Бахмут від самого початку був «пасткою» для російських загарбників. Наразі тактичного оточення окупантів у місті не спостерігається. Війська рф мають достатньо шляхів для відходу з Бахмута, але їм не дозволяють цього зробити.
Таку думку військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко висловив у інтерв’ю телеканалу «FREEДОМ».
За його словами, ЗСУ контролюють логістичні шляхи до міста, але повністю не перерізали їх.
Там (ред. у Бахмуті) йдеться не про оточення. Російські окупанти зараз перебувають у Бахмуті і фізично можуть із нього вийти. Північна логістична артерія, південна, східні логістичні артерії не перерізані, всі ці траси працюють. Деякі з них під нашим повним контролем, наприклад, як траса між Горлівкою та Бахмутом. Є траси, які не під вогневим контролем, а вогневим впливом. Це, наприклад, східні траси. Але вийти вони можуть, безумовно, мають таку можливість, але вони цього не роблять.
Олександр Коваленко // військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко. Фото: zerkalo.az
Він нагадав, що Бахмут знаходиться в низині і перебуває як на долоні в українській артилерії. Експерт переконаний, що росіянам просто не дають команду на вихід із міста.
СОУ регулярно завдають втрат російському окупаційному гарнізону, який розміщений у самому місті. Вони в «пастці» — вийти не можуть, немає наказу, хоча можливість є. Просуватися далі, наприклад, наступати на Іванівське — немає у них можливості, наступати у напрямку Часів Яру — немає можливості, висуватися трасою на Слов’янськ вони теж не мають можливості.
У них немає можливості зараз наступати і це справді можна назвати пасткою. Вони стоять на місці, а тим часом планомірно 24/7 по ним регулярно щось прилітає.
Олександр Коваленко // військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»
Обстановка на Бахмутському напрямку. Фото: DeepStateMapLive
Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.
Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.
Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53
Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.
Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.
У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.
Будівля в роки Другої світової війни
Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.
Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.
Історія комерційних приміщень
Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.
Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.
В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує два алгоритми дій, які відрізняються термінами оформлення документів та можливістю вибору місця подальшої служби.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Загальні умови звільнення від покарання
Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, держава звільняє від кримінальної відповідальності військових, які вчинили СЗЧ вперше. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження завжди ухвалює суд. Наразі існує два шляхи легального повернення у підрозділ.
Спрощений порядок: швидке поновлення без вибору підрозділу
Цей механізм розроблений Міністерством оборони для максимально швидкого поновлення на службі. Військовослужбовець не має права самостійно обирати підрозділ. Його направляють до бойової бригади за визначенням Генерального штабу ЗСУ.
Перевага цього варіанту полягає в оперативному знятті з розшуку та швидкому відновленні фінансових виплат. Бюрократичні судові процедури відбуваються вже під час несення служби.
Алгоритм дій:
особисто звернутися до Військової служби правопорядку або подати заявку через електронний додаток “Армія+”;
прибути до узгодженого батальйону резерву та отримати письмову згоду командира на повернення;
подати слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про намір продовжувати військову службу;
вирушити до визначеної Генеральним штабом бойової бригади;
отримати судове рішення про звільнення від відповідальності.
Повернення через суд
Процедура триває від двох до шести місяців. Цей шлях дозволяє військовослужбовцю самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Сучасні військові підрозділи мають власні рекрутингові центри, які надають юридичний супровід особам під час добровільного повернення.
Алгоритм дій:
звернутися до бажаної військової частини та отримати письмову згоду командира;
зв’язатися зі слідчим ДБР для прискорення передачі матеріалів справи до суду;
під час судового засідання заявити про добровільне бажання служити та надати отриману згоду від підрозділу;
вступити на службу до обраної частини на підставі рішення суду.
До моменту винесення судового рішення військовослужбовець офіційно перебуває у розшуку. Відомості про СЗЧ вносяться до спільної бази поліції та Військової служби правопорядку. У цей період патруль ВСП має право затримати особу та направити на службу в загальному порядку.
Якщо ДБР ще не відкрило провадження, розгляд справи у суді неможливий. За відсутності відкритої справи військовому доведеться самостійно ініціювати цей процес — вимагати від попередньої військової частини передати матеріали до ДБР. Відсутність провадження не скасовує факту перебування людини у розшуку.
Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та […]
В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує […]
Європейський Союз запровадив оновлені вимоги до некомерційного перевезення домашніх тварин із третіх країн, включно з Україною. Нові правила почали діяти з 22 квітня 2026 року. […]
В Україні розмір виплат за лікарняними залежить від страхового стажу та статусу працівника. Згідно із законом “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, застраховані особи можуть отримувати […]
У місті Кременчук відбулося прощання та поховання Сергія Сергіянського, українського військовослужбовця родом із Бахмута. Церемонію провели 13 травня 2026 року. Детальніше — в матеріалі Бахмут […]