Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, та на Бахмутському напрямку. Фахівці присвятили спецвипуск для Бахмута.

Редакція «Бахмут. IN. UA» зібрала головні тези із висновку Інституту вивчення війни.

Критика наступальних операцій України необґрунтована

Українські сили святкують звільнення Кліщіївки та Андріївки, ці два населені пункти розташувалися на південь від Бахмута, але всі зусилля України спочатку з оборони, а тепер і з проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута стали об’єктом необґрунтованої критики. 

Втім у Інституті війни вважають інакше. На їх думку, оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової потужності, яка в іншому випадку була б доступна для посилення російської оборони на півдні України. 

Російські повітряно-десантні війська наразі обороняють район Бахмута, вони вважаються елітою військ у росії. Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву, який міг би бути використаний для зупинки основних українських контрнаступальних зусиль у Запорізькій області. 

Чи продовжуватимуть ЗСУ наступ на Бахмутському напрямку?

Продовження контрнаступу навколо Бахмута необхідне для того, щоб утримати російські сили в цьому районі. Нещодавня передислокація загону однієї окремої російської бригади ПДВ (ред. повітряно-десантних військ)  з-під Бахмута на південь України свідчить про те, що росіяни прагнуть повернути собі бойову міць, яку Україні у них відібрала.

Оборонні операції України в Бахмуті залучили елементи щонайменше однієї дивізії ПДВ, їх зафіксували біля Бахмута влітку 2022 року. Колишній російський офіцер Ігор Гіркін повідомив, що 137-й повітряно-десантний полк 106-ї повітряно-десантної дивізії діяв у Бахмуті разом із силами Вагнера з “початку” наступу Вагнера на Бахмут, імовірно, у червні 2022 року, коли почалася участь Вагнера в основних атаках на захоплення міста. Цей же 106 підрозділ рф діяв у Бахмуті аж до січня 2023 року.

Російські військові розгорнули додаткові підрозділи ПДВ у Бахмуті на початку та в середині травня 2023 року, незадовго до того, як покійний фінансист групи Вагнера Євген Пригожин оголосив, що сили Вагнера будуть виведені з Бахмута.

У квітні та на початку травня 2023 року темп боїв у Бахмуті знизився, оскільки російські війська завершили захоплення міста. Фінансист групи “Вагнера” Євген Пригожин оголосив про перемогу в Бахмуті 20 травня і заявив про намір вивести сили “Вагнера” з міста 25 травня. 25 травня Пригожин оголосив, що група “Вагнера” почала передавати свої позиції в Бахмуті Міністерству оборони Росії, і заявив, що “Вагнер” повністю вийде з міста 1 червня 2023 року. На заміну їм прийшли російські десантники.

Українські сили почали контрнаступальні операції в районі Бахмута майже одразу після відходу Вагнера. Росіяни були змушені зберегти сили ПДВ, які вже перебували там, і перекинути додаткові підкріплення до Бахмута. 

Україна почала контрнаступ на Бахмут та Запоріжжя одночасно

Після захоплення міста Вагнером близько 20 травня українські війська проводили постійні тактичні контратаки в Бахмуті та на його флангах. 4 червня Україна розпочала значний контрнаступ на Бахмут, в той самий день, коли розпочався великий контрнаступ на Запоріжжі, і протягом червня, липня та серпня проводила постійні та активні наступальні дії на північному та південному флангах Бахмута.

Ці постійні українські атаки під Бахмутом змусили залишатися під Бахмутом велику частину російських десантників. Російські військові не розгорнули б і не утримували б таку велику кількість елітних сил у Бахмуті, якби ЗСУ не розпочали широкомасштабні та ефективні контрнаступальні операції, які загрожували повернути місто, захоплене російськими військами з величезною ціною.

Російські джерела приписують частинам 98-ї повітряно-десантної дивізії – ймовірно, частинам 217-го повітряно-десантного полку – перемогу над українськими військами на північному фланзі Бахмута в липні 2023 року. Водночас щоб втримувати захоплені території – десантникам довелося залишатися в Бахмуті, їх не могли перекинути на інші фланги битви.

Той факт, що російське командування передислокувало ці сили ПДВ для утримання Бахмута, свідчить про те, що вони були б готові перекинутись до Запорізької області для захисту від основних українських контрнаступальних зусиль, якби українські операції не закріпили їх у районі Бахмута.

Які російські війська застрягли в Бахмуті завдяки українському контрнаступу?

• Обидва маневрені полки 106-ї повітряно-десантної дивізії;
• підрозділи 137-го полку;
• підрозділи 51-го полку;
• один з двох маневрених полків 98-ї повітряно-десантної дивізії;
• 217-й полк;
• підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 31-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 83-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Російські військові перекинули частини двох підрозділів десантників, які російське командування не залучало до Бахмута, для підтримки російської оборони в Запорізькій області.

Єдиними силами з-поміж десантників росіян, які не були задіяні в Бахмуті до червня-липня 2023 року, були частини 76-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла під Кремінною, 331-го повітряно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, що також діяла під Кремінною, 7-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській області, а також 45-ї гвардійської бригади спецпризначення, яка вже була задіяна в обороні південної частини України в районі Малої Токмачки ще на початку червня 2023 року.

Росіяни не мають достатньо резервів для другого взяття Бахмута

Начальник розвідки Кирило Буданов повідомив, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії почали “повільну” передислокацію з лінії Луганська до району на півдні України. 

Така передислокація регулярних мотострілецьких підрозділів, ймовірно, відображає той факт, що російські війська не мають достатньої кількості підрозділів ПДВ для перекидання. 

Всі російські полки і бригади ПДВ, які ще не перекинуті на південь, зосереджені в районі Бахмута.

Чому російські десантники такі важливі?

Тривалі контрнаступальні операції українських військ у районі Бахмута з весни 2023 року дозволили успішно зафіксувати на місці значну частину російських десантників. 

Це підвищило шанси України на операційний успіх на південному фронті, запобігши створенню там резерву росіян. Це значне досягнення, бо саме десантники є основним експедиційним військом Росії та найбільш мобільною бойовою силою. 

Українські дії під Бахмутом виснажили ці частини, позбавили їх можливості перегрупуватися і переозброюватися, а також не дозволили російському командуванню використати їх для формування резерву для захисту південного фронту. Концентрація будь-якої значної частини цих підрозділів ПДВ в районі Роботиного зробила б неможливим прорив українських військ через лінію фронту в цьому районі.

Бахмут став для росії фатальною помилкою

Українці скористалися тим, що росія зациклилася на оперативно незначущому місті Бахмут, щоб стягнути туди найякісніші мобільні російські резерви спочатку для завершення російського захоплення міста, а потім для утримання його проти українських контрнаступальних операцій, які розпочалися майже одразу після відступу сил Вагнера.

Передислокація росією всіх або більшості цих частин десантників для оборони на півдні України — принесла б росії набагато більше користі, ніж розгортання українських контрнаступальних сил від Бахмута до Запоріжжя. 

Російським військам у Запоріжжі не вистачає живої сили, необхідної для оборони всіх польових укріплень, які вони підготували.  

Що заважає українським військам швидше прориватися?

Українські сили не отримали б стільки користі, якби сконцентрували більшу частину своїх бойових сил на проривних діях. Цьому є декілька доказів:

• брак обладнання для розмінування;
• складність проведення операцій з розмінування в умовах атак російської авіації та вертольотів за підтримки потужної російської артилерії та протитанкових систем.

Збільшення кількості українських сил, які б долали такі труднощі, не покращило б суттєво шанси України. Крім того, російські оборонні позиції навколо Бахмута спочатку не були сильно заміновані, і тому, ймовірно, не привернули увагу багатьох обмежених українських саперів до цього району, принаймні на початковому етапі. 

Таким чином, перекидання більшої кількості українських сил на південь до добре захищених російських мінно-вибухових загороджень у Запоріжжі навряд чи могло суттєво вплинути на ефективність українських контрнаступів у цьому районі, тоді як відсутність такої великої кількості потенційних резервних сил Росії, ймовірно, дала Україні шанс досягти значних успіхів на півдні.

У висновку аналітики підсумували, що українські оборонні, а потім контрнаступальні операції навколо Бахмута мали обґрунтований ефект. ЗСУ вдалося притягнути сюди основну масу російських військ.

Українським військам, ймовірно, доведеться продовжувати жорсткий тиск навколо Бахмута, щоб утримувати там російські сили ПДВ, але цей тиск, ймовірно, буде вартий того, щоб запобігти швидкому перекиданню цих російських сил на південь Запорізької області для переозброєння і підготовки до зупинки вирішальних українських зусиль на цьому напрямку.

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Донеччини. Ввечері 3 червня відбувся обстріл міста Краматорськ. Внаслідок атаки є постраждалі і загиблі серед мирного населення.

Про це повідомляє голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.

Обстріл Краматорська 3 червня

Сьогодні ввечері, 3 червня, війська рф атакували місто Краматорськ. Окупанти вдарили по житловій забудові. Загалом було два удари, тип озброєння встановлюється.

Пошкоджено інфраструктуру міста. Обсяги завданої шкоди встановлюють фахівці.

Внаслідок обстрілу є загиблі і постраждалі. Станом на момент публікації відомо про щонайменше трьох загиблих і одного пораненого.

Точна кількість жертв і постраждалих точно не встановлена. На місці працюють всі відповідальні служби, відбувається пошуково-рятувальна операція.

Читайте також:

• Українські дрони в Бахмуті: ЗСУ показали окуповане росіянами місто
• Евакуація на Донеччині: скільки дітей залишається в області
• Російська армія екстрено переносить склади за Маріуполь через удари ЗСУ на півдні — “Атеш”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Керівники бахмутських комунальних підприємств подали декларації про майновий стан та доходи за звітний період 2025 року. Кампанія декларування, яка традиційно триває у 2026 році, відкрила дані про заробітні плати, отриману державну допомогу, соціальні виплати, а також нерухомість і транспортні засоби посадовців.

Детальний аналіз декларацій посадовців публікує Бахмут IN.UA.

Андрій Атаманченко, декларація

Андрій Атаманченко очолює комунальне підприємство “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”. У звітному документі посадовець вказав наявну нерухомість та отримані доходи.

Згідно з опублікованими даними, у власності керівника та його дружини перебувають чотири об’єкти нерухомості. Усі вони розташовані в Бахмуті. Це:

• квартира площею 63.6 м², яка належить Андрію Атаманченку з 1997 року;
• квартира площею 43.6 м² вартістю 69 429 гривень, яка з 2018 року перебуває у власності дружини Наталії Атаманченко;
• квартира площею 25.4 м² вартістю 38 000 гривень, придбана Андрієм Атаманченко у 2020 році;
• квартира площею 36.7 м² вартістю 44 100 гривень, яка перейшла у власність посадовця у 2021 році.

Посадовець вказав у документі, що він та члени його сім’ї не мають транспортних засобів, об’єктів незавершеного будівництва, цінного рухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав та інших нематеріальних активів.

За основним місцем роботи в комунальному підприємстві Андрій Атаманченко отримав заробітну плату у розмірі 602 496 гривень. Пенсійні виплати посадовця склали 55 727 гривень, а від Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради надійшло 6 000 гривень соціальних виплат. Для порівняння, у 2025 році рівень доходів керівника БТІ був нижчим. Тоді за роботу на підприємстві він отримав 586 835 гривень, а його пенсія становила 49 349 гривень.

Надія Трофимова, декларація

Надія Трофимова обіймає посаду заступниці начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради. Посадовиця подала звіт про доходи, нерухомість та наявні виплати.

Згідно з декларацією, посадовиця володіє майном у Бахмуті. Нерухомість задекларована як спільна сумісна власність разом із синами Романом та Євгеном. Це квартира площею 43.4 м² придбана 23 жовтня 2014 року.

Джерелами доходів Надії Трофимової є заробітна плата, пенсійне забезпечення та державна підтримка:

• 552 106 гривень — заробітна плата за основним місцем роботи в Управлінні розвитку міського господарства та капітального будівництва;
• 96 583 гривні — пенсійні виплати від Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України;
• 24 000 гривень — соціальні виплати від Управління соціального захисту населення Автозаводського району Кременчуцької міської ради;
• 1 000 гривень — виплати в межах програми “Зимова Підтримка”.

У 2025 році рівень доходів посадовиці за аналогічними статтями був нижчим. За основним місцем роботи Надія Трофимова тоді отримала 519 005 гривень, її пенсія складала 85 411 гривень, а державні соціальні виплати, у тому числі виплати ВПО, становили 24 000 гривень.

Роман Гапаєв, декларація

Згідно з даними, вказаними у декларації, у власності Романа Гапєєва перебувають два об’єкти нерухомості в селищі Опитне Бахмутського району:

• земельна ділянка площею 31 м², набута у 2019 році;
• квартира площею 51.1 м² вартістю 119 300 гривень, право на яку зареєстроване у 2022 році.

Також посадовець має два легкових автомобілі:

• Renault Kangoo 2006 року випуску вартістю 64 000 гривень, який належить директору з 2017 року;
• Kia Ceed 2011 року випуску вартістю 202 500 гривень, який перебуває у власності дружини Ганни Гапєєвої з 2021 року.

Водночас у декларації зафіксовано, що дружина керівника володіє 100% капіталу в ТОВ “КВАНТ-АО”, вартість частки у грошовому еквіваленті складає 37 500 гривень. Права передані в управління. Це ж підприємство зареєстроване за нею як за кінцевим бенефіціарним власником у селищі Опитне. Цінних паперів та нематеріальних активів родина не має.

Керівник підприємства задекларував такі особисті доходи:

• 323 717 гривень — заробітна плата на основній посаді в ОСКП “Прогрес”;
• 973 633 гривні — дохід від зайняття підприємницькою діяльністю;
• 35 867 гривень — пенсійні виплати від Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління ПФУ;
• 18 000 гривень — соціальні виплати з відповідних бюджетів від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради;
• 18 000 гривень — соціальні виплати від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області;
• 11 071 гривня — заробітна плата, отримана за сумісництвом у БО “МБФ “Українська душа”;
• 3 049 гривень — виплати за програмою “Національний кешбек”;
• 2 000 гривень — державна допомога за програмою “Зимова підтримка”;
• 1 500 гривень — благодійна допомога від РО “РМ “Карітас – Спес – Одеса”;
• 1 439 гривень — гуманітарна допомога від філії БО “БФ “Деполь Україна” в місті Одеса.

Для порівняння, за 2025 рік Роман Гапаєв отримав за роботу в КП “Прогрес” 292 464 гривні. Проте, у минулому році він не вказував доход, отриманий підприємницькою діяльністю

Олександр Бондарєв, декларація

Олександр Бондарєв — директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”. Також він є відповідальним за будівництво житла в Гощі, зокрема має забезпечити реалізацію проєкту.

Згідно з декларацією за 2025 рік, Олександр Бондарєв спільно з дружиною Вікторією володіють чотирма об’єктами нерухомості. Серед них на Олександра Бондарєва оформлені два, всі вони в окупованому Бахмуті:

• земельна ділянка площею 573 м² (дата набуття — 04.11.2008). Вартість не вказана;
• житловий будинок площею 61,1 м² (дата набуття — 28.05.2002). Вартість на дату набуття — 17 619 гривень.

Окрім цього, подружжя має у спільній власності два об’єкти у Кропивницькому, придбані у квітні 2023 року. Це земельна ділянка площею 648 м² і житловий будинок площею 93,6 м². Частка власності Олександра Бондарєва на ці об’єкти складає 70%, тоді як дружини — 30%.

Олександр Бондарєв також має легковий автомобіль KIA SPORTAGE 2012-го року випуску вартістю 442 000 гривень.

Заробітна плата Олександра Бондарєва за 2025 рік склала 457 266 гривень, що на місяць у середньому 38,1 тисяч гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 552 194 гривень — гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовим правочинами від ГО “Аваліст”;
• 137 992 гривень — пенсія;
• 33 000 гривень — допомога на проживання;
• 2 054 гривень — виплати в межах програми “Національний кешбек”.

Вікторія Бондарєва також є працівницею КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”. За 2025 рік вона отримала зарплату в розмірі 84 411 гривень. Окрім зарплати, вона також мала 3 194 гривень виплат у межах програми “Національний кешбек”.

Грошові активи Олександр Бондарєв не декларує.

Роман Спічкін, декларація

Роман Спічкін — директор КП “Бахмут-Вода”. Згідно з декларацією за 2025 рік, Роман Спічкін не володіє об’єктами нерухомості. Серед майна він має у власності лише легковий автомобіль Chevrolet Aveo 2007-го року випуску, вартість якого не вказана.

Заробітна плата Романа Спічкіна за 2025 рік склала 442 995 гривень, що на місяць у середньому 36,9 тисяч гривень.

Додаткові доходи та грошові активи директор КП “Бахмут-Вода” не декларує.

Читайте також:

У Бахмутській міській раді призначили уповноваженого з питань безбар’єрності

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!