За даними Мінекономіки, від початку війни з України виїхало 6,2 млн українців, які наразі перебувають за кордоном. Українські біженці живуть у Європі, США, Азії. За майже два роки повномасштабної війни умови життя українців значно змінилися. Правила перебування стали більш суворими, а витрати на біженців планують зменшити. Наприклад, Німеччина майже вполовину скоротить бюджет, як й Польща.

Як зміниться життя українців закордоном найближчий рік – читайте в матеріалі редакції Бахмут.IN.UA.

Ми обрали 5 країн, де у найбільшій кількості перебувають українці: Німеччина, Польща, Чехія, Італія та Іспанія

Німеччина скорочує виплати

З 2024 року Німеччина скоротить фінансування допомоги українським біженцям, про це пише видання Reuters. Берлін повідомив, що на підтримку біженців виділить щонайбільше 1,7 млрд євро. Це приблизно половина від витрат 2023 року, тоді на потреби людей виділили 3,75 мільярда євро.

Загалом, понад 1 мільйон українців опинилися у Німеччині після російського вторгнення. 

Їхня підтримка лягла важким тягарем на плечі міст і муніципалітетів країни, а 16 земель країни вимагають більше федеральних коштів для покриття витрат на біженців наступного року, пише Reuters. 

Крім того, федеральний уряд Німеччини також скасує свій внесок у витрати на утримання та інтеграцію українських біженців. Але проте, є й позитивні зміни. Наприклад, деяким українським біженцям у Німеччині підвищать соцвиплати:

• батьки-одинаки або самотні дорослі – 563 євро (близько 22 тис. грн), замість 502 євро;
• діти до 6 років – 357 євро (близько 14 тис. грн), замість 318 євро;
• діти віком 7-14 років – 390 євро, (близько 15 тис. грн) замість 348 євро;
• діти 15-18 років – 471 євро (близько 15 тис. грн), замість 420 євро.

Щоб знайти високооплачувану роботу у Німеччині українцям потрібно знати мову на рівні C1 або C2. Інакше, шанс, що вас не візьмуть на роботу значно зростає. 

Польща планує обмежити для українців вільний доступ до шкіл та можливість працювати

Польща також планує урізати виплати для українців, про це пише  Bloomberg, посилаючись на польських урядовців. Додамо, що в Польщі зараз перебуває близько 990 тисяч українців – за кількістю біженців сусідню країну обігнала тільки Німеччина.

Підтримка українських біженців не буде продовжена наступного року, заявив речник уряду Пьотр Мюллер в інтерв’ю телеканалу Polsat. Підтримка, про яку говорить Мюллер охоплює:

• відмову від вимог щодо проживання і надання дозволів на роботу;
• вільний доступ до шкіл;
• медичної допомоги;
• та сімейних виплат.

Читайте також: Танцюристка з Бахмута розповіла про зумбу та життя в Польщі

За словами заступника соціальної політики Анни Шмідт, Польща витратила близько 2,4 млрд злотих ($550 млн) на допомогу українським сім’ям, які втекли до Польщі, щоб уникнути війни.

Чехія скорочує пільги для українців

У Чехії налічують близько 340 тисяч українських біженців. У кінці серпня 2023 року Чехія посилила умови для виплати допомоги українцям, аби зекономити бюджет країни. Про це повідомляє місцеве видання Seznam Zprávy. 

Відтак, тільки Прага скоротила витрати на українських біженців більше, ніж на третину. Хоча на початку літам 2023 року вона витратила майже 71 млн євро на гуманітарну допомогу та гранти солідарності, а вже у липні ці витрати впали до 46 млн євро.

Такі невтішні зміни для українців натомість привели до скорочення витрат у бюджеті Чехії. В уряді кажуть, що деякі біженці залишили країну і повернулися до України. Є й ті, хто почав працювати, аби закрити свої потреби. За інформацією бюро праці Чехії, у липні 2023 року майже 110 тисяч біженців з тимчасовим захистом працювали.

Раніше українці, які проживали у зареєстрованих квартирах, отримували житлову допомогу в розмірі 125 євро на місяць, це понад 4 тисячі гривень. Крім того, біженці отримують гуманітарну допомогу.

Біженці, які підпадають під вразливу категорію, а це діти, студенти та люди похилого віку мають право на більшу допомогу – близько 200 євро на місяць (ред. орієнтовно 7 тисяч гривень), тоді як інші отримують близько 130 євро (ред. орієнтовно 5 тисяч гривень). 

Крім того, з 1 вересня Чехія скоротила число міст, які ще можуть приймати українців. Тепер Прага вже не доступна для проживання, але місця для проживання ще є у містах Брно та Острава. Також влада Чехії запускає програму з добровільного повернення біженців в Україну. Людям, які оберуть цей варіант частково відшкодовуватимуть витрати, повідомляє Radio Prague International.

Італія не визначилася із продовженням тимчасового захисту для біженців

В Італії проживає близько 170 тисяч українських біженців, більшість з цих осіб мають тимчасовий захист. Це дозволяє людям отримувати дозвіл на проживання протягом року, наразі така функція діє до 31 грудня 2023 року. Далі невизначеність, а це аж ніяк не полегшує життя вимушеного мігранта.

Протягом перших трьох місяців італійський уряд виплачує соцвиплати біженцям, це 300 євро на дорослого (ред. 11 тис. грн)  і 150 (ред. майже 6 тис. грн) євро на дитину. З травня 2023 року українці, які прибули до Італії на власному автомобілі, мають зареєструвати його. Незареєстрований транспортний засіб попросять вивезти з країни.

Італія – доволі бюрократична країна, українці відзначають, що знайти роботу тут досить важко через кризу робочих місць, знання мови також впливає на оплату праці. Крім того, тут не визнають диплом українських вузів, тож навіть із хорошим знанням мови — знайти роботу буде нелегко.

Читайте також: Подорожі до Європи: куди поїхати, якщо за кордон збираєтеся вперше

Іспанія зменшила виплати

Сонячна Іспанія прихистила понад 150 тисяч українців, які тікали від війни. Біженці отримували тимчасовий захист, який гарантував проживання, фінансову допомогу, навчання в школі та уроки іспанської мови, психосоціальну допомогу та сприяння в працевлаштуванні.

Іспанія надає грошову допомогу  українцям, дорослим 400 євро на місяць (ред. 15 тис. грн), а дітям 100 євро (майже 4 тис. грн)  на місяць.

Грошова допомога мала б надаватися протягом 6 місяців. Однак, ще на початку березня цього року виник резонанс, через те що країна не змогла виплатити обіцяної допомоги через бюрократію. Як надалі країна справлятиметься із біженцями – поки невідомо.

В кінці січня 2023 року країна перестала приймати заявки на соцвиплати у розмірі 400 євро. Зараз вразливі категорії біженців можуть отримати 200 євро, витрачати їх дозволяють лише на їжу.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 вересня 2026 року в Україні почнуть діяти нові розміри студентських стипендій. У Державному бюджеті на ці виплати передбачено 6,6 мільярда гривень, що на 1,2 мільярда перевищує показники минулого року. Абітурієнтам та студентам варто очікувати суттєвого збільшення фінансової підтримки.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть студенти у2026-2027 — в матеріалі Бахмут IN.UA

Види стипендій в Україні

В Україні існують різні види фінансової допомоги для здобувачів освіти. Академічні стипендії надаються студентам за рейтингом успішності. Вони формуються виключно на основі результатів навчання та виплачуються коштом державного або місцевих бюджетів.

Також існують іменні стипендії від президента України, Верховної Ради та Кабінету міністрів — це особливий вид стипендіальних виплат, які вважаються найвищою мотиваційною винагородою для учнів та студентів. Їх виплачують тим, хто має вагомі наукові досягнення, зокрема, перемогли у всеукраїнських і міжнародних конкурсах чи олімпіадах, а також за найвищі бали на ЗНО чи НМТ.

Кандидатів на отримання такого виду академічної стипендії обирають вчені та представники педагогічних рад вищих навчальних закладів. Саме призначення здійснюється двічі на рік за результатами екзаменаційної сесії впродовж місяця після її закінчення.

Виплати для студентів університетів

Державний бюджет на 2026 рік, розроблений Міністерством фінансів та ухвалений Верховною Радою 3 грудня 2025 року, закріплює підвищення виплат. З початком нового навчального року, а саме зз 1 вересня, студенти закладів вищої освіти отримуватимуть:

• стипендія президента України зросте з 10 000 до 20 000 гривень на місяць;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 4 400 до 8 800 гривень;
• стипендія Кабінету міністрів України зросте з 4 000 до 8 000 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 4 000 гривень замість 2 000;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 910 до 5 820 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 2 550 до 5 100 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 7 420 гривень замість 3 710.

Зміни для студентів коледжів

Підвищення фінансового забезпечення стосується і здобувачів фахової передвищої освіти. Для студентів коледжів встановлені наступні розміри виплат:

• стипендія президента України зросте з 7 600 до 15 200 гривень;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 3 320 до 6 640 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 3 020 гривень замість 1 510;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 197 до 4 394 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 1 930 до 3 860 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 5 618 гривень замість 2 809.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!