Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, та на Бахмутському напрямку. Фахівці присвятили спецвипуск для Бахмута.

Редакція «Бахмут. IN. UA» зібрала головні тези із висновку Інституту вивчення війни.

Критика наступальних операцій України необґрунтована

Українські сили святкують звільнення Кліщіївки та Андріївки, ці два населені пункти розташувалися на південь від Бахмута, але всі зусилля України спочатку з оборони, а тепер і з проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута стали об’єктом необґрунтованої критики. 

Втім у Інституті війни вважають інакше. На їх думку, оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової потужності, яка в іншому випадку була б доступна для посилення російської оборони на півдні України. 

Російські повітряно-десантні війська наразі обороняють район Бахмута, вони вважаються елітою військ у росії. Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву, який міг би бути використаний для зупинки основних українських контрнаступальних зусиль у Запорізькій області. 

Чи продовжуватимуть ЗСУ наступ на Бахмутському напрямку?

Продовження контрнаступу навколо Бахмута необхідне для того, щоб утримати російські сили в цьому районі. Нещодавня передислокація загону однієї окремої російської бригади ПДВ (ред. повітряно-десантних військ)  з-під Бахмута на південь України свідчить про те, що росіяни прагнуть повернути собі бойову міць, яку Україні у них відібрала.

Оборонні операції України в Бахмуті залучили елементи щонайменше однієї дивізії ПДВ, їх зафіксували біля Бахмута влітку 2022 року. Колишній російський офіцер Ігор Гіркін повідомив, що 137-й повітряно-десантний полк 106-ї повітряно-десантної дивізії діяв у Бахмуті разом із силами Вагнера з “початку” наступу Вагнера на Бахмут, імовірно, у червні 2022 року, коли почалася участь Вагнера в основних атаках на захоплення міста. Цей же 106 підрозділ рф діяв у Бахмуті аж до січня 2023 року.

Російські військові розгорнули додаткові підрозділи ПДВ у Бахмуті на початку та в середині травня 2023 року, незадовго до того, як покійний фінансист групи Вагнера Євген Пригожин оголосив, що сили Вагнера будуть виведені з Бахмута.

У квітні та на початку травня 2023 року темп боїв у Бахмуті знизився, оскільки російські війська завершили захоплення міста. Фінансист групи “Вагнера” Євген Пригожин оголосив про перемогу в Бахмуті 20 травня і заявив про намір вивести сили “Вагнера” з міста 25 травня. 25 травня Пригожин оголосив, що група “Вагнера” почала передавати свої позиції в Бахмуті Міністерству оборони Росії, і заявив, що “Вагнер” повністю вийде з міста 1 червня 2023 року. На заміну їм прийшли російські десантники.

Українські сили почали контрнаступальні операції в районі Бахмута майже одразу після відходу Вагнера. Росіяни були змушені зберегти сили ПДВ, які вже перебували там, і перекинути додаткові підкріплення до Бахмута. 

Україна почала контрнаступ на Бахмут та Запоріжжя одночасно

Після захоплення міста Вагнером близько 20 травня українські війська проводили постійні тактичні контратаки в Бахмуті та на його флангах. 4 червня Україна розпочала значний контрнаступ на Бахмут, в той самий день, коли розпочався великий контрнаступ на Запоріжжі, і протягом червня, липня та серпня проводила постійні та активні наступальні дії на північному та південному флангах Бахмута.

Ці постійні українські атаки під Бахмутом змусили залишатися під Бахмутом велику частину російських десантників. Російські військові не розгорнули б і не утримували б таку велику кількість елітних сил у Бахмуті, якби ЗСУ не розпочали широкомасштабні та ефективні контрнаступальні операції, які загрожували повернути місто, захоплене російськими військами з величезною ціною.

Російські джерела приписують частинам 98-ї повітряно-десантної дивізії – ймовірно, частинам 217-го повітряно-десантного полку – перемогу над українськими військами на північному фланзі Бахмута в липні 2023 року. Водночас щоб втримувати захоплені території – десантникам довелося залишатися в Бахмуті, їх не могли перекинути на інші фланги битви.

Той факт, що російське командування передислокувало ці сили ПДВ для утримання Бахмута, свідчить про те, що вони були б готові перекинутись до Запорізької області для захисту від основних українських контрнаступальних зусиль, якби українські операції не закріпили їх у районі Бахмута.

Які російські війська застрягли в Бахмуті завдяки українському контрнаступу?

• Обидва маневрені полки 106-ї повітряно-десантної дивізії;
• підрозділи 137-го полку;
• підрозділи 51-го полку;
• один з двох маневрених полків 98-ї повітряно-десантної дивізії;
• 217-й полк;
• підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 31-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 83-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Російські військові перекинули частини двох підрозділів десантників, які російське командування не залучало до Бахмута, для підтримки російської оборони в Запорізькій області.

Єдиними силами з-поміж десантників росіян, які не були задіяні в Бахмуті до червня-липня 2023 року, були частини 76-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла під Кремінною, 331-го повітряно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, що також діяла під Кремінною, 7-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській області, а також 45-ї гвардійської бригади спецпризначення, яка вже була задіяна в обороні південної частини України в районі Малої Токмачки ще на початку червня 2023 року.

Росіяни не мають достатньо резервів для другого взяття Бахмута

Начальник розвідки Кирило Буданов повідомив, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії почали “повільну” передислокацію з лінії Луганська до району на півдні України. 

Така передислокація регулярних мотострілецьких підрозділів, ймовірно, відображає той факт, що російські війська не мають достатньої кількості підрозділів ПДВ для перекидання. 

Всі російські полки і бригади ПДВ, які ще не перекинуті на південь, зосереджені в районі Бахмута.

Чому російські десантники такі важливі?

Тривалі контрнаступальні операції українських військ у районі Бахмута з весни 2023 року дозволили успішно зафіксувати на місці значну частину російських десантників. 

Це підвищило шанси України на операційний успіх на південному фронті, запобігши створенню там резерву росіян. Це значне досягнення, бо саме десантники є основним експедиційним військом Росії та найбільш мобільною бойовою силою. 

Українські дії під Бахмутом виснажили ці частини, позбавили їх можливості перегрупуватися і переозброюватися, а також не дозволили російському командуванню використати їх для формування резерву для захисту південного фронту. Концентрація будь-якої значної частини цих підрозділів ПДВ в районі Роботиного зробила б неможливим прорив українських військ через лінію фронту в цьому районі.

Бахмут став для росії фатальною помилкою

Українці скористалися тим, що росія зациклилася на оперативно незначущому місті Бахмут, щоб стягнути туди найякісніші мобільні російські резерви спочатку для завершення російського захоплення міста, а потім для утримання його проти українських контрнаступальних операцій, які розпочалися майже одразу після відступу сил Вагнера.

Передислокація росією всіх або більшості цих частин десантників для оборони на півдні України — принесла б росії набагато більше користі, ніж розгортання українських контрнаступальних сил від Бахмута до Запоріжжя. 

Російським військам у Запоріжжі не вистачає живої сили, необхідної для оборони всіх польових укріплень, які вони підготували.  

Що заважає українським військам швидше прориватися?

Українські сили не отримали б стільки користі, якби сконцентрували більшу частину своїх бойових сил на проривних діях. Цьому є декілька доказів:

• брак обладнання для розмінування;
• складність проведення операцій з розмінування в умовах атак російської авіації та вертольотів за підтримки потужної російської артилерії та протитанкових систем.

Збільшення кількості українських сил, які б долали такі труднощі, не покращило б суттєво шанси України. Крім того, російські оборонні позиції навколо Бахмута спочатку не були сильно заміновані, і тому, ймовірно, не привернули увагу багатьох обмежених українських саперів до цього району, принаймні на початковому етапі. 

Таким чином, перекидання більшої кількості українських сил на південь до добре захищених російських мінно-вибухових загороджень у Запоріжжі навряд чи могло суттєво вплинути на ефективність українських контрнаступів у цьому районі, тоді як відсутність такої великої кількості потенційних резервних сил Росії, ймовірно, дала Україні шанс досягти значних успіхів на півдні.

У висновку аналітики підсумували, що українські оборонні, а потім контрнаступальні операції навколо Бахмута мали обґрунтований ефект. ЗСУ вдалося притягнути сюди основну масу російських військ.

Українським військам, ймовірно, доведеться продовжувати жорсткий тиск навколо Бахмута, щоб утримувати там російські сили ПДВ, але цей тиск, ймовірно, буде вартий того, щоб запобігти швидкому перекиданню цих російських сил на південь Запорізької області для переозброєння і підготовки до зупинки вирішальних українських зусиль на цьому напрямку.

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

23–27 листопада молодіжний екопростір “Зелений Вал” від Greenpeace Україна долучиться до міжнародної ініціативи MAKE SMTHNG Week. У програмі — лекції, розмова про мистецтво й капіталізм, творчі посиденьки, гра-рефлексія та своп одягу. Усі зустрічі починатимуться о 18:00. Участь безоплатна для всіх бажаючих долучитися.

Про це повідомляє Greenpeace Україна.

Напередодні Чорної п’ятниці, коли реклама закликає купувати більше, “Зелений Вал” пропонує приділити час речам, які вже є, та спробувати альтернативи новим покупкам: ремонт, переробка, обмін і творчість.

Події відбудуться в межах MAKE SMTHNG Week — міжнародної ініціативи, яку Greenpeace започаткував у 2017 році разом із Fashion Revolution та Shareable. Вона виникла як відповідь на надмірне споживання й ажіотаж довкола сезону розпродажів. Ініціатива об’єднує людей на практичних заняттях і зустрічах, де вони вчаться ремонтувати, повторно використовувати речі, обмінюватися ними та створювати щось власноруч.

У центрі MAKE SMTHNG Week — переосмислення культури споживання, у якій речі швидко втрачають цінність і стають відходами. Ремонт та повторне використання допомагають подовжити їхнє життя, зменшити потребу в нових покупках і дбайливіше використовувати ресурси.

Через програму в Києві спільнота “Зеленого Валу” прагне допомогти учасникам та учасницям краще зрозуміти власні споживчі звички та вплив реклами й суспільних очікувань на них. Водночас дати простір для практики: обмінятися одягом, повернутися до незавершеної творчої роботи, поділитися матеріалами та навичками. Спільний формат дозволяє спробувати ці підходи з підтримкою інших людей.

Програма:

• 23 листопада — лекція “Мистецтво не споживати зайвог”. Про причини надмірного споживання, звичку купувати зайве та вплив повсякденних рішень на довкілля. Учасники обговорять практичні підходи, які допомагають купувати менше й обирати якісніші речі.
• 24 листопада — зустріч “Багате мистецтво, бідне мистецтво”. Арткритик Олексій Мінько та художниця Ірина Лоскот на прикладах із мистецької практики розглянуть, чи можна створювати мистецтво без великих витрат і чи дозволяє це залишатися поза капіталістичною системою;
• 25 листопада — “Швидка мода — вбивця довкілля і гаманців?” та своп одягу. Зустріч про вплив швидкої моди на довкілля й особисті витрати, а також доступні альтернативи постійним покупкам. Практичною частиною стане обмін одягом. Для свопу можна принести до п’яти речей одягу в гарному стані — чистих і готових до носіння, без взуття. За бажанням учасники зможуть залишити їх у просторі для обміну до 27 листопада включно. Після завершення MAKE SMTHNG Week речі, які не знайдуть нових власників, передадуть до благодійного магазину”
• 26 листопада — “Посиденьки-поробеньки”. Спільний вечір рукоділля, перешивання та творчості. Можна принести власну роботу, обмінятися матеріалами, запитати поради щодо ремонту чи перероблення речей або поділитися своїм досвідом;
• 27 листопада — “Ворожіння проти капіталізму”. Гра-рефлексія, натхненна правилами ворожіння на Таро. Замість карт використовуватимуть цитати з книжок, що критично осмислюють капіталізм. Вони стануть відправною точкою для розмови про особисті труднощі, суспільні очікування та тиск системи. Ділитися особистим можна за бажанням.

Як долучитися

Коли: 23–27 листопада 2026 року, початок усіх подій о 18:00.
Де: молодіжний екопростір “Зелений Вал”, Київ, 5 хв. від м. Контрактова площа; точна адреса буде надіслана учасникам/цям після реєстрації.
Участь: безоплатна, за попередньою реєстрацією.

Про організаторів

“Зелений Вал” — це місце зустрічі як тих, хто вже цікавиться екологічними питаннями та реалізує власні ініціативи, так і тих, хто лише відкриває для себе цю сферу, шукає однодумців і можливості для розвитку. Тут не потрібно бути експертом з екології чи мати досвід екоактивізму — достатньо цікавості, відкритості до нових ідей та бажання долучатися до позитивних змін. “Зелений Вал” відкритий для всіх, хто поділяє цінності турботи про довкілля та хоче разом з іншими творити зелене майбутнє України.

Instagram “Зеленого Валу”.
Telegram “Зеленого Валу”.

Контактна особа: Анастасія Кім, менеджерка молодіжної спільноти в команді Greenpeace Україна
[email protected]

Читайте також:

Банк розвитку Ради Європи профінансує 1 000 ваучерів для ВПО з ТОТ до кінця 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy, присвячена відбудові України. Мета заходу — презентувати проєкти з відбудови потенційним інвесторам з-за кордону. Серед проєктів, представлених у межах виставки, є проєкт “Бахмут-Гоща”, що передбачає будівництво житла для ВПО на Рівненщині. Хоч делегація з Бахмутської громади не була особисто присутня на виставці, її проєкт увійде в каталог для розсилки партнерам.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповіла Тетяна Федорова, генеральна директорка Premier Expo Ukraine, організаторка ReBuild Ukraine Construction&Energy.

ReBuild Ukraine 2026: як заявлені проєкти представлятимуть інвесторам

12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy. Участь у ній приймають громади різних регіонів України, міжнародні партнери та потенційні інвестори. Громади презентують свої проєкти з відбудови та шукають можливості їх реалізації.

Серед проєктів, які шукають інвесторів у межах виставки, є проєкт Бахмутської громади “Сталева Мрія Бахмут-Гоща: Доступне житло в оренду для ВПО”. Його мета — будівництво 580 орендних квартир для інтеграції 1 230 ВПО з Бахмута в Гощанській громаді. Загальний житловий фонд складатиме 1 480 квартир.

Хоч бахмутський проєкт і був представлений на виставці, сама делегація з Бахмута не відвідувала захід. Проте це не означає, що потенційні донори не зможуть ознайомитися з проєктом. Він розміщений на сайті ReBuild Ukraine та буде розісланий партнерам заходу.

“Ми робимо підтримку на нашому сайті і продовжуємо розміщувати проєкти громад, які не мають можливості виступити зі стендом, отримати від нас стенд і виступ на марафоні громад. Ми їх (ред. проєкти) пишемо англійською, українською мовою. І для наших донорів — інвестори, фінансові установи, ті, хто займається страхуванням військових ризиків — ми на них потім робимо дубльовану розсилку, де інформуємо про ці проєкти, щоб вони могли на них подивитися. Але їх дуже-дуже багато, і потрібно щось дуже таке унікальне, щоб вихопити в сотнях проєктів саме якийсь цікавий”, — зауважила Тетяна Федорова.

За словами організаторки виставки, раніше проєкт “Бахмут-Гоща” було складніше втілити і презентувати інвесторам, бо були проблеми зі статусом житла, побудованого не у своїй громаді. Зараз це питання врегульоване, тому проєкт може бути більш привабливим для донорів.

“У нас раніше був Бахмут, вони дуже активно брали участь. Але в той момент ще була одна проблема. На рівні держави не було вирішене питання, як вони можуть розпоряджатися житлом, яке побудоване не на їх території. Якщо я не помиляюся, то зараз це питання вирішено. Вони зараз мають можливість домовлятися з місцевою владою, будувати житло для своїх мешканців і вже розпоряджатися і надавати це житло для них. Але є ще такий момент. Донорські організації, які не можуть втілити свою задачу, умовно кажучи, надати гроші громаді, то такі громади їм менш цікаві. Вони не розуміють, як потім будуть звітувати про такі дії. Це трохи складний процес, його треба пройти. Можливо десь потрібно, щоб держава допомогла цим громадам якось створити правильно комунікацію, в тому числі якісь гарантії для цих донорських організацій, щоб вони розуміли, з ким вони співпрацюють”, — зазначає Тетяна Федорова.

Нагадаємо, що вперше про проєкт “Бахмут-Гоща” офіційно заявили в листопаді 2024 року. Його анонсували у Варшаві під час заходу ReBuild Ukraine. Сьогодні вже розроблена проєктна документація і виділені перші 10 мільйонів гривень на підготовчі роботи до будівництва.

Читайте також:

• Від житла для переселенців до цифрових архівів: які проєкти громади Донеччини подали до DREAM та скільки вони коштують
• Що відбувається з житловими проєктами для бахмутян у Гощі, Кропивницькому та Гостомелі у 2026 році
• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!