Мешканці зруйнованого Соледару зараз живуть в евакуації у різних містах України. Щоб подарувати дітям свято, місцеві благодійні організації вирішили об’єднатися та створили збір на 100 тисяч гривень.
У Соледарі до повномасштабного вторгнення проживало понад 10 тисяч людей. Після того, як місто зруйнували російські окупанти, люди залишилися без дому. Щоб подарувати малечі в евакуації свято, місцеві волонтери та благодійні організації оголосили великий збір. Планують назбирати 100 тисяч гривень, аби придбати подарунки 365 дітям дошкільного віку та дітям пільгових категорій Соледарської громади.
Участь у зборі візьмуть:
БФ “Соляна Фортеця”;
IZOLYATSIA. Platform for Cultural Initiatives;
ГО “Світанок” села Яковлівки;
Всеукраїнська Громадська організація “Територія жінок Донеччини”;
Соледарська платформа ініціатив.
Також допомагатимуть активістки міста Наталія Тищук, Ольга Усатюк, Вікторія Грунська, Наталя Профатілова, Наталя Качур, Тетяна Кваша.
Сезон святкових див незабаром, а відчуття дому в соледарських дітей ще досі немає.
Майже рік тому наше місто зруйнували та окупували російські загарбники. Родини зазнали втрат, а дітки — свій маленький дитячий світ. Друзі та близькі розкидані світами, а маленькі улюблені речі під завалами згарищ. Тому, ми хочемо об’єднати наймолодших соледарців святковим настроєм і подарувати їм частинку тепла з нашого дому від вас з нами!
Пишуть організатори акції // з Соледару
Як доєднатися до збору?
Щоб стати учасником збору, потрібно задонатити будь-яку суму на рахунок фонду:
Поливаний понеділок — одна з найяскравіших і найвеселіших великодніх традицій в Україні. У цей день люди обливають одне одного водою, жартують і вітають із святами. Але за цим, на перший погляд, простим звичаєм стоїть глибоке символічне значення, яке формувалося століттями.
Детальніше про історію свята, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.
Поливаний понеділок: що означає традиція обливання водою після Великодня
Поливаний понеділок в Україні / фото Вікіпедія
Поливаний понеділок відзначають наступного дня після Великодня, у 2026 році цей день припадає на 13 квітня. Це свято має давнє коріння, яке поєднує у собі як християнські, так і дохристиянські вірування.
У народній традиції вода завжди вважалася символом очищення, оновлення та життя. Саме тому обливання водою у цей день означає своєрідне “змивання” всього старого: хвороб, негараздів, поганих думок — і відкриття нового етапу життя. Весна, яка вже остаточно вступає у свої права після Великодня, підсилює цю символіку: природа прокидається, а разом із нею — і люди.
У давнину обливання мало ще й обрядовий характер. Вважалося, що вода цього дня має особливу силу: вона приносить здоров’я, красу і навіть щастя в особистому житті. Особливо це стосувалося дівчат, їх обливали хлопці, вірячи, що таким чином бажають їм привабливості та швидкого заміжжя. Водночас це було і своєрідною формою залицяння.
В різних регіонах України традиція мала свої особливості. Десь обливали лише символічно, кількома краплями води, а десь це перетворювалося на справжні “водяні баталії” з відрами і навіть цілими діжками води. Попри це, суть залишалася незмінною, побажання добра і оновлення.
З приходом християнства традиція не зникла, а трансформувалася. Вона почала сприйматися як продовження великодньої радості, святкування Воскресіння Христового, яке символізує перемогу життя над смертю. Таким чином, вода стала ще й символом духовного очищення.
Сьогодні Поливаний понеділок в Україні зберігає свою популярність, хоча й набуває сучасних форм. У містах це часто дружні жарти між знайомими або тематичні заходи, а в селах — більш автентичні обряди, які передаються з покоління в покоління.
Поливаний понеділок закордоном
Поливаний понеділок в Польщі / фото Вікіпедія
Подібні традиції існують і в інших країнах Центральної Європи. У Польщі цей день відомий як “Śmigus-Dyngus”. Тут також прийнято обливати одне одного водою, але звичай часто має більш ігровий характер, особливо серед молоді. Вода символізує очищення і удачу, а сам день перетворюється на веселий народний карнавал із жартами, піснями та гуляннями.
Поливаний понеділок в Угорщині / фото Вікіпедія
В Угорщині традиція має ще цікавішу форму. Там хлопці приходять до дівчат із “віршами-побажаннями” і після цього злегка окроплюють їх водою або парфумами. У відповідь дівчата дарують писанки або солодощі. Колись це було пов’язано з віруванням, що вода допомагає зберегти молодість і красу, а сам обряд мав чіткий шлюбний підтекст.
З приходом християнства традиція в Україні не зникла, а трансформувалася. Вона почала сприйматися як продовження великодньої радості — святкування Воскресіння Христового, яке символізує перемогу життя над смертю. Таким чином, вода стала ще й символом духовного очищення.
Окупаційна влада на тимчасово підконтрольних їй територіях Донеччини посилює тиск на працівників бюджетної сфери. Людей масово змушують вступати до лав російської керівної партії “єдина росія” та віддавати свої персональні дані.
Про це повідомили представники руху “Жовта стрічка”.
Окупанти на Донеччині заганяють бюджетників до “єдиної росії”.
Співробітники всіх бюджетних установ, які наразі перебувають під контролем окупаційних адміністрацій, отримують вказівки в обов’язковому порядку реєструватися у цифровому додатку “мах”. Головна мета цієї процедури — систематизований збір персональних даних українських працівників.
Паралельно зі збором інформації через додаток, окупанти розгорнули масштабну кампанію з примусового залучення бюджетників до партії “єдина росія”. Аби створити видимість легітимності та масової підтримки, формально цей процес подається виключно під виглядом “добровільного” рішення самих працівників.
Як зазначають представники руху опору “Жовта Стрічка”, насправді бюджетників ставлять перед жорстким вибором без вибору. Відмова від вступу до керівної російської партії неминуче матиме негативні наслідки для подальшої роботи та збереження посади. Активісти підкреслюють, що подібна практика відкритого шантажу вже стала абсолютно звичною для всіх бюджетних установ на окупованій частині регіону.
“Також люди висловлюють побоювання, що зібрані персональні дані можуть використовуватися або передаватися третім особам для подальшого тиску“, — резюмують представники руху опору.
Тетяна Кваша родом із міста Соледар. Не зважаючи на свій юний вік, вона вже встигла відкрити власний бізнес, який знищили росіяни, та стати активною громадською […]
Бахмутські соляні шахти — це те, чим була відома громада до початку повномасштабного вторгнення. Вони зараз знаходяться під окупацією, або на лінії фронту, через що […]
У середині квітня відбулась презентація та перший онлайн-воркшоп у рамках проєкту «Salty — талісман Соледара». Цим займається команда проєкту Благодійного фонду «Соляна фортеця», яка прагне об’єднати […]