За понад два роки повномасштабної війни матеріальне становище українців погіршилося. Цим намагаються скористатися аферисти, які сподіваються на довірливість людей. Команда “Бахмут IN.UA” підготувала список шахрайських схем аби наочно показати як дурять людей, а також пояснити як не попастися на обман

Робота у міжнародній компанії онлайн

Ця схема — не нова, але й досі ефективна. Абоненту приходить RCS-повідомлення (аналог SMS) з українського номера із привабливою пропозицією: робота із дистанційним працевлаштуванням на імениту фірму (Ebay, Amazon тощо). Звісно ж, за обіцянкою з повідомлення робота не займатиме багато часу, а грошей робітник отримуватиме багато. Для того, аби дізнатися подробиці, пропонується перейти для подальшого спілкування у месенджер WhatsApp – вже на іноземному номері.

В особистому спілкуванні менеджер пояснює, що: так, дійсно, робота є і вона високооплачувана та не потребує багатьох зусиль. Аби її отримати, потенційному працівнику треба заплатити гроші — за доступ до сайту із клієнтською базою.

Як уникнути цієї схеми:

• не переказуйте грошей за роботу в інтернеті. Частіше за все такі “вакансії” пропонують шахраї;
• будьте уважними до легких заробітків. Тут працює проста логіка: жоден роботодавець не буде платити великі кошти за пару годин роботи на день;
• поцікавтеся, звідки вашу кандидатуру взяв менеджер. Нечіткі та “розмазані” відповіді — майже 100% гарантія того, що із вами спілкується злодій.

Гроші за підписку на Телеграм-канал

1 тисяча доларів (понад 39 тисяч гривень) обіцяють за просту підписку вами на Telegram канал. Подібні дописи публікуються із приблизно наступним текстом: “В Україні повно вакансій, де навіть новачкам платять від $1000, а більшість населення досі працює за копійки, думаючи, що без досвіду роботу не знайти, треба гарне резюме та вища освіта. Підписуйтесь, та отримуйте гарні гроші, навіть якщо нічого не вмієте”.

Мета цієї схеми полягає у тому, щоб перелити трафік з одного великого каналу на інший, який має меншу кількість підписників. Після адміністратори каналів перепродають їх іншим людям, часто перейменовуючи їх та повністю змінюючи тематику акаунта. До прикладу, якщо ви за подібним посиланням підписалися на паблік зі схемами з в’язання гачком, не дивуйтеся, якщо через деякий час він перетвориться на акаунт онлайн-казино.

Звісно, немає ніяких гарантій того, що вам дійсно заплатять (тим паче аж тисячу доларів). Натомість ви можете просто стати черговим підписником недобросовісного Telegram каналу, який зароблятиме на рекламі.

Заробіток у TikTok

Популярність цієї соцмережі бачать шахраї, тому вигадали схему “заробітку” у ній. Шукачу роботи пропонують оплату за… лайки під відео або за відгуки на ресторани й готелі в Google Maps. Пропозиції цієї “роботи” приходять в особисті повідомлення месенджерів, найчастіше — WhatsApp.

Вартість одного лайку або відгуку — від 30 гривень. Таким чином, людині за день обіцяють платити 600-1 500 гривень. За першу виконану роботу навіть дійсно платять, але це лише гачок для подальшого виманювання грошей. Заступниця голови ПриватБанку з питань керування ризиками Лариса Чернишова розповіла виданню Forbes, у чому полягає схема:

“Після кількох вдалих транзакцій шахраї пропонують переказати їм від декількох сотень до десятків тисяч гривень, які обіцяють повернути швидко та з відсотками. «Коли користувач зробив переказ, шахраї припиняють спілкуватись із жертвою та блокують її в месенджерах”.

Проходження платних курсів/внесення страхового внеску

Роботодавець після проведення співбесіди може повідомити вам про те, що ви підходите на посаду, втім маєте недостатню кількість досвіду. Він може запропонувати пройти додаткові курси підвищення кваліфікації. Навчання, звісно ж, є платним.

Також у цієї схеми існує інша варіація: так званий страховий внесок. Цей варіант більше стосується працевлаштування віддалено. Роботодавець повідомляє, що вас беруть на роботу, видаючи корпоративний ноутбук, за який треба внести круглу суму як страховий внесок.

Практична порада: не переказуйте гроші “роботодавцям”, адже це давно відома схема шахраїв. Це вам повинні платити гроші за роботу, а не навпаки.

Робота у “шлюбних агенціях”

Зазвичай у таких вакансіях вказаний рівень зарплати — від 16 до 60 тисяч гривень. Людині пропонують різні умови роботи: перекладача, менеджера зі спілкування із клієнтами тощо. Обіцяють щотижневу зарплату у доларах.

За цією пропозицією ховається стара як світ шахрайська схема із виманювання грошей з іноземців, які хочуть познайомитися із дівчатами. Звісно, ви можете погодитися на цю вакансію — це вже питання вашої совісті. Але чи хочете ви бути причетними до незаконних дій? І, якщо ви працюєте на шахраїв, то де гарантія того, що вони не “кинуть” вас?

Як не потрапити на шахраїв під час пошуку роботи?

• майте критичне мислення. Якщо вакансія або рекрутер викликає у вас сумніви — не бійтеся ставити додаткові питання;
• пошукайте в Інтернеті інформацію про компанію. Існують сайти, де користувачі мережі залишають відгуки про місця робіт. Наприклад, “Правда працівників”. Завдяки цим сервісам ви зможете дізнатися більше;
• не перечислюйте гроші за “працевлаштування” або за “робочу техніку”;
• не діліться особистими, а тим паче банківськими даними із невідомими особами;
• ставте питання. Чесний роботодавець, якому немає що приховувати, відповість на них та розкаже подробиці про вакансію.

Що робити, якщо втрапили на гачок шахрая?

Необхідно звернутись до найближчого відділу поліції або зателефонувати 102. До цього треба зібрати інформацію, яка підтверджує факти вчинення щодо вас шахрайських дій: чеки про оплату, квитанції з банку про проведення грошових операцій, роздруківки оголошень, посилання на сайт тощо.

Для отримання правової допомоги ви можете звернутись у найближчий до вас місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги, адресу і контактний телефон яких ви зможете дізнатися за номером Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги − 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів), або за посиланням.

Читайте також:

• Підписав петицію — втратив акаунт: як шахраї грають на почуттях українців
• Фейк: українські військові знищують енергосистему своєї країни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких дорослих знайти потрібну інформацію. Попри свою “професійність” в справах інтернетних, неповнолітні не завжди можуть зрозуміти, що їх намагаються затягнути у схему з виманювання грошей або особистої інформації. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності українців “Бахмут IN.UA” розкаже про основні такі схеми, як їх розпізнати та що робити, якщо вже сталася біда.

“Оплата лише за доставку”: схема з подарунками

Дитина може отримати повідомлення в соціальній мережі або месенджері із заманливою новиною про виграш призу. Шахрай зазвичай пояснює, що для отримання цього “виграшу” потрібно лише сплатити вартість доставки. Навіть якщо дитина не відправляла жодної заявки на участь у конкурсах, вона може не звернути на це увагу, адже подумки вже тримає в руках коштовну річ.

Проте згодом стає очевидним, що жодного призу не існує, а гроші, заплачені за доставку, зникають разом із шахраєм.

Пошук безкоштовних програм

Деякі телефонні додатки коштують грошей. Діти, найімовірніше, не захочуть витрачати гроші на придбання таких програм, бо не завжди їх мають. Тому почнуть шукати способи завантажити їх безкоштовно. У результаті вони можуть перейти до неофіційних магазинів додатків, клацнути на привабливу, але потенційно небезпечну рекламу, або завантажити програму від ненадійних розробників. Усі ці дії несуть ризик зараження пристрою шкідливим програмним забезпеченням.

Фейкові великі знижки

Шахраї часто використовують хитрощі, надсилаючи електронні листи із тривожними повідомленнями про несанкціонований доступ до облікового запису соцмережі або привабливими пропозиціями, як-от величезні знижки на честь, наприклад, Нового року.

Один із поширених сценаріїв — це повідомлення з посиланням, що пропонує придбати популярні кросівки за неймовірно низькою ціною. Насправді ж перехід за таким посиланням може призвести до завантаження шкідливого програмного забезпечення. Інший варіант обману — перенаправлення на фішинговий сайт, який виглядає як офіційний. На цьому сайті користувача можуть попросити ввести свої облікові дані або навіть надати конфіденційну платіжну інформацію, що відкриває шахраям доступ до особистих даних.

Оманливі оголошення та реклами

Хоча ми добре розуміємо, що не вся інформація в інтернеті є правдивою, діти часто довіряють усьому беззастережно.

Це особливо важливо враховувати, коли підліток шукає роботу на канікули або оплачуване стажування. Шахраї можуть використовувати неправдиві оголошення, щоб виманити особисті дані чи гроші, наприклад, пропонуючи оплатити “реєстрацію” чи “підготовку документів”. Тому варто навчити дітей перевіряти інформацію та бути уважними до деталей.

Небезпечні ігри та підписки

Зверніть увагу на соцмережі та Telegram-канали, на які підписані ваші діти. Вони завжди перебувають у більшому інформаційному потоці, ніж дорослі, тому саме підлітки першими дізнаються про такі явища, як різноманітні “сині кити”, “групи смерті” та інші тривожні пабліки. Ці спільноти можуть схиляти дітей до самопошкоджень, заподіяння болю або навіть до самогубства.

Щоб убезпечити дітей, корисно щомісяця обговорювати нові тренди в інтернеті, бути в курсі актуальних подій і відкрито проговорювати всі ризики, які можуть ховатися за таким контентом. Це не лише підвищить обізнаність дитини, але й допоможе побудувати довірливі стосунки.

Невинне голосування у конкурсі

Якщо ваша дитина — школяр/ка, вона з найбільшою ймовірністю може потрапити на цей шахрайський гачок. Ця схема вже спричинила численні випадки втрати доступу до облікових записів.

Ситуація виглядає так: дитина отримує повідомлення від знайомої людини з проханням проголосувати за учасницю певного конкурсу, наприклад — дитячого малюнку. Після переходу за надісланим посиланням її акаунт зламують. Зловмисники, отримавши контроль над профілем, починають розсилати повідомлення контактам жертви. Вони просять перевести 7000 гривень, граючи на довірі друзів.

Як захистити дітей від шахрайства?

• Пояснити основи онлайн-безпеки. Розкажіть дитині, що не можна ділитися особистою інформацією (ПІБ, адреса, номер телефону) в інтернеті, навіть якщо про це просять «друзі» чи «адміністратори»;
• встановити батьківський контроль: використовуйте спеціальні додатки або функції операційних систем, які обмежують доступ до небезпечного контенту та контролюють час використання пристрою;
• перевіряти ігри та додатки перед встановленням: завантажуйте програми тільки з офіційних джерел, таких як Google Play чи App Store. Перевіряйте відгуки та рейтинг додатка;
• використовувати дитячі акаунти: створіть окремий акаунт для дитини з обмеженими правами. Це захистить ваші банківські дані та важливу інформацію на пристрої;
• регулярно розмовляти про інтернет: заохочуйте дитину ділитися з вами, якщо вона стикається з чимось дивним чи неприємним в інтернеті. Важливо створити довірливу атмосферу;
• навчати розпізнавати фейкові повідомлення: поясніть, що не варто клікати на незнайомі посилання або відповідати на підозрілі повідомлення, навіть якщо вони здаються цікавими чи привабливими;
• забезпечити захист фінансових даних: якщо дитина користується вашою карткою для ігор чи покупок, встановіть ліміти або створіть окрему віртуальну картку з невеликим балансом;
• використовувати антивірусне ПЗ: регулярно оновлюйте антивірус і забезпечте захист пристроїв, які використовують діти.

Читайте також:

• Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші
• Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців
• Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Допельгенгер — це літературний прийом, який у перекладі з німецької означає “двійник”. Шахраї створюють сайти-допельгенгери, аби виманити у довірливих людей кошти. В межах проєкту з підвищення медіаграмотності “Бахмут IN.UA” покаже на прикладах, як виглядають такі “двійники” та на що варто звертати увагу, здійснюючи покупки в Інтернеті.

Як виглядають сайти-підробки

Частіше за все шахраї роблять підробки на сайти, які відомі практично кожному українцю: банків, магазинів, соцмережах тощо. Такі сайти ще називають фішинговими: вони виглядають як справжні, але створені, щоб обманом отримати ваші особисті дані. Наприклад, паролі, номери кредитних карток або іншу конфіденційну інформацію. На фішинговому сайті ви вводите дані своєї картки, думаючи, що оплачуєте товар, але насправді передаєте цю інформацію шахраям. Заволодівши вашими даними, вони можуть використовувати картку як заманеться.

У вересні 2022 року пресслужба “ПриватБанку” заявила про допельгенгер, створений на основі сайту благодійної програми банку та “Приват24” — “Допомагати Просто”. Аферисти зробили дуже схожий сайт: та ж айдентика, ті ж кольори, банери й так далі. Якщо бути неуважним та не звернути увагу на так важливу річ як адреса сайту, можна потрапити на гачок.

Оригінальна адреса “Допомагати Просто” виглядає просто та лаконічно: dobro.privatbank.ua. У той час як шахрайський сайт знаходиться за посиланням blago-privat24.pce6.site. 

Раніше ми розповідали про сайт, який прикривається іменем Товариства Червоного Хреста України, нібито пропонуючи українцям отримати 6,5 тисяч гривень. Він не схожий на оригінальний сайт ТЧХУ, але використовує знайому багатьом назву — це також шахрайство.

Як обманюють на OLX?

Полюбляють нечесні люди й знамениту платформу з продажу товарів OLX. Одна з найрозповсюдженіших схем — це фейкове посилання нібито на підтвердження угоди та отримання грошей від “покупця”.

Щоб зрозуміти, чи ви знаходитеся на сайті-підробці, зверніть увагу на такі ознаки:

• помилки в назві: наприклад, замість privatbank.ua може бути pryvatbank.com або privatbnk.ua;
• додаткові слова: офіційний сайт має просту адресу, наприклад, google.com, а підробка може виглядати так: google-login-help.com.  
• справжні сайти часто мають домени типу .com, .ua, або .org;
• фішингові сайти можуть мати незвичні закінчення, наприклад: .xyz, .top, .click;
• відсутність HTTPS: якщо адреса починається з http://, а не https://, це сигнал, що сайт може бути небезпечним;
• неправдоподібна адреса: якщо адреса надто довга або дивна, наприклад: secure-login-paypal-services-confirm.com, це підозріло;
• немає зв’язку з назвою бренду: якщо сайт банку, магазина або іншого сервісу не має їхньої назви в адресі (або назва перекручена), не вводьте жодних даних! 

“Чорна п’ятниця”: шахрайські схеми

Діяльність зловмисників охоплює не лише США та Європу, але може зачепити й українців. Тому обов’язково попередьте знайомих за кордоном про можливі ризики. Серед брендів, які копіюють шахраї, фігурують The North Face, Wayfair, L.L.Bean, IKEA та інші. Як розпізнати підробку?

• підозрілі адреси: у доменах часто зустрічаються слова на зразок “Чорна п’ятниця” або зайві фрази, наприклад, northfaceblackfriday.shop;
• незвичний домен: шахрайські сайти часто використовують домени типу .shop або .top, тоді як офіційні сайти зазвичай мають домен .com;
• фейкові позначки надійності: на таких сайтах іноді є зелена мітка «Надійний магазин», яка лише вводить в оману, присипляючи вашу пильність.

Як працюють шахраї? Вони використовують підроблені версії популярних платіжних платформ, таких як Stripe. Як тільки ви вводите дані своєї картки, уся інформація одразу передається зловмисникам.

Будьте уважні! Перед здійсненням покупок ретельно перевіряйте адреси сайтів і не вводьте конфіденційні дані на підозрілих ресурсах.

Що робити, якщо натрапили на сайт-двійник? 

• якщо сумніваєтеся, знайдіть офіційний сайт через пошукову систему, а не через посилання, з якого потрапили на підозрілу сторінку;  
• перевірте URL ще раз перед тим, як вводити свої дані;  
• якщо щось здається підозрілим, краще не продовжувати дії.

Окрім цього, ніколи не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень, використовуйте двофакторну автентифікацію та антивірусні програми.  

Якщо ви натрапили на сайт-підробку, повідомте про нього пошуковій системі Google за посиланням. Так ви допоможете іншим користувачам не стати жертвами фішингу. 

Якщо ви отримали посилання на фішинговий сайт через e-mail-розсилку, також існує спосіб захистити інших від отримання такого “листа щастя”. До прикладу, у Gmail, є опція скарги на фішинговий лист. 

Але сайти-допельгенгери використовують не тільки шахраї. Їх активно використовує й російська пропаганда задля внесення деструктиву в інформаційний простір України та навіть світу. Про це “Бахмут IN.UA” розповість пізніше.

Читайте також:

• Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців
• Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту
• Штучний інтелект створює графічний контент для соцмереж: як розпізнати зображення, створене ШІ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!