Засилля ботів, які заполонили соціальні мережі — одна з головних проблем в інтернеті. Не кожен користувач мережі може зрозуміти, що бере участь у перепалці в коментарях не просто із людиною, що має протилежну думку, а із представником ботоферми. “Бахмут IN.UA” у рамках проєкту з підвищення медіаграмотності розповість що таке боти, як їх визначити та боротися із їхнім негативним впливом.

Для чого існують боти

Перше, що треба зрозуміти, боти — це не завжди погано. Вони можуть бути як корисними, так і мати шкідливе застосування. Все залежить від того, як саме їх використовують. У позитивному ключі ботів можуть застосовувати, до прикладу, представники бізнесу:

• задля підтримки клієнтів (боти можуть автоматично відповідати на питання користувачів сайту, надаючи підтримку клієнтам 24/7);
• для автопостингу контенту у соцмережах;
• моніторингу згадок бренду;
• розсилки повідомлень тощо.

Але є й інша сторона ботів — негативна:

• розсилка спаму (автоматична розсилка небажаних повідомлень, рекламних пропозицій або шкідливих посилань);
• шахрайство (боти можуть видавати себе за реальних користувачів для виманювання особистої інформації або грошей);
• штучне збільшення кількості лайків, коментарів або підписників, щоб створити видимість популярності;
• маніпуляція рейтингами (боти можуть залишати фальшиві відгуки або оцінки на платформах з відгуками, маніпулюючи рейтингами продуктів або послуг).

Звісно ж, ботів використовують пропагандисти та дезінформатори:

• для поширення фейків або дезінформації, щоб маніпулювати громадською думкою або викликати панічні настрої тощо;
• для поширення політичної пропаганди. Таким чином просуваються потрібні замовнику політичні наративи, щоб повпливати на рейтинг представника або партії.

До речі, саме про закулісся київської ботоферми, що діяла під час парламентських виборів 2019 року, у своєму розслідуванні розповів журналіст Василь Бідун.

Важливо розуміти, що боти для бізнесу — це, частіше за все, автоматизований сервіс для виконання широкого спектра задач. Тими ж ботами, що ширять дезу та пропаганду, можуть бути реальні люди, для яких писати негативні коментарі — робота.

Хто такі боти

Боти – це профілі вигаданих осіб, які активно беруть участь у спілкуванні, поширюючи дезінформаційні, фейкові, залякуючі і так далі меседжі. Один користувач може керувати кількома ботами, які можуть навіть вести обговорення між собою. Таким чином вони створюють ажіотаж навколо теми та “запрошують” коментаторів до дискусії.

Проте найчастіше вони сперечаються з реальними людьми, чиї погляди не збігаються з позицією, яку просуває фейковий акаунт. Крім того, боти можуть виконувати роль тролів – провокувати конфлікти або ображати інших, щоб відвернути суспільну увагу з теми на тему. Боти, окрім іншого, зменшують довіру користувачів до інформаційного середовища.

Як визначити бота

Стовідсотково сказати, чи перед вами бот або ж реальна людина із вкрай радикальною позицією, важко. Втім, існує деяка кількість ознак, які підпадають під визначення бота:

• відсутність аватарки або розмите нечітке фото, абстрактна картинка замість знімка;
• відсутні знімки з різними ракурсами людини, є тільки одне старе або групове фото, завдяки яким вкрай складно ідентифікувати особистість;
• неперсоналізовані публікації, думки тощо, замість власних постів — тільки репости;
• відсутні або мало лайків під дописами;
• недостовірна або зовсім не заповнена інформація в профілі;
• публікація коментаря з одним й тим же текстом;
• дивне співвідношення дати реєстрації й кількість публікацій (наприклад: акаунт створений місяць тому, а вже налічує сотні публікацій);
• частота публікацій (наприклад, пост чи коментар кожні кілька хвилин)
• дивне ім’я акаунта. Типу “Адольф Пінкевич” або “Василіна Горгульєва”. Звісно, людині може просто дали таке непересічне ім’я батьки, і воно кумедно перегукується із прізвищем. Але є спосіб перевірити чи реальна це людина, просто вбивши ці дані в Гугл і подивившись на результати. Гадаємо, що двох таких “Василін” не існує;
• і одна з найсмішніших ознак: автоматичний переклад тексту. Саме завдяки ботам існують меми про “бавовну”, “немає сечі терпіти ці пекельні борошна”, “пів країни без електрохарчування” тощо.

Як росія використовує ботів проти України

Країна-терористка активно залучає ботів до того, аби нашкодити Україні та світові. The Washington Post опублікували текст про те, що росія розгорнула широку “фабрику тролів”, аби зірвати підтримку Україні з боку США. Кремлівські політичні стратеги та ботоферми, публікували тисячі фейкових новин, постів і коментарів у соціальних мережах у період з травня 2022 року до серпня 2023 року.

Згідно з документами, у межах цієї кампанії російські боти намагаються зобразити Президента України Володимира Зеленського як корумпованого, наголошують на кількості мігрантів, які перетинають кордон між США та Мексикою, і закликають фінансувати охорону кордонів замість надання допомоги Україні. Вони також стверджують, що “білі американці” найбільше потерпають через допомогу Україні.

Аналітики “Вокс Україна” провели масштабний аналіз понад 750 тисяч постів у соціальній мережі Х (ред. – колишній Twitter), що пов’язані із російським “Агентством інтернет-досліджень”. Спеціалісти дослідили тематику публікацій, визначили найбільш популярні події для висвітлення за 8 років. Аналітикам вдалося віднайти акаунти, які твітили майже 33 години підряд. Матеріал розлогий й вартий того, аби його прочитати тим, хто хоче розібратися як працює російська пропаганда в інтернеті. Залишаємо посилання.

Як Україна бореться із ботофермами

Служба безпеки України періодично звітує про знешкодження ботоферм, які працюють на ворога та знаходяться на території України. Одна з найбільших знаходилася у місті Запоріжжя — вона мала майже 70 тисяч фейкових акаунтів та понад 50 спільнот у різних соцмережах, які поширювали проросійські меседжі або дезінформацію. Це сталося у 2022 році.

У 2023 СБУ ліквідувала ботоферму, чия аудиторія налічувала майже 200 тисяч користувачів. Ця ферма працювала над розхитуванням ситуації всередині країни.

Одна з останніх новин, пов’язаних з організацією ботів, про суд над жителькою Житомирщині. Її судитимуть за створення ботоферми, яка поширювала російську пропаганду та зламувала телефони українських військових.

Що робити, якщо наткнувся на бота?

Кілька простих дій:

• поскаржитися на акаунт за розповсюдження неправдивої інформації. Це можна зробити, зайшовши на сторінку самого акку. В різних соцмережах ця опція називається по-різному;
• більшість соціальних мереж мають функції для повідомлення про підозрілий контент або акаунти. Зазвичай це можна зробити через меню “Повідомити” або “Заблокувати”;
• опишіть проблему: при повідомленні про бота, надайте якнайбільше деталей, які допоможуть адміністраторам платформи ідентифікувати проблему;
• заблокувати акаунт: заблокуйте підозрілий акаунт, щоб він більше не міг взаємодіяти з вами.

Читайте також:

• Фото — зброя в інформаційній війні. Як фотознімки можуть змінити сприйняття інформації
• “Корисні ідіоти”, що грають на руку кремля. Як шкодять українські блогери та політики
• Маніпуляція суспільною думкою: як соціологічні дослідження можуть стати інструментом пропаганди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, якість українських біологічних матеріалів начебто вища, ніж з Афганістану та Іраку.

Однак, це фейк. Army Times не публікувало жодного матеріалу із такою заявою.

Army Times: фейк від рф

Army Times — це американське онлайн-видання, що висвітлює актуальні новини та важливі питання для військової спільноти країни. Видання охоплює теми фінансів, медичної допомоги, діяльності гвардії та резерву, освіти та інші сфери. ArmyTimes також публікує ексклюзивні відеоматеріали та фотографії, а його соціальні мережі обслуговують військовослужбовців, їхні родини та ветеранів.

Уперше фейк опублікували 21 жовтня Telegram-каналом «запрещённая украина». Наратив нібито авторства Army Times м поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали та акаунти у соцмережах Х (ред. — колишній Twitter). На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

Всі дописи до 21 жовтня, у яких згадувалось слово “органи” (англ. organs) жодним чином не стосувались України. А за ключовим словом “Ukraine” існують статті переважно про військову допомогу Америки, заяви Пентагону щодо України та інші теми, що пов’язані з війною. Жодної згадки на тему трансплантації та пересадки органів в контексті України не було.

Скриншот з операційної палати, що міститься у дописі пропагандистів, взято із відеосюжету телеканалу 2+2 про рекордну кількість трансплантацій за ніч українськими хірургами — шість пересадок органів. За інформацією у відео, оперували майже одночасно в чотирьох клініках Запоріжжя та Києва. Серед них уперше в столичній лікарні “Феофанія”. Там пацієнтові пересадили печінку. А в столичному Інституті серця 52-річному чоловікові одночасно пересадили два органи: серце і нирку. У відеосюжеті немає жодного слова про постачання біологічних матеріалів українців до США.

Трансплантація органів та російська пропаганда

Пропагандисти вже неодноразово звинувачують Україну у нібито продажі органів. Раніше ми вже спростовували подібний фейк про трансплантацію біологічних матеріалів українських військових за кордон. Фейк про «чорних трансплантологів» набув значного поширення в Україні саме в той період, коли проводили реформу системи трансплантації. Цей фейк був частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію змін у сфері охорони здоров’я. Російська пропаганда активно підтримувала та розкручувала такі наративи, оскільки медичні реформи порушували інтереси проросійських сил, пов’язаних із корупційними схемами у медичному секторі. Вигідно було створити атмосферу недовіри та страху, підсилюючи стереотипи й маніпулюючи суспільною думкою. Окрім цього, пропаганда намагалася посіяти недовіру до української системи охорони здоров’я загалом, зображаючи її як «розсадник» для чорного ринку органів. Це типова маніпуляція, яка намагається зіграти на емоціях та посіяти страх. 

Щоб не потрапити в пастку таких фейків, важливо не тільки перевіряти джерела інформації, а й розвивати критичне мислення, адже пропаганда розраховує на те, що люди повірять без роздумів. Ставити питання і розбиратися в темі глибше — це найкращий спосіб захиститися від брехні та маніпуляцій.

Читайте також:

• Мобільні крематорії для спалення тіл, бізнес органів та “справжні” власники території України: комбо-фейк від пропагандистів
• МАНІПУЛЯЦІЯ: “Щоб не розвинулась залежність”: Міністерка соцполітики про виплати українцям
• Фейк: в українській лікарні розмістили банер із закликом до наркозалежних та людей з інвалідністю вступати до ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

• розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
• поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
• маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
• зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
• втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

• занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
• невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
• обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
• розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи
• Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!