23 серпня, Україна буде відзначати День Державного Прапора. Наша редакція, користуючись нагодою, зібрала цікаві факти про прапор міста-фортеці. Наприклад, на Бахмутському стязі кожен колір має своє значення, а знак в центрі прапора — одна із головних туристичних пам’яток Донеччини, мова йде про знак солі.

Про значення та символи на нашому прапорі в коментарі «Бахмут. IN. UA» розповів Ігор Корнацький — історик, краєзнавець та завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.

Бахмут: Історія створення прапора

Зазначимо, що прапор Бахмута є символом самоврядування міста і представляє триколірне прямокутне полотно із вертикально розташованих смуг малинового, синього (блакитного) і зеленого  кольору. Посередині стяга зображений хімічний знак солі білого кольору. За інформацією Бахмутської міської ради, положення про прапор міста затверджено рішенням виконкому тогочасної Артемівської міської ради 7 червня 1996 року.

Він додає, що за геральдичною традицією прапор має повторювати кольори герба (ред. на Бахмутському гербі є чорні кольори). Однак, точне повторення здалося не зовсім зручним, тому бахмутяни вирішили, що чорний колір на прапорі є недоречним й використали малиновий і синій. Водночас бахмутяни зберегли на прапорі знак солі, який є і в центрі міського герба, пояснює в коментарі редакції історик.

Значення кольорів на Бахмутському прапорі

На прапорі Бахмута зображені три смуги: зелена, синя та малинова. У центрі знак солі. Зелений колір теж відтворює один із кольорів міського герба. 

Традиційне значення зеленого кольору — це багатство, родючість земель і так далі. 

Малиновий колір — це колір козацтва, традиційний колір козацьких прапорів.

Синій колір символізує воду та небо. Також він може означати славу, честь і вірність.

Історик зауважив, що раніше міський прапор Бахмута можна було побачити не часто.

Читайте також:

• Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)
• «Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський
• В Бахмуті окупанти пошкодили один із найдавніших храмів Донбасу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мирний осінній Бахмут залишився на фотографіях, які сьогодні особливо нагадують, яким було місто до повномасштабної війни. Тоді воно виділялось атмосферою спокою та гармонії, котру полюбляли містяни.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала добірку світлин з міста, які були зроблені у 2020 році.

Осінній Бахмут у 2020

Ще до того, як війна змінила обличчя Бахмута, місто жило звичним життям: затишні вулиці, парки у золотому листі та знайомі для багатьох жителів краєвиди.

У нашій добірці — фотографії, зроблені Олександром Мальоном до початку повномасштабного вторгнення. Вони показують, яким був Бахмут восени: жовте листя та рідна архітектура, що зберігала спокій і тепло міста.

Читайте також:

• Історія в кожному камінчику: цікаві факти про дореволюційні будівлі Бахмута
• Бахмутська цегла з літерою “П”: як з’явився завод Паланта
• Історія вулиці Кооперативної в Бахмуті: як вона з’явилася та чому має таку назву

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вулиця Бориса Вальха в Бахмуті з’явилась у квітні 2024 року, вона названа на честь українського лікаря, зоолога та краєзнавця. Раніше ця вулиця мала назву радянського офіцера Івана Івкіна.

Розповідаємо ким був Борис Вальх.

Вулиця Бориса Вальха в Бахмуті

Борис Вальх — це український лікар, зоолог і краєзнавець, який усе життя присвятив служінню людям та природі рідного краю. Народився він 27 листопада 1876 року в селі Введенське (нині, це Новобахмутівка на Донеччині) у родині дворянина. Навчався у Павлоградській гімназії, а згодом вступив до Харківського університету, де поєднав медичні студії з вивченням природничих наук.

Після університету Вальх працював лікарем у Бахмуті, Маріуполі, Туркестані, а також — у Швеції та Бухарі (місто в Узбекистані). Повернувшись у 1921 році до Бахмута, Вальх опікувався організацією місцевого краєзнавчого музею і став його першим директором. Він збирав експонати власноруч і наполягав, що музеї мають розповідати насамперед про місцевий край і людей.

Як науковець Вальх вивчав:

• орнітологію;
• ентомологію;
• теріологію.

Саме Вальх відкрив новий вид гризуна — курганцеву мишу (Mus sergii Valch, 1928). Також за його ініціативи охоронний статус отримали Білосарайська коса та заповідник Кам’яні Могили.

У 1937 році через переслідування змушений був виїхати до Туркменістану, де боровся з малярією, але перед війною повернувся на Донеччину і працював головним лікарем у Бахмуті. Помер 12 квітня 1942 року під час німецької окупації міста.

26 квітня 2024 року в Бахмуті розпорядженням заступника начальника Бахмутської МВА Олександра Марченко було перейменовано вулицю Івкіна на вулицю Бориса Вальха.

До теми:

Бахмутський краєзнавчий музей: минуле, теперішнє та сьогодення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!