Бахмут від самого початку був «пасткою» для російських загарбників. Наразі тактичного оточення окупантів у місті не спостерігається. Війська рф мають достатньо шляхів для відходу з Бахмута, але їм не дозволяють цього зробити.
Таку думку військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко висловив у інтерв’ю телеканалу «FREEДОМ».
За його словами, ЗСУ контролюють логістичні шляхи до міста, але повністю не перерізали їх.
Там (ред. у Бахмуті) йдеться не про оточення. Російські окупанти зараз перебувають у Бахмуті і фізично можуть із нього вийти. Північна логістична артерія, південна, східні логістичні артерії не перерізані, всі ці траси працюють. Деякі з них під нашим повним контролем, наприклад, як траса між Горлівкою та Бахмутом. Є траси, які не під вогневим контролем, а вогневим впливом. Це, наприклад, східні траси. Але вийти вони можуть, безумовно, мають таку можливість, але вони цього не роблять.
Олександр Коваленко // військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко. Фото: zerkalo.az
Він нагадав, що Бахмут знаходиться в низині і перебуває як на долоні в українській артилерії. Експерт переконаний, що росіянам просто не дають команду на вихід із міста.
СОУ регулярно завдають втрат російському окупаційному гарнізону, який розміщений у самому місті. Вони в «пастці» — вийти не можуть, немає наказу, хоча можливість є. Просуватися далі, наприклад, наступати на Іванівське — немає у них можливості, наступати у напрямку Часів Яру — немає можливості, висуватися трасою на Слов’янськ вони теж не мають можливості.
У них немає можливості зараз наступати і це справді можна назвати пасткою. Вони стоять на місці, а тим часом планомірно 24/7 по ним регулярно щось прилітає.
Олександр Коваленко // військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»
Обстановка на Бахмутському напрямку. Фото: DeepStateMapLive
У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.
Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.
Які документи містять інформацію з обмеженим доступом
Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:
журнал бойових дій;
бойові накази та розпорядження;
координати місця зникнення;
відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
документи про евакуацію;
відомості про склад і розташування підрозділів.
Як родинам отримати потрібні відомості
Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.
Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.
Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.
Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти
Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.
Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.
В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята пенсія”, проте що він означає насправді та чи передбачена така виплата законодавством у 2026 році?
Відповіді на ці питання — у матеріалі Бахмут IN.UA.
Що таке 13-та пенсія в Україні
В українському законодавстві офіційного поняття “тринадцята пенсія” як щорічної додаткової надбавки не існує. Жоден нормативний акт не передбачає автоматичної виплати 13-го платежу наприкінці року. Цей термін є виключно побутовим формулюванням.
Під так званою 13-тою пенсією неофіційно мають на увазі суму пенсійних виплат, яка була офіційно нарахована людині, але залишилася невиплаченою у зв’язку з її смертю. У Пенсійному фонді України (ПФУ) наголошують: ці кошти не анулюються і не зникають, вони можуть бути передані близьким родичам померлого.
Хто має право на отримання коштів
Отримати недоотриману пенсію померлого можуть лише визначені категорії осіб:
члени сім’ї, які були офіційно зареєстровані та проживали разом із пенсіонером на день його смерті;
непрацездатні члени родини, які перебували на утриманні померлого (навіть у тому випадку, якщо вони фактично мешкали за іншою адресою).
Важливий нюанс: якщо за виплатою одночасно звертаються одразу кілька родичів, які мають на це законне право, загальна сума недоотриманої пенсії ділиться між ними порівну.
Від чого залежить розмір виплати
Фіксованої ставки чи гарантованої суми для “тринадцятої пенсії” не існує. Її розмір розраховується суворо індивідуально і залежить виключно від двох факторів:
щомісячного розміру пенсії, яку отримував померлий;
періоду, за який нараховані кошти залишилися фактично невиплаченими (наприклад, за поточний місяць чи кілька місяців).
Як оформити виплату: способи та документи
Недоотримана пенсія не перераховується родичам автоматично. Щоб її отримати, обов’язково необхідно подати відповідну заяву до органів ПФУ. Зробити це у 2026 році можна двома способами:
офлайн — звернувшись особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду;
онлайн — дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ (за наявності кваліфікованого електронного підпису).
Разом із заявою заявник повинен надати пакет підтверджувальних документів, зокрема:
свідоцтво про смерть пенсіонера;
паспорт та ідентифікаційний код заявника;
документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва про народження, шлюб тощо);
довідки, що засвідчують факт спільного проживання з пенсіонером на момент його смерті (довідка про склад сім’ї, про реєстрацію місця проживання);
актуальні реквізити банківського рахунку для зарахування коштів.
У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму […]
В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята […]
Українці, які успадкували пошкоджене або знищене внаслідок війни житло, можуть претендувати на компенсацію, навіть якщо нерухомість досі оформлена на померлого власника. Таке право мають і […]
Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в […]
Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які […]