“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Оновлення з фронту Донеччини: де ЗСУ стримують ворога

Валентина Твердохліб 09:45, 23 Квітня 2026
ситуація
Лінія фронту на Донеччині / скриншот мапи DeepState

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині зафіксували 65 наступальних дій.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 22 квітня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 36 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Софіївки, Новопавлівки, Торецького, Родинського, Філії, Шевченка, Мирнограда, Гришиного, Муравки, Котлиного, Удачного та в бік Кучерів Яру.

За даними оперативного командування “Схід”, на Покровському напрямку зберігається складна ситуація. Росіяни намагаються посилити наступ, наростивши кількість штурмової піхоти, далекобійної артилерії та дронових підрозділів.

У самому місті Покровськ північні околиці під контролем ЗСУ. Разом з цим загострюється ситуація в селі Гришине. Українські підрозділи не дають окупантам закріпитися в центральній частині села.

На Костянтинівському напрямку минулої доби російська армія провела 20 атак. Окупанти атакували поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Олександро-Шультиного, Іванопілля, Іллінівки та в бік Новодмитрівки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Новосергіївки, Дробишевого та Діброви. Загалом минулої доби тут відбулось п’ять боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував два рази, намагаючись просунутись у районі Ямполя.

На Краматорському напрямку противник провів дві наступальні дії в районі Никифорівки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вакцини завозять за запитом: як змінилась медична логістика на Донеччині

Валентина Твердохліб 18:00, 22 Квітня 2026
вакцини
Вакцинація на Донеччині / фото Донецька ОДА

На Донеччині тривають активні бойові дії. Попри це в області продовжують працювати медичні заклади, вони надають весь перелік необхідних послуг. Не припиняється на Донеччині і вакцинація. Однак через війну в регіоні була змінена логістика доставки вакцин.

Про це під час брифінгу повідомила Галина Шишова — завідувачка відділу імунопрофілактики Донецького обласного центру контролю та профілактики хвороб.

Де зберігаються вакцини на Донеччині

До 2022 року на Донеччині працював обласний склад, де зберігалися вакцини. Він розташовувався в місті Українськ Селидівської громади, яка на сьогодні є тимчасово окупованою.

У зв’язку з бойовими діями, склад перемістили до Краматорська. Разом з цим була змінена логістика доставки вакцин. Тепер їх завозять за запитами керівників медичних закладів.

“У нас розподіл вакцини зараз відбувається тільки за запитами керівників закладів охорони здоров’я, які разом з фахівцями філій Донецького ЦКПХ проводять верифікацію населення. Тобто, вакцина не складується, а завозиться в тій кількості, скільки потрібно”, — розповіла Галина Шишова.

Далі з Краматорська вакцини доставляють у конкретні медзаклади. В області є відповідне обладнання для транспортування вакцин з дотриманням вимог холодового ланцюга.

“За потреби відбувається перерозподіл вакцини в інші заклади охорони здоров’я нашої області. Ми своїм рефрижератором перевозимо її до інших закладів охорони здоров’я для того, щоб не зіпсувалася будь-яка доза цієї вакцини”, — зазначила Галина Шишова.

На сьогодні Донецька область повністю забезпечена вакцинами, дефіциту препаратів немає. Всі медичні заклади мають необхідний ресурс для проведення планової та підтримуючої вакцинації.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ситуація

Оновлення з фронту Донеччини: де ЗСУ стримують ворога

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині зафіксували 65 наступальних […]

вакцини

Вакцини завозять за запитом: як змінилась медична логістика на Донеччині

На Донеччині тривають активні бойові дії. Попри це в області продовжують працювати медичні заклади, вони надають весь перелік необхідних послуг. Не припиняється на Донеччині і […]

Важливо

Проєкт “Бахмут-Гоща”: яку суму передбачили на початок будівельних робіт і звідки братимуть фінансування

У Гощі відбулась робоча зустріч щодо реалізації житлового проєкту “Бахмут-Гоща”. Представники Бахмутської та Гощанської громад перейшли до практичного обговорення реалізації проєкту. Вже сформовано робочу групу, […]

Важливо

Олександра Кульгіна (досьє) або як окупація вирощує нових “лідерів” з українських дітей

Олександра Кульгіна — представниця покоління, яке сформували в умовах російської окупації Донбасу. На момент захоплення Донецька їй було 13 років. Сьогодні вона очолює так зване […]

Краматорці у Києві можуть отримати 2 000 гривень: як зареєструватися

Благодійна організація “Global Empowerment Mission Ukraine” відновила прийом заяв на отримання грошової допомоги у розмірі 2 000 гривень для внутрішньо переміщених осіб. Виплата за цією […]