“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО, які оселилися на Одещині, можуть отримати відшкодування за оренду житла і комунальні послуги: деталі

Валентина Твердохліб 10:40, 19 Березня 2026
відшкодування
Благодійники допомагають з пошуком житла / фото “Карітас Одеса УГКЦ”

Благодійна організація “Карітас Одеса УГКЦ” запустила проєкт підтримки для ВПО, які перемістилися на Одещину. Переселенці і переселенки можуть отримати відшкодування за оренду житла та комунальні послуги. Допомогу нараховуватимуть упродовж шести місяців.

Про це повідомляє “Карітас Одеса УГКЦ”.

Відшкодування за оренду житла для ВПО в Одесі

Благодійна організація “Карітас Одеса УГКЦ” реалізує проєкт “Житло для вразливих домогосподарств в Україні”. У межах проєкту передбачено відшкодування витрат на оренду житла та оплату комунальних послуг протягом шести місяців.

Окрім фінансової підтримки, учасників проєкту супроводжуватимуть кейс-менеджерка та юрист. Вони надаватимуть допомогу із підготовкою необхідних документів для оренди, поданням заяв та іншими питаннями.

Хто може взяти участь

До участі у проєкті запрошують:

  • ВПО, які переїхали до Одеси або Одеського району після 1 січня 2026 року;
  • ВПО, які опинилися у кризовій ситуації або проживають у незадовільних житлових умовах;
  • ВПО та інших осіб, які проживають у місцях колективного перебування;
  • людей, які повернулися до України, але їхнє житло розташоване на тимчасово окупованих територіях або в зоні активних бойових дій;
  • ВПО, які проживають у приватному житлі та ризикують бути виселеними.

Як зареєструватися

Реєстрація на участь у проєкті проходить за цим посиланням.

Додаткову інформацію можна уточнити за телефоном: +380 (50) 710 0327. Дзвінки приймають у будні з 10:00 до 16:00.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни активізували наступ на Донеччині: де найбільше тисне ворог

Валентина Твердохліб 09:40, 19 Березня 2026
наступ
Лінія фронту на Донеччині / скриншот мапи DeepState

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 50 штурмів. Загалом на Донеччині зафіксували 113 наступальних дій.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 18 березня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 54 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Торецького, Родинського, Затишка, Мирнограда, Покровська, Удачного, Котлиного, Молодецького, Новомиколаївки, Філії та в бік Кучерів Яру, Вільного, Новоолександрівки, Шевченка, Гришиного, Муравки, Новопідгороднього і Новопавлівки.

За даними оперативного командування “Схід”, на Покровському напрямку залишається складна ситуація. У планах окупантів — повністю захопити Покровськ і Мирноград. Підрозділи ЗСУ утримують позиції на північних околицях цих міст.

На Костянтинівському напрямку минулої доби російська армія провела 32 атаки. Окупанти атакували в районах Плещіївки, Іванопілля, Степанівки, Русин Яру, Софіївки та в бік Костянтинівки, Іллінівки й Новопавлівки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямках Лимана, Дробишевого, Ставків, Діброви та в районах Нововодяного й Новоєгорівки. Загалом минулої доби тут відбулось 13 боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував сім разів, намагаючись просунутись у районах Ямполя, Платонівки та в бік Різниківки й Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку ворог провів сім наступальних дій в районах Голубівки, Привілля, Міньківки, Никифорівки та в бік Малинівки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

відшкодування

ВПО, які оселилися на Одещині, можуть отримати відшкодування за оренду житла і комунальні послуги: деталі

Благодійна організація “Карітас Одеса УГКЦ” запустила проєкт підтримки для ВПО, які перемістилися на Одещину. Переселенці і переселенки можуть отримати відшкодування за оренду житла та комунальні […]

наступ

Росіяни активізували наступ на Донеччині: де найбільше тисне ворог

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 50 штурмів. Загалом на Донеччині зафіксували 113 наступальних […]

Українські старшокласники можуть безкоштовно отримати персональне менторство у межах “Програми менторства 10:11”

Визначитися з майбутнім — одне з найскладніших завдань для підлітка. “Програма менторства 10:11” допомагає пройти цей етап разом із досвідченим ментором — безкоштовно і в […]

картка бахмутянина
Важливо

“Картка бахмутянина” для ВПО: які можливості передбачає та на якій стадії розробки

Члени Бахмутської Ради ВПО ініціювали розробку проєкту “Картка бахмутянина” для ВПО з Бахмутської громади. Ця ініціатива передбачає додаткові види допомоги, в тому числі знижки або […]

донецьку

У Донецьку школярам видавали агітаційну літературу до річниці окупації Криму

У Донецьку для учнів місцевих шкіл провели пропагандистські заходи. Їх приурочили до річниці окупації Криму. Для дітей організували зустріч з російськими військовими і видали школярам […]