Сьогодні, 19 лютого, в Україні відзначають особливе свято — день Державного Герба України. Саме в цей день, в 1992 році Верховна Рада затвердила тризуб, як Малий герб та головний елемент Великого герба.

Про те, як з’явився тризуб та які цікаві факти про нього існують, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що символізує український герб

Національний символ уособлює тисячолітній зв’язок поколінь — минулого, сьогодення та майбутнього. Нині він являє собою символ незламності та боротьби за свободу.

Перші згадки про український тризуб. Факт 1

Перші згадки про тризуб, як символ, датуються ще ІІІ — ІV столітті до нашої ери в племенах трипільців. В ті прадавні часи нинішній герб України використовували, як знак старійшин. Зокрема, їх знаходили на Поділлі.

Після трипільців символ тризуба використовували скіфи, які вважали себе прямими нащадками атлантів. Зазначимо, що приблизно в той же час зустрічається згадка тризуба в праці Платона “Тімен”. Давньогрецький філософ в ній описує царів-атлантів, котрі одягалися в блакитний одяг, прикрашений золотим тризубцем.

Тризуб, як символ влади Київської Русі. Факт 2

Тризуб, як знак-герб української держави, активно використовувався й надалі протягом наступних тисячоліть. Історики, базуючись на археологічних знахідках, називають тризуб родовим символом роду Рюриковичів. До прикладу, з історичних джерел відомо, що посли князя Ігоря при укладенні договорів ставили печатки з тризубом, а на монетах часів Володимира Великого з одного боку карбували його портрет, а з іншого — тризуб.

Приблизно в той же час, цей ж символ на синьому щиті почали використовувати, як герб цілої держави.

Як створили сучасний український герб. Факт 3

Вже після оголошення незалежності України, 24 червня 1991 року оголосили конкурс на створення Державного герба, протягом якого надійшло понад 200 варіантів, де 192 містили тризуб. Перемогу ж здобула пара історика-геральдиста Андрія Гречила та художника Івана Турецького. Вони вирішили продемонструвати тисячолітню історію країни, створивши герб в стилі Київської Русі за часів Володимира Великого.

Тризуб — не тризубець. Факт 4

На території країн колишнього Радянського союзу широко використовується поняття “тризубець”, яким називали стародавнє знаряддя на зразок вил з трьома зубцями. Воно має дуже мало спільного з “тризубом”, в який вкладали більш сакральне значення.

Що означає тризуб. Факт 5

Існує понад сорок версій стосовно походження й значення тризуба, однак жодна із них не дає повного та вичерпного трактування. Одна з найрозповсюдженіших говорить, що тризуб — це давній знак язичників, який вважається символом тривимірності світу. Інша, більш релігійна, стверджує, що тризуб являє собою стилізоване зображення голуба — символа Святого Духа в християнстві.

Більш пізні варіанти трактування розглядають український тризуб, як шифр слова “воля” або імен визначних київських правителів, а саме Володимира Великого, княгині Ольги та Ярослава Мудрого.

Український тризуб, як символ армії Італії. Факт 6

Мало хто знає, але український герб також присутній на гербах 35 підрозділів італійської армії. Це сталося завдяки тому, що, за законами Італії, армійським підрозділам можна додавати до своїх гербів знаки та символи територій де були отримані військові відзнаки.

Під час Другої світової війни 8-ма Армія Італії направилася на територію України. Вона досить швидко була знищена під час операції “Малий Сатурн”, утім дехто з військових й офіцерів змогли повернутися на Батьківщину та сформувати нові військове формування, де вже додавали символ української нації.

Які країни ще використовують тризуб. Факт 7

Як би не здавалося що український герб тризуб єдиний в світі, однак в світі можна знайти ще й інші держави, які використовують його у якості державного символу. Наприклад, острівна країна Барбадос. Його прапор також синьо-жовтий, а тризуб означає три принципи правління: для народу, з народу та з народом.

Читайте також:

• Дід Мороз, Снігурка та Сталін: історик розповів про російські традиції
• Спогади містян: як звільняли Бахмут від німецько-фашистських загарбників у 1943 році
• Заборонена буква “ґ” й паліндроми: 10 цікавих фактів про українську мову

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Протягом 2013-2014 років Бахмут пережив багато змін і, навіть окупацію. У 2013 бахмутяни приходили дивитися футбольні матчі на реконструйований стадіон “Металург”, а у 2014 місто захопили сепаратисти, які повісили російський прапор й обстріляли будівлю прокуратури.

Редакція Бахмут IN.UA згадує головні події, які відбувалися у Бахмуті у 2013-2014 роках.

Історія Бахмута

Бахмут — затишне місто, яке має давню історію. Воно пережило багато подій у 2013-2014 роках, які суттєво змінили сам Бахмут і його мешканців.

Ярмарок в Бахмуті

У вересні 2013 року в Бахмуті був традиційний ярмарок, проводили його на бульварі Металургів. Для бахмутян ця подія була святковою, люди приходили просто подивитися на товар чи прикупити щось додому. Продавалося тут практично все: від їжі до саджанців плодових дерев. У 2013 році участь в ярмарку взяли 237 підприємців. На свято їхали не тільки локальні бізнеси, але й учасники з інших областей:

• Донецької;
• Луганської;
• Харківської;
• Запорізької;
• Сумської.

Відкриття “Бруснички”

У 2013 році в Бахмуті з’явилося кілька нових магазинів, серед яких був й відомий супермаркет “Брусничка”. Його відкриття припало на останні дні літа. Й хоча відкриття продуктової крамниці було гучним, завершила свою роботу “Брусничка” досить швидко.

У 2018 році магазини торгової мережі почали закриватися. А ще вони прославилися тим, що продавали алкоголь у заборонені години, розпорядження про які ввели у 2015 році.

Початок розчищення русла Бахмутки

На 2013 рік припав початок масштабного проєкту з розчищення та облагородження річки Бахмутки. Згодом тут з’явилася красива набережна, а сама річка отримала друге життя. Водойму планували розчищати й надалі, план передбачав розбудову до 2027 року.

Загалом облаштування та озеленення набережної коштувало бюджету 17 мільйонів ​​447 тисяч гривень, а скверу поблизу — 5 мільйонів 420 тисяч гривень. Обидва об‘єкти реконструювали коштом обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Висадка троянд

У 2013 Бахмут зацвів тисячами троянд. На алеї висадили десятки кущів. Щоправда, потім ці квіти почали красти прямо з клумби невідомі громадяни. Крім троянд, вони забирали й низькорослі ялинки, які теж посадили на площі.

Реконструкція стадіону “Металург”

Наприкінці 2012 року завершилася повна реконструкція стадіону “Металург”. За дев’ять місяців 2013 року стадіон відвідали 1920 осіб. Тут проводили тренування футбольні команди, а потім і самі матчі. Стадіон вносив свою частку у міський бюджет, хоча це не покривало тогочасного дефіциту. У 2018 році тут відбувався Чемпіонат України з легкої атлетики серед молоді.

Наближався 2014 рік, який для Бахмута став знаковим. Місто пережило вплив Антимайдану, сепаратистів та окупацію. Згадуємо, як це було.

Шинкаренко й Антимайдан

Примітка. Антимайдан — провладний рух та серія мітингів в Україні на підтримку Партії регіонів та КПУ, які відбувалися протягом 2013-2014 років під час подій Євромайдану, акцій “русской весны” та війни на Донбасі.

Олександр Шинкаренко — депутат місцевої ради Бахмуту, голова міської “Партії Регіонів”. Під його кураторством тогочасні “артёмовцы” їздили в столицю, де брали активну участь в Антимайдані. Артемівська делегація була однією з найчисельніших на Антимайдані у Києві.

Шинкаренко заявляв, що добровольці брали участь в акціях без фінансової нагороди. Проте, вони отримували гроші за відрядження на проїзд та харчування. Також він зізнався, що групи збирали з-поміж людей, які можуть без шкоди для основної діяльності підтримати партію, у тому числі безробітних.

Перший проросійський мітинг в Бахмуті

1 березня 2014 року в Бахмуті відбувся перший масовий проросійський мітинг. Звучали заклики до об’єднання з росією та проведення референдуму. Над будівлею міської ради повісили російський прапор. Такі “акції” тривали до середини квітня.

Людей, які б це підтримували, ставало все менше. 12 квітня сепаратистами в Бахмуті проголосили, що в місті дії влада так званої “днр”. Наступного дня Україна розпочала антитерористичну операцію, яку більше знали, як АТО. Вона тривала вісім років, а потім росія почала повномасштабне вторгнення.

25 травня окупанти зірвали вибори президента України, які мали відбуватись в місті. Згодом було ще кілька великих штурмів військової частини. 4 липня бійці батальйону МВС “Артемівськ” потрапили у вуличний бій біля будівлі прокуратури, де розміщувався штаб “днр”.

6 липня Бахмут був звільнений від росіян. Місто повернулося до життя, а його оборонці не дали росіянам заволодіти зброєю, яка на той час розташовувалась в Центрі забезпечення бронетанкового озброєння і на базі зберігання стрілецької зброї в селі Парасковіївка.

Війна потроху підступала все ближче, а бойові дії на Сході продовжували класифікувати, як АТО. Попри те, місто почало відроджуватися, все частіше тут можна було побачити українських військових, які обороняли кордони від росіян.

Читайте також:

• Заборонена буква “ґ” й перша згадка: 15 цікавих фактів про українську мову, які ви не знали
• Як в Бахмуті з’явилися вулиця Дніпрової Чайки
• Трагедія Іловайська: редакція публікує архівні світлини 2014 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Наш Бахмут за останній рік пережив чимало трансформацій, місто стало символом Незламності, боротьби та мужності. Попри те, що в Бахмуті зруйновано вже на 90%, воно продовжує асоціюватися у нас з найкрасивішим. Однак, одне залишається незмінним — це наголос про БАхмут чи БахмУт? 

Про правильний наголос у назві міста розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмут. Назва

На головній площі Бахмута всі десять місців від повномасштабного вторгнення майоріють українські прапори. Місто тримають сили ЗСУ. Фото: Роман Потапенко

Річка Бахмутка. Фото: Володимир Зеленський, Телеграм

Отже, спершу головне. Вірно говорити саме БахмУт — з наголосом на “ý“.

З 2016 року, коли місто Бахмут повернуло своє історичне ім’я, в засобах масової інформації раз у раз воно стало звучати як Бáхмут із наголосом на першому складі. Це викликало здивування місцевих жителів, які ніколи не забували справжню назву Бахмýт, хоч місто й називалося майже одне століття Артемівськом, пояснює Ігор Корнацький.

Крім того, каже історик, річку Бахмýт, в честь якої виникла назва міста, здавна також називали зменшено Бахмýткою. До слова, в радянські часи річку хотіли перейменувати в Артемівку, але така назва не прижилася й була забута. Водночас із цим вплив медіа розповсюдився серед місцевих жителів, через що вони стали засвоювати “новий” наголос на “á”. 

Питання про наголос нібито не найгостріше з тих, що постають перед містом і країною в умовах повномасштабної війни. Але довкола нього так само як і досі, точаться суперечки. Можна почути навіть: “Сказала людина з цього міста таке: “Будь ласка, кажіть Бахмýт, бо кажуть Бáхмут, то воно у нас і бахкає…”

Ігор Корнацький // Завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею

Звідки взялася назва Бахмута?

В енциклопедіях і словниках ХІХ століття не було правил стосовно наголосу, пояснює бахмутський історик. Водночас вже в довідкових виданнях ХХ століття є значні розбіжності. 

Українське козацтво в Бахмуті. 12 травня 1918 року. Фото: надане Ігорем Корнацьким

Відтак, нормативний “Словарь географических названий СССР” датований 1983 наводить лише один варіант назви річки: Бахмýт.  Аналогічний довідник “Словарь географических названий Украинской ССР” має позначку “Узгоджений з Президією Верховної Ради УРСР”. 

В цьому словнику назва річки Бахмýт передана однаково російською й українською мовами – теж із наголосом на “ý”. Цікавий факт, наводить пан Ігор, у “Топонімічному словнику України”, де є подвійний наголос: Бáхмýт. Розбіжності в наголосах є в “Словнику гідронімів України” де річка Бахмýтка, а місто Бáхмут.

Ігор Корнацький наводить також приклад з видання “Словарь русских народных говоров”, який містить цілу низку похідних від Бахмýта, і всі з наголосом на “ý”.

Внесок Івана Котляревського в Бахмýт

“Енеїда” І. П. Котляревського (видання 1862 року). Фото: надане Ігорем Корнацьким

Історик припускає, що, ймовірно, російською буде правильний наголос на “ý”, а  українською чомусь на “á”. Однак, прихильники наголосу на “á”, каже Ігор Корнацький,  посилаються на невідоме досі правило української мови.

Своєю чергою, вже перший твір нової української літератури — “Енеїда” Івана Котляревського містить згадку про сіль-бахмýтку. З цим же наголосом і з посиланням на Котляревського слово “бахмýтка” увійшло до “Словаря української мови” за авторством Бориса Грінченка.

Про те, як назва “Бахмутский уезд” (Бахмутський повіт) наголошувалась у дорадянські часи, можна дізнатися з видання середини ХІХ століття “Предварительные сведения о числе жителей в России по губерниям и уездам, в 1851 году”, розповідає історик. 

Повіт у своїй назві, утвореній від назви повітового центру, називався теж Бахмýтським. Такий самий наголос і досі мають інші топоніми, похідні від Бахмýта: Бахмýтське, Бахмýтівка, а також і прізвища Бахмýтов і Бахмýтський, пояснює історик. 

Будинок Бахмутської повітової земської управи, над яким у листопаді 1917 року було піднято перший на Донеччині український прапор. Фото: надане Ігорем Корнацьким

Будівля колишньої земської управи, в якій до повномасштабного вторгнення розташовувався Бахмутський коледж транспортної інфраструктури, значно постраждала під час пожежі після влучання російського снаряду у жовтні 2022 року. Фото Фейсбук Олексій Рева.

Нові відкриття

Досить нещодавно був виявлений один факт від краєзнавця з Нью-Йорка, Донецької області, відомого у мережі Facebook як Etnografo Donetz. Він виявив, що у журналі “Детский отдых” 1894 року є нарис географа Сергія Меча “Поездка в южную Россию”. Тут міститься опис Бахмута з такими словами: 

За словами Ігоря Корнацького, ці нотатки про місцеву вимову назви Бахмýт стосуються україномовного місцевого населення. Цей факт корелюється з даними перепису 1897 року, за яким понад 61% жителів Бахмута назвали своєю рідною мовою малоруську, тобто українську.

Вірші українських поетів минулого — ще один зі способів пересвідчитися, якою була традиційна вимова назви. Справжній наголос тут підказує сам розмір вірша, правильне чергування наголошених і ненаголошених складів. Ось приклад на вірші В. Сосюри.

Володимир Сосюра. Туга за Бахмуткою (1955). Фото: надане Ігорем Корнацьким

Володимир Сосюра. Туга за Бахмуткою (1955). Фото: надане Ігорем Корнацьким

Сосюра використовував наголос саме на “ý”, в словах Бахмýт, Бахмýтка, і вживав його послідовно з 1920-х до 1960-х років. 

Взявши до уваги суперечливість різноманітних друкованих версій, здається, варто довіряти місцевій усній традиції, яку добре знали й відчували наші попередники, й яка була письмово зафіксована в українській мові ще до будь-яких радянських перейменувань. Усталена вимова назви Бахмýт – це, безумовно, складова частина нематеріальної культурної спадщини нашого краю, яку варто цінувати й берегти,

Ігор Корнацький // Завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею

Центральна площа Бахмута. Грудень 2022 року. Фото: Роман Потапенко.

Вулиця миру в Бахмуті. Грудень 2022 року. Фото: Роман Потапенко.

Читайте також: 

• Як звільняли Бахмут від німецько-фашистських загарбників у 1943 році? Спогади містян;
• Бахмýт чи Артемівськ: розвінчуємо міф про назву міста-фортеці;
• Що відомо про міський прапор Бахмута та його значення?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!