“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни просунулися поблизу Костянтинівки — Генштаб

Семаковська Тетяна 09:55, 28 Квітня 2026
Просування росіян / скриншот з DeepState

Росіяни йдуть у наступ на всіх напрямках Донеччини, зокрема поблизу міста Костянтинівка. Саме на цій ділянці їм вдалося досягти оперативного просування.

Більше деталей про те, що відбувається на фронті Донеччини — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Росіяни просунулися на Костянтинівському напрямку

За даними аналітичного проєкту DeepState, російські війська просунулися поблизу Костянтинівки. Інформація від Генерального штабу ЗСУ підтверджує високу інтенсивність боїв на цій ділянці: протягом звітного періоду противник здійснив 15 атак. Штурмові дії окупантів були зосереджені в районах населених пунктів Плещіївка та Іванопілля. Також росіяни здійснювали атаки безпосередньо в бік самої Костянтинівки, а також населених пунктів Іллінівка, Русин Яр, Софіївка, Вільне та Новопавлівка.

Відбиття атак на Покровському напрямку

Найбільший тиск з боку противника фіксується на Покровському напрямку. На цій ділянці фронту українські військові зупинили 52 штурмові дії агресора. Росіяни намагалися прорвати оборону та просунутися у бік низки населених пунктів. Атаки були спрямовані на Білицьке, Затишок, Нове Шахове, Дорожнє, Родинське, Мирноград, Новоолександрівку, Шевченко, Гришине, Василівку, Муравку та Моло.

Лиманський та Слов’янський напрямки

На Лиманському напрямку противник 13 разів намагався вклинитися в лінію оборони українських військ. Основні атакувальні зусилля росіян були спрямовані в бік населених пунктів Дробишеве, Лиман та Шийківка.

На Слов’янському напрямку російські підрозділи також проводили наступальні операції. Штурмові дії противника зафіксовані в районі населеного пункту Закітне. Крім того, окупанти здійснювали спроби просування в бік Рай-Олександрівки, Кривої Луки та Озерного.

Краматорський напрямок

Порівняно з іншими ділянками, на Краматорському напрямку спостерігалася дещо нижча інтенсивність бойових зіткнень. За звітний період російські окупанти здійснили одну спробу атакувати позиції Сил оборони у бік населеного пункту Никифорівка.

Втрати противника

За даними Генштабу ЗСУ, за минулу добу росіяни втратили:

  • особового складу — 1 180;
  • бойових броньованих машин — 16;
  • артилерійських систем — 34;
  • РСЗВ — 2;
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 039;
  • автомобільна техніка та автоцистерни — 276;
  • спеціальна техніка — 5.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни показали, як виглядає зруйнована Авдіївка у квітні 2026 року

Семаковська Тетяна 17:45, 27 Квітня 2026
Руїни багатоповерхівки в Авдіївці / скриншот

Росіяни опублікували нові кадри з тимчасово окупованої Авдіївки, показавши наслідки бойових дій у місті. В об’єктив потрапили зруйновані цивільні об’єкти, а також безхатні тварини.

Редакція публікує вибрані знімки.

Який вигляд має Авдіївка у квітні 2026 року

На опублікованих кадрах в російських пропагандистських ресурсах можна простежити наслідки бойових дій у місті — вся локація, де вівся запис, була повністю знищена. Крім того, в об’єктив росіян потрапили місцеві жителі, а також безхатні тварини.

Зруйнований під’їзд / скриншот
“Відновлена” будівля “ЗАГСУ” / скриншот
Місцевий житель та безхатні тварини / скриншот

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни просунулися поблизу Костянтинівки — Генштаб

Росіяни йдуть у наступ на всіх напрямках Донеччини, зокрема поблизу міста Костянтинівка. Саме на цій ділянці їм вдалося досягти оперативного просування. Більше деталей про те, […]

Росіяни показали, як виглядає зруйнована Авдіївка у квітні 2026 року

Росіяни опублікували нові кадри з тимчасово окупованої Авдіївки, показавши наслідки бойових дій у місті. В об’єктив потрапили зруйновані цивільні об’єкти, а також безхатні тварини. Редакція […]

Як отримати витяг з ЄДР для ФОП онлайн: детальна інструкція

Фізичні особи-підприємці (ФОП), які зареєстрували підприємницьку діяльність та обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані мати документи для підтвердження свого статусу. До переліку таких документів належать витяг […]

16:45, 27.04.2026 Скопіч Дмитро

Що відбувається поблизу Покровська: свіжі дані 7 корпус ДШВ

У смузі відповідальності підрозділу 7 корпус швидкого реагування ДШВ російські війська продовжують стратегічний наступ. Основною метою противника на цьому напрямку залишається захоплення Покровської агломерації. Попри […]

Грошова допомога від фонду “Право на захист” у шести областях: як отримати

Благодійний фонд “Право на захист” як партнер Консорціуму Реагування, що координується організацією ACTED, реалізує програму надання фінансової підтримки. Отримати її можуть ВПО з шести областей. […]