У європейському контексті фемінізм виступив однією з найвпливовіших течій XX-XIX століття, ціллю якої завжди були рівність прав жінок та чоловіків, боротьба з сексизмом, гендерною дискримінацією, а також з насильством щодо жінок. Ці ідеї далеко не нові для України, адже багато відомих історичних постатей були її прихильниками.

Редакція Бахмут IN.UA до Міжнародного дня фемінізму, який відзначають у світі 30 травня, підготувала список видатних діячок цього руху в історії України.

Історія фемінізму

Фемінізм — це рух за права жінок, який має давню історію. Виник він у ХІХ столітті, коли жінкам було вже нестерпно бути безправними рабинями патріархального суспільства. 

Дослідники вважають, що XIX і початок XX століть — це період виникнення “першої хвилі” фемінізму, яка часто асоціюється з суфражистським рухом жінок. Його учасниці вимагали надання жінкам права голосу на виборах, можливості здобувати вищу освіту, гідних умов праці та скасування дитячої праці. Першою країною, де цей рух став популярним, стала Франція, а пізніше до неї приєдналися Нідерланди, Велика Британія та США.

“Друга хвиля” феміністичного руху з’явилася на початку 1960-х років. Вона акцентувала свою увагу на сталих гендерних стереотипах, а також на тому, що жінки — це окремі індивіди з власними потребами, бажаннями та правами. Учасниці цього етапу феміністичного руху також розпочали дискусію про сексизм та насильство в суспільстві.

На початку 1990-х років вже виник фемінізм “третьої хвилі“, який триває й досі. Учасниці цього етапу феміністичного руху, спираючись на здобуті другою хвилею громадянські права, взяли за основу, почали виступати за квір-теорію, антирасизм, інтернаціоналізм і дестереотипізацію жінок. Вони також говорять про домашнє насильство, виступають за використання фемінітивів у мові, бодипозитив.  

Як зазначає кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія” Тамара Марценюк, наразі у світі не завершилася друга хвиля фемінізму, а при цьому вже йде третя — тобто, вони йдуть паралельно.

Фемінізм не обійшов стороною й Україну. Наша країна в плані боротьби жінок за права бути рівними з чоловіками не пасла задніх, адже майже з самою появою ідеї в нашій країні почали з’являтися феміністки, імена яких ми знаємо й сьогодні.

Леся Українка

Леся Українка — одна з найвідоміших жінок за всю історію України, яка була феміністкою. За словами поетеси Лесі Демської-Будзуляк, батьки Лесі Українки з самого її дитинства хотіли виростити інтелігентну дівчину. При вихованні активно використовувалися ідеї європейського просвітництва, зокрема, толерантність

У своїй творчості Леся Українка відкинула патріархальний устрій та почала висвітлювати межі й обставини, у яких жінка мала досить сил, щоб постояти за себе як за особистість. Наприклад, відома поетична драма “Камінний господар” — це історія Дон Жуана, якого двічі подолали Долорес та донна Анна. Сам образ цих героїнь сильний, з власною думкою. Він також позбавлений класичних стереотипів для жінок в українській літературі, який існував раніше.

Сама Леся Українка так визначила задум драми: 

“Ідея її — перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки донни Анни, а через неї — і над Дон-Жуаном, лицарем волі”. 

Іншими словами, саме Леся Українка однією з перших в українській літературі почала розкривати ідеї фемінізму в класичному прояві. 

Ольга Кобилянська

Іншою представницею феміністичного руху в українській історії є письменниця-модерністка Ольга Кобилянська, яка до того ж була активною учасницею руху за права жінок на Буковині. 

Бажаючи реалізувати феміністичні ідеї, відома культурна діячка стала однією з ініціаторок створення “Товариства руських жінок”. У брошурі цієї організації, яку написала сама Ольга Кобилянська, описувались важке становище жінок, активно просувалися рівність між чоловіками та жінками, а також право жінок на гідне життя.

Ідеї феміністичного руху проявлялися й у творчості. Героїні письменниці — це сильні образи з чіткою життєвою позицією. Вони позбавлені романтичних рис характеру та готові у будь-який момент кинути виклик суспільству. На противагу цьому, чоловіки у творах Ольги Кобилянської постають перед читачами слабкими. Деякі дослідники пов’язують такі дії авторки з українським патріархатом і консерватизмом, які були актуальними в минулому.

Наталія Кобринська

Біля витоків організованого українського фемінізму стояла Наталія Кобринська — письменниця та громадська діячка, 

Шлях фемінізму Наталії Кобринської почався у 1883 році, коли вона опублікувала оповідання “Шумінська”, а через рік повість “Задля кусника хліба”. Саме Тоді Наталія Кобринська зрозуміла, що мета її життя — реалізація феміністичних ідей через літературу.

Письменниця відома й тим, що стала ініціаторкою створення першої української жіночої організації “Товариство руських жінок”, а також випуском монументального альманаху “Перший вінок” — антології жіночої літературної творчості України, який став основою для створення жіночих часописів в Україні. Наталія Кобринська також просувала ідеї надання жінкам права навчатися в університетах та гімназіях, для чого збирала підписи різних громадських діячів.

Мілена Рудницька

Мілена Рудницька – одна з найяскравіших діячок України XX століття. Вона досягла успіху і як викладачка, і як політикиня, і як літераторка, і як журналістка. Вона також очолювала Спілку українок та була ідеологинею жіночого руху Західної України.

Громадська діячка вела активну роботу не тільки з реалізацією ідей фемінізму в суспільстві, але й з іншими проблемами. Зокрема, саме вона стала однією з ключових постатей, що розкрила світові становище українців на Галичині після польської Пацифікації — злочину проти цілої нації, який супроводжувався  масовими арештами, побиттям та вбивствами людей, закриттям і руйнуванням установ на Галичині. Трохи пізніше, у 1933 році, Рудницька ініціювала розгляд Голодомору в Україні в Лізі Націй.

Софія Окуневська

Жінки не могли вступити до університету в Австро-Угорській імперії XIX століття. Проте, існує приклад Софії Окуневської, яка кинула виклик патріархальній системі та стала першою лікаркою у Австро-Угорщині.

На превеликий жаль, навіть отриманий диплом та захищена дисертація не змогли гарантувати лікарці гідну роботу: не через професійну нездатність, а, тому що вона — жінка. Однак Софія продовжувала практикуватися у добродійній приватній “Народній лічниці” для бідних, яку очолив її двоюрідний брат Євген Озаркевич. Трохи згодом вона організувала курси для сестер милосердя, потім — курси акушерок.

Одним із найбільших досягнень лікарки можна вважати те, що вона першою почала  використовувати променеву терапію в боротьбі з онкологією на Галичині та в усій Австро-Угорщині.

Софія була талановитою й ерудованою, тож, крім медицини, вона реалізувала свій потенціал й у літературі. Свої твори вона опублікувала у жіночому виданні “Перший вінок”.

Сучасний український фемінізм

Фемінізм як організований жіночий рух, ідеологія і культурна традиція продовжує розвиватися й сьогодні. Насамперед цьому треба завдячувати дослідникам і дослідницям із літературознавчих студій, зокрема, докторкці філологічних наук, професорці Києво-Могилянської академії Соломії Павличко. Науковиця заснувала у 1992 році видавництво “Основи”, яке вже після її смерті випустило книгу з лаконічною назвою “Фемінізм”.

Справу, яка почала Соломія Павличко на початку незалежності України, продовжують багато чоловіків, жінок, громадських організацій та медіаресурсів, з підбіркою яких редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися за посиланням.

Читайте також:

• Як росія намагалася присвоїти собі бахмутську кінорежисерку
• Скіфи, обереги та “буденки”: 10 маловідомих фактів про українські вишиванки
• Вкрадені відкриття: десять видатних жінок-вчених, чия слава дісталася чоловікам

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні набирає популярності гра Hamster Kombat, яка обіцяє легкий пасивний дохід. Втім, вона може бути небезпечною одразу з кількох причин. “Бахмут IN.UA” в рамках проєкту з підвищення медіаграмотності розповідає звідки ростуть ноги у гри та про загрози від цієї, на перший погляд, безневинної забавки.

Що таке Hamster Kombat

Якщо простими словами, то це бот у месенджері Telegram, що оперує внутрішньоігровою валютою та обіцяє дохід “без вкладень”. Після реєстрації в боті, гравець отримує посилання на гру, в якій він грає хом’яком. Цим персонажем він клікає всередині гри та виконує завдання, що й дає теоретичну змогу отримати реальний дохід. У роликах в Інтернеті обіцяють змогу отримувати 1 тисячу доларів за день (~29,5 тисяч гривень).

Hamster Kombat створили росіяни?

З вірогідністю у 99% — так. Розповідаємо.

У проєкту є офіційний сайт. Він, хоч і має домен верхнього рівня для Британських територій в Індійському океані .io, втім закінчується на /ru, й іншої мовної версії сайту немає. Інформація про розробників відсутня як на сайті, так і в офіційних соцмережах проєкту: Х (колишній Twitter) та YouTube. До речі, останній має 1,53 млн підписників. Всі соцмережі ведуться англійською мовою, нею ж зроблені пояснювальні відео на YouTube.

Ми перевірили офіційний сайт Hamster Kombat за допомогою сервісу перевірки доменів та знайшли жирний слід росіян.

З пунктами “Registrant Country” та “Registrant State/Province” все має бути зрозуміло без пояснень: RU та москва. Російський номер телефону у якості контактного також залишаємо без коментарів.

А ось пункт “Registrar URL” відповідає за те, кому саме належать сервери, на яких є сайт. Як бачимо зі скриншоту, це nic.ru, який в Україні не відкривається без VPN. Використовуючи останній, ми дізнаємося, що nic.ru — це “один из крупнейших в России регистраторов доменных имен и хостинг-провайдеров”. Має офіс у столиці росії — москві.

Пробивши через сервіс перевірки доменів компанію nic.ru, ми дізналися, що вона зареєстрована на Кіпрі, втім всі контактні дані — російські. Окрім цього, у розділі “Registrant Organization” побачили назву Arenum Ltd. Шукаємо далі.

З’ясувалося, що Arenum — це кіберспортивний майданчик, сайт якого має закінчення /ru. У Вконтакте сторінка ведеться російською мовою, у 2021 році адміністратори вітали підписників із “днем росії”. Сторінка ж у Facebook прямо повідомляє нам: “Arenum — a mobile eSports platform from Russia”.

До речі, звернімо увагу на адміністратора сторінки у ВК — євгєнія ігнатєнка. В описі його профілю вказана назва іншої фірми — Stream theatr.ru. На порталі habr бачимо інформацію про те, що “Стрім театр” займалися розробкою Arenum, а також розробкою “власного експериментального” проєкту Expulsum — гри для месенджера Telegram. Дуже цікавий збіг, адже Hamster Kombat — теж гра у цьому месенджері.

Раніше українські OSINT-ери Molfar розповідали про експрацівника Stream Theatr — росіянина романа вайнберга. У 2022 році він, у складі збірної команди з кількох міст росії SR Data-Искандер, брав участь у хакатоні “ЧВК Вагнер Центру”. Команда посіла 2 місце та отримала сертифікат на 0,3 млн рублів (~137 тисяч гривень). 

Окремо відзначимо, що станом на 27 травня, інформація про російський слід Hamster Kombat була підчищена, втім скриншоти не горять.

Окрім цього, Hamster Kombat співпрацює із крипто-біржами, що не перестали співпрацювати із росією. Назви цих бірж числяться офіційними партнерами на сайті “хом’яка” — Bybit та OKX. Перша біржа все ще скорочує діяльність на території рф, OKX же — залишається працювати та навіть наростила кількість відвідувачів з росії.

У чому небезпечність Hamster Kombat

Гру активно рекламують у нашій країні. До прикладу, на порталі “Друкарня” є детальна інструкція, яка розповідає як користуватися грою та як заробити грошей. Автор колонки pixelpilot зазначає, що він цілком довіряє даному проєкту:

“[…] складно сказати, що це шахрайство, це дуже схоже на реальний проєкт, який отримав великий рекламний ефект. Я думаю, ви розумієте, скільки вкладено в розробку, і оскільки для користувачів це безкоштовно, то прибуток розробники отримають лише у разі лістингу, тому я довіряю даному проєкту!”, — написав pixelpilot.

Зазначимо, що тільки за один день на “Друкарні” вийшло 6 статей про цю гру. YouTube вже також наповнений інформацією про “хом’яка” — від українців, росіян та іноземців. РуЗМІ також публікують гайди з приводу Hamster Kombat.

Інтерфейс гри простий та симпатичний, а головні герої-хом’яки можуть бути привабливими для дітей. Маючи доступ до особистих даних користувачів, автори цієї крипто-забавки можуть скористатися ними у власних цілях. Російський слід, що прямує за “хом’яком”, також не додає “плюсів” цій історії з відкриттям особистих даних українцями.

Окрім цього, існують інші ризики, пов’язані з легким заробітком в Інтернеті. Ось деякі з них:

• кіберзлочинці можуть використовувати фішингові атаки або методи соціальної інженерії для крадіжки ваших логінів, паролів або ключів до криптовалютних гаманців;
• ви можете витратити значну кількість часу і зусиль на нереальні можливості, які не приносять очікуваного доходу. Це може відволікати від справжніх можливостей кар’єрного зростання та розвитку;
• багато новачків не мають достатнього розуміння ринку та механізмів торгівлі. Це може призвести до прийняття погано обдуманих рішень і втрати грошей.

Що робити, аби убезпечити себе та свої фінанси:

• проведіть власний аналіз майданчика, який пов’язаний із фінансами;
• забезпечте безпеку своїх акаунтів за допомогою двофакторної аутентифікації та інших заходів безпеки;
• вдосконалюйте свої знання про крипторинки та стратегії торгівлі;
• якщо у вас є діти, цікавтеся їхнім дозвіллям. Втім, робити це варто обережно та не влізати в особистий простір дитини;
• завжди пам’ятайте: легких грошей не існує.

Читайте також:

• Резерв+: байки про застосунок для військовозобов’язаних
• Знайомтесь, діпфейк: у чому небезпека та як розпізнати брехню
• Тисяча доларів за підписку та лайки у TikTok: підводні камені Інтернет-вакансій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія пішла у наступ на північних кордонах України, а саме — на Харківщині. Ситуація на полі бою для українського війська залишається складною, але контрольованою, на цьому наголошує Олександр Сирський, головнокомандувач ЗСУ. На деяких ділянках ворог мав успіх. ІПСО щодо наступу на Харків російські пропагандисти почали поширювати ще торік, коли вороже військо знищувало критичну інфраструктуру області та бомбило мирне населення. 

Детально про дезінформаційну кампанію та з якою метою росіяни активізували ІПСО навколо Харківщини розповідає журналіст видання Данило Вінниченко. 

Росіяни поширюють пропаганду страху серед українців

Одна з пріоритетних задач, яку ставлять росіяни у війні проти України — посіяти страх, паніку та розбрат серед населення. Водночас це суперечить їх наративу про “визволення” від нацистів, тобто від української влади, а з іншого боку, вони виправдовують свої удари по містах  України, де гинуть мирні люди. 

Тему Харківщини не оминув диктатор рф владімір путін, який у березні 2024 року заявив про начебто необхідність створити на території України “санітарну зону” вздовж кордону з рф, щоб захистити прикордонні області від обстрілів. Це також дало підстави вважати, що росіяни готують великий наступ на Харківщину, а для пропагандистів це стало можливістю запустити нову дезінформаційну кампанію. 

На початку квітня 2024 року проросійські Telegram-канали почали публікувати відео, що нібито утворились великі автомобільні пробки на виїзді з Харкова. Пропагандисти аргументували це тим, що начебто харків’яни все зрозуміли та не хочуть стати “живим щитом” через позицію української влади, зокрема Ігоря Терехова, міського голови Харкова. Українській владі, на думку росЗМІ, потрібні люди в місті, щоб складніше російська армія могла його захопити. 

На відео видно колони машин з написами “Діти” та “Люди”, а навколо дороги лежить сніг. Дізнатись, коли саме було відзнято відео не вдалось, однак фахівці з VoxCheck зазначають, що воно було відзняте на початку повномасштабного вторгнення. Наприкінці березня та напочатку квітня в області було тепло: вдень середня температура досягала 18-20℃ градусів та здебільшого було сонячно, тому сніг навряд чи міг лежати при такій погоді. 

В деяких дописах росіяни порівнюють Харків з Маріуполем та вказують, що зс рф готує взяти місто у кільце. А харків’яни начебто розуміють, що місто перейде під контроль рф. Тому почали евакуюватись, продавати нерухомість, і що майже півторамільйонне населення міста зменшилось до 500-600 тисяч мешканців. Росіяни не приховують своїх намірів: їм потрібно безлюдне місто, щоб було простіше бомбардувати.

В Державній службі з надзвичайних ситуацій (ДСНС) мусили реагувати, коли в особисті повідомлення українцям та по ворожих Telegram-каналах поширювали нібито від імені установи пам’ятку, як слід евакуюватись з міста, якщо воно буде під загрозою оточення росіянами. Окрім самого фотофейку, у повідомленні наголошувалось, що це потрібно зробити до 22 квітня. Це також елемент ІПСО від окупантів — нагнітання ситуації, де вони використовують імена чиновників та назви державних структур задля переконання суспільства. 

Ще одним фактором для поширення пропаганди страху серед харків’ян стало створення угрупування військ “сєвєр” зс рф, яке нібито готується до наступальних дій у регіоні. Більш детально про роль цього угрупування роз’яснив Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації. 

“Удар по телевежі в Харкові – це також про паніку, про сигнал цифри, який спробують забити своїм ефіром. Так само і повідомлення про наступ – це залякування. Угруповання військ “сєвєр” планується довести до 46 тисяч. Техніки – до 1000 одиниць. Цього недостатньо для наступу. Це угруповання наразі існуватиме для сковування частини наших військ”, — Коваленко про потенціал угруповання військ “сєвєр” зс рф. 

Нагадаємо, що коли ЗСУ вийшли з Авдіївки Донецької області, Олександр Тарнавський, бригадний генерал та командувач оперативно-стратегічного угрупування військ “Таврія” повідомив про втрати зс рф: 47 тисяч особового складу та понад 1400 одиниць бойової техніки. Стільки росіянам знадобилось, що захопити територію 29 км², натомість площа Харкова — 350 км². Росіяни активно штурмували місто на Донеччині 5 місяців: з 10 жовтня 2023 року, а 16 лютого 2024 року Сили оборони України вийшли з напівоточеного міста.

Навіть попри це росіяни штурмують північ Харківщини та намагаються просунутись вперед до обласного центру. Менше з тим, ці та подібні меседжі про “неминуче визволення” міста від ЗСУ є пропагандою страху, яку поширюють роспропагандисти. Мета — дестабілізувати суспільство, посіяти паніку серед місцевих, що росіяни будуть здатні легко захопити друге місто України. Якщо подивитись карту аналітичного центру DeepState, а конкретніше — ситуацію навколо Харкова, то можемо побачити, що місто не перебуває не в напівоточенні, тим паче наразі немає умов, щоб взяти Харків у кільце. Від обласного центру до ділянки, де наступають наразі росіяни — понад 35 кілометрів.

Фейк: з Харківської області втекло керівництво

На тлі нового наступу росіян на північних кордонах України, зокрема в “сірій зоні” на Харківщині посилилась інформаційна атака. Ворожа пропаганда заявила про втечу керівництва області, зокрема начальник ОВА. Наочної  інформації, яка б могла це підтвердити, немає. Натомість зрозуміти, що Олег Синєгубов, очільник Харківської ОВА перебуває у Харкові, можна через його включення в етері телемарафону. 13 травня 2024 року о 13:05 чиновник дав коментар щодо поточної ситуації в місті на тлі Будинку Державної промисловості (Держпром), яка розташована у центрі міста.

Раніше про те, що керівництво області, влада Вовчанської громади та громад Харківського району працює на місцях, заявив Роман Семенуха, заступник начальника ОВА. Ввечері 13 травня очільник ОВА опублікував відео з Вовчанська, неподалік якого ведуться бойові дії.

13 травня 2024 року Харківська ОВА провела робочу зустріч з керівниками військових підрозділів, силових структур, начальниками місцевих адміністрацій та структурних підрозділів області. Зустріч проходила у Харкові, у нинішній будівлі ОВА, в якій напочатку квітня 2024 року проводив робочу нараду Володимир Зеленський. Що свідчить про те, що адміністрація не втекла з регіону та продовжує працювати.

Фейк: Ігор Терехов та втеча

Окремої уваги заслуговує те, як роспропагандисти намагаються дискредитувати владу Харківщини. Згідно з російським наративом про “нацистів”, від яких треба начебто звільняти Україну, влада у Харкові буцімто бажає створити з громадян “живий щит”. Зокрема росЗМІ активно поширюють дезінформацію, що Ігор Терехов не планує залишати регіон лише за вказівкою з Києва. А його інтерв’ю та заяви, що паніки немає — це начебто ІПСО, щоб залишилось якомога більше людей, або ті, хто евакуювався, почали взагалі повертатись попри критичну ситуацію. 

Як аргументи, росЗМІ розповідали, що Харків майже перестав фінансуватись з Києва, місцева влада екстрено ремонтує ділянки доріг, щоб тікати, в області будуються підземні бази НАТО під виглядом шкіл, вивозяться підприємства в інші області України, місцеві незадоволенні міським головою, бізнес виїжджає. Росіяни приписують будь-яким подіям в місті, особливо, безпековим, майбутній відхід з міста української армії. Або навпаки, що місцеві чекають на росіян та не бояться ракетних ударів зс рф, тому що вони б’ють начебто по військових об’єктах. Однак, ці висновки побудовані на фейках, маніпуляціях та ІПСО. Росіяни поширюють дезінформацію, щоб спровокувати масовий відтік з міста.

Фейк: ветеранська спільнота Харкова незадоволена місцевою владою

На пропагандистському Telegram-каналі був  опублікований допис, що начебто ветеранська спільнота Харкова виступила проти місцевої влади через її неспроможність налагодити ситуацію з енергопостачанням після обстрілів. І також у повідомленні росЗМІ наводять заздалегідь підготовлені “аргументи”, чому загадкове співтовариство незадоволене владою.

Щоб привернути увагу читача, пропагандисти використали обкладинку з відео YouTube-каналу “Харків Новини” (колишній “Харьковские известия”). Журналісти з видання Ґвара медіа виявили, що і сам зміст інформації є фейковим: так званого “ветеранського співтовариства Харкова” не існує, а відео, звідки взяли обкладинку — репортаж зі святкового концерту з нагоди Міжнародного дня людей похилого віку та Дня  ветерана України. Те, що організації не існує, фахівці змогли виявити у реєстрі, де так зване співтовариство ніде не згадується. 

Фактчекери також зауважили, що відео було опубліковане 5 жовтня 2021 року, на той час Ігор Терехов був секретарем Харківської міської ради, а посаду міського голови обійняв після позачергових виборів 31 жовтня 2021 року. Тобто ветерани на той час не могли просити його усунення. У самому відео також немає приводів, або тез, що начебто Терехова хочуть зняти.

Неправда: бізнес та підприємства переїжджають в західні області України

Пропагандисти поширили неправду про акціонерне товариство (АТ) “Українські енергетичні машини” (колишні “Турбоатом” та “Електроважмаш”, які об’єднали наприкінці 2021 року). Автори пропагандистського Telegram-каналу поширили скриншот з матеріалом медіа LIGA.net про те, що АТ начебто переноситься у західні області України. Окрім заголовка , у скриншоті є лід, в якому йдеться про відкриття філій. Як аргумент, роспропагандисти ширять цитату блогера Антона Гури.

“Скільки їжджу харківською трасою, бачу нескінченний потік вантажних автомобілів із Харкова в бік Заходу. Бізнес їде. І це всупереч заяві Терехова, що все добре. Залишаться школи в підвалі й все!”, — заявив Гура у своєму Telegram-каналі.

Цю цитату підхопили й автори проросійського ресурсу. У оригінальному матеріалі LIGA.net не йдеться взагалі про евакуацію та перевезення потужностей АТ, а йдеться виключно про відкриття філій в інших областях України. Пропагандисти акцентують на заголовку та безпідставній тезі Гури, який своїми заявами лише підіграє російській пропаганді та просуває фейки. Сам блогер не продемонстрував фото чи відео, які б підтверджували правдивість тези евакуації підприємства. Про евакуацію немає інформації і на офіційному сайті АТ.

Маніпуляція: Терехов заборонив виїжджати з Харкова

Пропагандисти постійно наголошують на тому, що місто начебто буде звільнено від української армії, а місцева влада готує місто до оборони. Як ми вже зазначили — це поширюється з метою пропаганди посіяти паніку серед українців. Однак варто зазначити, як в цьому контексті намагаються дискредитувати міського голову. РосЗМІ запевняють, що населення в місці потрібно владі для того, щоб його було складніше брати росіянам, а риторика Терехова — наче методичка з Києва.

Насправді позиція Терехова геть інша. Він вважає, що евакуація — це справа виключно місцевих мешканців та немає ніяких заборон на виїзд з міста. Росіяни намагаються донести українцям: влада винна у всіх проблемах, і що саме ЗСУ знищують місто, а зс рф — тільки так звані військові об’єкти, хоча насправді відбувається навпаки. Через обстріли енергетичних об’єктів, деякі місцеві самостійно приймають рішення тимчасово евакуюватись з міста, однак загальна евакуація у всіх громадах області наразі не проводиться. 

“Кожен для себе приймає таке рішення. Буде він залишатися у Харкові чи буде виїжджати… Люди дуже люблять місто і всі практично хочуть в ньому залишатися. Будемо відстоювати своє місто. Будемо працювати для того, щоб якнайшвидше відновити електропостачання… Погодні умови, на щастя, дозволяють, щоб у людей був більш-менш гарний настрій”, — наголосив Ігор Терехов після обстрілу міста 22 березня 2024 року. 

Неправда: Терехов дозволив збудувати бази для контингенту НАТО під виглядом підземних шкіл

Навчальний рік у 2023 році для багатьох школярів у Харкові почався у метрополітені. Це було зумовлено тим, що місто постійно перебуває під ракетними обстрілами, а проводити заняття в укриттях шкіл теж не можна було — ракета С-300, за оцінками експертів, може пробити найпростіші укриття. 

На початку квітня 2024 року на Харківщині відкрилась повноцінна підземна школа. РосЗМІ почали публікувати дописи, що це нові приміщення, щоб розміщувати контингент НАТО. Як аргумент: підземні приміщення схожі з начебто бункером НАТО. Пропагандисти навіть прикріпили “план”, який підписаний як план бункера інженерного корпусу армії США хаствільскої дивізії. Окрім цього пропагандисти акцентують, що система рекуперації повітря, розмітка та навіть те, що підземна школа побудована у декілька поверхів, робить з цього начебто об’єкт подвійного призначення, тобто військовим.

За допомогою зворотнього пошуку ми знайшли це зображення на різних російських ресурсах. На сайтах розташовані приклади різних бункерів, у тому числі того, який демонструють пропагандисти. Знайти позитивних результатів, що згідно з кресленням будували підземні школи на Харківщині, нам не вдалось. 

Бази НАТО на території України — один з ходових наративів росіян, яким вони виправдовують вторгнення на територію нашої держави. Згідно з Конституцією України, на території держави заборонено розміщувати іноземні війська. Зокрема про це йдеться у положенні частини 7 статті 17 Конституції. Співпраця Північноатлантичного альянсу з Україною обмежується проведенням реформ, консультацій, участю Збройних сил України в навчаннях НАТО. Це передбачено у програмі співробітництва Україна-НАТО у військовій сфері.

Що зараз відбувається на Харківщині: евакуація та бойові дії

Наразі в деяких прикордонних регіонах оголошена обов’язкова евакуація. На початку квітня 2024 року Олег Синєгубов, очільник Харківської ОВА оголосив про евакуацію населення з 47 прифронтових населених пунктів, які близькі до кордонів  з росією. Зокрема це населені пункти Харківського, Ізюмського та Богодухівського району. Пізніше була оголошена евакуація з Чугуївського та Вовчанського району. В першу чергу, це родини з дітьми. У Харкові евакуація не проводиться. 24 травня 2024 року Синєгубов на своєму Telegram-каналі повідомив, що з небезпечних районів вдалось евакуювати 11 018 осіб з населених пунктів із Чугуївського, Харківського, Богодухівського районів.

Декілька місяців тривають запеклі бої на Куп’янському напрямку. Окупанти намагаються виявити слабкі місця в обороні ЗСУ та прорватись до міста. 10 травня Володимир Зеленський оголосив про наступ ворога на Харківщині. Олег Синєгубов, очільник Харківської ОВА зазначив, що ситуація контрольована, а важкі бої тривають в “сірій зоні”. Наразі окупанти обстрілюють Харків та область: внаслідок ударів, які завдали росіяни за 23 травня, очільник ОВА повідомив про 9 загиблих, 45 поранених та руйнування цивільної інфраструктури: двох підприємств та будинків. 

Ситуація на Харківщині надзвичайно складна і українська влада це не приховує. Сили оборони України намагаються втримати рубежі біля північного кордону з рф та не дати просунутись далі у бік обласного центру. Ворожі війська цілодобово обстрілюють Харків та область, гинуть мирні люди, знищується критична інфраструктура, місцеві намагаються евакуюватись у безпечні регіони. 

Попри заяви про погану владу у Харкові та проросійське населення, харків’яни залишаються вірними Україні та не вірять “обіцянкам” з кремля, бо два роки тому на окупованих територіях росіяни продемонстрували, що таке “руській мір”: терор, катівні, переслідування та знищення всього українського. Тому зараз росіяни знов пішли в атаку, але маємо нагадати, що Харківщина — це Україна!

Читайте також:

• Маніпуляція: поліція у Києві затримала ветеранку Другої світової війни
• Пропаганда: “Вантаж їх!”. Росіяни зняли ролик про ТЦК українською
• Фейк: російські пропагандисти поширюють брехню про дітей-вбивць у Маріуполі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!