Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, та на Бахмутському напрямку. Фахівці присвятили спецвипуск для Бахмута.

Редакція «Бахмут. IN. UA» зібрала головні тези із висновку Інституту вивчення війни.

Критика наступальних операцій України необґрунтована

Українські сили святкують звільнення Кліщіївки та Андріївки, ці два населені пункти розташувалися на південь від Бахмута, але всі зусилля України спочатку з оборони, а тепер і з проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута стали об’єктом необґрунтованої критики. 

Втім у Інституті війни вважають інакше. На їх думку, оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової потужності, яка в іншому випадку була б доступна для посилення російської оборони на півдні України. 

Російські повітряно-десантні війська наразі обороняють район Бахмута, вони вважаються елітою військ у росії. Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву, який міг би бути використаний для зупинки основних українських контрнаступальних зусиль у Запорізькій області. 

Чи продовжуватимуть ЗСУ наступ на Бахмутському напрямку?

Продовження контрнаступу навколо Бахмута необхідне для того, щоб утримати російські сили в цьому районі. Нещодавня передислокація загону однієї окремої російської бригади ПДВ (ред. повітряно-десантних військ)  з-під Бахмута на південь України свідчить про те, що росіяни прагнуть повернути собі бойову міць, яку Україні у них відібрала.

Оборонні операції України в Бахмуті залучили елементи щонайменше однієї дивізії ПДВ, їх зафіксували біля Бахмута влітку 2022 року. Колишній російський офіцер Ігор Гіркін повідомив, що 137-й повітряно-десантний полк 106-ї повітряно-десантної дивізії діяв у Бахмуті разом із силами Вагнера з “початку” наступу Вагнера на Бахмут, імовірно, у червні 2022 року, коли почалася участь Вагнера в основних атаках на захоплення міста. Цей же 106 підрозділ рф діяв у Бахмуті аж до січня 2023 року.

Російські військові розгорнули додаткові підрозділи ПДВ у Бахмуті на початку та в середині травня 2023 року, незадовго до того, як покійний фінансист групи Вагнера Євген Пригожин оголосив, що сили Вагнера будуть виведені з Бахмута.

У квітні та на початку травня 2023 року темп боїв у Бахмуті знизився, оскільки російські війська завершили захоплення міста. Фінансист групи “Вагнера” Євген Пригожин оголосив про перемогу в Бахмуті 20 травня і заявив про намір вивести сили “Вагнера” з міста 25 травня. 25 травня Пригожин оголосив, що група “Вагнера” почала передавати свої позиції в Бахмуті Міністерству оборони Росії, і заявив, що “Вагнер” повністю вийде з міста 1 червня 2023 року. На заміну їм прийшли російські десантники.

Українські сили почали контрнаступальні операції в районі Бахмута майже одразу після відходу Вагнера. Росіяни були змушені зберегти сили ПДВ, які вже перебували там, і перекинути додаткові підкріплення до Бахмута. 

Україна почала контрнаступ на Бахмут та Запоріжжя одночасно

Після захоплення міста Вагнером близько 20 травня українські війська проводили постійні тактичні контратаки в Бахмуті та на його флангах. 4 червня Україна розпочала значний контрнаступ на Бахмут, в той самий день, коли розпочався великий контрнаступ на Запоріжжі, і протягом червня, липня та серпня проводила постійні та активні наступальні дії на північному та південному флангах Бахмута.

Ці постійні українські атаки під Бахмутом змусили залишатися під Бахмутом велику частину російських десантників. Російські військові не розгорнули б і не утримували б таку велику кількість елітних сил у Бахмуті, якби ЗСУ не розпочали широкомасштабні та ефективні контрнаступальні операції, які загрожували повернути місто, захоплене російськими військами з величезною ціною.

Російські джерела приписують частинам 98-ї повітряно-десантної дивізії – ймовірно, частинам 217-го повітряно-десантного полку – перемогу над українськими військами на північному фланзі Бахмута в липні 2023 року. Водночас щоб втримувати захоплені території – десантникам довелося залишатися в Бахмуті, їх не могли перекинути на інші фланги битви.

Той факт, що російське командування передислокувало ці сили ПДВ для утримання Бахмута, свідчить про те, що вони були б готові перекинутись до Запорізької області для захисту від основних українських контрнаступальних зусиль, якби українські операції не закріпили їх у районі Бахмута.

Які російські війська застрягли в Бахмуті завдяки українському контрнаступу?

• Обидва маневрені полки 106-ї повітряно-десантної дивізії;
• підрозділи 137-го полку;
• підрозділи 51-го полку;
• один з двох маневрених полків 98-ї повітряно-десантної дивізії;
• 217-й полк;
• підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 31-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 83-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Російські військові перекинули частини двох підрозділів десантників, які російське командування не залучало до Бахмута, для підтримки російської оборони в Запорізькій області.

Єдиними силами з-поміж десантників росіян, які не були задіяні в Бахмуті до червня-липня 2023 року, були частини 76-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла під Кремінною, 331-го повітряно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, що також діяла під Кремінною, 7-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській області, а також 45-ї гвардійської бригади спецпризначення, яка вже була задіяна в обороні південної частини України в районі Малої Токмачки ще на початку червня 2023 року.

Росіяни не мають достатньо резервів для другого взяття Бахмута

Начальник розвідки Кирило Буданов повідомив, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії почали “повільну” передислокацію з лінії Луганська до району на півдні України. 

Така передислокація регулярних мотострілецьких підрозділів, ймовірно, відображає той факт, що російські війська не мають достатньої кількості підрозділів ПДВ для перекидання. 

Всі російські полки і бригади ПДВ, які ще не перекинуті на південь, зосереджені в районі Бахмута.

Чому російські десантники такі важливі?

Тривалі контрнаступальні операції українських військ у районі Бахмута з весни 2023 року дозволили успішно зафіксувати на місці значну частину російських десантників. 

Це підвищило шанси України на операційний успіх на південному фронті, запобігши створенню там резерву росіян. Це значне досягнення, бо саме десантники є основним експедиційним військом Росії та найбільш мобільною бойовою силою. 

Українські дії під Бахмутом виснажили ці частини, позбавили їх можливості перегрупуватися і переозброюватися, а також не дозволили російському командуванню використати їх для формування резерву для захисту південного фронту. Концентрація будь-якої значної частини цих підрозділів ПДВ в районі Роботиного зробила б неможливим прорив українських військ через лінію фронту в цьому районі.

Бахмут став для росії фатальною помилкою

Українці скористалися тим, що росія зациклилася на оперативно незначущому місті Бахмут, щоб стягнути туди найякісніші мобільні російські резерви спочатку для завершення російського захоплення міста, а потім для утримання його проти українських контрнаступальних операцій, які розпочалися майже одразу після відступу сил Вагнера.

Передислокація росією всіх або більшості цих частин десантників для оборони на півдні України — принесла б росії набагато більше користі, ніж розгортання українських контрнаступальних сил від Бахмута до Запоріжжя. 

Російським військам у Запоріжжі не вистачає живої сили, необхідної для оборони всіх польових укріплень, які вони підготували.  

Що заважає українським військам швидше прориватися?

Українські сили не отримали б стільки користі, якби сконцентрували більшу частину своїх бойових сил на проривних діях. Цьому є декілька доказів:

• брак обладнання для розмінування;
• складність проведення операцій з розмінування в умовах атак російської авіації та вертольотів за підтримки потужної російської артилерії та протитанкових систем.

Збільшення кількості українських сил, які б долали такі труднощі, не покращило б суттєво шанси України. Крім того, російські оборонні позиції навколо Бахмута спочатку не були сильно заміновані, і тому, ймовірно, не привернули увагу багатьох обмежених українських саперів до цього району, принаймні на початковому етапі. 

Таким чином, перекидання більшої кількості українських сил на південь до добре захищених російських мінно-вибухових загороджень у Запоріжжі навряд чи могло суттєво вплинути на ефективність українських контрнаступів у цьому районі, тоді як відсутність такої великої кількості потенційних резервних сил Росії, ймовірно, дала Україні шанс досягти значних успіхів на півдні.

У висновку аналітики підсумували, що українські оборонні, а потім контрнаступальні операції навколо Бахмута мали обґрунтований ефект. ЗСУ вдалося притягнути сюди основну масу російських військ.

Українським військам, ймовірно, доведеться продовжувати жорсткий тиск навколо Бахмута, щоб утримувати там російські сили ПДВ, але цей тиск, ймовірно, буде вартий того, щоб запобігти швидкому перекиданню цих російських сил на південь Запорізької області для переозброєння і підготовки до зупинки вирішальних українських зусиль на цьому напрямку.

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Щороку тисячі абітурієнтів обирають львівські університети через їхню сильну академічну базу і широкий вибір спеціальностей. Якщо ви плануєте вступ до Львова у 2026 році, варто заздалегідь ознайомитися з умовами вступу та обрати найкращий заклад.

Редакція Бахмут IN.UA публікує добірку п’яти найкращих університетів Львова.

Інформація про вступ 2026

У вступній кампанії 2026 року зберігатимуться основні принципи попередніх років. Основою для вступу залишається національний мультипредметний тест (НМТ), результати якого використовують для конкурсного відбору до більшості університетів, зокрема і для тих, хто планує вступ до Львова.

Заяви на вступ до університету абітурієнти мають подавати онлайн через електронний кабінет вступника. У 2026 році очікується можливість подати до 20 заяв.

У 2026 році передбачені пільгові умови для окремих категорій вступників:

• ВПО;
• абітурієнти з тимчасово окупованих територій;
• діти учасників бойових дій та їхні діти;
• діти загиблих військовослужбовців;
• діти-сироти;
• діти з інвалідністю.

Для них можуть діятимуть спрощені умови вступу та передбачені квоти.

Огляд 5 університетів Львова для вступу у 2026 році

Львівський торговельно-економічний університет

Львівський торговельно-економічний університет — це один із лідерів у сфері економічної освіти. Університет пропонує 13 спеціальностей для бакалаврів, і 12 — для магістрів. Тут готують фахівців із фінансів, маркетингу, менеджменту та підприємництва. 

Університет робить ставку на сучасні навички: студенти працюють із реальними кейсами, беруть участь у бізнес-процесах та проходять стажування у компаніях-партнерах.

Переваги навчання у Львівському торговельно-економічному університеті:

• стажування та співпраця з бізнесом;
• затребувані на ринку праці спеціальності;
• участь у студентів у міжнародних програмах;
• сучасні підходи до навчання з використанням цифрових інструментів і бізнес-симуляцій.

Університет забезпечує студентів гуртожитком і сприяє працевлаштуванню випускників.

Це хороший вибір для тих, хто планує кар’єру у бізнесі чи торгівлі.

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Навчання у Львові у 2026 році обирають чимало абітурієнтів. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького — це один із профільних закладів вищої освіти України.

Університет у Львові готує фахівців на різних рівнях – від бакалавра до доктора філософії та доктора наук. Освітній процес забезпечують 10 факультетів, які охоплюють як класичні для університету спеціальності, так і сучасні міждисциплінарні напрями, актуальні для відновлення економіки та розвитку країни. Інфраструктура університету сформована як повноцінне студентське середовище. Навчання відбувається на базі двох кампусів – у місті Львові (вул. Пекарська, 50) та в місті Дубляни. Для студентів з інших регіонів передбачено гуртожитки.

Сьогодні тут навчається молодь з різних куточків України, зокрема внутрішньо переміщені особи, які через війну були змушені змінити місце проживання.  підтримка ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх родин. Також в університеті діє Центр ветеранського розвитку, який займається навчанням, перепідготовкою та інтеграцією у цивільне життя. 

Крім того, якщо ви не знаєте, що робити, якщо не вступили в університет, то заклад є учасником державного експериментального проєкту “Відкритий шлях до вищої освіти”, у межах якого реалізується підготовча програма – “нульовий курс”.

Цей курс триває 4 місяці та допомагає системно підготуватися до НМТ, оновити знання з базових предметів і поступово адаптуватися до навчання у вищій школі. Програма включає українську мову, математику, історію України та один предмет на вибір. Особливо актуальною ця можливість є для жителів територій бойових дій або тимчасово окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, військовослужбовців, а також тих, хто не мав можливості скласти або успішно скласти НМТ.

Після завершення навчання учасники можуть отримати додаткові бали до конкурсного бала при вступі до університету (за визначених умов), що суттєво підвищує їхні шанси на зарахування. Детальніше про умови участі та реєстрацію можна дізнатися за посиланням: https://pk.lvet.edu.ua/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Львівський національний університет — це один із найпрестижніших закладів вищої освіти України, який стабільно входить у рейтинги найкращих.

Серед переваги вступу до Львівського національного університету можна виокремити широкий вибір спеціальностей та можливість взяти участь у міжнародних програмах обміну. Діяльність університету побудована на засадах збереження української культури і традицій, розвитку національної свідомості та ідентичності.

Український католицький університет

Український католицький університет — це приватний заклад вищої освіти, який не отримує державного фінансування і працює завдяки донатам  жертводавців і меценатів, а також коштом навчальних внесків студентів. Університет став одним із перших, хто почав розвивати культуру благодійництва в Україні та залучив до співпраці понад 20 тисяч жертводавців з усього світу. 

Університет спирається на християнські цінності, інновації та підприємливий підхід. Серед його переваг можна виокремити інноваційні програми навчання, впровадження європейських стандартів навчання, якісну ІТ- та гуманітарну освіту.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького — це один із найкращих закладів освіти для тих, хто планує кар’єру в медицині. 

Підготовка студентів ЛНМУ проводиться на клінічних кафедрах, які розташовані в 50 лікувально-профілактичних закладах Львова, Луцька, Рівного, Трускавця. Університет також має власну клінічну базу — Стоматологічний медичний центр.

Серед переваг навчання у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького можна виокремити сильну клінічну базу для практичного навчання, сучасні умови навчання, можливість практики у найкращих лікувальних закладах України.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Аналітичний проєкт DeepState повідомляє, що ситуація навколо Костянтинівки розвивається за найбільш складним сценарієм. Російські війська вийшли на околиці міста з різних боків, здійснюють активний тиск та поступово просочуються вглиб населеного пункту.

Детальніше про ситуацію навколо Костянтинівки, а також на інших ділянках фронту — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація у Костянтинівці: оцінка аналітиків

За даними аналітиків DeepState, поблизу Костянтинівки фіксується присутність російської піхоти зі східної частини через Новодмитрівку, а також з боку Берестка та Іллінівки. Після виходу на необхідні рубежі російська армія переходить до тривалого поглинання міста, частково повторюючи сценарій боїв за Покровськ. Наразі російські підрозділи намагаються вийти до північної частини міста, щоб перекрити постачання до центральних та південних районів. Для цього вони застосовують тактику фізичного проникнення піхоти, влаштування засідок та координації пілотів безпілотників для вогневого контролю.

Одночасно з піхотними штурмами населений пункт зазнає масштабних руйнувань. Аналітики вказують, що Костянтинівка є своєрідними “воротами” до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Перехід міста під контроль противника кардинально змінить логістику для українських підрозділів. У такому разі наступною ціллю може стати Дружківка, яка має важливе логістичне значення, а перебування у Краматорську стане небезпечним через загрозу ударів з безпілотників. Подальші наступальні дії російських військ можуть також розгорнутися південніше від Лимана, на відрізку від Миколаївки до Малинівки.

Ситуація на фронті: дані Генерального штабу

Найбільше атак протягом минулої доби зафіксували на Покровському напрямку. Їхня кількість зросла з 25 до 40. Українські військові зупинили штурмові дії в районах Родинського, Новоолександрівки, Шевченка, Котлиного, Удачного та в бік Дорожнього, Василівки, Філії, Нового Шахового, Вільного, Кучерового Яру, Білицького, Никанорівки і Нового Донбасу.

На Лиманському напрямку інтенсивність боїв дещо знизилася з 23 до 20 зіткнень. Російські підрозділи намагалися прорвати оборону біля Зарічного, Андріївки, Дробишевого, Лимана, Діброви, Озерного та в напрямку Шийківки, Новоєгорівки, Твердохлібового.

На Костянтинівському напрямку кількість атак зросла з 12 до 15. Бойові дії точилися поблизу Клебан-Бика, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки та в напрямку Костянтинівки, Миколайпілля і Довгої Балки.

На Слов’янському напрямку зафіксовано 13 штурмів, що на один більше, ніж напередодні. Зіткнення відбувалися біля Калеників, Закітного та в бік Різниківки, Кривої Луки, Миколаївки і Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку російські війська здійснили одну штурмову дію поблизу Часового Яру.

Втрати

За минулу добу росіяни втратили 1260 осіб особового складу. Українські захисники також знищили таку військову техніку противника:

• 2 052 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 486 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 51 артилерійську систему;
• 10 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 танків;
• 7 бойових броньованих машин;
• 3 одиниці спеціальної техніки;
• 2 реактивні системи залпового вогню.

Читайте також:

Росіяни намагаються атакувати в бік Добропілля — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!