23 липня 2023 року, окупаційні російські війська знищили Палац Культури у Часів Ярі. Останнім часом ця будівля використовувалася як міський гуманітарний штаб та місце надання медичної допомоги. Велике історичне значення вона мала й для містян, споруда вже піддавалася руйнуванню в 1943 році від рук нацистів, але її вдалося відновити.

Валерій Богуненко, директор музею, який був розташований в Палаці культури поділився з редакцією “Бахмут.IN.UA” історією культової споруди.

Палац культури Часів Яр

Палац культури ПАТ “Часовоярський вогнетривкий комбінат” був роштащований в центрі Часів Яру. На початку 1930-х років тут було зведено “клуб Новошамотного заводу” в рідкісному стилі конструктивізму авторства видатного архітектора Г. Яновицького “Клуб НШЗ” розпочав роботу в жовтні 1934 року.

У 1943 році будівлю зруйнували гітлерівські окупанти, але її було відновлено на старому фундаменті наприкінці 1940-х та на початку 1950-х років а участі ленінградських архітекторів у стилі “сталінського ампіру”. Відновленням будівлі тоді керував директор Часовоярського вогнетривкого заводу Євген Семенович Чупринка. 

У Палаці культури був зал для глядачів, прикрашений ліпленням, горельєфами корифеїв культури, просторі холи, зручні приміщення для занять колективів художньої самодіяльності, лекційний і спортивний зали. 

ДК, 1949 рік, вид з Парку / фото надані Валерієм Богуненком

Загальна площа Палацу Культури становила 4500 квадратних метрів. Багата й історія творчих досягнень колективів Палацу культури. Так, у 1947-49 роках народним театром тут керував відомий режисер і драматург Л.Я. Каменецький.

У 1960-ті роки гурток художньої самодіяльності тут вів Юрій Каверін (Ряст), відомий український поет. У 1960-70-ті роки тут працювали ансамблі: вокально-інструментальний, жіночий фольклорний “Калина” та “Веселка”, хори: дитячий і ветеранів війни, й духовий оркестр. З 1999 року ДК як структурний підрозділ увійшов до складу ПАТ “Часовоярський вогнетривкий комбінат”. 

Часів Яр. 1935 / фото надані Валерієм Богуненком

У липні 2001 року у будівлі Палацу культури комбінату було відкрито Промисловий історико-краєзнавчий музей. Свою працю у створення нового музею вклали відомі художники. Частина експонатів “перейшла у спадок” від Народного музею, частина була зібрана заново небайдужими до своєї історії містянами.

Велика заслуга у створенні сучасного музею в Часів Ярі належить його директору, автору багатьох книг з історії Бахмутського краю Сергію Татаринову. Хранителем фондів до 2006 р. працював С.В. Федяєв, до 2020 р. В.А. Богуненко. У грудні 2021 р. музей став Комунальним закладом культури.

Клюб нового шаматного заводу в Часів Ярі / фото надані Валерієм Богуненком

Музей мав площу понад 420 квадратних метрів, складався з 9 залів: археології, природи та геології, історії ХІХ-початку ХХ століття, 1920-30х років, періоду Другої світової війни, повоєнної, зали відомих земляків, конференц-залу. При музеї функціонувала Виставкова зала, де проходили художні виставки.

На базі музею проводилися обласні та всеукраїнські конференції, семінари, круглі столи та інші заходи. Щорічно екскурсії проводилися для тисяч містян і гостей міста.

Читайте також:

• Музей Часів Яру показав унікальні світлини старого міста
• Осінній Бахмут.Фото з довоєнного міста
• Як зараз виглядає Святогірськ: фоторепортаж

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Днями росмедіа поширювали відео нібито фінського медійника кості хейсканена, де він заявляє, що українська армія знищила Авдіївку зброєю НАТО, та висловлює підтримку населенню міста.

Однак, це маніпуляція. Журналіст вже давно співпрацює з пропагандистами, а більшу частину свого життя провів у росії. Хто такий кості хейсканен та навіщо рф такі як він, — розповідаємо на Бахмут IN.UA

Журналіст хейсканен

Хейсканен народився в ленінграді у фінсько-російській родині. До того, як він почав просувати антиукраїнські та антизахідні наративи в медіа, журналіст переважно писав про туризм.

Після початку повномасштабного вторгнення тревел-журналіст коментує політичні процеси у рф, зокрема “чудово організовані вибори” президента росії, поширює фейки про стан економіки Фінляндії та просуває думку про нібито вбивство ЗСУ мирного населення Донецька.

Наступ на Авдіївку та російська пропаганда навколо нього

10 жовтня 2023 року російська армія розпочала наступ на Авдіївку, задіявши близько шістдесяти одиниць техніки. Станом на 16 лютого 2024-го українські військові вийшли з міста. За даними Нацполіції, на той момент в Авдіївці залишилося близько 700 цивільних, які відмовились від евакуації, а згодом деякі з них, за словами учасника евакуаційного загону “Білий янгол” Павла Дяченка, з’являлись на пропагандистських роликах. Саме до цих людей у своїх відео звертається кості хейсканен.

Приміром, в цьому відео хейсканен згадує, що обіцяв мешканцям Донецька повернутись, тому зараз він перебуває в Авдіївці: “мені вдалось потрапити в Авдіївку і побачити цей моторошний момент нашої історії, як натовськими боєприпасами вбивали мирне населення Донбасу і тут видно, що українська армія просто знищувала мирне населення”. Далі він додав: “ви дуже сильні люди й ми, іноземні журналісти, повинні розповідати про всі звірства, про вбивство мирного населення Донбасу”.

Раніше він також звертався до донеччан, коли рф захопила Авдіївку, назвавши ЗСУ “нацистами, які обстрілюють мирне населення”, а російську армію “доблесним військом”. Також у відео він стверджує, що нібито через програш на фронті, ЗСУ обстрілює мирне населення Донецька та Луганська. Таким чином він намагається змусити мешканців переходити на бік окупантів.

Навіщо росії журналісти-іноземці

Ворожі ЗМІ активно користуються фінським громадянством хейсканена, запаковуючи агітацію під погляд “міжнародного журналіста”. Минулого року кремль розпочав широкомасштабну інформаційну кампанію “Іноземні журналісти за росію”, до якої  залучив як закордонних, так і зі змішаним громадянством медійників для поширення брехні. кості хейсканен — один з учасників цього пропагандистського проєкту.

кості, як й інші “іноземні” журналісти, цінні для кремля виключно через своє громадянство. Псевдожурналіст хейсканен виконує завдання кремля з дезінформації місцевого населення, аби ті ставали рупорами роспропаганди.

Так рф намагається змусити цивільних, як на окупованих українських територіях, так і міжнародну аудиторію, повірити в правдивість та незалежність думки “зі сторони”. Це ще один спосіб росії виправдати агресію проти України та висвітлювати події з вигідних для окупантів позицій. 

Читайте також:

• Тисяча доларів за підписку та лайки у TikTok: підводні камені Інтернет-вакансій
• Фейк: в Україні продають браслети-обереги від ТЦК

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Коли ми говоримо за деокупацію міст та сіл, то повинні думати й про те, як працювати з людьми, які тривалий час жили на територіях, що були непідконтрольні Україні, й не тільки за дорослих, але й за дітей. Ми вирішили дослідити актуальне питання для Донеччини та дізнатися, хто буде працювати з дітьми, які пережили травматичні події? Як організовуватимуть освітній процес? Та чи будуть готові українські вчителі та вчителі з Бахмута до цього?

Редакція поспілкувалася з громадською організацією “ЗНОвУ”, яка готує дітей на ТОТ до вступу в українські виші, а ще паралельно займається з молодшими школярами. Також ми поговорили з вчителькою Бахмута, яка вже мала досвід роботи з дітками, які потрапили в окупацію та виїхали з неї. Про особливості процесу такого навчання — читайте у матеріалі.

Навчання дітей на ТОТ або чому не треба давати справжні дані під час уроків

Щоб розуміти, як вже навчаються діти, з населених пунктів окупованих росіянами, ми звернулися до команди вчителів “ЗНОвУ”. Ольга Коваль, одна зі співзасновниць громадської організації “ЗНОвУ” — це спільнота вчителів, які допомагали готуватися до ЗНО дітям з 2020 року. Зараз педагоги допомагають з підготовкою до НМТ (національного мультипредметного тесту). Вже понад 4 роки вони готують дітей.

Зареєструватися на навчання можна за посиланням: https://forms.gle/bPjninhUp9zd5eLF7. Діти можуть доєднатися у будь-який час до 20 червня.

Але крім підготовки до іспитів тут беруть на навчання й діток, це можуть бути учні від 1 до 11 класу. В межах цього проєкту діти можуть відвідувати цікаві заняття з української мови, математики та історії, отримувати професійну психологічну підтримку, розвивати навички критичного мислення та творчість.

“Спершу фокусом нашої уваги були саме діти з тимчасово окупованих територій, це Донеччина та Луганщина. Після повномасштабного вторгнення ми розширили спектр, бо в Україні не залишилося дітей, які б не постраждали від війни, і ми вирішили допомагати вже всім. Як ми шукаємо дітей на ТОТ, які хочуть навчатися в українських педагогів? Ця складна, і з міркувань безпеки ми надаємо перевагу непублічним способам поширення інформації та ретельно відбираємо учасників.”, — каже Ольга Коваль.

Вона додає, що ГО співпрацює з департаментами освіти, які продовжують контактувати з дітьми, які перебувають на ТОТ. Пріоритетом у навчання таких дітей — насамперед є безпека. 

“Наші заняття проходять дистанційно, коли діти спілкуються з викладачами в онлайн-форматі. Важливо, щоб інформація була максимально зашифрована. Тобто на заняттях діти не можуть бути підписані своїм справжнім ім’ям і прізвищем. Підписуються або лише ім’ям, або ж придумують собі нікнейм. Це важливо для того, щоб навіть учасники зустрічі не мали багато особистої інформації одне про одного. І тим паче якщо стороння людина під час заняття дитини зайде в кімнаті, то не побачить ніякої особистої інформації інших учасників”, — пояснює співзасновниця ГО.

До слова, у більшості деокупованих селах чи містах навчання проходить дистанційно, особливо це стосується тих місць, які близько біля лінії фронту. Дистанційне навчання — важливий безпековий фактор, який має бути врахований після деокупації.

Які сервіси не можна використовувати на ТОТ

Анастасія Бєляєва також стояла на чолі організації “ЗНОвУ”, коли її засновували. Дівчина додає, що якщо ви живете з дитиною на окупованих територіях, але хочете продовжувати навчатися за українською програмою, то не можна використовувати для навчання такі сервіси як:

• Яндекс браузер; 
• Telegram;
• пошту Mail.ru.

А от VPN варто вмикати щоразу, це не викличе підозр, каже Анастасія, тому що більшість мешканців окупованих територій його використовують. 

Як проходять уроки для дітей з ТОТ

Ми вже зазначали за безпеку під час уроків, але також вчителі звертають увагу на психо-емоційний стан дитини. Вся команда ГО “ЗНОвУ” є освітянською, тому стежать аби дитина була в стані навчатися та сприймати нову інформацію. Ще один важливий аспект, аби потрапити на уроки від “ЗНОвУ” батьки дитини, яка хоче навчатися, мають дати на це дозвіл. На жаль, ті діти, які мають опікунів чи батьків з проросійськими поглядами — не можуть бути учасниками програми.

“Річ у тому, що неповнолітні діти не можуть нести повної відповідальності за свою безпеку, не можуть повною мірою оцінювати ситуацію на тій території, на якій перебувають.Ми розуміємо, що це відсіює частину наших учасників, але в цьому питанні все одно безпека стоїть вище за все інше”, — кажуть наші співрозмовниці.

Повернення дітей з ТОТ до української системи освіти

Ми запитали Ольгу та Анастасію, як на їхню думку варто повертати до навчання українських дітей після деокупації територій. Обоє вважають, що хорошим варіантом будуть змішані групи у класах. Тобто, коли одна частина дітей, ті, хто не були під окупацією, а інша — навпаки. 

“Загалом, можу сказати, що діти налаштовані, як би, один до одного, і ми як, педагоги робимо акцент на тому, що нас об’єднує. Також, ті, хто хочуть навчатися з нами вже апріорі мають проукраїнську позицію, бо інакше — вони би до нас не дійшли. До нас вже приходять діти, які попри те, що їм доводиться відвідувати російську школу, хочуть пов’язати своє майбутнє з Україною, вони ідентифікують себе, як українці, які просто опинилися в таких обставинах, бо ніхто не обирав бути в окупації”, — говорять педагоги.

Чи впливає російська пропаганда на дітей, які живуть в окупації?

І Ольга й Анастасія кажуть, що для дітей, які живуть або в окупації, або вже у деокупованих містах чи селах — освіта в українських школах стає мостом для возз’єднання. Навіть, російська пропаганда, яка намагається відвернути українських дітей — у більшості безсила. Але важливо, щоб вчителі розуміли, що поки дитина була на територіях, які не підконтрольні Україні — відбулися значні освітні втрати. Тобто, школяр/школярка можуть не знати частину матеріалу чи мати прогалини.

“Насправді дуже важливим є розуміння цієї ситуації, лояльне ставлення. Наші викладачі бачать і розуміють, що їм складніше наздогнати ці втрати..Ми працюємо більше за адаптованими програмами, які не обов’язково повністю відповідатимуть дітям такого самого віку, які навчаються в Україні”, — пояснює Ольга Коваль.

Вона додає, що це й варто врахувати під час складання навчальних програм для дітей з деокупованих територій, відтак всі навчальні матеріали потрібно буде адаптовувати.

Освітній скринінг

Ольга Коваль ділиться, що перед початком навчання вони з дітьми проводять освітній скринінг. Фактично — це тестування, яке дає можливість побачити, які освітні втрати є у дитини. Таку перевірку вони розробили разом з іншими педагогами для дітей з усіх класів.

Після скринінгу навчальна програма будується під потреби дітей. 

“У нас немає одної універсальної програми, бо її неможливо створити. Вона відрізняється від року до року, від групи до групи”, — каже Анастасія Бєляєва.

Ольга Коваль каже, що у їхній практиці були діти, які готувалися на окупованих територіях до іспитів, а потім виїхали звідти та вступили в українські ВНЗ,  а також є ті, хто досі перебувають на ТОТ, але навчаться в українських вишах дистанційно.

“Одна наша випускниця з тимчасово окупованої території зараз навчається в Харківській академії. Тобто це також можливо”, — пояснюють вчительки.

Які труднощі можуть виникати під час навчання дітей з ТОТ

Досвід окупації безперечно буде мати вплив на дитину, тому важливо аби викладач або модератор освітнього процесу був обізнаним і підготовлений до того, що можуть виникати конфліктні ситуації, пояснюють у ГО. Фахівчині додають, що викладачу буде корисно зустрічатися з психологом, аби знати як працювати з учнями, які пережили травматичні події.

“З боку держави важливо підходити комплексно і цілісно до цієї проблеми. Ми спілкувалися багато з викладачами, які працюють в державних освітніх закладах на деокупованих територіях, вони не мають чітких безпекових інструкцій щодо того, які платформи можна використовувати, а які не варто, якими браузерами не можна користуватись і так далі. Водночас зараз є дуже багато класних українських матеріалів, за якими діти можуть займатися онлайн. Наприклад, якщо ми візьмемо ту ж Всеукраїнську школу онлайн, там з кожного класу, з кожної теми є розроблені відеозаняття тощо. Але дітям бракує живого спілкування”, — пояснює Ольга.

Через це діти, які змушені навчатися онлайн часто відчувають самотність, тому вчителю треба вміти побудувати відчуття спільноти, приналежності дитини до чогось.

Що кажуть бахмутські вчителі?

Бахмутська вчителька Ольга Петрівна вже мала досвід роботи з дітьми, які перебували в окупації. Педагогиня наголошує, що насамперед необхідно робити пріоритет у навчанні на збереженні й поширенні саме української культурної спадщини, популяризації мови. Також вона погоджується з твердження колег з ГО “ЗНОвУ” щодо оцінки освітніх втрат, які понесли діти на ТОТ чи деокупованих територіях. 

“У моїй практиці були діти, які перебували на ТОТ. Це траплялося тому, що як кажуть, батьки вчасно не зреагували, не дали дозволу на вивезення, тому їх вивезли на ту сторону у Шахтарськ (ред. на території підконтрольні рф). Але потім батьки ухвалили правильне рішення, вони там побули деякий час, акліматизувалися, а далі через якісь канали виїхали”, — пояснює педагогиня.

Освітянка розказує, що впливу російської пропаганди, у дітей, які пережили окупацію, не помітила, через те, що ці вони перебували там не настільки довго.

“Ми готові навчати дітей з деокупованих територій, у нас з 2014 року були такі дітки у класах. Вони проходили за індивідуальною формою навчання, йдеться про екстернат, це були школярі з Горлівки, Донецьку та інших міст, які росіяни окупували з 2014 року”, — каже вчителька.

А потім додає, що фактично — екстернат наразі єдиний спосіб, який дає можливість дітям офіційно навчатися в наших школах. Бахмутська вчителька розмірковує, що чинні освітні програми будуть потребувати перегляду та внесення змін відповідно до тих освітніх втрат, які отримали діти на ТОТ.

Психологічна підготовка до навчання

Щоб ефективно працювати з дітьми, які пережили травмуючі події бахмутські педагоги постійно підвищують свою кваліфікацію, зокрема проходять психологічні тренінги, курси, отримують навички з медіаграмотності у межах проєкту “Інформедійна грамотність”. Наразі туди залучені вчителі історії та української мови, пояснює педагогиня.

“Ми вивчаємо як розрізняти фейки, все це у межах класних уроків, діти у формі гри можуть навчатися розпізнавати інформацію, тобто, це все працює вже”, — резюмує Ольга Петрівна.

Навчання на ТОТ з перших вуст

Джерело редакції на ТОТ розповіло нам про те, як йому вдалося отримати українську освіту перебуваючи в окупації. З міркувань безпеки ми не розкриваємо особисті дані особи.  

Після анексії частини територій у 2014 році, окупанти з нового навчального року вже впроваджували російські освітні стандарти у школах та університетах, каже співрозмовник.

“З 2014 року відбулося повне виключення з основної програми української мови та літератури, історії України. Натомість в збільшених обсягах додавались російська мова та література, історія росії…Додавались такі дисципліни, як суспільствознавство вже за російськими стандартами та основи безпеки життєдіяльності. І ряд інших дисциплін, таких як громадянська оборона, тобто — це як частина мілітаризації освіти та провадження та просування військової справи”, — говорить джерело редакції про освітні зміни з 2014 року на ТОТ.

Дітям, які хотіли вивчати українську мову та літературу, доводилось шукати приватні заклади або самостійно вчитися через відкриті джерела, пояснює джерело. Співрозмовник додає, що він навчався екстерном. До українського ВНЗ вступив у 2021 році, у цьому допомогли програми складені спеціально для випускників ТОТ. Наш герой самостійно вступив на бюджет.

Він розповідає, що до повномасштабного вторгнення чимало дітей з ТОТ мали змогу навчатися в українських школах, це стосується тих територій, які були окуповані частково — Донеччина та Луганщина. Звідси школярі мали змогу виїхати на підконтрольну Україні територію та отримати документи про освіту. Після початку Великої війни — ця ситуація кардинально змінилася, бо виїхати з ТОТ складно.

“Документи про закінчення ВНЗ чи школи в українських навчальних закладах визнаються в Україні та закордоном, а от документи про освіту в російських школах на ТОТ — не будуть мати сили, та будуть ігноруватися у цивілізованому світі”, — розповідає джерело.

Вже навчаючись в українському університеті, наш співрозмовник пригадує, що швидко інтегрувався, та має поради, як допомогти дітям з ДОТ адаптуватися до навчання:

• зробити так, щоб діти з ТОТ відчували себе громадянами України, враховуючи факт примусової окупації та насадження російської пропаганди;
• зробити доступ до вивчення української мови;
• зробити освітній скринінг української мови, аби забезпечити дитині доступну програму навчання;
• зробити українську освіту більш привабливою — пояснювати дітям, що саме з українськими дипломами, а не російськими, діти можуть навчатися закордоном, ставити хорошим спеціалістом тощо;
• працювати з фактором внутрішніх конфліктів, які можуть виникати між дітьми, які не були в окупації та тими, які там опинилися.

Зелена книга й Біла книга: сценарії рішень для навчання дітей, які пережили окупацію

Нещодавно благодійний фонд “Солом’янські котики”за підтримки USAID дослідили, як повертати освітній процес на деокуповані території. У результаті дослідження представили у двох інтепретація, це Біла книга та Зелена книга.

Біла книга — це ґрунтовні сценарії рішень у процесі деокупації у сфері освіти та можливі наслідки кожного з них. 

Зелена книга — це узагальнення аналітичних матеріалів та розробка рекомендацій для відновлення освіти після деокупації територій

У Білій книзі є вказані фактори, які впливатимуть на відновлення освітнього процесу на деокупованих територіях, які потрібно буде враховувати освітянам, це:

• тривалість окупації;
• доступ до освіти в умовах тимчасової окупації;
• обсяг освітньої мережі;
• контингент учасників освітнього процесу;
• доступні освітні ресурси;
• безпекова ситуація.

Зважаючи на той факт, що чимало міст та сіл Донеччини були окуповані ще з 2014 року — саме тривалість окупації визначено першим фактором для побудови нового освітнього процесу, коли ці території будуть деокуповані, або ж коли дитина з таких територій потрапляє на підконтрольні Україні землі. Як зазначила у розмові педагогиня з Бахмута, діти, які короткий час перебували під окупацією — мають меншу травмованість. Натомість, особлива увага має бути до дітей, які були змушені жити в окупації роками й потребують підтримки та розуміння з боку соціуму.

Примітка. Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Читайте також:

• Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді
• “Український гітлерюґенд”: чому підготовка підлітків на фронт є фейком роспропаганди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!