Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, та на Бахмутському напрямку. Фахівці присвятили спецвипуск для Бахмута.

Редакція «Бахмут. IN. UA» зібрала головні тези із висновку Інституту вивчення війни.

Критика наступальних операцій України необґрунтована

Українські сили святкують звільнення Кліщіївки та Андріївки, ці два населені пункти розташувалися на південь від Бахмута, але всі зусилля України спочатку з оборони, а тепер і з проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута стали об’єктом необґрунтованої критики. 

Втім у Інституті війни вважають інакше. На їх думку, оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової потужності, яка в іншому випадку була б доступна для посилення російської оборони на півдні України. 

Російські повітряно-десантні війська наразі обороняють район Бахмута, вони вважаються елітою військ у росії. Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву, який міг би бути використаний для зупинки основних українських контрнаступальних зусиль у Запорізькій області. 

Чи продовжуватимуть ЗСУ наступ на Бахмутському напрямку?

Продовження контрнаступу навколо Бахмута необхідне для того, щоб утримати російські сили в цьому районі. Нещодавня передислокація загону однієї окремої російської бригади ПДВ (ред. повітряно-десантних військ)  з-під Бахмута на південь України свідчить про те, що росіяни прагнуть повернути собі бойову міць, яку Україні у них відібрала.

Оборонні операції України в Бахмуті залучили елементи щонайменше однієї дивізії ПДВ, їх зафіксували біля Бахмута влітку 2022 року. Колишній російський офіцер Ігор Гіркін повідомив, що 137-й повітряно-десантний полк 106-ї повітряно-десантної дивізії діяв у Бахмуті разом із силами Вагнера з “початку” наступу Вагнера на Бахмут, імовірно, у червні 2022 року, коли почалася участь Вагнера в основних атаках на захоплення міста. Цей же 106 підрозділ рф діяв у Бахмуті аж до січня 2023 року.

Російські військові розгорнули додаткові підрозділи ПДВ у Бахмуті на початку та в середині травня 2023 року, незадовго до того, як покійний фінансист групи Вагнера Євген Пригожин оголосив, що сили Вагнера будуть виведені з Бахмута.

У квітні та на початку травня 2023 року темп боїв у Бахмуті знизився, оскільки російські війська завершили захоплення міста. Фінансист групи “Вагнера” Євген Пригожин оголосив про перемогу в Бахмуті 20 травня і заявив про намір вивести сили “Вагнера” з міста 25 травня. 25 травня Пригожин оголосив, що група “Вагнера” почала передавати свої позиції в Бахмуті Міністерству оборони Росії, і заявив, що “Вагнер” повністю вийде з міста 1 червня 2023 року. На заміну їм прийшли російські десантники.

Українські сили почали контрнаступальні операції в районі Бахмута майже одразу після відходу Вагнера. Росіяни були змушені зберегти сили ПДВ, які вже перебували там, і перекинути додаткові підкріплення до Бахмута. 

Україна почала контрнаступ на Бахмут та Запоріжжя одночасно

Після захоплення міста Вагнером близько 20 травня українські війська проводили постійні тактичні контратаки в Бахмуті та на його флангах. 4 червня Україна розпочала значний контрнаступ на Бахмут, в той самий день, коли розпочався великий контрнаступ на Запоріжжі, і протягом червня, липня та серпня проводила постійні та активні наступальні дії на північному та південному флангах Бахмута.

Ці постійні українські атаки під Бахмутом змусили залишатися під Бахмутом велику частину російських десантників. Російські військові не розгорнули б і не утримували б таку велику кількість елітних сил у Бахмуті, якби ЗСУ не розпочали широкомасштабні та ефективні контрнаступальні операції, які загрожували повернути місто, захоплене російськими військами з величезною ціною.

Російські джерела приписують частинам 98-ї повітряно-десантної дивізії – ймовірно, частинам 217-го повітряно-десантного полку – перемогу над українськими військами на північному фланзі Бахмута в липні 2023 року. Водночас щоб втримувати захоплені території – десантникам довелося залишатися в Бахмуті, їх не могли перекинути на інші фланги битви.

Той факт, що російське командування передислокувало ці сили ПДВ для утримання Бахмута, свідчить про те, що вони були б готові перекинутись до Запорізької області для захисту від основних українських контрнаступальних зусиль, якби українські операції не закріпили їх у районі Бахмута.

Які російські війська застрягли в Бахмуті завдяки українському контрнаступу?

• Обидва маневрені полки 106-ї повітряно-десантної дивізії;
• підрозділи 137-го полку;
• підрозділи 51-го полку;
• один з двох маневрених полків 98-ї повітряно-десантної дивізії;
• 217-й полк;
• підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 31-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 83-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Російські військові перекинули частини двох підрозділів десантників, які російське командування не залучало до Бахмута, для підтримки російської оборони в Запорізькій області.

Єдиними силами з-поміж десантників росіян, які не були задіяні в Бахмуті до червня-липня 2023 року, були частини 76-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла під Кремінною, 331-го повітряно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, що також діяла під Кремінною, 7-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській області, а також 45-ї гвардійської бригади спецпризначення, яка вже була задіяна в обороні південної частини України в районі Малої Токмачки ще на початку червня 2023 року.

Росіяни не мають достатньо резервів для другого взяття Бахмута

Начальник розвідки Кирило Буданов повідомив, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії почали “повільну” передислокацію з лінії Луганська до району на півдні України. 

Така передислокація регулярних мотострілецьких підрозділів, ймовірно, відображає той факт, що російські війська не мають достатньої кількості підрозділів ПДВ для перекидання. 

Всі російські полки і бригади ПДВ, які ще не перекинуті на південь, зосереджені в районі Бахмута.

Чому російські десантники такі важливі?

Тривалі контрнаступальні операції українських військ у районі Бахмута з весни 2023 року дозволили успішно зафіксувати на місці значну частину російських десантників. 

Це підвищило шанси України на операційний успіх на південному фронті, запобігши створенню там резерву росіян. Це значне досягнення, бо саме десантники є основним експедиційним військом Росії та найбільш мобільною бойовою силою. 

Українські дії під Бахмутом виснажили ці частини, позбавили їх можливості перегрупуватися і переозброюватися, а також не дозволили російському командуванню використати їх для формування резерву для захисту південного фронту. Концентрація будь-якої значної частини цих підрозділів ПДВ в районі Роботиного зробила б неможливим прорив українських військ через лінію фронту в цьому районі.

Бахмут став для росії фатальною помилкою

Українці скористалися тим, що росія зациклилася на оперативно незначущому місті Бахмут, щоб стягнути туди найякісніші мобільні російські резерви спочатку для завершення російського захоплення міста, а потім для утримання його проти українських контрнаступальних операцій, які розпочалися майже одразу після відступу сил Вагнера.

Передислокація росією всіх або більшості цих частин десантників для оборони на півдні України — принесла б росії набагато більше користі, ніж розгортання українських контрнаступальних сил від Бахмута до Запоріжжя. 

Російським військам у Запоріжжі не вистачає живої сили, необхідної для оборони всіх польових укріплень, які вони підготували.  

Що заважає українським військам швидше прориватися?

Українські сили не отримали б стільки користі, якби сконцентрували більшу частину своїх бойових сил на проривних діях. Цьому є декілька доказів:

• брак обладнання для розмінування;
• складність проведення операцій з розмінування в умовах атак російської авіації та вертольотів за підтримки потужної російської артилерії та протитанкових систем.

Збільшення кількості українських сил, які б долали такі труднощі, не покращило б суттєво шанси України. Крім того, російські оборонні позиції навколо Бахмута спочатку не були сильно заміновані, і тому, ймовірно, не привернули увагу багатьох обмежених українських саперів до цього району, принаймні на початковому етапі. 

Таким чином, перекидання більшої кількості українських сил на південь до добре захищених російських мінно-вибухових загороджень у Запоріжжі навряд чи могло суттєво вплинути на ефективність українських контрнаступів у цьому районі, тоді як відсутність такої великої кількості потенційних резервних сил Росії, ймовірно, дала Україні шанс досягти значних успіхів на півдні.

У висновку аналітики підсумували, що українські оборонні, а потім контрнаступальні операції навколо Бахмута мали обґрунтований ефект. ЗСУ вдалося притягнути сюди основну масу російських військ.

Українським військам, ймовірно, доведеться продовжувати жорсткий тиск навколо Бахмута, щоб утримувати там російські сили ПДВ, але цей тиск, ймовірно, буде вартий того, щоб запобігти швидкому перекиданню цих російських сил на південь Запорізької області для переозброєння і підготовки до зупинки вирішальних українських зусиль на цьому напрямку.

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Українські громадяни, які легально перебувають на території Польщі та мають дітей шкільного віку, мають право на отримання державної допомоги для підготовки до нового навчального року. Максимальна сума виплат сягає 400 злотих або 4 700 гривень.

Про це повідомили у польскому Управлінні соціального страхування (ZUS).

Умови програми “Dobry Start”

Базова сума підтримки становить 300 злотих (3 500 гривень) і надається в межах урядової програми “Dobry Start”. Кошти нараховуються один раз на рік на кожного учня. Ця виплата не залежить від загального рівня доходів родини. Отримати фінансування можуть школярі віком до 20 років, а у випадку встановленої інвалідності — до 24 років. Програма відкрита для іноземців, які перебувають у Польщі на законних підставах.

Окремі родини мають можливість отримати додаткові 100 злотих (1 100 гривень) на дитину перед початком навчального року. Ця доплата призначається виключно тим сім’ям, які відповідають критеріям польської програми сімейної допомоги (“zasiłek rodzinny”). Таким чином, за умови схвалення обох заявок, загальна сума фінансування складатиме 400 злотих на одного учня.

Державна допомога не поширюється на дітей, які відвідують дитячі садки або підготовчі класи (так звана “zerówka”). Також виплати не передбачені для студентів вищих навчальних закладів.

Терміни та способи оформлення

Прийом заявок на отримання виплати за програмою “Dobry Start” триває до 30 листопада 2026 року. Процедура оформлення відбувається виключно в електронному форматі. Подати документи можна через такі канали:

• систему “eZUS“;
• мобільний застосунок “mZUS“;
• державний портал “Emp@tia“;
• сервіси інтернет-банкінгу.

У разі успішного подання заявки до кінця серпня, переказ коштів на банківський рахунок заявника відбудеться не пізніше 30 вересня.

Читайте також:

Грошова допомога для мікробізнесу: як ВПО отримати 2 600 доларів від Mercy Corps

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині за понад 22 мільйони гривень, виділені урядом у межах підготовки до опалювального сезону, планують встановити дві блочно-модульні котельні. Їх розмістять в Краматорському районі. Наразі триває розробка проєктної документації, а в експлуатацію об’єкти планують ввести до листопада.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили у Департаменті житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації.

Де на Донеччині встановлять модульні котельні за державні кошти

Донецька область отримає дві блочно-модульні котельні за кошти державного бюджету, виділені в межах урядових “Планів стійкості регіонів”. За інформацією департаменту, за рахунок понад 22 мільйонів гривень планують встановити дві блочно-модульні котельні загальною потужністю 5,6 МВт.

Обидва об’єкти мають розмістити на території Олександрівської селищної територіальної громади, Краматорського району. Наразі котельні ще не встановлені. Як зазначили в облдержадміністрації, станом на дату підготовки відповіді триває розробка проєктно-кошторисної документації, тому жоден із запланованих об’єктів ще не введений в експлуатацію.

Разом із тим частину державного фінансування вже використали. За даними Донецької ОДА, постачальнику перерахували попередню оплату у розмірі 7 млн 788 тис. грн. Орієнтовний строк введення котелень в експлуатацію — 1 листопада 2026 року, однак реалізація залежатиме від безпекової ситуації в регіоні.

Після запуску двох модульних котелень планують забезпечити теплопостачання:

• 26 багатоквартирних будинків;
• 9 закладів соціальної сфери;
• понад 3 900 споживачів.

Що відомо про фінансування підготовки Донеччини до зими

Нагадаємо, раніше начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомляв, що область отримає понад 22 мільйони гривень на встановлення модульних котелень у межах “Планів стійкості регіонів”. Загалом Кабінет Міністрів розподілив 3 мільярда гривень із резервного фонду державного бюджету на встановлення 216 блочно-модульних котелень у різних регіонах України для підготовки до опалювального сезону.

Водночас потреби Донеччини значно ширші. За оцінками уряду, оприлюдненими навесні 2026 року, реалізація Плану стійкості області потребує близько 1,98 млрд грн. Ці кошти передбачені на захист об’єктів критичної інфраструктури, встановлення резервних джерел тепла та електропостачання, а також інших заходів із підготовки регіону до зими.

До теми:

Як війна змінила агросектор Донеччини: що сталося з полями, урожаєм та посівами за чотири роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!