“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Допомога з безробіттю: як самостійно розрахувати виплати у 2026 році

Семаковська Тетяна 14:30, 1 Травня 2026
Грошова допомога / фото ілюстративне, iStock

Українці, які залишилися без роботи, мають право зареєструватися в центрі зайнятості та отримувати фінансову підтримку від держави. Розмір цих виплат розраховується суворо індивідуально. Кінцева сума залежить від загального страхового стажу, офіційного доходу перед звільненням та безпосередньої причини розірвання трудового договору.

Детальніше про те, як саме розрахувати виплати у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як працює формула розрахунку допомоги з безробіття

Для самостійного обчислення розміру майбутньої допомоги необхідно знати свій середній дохід за останні шість місяців роботи до моменту реєстрації. Також для розрахунку знадобиться точна кількість календарних днів у цьому розрахунковому періоді.

Процес обчислення складається з двох кроків:

  • визначення середньоденної заробітної плати (загальну суму доходу за останні шість місяців необхідно поділити на загальну кількість календарних днів у цьому періоді);
  • визначення щоденної допомоги (триману середньоденну зарплату потрібно помножити на визначений відсоток, який залежить від стажу та поділити на 100).

Відсоткові ставки та вплив страхового стажу

Для громадян, які мають щонайменше сім місяців страхового стажу протягом останнього року, розмір допомоги формується у відсотках від їхньої середньої зарплати. Відсоткова ставка зростає пропорційно до кількості років загального стажу:

  • до 3 років — 50%;
  • від 3 до 6 років — 55%;
  • від 6 до 12 років — 60%;
  • від 12 до 18 років — 65%;
  • від 18 до 24 років — 70%;
  • від 24 до 30 років — 75%;
  • понад 30 років — 80%.

Окремий бонус передбачено для працівників зі стажем понад 15 років. Якщо така людина жодного разу не отримувала допомогу з безробіття протягом останніх 15 років, її базова відсоткова ставка автоматично збільшується ще на 10%.

Також варто враховувати поступове зменшення суми виплат з часом. У першу половину встановленого строку безробітний отримує 100% від розрахованої суми, а в другу половину терміну — лише 50%.

Максимальні ліміти під час воєнного стану

Законодавство обмежує максимальну суму допомоги півтора розмірами мінімальної зарплати. Проте на час дії воєнного стану працює інше правило: максимальна виплата обмежується рівнем мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року. Таким чином, у 2026 році найбільша можлива щомісячна сума допомоги становить 8 647 гривень (до цього ліміт складав 8 000 гривень).

Хто отримує мінімальні виплати у 2026 році

З 1 січня 2026 року оновилися розміри базових виплат. Стандартна мінімальна допомога зросла до 3 900 гривень (замість 3 600 гривень). На неї претендують:

  • особи, які мають менше ніж сім місяців страхового стажу за останній рік;
  • співробітники, які працювали неповний робочий день чи тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню зарплату;
  • внутрішньо переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу;
  • працівники, яких звільнили на підставі спеціальних законів (“Про державну службу”, “Про Національну поліцію”, “Про прокуратуру”, “Про місцеве самоврядування”).

Знижений мінімум у розмірі 1 650 гривень (раніше 1 500 гривень) отримуватимуть дві категорії громадян:

  • молодь без страхового стажу, яка реєструється для пошуку свого першого робочого місця;
  • працівники, яких звільнили за порушення трудової дисципліни, прогули або через втрату довіри.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

Семаковська Тетяна 13:15, 1 Травня 2026
Бахмутський ЦНАП
ЦНАП для бахмутян / фото Бахмутська міськрада

6 травня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 6 травня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

  • +380 (98) 850 0561;
  • +380 (99) 667 9206;
  • +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

  • актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
  • внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
  • зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
  • отримати витяг із реєстру територіальної громади;
  • подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
  • оформити відстрочку від мобілізації;
  • отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
  • подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
  • “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Допомога з безробіттю: як самостійно розрахувати виплати у 2026 році

Українці, які залишилися без роботи, мають право зареєструватися в центрі зайнятості та отримувати фінансову підтримку від держави. Розмір цих виплат розраховується суворо індивідуально. Кінцева сума […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

6 травня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Грошова допомога від “Fight For Right”: як ВПО у двох областях отримати кошти на оренду та комуналку

Евакуйовані люди з інвалідністю можуть отримати цільову фінансову допомогу на оплату житла або комунальних послуг. Програма діє для переселенців, які наразі проживають на території Запорізької […]

Міжнародний реєстр збитків відкрив нові категорії для українців: деталі

Міжнародний реєстр збитків розширив перелік доступних послуг та запустив нові категорії для подання заяв. Тепер українські юридичні особи та державні органи мають змогу офіційно фіксувати […]

Росіяни просунулися у бік Костянтинівки та Родинського: нові дані DeepState

На Донеччині продовжуються активні бойові дії. За минулу добу росіянам вдалося досягти досягла територіальних здобутків у населеному пункті Родинське, а також поблизу Никанорівки. Водночас Сили […]