За даними Мінекономіки, від початку війни з України виїхало 6,2 млн українців, які наразі перебувають за кордоном. Українські біженці живуть у Європі, США, Азії. За майже два роки повномасштабної війни умови життя українців значно змінилися. Правила перебування стали більш суворими, а витрати на біженців планують зменшити. Наприклад, Німеччина майже вполовину скоротить бюджет, як й Польща.

Як зміниться життя українців закордоном найближчий рік – читайте в матеріалі редакції Бахмут.IN.UA.

Ми обрали 5 країн, де у найбільшій кількості перебувають українці: Німеччина, Польща, Чехія, Італія та Іспанія

Німеччина скорочує виплати

З 2024 року Німеччина скоротить фінансування допомоги українським біженцям, про це пише видання Reuters. Берлін повідомив, що на підтримку біженців виділить щонайбільше 1,7 млрд євро. Це приблизно половина від витрат 2023 року, тоді на потреби людей виділили 3,75 мільярда євро.

Загалом, понад 1 мільйон українців опинилися у Німеччині після російського вторгнення. 

Їхня підтримка лягла важким тягарем на плечі міст і муніципалітетів країни, а 16 земель країни вимагають більше федеральних коштів для покриття витрат на біженців наступного року, пише Reuters. 

Крім того, федеральний уряд Німеччини також скасує свій внесок у витрати на утримання та інтеграцію українських біженців. Але проте, є й позитивні зміни. Наприклад, деяким українським біженцям у Німеччині підвищать соцвиплати:

• батьки-одинаки або самотні дорослі – 563 євро (близько 22 тис. грн), замість 502 євро;
• діти до 6 років – 357 євро (близько 14 тис. грн), замість 318 євро;
• діти віком 7-14 років – 390 євро, (близько 15 тис. грн) замість 348 євро;
• діти 15-18 років – 471 євро (близько 15 тис. грн), замість 420 євро.

Щоб знайти високооплачувану роботу у Німеччині українцям потрібно знати мову на рівні C1 або C2. Інакше, шанс, що вас не візьмуть на роботу значно зростає. 

Польща планує обмежити для українців вільний доступ до шкіл та можливість працювати

Польща також планує урізати виплати для українців, про це пише  Bloomberg, посилаючись на польських урядовців. Додамо, що в Польщі зараз перебуває близько 990 тисяч українців – за кількістю біженців сусідню країну обігнала тільки Німеччина.

Підтримка українських біженців не буде продовжена наступного року, заявив речник уряду Пьотр Мюллер в інтерв’ю телеканалу Polsat. Підтримка, про яку говорить Мюллер охоплює:

• відмову від вимог щодо проживання і надання дозволів на роботу;
• вільний доступ до шкіл;
• медичної допомоги;
• та сімейних виплат.

Читайте також: Танцюристка з Бахмута розповіла про зумбу та життя в Польщі

За словами заступника соціальної політики Анни Шмідт, Польща витратила близько 2,4 млрд злотих ($550 млн) на допомогу українським сім’ям, які втекли до Польщі, щоб уникнути війни.

Чехія скорочує пільги для українців

У Чехії налічують близько 340 тисяч українських біженців. У кінці серпня 2023 року Чехія посилила умови для виплати допомоги українцям, аби зекономити бюджет країни. Про це повідомляє місцеве видання Seznam Zprávy. 

Відтак, тільки Прага скоротила витрати на українських біженців більше, ніж на третину. Хоча на початку літам 2023 року вона витратила майже 71 млн євро на гуманітарну допомогу та гранти солідарності, а вже у липні ці витрати впали до 46 млн євро.

Такі невтішні зміни для українців натомість привели до скорочення витрат у бюджеті Чехії. В уряді кажуть, що деякі біженці залишили країну і повернулися до України. Є й ті, хто почав працювати, аби закрити свої потреби. За інформацією бюро праці Чехії, у липні 2023 року майже 110 тисяч біженців з тимчасовим захистом працювали.

Раніше українці, які проживали у зареєстрованих квартирах, отримували житлову допомогу в розмірі 125 євро на місяць, це понад 4 тисячі гривень. Крім того, біженці отримують гуманітарну допомогу.

Біженці, які підпадають під вразливу категорію, а це діти, студенти та люди похилого віку мають право на більшу допомогу – близько 200 євро на місяць (ред. орієнтовно 7 тисяч гривень), тоді як інші отримують близько 130 євро (ред. орієнтовно 5 тисяч гривень). 

Крім того, з 1 вересня Чехія скоротила число міст, які ще можуть приймати українців. Тепер Прага вже не доступна для проживання, але місця для проживання ще є у містах Брно та Острава. Також влада Чехії запускає програму з добровільного повернення біженців в Україну. Людям, які оберуть цей варіант частково відшкодовуватимуть витрати, повідомляє Radio Prague International.

Італія не визначилася із продовженням тимчасового захисту для біженців

В Італії проживає близько 170 тисяч українських біженців, більшість з цих осіб мають тимчасовий захист. Це дозволяє людям отримувати дозвіл на проживання протягом року, наразі така функція діє до 31 грудня 2023 року. Далі невизначеність, а це аж ніяк не полегшує життя вимушеного мігранта.

Протягом перших трьох місяців італійський уряд виплачує соцвиплати біженцям, це 300 євро на дорослого (ред. 11 тис. грн)  і 150 (ред. майже 6 тис. грн) євро на дитину. З травня 2023 року українці, які прибули до Італії на власному автомобілі, мають зареєструвати його. Незареєстрований транспортний засіб попросять вивезти з країни.

Італія – доволі бюрократична країна, українці відзначають, що знайти роботу тут досить важко через кризу робочих місць, знання мови також впливає на оплату праці. Крім того, тут не визнають диплом українських вузів, тож навіть із хорошим знанням мови — знайти роботу буде нелегко.

Читайте також: Подорожі до Європи: куди поїхати, якщо за кордон збираєтеся вперше

Іспанія зменшила виплати

Сонячна Іспанія прихистила понад 150 тисяч українців, які тікали від війни. Біженці отримували тимчасовий захист, який гарантував проживання, фінансову допомогу, навчання в школі та уроки іспанської мови, психосоціальну допомогу та сприяння в працевлаштуванні.

Іспанія надає грошову допомогу  українцям, дорослим 400 євро на місяць (ред. 15 тис. грн), а дітям 100 євро (майже 4 тис. грн)  на місяць.

Грошова допомога мала б надаватися протягом 6 місяців. Однак, ще на початку березня цього року виник резонанс, через те що країна не змогла виплатити обіцяної допомоги через бюрократію. Як надалі країна справлятиметься із біженцями – поки невідомо.

В кінці січня 2023 року країна перестала приймати заявки на соцвиплати у розмірі 400 євро. Зараз вразливі категорії біженців можуть отримати 200 євро, витрачати їх дозволяють лише на їжу.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!