6 грудня в Україні святкуватимуть День святого Миколая за григоріанським та новоюліанським календарями. На це свято діти отримують під подушки омріяні подарунки. За легендою, їх кладе святий Миколай.

Історик Микита Безмен розповів, звідки взявся Святий Миколай, а також, чому не слід зберігати традицію, коли подарунки дитині приносить Дід Мороз.

Історія Миколая

За історичними відомостями, Миколай жив у другій половині III століття. Прославився він своїм милосердям тим, хто потребував допомоги. За переказами, народився він у місті Патари (Лікія) у традиційній християнській родині. Змалечку хлопчик відрізнявся особливою любов’ю і повагою до інших людей, роздавав жебракам монети, допомагав матеріально і психологічно.

Коли майбутній святий Миколай став дорослим, то вів аскетичний спосіб життя. Батьки Миколая рано померли. Від них юнак отримав у спадок великі статки, які одразу роздав нужденним. Миколай переїхав до міста Мира, щоб вчитися, але доля склалася інакше. Його дядько, який був єпископом, висвятив Миколая у священники.

Чому волонтера давніх часів прирівняли до рангу святих? Він вже життя поклав на те, щоб допомагати бідними, особливо дітям. Священник приносив до дитячих будинків їжу, теплі речі, іграшки, смаколики. Свої добрі справи Миколай робив завжди вночі, щоб про нього не дізналися. Однак минав час і вдячні люди здогадалися, хто приносить їм подарунки і допомагає.

Вдячні люди обрали Миколая на високу посаду єпископа. Є історичні відомості про те, що єпископ Миколай відвідував Нікейський Вселенський Собор 325 року. Він не лише допомагав їжею та іграшками, але й визволяв полонених, допомагав нужденним та рятував тих, кого невинно засудили до смертної кари.

Свято Миколая

Вже після смерті, за повір’ями, він продовжує творити добро, адже його мощі і досі зцілюють немічних і хворих. Кожного року в ніч на 6 грудня Святий Миколай знову повертається на землю і дарує дітям подарунки. Чемні діти знаходять під подушкою подарунок, а неслухняні — камінець. Мораль цієї легенди є попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою та виправитися.

Російська альтернатива у вигляді Діда Мороза

Після провалу антиріздвяної кампанії 1920-х років радянська влада вирішила адаптувати для себе новорічну атрибутику.

Соратник Сталіна, Павло Постишев, через газету “Комсомольська правда” звернувся із закликом: “Організуймо до Нового року дітям гарну ялинку”. 1937 року Дід Мороз уперше з’явився в Московському Будинку Союзів, а потім головне новорічне свято стали проводити в Кремлі. Відвідування всесоюзної центральної ялинки за особливим запрошенням стало предметом гордості для радянських дітей.

Діда Мороза придумала радянська влада і його не знають ніде у світі, окрім країн, які колись були у складі срср. Святий Миколай — найкращий волонтер давніх часів і святий, що прославився на весь світ своїми земними вчинками. У Європі саме День святого Миколая в усі часи вважали найбільшим новорічним святом.

Читайте також:

• Жертвоприношення й голова Джека: історія свята Хеловін
• Напої, які зігріють: рецепти чаїв, які легко приготувати
• Без жорстокості, але з перчинкою: як написати сценарій різдвяного вертепу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

День захисту дітей, який традиційно відзначають 1 червня, у 2025 році набуває особливого значення на тлі соціальних і гуманітарних викликів, що постали перед українськими дітьми. Це не просто свято, а нагадування про обов’язок держави й суспільства гарантувати кожній дитині безпеку, освіту, здоров’я та щасливе дитинство.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає детальніше про історію Дня захисту дітей та про те, як з’явилося це свято.

День захисту дітей 2025: як виникло свято

Ідея відзначати День захисту дітей з’явилася ще у 1925 році під час Першої всесвітньої конференції з питань добробуту дітей. Однак офіційно Міжнародний день захисту дітей був запроваджений лише у 1949 році, коли Міжнародна демократична федерація жінок ініціювала його встановлення та визначила дату святкування — 1 червня. Вперше ж це свято відзначили в наступному році, у 1950-му.

Після трагедій Другої світової війни питання безпеки, прав і добробуту молодого покоління стало як ніколи актуальним. Уже в 1946 році, невдовзі після створення ООН, було засновано Дитячий фонд ЮНІСЕФ — організацію, що покликана допомагати дітям у найскладніших життєвих обставинах.

У 1948 році світова спільнота прийняла Загальну декларацію прав людини, яка містила й положення, що стосувалися дітей. А в 1959 році ухвалили окрему Декларацію прав дитини — документ, покликаний гарантувати кожній дитині право на щасливе дитинство, турботу, захист і розвиток. Один із її ключових принципів звучить так: “Дитина має бути серед тих, хто першим отримує захист і допомогу за будь-яких обставин”.

В Україні День захисту дітей офіційно почали відзначати з 1998 року. Ініціатором став тодішній президент Леонід Кучма, який підписав відповідний указ. Відтоді 1 червня стало не лише святом, а й нагадуванням про відповідальність суспільства за права, безпеку та щастя кожної дитини.

Традиції святкування

В Україні День захисту дітей став нагодою говорити про дитячі права, умови життя, доступ до освіти та медичної допомоги.

У цей день організовують концерти, майстер-класи та інші активності для малечі і їх батьків. Основна мета — нагадати суспільству, що кожна дитина заслуговує на щасливе дитинство. Часто також проводять благодійні акції — зокрема, збір іграшок або коштів для дітей, які постраждали від війни чи потребують особливої підтримки.

Гарною ідеєю на цей день може стати сімейний пікнік або тематична прогулянка, які дозволять провести час у родинному колі та поговорити з дітьми про їхнє життя й турботи. Головне — зробити цей день особливим і щасливим для кожної дитини.

Читайте також:

• Бахмут, сорочки та дощ: яким був День вишиванки у 2017 році
• День матері в Україні: коли святкуватимуть у 2025 році
• Як виглядало бахмутське Artwinery: 20 світлин з підземелля

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська автошкола ТСОУ (Товариство сприяння обороні Україні) — відомий навчальний заклад, у якому виховували не одне покоління водіїв. Цього року йому виповнилося 65 років.

Детальніше про те, як з’явилася автошкола ТСОУ в Бахмуті, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської автошколи ТСОУ

Історія навчального закладу розпочалася 1 квітня 1960 року, коли згідно з постановою Центральному комітету секретаріат УРСР в Бахмуті було створено автошколу. На початку вона мала скромні ресурси: напівпідвальне приміщення на вулиці Артема (нині — Миру), автопарк у три машини по вулиці Профінтерна (нині — Сибірцева), трьох викладачів, трьох інструкторів і керівника — полковника у відставці С.С. Корпульова.

Попри обмежені можливості, автошкола стрімко розвивалась. Уже за перші чотири роки з’явилися філії в Часів Ярі, Сіверську та селі Миронівка. До 1964 року в автопарк розширили до 12 машин, а у закладі працювали 12 інструкторів, 7 викладачів.

“Автоклуб” та розширення

У серпні 1964 року заклад отримав нову назву — “Автоклуб”. Проте умови навчання залишалися абсолютно такими ж. Наприклад, класи містилися у напівпідвальних приміщеннях, а навчальні автомобілі стояли просто неба та без технічної бази для їх обслуговування.

Тим часом попит на навчання постійно зростав. Для порівняння, у 1960 році професійні водійські права отримали 222 учні, а в 1966-му — вже 440. Кількість мотоциклістів зросла з 12 до 390 осіб, а охочих здобути права категорії “любитель” — з 8 до 157.

Брак місць змушував частину учнів виїжджати на навчання до філій, але і там ситуація була напруженою. Тож, аби розширити школу у 1967 році на вулиці Чехова, 4 (нині — Максима Рильського) було зведено новий навчальний корпус із п’ятьма навчальними аудиторіями, який знають нині бахмутяни.

Автошкола у XXI столітті

На початок XXI століття Бахмутська автошкола ТСОУ була потужним навчальним закладом, послугами якого користувалися не тільки бахмутяни, але й представники та представниці інших регіонів Донеччини. Щороку понад 1 700 випускників отримували тут водійські права різних категорій, а також професійні посвідчення автослюсарів, операторів ЕОМ (електронно-обчислювальна машина), діловодів та інших спеціалістів.

До повномасштабної війни школа мала власний автодром площею 7 гектарів, навчальні легкові та вантажні автомобілі, технічну базу й гаражі. У закладі працювали понад 50 людей.

Наразі невідомо те, як виглядає школа, але, ймовірно, вона була знищена внаслідок бойових дій у місті.

Читайте також:

• Історія в три століття: як з’явився Всіхсвятський храм у Бахмуті
• Бахмут, сорочки та дощ: яким був День вишиванки у 2017 році
• Медовий, Яблучний та Горіховий: коли в Україні святкуватимуть Спас

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!