Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, та на Бахмутському напрямку. Фахівці присвятили спецвипуск для Бахмута.

Редакція «Бахмут. IN. UA» зібрала головні тези із висновку Інституту вивчення війни.

Критика наступальних операцій України необґрунтована

Українські сили святкують звільнення Кліщіївки та Андріївки, ці два населені пункти розташувалися на південь від Бахмута, але всі зусилля України спочатку з оборони, а тепер і з проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута стали об’єктом необґрунтованої критики. 

Втім у Інституті війни вважають інакше. На їх думку, оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової потужності, яка в іншому випадку була б доступна для посилення російської оборони на півдні України. 

Російські повітряно-десантні війська наразі обороняють район Бахмута, вони вважаються елітою військ у росії. Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву, який міг би бути використаний для зупинки основних українських контрнаступальних зусиль у Запорізькій області. 

Чи продовжуватимуть ЗСУ наступ на Бахмутському напрямку?

Продовження контрнаступу навколо Бахмута необхідне для того, щоб утримати російські сили в цьому районі. Нещодавня передислокація загону однієї окремої російської бригади ПДВ (ред. повітряно-десантних військ)  з-під Бахмута на південь України свідчить про те, що росіяни прагнуть повернути собі бойову міць, яку Україні у них відібрала.

Оборонні операції України в Бахмуті залучили елементи щонайменше однієї дивізії ПДВ, їх зафіксували біля Бахмута влітку 2022 року. Колишній російський офіцер Ігор Гіркін повідомив, що 137-й повітряно-десантний полк 106-ї повітряно-десантної дивізії діяв у Бахмуті разом із силами Вагнера з “початку” наступу Вагнера на Бахмут, імовірно, у червні 2022 року, коли почалася участь Вагнера в основних атаках на захоплення міста. Цей же 106 підрозділ рф діяв у Бахмуті аж до січня 2023 року.

Російські військові розгорнули додаткові підрозділи ПДВ у Бахмуті на початку та в середині травня 2023 року, незадовго до того, як покійний фінансист групи Вагнера Євген Пригожин оголосив, що сили Вагнера будуть виведені з Бахмута.

У квітні та на початку травня 2023 року темп боїв у Бахмуті знизився, оскільки російські війська завершили захоплення міста. Фінансист групи “Вагнера” Євген Пригожин оголосив про перемогу в Бахмуті 20 травня і заявив про намір вивести сили “Вагнера” з міста 25 травня. 25 травня Пригожин оголосив, що група “Вагнера” почала передавати свої позиції в Бахмуті Міністерству оборони Росії, і заявив, що “Вагнер” повністю вийде з міста 1 червня 2023 року. На заміну їм прийшли російські десантники.

Українські сили почали контрнаступальні операції в районі Бахмута майже одразу після відходу Вагнера. Росіяни були змушені зберегти сили ПДВ, які вже перебували там, і перекинути додаткові підкріплення до Бахмута. 

Україна почала контрнаступ на Бахмут та Запоріжжя одночасно

Після захоплення міста Вагнером близько 20 травня українські війська проводили постійні тактичні контратаки в Бахмуті та на його флангах. 4 червня Україна розпочала значний контрнаступ на Бахмут, в той самий день, коли розпочався великий контрнаступ на Запоріжжі, і протягом червня, липня та серпня проводила постійні та активні наступальні дії на північному та південному флангах Бахмута.

Ці постійні українські атаки під Бахмутом змусили залишатися під Бахмутом велику частину російських десантників. Російські військові не розгорнули б і не утримували б таку велику кількість елітних сил у Бахмуті, якби ЗСУ не розпочали широкомасштабні та ефективні контрнаступальні операції, які загрожували повернути місто, захоплене російськими військами з величезною ціною.

Російські джерела приписують частинам 98-ї повітряно-десантної дивізії – ймовірно, частинам 217-го повітряно-десантного полку – перемогу над українськими військами на північному фланзі Бахмута в липні 2023 року. Водночас щоб втримувати захоплені території – десантникам довелося залишатися в Бахмуті, їх не могли перекинути на інші фланги битви.

Той факт, що російське командування передислокувало ці сили ПДВ для утримання Бахмута, свідчить про те, що вони були б готові перекинутись до Запорізької області для захисту від основних українських контрнаступальних зусиль, якби українські операції не закріпили їх у районі Бахмута.

Які російські війська застрягли в Бахмуті завдяки українському контрнаступу?

• Обидва маневрені полки 106-ї повітряно-десантної дивізії;
• підрозділи 137-го полку;
• підрозділи 51-го полку;
• один з двох маневрених полків 98-ї повітряно-десантної дивізії;
• 217-й полк;
• підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 31-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• частини 83-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Російські військові перекинули частини двох підрозділів десантників, які російське командування не залучало до Бахмута, для підтримки російської оборони в Запорізькій області.

Єдиними силами з-поміж десантників росіян, які не були задіяні в Бахмуті до червня-липня 2023 року, були частини 76-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла під Кремінною, 331-го повітряно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, що також діяла під Кремінною, 7-ї десантно-штурмової дивізії, що діяла на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській області, а також 45-ї гвардійської бригади спецпризначення, яка вже була задіяна в обороні південної частини України в районі Малої Токмачки ще на початку червня 2023 року.

Росіяни не мають достатньо резервів для другого взяття Бахмута

Начальник розвідки Кирило Буданов повідомив, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії почали “повільну” передислокацію з лінії Луганська до району на півдні України. 

Така передислокація регулярних мотострілецьких підрозділів, ймовірно, відображає той факт, що російські війська не мають достатньої кількості підрозділів ПДВ для перекидання. 

Всі російські полки і бригади ПДВ, які ще не перекинуті на південь, зосереджені в районі Бахмута.

Чому російські десантники такі важливі?

Тривалі контрнаступальні операції українських військ у районі Бахмута з весни 2023 року дозволили успішно зафіксувати на місці значну частину російських десантників. 

Це підвищило шанси України на операційний успіх на південному фронті, запобігши створенню там резерву росіян. Це значне досягнення, бо саме десантники є основним експедиційним військом Росії та найбільш мобільною бойовою силою. 

Українські дії під Бахмутом виснажили ці частини, позбавили їх можливості перегрупуватися і переозброюватися, а також не дозволили російському командуванню використати їх для формування резерву для захисту південного фронту. Концентрація будь-якої значної частини цих підрозділів ПДВ в районі Роботиного зробила б неможливим прорив українських військ через лінію фронту в цьому районі.

Бахмут став для росії фатальною помилкою

Українці скористалися тим, що росія зациклилася на оперативно незначущому місті Бахмут, щоб стягнути туди найякісніші мобільні російські резерви спочатку для завершення російського захоплення міста, а потім для утримання його проти українських контрнаступальних операцій, які розпочалися майже одразу після відступу сил Вагнера.

Передислокація росією всіх або більшості цих частин десантників для оборони на півдні України — принесла б росії набагато більше користі, ніж розгортання українських контрнаступальних сил від Бахмута до Запоріжжя. 

Російським військам у Запоріжжі не вистачає живої сили, необхідної для оборони всіх польових укріплень, які вони підготували.  

Що заважає українським військам швидше прориватися?

Українські сили не отримали б стільки користі, якби сконцентрували більшу частину своїх бойових сил на проривних діях. Цьому є декілька доказів:

• брак обладнання для розмінування;
• складність проведення операцій з розмінування в умовах атак російської авіації та вертольотів за підтримки потужної російської артилерії та протитанкових систем.

Збільшення кількості українських сил, які б долали такі труднощі, не покращило б суттєво шанси України. Крім того, російські оборонні позиції навколо Бахмута спочатку не були сильно заміновані, і тому, ймовірно, не привернули увагу багатьох обмежених українських саперів до цього району, принаймні на початковому етапі. 

Таким чином, перекидання більшої кількості українських сил на південь до добре захищених російських мінно-вибухових загороджень у Запоріжжі навряд чи могло суттєво вплинути на ефективність українських контрнаступів у цьому районі, тоді як відсутність такої великої кількості потенційних резервних сил Росії, ймовірно, дала Україні шанс досягти значних успіхів на півдні.

У висновку аналітики підсумували, що українські оборонні, а потім контрнаступальні операції навколо Бахмута мали обґрунтований ефект. ЗСУ вдалося притягнути сюди основну масу російських військ.

Українським військам, ймовірно, доведеться продовжувати жорсткий тиск навколо Бахмута, щоб утримувати там російські сили ПДВ, але цей тиск, ймовірно, буде вартий того, щоб запобігти швидкому перекиданню цих російських сил на південь Запорізької області для переозброєння і підготовки до зупинки вирішальних українських зусиль на цьому напрямку.

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

БФ “Право на захист” запустив кампанію “Довір свій досвід” про психологічну підтримку ветеранів і ветеранок. Мета — допомогти ветеранам побороти страх звернення за психологічною допомогою.

Про можливості отримати безоплатну психологічну допомогу ветеранам повідомляє Бахмут IN.UA.

БФ “Право на захист” запустив кампанію “Довір свій досвід”

БФ “Право на захист” запустив кампанію “Довір свій досвід” про психологічну підтримку ветеранів і ветеранок. У межах проєкту фонд створив два відеоролики за участі ветеранів Катерини Приймак та Олександра Швачки. В їхніх історіях говорять про досвід, довіру й можливість звернутися за психологічною підтримкою.

Мета кампанії — допомогти ветеранам не боятися звертатися за психологічною допомогою та показати, що така підтримка є нормальною частиною адаптації після повернення з війни.

Психологічна допомога від БФ “Право на захист”

Фонд надає психологічну підтримку ветеранам, ветеранкам та членам їхніх родин.

Серед доступних форматів допомоги:

• індивідуальні консультації з психологом;
• групові консультації.

Доступні від 1 до 5 консультацій на одну людину, відповідно до потреби. Тривалість зустрічей — до 50 хвилин.

Допомога доступна у Чернігівській, Сумській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях.

Для отримання консультації потрібно попередньо записатися за покликанням.

Психологічна допомога від Українського ветеранського фонду

Український ветеранський фонд надає ветеранам та їхнім родинам кризову та юридичну підтримку.

Зокрема, доступні:

• юридичні консультації;
• групи підтримки.

Звернутися можна на безкоштовну гарячу лінію: 0 800 332 029

“Вільний вибір”: довгострокова психологічна підтримка

ГО “Психологічна підтримка та реабілітація “Вільний вибір” допомагає захисникам, захисницям та їхнім родинам. Робота відбувається у форматі довгострокової психологічної підтримки із застосуванням доказових методів психотерапії.

Частоту консультацій визначає фахівець. При цьому за потреби можна один раз змінити фахівця.

Звернутися можна за номером: +380 (63) 646 4991. Дзвінки приймають у будні з 09:00 до 19:00.

VETERANKA: підтримка військовослужбовиць і ветеранок

Рух VETERANKA або ГО “Жіночий ветеранський рух”, надає підтримку військовослужбовицям і ветеранкам під час служби та після повернення до цивільного життя.

Серед напрямів допомоги:

• психологічна підтримка;
• освітні можливості;
• кар’єрні консультації;
• професійний розвиток;
• реабілітація;
• можливості для якісного відпочинку.

Звернутися можна за телефоном: +380 (67) 576 7207.

“Ла Страда — Україна»: психологічна підтримка для чоловіків

ГО “Ла Страда — Україна” створила безпечний та конфіденційний простір для чоловіків, які переживають стрес, кризовий стан, емоційне вигорання або інші труднощі, пов’язані з життям в умовах війни.

Для психологічної підтримки чоловіків працює гаряча лінія: 2345. Звернутися можна щодня з 14:00 до 06:00. Телефонна консультація може тривати до 50 хвилин.

Звернутися можна з будь-якою ситуацією, яка викликає сильні переживання чи заважає справлятися з повсякденним життям. Допомога анонімна та конфіденційна — сервіс не зберігає ім’я, номер телефону та причину звернення.

При цьому гаряча лінія психологічної допомоги буде помічною не лише у кризовому стані. Можна зателефонувати, якщо хочеться виговоритися, розібратися у своїх думках або обговорити іншу проблему з фахівцем.

“Лісова поляна”: спеціалізована допомога ветеранам

Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів “Лісова поляна” спеціалізується на роботі з наслідками травматичного досвіду війни.

Зокрема, тут працюють із:

• наслідками посткомоційного синдрому (контузії);
• досвідом полону;
• наслідками катувань.

Центр має клініку в Києві та філію в Одесі.

Для запису можна звернутися за телефоном: +380 (73) 450 6000.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат
• Виплати військовим після демобілізації у 2026 році: види допомоги та умови отримання
• Ветерани можуть отримати до 1 мільйона гривень на бізнес: хто має право на гранти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство економіки України розробляє механізм створення спеціального страхового фонду для підприємств, які зазнали руйнувань внаслідок російських атак. Для фінансування ініціативи розглядається підвищення податку на додану вартість з 20% до 21%.

Про це повідомив Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України.

Фінансування страхового фонду

Загальний капітал ініціативи має становити 2-3 мільярди доларів. Через відсутність вільних коштів у державному бюджеті додатковий відсоток від ПДВ направлятимуть безпосередньо у фонд. Це рішення дозволяє швидко зібрати мінімально необхідні гроші для підтримки економіки в умовах інтенсивних обстрілів.

Щонайменше половину коштів розраховують залучити від міжнародних партнерів. Готовність держави співфінансувати проєкт демонструє серйозність намірів та збільшує шанси на отримання зовнішньої допомоги. Згодом до процесу зможуть долучитися приватні компанії, що допоможе знизити загальну вартість страхування для підприємців.

Умови компенсації для підприємців

Цьогорічні збитки українських компаній оцінюються у 10 мільярдів доларів. Держава не зможе повністю компенсувати втрати кожному підприємству, проте система дасть гарантований стартовий капітал для швидкого відновлення критичного обладнання, збереження працівників та контрактів:

Вартість страховки для підприємців складатиме 2% від суми покриття в межах встановленого ліміту. Цей механізм має забезпечити бізнес гарантованим стартовим капіталом для швидкого відновлення критичного обладнання, збереження працівників та чинних контрактів. Планується, що механізм виплат запрацює з 1 січня 2027 року за умови знаходження повного фінансування.

Джерела фінансування та залучення партнерів

Підвищення ПДВ розглядається як найбільш реалістичне рішення для швидкого збору грошей, оскільки вільних коштів у державному бюджеті немає. Водночас Україна не зможе наповнити фонд виключно власними силами. Щонайменше половину необхідної суми уряд розраховує залучити від міжнародних партнерів. Готовність держави співфінансувати проєкт є ключовим аргументом для отримання серйозної зовнішньої допомоги. Взяття державою на себе частини ризиків також дозволить у майбутньому залучити до процесу відбудови приватні компанії, що допоможе знизити загальну вартість страхування для підприємців.

Читайте також:

Пільги для дітей та студентів ВПО у 2026 році: яку допомогу можна отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!