Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, та на Бахмутському напрямку. Фахівці присвятили спецвипуск для Бахмута.

Редакція «Бахмут. IN. UA» зібрала головні тези із висновку Інституту вивчення війни.

Критика наступальних операцій України необґрунтована

Українські сили святкують звільнення Кліщіївки та Андріївки, ці два населені пункти розташувалися на південь від Бахмута, але всі зусилля України спочатку з оборони, а тепер і з проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута стали об’єктом необґрунтованої критики. 

Втім у Інституті війни вважають інакше. На їх думку, оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової потужності, яка в іншому випадку була б доступна для посилення російської оборони на півдні України. 

Російські повітряно-десантні війська наразі обороняють район Бахмута, вони вважаються елітою військ у росії. Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву, який міг би бути використаний для зупинки основних українських контрнаступальних зусиль у Запорізькій області. 

Чи продовжуватимуть ЗСУ наступ на Бахмутському напрямку?

Продовження контрнаступу навколо Бахмута необхідне для того, щоб утримати російські сили в цьому районі. Нещодавня передислокація загону однієї окремої російської бригади ПДВ (ред. повітряно-десантних військ)  з-під Бахмута на південь України свідчить про те, що росіяни прагнуть повернути собі бойову міць, яку Україні у них відібрала.

Оборонні операції України в Бахмуті залучили елементи щонайменше однієї дивізії ПДВ, їх зафіксували біля Бахмута влітку 2022 року. Колишній російський офіцер Ігор Гіркін повідомив, що 137-й повітряно-десантний полк 106-ї повітряно-десантної дивізії діяв у Бахмуті разом із силами Вагнера з “початку” наступу Вагнера на Бахмут, імовірно, у червні 2022 року, коли почалася участь Вагнера в основних атаках на захоплення міста. Цей же 106 підрозділ рф діяв у Бахмуті аж до січня 2023 року.

Російські військові розгорнули додаткові підрозділи ПДВ у Бахмуті на початку та в середині травня 2023 року, незадовго до того, як покійний фінансист групи Вагнера Євген Пригожин оголосив, що сили Вагнера будуть виведені з Бахмута.

У квітні та на початку травня 2023 року темп боїв у Бахмуті знизився, оскільки російські війська завершили захоплення міста. Фінансист групи “Вагнера” Євген Пригожин оголосив про перемогу в Бахмуті 20 травня і заявив про намір вивести сили “Вагнера” з міста 25 травня. 25 травня Пригожин оголосив, що група “Вагнера” почала передавати свої позиції в Бахмуті Міністерству оборони Росії, і заявив, що “Вагнер” повністю вийде з міста 1 червня 2023 року. На заміну їм прийшли російські десантники.

Українські сили почали контрнаступальні операції в районі Бахмута майже одразу після відходу Вагнера. Росіяни були змушені зберегти сили ПДВ, які вже перебували там, і перекинути додаткові підкріплення до Бахмута. 

Україна почала контрнаступ на Бахмут та Запоріжжя одночасно

Після захоплення міста Вагнером близько 20 травня українські війська проводили постійні тактичні контратаки в Бахмуті та на його флангах. 4 червня Україна розпочала значний контрнаступ на Бахмут, в той самий день, коли розпочався великий контрнаступ на Запоріжжі, і протягом червня, липня та серпня проводила постійні та активні наступальні дії на північному та південному флангах Бахмута.

Ці постійні українські атаки під Бахмутом змусили залишатися під Бахмутом велику частину російських десантників. Російські військові не розгорнули б і не утримували б таку велику кількість елітних сил у Бахмуті, якби ЗСУ не розпочали широкомасштабні та ефективні контрнаступальні операції, які загрожували повернути місто, захоплене російськими військами з величезною ціною.

Російські джерела приписують частинам 98-ї повітряно-десантної дивізії – ймовірно, частинам 217-го повітряно-десантного полку – перемогу над українськими військами на північному фланзі Бахмута в липні 2023 року. Водночас щоб втримувати захоплені території – десантникам довелося залишатися в Бахмуті, їх не могли перекинути на інші фланги битви.

Той факт, що російське командування передислокувало ці сили ПДВ для утримання Бахмута, свідчить про те, що вони були б готові перекинутись до Запорізької області для захисту від основних українських контрнаступальних зусиль, якби українські операції не закріпили їх у районі Бахмута.

Які російські війська застрягли в Бахмуті завдяки українському контрнаступу?

• Обидва маневрені полки 106-ї повітряно-десантної дивізії;
• підрозділи 137-го полку;
• підрозділи 51-го полку;
• один з двох маневрених полків 98-ї повітряно-десантної дивізії;
• 217-й полк;
• підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 31-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 83-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Російські військові перекинули частини двох підрозділів десантників, які російське командування не залучало до Бахмута, для підтримки російської оборони в Запорізькій області.

Єдиними силами з-поміж десантників росіян, які не були задіяні в Бахмуті до червня-липня 2023 року, були частини 76-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла під Кремінною, 331-го повітряно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, що також діяла під Кремінною, 7-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській області, а також 45-ї гвардійської бригади спецпризначення, яка вже була задіяна в обороні південної частини України в районі Малої Токмачки ще на початку червня 2023 року.

Росіяни не мають достатньо резервів для другого взяття Бахмута

Начальник розвідки Кирило Буданов повідомив, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії почали “повільну” передислокацію з лінії Луганська до району на півдні України. 

Така передислокація регулярних мотострілецьких підрозділів, ймовірно, відображає той факт, що російські війська не мають достатньої кількості підрозділів ПДВ для перекидання. 

Всі російські полки і бригади ПДВ, які ще не перекинуті на південь, зосереджені в районі Бахмута.

Чому російські десантники такі важливі?

Тривалі контрнаступальні операції українських військ у районі Бахмута з весни 2023 року дозволили успішно зафіксувати на місці значну частину російських десантників. 

Це підвищило шанси України на операційний успіх на південному фронті, запобігши створенню там резерву росіян. Це значне досягнення, бо саме десантники є основним експедиційним військом Росії та найбільш мобільною бойовою силою. 

Українські дії під Бахмутом виснажили ці частини, позбавили їх можливості перегрупуватися і переозброюватися, а також не дозволили російському командуванню використати їх для формування резерву для захисту південного фронту. Концентрація будь-якої значної частини цих підрозділів ПДВ в районі Роботиного зробила б неможливим прорив українських військ через лінію фронту в цьому районі.

Бахмут став для росії фатальною помилкою

Українці скористалися тим, що росія зациклилася на оперативно незначущому місті Бахмут, щоб стягнути туди найякісніші мобільні російські резерви спочатку для завершення російського захоплення міста, а потім для утримання його проти українських контрнаступальних операцій, які розпочалися майже одразу після відступу сил Вагнера.

Передислокація росією всіх або більшості цих частин десантників для оборони на півдні України — принесла б росії набагато більше користі, ніж розгортання українських контрнаступальних сил від Бахмута до Запоріжжя. 

Російським військам у Запоріжжі не вистачає живої сили, необхідної для оборони всіх польових укріплень, які вони підготували.  

Що заважає українським військам швидше прориватися?

Українські сили не отримали б стільки користі, якби сконцентрували більшу частину своїх бойових сил на проривних діях. Цьому є декілька доказів:

• брак обладнання для розмінування;
• складність проведення операцій з розмінування в умовах атак російської авіації та вертольотів за підтримки потужної російської артилерії та протитанкових систем.

Збільшення кількості українських сил, які б долали такі труднощі, не покращило б суттєво шанси України. Крім того, російські оборонні позиції навколо Бахмута спочатку не були сильно заміновані, і тому, ймовірно, не привернули увагу багатьох обмежених українських саперів до цього району, принаймні на початковому етапі. 

Таким чином, перекидання більшої кількості українських сил на південь до добре захищених російських мінно-вибухових загороджень у Запоріжжі навряд чи могло суттєво вплинути на ефективність українських контрнаступів у цьому районі, тоді як відсутність такої великої кількості потенційних резервних сил Росії, ймовірно, дала Україні шанс досягти значних успіхів на півдні.

У висновку аналітики підсумували, що українські оборонні, а потім контрнаступальні операції навколо Бахмута мали обґрунтований ефект. ЗСУ вдалося притягнути сюди основну масу російських військ.

Українським військам, ймовірно, доведеться продовжувати жорсткий тиск навколо Бахмута, щоб утримувати там російські сили ПДВ, але цей тиск, ймовірно, буде вартий того, щоб запобігти швидкому перекиданню цих російських сил на південь Запорізької області для переозброєння і підготовки до зупинки вирішальних українських зусиль на цьому напрямку.

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З 1 серпня 2026 року іспанська залізнична компанія “Renfe” запускає міжнародний нічний поїзд, який курсуватиме між Перемишлем та Франкфуртом-на-Майні. Для пасажирів з України передбачені стикувальні рейси від “Укрзалізниці”.

Детальніше про це розповіли в пресслужбі “Укрзалізниці”.

Новий залізничний маршрут до Німеччини

Поїзд здійснюватиме рейси щодня територією Польщі, Чехії та Німеччини. Маршрут включає зупинки в Остраві, Празі, Бад-Шандау, Вайсенфельсі, Наумбурзі, Апольді, Готі, Айзенаху, Ганау та Оффенбаху.

Для здійснення пересадки на новий рейс у Перемишлі українці зможуть скористатися п’ятьма поїздами “Укрзалізниці”:

• №51/52 Київ – Перемишль;
• №31/32 Запоріжжя/Дніпро – Перемишль;
• №69/70 Кременчук – Перемишль;
• №35/36 Одеса – Перемишль;
• №89/90 Київ – Перемишль.

Графік руху

Відправлення з Перемишля відбуватиметься о 12:04, а прибуття до Франкфурта-на-Майні — о 07:22 наступного дня. У зворотному напрямку поїзд виїжджатиме о 15:03 та прибуватиме до кінцевої станції у Перемишлі об 11:25.

До складу поїзда входять сидячі вагони першого і другого класів, а також спальні вагони категорії “Economy Sleeper”. Спальні купе розраховані на розміщення від одного до чотирьох пасажирів та обладнані кондиціонерами, розетками і безкоштовним доступом до інтернету. У вартість спального місця також входить сніданок.

Ціни на квитки у сидячих вагонах стартують від 15 євро (765 гривень), у спальних — від 37,50 євро (1914 гривень).

Читайте також:

Як купити квиток на потяг у піковий період: поради “Укрзалізниці”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні військовослужбовці мають право на перетин державного кордону під час відпустки, лікування або службового відрядження. Процедура виїзду чітко регламентована, вимагає дотримання встановленого алгоритму дій та підготовки повного пакета документів, який командування розглядає індивідуально.

Детальніше про те, які документи потрібні для виїзду — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що потрібно для виїзду військовослужбовців за кордон

Для отримання дозволу на поїздку військовослужбовець зобов’язаний завчасно, щонайменше за три тижні до дати виїзду, подати рапорт на ім’я командира військової частини. У документі фіксуються конкретні дати виїзду та повернення, місто і точна адреса перебування за кордоном, транспорт для подорожі, а також обраний пункт пропуску через державний кордон.

Разом із рапортом подаються документи на підтвердження мети поїздки. Оскільки основною законною підставою є сімейні обставини, зокрема зустріч із родиною, яка тимчасово перебуває за кордоном, необхідно надати свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей та посвідки про їхній тимчасовий захист за межами України. Законодавство дозволяє додавати до відпустки дні, необхідні на дорогу, що узгоджується на етапі розгляду рапорту. Після ухвалення позитивного рішення командир видає наказ, а відповідний дозвіл вноситься до відпускного квитка військовослужбовця.

Документи для перетину кордону під час відпустки

Успішний перетин кордону залежить від наявності повного пакета документів, відсутність яких стає підставою для відмови. На пункті пропуску прикордонникам необхідно пред’явити:

• чинний закордонний паспорт;
• документ для посвідчення особи військовослужбовця (військовий квиток або посвідчення офіцера);
• відпускний квиток із вказаним місцем перебування та дозволом на виїзд;
• витяг із наказу про надання відпустки та права залишити територію України.

Пакет документів для виїзду на лікування

Окремий порядок діє для військовослужбовців, які отримали поранення під час бойових дій та потребують медичної допомоги за кордоном. Для перетину кордону у таких випадках потрібен внутрішній або закордонний паспорт громадянина України, офіційний медичний висновок про необхідність лікування за кордоном, а також лист Міністерства охорони здоров’я України з погодженням направлення до іноземного медичного закладу.

Правила оформлення закордонних відряджень

У квітні 2026 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до правил перетину державного кордону, розширивши перелік посадових осіб, які ухвалюють рішення про закордонні відрядження військовослужбовців Збройних Сил. Згідно з новою постановою, пропуск здійснюватиметься на підставі рішень заступників Міністра оборони.

До ухвалення цих змін дозвіл на виїзд для виконання завдань у сфері безпеки і оборони надавався виключно за рішенням Міністра оборони, керівників інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення або розвідувальних органів.

Читайте також:

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!