“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Примусова мобілізація на окупованих територіях: РФ забрала до війська десятки тисяч українців

Семаковська Тетяна 17:15, 18 Листопада 2025
Дмитро Усов / фото Media Center Ukraine

Росія продовжує мобілізовувати громадян України на тимчасово окупованих територіях. За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, російська сторона підтвердила примусове залучення до своїх збройних сил 46 327 жителів ТОТ. Зокрема, з окупованої Донеччини мобілізували понад 5 тисяч українців.

Росія мобілізувала десятки тисяч українців для участі у війні проти України

Під час третьої міжнародної конференції Crimea Global бригадний генерал та секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов повідомив, що РФ масово примусово мобілізує чоловіків на окупованих територіях.

За його словами, російська сторона офіційно підтвердила мобілізацію 46 327 українських громадян, яких наразі змушують воювати проти України. З них:

  • понад 5 000 — з Донеччини;
  • понад 4 500 — з Луганщини,
  • понад 35 000 — з Криму;
  • 560 — із Запорізької області;
  • 478 — з Херсонщини.

До теми:

Відсьогодні українці можуть оформити зимову підтримку в Укрпошті: як отримати “зимову тисячу”

Семаковська Тетяна 16:00, 18 Листопада 2025
Укрпошта, пересувне відділення / фото Facebook

В Україні стартував новий етап програми “Зимова підтримка”. Відтепер подати заявку на виплату “зимової тисячі” можна у будь-якому стаціонарному або мобільному відділенні Укрпошти. Оформлення доступне до 24 грудня 2025 року.

Як отримати зимову підтримку у відділеннях Укрпошти?

Відсьогодні у відділеннях Укрпошти офіційно розпочався прийом заявок на участь у державній програмі “Зимова підтримка”, яка передбачає разову виплату у розмірі 1 000 грн. Подати письмову заявку можна у будь-якому з понад 26 тисяч відділень по всій Україні — як стаціонарних, так і мобільних. Прийом документів триватиме до 24 грудня 2025 року.

Для частини громадян звернення до відділення не є обов’язковим. Якщо пенсія або соціальна допомога вже надходить через Укрпошту, виплату буде нараховано автоматично, без подання додаткової заяви.

Подати заявку у відділенні можуть такі категорії українців:

  • громадяни, які отримують пенсію на банківську картку і не користуються застосунком “Дія”;
  • люди, які не мають РНОКПП;
  • опікуни недієздатних осіб;
  • батьки, яким не вдалося оформити заявку на дітей онлайн.

Маломобільні громадяни, які не можуть самостійно відвідати відділення, можуть звернутися на гарячу лінію Укрпошти за номером 0 800 300 545.

Які документи треба для оформлення заявки на тисячу на Укрпошті

Для подання заяви потрібно мати:

  • паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
  • РНОКПП (ідентифікаційний код) або відмітку в паспорті про його відсутність;
  • свідоцтво про народження — для оформлення виплати на дітей (подають батьки окремо на кожну дитину);
  • документи опікуна та рішення про опіку — для законних представників.

На що можна витратити “зимову тисячу” в Укрпошті

Отриману “Зимову підтримку 2025”, незалежно від того, чи оформлена вона через “Дію”, чи у відділенні, можна витратити безпосередньо в Укрпошті. Наприклад:

  • оплачувати комунальні послуги;
  • оформлювати передплату на газети та журнали;
  • оплачувати поштові послуги (посилки, тара, марки тощо);
  • замовляти лікарські засоби українського виробництва;
  • купувати товари українського виробництва;
  • робити донати для ЗСУ.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Примусова мобілізація на окупованих територіях: РФ забрала до війська десятки тисяч українців

Росія продовжує мобілізовувати громадян України на тимчасово окупованих територіях. За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, російська сторона підтвердила примусове залучення до своїх […]

Важливо

Відсьогодні українці можуть оформити зимову підтримку в Укрпошті: як отримати “зимову тисячу”

В Україні стартував новий етап програми “Зимова підтримка”. Відтепер подати заявку на виплату “зимової тисячі” можна у будь-якому стаціонарному або мобільному відділенні Укрпошти. Оформлення доступне […]

У центрі “З Бахмутом у серці. Чернігів” планують створити групу вокалотерапії для жінок

У Чернігові планують сформувати нову групу для занять вокалотерапією на базі культурного осередку “З Бахмутом у серці. Чернігів”. Про це редакції повідомила Анна Голубцова, яка […]

бахмута

Місцеві мешканці намагаються повернутися в Бахмут і Соледар, але окупанти блокують в’їзд

У Бахмут і Соледар намагаються повертатися цивільні. Вони їдуть у місто з боку тимчасово окупованих територій. Місця під’їзду контролюють окупанти і забороняють людям заїджати в […]

Важливо

Нардеп з Донеччини ініціював петицію про присвоєння Торецьку звання міста-героя

На сайті Президента України з’явилася петиція з вимогою надати Торецьку почесне звання Місто-герой України. Ініціатором звернення став Євген Яковенко, народний депутат з Донеччини. Що відомо […]