Бахмутський краєзнавець Ігор Корнацький розповів історію міського прапора та його значення

Микола Ситник 13:01, 21 Липня 2024

23 серпня, Україна буде відзначати День Державного Прапора. Наша редакція, користуючись нагодою, зібрала цікаві факти про прапор міста-фортеці. Наприклад, на Бахмутському стязі кожен колір має своє значення, а знак в центрі прапора — одна із головних туристичних пам’яток Донеччини, мова йде про знак солі.

Про значення та символи на нашому прапорі в коментарі «Бахмут. IN. UA» розповів Ігор Корнацький — історик, краєзнавець та завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.

Бахмут: Історія створення прапора

Зазначимо, що прапор Бахмута є символом самоврядування міста і представляє триколірне прямокутне полотно із вертикально розташованих смуг малинового, синього (блакитного) і зеленого  кольору. Посередині стяга зображений хімічний знак солі білого кольору. За інформацією Бахмутської міської ради, положення про прапор міста затверджено рішенням виконкому тогочасної Артемівської міської ради 7 червня 1996 року.

Прапор Бахмута розроблявся та був прийнятий ще в середині 90-х років. У його розробці брав участь і наш краєзнавчий музей. До цього історичного прапора як такого не було. Герб міста існував, до того ж у кількох варіантах. В основі теперішнього герба міста 1811 року. Прапор розроблявся заново за участі громадськості. Звичайно, були різні пропозиції, але не всі вони були враховані.

Ігор Корнацький // завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею

Сучасний прапор Бахмута. Фото: міськрада
Сучасний герб Бахмута. Фото: міськрада

Він додає, що за геральдичною традицією прапор має повторювати кольори герба (ред. на Бахмутському гербі є чорні кольори). Однак, точне повторення здалося не зовсім зручним, тому бахмутяни вирішили, що чорний колір на прапорі є недоречним й використали малиновий і синій. Водночас бахмутяни зберегли на прапорі знак солі, який є і в центрі міського герба, пояснює в коментарі редакції історик.

Завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. Фото: Фейсбук

Значення кольорів на Бахмутському прапорі

На прапорі Бахмута зображені три смуги: зелена, синя та малинова. У центрі знак солі. Зелений колір теж відтворює один із кольорів міського герба. 

Традиційне значення зеленого кольору — це багатство, родючість земель і так далі. 

Малиновий колір — це колір козацтва, традиційний колір козацьких прапорів.

Синій колір символізує воду та небо. Також він може означати славу, честь і вірність.

Історик зауважив, що раніше міський прапор Бахмута можна було побачити не часто.

Прапор міста був не так поширений як державний або навіть прапор області. Його вивішували у цілком визначених місцях, як от на Міській раді. На нашому музеї поруч із державним прапором майорів і прапор міста. Артемівське відділення донецької торгово-промислової палати, якщо не помиляюсь, теж мало державний прапор, прапор області і прапор нашого міста.

Ігор Корнацький // краєзнавець

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Чорні дошки” та золото в обмін на хліб: як Донеччина переживала Голодомор

Безмен Микита 13:15, 15 Листопада 2024

Голодомор забрав життя багатьох невинних людей в різні часи існування СРСР. Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Згідно зі статистичними даними народжуваність на Донбасі в часи великого голодомору 1932-1933 років знизилася в 4 рази.

Про те, яким був Голодомор на Донеччині — розповідаємо в матеріалі.

Голодомор на Донеччині

Не дивлячись на те, що Донбас важливий промисловий регіон втрати від голоду були колосальні – до 27% всього населення. Особливий вид покарання “Чорні дошки” на Донбасі були запроваджені раніше ніж в інших регіонах України – у 1931 році.

“Чорна Дошка” / фото Музей Голодомору

Підпасти під “Чорну дошку” означало припинення будь-якого продовольчого постачання, повернення хліба, розданого на трудодні, скорочення кредитів – повна ізоляція. Села могли бути повністю ізольовані від зовнішнього світу більше ніж півроку-рік. Смертність у таких селах переважала за 50% населення.

Донеччина була областю промислових гігантів, а тому постраждала трохи менше ніж Полтавщина та Дніпропетровщина. Водночас регіони Донеччини мали великі втрати. Грецька діаспора, що проживала в районі біля Маріуполя зазнала 30% втрат від всього населення.

Хто винен у Голодоморі

Ми говоримо про жертв Голодомору, але часто забуваємо про те, що Голодомор спровокував спалахи соціально небезпечних хвороб. Недоїдання та канібалізм сприяли розповсюдженню малярії, туберкульозу, інших небезпечних інфекцій, чоловіки і жінки ставали бездітними.

Хто ж були катами українського народу? Хліб вилучали уповноважені, призначені від ЦК партії, загони міліції, хлібозаготівельні бригади тощо. Участь брали етнічні українці, євреї, росіяни та представники інших народів. Люмпенізована свідомість людей через пропаганду змушувала одних людей пригноблювати інших.

На Донеччині внутрішня міграція дозволяла у такий спосіб або зберегти життя, або відкласти дату смерті. Якщо у селян було побутове золото, вони могли принести і обміняти його на крупу, хліб. У 1933 році було заготовлено 45 тонн побутового золота для продажу за кордон.

З півтори тисячі повстань в СРСР понад 900 припадає на Україну. Масова частка робітників на Донбасі вимерла, але радянська влада завезла в промисловий регіон табірних в’язнів, росіян-переселенців (цим коштом відбувалася русифікація).

У третій рік повномасштабної війни ми відчуваємо, як ніколи актуально, злобу та безжалісність росіян стосовно українців. Ідея геноциду не пішла в історію, вона живе на період сьогодення.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ностальгічний Покровськ: добірка місць, які полюбляли покровчани

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:00, 1 Листопада 2024
Покровськ / фото Покровська МВА

Наразі місто Покровськ знаходиться майже на лінії фронту, що дозволяє ворогу вести майже постійні обстріли інфраструктурних об’єктів. Проте, до війни Покровськ був популярною туристичною локацією, яку часто називали “західними воротами Донбасу”. 

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про місця у Покровську, які любили відвідувати містяни та гості міста.

Цікаві місця у Покровську

До повномасштабного вторгнення Покровськ був затишним містом, яке мало власні “магніти” для містян та гостей. Тут можна було знайти й сучасні парки, й музеї давнини, й розважальні комплекси. А ще це місто стало важливим пунктом для тих, хто захоплюється творчістю Миколи Леонтовича, адже саме на Донеччині був написаний легендарний “Щедрик”.

Парк “Ювілейний”

Парк “Юбілейний” / фото Покровська МВА

Однією з ключових локацій для відпочинку в місті Покровськ вважався центральний парк “Ювілейний”, в якому кілька років тому завершили масштабну реконструкцію. До повномасштабної війни — це був справжній європейський комплекс, де містяни могли займатися різноманітними активностями. 

Наприклад, гуляти біля невеликого ставка, який покровчани називають “нулівка”, тут протягнулися дві алеї. Іншим місцем, яке захоплювало дух містян, вважалося спортивне містечко в парку. В ньому розмістили велику кількість безплатних тренажерів та два багатофункціональних сучасних поля зі штучним покриттям, де грали мініфутбол, баскетбол та навіть займалися тенісом.

ТЦ “Бульвар”

ТЦ “Бульвар” / фото ресторана “Гуру”

Ще одним місцем, де любили відпочивати мешканці Покровська, вважався торговий центр “Бульвар”. Це був сучасний розважальний комплекс для всієї сім’ї, де зручно розмістилися магазини, ресторани, величезний супермаркет та повноцінний кінотеатр.

Жителі Покровська згадували, що вони часто забували в цьому місці про те, що знаходяться у невеличкому Покровську. Натомість складалося враження, що вони гуляють по розважальному центрі у Києві чи Дніпрі.

Покровський історичний музей

Покровський історичний музей / фото з відкритих джерел

Покровськ має давню історію, яку об’єднали в одному культурному закладі — Покровському історичному музеї. Саме тут зберігалися понад 15 тисяч музейних предметів, кожен з них має свою історичну та краєзнавчу цінність.

Окремо варто зазначити те, що у музеї чільне місце відводили розповідям про українського композитора Миколу Леонтовича, який проживав у Покровську та створив тут перший в Україні робітничий хор.

Палац культури ПАТ “ШУ Покровське”

Палац культури у Покровську / фото ТРК “Орбіта”

Палац культури ПАТ “ШУ Покровське” — це культурний центр міста Покровськ, який розташований майже у самому центрі міста. Саме тут часто в минулому виступали з концертами не лише місцеві творчі колективи, але й українські виконавці. Тут же проводили комедійні шоу, театральні вистави та інші культурні активності.

На території палацу культури також діяли окремі студії та секції для дітей різного віку.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Чорні дошки” та золото в обмін на хліб: як Донеччина переживала Голодомор

Голодомор забрав життя багатьох невинних людей в різні часи існування СРСР. Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових […]

13:15, 15.11.2024 Безмен Микита

Ностальгічний Покровськ: добірка місць, які полюбляли покровчани

Наразі місто Покровськ знаходиться майже на лінії фронту, що дозволяє ворогу вести майже постійні обстріли інфраструктурних об’єктів. Проте, до війни Покровськ був популярною туристичною локацією, […]

16:00, 01.11.2024 Скопіч Дмитро
Хеловін історія святкування

Жертвоприношення й голова Джека: історія свята Гелловін

У четвер, 31 жовтня, у світі відзначатимуть Гелловін. Традиція святкувати цю подію з кожним роком набирає обертів, зокрема в Україні. Бахмутський історик Микита Безмен розповів, […]

Людина, яку боявся Ленін: яким був Симон Петлюра

Симон Петлюра — видатний український державний діяч, який беззаперечно очолює топ борців за незалежність України. Більшовики настільки боялися прізвища Петлюри, що називали абсолютно всіх свідомих […]

Як рф намагається виправдати себе у очах іноземців на прикладі фільму “росіяни на війні”

Нещодавно на Венеційському кінофестивалі показали документальний фільм “росіяни на війні” режисерки анастасії трофімової. Фільм одразу викликав широкий резонанс у суспільстві. Розберімось, що не так з […]

14:45, 27.09.2024 Безмен Микита