За даними Мінекономіки, від початку війни з України виїхало 6,2 млн українців, які наразі перебувають за кордоном. Українські біженці живуть у Європі, США, Азії. За майже два роки повномасштабної війни умови життя українців значно змінилися. Правила перебування стали більш суворими, а витрати на біженців планують зменшити. Наприклад, Німеччина майже вполовину скоротить бюджет, як й Польща.

Як зміниться життя українців закордоном найближчий рік – читайте в матеріалі редакції Бахмут.IN.UA.

Ми обрали 5 країн, де у найбільшій кількості перебувають українці: Німеччина, Польща, Чехія, Італія та Іспанія

Німеччина скорочує виплати

З 2024 року Німеччина скоротить фінансування допомоги українським біженцям, про це пише видання Reuters. Берлін повідомив, що на підтримку біженців виділить щонайбільше 1,7 млрд євро. Це приблизно половина від витрат 2023 року, тоді на потреби людей виділили 3,75 мільярда євро.

Загалом, понад 1 мільйон українців опинилися у Німеччині після російського вторгнення. 

Їхня підтримка лягла важким тягарем на плечі міст і муніципалітетів країни, а 16 земель країни вимагають більше федеральних коштів для покриття витрат на біженців наступного року, пише Reuters. 

Крім того, федеральний уряд Німеччини також скасує свій внесок у витрати на утримання та інтеграцію українських біженців. Але проте, є й позитивні зміни. Наприклад, деяким українським біженцям у Німеччині підвищать соцвиплати:

• батьки-одинаки або самотні дорослі – 563 євро (близько 22 тис. грн), замість 502 євро;
• діти до 6 років – 357 євро (близько 14 тис. грн), замість 318 євро;
• діти віком 7-14 років – 390 євро, (близько 15 тис. грн) замість 348 євро;
• діти 15-18 років – 471 євро (близько 15 тис. грн), замість 420 євро.

Щоб знайти високооплачувану роботу у Німеччині українцям потрібно знати мову на рівні C1 або C2. Інакше, шанс, що вас не візьмуть на роботу значно зростає. 

Польща планує обмежити для українців вільний доступ до шкіл та можливість працювати

Польща також планує урізати виплати для українців, про це пише  Bloomberg, посилаючись на польських урядовців. Додамо, що в Польщі зараз перебуває близько 990 тисяч українців – за кількістю біженців сусідню країну обігнала тільки Німеччина.

Підтримка українських біженців не буде продовжена наступного року, заявив речник уряду Пьотр Мюллер в інтерв’ю телеканалу Polsat. Підтримка, про яку говорить Мюллер охоплює:

• відмову від вимог щодо проживання і надання дозволів на роботу;
• вільний доступ до шкіл;
• медичної допомоги;
• та сімейних виплат.

Читайте також: Танцюристка з Бахмута розповіла про зумбу та життя в Польщі

За словами заступника соціальної політики Анни Шмідт, Польща витратила близько 2,4 млрд злотих ($550 млн) на допомогу українським сім’ям, які втекли до Польщі, щоб уникнути війни.

Чехія скорочує пільги для українців

У Чехії налічують близько 340 тисяч українських біженців. У кінці серпня 2023 року Чехія посилила умови для виплати допомоги українцям, аби зекономити бюджет країни. Про це повідомляє місцеве видання Seznam Zprávy. 

Відтак, тільки Прага скоротила витрати на українських біженців більше, ніж на третину. Хоча на початку літам 2023 року вона витратила майже 71 млн євро на гуманітарну допомогу та гранти солідарності, а вже у липні ці витрати впали до 46 млн євро.

Такі невтішні зміни для українців натомість привели до скорочення витрат у бюджеті Чехії. В уряді кажуть, що деякі біженці залишили країну і повернулися до України. Є й ті, хто почав працювати, аби закрити свої потреби. За інформацією бюро праці Чехії, у липні 2023 року майже 110 тисяч біженців з тимчасовим захистом працювали.

Раніше українці, які проживали у зареєстрованих квартирах, отримували житлову допомогу в розмірі 125 євро на місяць, це понад 4 тисячі гривень. Крім того, біженці отримують гуманітарну допомогу.

Біженці, які підпадають під вразливу категорію, а це діти, студенти та люди похилого віку мають право на більшу допомогу – близько 200 євро на місяць (ред. орієнтовно 7 тисяч гривень), тоді як інші отримують близько 130 євро (ред. орієнтовно 5 тисяч гривень). 

Крім того, з 1 вересня Чехія скоротила число міст, які ще можуть приймати українців. Тепер Прага вже не доступна для проживання, але місця для проживання ще є у містах Брно та Острава. Також влада Чехії запускає програму з добровільного повернення біженців в Україну. Людям, які оберуть цей варіант частково відшкодовуватимуть витрати, повідомляє Radio Prague International.

Італія не визначилася із продовженням тимчасового захисту для біженців

В Італії проживає близько 170 тисяч українських біженців, більшість з цих осіб мають тимчасовий захист. Це дозволяє людям отримувати дозвіл на проживання протягом року, наразі така функція діє до 31 грудня 2023 року. Далі невизначеність, а це аж ніяк не полегшує життя вимушеного мігранта.

Протягом перших трьох місяців італійський уряд виплачує соцвиплати біженцям, це 300 євро на дорослого (ред. 11 тис. грн)  і 150 (ред. майже 6 тис. грн) євро на дитину. З травня 2023 року українці, які прибули до Італії на власному автомобілі, мають зареєструвати його. Незареєстрований транспортний засіб попросять вивезти з країни.

Італія – доволі бюрократична країна, українці відзначають, що знайти роботу тут досить важко через кризу робочих місць, знання мови також впливає на оплату праці. Крім того, тут не визнають диплом українських вузів, тож навіть із хорошим знанням мови — знайти роботу буде нелегко.

Читайте також: Подорожі до Європи: куди поїхати, якщо за кордон збираєтеся вперше

Іспанія зменшила виплати

Сонячна Іспанія прихистила понад 150 тисяч українців, які тікали від війни. Біженці отримували тимчасовий захист, який гарантував проживання, фінансову допомогу, навчання в школі та уроки іспанської мови, психосоціальну допомогу та сприяння в працевлаштуванні.

Іспанія надає грошову допомогу  українцям, дорослим 400 євро на місяць (ред. 15 тис. грн), а дітям 100 євро (майже 4 тис. грн)  на місяць.

Грошова допомога мала б надаватися протягом 6 місяців. Однак, ще на початку березня цього року виник резонанс, через те що країна не змогла виплатити обіцяної допомоги через бюрократію. Як надалі країна справлятиметься із біженцями – поки невідомо.

В кінці січня 2023 року країна перестала приймати заявки на соцвиплати у розмірі 400 євро. Зараз вразливі категорії біженців можуть отримати 200 євро, витрачати їх дозволяють лише на їжу.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

• у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
• у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

• 0 800 400 870;
• 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

• чинності статусу ВПО;
• факту призначення або продовження фінансових виплат;
• причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!