Подорожі в різні країни світу допомагають людям отримати нові позитивні враження, досвід, розширити їх бачення світу. Проте, часто цей вид дозвілля сприймають як дороге задоволення. Насправді подорожувати можна навіть не мати великого бюджету на це й отримати велику кількість вражень. Наша журналістка Марія Макарович, бахмутянка, яка обожнює подорожі, розповіла про свої секрети планування недорогих подорожей та про країни для бюджетного відпочинку.

Як спланувати недорогу подорож та обрати країни для бюджетного відпочинку — читайте в матеріалі «Бахмут.IN.UA»

Літо найкращий час для того, щоб організувати для себе невелику відпустку. Відпочинок потрібен кожній людині, бо без цього на нас може чекати виснаження та вигорання. Набратися сил, енергії, отримати приємні враження та спогади можна завдяки подорожам за кордон. Бюджетні напрямки для відпочинку часто можна знайти в турах.

В сучасному світі кожен може запланувати таку поїздку самостійно й обрати ті варіанти, які підійдуть не тільки для душі, але й для вашого гаманця. Наша редакція зібрала кілька основних порад щодо того, де можна недорого відпочити та як організувати для себе незабутню поїздку.
Марія Макарович. Джерело: надане героїнею

«Я почала подорожувати відносно пізно, моя перша поїздка за кордон була тоді, коли мені було 21 рік. До того, я дійсно вважала, що не заробляю достатньо для цього. Можливо, я ще трохи боялася виїжджати в незнайомі місця. Проте, коли я перше побувала за кордоном, я зрозуміла, що помилялася. З кожною новою поїздкою я розширюю свій кругозір, знайомлюся з неймовірними людьми та отримую цінний досвід» – згадує Марія.

Марія вважає, що бюджетні подорожі не свідчать про те, що людина отримає від поїздки менше вражень. Головне це планування та бажання пізнавати нове. Пізнавати нові для себе країни можна і без дорогих ресторанів, готелів та атракцій. Якщо ви плануєте зекономити на подорожі, то довгі прогулянки по вулицях міст, парків, пошуки місцевих смаколиків на фудкортах зможуть вам у цьому допомогти. Крім того, країни з дешевим туризмом розраховують на вуличну їжу, тож її є вдосталь й на будь-який смак.

Вид з оглядового колеса у Відні, Австрія. Джерело: надане героїнею

Як поїхати відпочивати недорого?

Для економії бюджету важливо заздалегідь запланувати всі деталі подорожі. Адже, чим менше часу у вас є на розв’язання будь-яких питань під час подорожей, тим дорожче вам обійдеться поїздка. Першочергово потрібно обрати транспорт, яким ви будете пересуватися до країни призначення та під час відпустки.

Автобус

Ви зможете знайти велику кількість автобусних рейсів, які прямують у різних напрямках. Проте, такі поїздки тривають довго, а у мандрівника зазвичай немає можливості відпочити в таких умовах.

Потяг

Укрзалізниця наразі здійснює щоденні рейси в різні сусідні країни та співпрацює з європейськими залізницями. Такий спосіб подорожувати є довгим, але наразі найбільш зручним. Ви матимете змогу відпочити в дорозі та поспати. Крім того, потягом можна доїхати до найближчого аеропорту в сусідній країні та продовжити свій шлях. Якщо ви купляєте квитки європейських компаній, то варто це зробити якомога раніше. Так ви зможете зекономити суттєву суму. Ближче до дати відправлення ціна квитків може піднятися в декілька разів.

Літак

Якщо ви плануєте доїхати до найближчого аеропорту і продовжити свій шлях літаком, то варто обирати квитки заздалегідь. Чим раніше ви придбаєте квиток на літак, тим дешевше він вам обійдеться. Крім того, варто обирати рейси в середині тижня. В такі дні квитки будуть вартувати найменше коштів.

Літак це найшвидший спосіб дістатися до місця відпочинку. Джерело: надане героїнею

«Я обожнюю подорожувати літаками, це найшвидший та найменш виснажливий спосіб дістатися кудись. Якщо ви хочете організувати для себе бюджетний відпочинок, то краще робити це або без прив’язки до конкретних дат, або без конкретного місця. Оберіть місто, з якого ви плануєте вилітати та місто, куди ви хочете прибути. Якщо не зазначати точні дати поїздки, ви зможете побачити в які дні вам найбільш вигідно буде вилетіти. Я так робила раніше. Зараз я маю багато роботи й мало вільного часу. Тому, я обираю дати та встановлюю фільтр у додатку для пошуку квитків «Хочу полетіти будь-куди» і вже потім обираю, в які країни мені цікаво полетіти і які квитки є найдешевшими» – ділиться Марія.

Для того, щоб знайти дешеві авіаквитки, можна використати спеціальні додатки та сервіси, які вам запропонують найвигідніші варіанти поїздок у будь-яку точку світу:

• Skyscanner
• Kiwi.com
• Google Авіарейси

«Краще використовувати ці додатки для пошуку рейсів, але купляти квитки на сайтах авіакомпаній. Тоді ви зможете зекономити на комісії посередника та матимете можливість вільно керувати власними квитками через офіційні сайти перевізників» – радить Марія

Що робити під час бюджетної подорожі?

Транспорт, це важлива частина планування бюджетного відпочинку, проте існує також потреба у пошуку житла, виборі ресторанів та місць для дозвілля. Щоб організувати подорож з невеликим бюджетом важливо врахувати всі ці питання. Марія рекомендує перевіряти ціни на готелі в додатках на кшталт Booking.com та на офіційних сайтах. Часто на офіційному сайті готелю можна забронювати житло дешевше.

Хостел може стати ідеальним варіантом для проживання під час бюджетної подорожі. Джерело: internationalstudent.com

«Житло це основна організаційна частина подорожі. Країни пропонують варіанти для різних гаманців. Якщо у вас обмежений бюджет, то можна забронювати хостел. Чудово, якщо ви подорожуєте компанією. Адже можна забронювати всі місця в кімнаті хостела (наприклад 4-хмісний номер) і вам не потрібно буде жити з чужими людьми. Якщо ви любите знайомитися з новими людьми, спілкуватися з місцевими та хочете потренувати мовні навички, то ідеальний варіант для вас це сайт Couchsurfing.com. Тут можна знайти місцевих, які безплатно пропонують житло іноземцям на короткі строки. Звісно треба уважно дивитися відгуки та обережно ставитися до нових людей. Але у мене був тільки позитивний досвід такого проживання. Люди показувати мені місто, розповідали про секретні місця для прогулянок та підказували, де смачно та дешево можна поїсти» – розповідає Марія

Також важливо розуміти, як можна зекономити на їжі. Це обов’язкова стаття витрат кожної людини, яка дуже сильно впливає на вартість подорожі.

Чеські традиційні смаколики продаються у вуличних фудкортах за невеликі кошти. Джерело: slevadne.cz

«Багато грошей в нашому житті ми витрачаємо на їжу, це стосується і подорожей. Якщо ви відпочиваєте в Грузії, Вірменії або в країнах західної Європи, то ціни в ресторанах вас можуть порадувати. Проте, якщо ви поїхали в країни центральної або північної Європи, то я б радила купляти їжу в магазинах. Продукти у звичайних супермаркетах в багатьох країнах Європи можуть бути навіть дешевшими, ніж в Україні. Тому це допоможе туристу зекономити велику кількість коштів», – радить Марія.

Раніше ми також розповідали про те, як обрати бюджетні розваги в країнах Європи: Подорожі до Європи: які країни варто відвідати?

Які країни обрати для дешевого відпочинку

Якщо у вас невеликий бюджет і ви плануєте свою подорож, то краще звернути увагу на країни Європи, разом із Грузією, Молдовою, Вірменією та іншими. Ці недорогі курорти попри свою популярність точно вас здивують. Адже на більші відстані потрібні будуть дорожчі квитки, які можуть вартувати близько 1000 доларів. Країни, що розташовані близько до України (крім країни-терориста) пропонують своїм гостям неперевершені краєвиди, цікаву культуру та недорогі ціни. Крім того, варто не забувати про найпопулярніші місця для відпочинку серед українців: Туреччина та Єгипет. Ці країни мають багато недорогих курортів та всі умови для прекрасного відпочинку.

Неперевершені гірські краєвиди Грузії. Джерело: надане героїнею

«Я вважаю, що у будь-якій країні можна організувати для себе бюджетний відпочинок. Мені дуже подобаються Скандинавські країни, які є дуже дорогими для туристів. Проте, при гарному плануванні та використанні тих порад, які описані вище, кожен зможе організувати собі недорогий відпочинок. Кілька років тому я з подругами їздила до Німеччини, за 8 днів ми побували в 4 містах, відвідали різні музей, галереї та пам’ятки архітектури, отримали купу неймовірних вражень та знайшли нові гарні знайомства. Мені ця поїздка разом з усіма квитками, житлом та їжею обійшлася у 12000 грн» – розповіла Марія.

Світанок на набережній у місті Гдиня, Польща. Джерело: надане героїнею

Навіть якщо ви маєте невеликий бюджет, це не значить, що ви не зможете організувати для себе подорож. Головне, мати натхнення та гарну компанію, й звісно проглянути варіанти країн, де найдешевший відпочинок.

«У мене подорожі викликають захват, я люблю відкривати для себе нові країни, бачити схожі риси та відмінності між різними куточками світу. Моя порада мандрівникам-новачкам це не заганяти себе під час подорожей. У перші свої поїздки я оббігала всі можливі визначні місця, ходила по 25-30 тисяч кроків на день та жахливо втомлювалася через це. Зараз у мене трохи інша філософія подорожей: я насолоджуюсь життям та країною. Якщо я щось не встигну побачити зараз, то це буде прекрасним приводом повернутися. Адже після відпочинку бажано бути сповненим енергією, а не виснаженим» – радить Марія
Насолоджуйтеся кожною країною, яку відвідуєте. Джерело: надане героїнею

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Тисячі родин переселенців втратили житло через війну. Через це дехто вимушений жити в тимчасових прихистках, орендувати житло чи мешкати у знайомих чи родичів. Разом з цим в Україні реалізують програми підтримки ВПО, за якими люди можуть отримати компенсації та сертифікати на придбання власного житла. Також серед переселенців є і ті, хто купують власне житло у нових громадах за іпотечними програмами чи за власні заощадження.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалась з трьома переселенками — Маргаритою, Ганною та Євдокією, які придбали власне житло. Їхній досвід і поради і для ВПО в нашому матеріалі.

З Маріуполя — у Львівську область

Маргарита Березовська — переселенка з Маріуполя. До повномасштабного вторгнення вона разом з чоловіком мали сімейний бізнес — вирощували багаторічники, надавали послуги з ландшафтного і садового дизайну.

У березні 2022 року родина виїхала з Маріуполя. Евакуюватися вирішили на Львівщину.

“З Маріуполя ми змогли евакуюватися 18 березня 2022 року. Майже одразу ми поїхали на захід України, у Львів. Тут, на нашу думку, тоді було найбільш безпечно, а ще нас запросили друзі і пообіцяли подбати про житло та роботу. Якраз житло тоді було дуже важливим для нас, оскільки наша родина складала шестеро людей, з яких двоє — моя мама та мама чоловіка — доволі вікові та не дуже здорові жінки. В ніч на 21 березня ми дісталися Львова, де нас зустрів наш давній товариш. Він облаштував нам місця для сну, де ми заснули чи не вперше з 24 лютого в тиші та спокої”, — розповідає жінка.

Після адаптації на новому місці, родина почала моніторити ринок житла на продаж. Оселю планували купити у Львівській області, яка їх прихистила. Жінка розповідає, що на допомогу держави вони з чоловіком не розраховували, оскільки механізм отримання компенсацій за житло на ТОТ ще не працює.

“Ми бачили, в якому стані перебувало наше багатостраждальне місто після того, як його захопила росія. Тому особливих надій на те, що наші квартири та будинки нас дочекаються ми не мали. Чи страшно було купувати житло? Ні. Страшно тільки не дожити до перемоги.

Допомоги від держави ми не отримали ніякої. Не тому, що нам відмовили. Можливо, тому що ми не зверталися до відповідних органів по таку допомогу. По-перше, якщо твоє житло на окупованих територіях, то майже неможливо довести ступінь його пошкодження. Принаймні так було, коли я цікавилася цим питанням. Збирати довідки я не хотіла, оскільки мені вистачило того, що я відновлювала деякі особисті документи. Тому в питаннях грошей на житло ми на державу не розраховували”, — каже Маргарита Березовська.

Зараз родина винаймає житло у Львові. Тут вони продовжують жити, поки роблять ремонт у своєму власному будинку, придбаному в гірському селищі. Жінка розповідає, що обрали цю місцину за спокій і красиві краєвиди.

Адаптація на новому місці в родині переселенців ще триває. Маргарита Березовська каже, що в цьому їй допомагає фіксація на чомусь хорошому і пошук нових хобі.

“У будиночку, який ми придбали, неквапливо точиться ремонт. Бо періодично бракує то часу, то грошей. Адаптація відбувається поступово, у всіх по-різному. Дітям складніше, бо дочка обожнює Маріуполь і ніде більше не хоче жити, вона невимовно сумує за морем. Ми з чоловіком дуже багато працюємо, тому на сум залишається мало сил і часу. Допомагає “не поїхати дахом” — мріяти про що завгодно, але про красиве. Також допомагають фізичні навантаження, прогулянки горами або лісом. Особисто мені допомогли зусилля по відновленню власної бібліотеки. Я все життя дуже багато читала саме паперові книги, а бібліотеки в мене не залишилося. Тому я почала шукати улюблені книжки на вторинному ринку, і це дуже захопило мене і дає приємні емоції”, — розповідає жінка.

Родинам, які теж втратили житло і вимушено переселилися, Маргарита Березовська радить шукати можливості для купівлі власної оселі. Особливо, якщо ті знайшли громаду, де їх влаштовує життя і умови.

“Я впевнена, що якщо людині подобається те місце, де вона вимушено опинилася, якщо місцеві не дратують таку людину своїм способом життя чи традиціями, якщо підходить клімат — треба не чекати, поки закінчиться активна фаза війни, її місто звільнять і будь-що подібне. Якщо допускаєш думку змінити місце проживання, то шукай можливість. Тих можливостей набагато менше, ніж хочеться, але вони точно є. Знаєте, як кажуть? Якщо не можеш досягти омріяного, запевни себе, що мріяв про досягнуте”, — радить Маргарита Березовська.

З Харкова — у Львівську область

Ганна Карпенко — переселенка з Харкова. 12 років вона працювала бухгалтеркою, а перед повномасштабним вторгненням влаштувалась в українську IT-компанію. Там вона працює і сьогодні тестувальницею бухгалтерської програми. 

З Харкова родина Карпенко евакуювалась 8 березня. Виїздили з міста трьома поколіннями — пані Ганна зі своїм чоловіком, батьками і дітьми. Також з собою забрали домашніх улюбленців — троє собак і четверо котів.

Спочатку родина облаштувалась у Рівному, де їх зустріли родичі. А потім перебралися до Львова. При цьому рідні Ганни Карпенко не полишали мрій повернутися до рідного Харкова. Однак спроби повернення додому були невдалими.

“У Рівному ми змінили не одну квартиру, а потім наші друзі запропонували свою квартиру у Львові в новобудові. Квартира була без ремонту, в якому стані будівельники її здали, так ми і заселилися. Варіантів більше не було, бо в нас багато тварин і знайти житло з ними дуже важко. Так ми з чоловіком і тваринами прожили майже три роки в однокімнатній квартирі, зробили простенький ремонт і привели її в житловий стан. Звісно кожен рік ми марили поверненням до Харкова, але поки там тривають обстріли, то жити там страшно. У мене навіть батьки і діти поверталися в різний час у Харків, але, на жаль, не змогли там жити. Ці повернення були разів три”, — розповідає жінка.

Зрозумівши, що повертатись у Харків поки неможливо, велика родина вирішила придбати власне житло в селі Велика Озимина на Львівщині. Для купівлі оселі зібрали всі наявні заощадження.

“Ми дійшли висновку, що треба купувати будинок, бо весь час жити надією і очікуванням, що припиниться війна і що ми повернемось, просто неможливо. Це психологічно дуже важко. Тому ми вирішили, що треба сприймати дійсність, яка вона є, і в нас з’явилась думка, що треба купувати будинок. На нього скинулась грошима вся родина — наші з чоловіком заощадження, заощадження мами, якась спадщина від її померлого чоловіка, діти теж вклалися. І так ми придбали будинок у селі в Самбірському районі. Ми шукали житло не тільки у Львівській області, а й в інших регіонах на заході країни. Але фізично дуже важко їздити в інші області і шукати будинки. Також був варіант у Німеччину поїхати, але ми не можемо покинути тварин. Наш свідомий вибір — жити в Україні”, — розповідає Ганна Карпенко.

Наразі родина звикає жити в селі. Це для них незвичний досвід, однак вони прилаштовуються до нових умов. Поки найбільші виклики, які переживає родина — побутові.

“Наразі важко даються побутові речі. Наприклад, у колодязі забруднена вода і треба її чистити. А ми всі гроші вклали, тому такі проблеми будемо вирішувати не відзразу, а коли будуть на це сили і час. Ззовні будинок непоганий, але там виявилася і пліснява, і проблема з водою, і каналізацію треба робити. Також важко те, що це дуже маленьке село, і тут тільки один магазин, де можна тільки за готівку купляти. І виходить, що нам треба їхати кудись, наприклад, у Дрогобич, щоб зняти гроші. У нас є машина, звісно, вона це допомагає. Нам просто треба звикнути до того, що треба робити закупи на тиждень, щоб потім не виїжджати, але все одно у нас так не виходить. Тому їздимо до найближчого села, де більше магазинів і можна розплатитися карткою. Але до всього звикаємо, все поступово”, — каже Ганна Карпенко.

Переселенцям, які хочуть придбати житло, Ганна Карпенко радить відкинути страхи і налагоджувати своє життя тут і зараз. А підходити до вибору оселі треба зважено.

“Думаю, що не треба боятися купувати своє житло. Але треба багато чого врахувати перед тим, як переїжджати. Особисто ми шукали цей будинок рік, але й досі проходимо етап пристосування. Можу порадити обирати житло, щоб воно було не дуже далеко від більших населених пунктів. Якщо у вас є авто, прорахуйте відстань до найближчого міста, якщо немає — шукайте, щоб близько громадський транспорт. Головне — врахуйте всі фактори для вашого комфорту”, — радить Ганна Карпенко.

Житло в іпотеку

Пані Євдокія — переселенка з Маріуполя. Останні 10 років до повномасштабної війни вона працювала економісткою в Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча. Разом з родиною жінка евакуювалась наприкінці березня 2022 року.

Перший рік після евакуації родина мешкала на Вінничині. Однак потім переїхали до Львівщини, де пані Євдокії запропонували на роботу. Компанія, в яку влаштувалась жінка, допомогла родині з житлом. Їм вдалось придбати квартиру в іпотеку в селі Добротвір.

“У червні 2023 року ми переїхали у Львівську область. Я працювала, відкладала гроші і зібрала невеличку суму. Стала замислюватися над тим, що потрібно купувати житло, бо від держави ми, напевно, так і не дочекаємось ніякої компенсації. І компанія, в якій я працюю, пішла мені на зустріч і дозволила оформити іпотеку на придбання нерухомості. Тобто я придбала квартиру, уклала з ними договір іпотеки і зараз її сплачую. Звісно, придбала житло я не там, де хотіла. Це маленьке село з населенням 5 тисяч осіб. Але ціни у Львові такі, що треба було б виплачувати іпотеку десь 20 років, що вже перевалить за мій пенсійний вік. Тому я не ризикнула. Вважаю, що краще мати щось своє, хоч і не там, де хотів”, — каже пані Євдокія.

Наразі родина проходить адаптацію на новому місці. Жінка каже, що найскладніше родині дається звикнути до нових традицій і світогляду.

“Я дуже вдячна Вінниці, що навчила мене чисто говорити українською мовою. Мене дуже підтримували люди, хоч я на початку говорила з акцентом і ламаними словами. Зараз я вже вільно спілкуюсь українською. Але є деякі різниці у традиціях і світогляді. Наприклад, великі релігійні свята тут святкують тижнями, і не можна нічого робити по дому. Ми ж звикли, що, наприклад, свято Різдва відзначили і можна далі працювати. Дехто робить зауваження, але я відповідаю, що ми звикли так жити, і до нас ставляться з розумінням”, — каже жінка.

Переселенцям жінка радить не боятися ризикувати. Адже вкласти гроші у своє житло — це дуже вигідна інвестиція.

“Я можу говорити лише за свій досвід. Я жила в орендованому житлі, але завжди мріяла про власне. У Вінниці я платила 9 тисяч за оренду, а у Львівській області — 7 тисяч. Зараз же мій щомісячний платіж за іпотеку складає 15 тисяч. Так, я переплачую. Але ж ці кошти я вкладаю у своє житло. Тому я б порадила людям не боятися ризикувати. Звісно, в кожного свій вибір, тому потрібно зважувати всі ризики”, — каже пані Євдокія.

Читайте також:

• Чернігівщина надає безоплатне житло для ВПО з дітьми — які умови
• У Дніпрі облаштовують соціальне житло для переселенців з Маріуполя
• Скільком евакуйованим з Донеччини надали безоплатне житло у 2024 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Лариса Боєнко любить вчитися новому. Але вона ніколи не думала, що їй доведеться вчитися наново будувати своє життя. Лариса переселенка. Три роки вона проживає в Олександрівській громаді на Донеччині, де допомагає собі та іншим жінкам відновлювати внутрішню опору через творчість, спільну дію та екологічну свідомість. У громаді, що живе в постійній небезпеці через близькість фронту, вона ініціювала “Екоклуб” – простір підтримки, навчання та перетворень.

Велика Новосілка у сірій зоні

Лариса Боєнко – з Великої Новосілки. Зараз це “сіра зона” Донеччини, яка з перших днів повномасштабного російського наступу під постійними обстрілами. Один з таких обстрілів зруйнував будинок, в якому Лариса проживала з родиною, та забрав життя її чоловіка. Жінка вимушена була шукати прихисток на новому місці:

“Чому Олександрівська громада? Тут живуть батьки, є знайомі, то все ж, думаю, уже не сама буду, – розповідає Лариса про свій переїзд. – Починати все з початку страшно, але мене підтримали. Майже рік я просто адаптовувалася. Діти вже дорослі, вони студенти та живуть у Дніпрі. А у мене тут тепер свої сільські студентки”.

Сьогодні Лариса – амбасадорка мирних змін Олександрівської громади. Вона ініціювала в селі роботу Екоклубу, де проводить майстер-класи з апсайклінгу – навчає жінок-переселенок і жительок громади переробляти старі та непотрібні речі в корисні та унікальні вироби. 

Як виникла ідея проєкту

Ідея проєкту виникла, коли Лариса почала працювати в місцевому еколого-натуралістичному центрі. Згодилися також “довоєнний” досвід роботи методисткою у Центрі дитячої творчості та захоплення швацькою справою. Ініціативу підтримала громадська організація SMARTA, яка реалізує проєкт “Амбасадорки мирних змін” за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). 

В Екоклубі жінки створюють унікальні речі: старі футболки перетворюють на шорти, чоловічі сорочки – на наволочки, залишки тканин – на подушки та екоторбинки. А чоловіки, які також долучаються до майстер-класів, реставрують меблі, даючи їм друге життя.

“Якось ми з колежанкою закуповувались у магазині, і там нам на касі “пробили” пакет за дві з половиною гривні. 2.50 за пакет, який ще й шкідливий для природи, бо пластиковий? Та це ж можна самим собі шоперів нашити! Буде й оригінально, й екологічно”, – пригадує Лариса моменти практичних усвідомлень того, якою корисною є її ініціатива.  

Найактивніші дні в Екоклубі – п’ятниці. Дні, коли працює місцевий ринок, і приїжджають жінки з сусідніх сіл. І кожна така зустріч – як маленьке відкриття. 

Відновити контроль над життям

“Нам для роботи SMARTA придбала швейну та вишивальну машинки, а також оверлок. Шити на машинці я вмію, а от з вишивальною технікою ніколи не працювала. А вона ж сучасна! Інструкція італійською, ніхто нічого не розуміє. Але ми розібралися. І тепер кожна жінка, яка спочатку боялася навіть увімкнути ті машинки, сміливо і без страху працює. Це символічно. Так ми поступово відновлюємо контроль над своїм життям, – говорить Лариса. – Для мене це не просто рукоділля. Це можливість бути серед людей, створювати простір підтримки та довіри. Жінки починають вірити в себе. Вони перестають боятися нового”.

А ще майстер-класи з апсайклінгу вчать цінувати ресурси, розвивають екологічне мислення та допомагають перетворювати хобі на джерело доходу. Жінкам-переселенкам це особливо цікаво та потрібно.

Участь у проєкті “Амбасадорки мирних змін” вмотивувала Ларису змінити власне життя:

“Координаторка шукала активних переселенок у громаді. Запросила мене, і я погодилася. Ми отримали грант, закупили техніку. Але головне – я розширила коло однодумиць і зрозуміла, що можу бути корисною людям. На тренінгу мені дуже відгукнулася та запам’яталася порада тренерки: бути настільки позитивною, щоб навіть на кладовищі на пам’ятниках бачити не хрестики, а плюсики”.

Попри близькість Олександрівської громади до лінії фронту та постійну загрозу евакуації, Лариса продовжує свою справу.

“Я не знаю, що буде завтра. Але поки є сьогодні – я дію. Бо навіть маленька ініціатива здатна творити великі зміни, – переконана Лариса. – Люди в громаді стають більш екосвідомими, відкритими до нового. Спільна творчість об’єднує. Ми разом навчаємось довіряти одна одній. Жінки мають неймовірну силу трансформувати громаду. І ця сила – в діях”.

“Ніхто не хоче жити на купі бруду й сміття”: як переселенка зі Званівки навчає молодь екосвідомості

Примітка. Текст підготувала Ірина Шаталова, комунікаційна менеджерка ГО SMARTA

Читайте також:

• Як бахмутянка Катерина Арісой допомагає евакуйованим із Сумщини
• “Найважче — це приїздити на місця обстрілів, де є загиблі”: інспекторка групи “Білий Янгол” Валерія Білінець про свою роботу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!