Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, та на Бахмутському напрямку. Фахівці присвятили спецвипуск для Бахмута.

Редакція «Бахмут. IN. UA» зібрала головні тези із висновку Інституту вивчення війни.

Критика наступальних операцій України необґрунтована

Українські сили святкують звільнення Кліщіївки та Андріївки, ці два населені пункти розташувалися на південь від Бахмута, але всі зусилля України спочатку з оборони, а тепер і з проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута стали об’єктом необґрунтованої критики. 

Втім у Інституті війни вважають інакше. На їх думку, оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової потужності, яка в іншому випадку була б доступна для посилення російської оборони на півдні України. 

Російські повітряно-десантні війська наразі обороняють район Бахмута, вони вважаються елітою військ у росії. Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву, який міг би бути використаний для зупинки основних українських контрнаступальних зусиль у Запорізькій області. 

Чи продовжуватимуть ЗСУ наступ на Бахмутському напрямку?

Продовження контрнаступу навколо Бахмута необхідне для того, щоб утримати російські сили в цьому районі. Нещодавня передислокація загону однієї окремої російської бригади ПДВ (ред. повітряно-десантних військ)  з-під Бахмута на південь України свідчить про те, що росіяни прагнуть повернути собі бойову міць, яку Україні у них відібрала.

Оборонні операції України в Бахмуті залучили елементи щонайменше однієї дивізії ПДВ, їх зафіксували біля Бахмута влітку 2022 року. Колишній російський офіцер Ігор Гіркін повідомив, що 137-й повітряно-десантний полк 106-ї повітряно-десантної дивізії діяв у Бахмуті разом із силами Вагнера з “початку” наступу Вагнера на Бахмут, імовірно, у червні 2022 року, коли почалася участь Вагнера в основних атаках на захоплення міста. Цей же 106 підрозділ рф діяв у Бахмуті аж до січня 2023 року.

Російські військові розгорнули додаткові підрозділи ПДВ у Бахмуті на початку та в середині травня 2023 року, незадовго до того, як покійний фінансист групи Вагнера Євген Пригожин оголосив, що сили Вагнера будуть виведені з Бахмута.

У квітні та на початку травня 2023 року темп боїв у Бахмуті знизився, оскільки російські війська завершили захоплення міста. Фінансист групи “Вагнера” Євген Пригожин оголосив про перемогу в Бахмуті 20 травня і заявив про намір вивести сили “Вагнера” з міста 25 травня. 25 травня Пригожин оголосив, що група “Вагнера” почала передавати свої позиції в Бахмуті Міністерству оборони Росії, і заявив, що “Вагнер” повністю вийде з міста 1 червня 2023 року. На заміну їм прийшли російські десантники.

Українські сили почали контрнаступальні операції в районі Бахмута майже одразу після відходу Вагнера. Росіяни були змушені зберегти сили ПДВ, які вже перебували там, і перекинути додаткові підкріплення до Бахмута. 

Україна почала контрнаступ на Бахмут та Запоріжжя одночасно

Після захоплення міста Вагнером близько 20 травня українські війська проводили постійні тактичні контратаки в Бахмуті та на його флангах. 4 червня Україна розпочала значний контрнаступ на Бахмут, в той самий день, коли розпочався великий контрнаступ на Запоріжжі, і протягом червня, липня та серпня проводила постійні та активні наступальні дії на північному та південному флангах Бахмута.

Ці постійні українські атаки під Бахмутом змусили залишатися під Бахмутом велику частину російських десантників. Російські військові не розгорнули б і не утримували б таку велику кількість елітних сил у Бахмуті, якби ЗСУ не розпочали широкомасштабні та ефективні контрнаступальні операції, які загрожували повернути місто, захоплене російськими військами з величезною ціною.

Російські джерела приписують частинам 98-ї повітряно-десантної дивізії – ймовірно, частинам 217-го повітряно-десантного полку – перемогу над українськими військами на північному фланзі Бахмута в липні 2023 року. Водночас щоб втримувати захоплені території – десантникам довелося залишатися в Бахмуті, їх не могли перекинути на інші фланги битви.

Той факт, що російське командування передислокувало ці сили ПДВ для утримання Бахмута, свідчить про те, що вони були б готові перекинутись до Запорізької області для захисту від основних українських контрнаступальних зусиль, якби українські операції не закріпили їх у районі Бахмута.

Які російські війська застрягли в Бахмуті завдяки українському контрнаступу?

• Обидва маневрені полки 106-ї повітряно-десантної дивізії;
• підрозділи 137-го полку;
• підрозділи 51-го полку;
• один з двох маневрених полків 98-ї повітряно-десантної дивізії;
• 217-й полк;
• підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 31-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 83-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Російські військові перекинули частини двох підрозділів десантників, які російське командування не залучало до Бахмута, для підтримки російської оборони в Запорізькій області.

Єдиними силами з-поміж десантників росіян, які не були задіяні в Бахмуті до червня-липня 2023 року, були частини 76-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла під Кремінною, 331-го повітряно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, що також діяла під Кремінною, 7-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській області, а також 45-ї гвардійської бригади спецпризначення, яка вже була задіяна в обороні південної частини України в районі Малої Токмачки ще на початку червня 2023 року.

Росіяни не мають достатньо резервів для другого взяття Бахмута

Начальник розвідки Кирило Буданов повідомив, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії почали “повільну” передислокацію з лінії Луганська до району на півдні України. 

Така передислокація регулярних мотострілецьких підрозділів, ймовірно, відображає той факт, що російські війська не мають достатньої кількості підрозділів ПДВ для перекидання. 

Всі російські полки і бригади ПДВ, які ще не перекинуті на південь, зосереджені в районі Бахмута.

Чому російські десантники такі важливі?

Тривалі контрнаступальні операції українських військ у районі Бахмута з весни 2023 року дозволили успішно зафіксувати на місці значну частину російських десантників. 

Це підвищило шанси України на операційний успіх на південному фронті, запобігши створенню там резерву росіян. Це значне досягнення, бо саме десантники є основним експедиційним військом Росії та найбільш мобільною бойовою силою. 

Українські дії під Бахмутом виснажили ці частини, позбавили їх можливості перегрупуватися і переозброюватися, а також не дозволили російському командуванню використати їх для формування резерву для захисту південного фронту. Концентрація будь-якої значної частини цих підрозділів ПДВ в районі Роботиного зробила б неможливим прорив українських військ через лінію фронту в цьому районі.

Бахмут став для росії фатальною помилкою

Українці скористалися тим, що росія зациклилася на оперативно незначущому місті Бахмут, щоб стягнути туди найякісніші мобільні російські резерви спочатку для завершення російського захоплення міста, а потім для утримання його проти українських контрнаступальних операцій, які розпочалися майже одразу після відступу сил Вагнера.

Передислокація росією всіх або більшості цих частин десантників для оборони на півдні України — принесла б росії набагато більше користі, ніж розгортання українських контрнаступальних сил від Бахмута до Запоріжжя. 

Російським військам у Запоріжжі не вистачає живої сили, необхідної для оборони всіх польових укріплень, які вони підготували.  

Що заважає українським військам швидше прориватися?

Українські сили не отримали б стільки користі, якби сконцентрували більшу частину своїх бойових сил на проривних діях. Цьому є декілька доказів:

• брак обладнання для розмінування;
• складність проведення операцій з розмінування в умовах атак російської авіації та вертольотів за підтримки потужної російської артилерії та протитанкових систем.

Збільшення кількості українських сил, які б долали такі труднощі, не покращило б суттєво шанси України. Крім того, російські оборонні позиції навколо Бахмута спочатку не були сильно заміновані, і тому, ймовірно, не привернули увагу багатьох обмежених українських саперів до цього району, принаймні на початковому етапі. 

Таким чином, перекидання більшої кількості українських сил на південь до добре захищених російських мінно-вибухових загороджень у Запоріжжі навряд чи могло суттєво вплинути на ефективність українських контрнаступів у цьому районі, тоді як відсутність такої великої кількості потенційних резервних сил Росії, ймовірно, дала Україні шанс досягти значних успіхів на півдні.

У висновку аналітики підсумували, що українські оборонні, а потім контрнаступальні операції навколо Бахмута мали обґрунтований ефект. ЗСУ вдалося притягнути сюди основну масу російських військ.

Українським військам, ймовірно, доведеться продовжувати жорсткий тиск навколо Бахмута, щоб утримувати там російські сили ПДВ, але цей тиск, ймовірно, буде вартий того, щоб запобігти швидкому перекиданню цих російських сил на південь Запорізької області для переозброєння і підготовки до зупинки вирішальних українських зусиль на цьому напрямку.

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Рада Європейського Союзу за письмовою процедурою ухвалила рішення про продовження дії механізму тимчасового захисту для українських біженців. Відповідний правовий статус для громадян України діятиме ще один рік — до 4 березня 2028 року.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

ЄС продовжила тимчасовий захист для українців

Рада Європейського Союзу за письмовою процедурою ухвалила рішення про продовження дії механізму тимчасового захисту для українських біженців. Відповідний правовий статус для громадян України діятиме ще один рік — до 4 березня 2028 року.

Наразі на території країн Європейського Союзу статусом тимчасового захисту користуються понад 4,3 мільйона українців, які залишили свої домівки через повномасштабну війну. Найбільшу кількість громадян України на своїй території прийняли Німеччина, Польща та Чехія.

Продовження дії механізму тимчасового захисту забезпечує українцям правову визначеність та стабільні умови перебування в Європейському Союзі. Цей статус закріплює за громадянами право на легальне перебування в країнах ЄС, а також гарантує доступ до проживання та забезпечення житлом. Крім того, українці отримують право на медичне обслуговування, базовий соціальний захист, можливість офіційного працевлаштування та доступ до закладів освіти для дітей.

Для чоловіків мобілізаційного віку запроваджено нові вимоги під час оформлення документів. Особи цієї категорії, які звертатимуться за отриманням статусу тимчасового захисту вперше, зобов’язані офіційно підтвердити законність свого виїзду з України або надати документи, що підтверджують право на відстрочку від мобілізації. Нововведення не поширюються на тих чоловіків, які вже оформили та наразі користуються тимчасовим захистом на території ЄС.

Читайте також:

Що потрібно для виїзду військовослужбовців за кордон: перелік необхідних документів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Підвищення пенсії можливе не лише завдяки щорічній індексації. Окремі категорії громадян мають право на додаткові 35 відсотків до основної пенсії без застосування механізму індексації. Українське законодавство передбачає спеціальні щомісячні надбавки, які можуть збільшити базову виплату на 35 відсотків і більше від встановленого прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто має право на отримання надбавки

Порядок призначення цієї надбавки визначений Законом України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”.

Головними претендентами на цю доплату є багатодітні матері, які народили або усиновили та виховали до шестирічного віку щонайменше п’ятьох дітей. Ця норма регулюється Законом України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”.
Умови призначення виплати мають такі особливості:

• у визначених законом випадках надбавку можуть призначити й батькові, якщо саме він займався вихованням дітей;
• під час визначення права на виплату обов’язково враховуються і усиновлені діти;
• доплату нараховують додатково до основної пенсії, незалежно від того, чи отримує особа пенсію за віком, за інвалідністю, за вислугою років чи у зв’язку з втратою годувальника.

Розміри виплат у 2026 році

Розмір надбавки напряму залежить від кількості дітей та поточного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. У 2026 році цей показник становить 2 595 гривень.

Для батьків, які виховали п’ятьох дітей, доплата становить 35 відсотків, тобто 908 гривень на місяць. За кожну наступну дитину відсоток і сума зростають:

• за п’ятьох дітей передбачено 35 відсотків — 908 гривень;
• за шістьох дітей нараховують 36 відсотків — 934 гривні;
• за сімох дітей виплачують 37 відсотків — 960 гривень;
• за вісьмох дітей доплата складає 38 відсотків — 986 гривень;
• за дев’ятьох дітей передбачено 39 відсотків — 1 012 гривень;
• за десятьох і більше дітей виплачують 40 відсотків — 1 038 гривень.

Оскільки виплата прив’язана до прожиткового мінімуму, при його перегляді сума надбавки перераховується автоматично.

Збереження надбавки після смерті пенсіонера

У передбачених законом випадках ця надбавка може враховуватися під час призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Якщо право на таку пенсію має один непрацездатний член сім’ї, йому дораховують 70 відсотків від надбавки, яку отримував померлий пенсіонер. Якщо таких членів сім’ї двоє або більше, під час розрахунку враховується 90 відсотків відповідної доплати.

Читайте також:

Як перевести пенсію з пошти на картку онлайн: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!