Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, та на Бахмутському напрямку. Фахівці присвятили спецвипуск для Бахмута.

Редакція «Бахмут. IN. UA» зібрала головні тези із висновку Інституту вивчення війни.

Критика наступальних операцій України необґрунтована

Українські сили святкують звільнення Кліщіївки та Андріївки, ці два населені пункти розташувалися на південь від Бахмута, але всі зусилля України спочатку з оборони, а тепер і з проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута стали об’єктом необґрунтованої критики. 

Втім у Інституті війни вважають інакше. На їх думку, оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової потужності, яка в іншому випадку була б доступна для посилення російської оборони на півдні України. 

Російські повітряно-десантні війська наразі обороняють район Бахмута, вони вважаються елітою військ у росії. Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву, який міг би бути використаний для зупинки основних українських контрнаступальних зусиль у Запорізькій області. 

Чи продовжуватимуть ЗСУ наступ на Бахмутському напрямку?

Продовження контрнаступу навколо Бахмута необхідне для того, щоб утримати російські сили в цьому районі. Нещодавня передислокація загону однієї окремої російської бригади ПДВ (ред. повітряно-десантних військ)  з-під Бахмута на південь України свідчить про те, що росіяни прагнуть повернути собі бойову міць, яку Україні у них відібрала.

Оборонні операції України в Бахмуті залучили елементи щонайменше однієї дивізії ПДВ, їх зафіксували біля Бахмута влітку 2022 року. Колишній російський офіцер Ігор Гіркін повідомив, що 137-й повітряно-десантний полк 106-ї повітряно-десантної дивізії діяв у Бахмуті разом із силами Вагнера з “початку” наступу Вагнера на Бахмут, імовірно, у червні 2022 року, коли почалася участь Вагнера в основних атаках на захоплення міста. Цей же 106 підрозділ рф діяв у Бахмуті аж до січня 2023 року.

Російські військові розгорнули додаткові підрозділи ПДВ у Бахмуті на початку та в середині травня 2023 року, незадовго до того, як покійний фінансист групи Вагнера Євген Пригожин оголосив, що сили Вагнера будуть виведені з Бахмута.

У квітні та на початку травня 2023 року темп боїв у Бахмуті знизився, оскільки російські війська завершили захоплення міста. Фінансист групи “Вагнера” Євген Пригожин оголосив про перемогу в Бахмуті 20 травня і заявив про намір вивести сили “Вагнера” з міста 25 травня. 25 травня Пригожин оголосив, що група “Вагнера” почала передавати свої позиції в Бахмуті Міністерству оборони Росії, і заявив, що “Вагнер” повністю вийде з міста 1 червня 2023 року. На заміну їм прийшли російські десантники.

Українські сили почали контрнаступальні операції в районі Бахмута майже одразу після відходу Вагнера. Росіяни були змушені зберегти сили ПДВ, які вже перебували там, і перекинути додаткові підкріплення до Бахмута. 

Україна почала контрнаступ на Бахмут та Запоріжжя одночасно

Після захоплення міста Вагнером близько 20 травня українські війська проводили постійні тактичні контратаки в Бахмуті та на його флангах. 4 червня Україна розпочала значний контрнаступ на Бахмут, в той самий день, коли розпочався великий контрнаступ на Запоріжжі, і протягом червня, липня та серпня проводила постійні та активні наступальні дії на північному та південному флангах Бахмута.

Ці постійні українські атаки під Бахмутом змусили залишатися під Бахмутом велику частину російських десантників. Російські військові не розгорнули б і не утримували б таку велику кількість елітних сил у Бахмуті, якби ЗСУ не розпочали широкомасштабні та ефективні контрнаступальні операції, які загрожували повернути місто, захоплене російськими військами з величезною ціною.

Російські джерела приписують частинам 98-ї повітряно-десантної дивізії – ймовірно, частинам 217-го повітряно-десантного полку – перемогу над українськими військами на північному фланзі Бахмута в липні 2023 року. Водночас щоб втримувати захоплені території – десантникам довелося залишатися в Бахмуті, їх не могли перекинути на інші фланги битви.

Той факт, що російське командування передислокувало ці сили ПДВ для утримання Бахмута, свідчить про те, що вони були б готові перекинутись до Запорізької області для захисту від основних українських контрнаступальних зусиль, якби українські операції не закріпили їх у районі Бахмута.

Які російські війська застрягли в Бахмуті завдяки українському контрнаступу?

• Обидва маневрені полки 106-ї повітряно-десантної дивізії;
• підрозділи 137-го полку;
• підрозділи 51-го полку;
• один з двох маневрених полків 98-ї повітряно-десантної дивізії;
• 217-й полк;
• підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 31-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 83-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Російські військові перекинули частини двох підрозділів десантників, які російське командування не залучало до Бахмута, для підтримки російської оборони в Запорізькій області.

Єдиними силами з-поміж десантників росіян, які не були задіяні в Бахмуті до червня-липня 2023 року, були частини 76-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла під Кремінною, 331-го повітряно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, що також діяла під Кремінною, 7-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській області, а також 45-ї гвардійської бригади спецпризначення, яка вже була задіяна в обороні південної частини України в районі Малої Токмачки ще на початку червня 2023 року.

Росіяни не мають достатньо резервів для другого взяття Бахмута

Начальник розвідки Кирило Буданов повідомив, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії почали “повільну” передислокацію з лінії Луганська до району на півдні України. 

Така передислокація регулярних мотострілецьких підрозділів, ймовірно, відображає той факт, що російські війська не мають достатньої кількості підрозділів ПДВ для перекидання. 

Всі російські полки і бригади ПДВ, які ще не перекинуті на південь, зосереджені в районі Бахмута.

Чому російські десантники такі важливі?

Тривалі контрнаступальні операції українських військ у районі Бахмута з весни 2023 року дозволили успішно зафіксувати на місці значну частину російських десантників. 

Це підвищило шанси України на операційний успіх на південному фронті, запобігши створенню там резерву росіян. Це значне досягнення, бо саме десантники є основним експедиційним військом Росії та найбільш мобільною бойовою силою. 

Українські дії під Бахмутом виснажили ці частини, позбавили їх можливості перегрупуватися і переозброюватися, а також не дозволили російському командуванню використати їх для формування резерву для захисту південного фронту. Концентрація будь-якої значної частини цих підрозділів ПДВ в районі Роботиного зробила б неможливим прорив українських військ через лінію фронту в цьому районі.

Бахмут став для росії фатальною помилкою

Українці скористалися тим, що росія зациклилася на оперативно незначущому місті Бахмут, щоб стягнути туди найякісніші мобільні російські резерви спочатку для завершення російського захоплення міста, а потім для утримання його проти українських контрнаступальних операцій, які розпочалися майже одразу після відступу сил Вагнера.

Передислокація росією всіх або більшості цих частин десантників для оборони на півдні України — принесла б росії набагато більше користі, ніж розгортання українських контрнаступальних сил від Бахмута до Запоріжжя. 

Російським військам у Запоріжжі не вистачає живої сили, необхідної для оборони всіх польових укріплень, які вони підготували.  

Що заважає українським військам швидше прориватися?

Українські сили не отримали б стільки користі, якби сконцентрували більшу частину своїх бойових сил на проривних діях. Цьому є декілька доказів:

• брак обладнання для розмінування;
• складність проведення операцій з розмінування в умовах атак російської авіації та вертольотів за підтримки потужної російської артилерії та протитанкових систем.

Збільшення кількості українських сил, які б долали такі труднощі, не покращило б суттєво шанси України. Крім того, російські оборонні позиції навколо Бахмута спочатку не були сильно заміновані, і тому, ймовірно, не привернули увагу багатьох обмежених українських саперів до цього району, принаймні на початковому етапі. 

Таким чином, перекидання більшої кількості українських сил на південь до добре захищених російських мінно-вибухових загороджень у Запоріжжі навряд чи могло суттєво вплинути на ефективність українських контрнаступів у цьому районі, тоді як відсутність такої великої кількості потенційних резервних сил Росії, ймовірно, дала Україні шанс досягти значних успіхів на півдні.

У висновку аналітики підсумували, що українські оборонні, а потім контрнаступальні операції навколо Бахмута мали обґрунтований ефект. ЗСУ вдалося притягнути сюди основну масу російських військ.

Українським військам, ймовірно, доведеться продовжувати жорсткий тиск навколо Бахмута, щоб утримувати там російські сили ПДВ, але цей тиск, ймовірно, буде вартий того, щоб запобігти швидкому перекиданню цих російських сил на південь Запорізької області для переозброєння і підготовки до зупинки вирішальних українських зусиль на цьому напрямку.

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Бахмутській громаді розпочався процес реорганізації та об’єднання соціальних установ. Відтепер Бахмутський міський центр соціальних служб матиме нову назву та розширений функціонал, який охопить всі вікові категорії населення, починаючи з дітей від самого народження й до людей старшого віку. Вони зможуть отримувати різну соціальну допомогу, а також гуманітарну підтримку та інші види послуг.

Про те, як проходить трансформація та як отримати допомогу під час перехідного періоду, редакції Бахмут IN.UA розповіла керівниця установи Марина Погорєлова.

Реорганізація Центру соціальних служб Бахмута

22 травня начальник Бахмутської міської військової адміністрації ухвалив розпорядження про перейменування комунальної установи. Тепер вона має назву “Центр надання соціальних послуг Бахмутської міської ради”. Разом із перейменуванням було затверджено нове положення про діяльність центру. За словами керівниці установи, наразі триває юридичний етап реорганізації.

“Наразі ще триває реорганізація, тому що згідно із законодавством два місяці дається на те, щоб об’єднати та переробити документи, повідомити працівників, що буде об’єднання. Перейменування в нас вже відбулося, очікую витяг із ЦНАПу“, — пояснює Марина Погорєлова.

Наступним кроком стане затвердження розпорядження про структуру та штатний розпис. Цей документ офіційно закріпить об’єднання Бахмутського міського центру соціальних служб та територіального центру.

Оновлений перелік послуг та вікові категорії

У новому положенні про роботу зазначено, що структурні підрозділи центру проводитимуть соціальну роботу та надаватимуть послуги сім’ям і людям, які належать до вразливих груп або перебувають у складних життєвих обставинах. У структурі новоствореної установи будуть функціонувати три відділення, а саме:

• відділення соціальної допомоги;
• відділення надання натуральної допомоги;
• відділення догляду вдома.

“Раніше соціальний центр надавав послуги особам похилого віку, тобто було розділення. А тепер новостворений центр надання соціальних послуг буде охоплювати всі вікові категорії. Тобто від дітей до пенсіонерів, людей похилого віку, людей з інвалідністю“, — зазначає Марина Погорєлова.

Вона також додала, що базові функції та робочий колектив залишаться незмінними.

Графік роботи та умови прийому громадянє

Попри юридичний процес перетворення, надання соціальних послуг для бахмутян не зупиняється. Установа продовжує свою роботу без перерв на етап реорганізації.

“Працівники працюють всі на базі осередків підтримки мешканців громади і безпосередньо в тих містах, де є працівники, надаються соціальні послуги, не припиняючись. Також ми надаємо послуги в дистанційному режимі в тих містах, де є наші бахмутяни, але немає осередків“, — наголошує керівниця центру.

Для отримання допомоги містянам необхідно звертатися безпосередньо до осередків підтримки бахмутян. Графік та умови роботи центрві є такими:

• робочі дні з понеділка по п’ятницю;
• робочий час триває з 09:00 до 17:00;
• субота та неділя є вихідними днями;
• попередній запис не ведеться, прийом відбувається у форматі живої черги.

Особи, які перебувають у містах без фізичних осередків підтримки, можуть звертатися за наданням соціальних послуг у дистанційному форматі.

Читайте також:

У Бахмуті перейменували міський центр соцслужб: які функції він виконуватиме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2013 році на Донеччині ініціювали акцію “Поїзд перемоги” до Дня визволення Донбасу. Акція передбачала курсування містами Донеччини пам’ятного поїзда, який був максимально схожим на зразок часів Другої світової війни. Зустрічали цей поїзд і в Бахмуті. Ведучим заходу тоді був артист Донецької філармонії Олександр Парецький, який з 2014 року перейшов на бік рф і займав посади в окупаційних структурах.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Поїзд перемоги у Бахмуті, як це було

У вересні 2013 року на Донеччині провели акцію “Поїзд перемоги”, присвячену Дню виволення Донбасу. Її ініціював тодішній голова Донецької ОДА Андрій Шишацький.

Акція стартувала 7 вересня 2013 року із залізничної станції “Донецьк”. Інформаційне агентсво “Укрінформ” з посиланням на пресслужбу Донецької залізниці повідомляло, що в межах акції курсуватиме меморіальний склад “Поїзда перемоги”: паровоз найпопулярнішої під час Другої світової війни серії, що працював на вугіллі, вагон-теплушка, дві платформи з військовою технікою і вагон СВ для ветеранів.

Поїзд відправився з Донецька і курсував за маршрутом: Макіївка, Горлівка, Бахмут, Лиман, Ясинувата. У Бахмуті поїзд перемоги зустрічали 8 вересня на станції “Артемівськ-2”.

Зустріч поїзда супроводжувалась розважальною програмою. На платформі зібрались ветерани, для них виступали творчі колективи. Ведучим свята був Олександр Парецький, тодішній артист Донецької філармонії.

До 2014 року Олександр Парецький був відомий лише як артист. А після приходу окупантів розпочав політичну кар’єру. Навесні 2014 року він відкрито виступав за створення “днр” і висвітлював події з незаконного референдуму 11 травня.

Підтримавши окупантів, Олександр Парецький отримав посаду в “уряді днр”. 8 грудня 2014 року його призначили виконувачем обов’язків міністра культури, а 27 червня 2015 року — повноправним міністром. На цій посаді він перебував до листопада 2015 року. Сьогодні Парецький є депутатом “народної ради днр” і секретарем комітету з інформаційної політики та інформаційних технологій.

Що відомо про біографію Олександра Парецького, його роботу в “днр” і підозру в колабораційній діяльності — читайте в нашому досьє.

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Нардеп Федір Христенко залишається на волі, але перебуває під контролем СБУ
• Що відомо про затриманого СБУ Владислава Лук’янова і як він пов’язаний з Бахмутом (Оновлено)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!