“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Грошова допомога 12 300 гривень для ВПО: умови та реєстрація

Семаковська Тетяна 18:00, 17 Серпня 2026
Допомога ВПО / фото НБУ

Для людей, які через війну були змушені залишити свої домівки, передбачили нову фінансову підтримку. Грошова допомога надається у межах проєкту “Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні” за напрямом UCT2. Виплату можна спрямувати на базові потреби та облаштування після переміщення.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога 12 300 гривень для переселенців

Реєстрацію на отримання коштів проводить БФ “Карітас Чернігів”. Підтримка призначена для нещодавно евакуйованих та переміщених домогосподарств. Допомога орієнтована на людей і родини, які залишили свої домівки протягом останніх 45 діб через бойові дії, постійні обстріли або офіційні рішення про евакуацію.

Подати заявку можуть домогосподарства, які:

  • евакуювалися самостійно або примусово через безпекову ситуацію протягом останніх 45 діб;
  • мають довідку ВПО, видану протягом останніх 45 днів, або інші документи, що підтверджують факт переміщення.

Допомога надається відповідно до визначених критеріїв вразливості.

Який розмір виплати

Розмір грошової підтримки становить 12 300 гривень на одну особу. Це одноразова виплата, яка розрахована на покриття базових потреб протягом трьох місяців.

Заявку можуть подати лише ті особи, які не отримували грошової допомоги від інших організацій протягом останніх трьох місяців. Реєстрація можлива виключно протягом 45 днів із моменту переміщення.

Як подати заявку

Для опрацювання звернення необхідно попередньо заповнити реєстраційну анкету за посиланням. Після заповнення анкети з заявниками зв’яжуться фахівці для уточнення необхідної інформації. За детальною інформацією можна звернутися за телефоном: +38 (50) 614 2045.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З Бахмута на нагороду “Молода людина року” дебютували 7 містян: деталі

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:10, 17 Серпня 2026
Нагородження переможців конкурсу “Молода людина року — 2026”

12 серпня у Донецькій області відбулося нагородження переможців конкурсу “Молода людина року — 2026”, організованого до Міжнародного дня молоді. Участь у заході взяли понад 150 осіб, яких оцінювали в 11 номінаціях. Відзнаки отримали учасники, залучені до розвитку громад, волонтерської діяльності, освітніх та культурних проєктів, а також до ліквідації наслідків бойових дій. Серед учасників та лауреатів конкурсу відзначено представників Бахмутської громади.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Анна Павленко

Анна Павленко / фото Управління освіти Бахмутської міської ради

Анна Павленко відзначена у номінації “Імпульс молодіжних ініціатив”. Вона є ученицею 10 класу загальноосвітньої школи №10 міста Бахмут. Займається легкою атлетикою та бере участь у предметних олімпіадах. Павленко очолює молодіжну раду Бахмутської громади на 2026–2028 роки та Обласну раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини. Вона працює з дітьми та реалізовує соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку внутрішньо переміщених осіб.

Єлизавета Моренко

Єлизавета Моренко / фото Донецька обласна державна адміністрація

Єлизавета Моренко брала участь у номінації “Провідники знань”. 23-річна спортсменка має звання майстра спорту України міжнародного класу з сумо та входить до складу штатної збірної команди. Працює тренером-викладачем Бахмутської ДЮСШ №1. Вона здобула титул чемпіонки світу із сумо у 2023 та 2024 роках, а у 2025 та 2026 роках отримала золоті медалі на чемпіонатах Європи. Також вона організовує тренування для дітей-переселенців із Донецької області.

Олександра Шакалова

Олександра Шакалова / фото Донецька обласна державна адміністрація

Олександра Шакалова представлена у номінації “Провідники знань”. Працює вчителькою фізичної культури Бахмутського навчально-виховного комплексу №11. З 2023 року керує освітньою локацією “З Бахмутом у серці”, яка функціонує у місті Кривий Ріг. Там вона організовує спортивні заняття та освітні заходи для дітей-переселенців.

Сергій Єщенко

Сергій Єщенко / фото Донецька обласна державна адміністрація

Сергій Єщенко отримав відзнаку у номінації “Покликані рятувати”. Він працює в структурі ДСНС понад 14 років та обіймає посаду заступника начальника регіонального центру управління в надзвичайних ситуаціях у Донецькій області. Займався ліквідацією наслідків російських обстрілів, гасінням пожеж та евакуацією цивільного населення у Бахмуті, Покровську та Новогродівці. Нагороджений відзнаками “За оборону України”, “За участь в антитерористичній операції” та відомчими нагрудними знаками.

Олена Бабенко

Олена Бабенко / фото Донецька обласна державна адміністрація

Олена Бабенко стала учасницею у номінації “Енергія турботи та підтримки”. У межах роботи громадської організації “Ми з Україною” вона скоординувала понад 4000 адресних відправлень гуманітарної допомоги. Забезпечувала підтримку родинам з дітьми, людям з інвалідністю та сім’ям військовослужбовців. Також брала участь в інформаційній кампанії щодо присвоєння Бахмуту статусу міста-героя.

Ірина Денисенко

Ірина Денисенко / фото Донецька обласна державна адміністрація

Ірина Денисенко стала лауреаткою у номінації “Творці змін та можливостей”. Вона входить до складу молодіжної ради та Регіонального молодіжного конгресу Донецької області. Очолює колектив “Бахмутського міського народного Дому”. Денисенко організовує заходи для переселенців, ветеранів та військовослужбовців, а також проводить заняття у Клубі української культури.

Владислав Воробйов

Владислав Воробйов / фото Донецька обласна державна адміністрація

Владислав Воробйов відзначений у номінації “Творці змін та можливостей”. Він викладає клас ударних інструментів у Бахмутському фаховому коледжі культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Створив ансамбль Drum-band “TakTon”. Його студенти здобули 28 призових місць на міжнародних та всеукраїнських конкурсах.

Вікторія Кунєва

Вікторія Кунєва / фото Донецька обласна державна адміністрація

Вікторія Кунєва стала лауреаткою у номінації “Імпульс молодіжних ініціатив”. Працює викладачкою Болградської школи мистецтв імені Данила Крижанівського в Одеській області та є артисткою симфонічного оркестру. Вона організовує культурні вечори для адаптації внутрішньо переміщених осіб із Донбасу та бере участь у благодійних концертах для збору коштів на потреби Збройних Сил України.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Грошова допомога 12 300 гривень для ВПО: умови та реєстрація

Для людей, які через війну були змушені залишити свої домівки, передбачили нову фінансову підтримку. Грошова допомога надається у межах проєкту “Багатогалузева допомога постраждалим від війни […]

З Бахмута на нагороду “Молода людина року” дебютували 7 містян: деталі

12 серпня у Донецькій області відбулося нагородження переможців конкурсу “Молода людина року — 2026”, організованого до Міжнародного дня молоді. Участь у заході взяли понад 150 […]

16:10, 17.08.2026 Скопіч Дмитро

Бійці “Азову” ліквідували мережу постачання пального для російської армії на Донеччині

Бійці 1-го корпусу Національної гвардії України “Азов” реалізували операцію “Пекло-2” на території тимчасово окупованої Донецької області. Українські військовослужбовці завдали ударів по об’єктах зберігання та постачання […]

Важливо

Яке майбутнє у МВА з окупованих територій: редакція поспілкувалася з експертами

Що робити з військовими адміністраціями громад, які роками не мають доступу до своїх територій, як наприклад Бахмутська, Соледарська, Часовоярська? Ліквідувати їх, скоротити штати чи повністю […]

Важливо

Бахмут затвердив середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027 – 2029 роки: у пріоритеті забезпечити бахмутян житлом

Бахмутська міська військова адміністрація ухвалила план розподілу фінансів на найближчі роки. Документ діятиме з 2027 по 2029 рік. Його головна мета — розв’язати житлове питання […]