети: посіяти розбрат між українцями всередині країни, між українцями та державами-партнерками тощо. Для цього створюються тисячі акаунтів у соцмережах, які публікують фейки, недостовірну інформацію, правдиву інформацію, але прикрашену і так далі. Далі це мережею розносять так звані корисні ідіоти, про яких редакція “Бахмут IN.UA” писала раніше.

Фото не такі, як про них розповідають

Один зі способів ведення інформаційної війни — пости у соцмережах. Це швидкий та ефективний спосіб рознести меседж, і з великою ймовірністю більшість користувачів не перевірятимуть достовірність цієї інформації.

До прикладу, у 2015 році в Фейсбуці користувач боріс павличенко поширив знімок нібито дитини у Донецьку, яка шукає свою загиблу матір серед розвалин будинку, в який влучили ЗСУ. Аналогічний допис з’явився й в Однокласніках. За 9 років цей пост поширило майже 10 тисяч людей у Facebook, а у російській соцмережі — майже 7. У словацькому сегменті Фейсбуку його репостнули 3 тисячі людей. Не оминули це фото й російські ЗМІ: журналісти російського РЕН ТВ розповіли щемку історію хлопчика, але “забули” розповісти, що фото — постановочне. Що ж насправді із цим знімком?

Насправді цей знімок – кадр із відеокліпу «Ангел. Пісня про дітей Донбасу» (51-ша секунда), у зйомках якого брала участь ця дитина. У кліпі показано зруйнований населений пункт Нікишине (Горлівський район, Донецька область), в якому хлопчик та дівчинка шукають допомоги. Діти — брат та сестра, які на момент зйомки кліпу жили у бомбосховищах разом зі своїми батьками. Про це написав автор кліпу ден леві.

У червні 2022 року у Facebook користувач андрій троіцкій опублікував фото нібито українського військовополоненого у Донецьку, тіло якого вкрито татуюваннями з фашистською символікою. Але, скористувавшись зворотнім пошуком у Google, дізнаємося, що це фото було зроблене у 2005 році в Білорусі під час медичного огляду в’язня 15 колонії міста Могильов.

У тому ж 2022 році на різних сайтах користувачі публікували допис з однаковим текстом “Олександра Зеленська, дочка Зеленського, ненавидить батька, називає нацистом та вбивцею українського народу. Сама вона втекла до Польщі та розкриває всю правду про батька”. Як доказ, публікують знімок із дівчиною, що плаче. 2 хвилини у Гуглі, і за допомогою зворотнього пошуку ми дізнаємося, що фото — насправді скриншот із відео 2017 року, в якому дівчина плаче, бо її хлопець не купив їй IPhone. Ще кілька секунд у Гуглі та, завдяки запиту “донька Володимира Зеленського”, дізнаємося як виглядає справжня донька президента України.

Українці також розповсюджують дезінформативні фото. До прикладу, ексзаступник міністра МВС України Антон Геращенко у квітні 2022 року опублікував фото, начебто зроблене у Київській області після деокупації. Нібито росіяни залишили на стіні напис “А хто дозволив вам красиво жити?” Першоджерело цього знімку — користувач соцмережі Фейсбук, який видалив свій допис. Насправді ж, знімок був вперше з’явився у мережі ще у 2016 році на російськомовному форумі. Геолокація будівлі невідома.

Це все — лише кілька прикладів, але вони наочно показують, що знімок, вирваний з контексту, може також стати зброєю в інформаційній війні.

Як перевірити фотографію

Перш за все, для перевірки варто здійснити зворотній пошук зображення. І так, для цього варто використовувати не лише Google, а й Bing, Yandex. Останній краще індексує знімки, які були опубліковані саме в російському сегменті інтернету. 

Також можна скористатися інструментом TinEye, який створений як раз для цих цілей. 

Завдяки цим двом способам зазвичай можна виявити першоджерело зображення. Ключовим аспектом є оцінка достовірності ресурсів: варто звертати увагу на фотобанки, інформаційні портали з вказаним авторством знімків, а також на початкові дописи в соціальних мережах.

У випадках, коли пошук за зображенням не дає результатів, важливо правильно сформулювати ефективний пошуковий запит у Google, Bing чи Yandex. Якщо ви припускаєте, що про це фото могли раніше написати зарубіжні верифікатори, рекомендуємо включити до запиту фразу “fact check”, бажано англійською мовою.

Окрім цього, самі соціальні мережі за допомогою ЩІ вже почали маркувати фото. До прикладу знімок із засудженим, опублікований андрієм троіцкім, Facebook позначив як той, що може ввести в оману:

До речі, підробити скриншот також вкрай легко. Як це роблять — розповіли аналітики VoxCheck. Чи можна перевірити справжність скриншоту? Можна: знайти першоджерело. Але, звісно, допис, з якого був зроблений скриншот, можуть видалити. Що робити? У деяких випадках може допомогти Wayback Machine, також відомий як вебархів сайтів. За допомогою інтернет-архіву можна дізнатися, як виглядав сайт раніше: місяць або кілька років тому.

І зазирніть у публікацію “Бахмут IN.UA” про те, як відрізнити фейкове фото від справжнього. Там наші журналісти опублікували корисну добірку інструментів.

Читайте також:

• “Корисні ідіоти”, що грають на руку кремля. Як шкодять українські блогери та політики
• Маніпуляція: українцям виплачуватимуть гроші за повернення додому
• Маніпуляція суспільною думкою: як соціологічні дослідження можуть стати інструментом пропаганди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське фінансово-економічне медіа Bloomberg нібито розмістило відео про воєнну операцію в курській області. У ньому, мовляв, військовий аналітик та генерал армії США у відставці Бредлі Герік заявив, що за співвідношенням інвестицій і результату операція в курську є найпровальнішою за 21 століття.

Однак, це фейк. Bloomberg не публікувало такого відеосюжету, а цитати Бредлі Геріка є вимислом пропагандистів.

У пропагандистському відеосюжеті сказано,що військовий аналітик, генерал армії США у відставці Бредлі Герік в інтерв’ю для подкасту Military.com нібито сказав: “Операція ЗСУ в Курську стала найбільш невиправданою за витратами у XXI столітті” та “жодна операція в новітній історії не була настільки невдалою”. Також йому приписують слова: “ЗСУ стягнули найпотужніші людські та технічні ресурси в курську область. Їх безглузде знищення — справа кількох тижнів. Відступати українцям нікуди, а росія має величезний досвід операції, які вони називають «м’ясорубкою». Усі ті люди та обладнання, які союзники так важко збирали для України по всьому світу, приречені». Утім, насправді Герік ніколи не давав інтерв’ю для подкасту Military.com та ніколи деінде не говорив того, що йому прописуються у відео.

Відеосюжет нібито авторства Bloomberg поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали (2, 3) та акаунти у соцмережах Х (2, 3, 4) (ред. — колишній Twitter), Instagram, Tik-Tok. На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Instagram, Tik-Tok, Youtube, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

На фейковому відео присутній згори анімований логотип нібито Bloomberg. Однак, медіа не використовує такої позначки на своїх відео для жодних із соціальних платформ, де публікують сюжети, короткі інтерв’ю, рілси чи шортси.

Показово, що відеосюжет активно поширювався пропагандистами у соціальній мережі X, де зосереджена значна іноземна аудиторія. Це свідчить про те, що російська дезінформація націлена не лише на внутрішню, але й на зовнішню аудиторію, намагаючись посіяти сумніви серед користувачів з інших країн.

Читайте також:

• Мобільні крематорії для спалення тіл, бізнес органів та “справжні” власники території України: комбо-фейк від пропагандистів
• МАНІПУЛЯЦІЯ: “Щоб не розвинулась залежність”: Міністерка соцполітики про виплати українцям
• Фейк: в українській лікарні розмістили банер із закликом до наркозалежних та людей з інвалідністю вступати до ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Колаборант володимир рогов у своєму Telegram-каналі поширює інформацію про те, що глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі нібито закликав російську армію наступати для визволення української території та припинення ядерного тероризму, що, мовляв, спричинив режим Зеленського.

Утім, це фейк. Рафаель Гроссі ніколи не закликав російську армію до наступу. У своїх заявах він не підтримує жодних військових дій і зосереджується виключно на питаннях ядерної безпеки.

• Примітка. володимир рогов — проросійський політичний діяч українського походження, який активно підтримує агресію рф проти України. У 2014 році його внесли до бази “Миротворець” як особу, що співпрацює з окупантами. Рогов відомий своїм Telegram-каналом, де поширює викривлені інтерпретації подій в Україні, особливо в Запорізькій області. У березні 2022 року колаборант самопроголосив себе головою окупованого міста Мелітополь. Того ж року Європейський Союз запровадив проти нього санкції через його участь у підтримці незаконних збройних формувань. На території України рогов був засуджений до 15 років позбавлення волі за державну зраду та пособництво державі-агресору. Слідство встановило, що з 2014 року рогов співпрацює з російськими окупантами, активно дискредитує українську владу та військових, а також збирає кошти на підтримку російських збройних сил.

МАГАТЕ про ЗАЕС

22 серпня, внаслідок російських обстрілів, тимчасово окупована Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) втратила підключення до однієї з лінії живлень. Наступного дня, 23 серпня, Міжнародне агентство з атомної енергії на своєму офіційному сайті оприлюднило інформацію, що зовнішню резервну лінію живлення станції відновлено. За інформацією МАГАТЕ, під час відключення ЗАЕС була під’єднана до своєї єдиної лінії 750 кВ “Дніпровська”, що залишилася. У повідомленні також міститься заява генерального директора Рафаеля Гроссі щодо інциденту.

«Це надто часте явище, коли найбільша атомна електростанція Європи знову змушена покладатися лише на одне зовнішнє джерело електроенергії для підтримки своїх основних функцій ядерної безпеки та захисту підкреслює вразливість цього великого об’єкта. Це не прийнятно, зараз важливо докласти зусиль для дотримання п’яти конкретних принципів захисту об’єкта» (“This all too often occurrence whereby Europe’s largest nuclear power plant is once again forced to rely on only one external source of electricity to maintain its essential nuclear safety and security functions underlines the vulnerability of this major facility,” Director General Grossi said. “This is not sustainable and it is essential that strengthened efforts be taken now to uphold the five concrete principles for protecting the facility.”) — заявив Рафаель Гроссі.

У цьому повідомленні немає жодних закликів до російської армії, тим паче до наступу, як це інтерпретував колаборант рогов. Генеральний директор МАГАТЕ чітко висловився, що для захисту ЗАЕС важливо дотримуватись п’яти принципів формування безпеки:

1. Необхідно підтримувати фізичну цілісність об’єктів – хай то реактори, паливні ставки чи сховища радіоактивних відходів.
2. Усі системи безпеки та обладнання, а також обладнання мають бути повністю функціональними в будь-який час.
3. Обслуговуючий персонал повинен бути в змозі виконувати свої обов’язки з безпеки та безпеки та мати здатність приймати рішення без надмірного тиску.
4. Для всіх ядерних майданчиків має бути забезпечене надійне електропостачання від мережі.
5. Повинні існувати безперебійні логістичні ланцюжки поставок і транспортування до та з об’єктів.
6. Повинні існувати ефективні системи радіаційного моніторингу на місці та за його межами, а також заходи готовності до надзвичайних ситуацій та реагування.
7. Має бути надійний зв’язок з регулятором та іншими.

Про те, що буцімто по-справжньому ефективним захистом Запорізької АЕС може бути лише припинення “бойовиками ЗСУ обстрілів станції та прилеглої до неї території з важких видів озброєння — артилерії та РСЗВ, а також позбавлення бандерівців можливості завдавати ударів із застосуванням дронів-камікадзе” — є особистою думкою колаборанта володимира рогова, який інтерпретував заяву Гроссі у своїй пропагандистській манері.

Як генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії, Рафаель Гроссі зобов’язаний зберігати нейтральну позицію і не може ставати на чийсь бік у війнах чи втручатися у політичні питання. Нейтралітет є ключовою умовою збереження довіри до МАГАТЕ як міжнародного арбітра з питань ядерної безпеки. Як голова МАГАТЕ, Гроссі може висловлювати занепокоєння щодо безпеки ядерних об’єктів у зонах конфліктів і закликати до стриманості, але він не може підтримувати або засуджувати будь-яку сторону.

Читайте також:

• Мобільні крематорії для спалення тіл, бізнес органів та “справжні” власники території України: комбо-фейк від пропагандистів
• МАНІПУЛЯЦІЯ: “Щоб не розвинулась залежність”: Міністерка соцполітики про виплати українцям
• Фейк: в українській лікарні розмістили банер із закликом до наркозалежних та людей з інвалідністю вступати до ЗСУ