Бахмут від самого початку був «пасткою» для російських загарбників. Наразі тактичного оточення окупантів у місті не спостерігається. Війська рф мають достатньо шляхів для відходу з Бахмута, але їм не дозволяють цього зробити.
Таку думку військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко висловив у інтерв’ю телеканалу «FREEДОМ».
За його словами, ЗСУ контролюють логістичні шляхи до міста, але повністю не перерізали їх.
Там (ред. у Бахмуті) йдеться не про оточення. Російські окупанти зараз перебувають у Бахмуті і фізично можуть із нього вийти. Північна логістична артерія, південна, східні логістичні артерії не перерізані, всі ці траси працюють. Деякі з них під нашим повним контролем, наприклад, як траса між Горлівкою та Бахмутом. Є траси, які не під вогневим контролем, а вогневим впливом. Це, наприклад, східні траси. Але вийти вони можуть, безумовно, мають таку можливість, але вони цього не роблять.
Олександр Коваленко // військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко. Фото: zerkalo.az
Він нагадав, що Бахмут знаходиться в низині і перебуває як на долоні в українській артилерії. Експерт переконаний, що росіянам просто не дають команду на вихід із міста.
СОУ регулярно завдають втрат російському окупаційному гарнізону, який розміщений у самому місті. Вони в «пастці» — вийти не можуть, немає наказу, хоча можливість є. Просуватися далі, наприклад, наступати на Іванівське — немає у них можливості, наступати у напрямку Часів Яру — немає можливості, висуватися трасою на Слов’янськ вони теж не мають можливості.
У них немає можливості зараз наступати і це справді можна назвати пасткою. Вони стоять на місці, а тим часом планомірно 24/7 по ним регулярно щось прилітає.
Олександр Коваленко // військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»
Обстановка на Бахмутському напрямку. Фото: DeepStateMapLive
Професіональний колледж Университета “КРОК” / фото “КРОК”
В Україні офіційно розпочалася вступна кампанія до закладів професійної освіти. Цьогоріч подати документи до профтехів можуть не лише випускники дев’ятих та одинадцятих класів, але й дорослі громадяни, які прагнуть змінити кваліфікацію або здобути нову професію.
Для вступу до закладів професійної освіти абітурієнтам не потрібно складати національний мультипредметний тест. Кожен навчальний заклад самостійно встановлює правила відбору. Зазвичай процедура зарахування передбачає проходження співбесіди або складання внутрішніх вступних випробувань.
Прийом заяв на навчання триватиме до 1 вересня. Вступники мають змогу подати папери особисто у приймальній комісії обраного закладу освіти або зробити це дистанційно через електронний кабінет у системі ЄДЕБО. Фінансування навчання можливе у двох форматах: абітурієнти можуть претендувати на місця державного чи регіонального замовлення або ж обрати контрактну форму.
Перелік необхідних документів
Для зарахування до закладу професійної освіти необхідно підготувати стандартний пакет документів. До нього входять
заява;
документ про освіту з додатком;
медична довідка;
фотокартки;
копія документа, що посвідчує особу;
документи, що підтверджують право на пільги за їх наявності.
Військовозобов’язані вступники додатково повинні надати копію військово-облікового документа. Це може бути військовий квиток, тимчасове посвідчення або посвідчення про приписку до призовної дільниці.
Тривалість навчання та забезпечення студентів
Строк навчання у профтехах становить від шести місяців до трьох років. Тривалість освітнього процесу безпосередньо залежить від обраної професії, рівня базової освіти вступника та вже наявної у нього кваліфікації. Усі студенти професійних коледжів забезпечуються місцями для проживання в гуртожитках. Також для учнів передбачена виплата стипендії, початковий розмір якої становить 1 250 гривень.
Анна Павленко на форумі в Закарпатті / фото Управління освіти Бахмутської міськради
З 20 по 26 червня відбувся масштабний відкритий форум молодіжних рад “Донеччина: платформа стійкості. Молодь для захисників і захисниць та їхніх родин”. Участь у ньому взяли хлопці і дівчата з різних районів Донеччини. Бахмутську громаду представила Анна Павленко — очільниця молодіжної ради Бахмута, учениця Бахмутської школи №10.
Які події відбулися в межах форуму і які результати вони принесли, редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Павленко.
Як пройшов молодіжний форум
Відкритий форум молодіжних рад “Донеччина: платформа стійкості. Молодь для захисників і захисниць та їхніх родин” тривав з 20 по 26 червня. Заходи в межах форуму проходили в різних регіонах — Дніпрі, Закарпатті і Києві.
Бахмутську громаду представила Анна Павленко — очільниця молодіжної ради Бахмута. За її словами, програма форуму була насичена різними заходами, але ключовою подією став міжрегіональний діалог молоді Донеччини і Закарпаття.
“Програма була неймовірно насиченою і поєднала в собі офіційні зустрічі, культурні події та цікаве живе спілкування. Одним із ключових етапів став захід “Закарпаття-Донеччина. Єдність. Сила. Україна!”. Він мав для мене велике символічне значення, бо показав, що попри географічну відстань, у нас з представниками молоді Закарпаття є спільні виклики, цінності та прагнення діяти разом. Разом ми провели цілий вечір, обговорюючи свій досвід та подальші плани”, — розповіла Анна Павленко.
Молодь Донеччини на форумі / фото Донецька ОДА
За словами очільниці молодіжної ради Бахмута, результатом міжрегіонального діалогу стало планування подальшої співпраці. Поки що конкретних проєктів чи заходів не заплановано, триває обговорення ідей.
“Ми пройшли шлях від знайомства до обговорення спільних проєктів. Думаю, що ми заклали міцний фундамент для співпраці, яка дасть можливості для обміну досвідом та спільного розв’язання проблем молоді. Зараз триває процес розробки спільного плану дій. Ми знайшли повне взаєморозуміння і зараз трансформуємо наші ідеї в реальну співпрацю”, — зазначила Анна Павленко.
Серед цінного досвіду для себе бахмутянка виокремлює зустріч з волонтером Денисом Христовим.
“Особливо мене вразила та надихнула зустріч із відомим волонтером Денисом Христовим, якого знають за позивним “Голандець”. Спільний перегляд документального фільму про евакуацію людей із прифронтових зон та відкрита розмова з Денисом довела, що такі зустрічі дуже важливі. Вони дають розуміння справжньої ціни людського життя і надихають працювати ще наполегливіше”, — зауважила бахмутянка.
Анна Павленко і Денис Христов / фото надане героїнею
Завершився форум у Києві. Тут зібрали найактивнішу та обдаровану молодь Донеччини, яким очільник Донецької ОВА вручив пам’ятні відзнаки.
В Україні офіційно розпочалася вступна кампанія до закладів професійної освіти. Цьогоріч подати документи до профтехів можуть не лише випускники дев’ятих та одинадцятих класів, але й […]
З 20 по 26 червня відбувся масштабний відкритий форум молодіжних рад “Донеччина: платформа стійкості. Молодь для захисників і захисниць та їхніх родин”. Участь у ньому […]
Коли купуєш заміський будинок, швидко з’ясовується неприємне: вода, каналізація, опалення й захист від паводків – це не “підключити й забути”, а чотири окремі інженерні задачі, […]
Сьогодні у Харкові стартує запис на продуктову допомогу. Подати заявку можуть місцеві жителі та ВПО, які мають пільгову категорію. Видача наборів відбудеться в неділю, 5 […]
Ситуація з евакуацією в Донецькій області знову набирає обертів. Загострення проблем з електропостачанням, перебої з водою та регулярні російські обстріли змушують жителів регіону залишати свої […]