Десантники в пастці, резервів мало, а других вагнерівців нема. В ISW оцінили дії ЗСУ біля Бахмута

Семаковська Тетяна 11:15, 18 Вересня 2023

Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, та на Бахмутському напрямку. Фахівці присвятили спецвипуск для Бахмута.

Редакція «Бахмут. IN. UA» зібрала головні тези із висновку Інституту вивчення війни.

Критика наступальних операцій України необґрунтована

Українські сили святкують звільнення Кліщіївки та Андріївки, ці два населені пункти розташувалися на південь від Бахмута, але всі зусилля України спочатку з оборони, а тепер і з проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута стали об’єктом необґрунтованої критики. 

Втім у Інституті війни вважають інакше. На їх думку, оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової потужності, яка в іншому випадку була б доступна для посилення російської оборони на півдні України. 

Російські повітряно-десантні війська наразі обороняють район Бахмута, вони вважаються елітою військ у росії. Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву, який міг би бути використаний для зупинки основних українських контрнаступальних зусиль у Запорізькій області. 

Чи продовжуватимуть ЗСУ наступ на Бахмутському напрямку?

Бойова зона в Бахмуті. Фото: з відкритих джерел

Продовження контрнаступу навколо Бахмута необхідне для того, щоб утримати російські сили в цьому районі. Нещодавня передислокація загону однієї окремої російської бригади ПДВ (ред. повітряно-десантних військ)  з-під Бахмута на південь України свідчить про те, що росіяни прагнуть повернути собі бойову міць, яку Україні у них відібрала.

Оборонні операції України в Бахмуті залучили елементи щонайменше однієї дивізії ПДВ, їх зафіксували біля Бахмута влітку 2022 року. Колишній російський офіцер Ігор Гіркін повідомив, що 137-й повітряно-десантний полк 106-ї повітряно-десантної дивізії діяв у Бахмуті разом із силами Вагнера з “початку” наступу Вагнера на Бахмут, імовірно, у червні 2022 року, коли почалася участь Вагнера в основних атаках на захоплення міста. Цей же 106 підрозділ рф діяв у Бахмуті аж до січня 2023 року.

Російські військові розгорнули додаткові підрозділи ПДВ у Бахмуті на початку та в середині травня 2023 року, незадовго до того, як покійний фінансист групи Вагнера Євген Пригожин оголосив, що сили Вагнера будуть виведені з Бахмута.

У квітні та на початку травня 2023 року темп боїв у Бахмуті знизився, оскільки російські війська завершили захоплення міста. Фінансист групи “Вагнера” Євген Пригожин оголосив про перемогу в Бахмуті 20 травня і заявив про намір вивести сили “Вагнера” з міста 25 травня. 25 травня Пригожин оголосив, що група “Вагнера” почала передавати свої позиції в Бахмуті Міністерству оборони Росії, і заявив, що “Вагнер” повністю вийде з міста 1 червня 2023 року. На заміну їм прийшли російські десантники.

Українські сили почали контрнаступальні операції в районі Бахмута майже одразу після відходу Вагнера. Росіяни були змушені зберегти сили ПДВ, які вже перебували там, і перекинути додаткові підкріплення до Бахмута. 

Україна почала контрнаступ на Бахмут та Запоріжжя одночасно

Битва за звільнення українських територій триває. Фото: з відкритих джерел

Після захоплення міста Вагнером близько 20 травня українські війська проводили постійні тактичні контратаки в Бахмуті та на його флангах. 4 червня Україна розпочала значний контрнаступ на Бахмут, в той самий день, коли розпочався великий контрнаступ на Запоріжжі, і протягом червня, липня та серпня проводила постійні та активні наступальні дії на північному та південному флангах Бахмута.

Ці постійні українські атаки під Бахмутом змусили залишатися під Бахмутом велику частину російських десантників. Російські військові не розгорнули б і не утримували б таку велику кількість елітних сил у Бахмуті, якби ЗСУ не розпочали широкомасштабні та ефективні контрнаступальні операції, які загрожували повернути місто, захоплене російськими військами з величезною ціною.

Російські джерела приписують частинам 98-ї повітряно-десантної дивізії – ймовірно, частинам 217-го повітряно-десантного полку – перемогу над українськими військами на північному фланзі Бахмута в липні 2023 року. Водночас щоб втримувати захоплені території – десантникам довелося залишатися в Бахмуті, їх не могли перекинути на інші фланги битви.

Той факт, що російське командування передислокувало ці сили ПДВ для утримання Бахмута, свідчить про те, що вони були б готові перекинутись до Запорізької області для захисту від основних українських контрнаступальних зусиль, якби українські операції не закріпили їх у районі Бахмута.

Які російські війська застрягли в Бахмуті завдяки українському контрнаступу?
  • Обидва маневрені полки 106-ї повітряно-десантної дивізії;
  • підрозділи 137-го полку;
  • підрозділи 51-го полку;
  • один з двох маневрених полків 98-ї повітряно-десантної дивізії;
  • 217-й полк;
  • підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади;
  • частини 31-ї окремої десантно-штурмової бригади;
  • частини 83-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Російські військові перекинули частини двох підрозділів десантників, які російське командування не залучало до Бахмута, для підтримки російської оборони в Запорізькій області.

Єдиними силами з-поміж десантників росіян, які не були задіяні в Бахмуті до червня-липня 2023 року, були частини 76-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла під Кремінною, 331-го повітряно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, що також діяла під Кремінною, 7-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській області, а також 45-ї гвардійської бригади спецпризначення, яка вже була задіяна в обороні південної частини України в районі Малої Токмачки ще на початку червня 2023 року.

Росіяни не мають достатньо резервів для другого взяття Бахмута
Мертвий Пригожин був одним із пішаків путіна, який дозволяв використовувати вагнерівців, який живий щит

Начальник розвідки Кирило Буданов повідомив, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії почали “повільну” передислокацію з лінії Луганська до району на півдні України. 

Така передислокація регулярних мотострілецьких підрозділів, ймовірно, відображає той факт, що російські війська не мають достатньої кількості підрозділів ПДВ для перекидання. 

Всі російські полки і бригади ПДВ, які ще не перекинуті на південь, зосереджені в районі Бахмута.

Чому російські десантники такі важливі?
Завдяки скупченню росіян в Бахмуті – ЗСУ звільнили Роботине

Тривалі контрнаступальні операції українських військ у районі Бахмута з весни 2023 року дозволили успішно зафіксувати на місці значну частину російських десантників. 

Це підвищило шанси України на операційний успіх на південному фронті, запобігши створенню там резерву росіян. Це значне досягнення, бо саме десантники є основним експедиційним військом Росії та найбільш мобільною бойовою силою. 

Українські дії під Бахмутом виснажили ці частини, позбавили їх можливості перегрупуватися і переозброюватися, а також не дозволили російському командуванню використати їх для формування резерву для захисту південного фронту. Концентрація будь-якої значної частини цих підрозділів ПДВ в районі Роботиного зробила б неможливим прорив українських військ через лінію фронту в цьому районі.

Бахмут став для росії фатальною помилкою
Бахмут, 2023. Фото: з відкритих джерел

Українці скористалися тим, що росія зациклилася на оперативно незначущому місті Бахмут, щоб стягнути туди найякісніші мобільні російські резерви спочатку для завершення російського захоплення міста, а потім для утримання його проти українських контрнаступальних операцій, які розпочалися майже одразу після відступу сил Вагнера.

Передислокація росією всіх або більшості цих частин десантників для оборони на півдні України — принесла б росії набагато більше користі, ніж розгортання українських контрнаступальних сил від Бахмута до Запоріжжя. 

Російським військам у Запоріжжі не вистачає живої сили, необхідної для оборони всіх польових укріплень, які вони підготували.  

Що заважає українським військам швидше прориватися?

Українські сили не отримали б стільки користі, якби сконцентрували більшу частину своїх бойових сил на проривних діях. Цьому є декілька доказів:

  • брак обладнання для розмінування;
  • складність проведення операцій з розмінування в умовах атак російської авіації та вертольотів за підтримки потужної російської артилерії та протитанкових систем.

Збільшення кількості українських сил, які б долали такі труднощі, не покращило б суттєво шанси України. Крім того, російські оборонні позиції навколо Бахмута спочатку не були сильно заміновані, і тому, ймовірно, не привернули увагу багатьох обмежених українських саперів до цього району, принаймні на початковому етапі. 

Таким чином, перекидання більшої кількості українських сил на південь до добре захищених російських мінно-вибухових загороджень у Запоріжжі навряд чи могло суттєво вплинути на ефективність українських контрнаступів у цьому районі, тоді як відсутність такої великої кількості потенційних резервних сил Росії, ймовірно, дала Україні шанс досягти значних успіхів на півдні.

У висновку аналітики підсумували, що українські оборонні, а потім контрнаступальні операції навколо Бахмута мали обґрунтований ефект. ЗСУ вдалося притягнути сюди основну масу російських військ.

Українським військам, ймовірно, доведеться продовжувати жорсткий тиск навколо Бахмута, щоб утримувати там російські сили ПДВ, але цей тиск, ймовірно, буде вартий того, щоб запобігти швидкому перекиданню цих російських сил на південь Запорізької області для переозброєння і підготовки до зупинки вирішальних українських зусиль на цьому напрямку.

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Що пишуть про ВПО і біженців у соцмережах: результати дослідження дописів

Валентина Твердохліб 18:00, 29 Липня 2026
впо
Виїзд людей / фото Міністерство національної єдності України

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Семаковська Тетяна 16:30, 29 Липня 2026

Понад 51,7 мільйона гривень матеріальної допомоги отримали жителі Бахмутської громади з лютого по липень 2026 року. Кошти виплачували за різними напрямами підтримки — від допомоги окремим категоріям жителів до інших передбачених програмами виплат. Скільки людей отримали фінансову підтримку та на що саме спрямували кошти — розповідаємо у матеріалі Бахмут IN.UA.

Скільки коштів виділили на матеріальну допомогу жителям Бахмутської громади

У січні матеріальна допомога не надавалась. У цей період Бахмутська міська рада затвердила порядок надання виплат на поточний рік.

Лютий

Згідно з розпорядженням № 43рр від 12.02.2026, виділено 4 456 740 гривень. Кошти отримали такі категорії громадян:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 102 людей — 510 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 39 людей — 390 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах (людей з інвалідністю, похилого віку, ВПО): 526 людей — 2 630 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС: 20 людей — 160 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 36 людей — 301 000 гривень;
  • допомога на поховання: 6 людей — 60 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 8 людей — 266 240 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 людина — 50 000 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 3 людей — 45 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 людина — 2 500 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: сума виділена в межах залишку коштів розпорядження.

Березень

Згідно з розпорядженням № 83рр від 13.03.2026, виділено 5 727 800 гривень. Фінансування спрямували на такі категорії:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 94 людей — 470 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 330 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 679 людей — 3 395 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 22 людей — 189 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 55 людей — 436 000 гривень;
  • допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 10 людей — 332 800 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 5 людей — 250 000 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період: 9 людей — 135 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 чоловік — 5 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування: 8 людей — 85 000 гривень.

Квітень

Згідно з розпорядженням № 109рр від 13.04.2026, виділено 5 005 520 гривень. Кошти отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 52 людей — 260 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 24 людей — 240 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 653людей — 3 270 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 25 людей — 205 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 51 людей — 366 000 гривень;
  • допомога на поховання: 9 людей — 90 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 9 людей — 299 520 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 чоловік — 50 000 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 8 людей — 120 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 3 людей — 30 000 гривень;
  • сім’ї людей, зниклих безвісти: 1 особа — 25 000 гривень.

Травень

Сумарно за двома розпорядженнями (№ 142рр від 15.05.2026 та № 149рр від 21.05.2026) виділено 10 012 340 гривень. Виплати отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 175 людей — 875 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 495 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 1 198 людей — 5 995 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 45 людей — 480 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 101 людей — 888 000 гривень;
  • допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 10 людей — 641 800 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 чоловік — 192 540 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 9 людей — 135 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 30 000 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: 4 людей — 110 000 гривень;
  • сім’ї загиблих захисників (допомога на поховання): 1 людей — 50 000 гривень.

Червень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 171рр від 12.06.2026, № 178рр від 19.06.2026, № 182рр від 25.06.2026) виділено 14 646 020 гривень. Фінансування отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 179 людей — 895 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 35 людей — 525 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 1 622 людей — 8 135 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 76 людей — 662 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 131 людей — 990 000 гривень;
  • допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 35 людей — 2 246 300 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 6 людей — 385 080 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 19 людей — 285 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 2 чоловік — 5 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 35 людей — 225 000 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: 4 людини — 54 000 гривень;
  • сім’ї осіб, зниклих безвісти: 2 людини — 50 000 гривень;
  • допомога на проживання ВПО: 2 людини — 12 000 гривень;
  • члени сімей загиблих захисників (на поховання): 1 особа — 51 640 гривень.

Липень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 196рр від 10.07.2026, № 202рр від 17.07.2026, № 209рр від 24.07.2026) виділено 11 941 580 гривень. Кошти отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 455 людей — 3 185 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 23 особи — 345 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 758 людей — 5 313 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 80 людей — 609 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 120 людей — 918 600 гривень;
  • допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 8 людей — 513 440 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 особи — 192 540 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 6 людей — 90 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 4 особи — 10 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 35 000 гривень;
  • сім’ї осіб, зниклих безвісти: 10 людей — 250 000 гривень;
  • звільнені з полону: 1 особа — 50 000 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: 1 людина — 10 000 гривень;
  • сім’ї загиблих захисників (поховання та встановлення пам’ятників): 4 чоловік — 200 000 гривень;
  • інші виплати: сума склала 120 000 гривень.

Загальна сума

Загальний обсяг матеріальної допомоги, наданої жителям Бахмутської громади за вказаний період з лютого по липень 2026 року, становить 51 790 000 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Без води, проте зі сміттям”: як живуть українці в Донецьку

Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. […]

Пушилін в Бахмуті

пушилін в Бахмуті: що обіцяв, про що брехав?

Голова так званої «днр» денис пушилін опублікував відео, у якому розповів про «київський режим» та майбутню відбудову Бахмута. пушилін заявив, що росія вже має схожий […]

photo 5258430724120363862 y e2c0b

«Україна змінила хід війни»: що міжнародні експерти кажуть про Бахмут та контрнаступ

За останні кілька днів ЗСУ повернули під контроль України значну частину окупованої території. Це стосується переважно Харківської, Херсонської та частково Луганської областей. При цьому окупанти […]