Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, та на Бахмутському напрямку. Фахівці присвятили спецвипуск для Бахмута.

Редакція «Бахмут. IN. UA» зібрала головні тези із висновку Інституту вивчення війни.

Критика наступальних операцій України необґрунтована

Українські сили святкують звільнення Кліщіївки та Андріївки, ці два населені пункти розташувалися на південь від Бахмута, але всі зусилля України спочатку з оборони, а тепер і з проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута стали об’єктом необґрунтованої критики. 

Втім у Інституті війни вважають інакше. На їх думку, оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової потужності, яка в іншому випадку була б доступна для посилення російської оборони на півдні України. 

Російські повітряно-десантні війська наразі обороняють район Бахмута, вони вважаються елітою військ у росії. Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву, який міг би бути використаний для зупинки основних українських контрнаступальних зусиль у Запорізькій області. 

Чи продовжуватимуть ЗСУ наступ на Бахмутському напрямку?

Продовження контрнаступу навколо Бахмута необхідне для того, щоб утримати російські сили в цьому районі. Нещодавня передислокація загону однієї окремої російської бригади ПДВ (ред. повітряно-десантних військ)  з-під Бахмута на південь України свідчить про те, що росіяни прагнуть повернути собі бойову міць, яку Україні у них відібрала.

Оборонні операції України в Бахмуті залучили елементи щонайменше однієї дивізії ПДВ, їх зафіксували біля Бахмута влітку 2022 року. Колишній російський офіцер Ігор Гіркін повідомив, що 137-й повітряно-десантний полк 106-ї повітряно-десантної дивізії діяв у Бахмуті разом із силами Вагнера з “початку” наступу Вагнера на Бахмут, імовірно, у червні 2022 року, коли почалася участь Вагнера в основних атаках на захоплення міста. Цей же 106 підрозділ рф діяв у Бахмуті аж до січня 2023 року.

Російські військові розгорнули додаткові підрозділи ПДВ у Бахмуті на початку та в середині травня 2023 року, незадовго до того, як покійний фінансист групи Вагнера Євген Пригожин оголосив, що сили Вагнера будуть виведені з Бахмута.

У квітні та на початку травня 2023 року темп боїв у Бахмуті знизився, оскільки російські війська завершили захоплення міста. Фінансист групи “Вагнера” Євген Пригожин оголосив про перемогу в Бахмуті 20 травня і заявив про намір вивести сили “Вагнера” з міста 25 травня. 25 травня Пригожин оголосив, що група “Вагнера” почала передавати свої позиції в Бахмуті Міністерству оборони Росії, і заявив, що “Вагнер” повністю вийде з міста 1 червня 2023 року. На заміну їм прийшли російські десантники.

Українські сили почали контрнаступальні операції в районі Бахмута майже одразу після відходу Вагнера. Росіяни були змушені зберегти сили ПДВ, які вже перебували там, і перекинути додаткові підкріплення до Бахмута. 

Україна почала контрнаступ на Бахмут та Запоріжжя одночасно

Після захоплення міста Вагнером близько 20 травня українські війська проводили постійні тактичні контратаки в Бахмуті та на його флангах. 4 червня Україна розпочала значний контрнаступ на Бахмут, в той самий день, коли розпочався великий контрнаступ на Запоріжжі, і протягом червня, липня та серпня проводила постійні та активні наступальні дії на північному та південному флангах Бахмута.

Ці постійні українські атаки під Бахмутом змусили залишатися під Бахмутом велику частину російських десантників. Російські військові не розгорнули б і не утримували б таку велику кількість елітних сил у Бахмуті, якби ЗСУ не розпочали широкомасштабні та ефективні контрнаступальні операції, які загрожували повернути місто, захоплене російськими військами з величезною ціною.

Російські джерела приписують частинам 98-ї повітряно-десантної дивізії – ймовірно, частинам 217-го повітряно-десантного полку – перемогу над українськими військами на північному фланзі Бахмута в липні 2023 року. Водночас щоб втримувати захоплені території – десантникам довелося залишатися в Бахмуті, їх не могли перекинути на інші фланги битви.

Той факт, що російське командування передислокувало ці сили ПДВ для утримання Бахмута, свідчить про те, що вони були б готові перекинутись до Запорізької області для захисту від основних українських контрнаступальних зусиль, якби українські операції не закріпили їх у районі Бахмута.

Які російські війська застрягли в Бахмуті завдяки українському контрнаступу?

• Обидва маневрені полки 106-ї повітряно-десантної дивізії;
• підрозділи 137-го полку;
• підрозділи 51-го полку;
• один з двох маневрених полків 98-ї повітряно-десантної дивізії;
• 217-й полк;
• підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 31-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 83-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Російські військові перекинули частини двох підрозділів десантників, які російське командування не залучало до Бахмута, для підтримки російської оборони в Запорізькій області.

Єдиними силами з-поміж десантників росіян, які не були задіяні в Бахмуті до червня-липня 2023 року, були частини 76-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла під Кремінною, 331-го повітряно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, що також діяла під Кремінною, 7-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській області, а також 45-ї гвардійської бригади спецпризначення, яка вже була задіяна в обороні південної частини України в районі Малої Токмачки ще на початку червня 2023 року.

Росіяни не мають достатньо резервів для другого взяття Бахмута

Начальник розвідки Кирило Буданов повідомив, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії почали “повільну” передислокацію з лінії Луганська до району на півдні України. 

Така передислокація регулярних мотострілецьких підрозділів, ймовірно, відображає той факт, що російські війська не мають достатньої кількості підрозділів ПДВ для перекидання. 

Всі російські полки і бригади ПДВ, які ще не перекинуті на південь, зосереджені в районі Бахмута.

Чому російські десантники такі важливі?

Тривалі контрнаступальні операції українських військ у районі Бахмута з весни 2023 року дозволили успішно зафіксувати на місці значну частину російських десантників. 

Це підвищило шанси України на операційний успіх на південному фронті, запобігши створенню там резерву росіян. Це значне досягнення, бо саме десантники є основним експедиційним військом Росії та найбільш мобільною бойовою силою. 

Українські дії під Бахмутом виснажили ці частини, позбавили їх можливості перегрупуватися і переозброюватися, а також не дозволили російському командуванню використати їх для формування резерву для захисту південного фронту. Концентрація будь-якої значної частини цих підрозділів ПДВ в районі Роботиного зробила б неможливим прорив українських військ через лінію фронту в цьому районі.

Бахмут став для росії фатальною помилкою

Українці скористалися тим, що росія зациклилася на оперативно незначущому місті Бахмут, щоб стягнути туди найякісніші мобільні російські резерви спочатку для завершення російського захоплення міста, а потім для утримання його проти українських контрнаступальних операцій, які розпочалися майже одразу після відступу сил Вагнера.

Передислокація росією всіх або більшості цих частин десантників для оборони на півдні України — принесла б росії набагато більше користі, ніж розгортання українських контрнаступальних сил від Бахмута до Запоріжжя. 

Російським військам у Запоріжжі не вистачає живої сили, необхідної для оборони всіх польових укріплень, які вони підготували.  

Що заважає українським військам швидше прориватися?

Українські сили не отримали б стільки користі, якби сконцентрували більшу частину своїх бойових сил на проривних діях. Цьому є декілька доказів:

• брак обладнання для розмінування;
• складність проведення операцій з розмінування в умовах атак російської авіації та вертольотів за підтримки потужної російської артилерії та протитанкових систем.

Збільшення кількості українських сил, які б долали такі труднощі, не покращило б суттєво шанси України. Крім того, російські оборонні позиції навколо Бахмута спочатку не були сильно заміновані, і тому, ймовірно, не привернули увагу багатьох обмежених українських саперів до цього району, принаймні на початковому етапі. 

Таким чином, перекидання більшої кількості українських сил на південь до добре захищених російських мінно-вибухових загороджень у Запоріжжі навряд чи могло суттєво вплинути на ефективність українських контрнаступів у цьому районі, тоді як відсутність такої великої кількості потенційних резервних сил Росії, ймовірно, дала Україні шанс досягти значних успіхів на півдні.

У висновку аналітики підсумували, що українські оборонні, а потім контрнаступальні операції навколо Бахмута мали обґрунтований ефект. ЗСУ вдалося притягнути сюди основну масу російських військ.

Українським військам, ймовірно, доведеться продовжувати жорсткий тиск навколо Бахмута, щоб утримувати там російські сили ПДВ, але цей тиск, ймовірно, буде вартий того, щоб запобігти швидкому перекиданню цих російських сил на південь Запорізької області для переозброєння і підготовки до зупинки вирішальних українських зусиль на цьому напрямку.

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

19 серпня 2026 року Україна та Росія провели обмін військовополоненими у форматі 103 на 103. У межах домовленостей сторони обмінялися 103 полоненими з кожного боку.

Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та президент Володимир Зеленський.

Обмін полоненими 19 серпня: що відомо

19 серпня Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими. Формат обміну — 103 на 103. У результаті Україна має отримати 103 своїх громадян, які перебували в російському полоні.

Після повернення в Україну звільнені з полону мають пройти необхідні процедури, зокрема медичний огляд та реабілітацію.

“Сьогодні за результатами перемовин Координаційний штаб за дорученням Президента провів перший етап чергового обміну полоненими. З російської неволі визволено 103 військовослужбовці. Більшість з них мають поранення та тяжкі захворювання”, —повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

Кого повернули додому під час обміну?

Серед визволених військовослужбовців — представники ЗСУ, Військово-Морських Сил, ТрО, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Окрім солдатів та сержантів, вдалося звільнити декількох офіцерів.

Звільнені воїни захищали країну на Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпропетровському та Сумському напрямках.

Наймолодший визволений сьогодні Захисник народився у 2000-му році. Вік найстаршого – 59 років. Обмін допомогли провести США та ОАЕ.

До теми:

• Кого звільнили з полону 5 лютого 2026 року: перші фото після повернення
• Обмін полоненими 23 липня: в Україну повертаються тяжкопоранені захисники
• Новий обмін 4 липня 2025 року: хто повернувся до України після російського полону
• Повернення додому: 15 фотографій українців після обміну 4 липня 2025 року
• Обмін полоненими 26 червня 2025 року: хто повернувся до України
• Новий обмін полоненими: кого вдалося повернути до України 20 червня
• Обмін 19 червня: звільнено українців з важкими пораненнями після 3 років у полоні
• З полону повернулися офіцери, молоді воїни та оборонці Маріуполя — обмін 14 червня
• Обмін полоненими 12 червня: Україна повернула важкопоранених військових
• Обмін 10 червня. Україна повернула важкопоранених захисників з російського полону
• Перші фото вдома: 35 світлин звільнених з полону українців
• Обмін полоненими 9 червня – 30 фото звільнених Героїв
• Обмін 1000 на 1000: імена всіх українців, які повернулися з полону. Повний список
• Обмін 307 на 307: Україна повернула додому ще три сотні людей. Хто серед звільнених
• 307 українських героїв повернулися додому: перші фото після полону
• Обмін полоненими 6 травня: хто повернувся додому з російського полону – офіційний список
• Повернення додому: перші фото звільнених з полону українських військових

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Начальник Бахмутської міської військової адміністрації підписав розпорядження про виділення понад 180 тисяч гривень на виплату одноразових грошових винагород представникам спортивної спільноти громади. Грошові премії розподілили між спортсменами та їхніми тренерами за високі результати на всеукраїнських змаганнях з неолімпійських видів спорту.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутським спортсменам та тренерам виплатили 180 тисяч гривень премії

Відповідно до офіційного розпорядження номер 240рр, загальна сума виділених бюджетних коштів складає 180 400 гривень. Гроші порівну розподілили на дві основні категорії отримувачів:

• 90 200 гривень спрямували на виплати спортсменам Бахмутської міської територіальної громади;
• 90 200 гривень призначили для виплати винагород місцевим тренерам за підготовку учасників змагань.

Фінансове управління Бахмутської міської ради вже отримало офіційне доручення виділити вказаний обсяг коштів Управлінню з питань фізичної культури та спорту. Забезпечити безпосереднє нарахування та видачу винагород спортсменам і тренерам має Управління з питань фізичної культури та спорту.

Розподіл виплат серед спортсменів

У затвердженому списку спортсменів фігурують представники неолімпійських видів спорту, які брали участь у чемпіонатах України з боротьби на поясах Алиш, сумо, пляжної боротьби, кікбоксингу WAKO, українського рукопашу “Спас” та класичного пауерліфтингу. Отримувачів грошових винагород розділили на дві підгрупи за віковим критерієм:

• молодь, юніори, юнаки та кадети — до цієї категорії увійшли шістнадцять спортсменів, які посіли призові місця на профільних змаганнях;
• дорослі учасники — до цієї категорії зараховано десятьох спортсменів, які виступали у старших вагових та вікових групах.

Серед категорії молоді та юнацтва фінансові нагороди призначили Вікторії Васильєвій, Мирону Васильєву, Артему Дядюку, Артему Коньці, Руслану Коритіну, Валентині Лещинськи, Софії Рудковській, Анастасії Савушкіній, Владиславу Ставицькому, Івану Трунову та Алану Фатєєву. Найбільшу суму у цій категорії отримала Софія Рудковська — її винагорода за чотири призові місця на чемпіонаті України із сумо становить 8 800 гривень. Виплата Владислава Ставицького за перше та два других місця на цьому ж чемпіонаті сягає 7 100 гривень.

У категорії дорослих спортсменів премії нарахували Олександру Вересюку, Олександру Козирєву, Валентині Лещинськи, Єлизаветі Моренко, Галині Разгоновій та Крістіні Фатєєвій. Загальна сума винагороди Олександра Вересюка за призові місця на чемпіонатах із сумо, пляжної боротьби та боротьби на поясах складає 12 200 гривень. Єлизавета Моренко отримала 7 400 гривень за досягнення у дисциплінах боротьба на поясах та сумо.

Розподіл виплат серед тренерського складу

До офіційного списку тренерів, яким призначені одноразові грошові винагороди, увійшли п’ять фахівців Бахмутської громади:

• Леонід Казаріз — отримав 2 300 гривень за підготовку спортсмена, який посів друге місце на чемпіонаті України з кікбоксингу WAKO;
• Катерина Любченко — сума винагороди склала 1 150 гривень за роботу зі срібним призером чемпіонату з класичного пауерліфтингу;
• Сергій Любченко — отримав 1 150 гривень за підготовку спортсмена з класичного пауерліфтингу у дисципліні станова тяга;
• Ольга Митник — загальна сума виплати становить 7 200 гривень за підготовку двох призерів чемпіонату України із сумо у юнацькій та дорослій категоріях;
• Олег Рева — отримав 78 400 гривень за результативну підготовку низки спортсменів, які масово посіли призові місця на чемпіонатах із сумо, боротьби на поясах, пляжної боротьби та українського рукопашу “Спас”.

Читайте також:

Програма збереження культури Бахмута на 2027-2029 роки: розпочалося громадське обговорення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!