Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, та на Бахмутському напрямку. Фахівці присвятили спецвипуск для Бахмута.

Редакція «Бахмут. IN. UA» зібрала головні тези із висновку Інституту вивчення війни.

Критика наступальних операцій України необґрунтована

Українські сили святкують звільнення Кліщіївки та Андріївки, ці два населені пункти розташувалися на південь від Бахмута, але всі зусилля України спочатку з оборони, а тепер і з проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута стали об’єктом необґрунтованої критики. 

Втім у Інституті війни вважають інакше. На їх думку, оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової потужності, яка в іншому випадку була б доступна для посилення російської оборони на півдні України. 

Російські повітряно-десантні війська наразі обороняють район Бахмута, вони вважаються елітою військ у росії. Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву, який міг би бути використаний для зупинки основних українських контрнаступальних зусиль у Запорізькій області. 

Чи продовжуватимуть ЗСУ наступ на Бахмутському напрямку?

Продовження контрнаступу навколо Бахмута необхідне для того, щоб утримати російські сили в цьому районі. Нещодавня передислокація загону однієї окремої російської бригади ПДВ (ред. повітряно-десантних військ)  з-під Бахмута на південь України свідчить про те, що росіяни прагнуть повернути собі бойову міць, яку Україні у них відібрала.

Оборонні операції України в Бахмуті залучили елементи щонайменше однієї дивізії ПДВ, їх зафіксували біля Бахмута влітку 2022 року. Колишній російський офіцер Ігор Гіркін повідомив, що 137-й повітряно-десантний полк 106-ї повітряно-десантної дивізії діяв у Бахмуті разом із силами Вагнера з “початку” наступу Вагнера на Бахмут, імовірно, у червні 2022 року, коли почалася участь Вагнера в основних атаках на захоплення міста. Цей же 106 підрозділ рф діяв у Бахмуті аж до січня 2023 року.

Російські військові розгорнули додаткові підрозділи ПДВ у Бахмуті на початку та в середині травня 2023 року, незадовго до того, як покійний фінансист групи Вагнера Євген Пригожин оголосив, що сили Вагнера будуть виведені з Бахмута.

У квітні та на початку травня 2023 року темп боїв у Бахмуті знизився, оскільки російські війська завершили захоплення міста. Фінансист групи “Вагнера” Євген Пригожин оголосив про перемогу в Бахмуті 20 травня і заявив про намір вивести сили “Вагнера” з міста 25 травня. 25 травня Пригожин оголосив, що група “Вагнера” почала передавати свої позиції в Бахмуті Міністерству оборони Росії, і заявив, що “Вагнер” повністю вийде з міста 1 червня 2023 року. На заміну їм прийшли російські десантники.

Українські сили почали контрнаступальні операції в районі Бахмута майже одразу після відходу Вагнера. Росіяни були змушені зберегти сили ПДВ, які вже перебували там, і перекинути додаткові підкріплення до Бахмута. 

Україна почала контрнаступ на Бахмут та Запоріжжя одночасно

Після захоплення міста Вагнером близько 20 травня українські війська проводили постійні тактичні контратаки в Бахмуті та на його флангах. 4 червня Україна розпочала значний контрнаступ на Бахмут, в той самий день, коли розпочався великий контрнаступ на Запоріжжі, і протягом червня, липня та серпня проводила постійні та активні наступальні дії на північному та південному флангах Бахмута.

Ці постійні українські атаки під Бахмутом змусили залишатися під Бахмутом велику частину російських десантників. Російські військові не розгорнули б і не утримували б таку велику кількість елітних сил у Бахмуті, якби ЗСУ не розпочали широкомасштабні та ефективні контрнаступальні операції, які загрожували повернути місто, захоплене російськими військами з величезною ціною.

Російські джерела приписують частинам 98-ї повітряно-десантної дивізії – ймовірно, частинам 217-го повітряно-десантного полку – перемогу над українськими військами на північному фланзі Бахмута в липні 2023 року. Водночас щоб втримувати захоплені території – десантникам довелося залишатися в Бахмуті, їх не могли перекинути на інші фланги битви.

Той факт, що російське командування передислокувало ці сили ПДВ для утримання Бахмута, свідчить про те, що вони були б готові перекинутись до Запорізької області для захисту від основних українських контрнаступальних зусиль, якби українські операції не закріпили їх у районі Бахмута.

Які російські війська застрягли в Бахмуті завдяки українському контрнаступу?

• Обидва маневрені полки 106-ї повітряно-десантної дивізії;
• підрозділи 137-го полку;
• підрозділи 51-го полку;
• один з двох маневрених полків 98-ї повітряно-десантної дивізії;
• 217-й полк;
• підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 31-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 83-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Російські військові перекинули частини двох підрозділів десантників, які російське командування не залучало до Бахмута, для підтримки російської оборони в Запорізькій області.

Єдиними силами з-поміж десантників росіян, які не були задіяні в Бахмуті до червня-липня 2023 року, були частини 76-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла під Кремінною, 331-го повітряно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, що також діяла під Кремінною, 7-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській області, а також 45-ї гвардійської бригади спецпризначення, яка вже була задіяна в обороні південної частини України в районі Малої Токмачки ще на початку червня 2023 року.

Росіяни не мають достатньо резервів для другого взяття Бахмута

Начальник розвідки Кирило Буданов повідомив, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії почали “повільну” передислокацію з лінії Луганська до району на півдні України. 

Така передислокація регулярних мотострілецьких підрозділів, ймовірно, відображає той факт, що російські війська не мають достатньої кількості підрозділів ПДВ для перекидання. 

Всі російські полки і бригади ПДВ, які ще не перекинуті на південь, зосереджені в районі Бахмута.

Чому російські десантники такі важливі?

Тривалі контрнаступальні операції українських військ у районі Бахмута з весни 2023 року дозволили успішно зафіксувати на місці значну частину російських десантників. 

Це підвищило шанси України на операційний успіх на південному фронті, запобігши створенню там резерву росіян. Це значне досягнення, бо саме десантники є основним експедиційним військом Росії та найбільш мобільною бойовою силою. 

Українські дії під Бахмутом виснажили ці частини, позбавили їх можливості перегрупуватися і переозброюватися, а також не дозволили російському командуванню використати їх для формування резерву для захисту південного фронту. Концентрація будь-якої значної частини цих підрозділів ПДВ в районі Роботиного зробила б неможливим прорив українських військ через лінію фронту в цьому районі.

Бахмут став для росії фатальною помилкою

Українці скористалися тим, що росія зациклилася на оперативно незначущому місті Бахмут, щоб стягнути туди найякісніші мобільні російські резерви спочатку для завершення російського захоплення міста, а потім для утримання його проти українських контрнаступальних операцій, які розпочалися майже одразу після відступу сил Вагнера.

Передислокація росією всіх або більшості цих частин десантників для оборони на півдні України — принесла б росії набагато більше користі, ніж розгортання українських контрнаступальних сил від Бахмута до Запоріжжя. 

Російським військам у Запоріжжі не вистачає живої сили, необхідної для оборони всіх польових укріплень, які вони підготували.  

Що заважає українським військам швидше прориватися?

Українські сили не отримали б стільки користі, якби сконцентрували більшу частину своїх бойових сил на проривних діях. Цьому є декілька доказів:

• брак обладнання для розмінування;
• складність проведення операцій з розмінування в умовах атак російської авіації та вертольотів за підтримки потужної російської артилерії та протитанкових систем.

Збільшення кількості українських сил, які б долали такі труднощі, не покращило б суттєво шанси України. Крім того, російські оборонні позиції навколо Бахмута спочатку не були сильно заміновані, і тому, ймовірно, не привернули увагу багатьох обмежених українських саперів до цього району, принаймні на початковому етапі. 

Таким чином, перекидання більшої кількості українських сил на південь до добре захищених російських мінно-вибухових загороджень у Запоріжжі навряд чи могло суттєво вплинути на ефективність українських контрнаступів у цьому районі, тоді як відсутність такої великої кількості потенційних резервних сил Росії, ймовірно, дала Україні шанс досягти значних успіхів на півдні.

У висновку аналітики підсумували, що українські оборонні, а потім контрнаступальні операції навколо Бахмута мали обґрунтований ефект. ЗСУ вдалося притягнути сюди основну масу російських військ.

Українським військам, ймовірно, доведеться продовжувати жорсткий тиск навколо Бахмута, щоб утримувати там російські сили ПДВ, але цей тиск, ймовірно, буде вартий того, щоб запобігти швидкому перекиданню цих російських сил на південь Запорізької області для переозброєння і підготовки до зупинки вирішальних українських зусиль на цьому напрямку.

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Ватажок “днр” денис пушилін звітує про плани на 2026 рік. Окупанти, нібито, займатимуться відновленням доріг і будівництвами, однак ні перелік об’єктів, ні міста, де триватимуть роботи, не повідомляються. Не кажуть у “днр” і про строки виконання робіт.

Що запланував пушилін для “відновлення” Донбасу у 2026 році, розповідає Бахмут IN.UA.

Плани окупантів щодо “відбудови” на 2026 рік

Ватажок “днр” денис пушилін поділився планами на 2026 рік. За його словами, окупаційна влада займатиметься “відновленням Донбасу”. У дописі на своєму Telegram-каналі пушилін ділиться запланованими цифрами і заходами, втім у них немає жодної конкретики. Ні деталі заходів, ні міста, де їх реалізовуватимуть, не повідомляються.

“Актуалізували плани відновлення Донбасу на 2026 рік — відновимо близько 900 км доріг, продовжимо боротьбу за воду — заплановано понад 200 великих заходів у сфері тепло- та водопостачання. Упорядкуємо 49 громадських просторів. Інше завдання — створити умови для комфортного, безпечного та ефективного виховання підростаючого покоління”, — заявляє пушилін.

Про плани на 2026 рік ватажок “днр” розповідав і пропагандистам. Але і їм жодної конкретики не надав, лише цифри.

“2026 року продовжимо відродження республіки. Відремонтуємо ще понад 850 кілометрів доріг, побудуємо 29 ФАПів (ред. фельдшерсько-акушерські пункти), відновимо 12 медустанов, введемо в роботу сім відремонтованих спортивних об’єктів”, — заявив пушилін “Комсомольській правді”.

Про деякі дорожні об’єкти пушилін повідомляв раніше. Зокрема, у 2026 році окупанти планують продовжити будівництво об’їзної дороги Маріуполя. Пушилін стверджує, що вона підвищить пропускну спроможність сухопутного коридору до Криму та розвантажить вулично-дорожню мережу міста.

Однак насправді дорога призначена для покращення військової логістики. Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко розповідав 24 Каналу, що цим росіяни хочуть зробити так, щоб їхня техніка і машини не стояли в заторах у Маріуполі дорогою з Криму.

Чи планують окупанти будувати житло в “днр”

Як видно з дописів ватажка “днр”, окупаційна влада робить акцент на створенні паркових зон, місць відпочинку і культурних закладів. Зокрема, у 2026 році пушилін планує облаштування понад 50 громадських просторів. Завершити благоустрій паркових зон мають у Докучаєвську, Єнакієвому, Торезі, Ясинуватій і Харцизьку.

Щодо закладів культури, то таких планують реконструювати близько 30. Їхній перелік не додається.

Планів на відновлення чи будівництва житла пушилін не озвучує. Лише звітує про майбутнє будівництво нових житлових кварталів у Донецьку. Однак, це ініціатива не окупаційної влади, а приватних забудовників. Зокрема, в Будьонівському районі Донецька місцева компанія-забудовник “Линия жизни” почне будувати новий житловий комплекс на 730 квартир. При цьому про надання житла людям не йдеться, тут зводять квартири на продаж з можливістю іпотечного кредитування.

“Загалом у “днр” під житлове будівництво розглядаються понад 400 земельних ділянок. Вже укладено понад 70 угод про реалізацію масштабних інвестиційних проєктів, площа житлових приміщень у яких становить понад 707 тисяч квадратних метрів”, — звітує пушилін.

Деталі укладених угод пушилін не повідомляє. Чи будуть зводити соціальне житло і чи надаватимуть нові квартири тим, хто втратив майно, не кажуть.

Читайте також:

• Компенсації для мешканців ТОТ від окупантів: у рф пропонують змінити механізм виплат
• На ТОТ Донеччини оголосили масштабний призов молоді в російську армію
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) оголосила про нову програму підтримки українських аграріїв, спрямовану на підготовку до весняної посівної кампанії. Ініціатива передбачає фінансову допомогу в розмірі 1 500 доларів США або 65 226 гривень.

Про це повідомили представники ФАО.

Грошова допомога фермерам

У межах ваучерної підтримки ФАО фермери з Дніпропетровської та Чернігівської областей можуть отримати фінансову допомогу в розмірі 1 500 доларів США або 65 226 у гривневому еквіваленті. Програма реалізується спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за фінансової підтримки Royal Norwegian Embassy in Kyiv.

Отримані кошти дозволено спрямувати виключно на закупівлю якісного насіння зернових культур та мінеральних добрив. Такий підхід має забезпечити фермерам можливість провести посівну кампанію у визначені агротехнічні строки та зменшити ризики скорочення врожаю.

Хто може подати заявку

Участь у програмі можуть взяти фермери, які обробляють від 10 до 150 гектарів сільськогосподарських угідь. Обов’язковою умовою є підтверджений вплив війни на господарську діяльність.

Перевага під час відбору надаватиметься фермерським господарствам, які очолюють жінки, що відповідає пріоритетам ФАО щодо підтримки рівного доступу до ресурсів.

ФАО наголошує, що підтримка орієнтована саме на базові виробничі потреби малих аграрних господарств, які зазнали впливу війни.

Як подати заявку на допомогу

Подати заявку на участь у програмі фермери можуть за посиланням. Реєстрація триватиме до 31 січня 2026 року.

Для участі необхідно мати актуальні дані про господарство в системі Державного аграрного реєстру та відповідати встановленим критеріям програми.

Читайте також:

Як змінилась народжуваність на Донеччині у 2025 році: порівняння з довоєнним показником

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!