“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Передавала фсб карти блокпостів і позицій ЗСУ: мешканку Донеччини ув’язнили на 15 років

Семаковська Тетяна 17:45, 2 Грудня 2025

Мешканку Старобешівського району Донецької області засудили до 15 років ув’язнення за передачу російським спецслужбам даних про блокпости, оборонні укріплення та позиції українських військових на Покровському напрямку.

Про це повідомили представники Донецької обласної прокуратури.

На Донеччині засудили жінку, яка передавала інформацію про ЗСУ ворогу

За даними слідства, у 2023 році жінка під час візиту на тимчасово окуповану територію отримала російський паспорт. Повернувшись на підконтрольну Україні частину Донеччини, вона у 2024 році встановила контакт у Telegram зі співробітником фсб та погодилася збирати для нього розвіддані.

Агентка фіксувала та передавала куратору інформацію про блокпости, інженерно-фортифікаційні споруди, розташування українських підрозділів та техніки в Селидовому, Покровську та навколишніх населених пунктах. Зокрема, вона позначала на картах локації, які могли бути використані російськими військами для коригування ударів.

Жінка продовжувала передавати дані навіть під час власної евакуації з регіону, фіксуючи об’єкти на маршруті, зокрема в Покровську та на Кіровоградщині.

Упродовж двох місяців вона розкрила приблизно 20 локацій Сил оборони у щонайменше восьми населених пунктах. Телефон з доказами співпраці з фсб жінка намагалася сховати в орендованій квартирі, однак у жовтні 2024 року її викрили та затримали.

Суд визнав мешканку Старобешівського району винною у державній зраді (ч. 2 ст. 111 КК України) та призначив покарання — 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:45, 2 Грудня 2025
Гроші / ілюстративне фото Pexels

У листопаді 2025 року Часовоярська міська військова адміністрація та її структурні управління провели низку закупівель. Серед придбань, наприклад, подарункові набори для дітей-переселенців та евакуйованих. Загальна сума витрат за місяць сягнула понад 500 тисяч гривень.

Детальніше про те, що закуповував Часів Яр у листопаді — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Закупівлі Часів Яра у листопаді 2025 року

У листопаді 2025 року громада провела кілька тендерів через систему Prozorro на загальну суму 518 323 гривні та 70 копійок.

Відомо, що сама міська військова адміністрація протягом місяця реалізувала шість тендерів на 40 680 гривень:

Часовоярська міська рада реалізувала лише один тендер — закупку 830 подарункових наборів для дітей-ВПО на загальну суму 349 994,40 гривень.

Що закуповували управління Часовоярська МВА

Відділ культури, спорту, сім’ї та молоді Часовоярська МВА у листопаді реалізував чотири тендери на загальну суму 91 026,30 гривень:

офісне обладнання та приладдя — 5 938,30 гривні;
техобслуговування та ремонт офісної техніки — 4 328 гривні;
послуги, пов’язані з програмним забезпеченням — 3 760 гривні;
140 штук різноманітної продукції для відзначення та нагородження — 77 000 гривні.

Відділ освіти Часовоярської міськради у листопаді 2025 року витратив 22 562 гривні на закупівлі:

ремонт та обслуговування комп’ютерної техніки, заправка картриджів — 14 000 гривні;
формування сертифіката відкритого ключа (КП “Варта”) — 702 гривні;
адміністрування програмного забезпечення M.E.Doc — 5 100 гривні;
обслуговування програми “АІС Місцеві бюджети” — 3 760 гривні.

Фінансовий відділ Часовоярської МВА у листопаді виконав три тендерні закупівлі на 14 061 гривню:

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Передавала фсб карти блокпостів і позицій ЗСУ: мешканку Донеччини ув’язнили на 15 років

Мешканку Старобешівського району Донецької області засудили до 15 років ув’язнення за передачу російським спецслужбам даних про блокпости, оборонні укріплення та позиції українських військових на Покровському […]

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

У листопаді 2025 року Часовоярська міська військова адміністрація та її структурні управління провели низку закупівель. Серед придбань, наприклад, подарункові набори для дітей-переселенців та евакуйованих. Загальна […]

16:45, 02.12.2025 Скопіч Дмитро

ССО атакували будівлю з росіянами в Покровську: що відомо

1 грудня підрозділи Сил спеціальних операцій (ССО) вдарили по трьох військових об’єктах російської армії на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини, знищивши, зокрема, будівлю з […]

Історії

“Ми не росія, але ми й не Україна більше”. Історія Анастасії, яка виїхала з окупованої Горлівки в перший день великої війни

Анастасія народилася й виросла в довоєнній Горлівці — місті, яке колись жило й розвивалося, а після окупації занурилося в тінь, страх і виживання. У 13 […]

пряма лінія

Пряма лінія з Олександром Марченком: бахмутяни можуть поспілкуватися з ОМС

Завтра, 3 грудня, 2025 року, відбудеться “Пряма лінія” із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченком. Усі охочі зможуть поставити нагальні питання. Про це повідомляє Бахмутська […]