За даними Мінекономіки, від початку війни з України виїхало 6,2 млн українців, які наразі перебувають за кордоном. Українські біженці живуть у Європі, США, Азії. За майже два роки повномасштабної війни умови життя українців значно змінилися. Правила перебування стали більш суворими, а витрати на біженців планують зменшити. Наприклад, Німеччина майже вполовину скоротить бюджет, як й Польща.

Як зміниться життя українців закордоном найближчий рік – читайте в матеріалі редакції Бахмут.IN.UA.

Ми обрали 5 країн, де у найбільшій кількості перебувають українці: Німеччина, Польща, Чехія, Італія та Іспанія

Німеччина скорочує виплати

З 2024 року Німеччина скоротить фінансування допомоги українським біженцям, про це пише видання Reuters. Берлін повідомив, що на підтримку біженців виділить щонайбільше 1,7 млрд євро. Це приблизно половина від витрат 2023 року, тоді на потреби людей виділили 3,75 мільярда євро.

Загалом, понад 1 мільйон українців опинилися у Німеччині після російського вторгнення. 

Їхня підтримка лягла важким тягарем на плечі міст і муніципалітетів країни, а 16 земель країни вимагають більше федеральних коштів для покриття витрат на біженців наступного року, пише Reuters. 

Крім того, федеральний уряд Німеччини також скасує свій внесок у витрати на утримання та інтеграцію українських біженців. Але проте, є й позитивні зміни. Наприклад, деяким українським біженцям у Німеччині підвищать соцвиплати:

• батьки-одинаки або самотні дорослі – 563 євро (близько 22 тис. грн), замість 502 євро;
• діти до 6 років – 357 євро (близько 14 тис. грн), замість 318 євро;
• діти віком 7-14 років – 390 євро, (близько 15 тис. грн) замість 348 євро;
• діти 15-18 років – 471 євро (близько 15 тис. грн), замість 420 євро.

Щоб знайти високооплачувану роботу у Німеччині українцям потрібно знати мову на рівні C1 або C2. Інакше, шанс, що вас не візьмуть на роботу значно зростає. 

Польща планує обмежити для українців вільний доступ до шкіл та можливість працювати

Польща також планує урізати виплати для українців, про це пише  Bloomberg, посилаючись на польських урядовців. Додамо, що в Польщі зараз перебуває близько 990 тисяч українців – за кількістю біженців сусідню країну обігнала тільки Німеччина.

Підтримка українських біженців не буде продовжена наступного року, заявив речник уряду Пьотр Мюллер в інтерв’ю телеканалу Polsat. Підтримка, про яку говорить Мюллер охоплює:

• відмову від вимог щодо проживання і надання дозволів на роботу;
• вільний доступ до шкіл;
• медичної допомоги;
• та сімейних виплат.

Читайте також: Танцюристка з Бахмута розповіла про зумбу та життя в Польщі

За словами заступника соціальної політики Анни Шмідт, Польща витратила близько 2,4 млрд злотих ($550 млн) на допомогу українським сім’ям, які втекли до Польщі, щоб уникнути війни.

Чехія скорочує пільги для українців

У Чехії налічують близько 340 тисяч українських біженців. У кінці серпня 2023 року Чехія посилила умови для виплати допомоги українцям, аби зекономити бюджет країни. Про це повідомляє місцеве видання Seznam Zprávy. 

Відтак, тільки Прага скоротила витрати на українських біженців більше, ніж на третину. Хоча на початку літам 2023 року вона витратила майже 71 млн євро на гуманітарну допомогу та гранти солідарності, а вже у липні ці витрати впали до 46 млн євро.

Такі невтішні зміни для українців натомість привели до скорочення витрат у бюджеті Чехії. В уряді кажуть, що деякі біженці залишили країну і повернулися до України. Є й ті, хто почав працювати, аби закрити свої потреби. За інформацією бюро праці Чехії, у липні 2023 року майже 110 тисяч біженців з тимчасовим захистом працювали.

Раніше українці, які проживали у зареєстрованих квартирах, отримували житлову допомогу в розмірі 125 євро на місяць, це понад 4 тисячі гривень. Крім того, біженці отримують гуманітарну допомогу.

Біженці, які підпадають під вразливу категорію, а це діти, студенти та люди похилого віку мають право на більшу допомогу – близько 200 євро на місяць (ред. орієнтовно 7 тисяч гривень), тоді як інші отримують близько 130 євро (ред. орієнтовно 5 тисяч гривень). 

Крім того, з 1 вересня Чехія скоротила число міст, які ще можуть приймати українців. Тепер Прага вже не доступна для проживання, але місця для проживання ще є у містах Брно та Острава. Також влада Чехії запускає програму з добровільного повернення біженців в Україну. Людям, які оберуть цей варіант частково відшкодовуватимуть витрати, повідомляє Radio Prague International.

Італія не визначилася із продовженням тимчасового захисту для біженців

В Італії проживає близько 170 тисяч українських біженців, більшість з цих осіб мають тимчасовий захист. Це дозволяє людям отримувати дозвіл на проживання протягом року, наразі така функція діє до 31 грудня 2023 року. Далі невизначеність, а це аж ніяк не полегшує життя вимушеного мігранта.

Протягом перших трьох місяців італійський уряд виплачує соцвиплати біженцям, це 300 євро на дорослого (ред. 11 тис. грн)  і 150 (ред. майже 6 тис. грн) євро на дитину. З травня 2023 року українці, які прибули до Італії на власному автомобілі, мають зареєструвати його. Незареєстрований транспортний засіб попросять вивезти з країни.

Італія – доволі бюрократична країна, українці відзначають, що знайти роботу тут досить важко через кризу робочих місць, знання мови також впливає на оплату праці. Крім того, тут не визнають диплом українських вузів, тож навіть із хорошим знанням мови — знайти роботу буде нелегко.

Читайте також: Подорожі до Європи: куди поїхати, якщо за кордон збираєтеся вперше

Іспанія зменшила виплати

Сонячна Іспанія прихистила понад 150 тисяч українців, які тікали від війни. Біженці отримували тимчасовий захист, який гарантував проживання, фінансову допомогу, навчання в школі та уроки іспанської мови, психосоціальну допомогу та сприяння в працевлаштуванні.

Іспанія надає грошову допомогу  українцям, дорослим 400 євро на місяць (ред. 15 тис. грн), а дітям 100 євро (майже 4 тис. грн)  на місяць.

Грошова допомога мала б надаватися протягом 6 місяців. Однак, ще на початку березня цього року виник резонанс, через те що країна не змогла виплатити обіцяної допомоги через бюрократію. Як надалі країна справлятиметься із біженцями – поки невідомо.

В кінці січня 2023 року країна перестала приймати заявки на соцвиплати у розмірі 400 євро. Зараз вразливі категорії біженців можуть отримати 200 євро, витрачати їх дозволяють лише на їжу.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військовослужбовці після звільнення зі служби мають право на фінансове забезпечення від держави. У 2026 році процедура передбачає отримання грошей за невикористану відпустку, неотримане майно та кілька видів одноразової грошової допомоги.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Виплати військовим після демобілізації у 2026 році

Звільняючись зі служби, військові мають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, одноразову грошову допомогу для контрактників та мобілізованих, грошову компенсацію за невикористану відпустку, допомогу для оздоровлення, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Грошова компенсація за неотримане речове майно виплачується всім військовим, які звільняються зі служби, за винятком строковиків і курсантів. Для її отримання необхідно взяти довідку про вартість майна у речовій службі військової частини та написати відповідний рапорт, після чого командир видає наказ про виплату коштів.

Умови нарахування одноразової грошової допомоги

Порядок виплати одноразової грошової допомоги залежить від причини звільнення. Військові контрактної служби, які звільняються за станом здоров’я, отримують 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування винагород.

Такий самий розмір виплати передбачений у разі звільнення за віком, через скорочення штатів, закінчення строку контракту, пряме підпорядкування близькій особі, систематичне невиконання умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати службу жінками-військовослужбовцями з дітьми до 18 років, але за наявності вислуги від десяти календарних років і більше.

Мобілізовані військовослужбовці при звільненні отримують допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення без урахування додаткових винагород. Основою для перерахування коштів є наказ командира про виключення зі списків особового складу із зазначенням вислуги років.

Компенсація за невикористану відпустку та оздоровлення

Кожному військовослужбовцю при звільненні виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні основної щорічної та додаткової відпустки, включно з минулими роками, незалежно від підстав припинення служби. Це стосується і додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Розрахунок компенсації здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за останньою штатною посадою. Для її отримання необхідно подати рапорт із зазначенням відповідної норми закону. Тим військовослужбовцям, які мали право на допомогу для оздоровлення, але не отримали її протягом року, виплата нараховується на підставі наказу командира про виключення зі списків особового складу. Сума розраховується з урахуванням посадового окладу, військового звання, вислуги років та щомісячних додаткових виплат.

Читайте також:

Як проходить ВЛК у 2026 році: гайд для цивільних і військових

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні змінюють формат оповіщення про повітряну небезпеку. Тепер сигнал тривоги не лише попереджатиме про загрозу, а й вказуватиме її рівень — жовтий або червоний. Від цього залежатиме режим роботи бізнесу, рух громадського транспорту та функціонування метрополітену. Уряд вже затвердив відповідні правила, а в Києві нову систему частково запустили з 6:00 ранку 6 вересня.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Нова система повітряних тривог в Україні

Уряд змінив порядок інформування населення про повітряні загрози. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1092 від 4 вересня 2026 року, сигнал “Повітряна тривога” відтепер диференціюється за двома рівнями небезпеки — жовтим та червоним.

Жовтий рівень оповіщення запроваджується у разі фіксації дронової загрози. Червоний рівень оголошується під час ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової небезпеки.

Дані про поточні загрози з повітря до обласних управлінь Державної служби з надзвичайних ситуацій передають Повітряні сили України, використовуючи для цього загальнодержавну автоматизовану систему централізованого оповіщення.

Правила роботи бізнесу та транспорту

Під час жовтого рівня небезпеки підприємства мають право продовжувати роботу за умови забезпечення доступу до укриттів для працівників та відвідувачів. За відсутності тимчасового чи постійного укриття діяльність дозволяється продовжувати за погодженням із трудовим колективом на період до трьох місяців, поки укриття не буде облаштоване.

Під час червоного рівня роботу необхідно повністю зупинити, а всім людям перейти у безпечне місце. Уряд рекомендує забезпечити безперебійну роботу метрополітену в Києві, Дніпрі та Харкові під час жовтої тривоги. Також пропонується збільшити кількість наземного громадського транспорту для доступу людей до лікарень, роботи та станцій метро.

Зазначається, що на роботі шкіл колір тривог не позначився: при будь-якій загрозі діти мають бути в укриттях.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!