Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, та на Бахмутському напрямку. Фахівці присвятили спецвипуск для Бахмута.

Редакція «Бахмут. IN. UA» зібрала головні тези із висновку Інституту вивчення війни.

Критика наступальних операцій України необґрунтована

Українські сили святкують звільнення Кліщіївки та Андріївки, ці два населені пункти розташувалися на південь від Бахмута, але всі зусилля України спочатку з оборони, а тепер і з проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута стали об’єктом необґрунтованої критики. 

Втім у Інституті війни вважають інакше. На їх думку, оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової потужності, яка в іншому випадку була б доступна для посилення російської оборони на півдні України. 

Російські повітряно-десантні війська наразі обороняють район Бахмута, вони вважаються елітою військ у росії. Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву, який міг би бути використаний для зупинки основних українських контрнаступальних зусиль у Запорізькій області. 

Чи продовжуватимуть ЗСУ наступ на Бахмутському напрямку?

Продовження контрнаступу навколо Бахмута необхідне для того, щоб утримати російські сили в цьому районі. Нещодавня передислокація загону однієї окремої російської бригади ПДВ (ред. повітряно-десантних військ)  з-під Бахмута на південь України свідчить про те, що росіяни прагнуть повернути собі бойову міць, яку Україні у них відібрала.

Оборонні операції України в Бахмуті залучили елементи щонайменше однієї дивізії ПДВ, їх зафіксували біля Бахмута влітку 2022 року. Колишній російський офіцер Ігор Гіркін повідомив, що 137-й повітряно-десантний полк 106-ї повітряно-десантної дивізії діяв у Бахмуті разом із силами Вагнера з “початку” наступу Вагнера на Бахмут, імовірно, у червні 2022 року, коли почалася участь Вагнера в основних атаках на захоплення міста. Цей же 106 підрозділ рф діяв у Бахмуті аж до січня 2023 року.

Російські військові розгорнули додаткові підрозділи ПДВ у Бахмуті на початку та в середині травня 2023 року, незадовго до того, як покійний фінансист групи Вагнера Євген Пригожин оголосив, що сили Вагнера будуть виведені з Бахмута.

У квітні та на початку травня 2023 року темп боїв у Бахмуті знизився, оскільки російські війська завершили захоплення міста. Фінансист групи “Вагнера” Євген Пригожин оголосив про перемогу в Бахмуті 20 травня і заявив про намір вивести сили “Вагнера” з міста 25 травня. 25 травня Пригожин оголосив, що група “Вагнера” почала передавати свої позиції в Бахмуті Міністерству оборони Росії, і заявив, що “Вагнер” повністю вийде з міста 1 червня 2023 року. На заміну їм прийшли російські десантники.

Українські сили почали контрнаступальні операції в районі Бахмута майже одразу після відходу Вагнера. Росіяни були змушені зберегти сили ПДВ, які вже перебували там, і перекинути додаткові підкріплення до Бахмута. 

Україна почала контрнаступ на Бахмут та Запоріжжя одночасно

Після захоплення міста Вагнером близько 20 травня українські війська проводили постійні тактичні контратаки в Бахмуті та на його флангах. 4 червня Україна розпочала значний контрнаступ на Бахмут, в той самий день, коли розпочався великий контрнаступ на Запоріжжі, і протягом червня, липня та серпня проводила постійні та активні наступальні дії на північному та південному флангах Бахмута.

Ці постійні українські атаки під Бахмутом змусили залишатися під Бахмутом велику частину російських десантників. Російські військові не розгорнули б і не утримували б таку велику кількість елітних сил у Бахмуті, якби ЗСУ не розпочали широкомасштабні та ефективні контрнаступальні операції, які загрожували повернути місто, захоплене російськими військами з величезною ціною.

Російські джерела приписують частинам 98-ї повітряно-десантної дивізії – ймовірно, частинам 217-го повітряно-десантного полку – перемогу над українськими військами на північному фланзі Бахмута в липні 2023 року. Водночас щоб втримувати захоплені території – десантникам довелося залишатися в Бахмуті, їх не могли перекинути на інші фланги битви.

Той факт, що російське командування передислокувало ці сили ПДВ для утримання Бахмута, свідчить про те, що вони були б готові перекинутись до Запорізької області для захисту від основних українських контрнаступальних зусиль, якби українські операції не закріпили їх у районі Бахмута.

Які російські війська застрягли в Бахмуті завдяки українському контрнаступу?

• Обидва маневрені полки 106-ї повітряно-десантної дивізії;
• підрозділи 137-го полку;
• підрозділи 51-го полку;
• один з двох маневрених полків 98-ї повітряно-десантної дивізії;
• 217-й полк;
• підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 31-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 83-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Російські військові перекинули частини двох підрозділів десантників, які російське командування не залучало до Бахмута, для підтримки російської оборони в Запорізькій області.

Єдиними силами з-поміж десантників росіян, які не були задіяні в Бахмуті до червня-липня 2023 року, були частини 76-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла під Кремінною, 331-го повітряно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, що також діяла під Кремінною, 7-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській області, а також 45-ї гвардійської бригади спецпризначення, яка вже була задіяна в обороні південної частини України в районі Малої Токмачки ще на початку червня 2023 року.

Росіяни не мають достатньо резервів для другого взяття Бахмута

Начальник розвідки Кирило Буданов повідомив, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії почали “повільну” передислокацію з лінії Луганська до району на півдні України. 

Така передислокація регулярних мотострілецьких підрозділів, ймовірно, відображає той факт, що російські війська не мають достатньої кількості підрозділів ПДВ для перекидання. 

Всі російські полки і бригади ПДВ, які ще не перекинуті на південь, зосереджені в районі Бахмута.

Чому російські десантники такі важливі?

Тривалі контрнаступальні операції українських військ у районі Бахмута з весни 2023 року дозволили успішно зафіксувати на місці значну частину російських десантників. 

Це підвищило шанси України на операційний успіх на південному фронті, запобігши створенню там резерву росіян. Це значне досягнення, бо саме десантники є основним експедиційним військом Росії та найбільш мобільною бойовою силою. 

Українські дії під Бахмутом виснажили ці частини, позбавили їх можливості перегрупуватися і переозброюватися, а також не дозволили російському командуванню використати їх для формування резерву для захисту південного фронту. Концентрація будь-якої значної частини цих підрозділів ПДВ в районі Роботиного зробила б неможливим прорив українських військ через лінію фронту в цьому районі.

Бахмут став для росії фатальною помилкою

Українці скористалися тим, що росія зациклилася на оперативно незначущому місті Бахмут, щоб стягнути туди найякісніші мобільні російські резерви спочатку для завершення російського захоплення міста, а потім для утримання його проти українських контрнаступальних операцій, які розпочалися майже одразу після відступу сил Вагнера.

Передислокація росією всіх або більшості цих частин десантників для оборони на півдні України — принесла б росії набагато більше користі, ніж розгортання українських контрнаступальних сил від Бахмута до Запоріжжя. 

Російським військам у Запоріжжі не вистачає живої сили, необхідної для оборони всіх польових укріплень, які вони підготували.  

Що заважає українським військам швидше прориватися?

Українські сили не отримали б стільки користі, якби сконцентрували більшу частину своїх бойових сил на проривних діях. Цьому є декілька доказів:

• брак обладнання для розмінування;
• складність проведення операцій з розмінування в умовах атак російської авіації та вертольотів за підтримки потужної російської артилерії та протитанкових систем.

Збільшення кількості українських сил, які б долали такі труднощі, не покращило б суттєво шанси України. Крім того, російські оборонні позиції навколо Бахмута спочатку не були сильно заміновані, і тому, ймовірно, не привернули увагу багатьох обмежених українських саперів до цього району, принаймні на початковому етапі. 

Таким чином, перекидання більшої кількості українських сил на південь до добре захищених російських мінно-вибухових загороджень у Запоріжжі навряд чи могло суттєво вплинути на ефективність українських контрнаступів у цьому районі, тоді як відсутність такої великої кількості потенційних резервних сил Росії, ймовірно, дала Україні шанс досягти значних успіхів на півдні.

У висновку аналітики підсумували, що українські оборонні, а потім контрнаступальні операції навколо Бахмута мали обґрунтований ефект. ЗСУ вдалося притягнути сюди основну масу російських військ.

Українським військам, ймовірно, доведеться продовжувати жорсткий тиск навколо Бахмута, щоб утримувати там російські сили ПДВ, але цей тиск, ймовірно, буде вартий того, щоб запобігти швидкому перекиданню цих російських сил на південь Запорізької області для переозброєння і підготовки до зупинки вирішальних українських зусиль на цьому напрямку.

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні тривають бойові дії, а лінія фронту рухається вглиб регіонів. Через російський наступ розширюється список територій, які є небезпечними для проживання, тому їхніх мешканців просять евакуюватися в безпечніші місця. Одними з тих, хто займається вивезенням і безоплатним розселенням людей є благодійний фонд “Схід SOS”. Зараз благодійники стикнулись з проблемою — в країні бракує місць для розселення людей старшого віку та людей з інвалідністю. Наразі черга на евакуацію та розселення сягнула понад сотню осіб.

Які проблеми спостерігаються в евакуації людей старшого віку та як їх можна подолати, редакції Бахмут IN.UA розповіла Катерина Скрипова — заступниця виконавчої директорки благодійного фонду “Схід SOS”.

Евакуація людей з інвалідністю та старшого віку: які є проблеми

Благодійний фонд “Схід SOS” щодня вивозить людей з прифронтових територій. Фахівці фонду проводять повний цикл евакуації, що включає:

• виїзд з прифронтових територій;
• розміщення в транзитному шелтері;
• допомогу з оформленням чи відновленням документів;
• розселення.

Щодня евакуаційні екіпажі фонду евакуюють представників маломобільних груп населення. Та зараз в евакуації спостерігаються проблеми, що спричинені критичним браком місць для розміщення людей старшого віку та людей з інвалідністю.

Перша проблема полягає в тому, що люди відмовляються виїжджати через те, що волонтери не можуть одразу дати чітку відповідь про майбутнє місце розселення.

“Ми людям не можемо сказати, куди вони поїдуть. Коли людина не знає, куди вона поїде, вона не хоче виїжджати. Бути вдома для них, тим паче для людей старшого віку, більш стабільно і більш зрозуміло. Люди добре їдуть, коли ми їм можемо показати, куди вони будуть потім розселені і яку вони отримають підтримку на місці розселення”, — каже Катерина Скрипова.

Якщо ж людина погоджується на евакуацію, спочатку вона потрапляє у транзитний центр, що розташований у Дніпрі. Там вона перебуває допоки їй не оформлять чи відновлять втрачені документи. Паралельно в цей час людині підшукують житло для постійного проживання.

Другою проблемою є те, що благодійники не мають сформованої бази житла для розселення. Через це виникають черги на евакуацію.

“З тих місць для постійного розселення особливо мало місць зі стаціонарним доглядом. І через це ми не можемо проводити евакуацію з прифронту в транзитний центр. І виходить, що в нас формується черга на евакуацію. Тобто люди залишаються у прифронті через те, що ми не можемо з транзитного центру розселити далі на стаціонарний догляд у більш безпечні регіони країни. Основна проблема в тому, що тих місць, які вже остаточні, їх дуже мало. У нас немає бази вільних місць для людей стаціонарного догляду. Це виглядає так, що ми їх в транзитний центр привезли і постійно шукаємо, де знайти місце куди можна розселити людину”, — розповідає Катерина Скрипова.

Скільки часу проведе людина у транзитному центрі до розселення на постійне місце спрогнозувати важко. Це залежить від кількох факторів, які індивідуальні для кожного.

“Це залежить від того, що треба зробити людині, щоб можна було її розселити. Бо розселення передбачає певний пакет документів, якщо йдеться про заклад стаціонарного догляду. Ми маємо зібрати цей пакет документів і направити людину далі на розселення. Це перше питання. Друге питання — знайти ці місця. Тобто, ми направляємо ряд листів по регіонах із запитом де є таке місце, куди б можна було відправити людину. Як тільки ми отримуємо відповідь, що є вільне місце в якомусь геріатричному центрі або терцентрі, ми починаємо готувати документи на розселення”, — зазначає фахівчиня.

За статистикою благодійного фонду “Схід SOS”, протягом двох останніх тижнів вдалось розселити 42 людини. Одночасно з цим є черга на евакуацію та розселення. За даними станом на вчора, 4 листопада, 30 людей чекають на евакуацію з прифронтових територій до транзитних шелтерів. Ще 120 людей вже евакуйовані, але чекають на подальше розселення.

Як вирішити проблему з розселенням? Пропозиції “Схід SOS”

Благодійний фонд “Схід SOS” розробив перелік пропозицій, які можна запровадити для вирішення проблеми. Це:

• створення нових місця тимчасового проживання з урахуванням вимог безбар’єрності;
• забезпечення присутності соціальних працівників у місцях тимчасового проживання;
• створення транзитних пунктів з організацією стаціонарного догляду й підтримки;
• розбудова системи підтриманого проживання та стаціонарного догляду.

“Ми є в робочих групах при міністерствах, ми постійно адвокатуємо питання, наприклад, про зниження критеріїв до закладів стаціонарного догляду по постанові 888 (ред. постанова з організації надання стаціонарного догляду ВПО старшого віку та людям з інвалідністю). Щоб можна було розширити список цих закладів. Так би заклади отримали фінансування і тоді могли більш продуктивно і ефективно забирати евакуйованих людей. Це наголошує не тільки наша організація, а й багато інших організацій, хто займається розстеленням і евакуацією. Але поки позитивного рішення в цьому немає і критерії поки не підлягають розгляду, це дуже повільна робота”, — зазначає Катерина Скрипова.

Частково вирішити питання може програма медсестринського догляду, яка запрацювала нещодавно. Однак вона не вирішить питання тривалого розміщення людей.

“Зараз стає трохи легше, бо ввели в дію постанову про медсестринський догляд. Там є розселення в лікарні і не тільки. Але питання в тому, наскільки довго там люди можуть перебувати. Для нас дуже важливо, щоб це був саме стаціонарний догляд, щоб людей потім не рухали, адже, скоріше за все, це буде їхнє місце, де вони будуть жити до кінця життя”, — зазначили в благодійному фонді “Схід SOS”.

Нагадаємо, що про евакуацію та розселення маломобільних людей звітує і Донецька ОВА. За словами обласної влади, протягом вересня безоплатний прихисток отримали понад 500 людей з Донеччини, серед яких 145 маломобільних осіб та людей з інвалідністю.

Читайте також:

• Евакуація під обстрілами: “Білі Янголи” евакуювали 92-річного чоловіка з Костянтинівки
• “Поліція і ДСНС туди вже не їздять”: яка ситуація з евакуацією в Покровську
• Як працює Бахмутський психоневрологічний інтернат після евакуації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Реєстр збитків для України відкрив нову категорію заяв — “Втрата житла або місця проживання” або А3.3. Вона створена для українців, які втратили свій дім через повномасштабне вторгнення. Подати її вже можна через портал “Дія”, заповнивши спеціалізовану форму.

Детальніше про те, як працює компенсаційний механізм та про подання заявки — на Бахмут IN.UA.

Як подати заяву про втрату житла до Реєстру збитків

У Реєстрі збитків, завданих агресією росії проти України, відкрилася нова категорія заяв — “Втрата житла або місця проживання” або А3.3. Скористатися нею можуть українці та українки, які втратили своє житло або місце проживання 24 лютого 2022 року або після цієї дати.

Заявки можуть подавати українці, чиє житло зруйноване, окуповане або стало непридатним для проживання внаслідок протиправних дій окупантів.

У спеціальному поясненні вказується, що заяви можуть стосуватися не лише втрати житла, а й втрати особистих речей, витрат на нове помешкання чи переїзд. Якщо ж ідеться про пошкодження або знищення нерухомості, така заява подається за категорією А3.1, а щодо рідкісних або особливо цінних речей — за категорією А3.7.

Подати заяву можуть лише громадяни України. Заяви від громадян рф не приймаються, окрім випадків, коли заявник доведе наявність іншого громадянства.

Як подати заявку

Подати заяву можна через портал “Дія” — за покликанням. Реєстр приймає електронні заяви та супровідні докази — документи, фото, відео чи інші підтвердження втрати житла.

Сама форма включає:

• ідентифікаційні дані заявника (ПІБ, дата народження, громадянство, документи);
• інформацію про житло — тип, адреса, площа, кількість кімнат, власність;
• опис події, що призвела до втрати житла;
• докази — фото, документи, офіційні довідки або інші підтвердження;
• нова адреса проживання, якщо він відрізняється від поточної адреси;
• орієнтовна сума вимоги заяви у межах репарацій.

Рішення про внесення заяви до Реєстру приймає Рада Реєстру збитків. Це рішення не означає автоматичного призначення компенсації — виплати здійснюватимуться майбутнім компенсаційним механізмом, який буде створено окремо. Після подачі рішення Реєстру буде повідомлено через “Дію”.

Читайте також:

• Компенсація за оренду житла для ветеранів: хто може отримати і як подати заявку
• Пенсії 2025: що зміниться з 1 листопада і чи буде підвищення
• Як отримати статус безробітного і скільки становить виплата: роз’яснення Донецького центру зайнятості

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!