Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, та на Бахмутському напрямку. Фахівці присвятили спецвипуск для Бахмута.

Редакція «Бахмут. IN. UA» зібрала головні тези із висновку Інституту вивчення війни.

Критика наступальних операцій України необґрунтована

Українські сили святкують звільнення Кліщіївки та Андріївки, ці два населені пункти розташувалися на південь від Бахмута, але всі зусилля України спочатку з оборони, а тепер і з проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута стали об’єктом необґрунтованої критики. 

Втім у Інституті війни вважають інакше. На їх думку, оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової потужності, яка в іншому випадку була б доступна для посилення російської оборони на півдні України. 

Російські повітряно-десантні війська наразі обороняють район Бахмута, вони вважаються елітою військ у росії. Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву, який міг би бути використаний для зупинки основних українських контрнаступальних зусиль у Запорізькій області. 

Чи продовжуватимуть ЗСУ наступ на Бахмутському напрямку?

Продовження контрнаступу навколо Бахмута необхідне для того, щоб утримати російські сили в цьому районі. Нещодавня передислокація загону однієї окремої російської бригади ПДВ (ред. повітряно-десантних військ)  з-під Бахмута на південь України свідчить про те, що росіяни прагнуть повернути собі бойову міць, яку Україні у них відібрала.

Оборонні операції України в Бахмуті залучили елементи щонайменше однієї дивізії ПДВ, їх зафіксували біля Бахмута влітку 2022 року. Колишній російський офіцер Ігор Гіркін повідомив, що 137-й повітряно-десантний полк 106-ї повітряно-десантної дивізії діяв у Бахмуті разом із силами Вагнера з “початку” наступу Вагнера на Бахмут, імовірно, у червні 2022 року, коли почалася участь Вагнера в основних атаках на захоплення міста. Цей же 106 підрозділ рф діяв у Бахмуті аж до січня 2023 року.

Російські військові розгорнули додаткові підрозділи ПДВ у Бахмуті на початку та в середині травня 2023 року, незадовго до того, як покійний фінансист групи Вагнера Євген Пригожин оголосив, що сили Вагнера будуть виведені з Бахмута.

У квітні та на початку травня 2023 року темп боїв у Бахмуті знизився, оскільки російські війська завершили захоплення міста. Фінансист групи “Вагнера” Євген Пригожин оголосив про перемогу в Бахмуті 20 травня і заявив про намір вивести сили “Вагнера” з міста 25 травня. 25 травня Пригожин оголосив, що група “Вагнера” почала передавати свої позиції в Бахмуті Міністерству оборони Росії, і заявив, що “Вагнер” повністю вийде з міста 1 червня 2023 року. На заміну їм прийшли російські десантники.

Українські сили почали контрнаступальні операції в районі Бахмута майже одразу після відходу Вагнера. Росіяни були змушені зберегти сили ПДВ, які вже перебували там, і перекинути додаткові підкріплення до Бахмута. 

Україна почала контрнаступ на Бахмут та Запоріжжя одночасно

Після захоплення міста Вагнером близько 20 травня українські війська проводили постійні тактичні контратаки в Бахмуті та на його флангах. 4 червня Україна розпочала значний контрнаступ на Бахмут, в той самий день, коли розпочався великий контрнаступ на Запоріжжі, і протягом червня, липня та серпня проводила постійні та активні наступальні дії на північному та південному флангах Бахмута.

Ці постійні українські атаки під Бахмутом змусили залишатися під Бахмутом велику частину російських десантників. Російські військові не розгорнули б і не утримували б таку велику кількість елітних сил у Бахмуті, якби ЗСУ не розпочали широкомасштабні та ефективні контрнаступальні операції, які загрожували повернути місто, захоплене російськими військами з величезною ціною.

Російські джерела приписують частинам 98-ї повітряно-десантної дивізії – ймовірно, частинам 217-го повітряно-десантного полку – перемогу над українськими військами на північному фланзі Бахмута в липні 2023 року. Водночас щоб втримувати захоплені території – десантникам довелося залишатися в Бахмуті, їх не могли перекинути на інші фланги битви.

Той факт, що російське командування передислокувало ці сили ПДВ для утримання Бахмута, свідчить про те, що вони були б готові перекинутись до Запорізької області для захисту від основних українських контрнаступальних зусиль, якби українські операції не закріпили їх у районі Бахмута.

Які російські війська застрягли в Бахмуті завдяки українському контрнаступу?

• Обидва маневрені полки 106-ї повітряно-десантної дивізії;
• підрозділи 137-го полку;
• підрозділи 51-го полку;
• один з двох маневрених полків 98-ї повітряно-десантної дивізії;
• 217-й полк;
• підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 31-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 83-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Російські військові перекинули частини двох підрозділів десантників, які російське командування не залучало до Бахмута, для підтримки російської оборони в Запорізькій області.

Єдиними силами з-поміж десантників росіян, які не були задіяні в Бахмуті до червня-липня 2023 року, були частини 76-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла під Кремінною, 331-го повітряно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, що також діяла під Кремінною, 7-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській області, а також 45-ї гвардійської бригади спецпризначення, яка вже була задіяна в обороні південної частини України в районі Малої Токмачки ще на початку червня 2023 року.

Росіяни не мають достатньо резервів для другого взяття Бахмута

Начальник розвідки Кирило Буданов повідомив, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії почали “повільну” передислокацію з лінії Луганська до району на півдні України. 

Така передислокація регулярних мотострілецьких підрозділів, ймовірно, відображає той факт, що російські війська не мають достатньої кількості підрозділів ПДВ для перекидання. 

Всі російські полки і бригади ПДВ, які ще не перекинуті на південь, зосереджені в районі Бахмута.

Чому російські десантники такі важливі?

Тривалі контрнаступальні операції українських військ у районі Бахмута з весни 2023 року дозволили успішно зафіксувати на місці значну частину російських десантників. 

Це підвищило шанси України на операційний успіх на південному фронті, запобігши створенню там резерву росіян. Це значне досягнення, бо саме десантники є основним експедиційним військом Росії та найбільш мобільною бойовою силою. 

Українські дії під Бахмутом виснажили ці частини, позбавили їх можливості перегрупуватися і переозброюватися, а також не дозволили російському командуванню використати їх для формування резерву для захисту південного фронту. Концентрація будь-якої значної частини цих підрозділів ПДВ в районі Роботиного зробила б неможливим прорив українських військ через лінію фронту в цьому районі.

Бахмут став для росії фатальною помилкою

Українці скористалися тим, що росія зациклилася на оперативно незначущому місті Бахмут, щоб стягнути туди найякісніші мобільні російські резерви спочатку для завершення російського захоплення міста, а потім для утримання його проти українських контрнаступальних операцій, які розпочалися майже одразу після відступу сил Вагнера.

Передислокація росією всіх або більшості цих частин десантників для оборони на півдні України — принесла б росії набагато більше користі, ніж розгортання українських контрнаступальних сил від Бахмута до Запоріжжя. 

Російським військам у Запоріжжі не вистачає живої сили, необхідної для оборони всіх польових укріплень, які вони підготували.  

Що заважає українським військам швидше прориватися?

Українські сили не отримали б стільки користі, якби сконцентрували більшу частину своїх бойових сил на проривних діях. Цьому є декілька доказів:

• брак обладнання для розмінування;
• складність проведення операцій з розмінування в умовах атак російської авіації та вертольотів за підтримки потужної російської артилерії та протитанкових систем.

Збільшення кількості українських сил, які б долали такі труднощі, не покращило б суттєво шанси України. Крім того, російські оборонні позиції навколо Бахмута спочатку не були сильно заміновані, і тому, ймовірно, не привернули увагу багатьох обмежених українських саперів до цього району, принаймні на початковому етапі. 

Таким чином, перекидання більшої кількості українських сил на південь до добре захищених російських мінно-вибухових загороджень у Запоріжжі навряд чи могло суттєво вплинути на ефективність українських контрнаступів у цьому районі, тоді як відсутність такої великої кількості потенційних резервних сил Росії, ймовірно, дала Україні шанс досягти значних успіхів на півдні.

У висновку аналітики підсумували, що українські оборонні, а потім контрнаступальні операції навколо Бахмута мали обґрунтований ефект. ЗСУ вдалося притягнути сюди основну масу російських військ.

Українським військам, ймовірно, доведеться продовжувати жорсткий тиск навколо Бахмута, щоб утримувати там російські сили ПДВ, але цей тиск, ймовірно, буде вартий того, щоб запобігти швидкому перекиданню цих російських сил на південь Запорізької області для переозброєння і підготовки до зупинки вирішальних українських зусиль на цьому напрямку.

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Донецькій області тривають бойові дії. На сьогодні ключовими напрямками фронту є Костянтинівський і Слов’янський, де противник намагається розвивати наступ і де фіксують найбільшу кількість штурмів.

Якою є ситуація на ключових напрямках фронту Донеччини, повідомили аналітики DeepState.

Костянтиніка: що відбувається на фронті

Найбільш активні дії сьогодні розгортаються навколо міста Костянтинівка. Противник постійно штурмує, тому ведуться бої на околицях. Також йде активне просочення росіян у місто. Українські захисники проводять постійні зачистки противника, який ховається в будинках, підвалах і руїнах.

Для просочення в Костянтинівку росіяни використовують захоплене село Іллінівка. Вони також почали розширювати зону контролю, просуваючись на захід, щоб збільшити мішок навколо Костянтинівки.

Росіяни намагаються повністю захопити Часів Яр

Найскладніша ситуація на сьогодні в районі міста Часів Яр. Росіяни огортають його навколишнім контролем.

За даними аналітиків, у самому місті вдається утримувати позиції.

“Але якщо впадуть фланги, зокрема, на ділянці вище, то угрупуванню в населеному пункті Часів Яр прийдеться не солодко”, — констатують у DeepState.

Російські війська просуваються до Слов’янська

На Слов’янському напрямку є два важливі населені пункти, які росіяни хочуть використати для подальшого просування на Слов’янськ. Це Райогородок і Миколаївка. Оборону Райгородка вдається тримати, а в Миколаївці вже фіксують просочування окупантів. Українським пілотам вдається знаходити та знищувати противника, однак є проблеми з відслідковуванням.

Також важливими точками закріплення для армії рф є Оріхуватка та Рай-Олександрівка. До Оріхуватки окупанти ще не дісталися, а в Рай-Олександрівці вже фіксують просочування та знищення противника.

“Рай-Олександрівку вдається тримати під контролем і не давати ворогу закріплятися, але робити це стає дедалі важче з відсутністю достатньої кількості людей. І це стосується всього району утримання для бригад, які там стоять”, — зазначають аналітики.

За даними DeepState, російська армія готує підґрунтя для розвитку наступальних дій на Слов’янськ і Краматорськ.

Читайте також:

• Втрати армії рф зростають через командирів, які розпродають пальне в тилу — АТЕШ
• На Покровському напрямку фіксують нове зростання активності противника
• Росіяни обстріляли Краматорськ: чи є постраждалі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні реалізуються державні програми, у межах яких українці можуть отримати житлові сертифікати за пошкоджене та знищене житло. За них у подальшому можна придбати нове житло. Фінансуються програми Банком розвитку Ради Європи. Цьогоріч на їх реалізацію спрямували понад 250 мільйонів євро, що за сьогоднішнім курсом понад 13 мільярдів гривень.

Скільки коштів виділив Банк розвитку Ради Європи у 2026 році і куди їх витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Скільки коштів на компенсації українцям виділив Банк розвитку Ради Європи у 2026 році

Банк розвитку Ради Європи є партнером України. У межах співпраці держава укладає з банком кредитні угоди для реалізації програм підтримки українців та проєктів відбудови.

Примітка. Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ)  — це багатосторонній банк розвитку, місією якого є сприяння соціальній згуртованості в країнах Європи. БРРЄ інвестує в соціальні сферу: освіту, охорону здоров’я, доступне житло. Серед позичальників банку — уряди, місцеві та регіональні органи влади, державні та приватні банки, неприбуткові організації. У червні 2023 року Україна стала 43-ю країною-членом Банку розвитку Ради Європи.

У березні 2026 року Адміністративна Рада БРРЄ схвалила нові рішення щодо підтримки України. Вони передбачали відновлення житла та підтримку малого бізнесу. 100 мільйонів євро (ред. близько 5,2 мільярдів гривень) виділили на реалізацію програми “HOME: Компенсація за знищене житло”. 5 червня 2026 року Кабмін ухвалив розпорядження, яким визнав за доцільне залучити кошти другої додаткової позики від Банку розвитку Ради Європи в розмірі 100 мільйонів євро.

Примітка. У межах програми “HOME: Компенсація за знищене житло” власники пошкодженого та зруйнованого житла можуть отримати житлові сертифікати за державною програмою компенсацій. У подальшому за цей сертифікат можна придбати нову оселю. Пріоритетне право на компенсацію за цією програмою мають учасники бойових дій, захисники і захисниці, які повертаються та потребують відновлення, люди з інвалідністю та багатодітні сімʼї.

4 червня Кабмін визнав за доцільне залучити кошти гранту в розмірі 10 мільйонів євро від Банку розвитку Ради Європи та кошти операційного гранту в розмірі 1,075 мільйонів євро (ред. близько 577 мільйонів гривень) від Банку розвитку Ради Європи.

Ці кошти мають піти на інший проєкт — “HOME Розвиток спроможності: Компенсація за знищене житло в Україні”. Він має на меті посилення спроможності держави та органів місцевого самоврядування реалізовувати механізм компенсації за житло, зруйноване внаслідок російської агресії, та підвищення ефективності використання міжнародної фінансової допомоги.

Куди виділяють кошти Банку розвитку Ради Європи

У серпні 2026 року Уряд спрямував 5,14 млрд гривень, наданих БРРЄ, на компенсації за знищене житло в межах програми “єВідновлення”. Прем’єр-міністр України Сергій Корецький зазначив, що це дасть змогу видати житлові сертифікати понад 3 600 родинам, які втратили житло.

За словами прем’єр-міністра, житлові сертифікати вже отримали понад 88 тисяч родин на загальну суму 112,6 мільярдів гривень. З них понад 33 тисячі сімей купили нове житло. Ще близько 55 тисяч родин чекають на фінансування своїх сертифікатів.

Чи планується ще виділення коштів Банком розвитку Ради Європи у 2026 році

У червні 2026 року Адміністративна рада БРРЄ схвалила нові рішення щодо підтримки України на 140 мільйонів євро (ред. близько 7,2 мільярди гривень).

Позика обсягом 80 мільйонів євро (ред. близько 4,1 мільярди гривень) передбачена на житлову підтримку ВПО з тимчасово окупованих територій. Ще 60 мільйонів євро (ред. близько 3,1 мільярди гривень) мають піти на забезпечення доступним житлом ветеранів війни.

Проєкт “Житлова підтримка ВПО з тимчасово окупованих територій” передбачає житлові компенсації для українців, які були змушені залишити свої домівки та не можуть скористатися стандартними механізмами компенсації через неможливість проведення фізичної верифікації пошкодженого або знищеного майна. Сьогодні житлові сертифікати по 2 мільйони гривень можуть отримати учасники бойових дій та люди з інвалідністю внаслідок війни.

Очікується, що фінансування БРРЄ дозволить надати житлові компенсації для близько 2 тисяч сімей з ТОТ.

Проєкт “Житло для ветеранів війни” спрямований на підтримку учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, які потребують покращення житлових умов. Програма передбачає надання пільгових довгострокових кредитів на придбання готового житла. Очікується, що фінансування дозволить забезпечити житлом майже 1,6 тисяч родин військових.

Які житлові проєкти фінансує Банк розвитку Ради Європи в Україні

Окрім житлових компенсацій, Банк розвитку Ради Європи також фінансує пільгові іпотечні кредити за програмою “Житлові приміщення для ВПО”. Фінансування передбачене в межах Рамкової угоди про позику між Україною та Банком розвитку Ради Європи, підписаної 26 травня 2025 року за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України.

Загальний обсяг фінансування — 50 млн євро. У жовтні 2025 року було отримано перший транш з половиною коштів, а у травні 2026 року Україна отримала другий транш у розмірі 25 мільйонів євро (ред. 1,3 мільярди гривень) від БРРЄ. Це дозволить профінансувати понад 500 родин.

Відбір на пільгові іпотечні кредити проводить Держмолодьжитло методом випадкової комп’ютерної вибірки за допомогою генератора випадкових чисел.

Читайте також:

• Допомога бахмутським ветеранам на іпотеку: хто увійшов до комісії, яка ухвалює рішення про виплати
• Державні житлові програми: різниця між сертифікатом та ваучером і чи можна отримати їх одночасно
• Реєстр житла для ВПО: Уряд знову переніс терміни запуску

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!