“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Карітас-Спес” відкрив реєстрацію на виплати 10 800 гривень: інструкція для прифронтових населених пунктів

Валентина Твердохліб 10:40, 3 Березня 2026
карітас-спес
Локальні команди “Карітас-Спес”, які реєструють людей / фото “Карітас-Спес”

Благодійна організація “Карітас-Спес Україна” надаватиме грошову допомогу мешканцям населених пунктів, розташованих на відстані від 0 до 50 кілометрів вздовж лінії фронту, та в областях, що межують з росією. Розмір допомоги складає 10 800 гривень. Отримати її можуть родини, які постраждали від обстрілів.

Про це повідомляє благодійна організація “Карітас-Спес Україна”.

Грошова допомога від Карітас-Спес постраждалим від обстрілів

“Карітас-Спес Україна” розпочала реєстрацію на грошову допомогу в розмірі 10 800 гривень. Її можуть отримати мешканці населених пунктів на відстані від 0 до 50 кілометрів вздовж лінії фронту та областей, що межують з росією. 

Допомогу надаватимуть у двох випадках і за певних умов. 

1.При важких пораненнях внаслідок бойових дій. Допомога надається лише постраждалій людині, а не на родину.

Умови отримання допомоги:

  • ви повинні звернутись по допомогу лікаря (відкрити лікарняний) або отримати консультаційний висновок спеціаліста стосовно отриманих травм протягом одного дня з моменту поранення; 
  • від моменту отримання травми до моменту реєстрації на допомогу повинно пройти не більше 30 днів.

Для реєстрації потрібно надати підтверджуючі документи: 

  • витяг з протоколу поліції про тригерну подію або витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань;
  • лист непрацездатності (лікарняний) про перебування на стаціонарному лікуванні не менше 5 днів;
  • завірена лікарем виписка з медичної амбулаторної картки, у якій мають бути або консультаційний висновок, або довідка про фіксацію тілесних ушкоджень, або епікриз. 

2. Якщо внаслідок бойових дій загинув один з членів сім’ї. Від моменту смерті до моменту реєстрації повинно пройти не більше 30 днів. Допомога надається лише одному члену родини.

Підтверджуючі документи, необхідні для реєстрації: 

  • свідоцтво про смерть;
  • довідка про причину смерті;
  • витяг з протоколу поліції про тригерну подію.

Як зареєструватися на допомогу від Карітас-Спес

Локальні команди “Карітас-Спес”, які реєструють на отримання допомоги, працюють у дев’яти містах:

  • Суми;
  • Конотоп;
  • Словʼянськ;
  • Павлоград;
  • Камʼянське;
  • Нікополь;
  • Запоріжжя;
  • Білозерка;
  • Херсон.

Окрім документів, які підтверджують поранення чи смерть внаслідок бойових дій, фахівцям також потрібно надати: 

  • паспорт;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • реквізити банку (рахунок у форматі IBAN). 

Надати можна як оригінали документів, так і в застосунку “Дія”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни залучають резерви і нарощують авіаудари: яка ситуація на Покровському напрямку

Валентина Твердохліб 09:40, 3 Березня 2026
покровському
Покровський напрямок / скриншот мапи DeepState

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 23 штурми. Мета окупантів — оточити Покровськ і Мирноград, тому армія рф посилила тиск на ці міста і на село Гришине.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на Покровському напрямку

Найбільше ворожих атак на Донеччині протягом минулої доби, 2 березня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 23 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Родинського, Покровська, Котлиного, Удачного, Молодецького, в бік Новопавлівки і Шевченка.

За даними оперативного командування “Схід”, ситуація на Покровському напрямку залишається складною. Росіяни залучають додаткові резерви, нарощують кількість авіаударів та використовують інші вогневі засоби. Мета ворога — оточити українські підрозділи.

“Ворог здійснює постійний тиск, зокрема на Гришине, північну частину Покровська та північну частину Мирнограда, не полишає спроб охопити наші підрозділи”, — зазначають у командуванні.

Для захоплення нових територій росіяни застосовують тактику просочування малими піхотними групами. Також фіксують окремі спроби застосувати техніку.

Ситуація на інших напрямках фронту Донеччини, зведення за 2 березня

На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 13 атак. Окупанти атакували в районах Плещіївки, Іванопілля, Олександро-Шультиного, Софіївки, в бік Іллінівки, Новопавлівки і Костянтинівки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямках Ставків, Дробишевого, Лимана та в районі Середнього. Загалом минулої доби тут відбулось 8 боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував 13 разів, намагаючись просунутись у районах Платонівки, Закітного, Різниківки та в бік Озерного.

На Краматорському напрямку окупанти наступальних дій не проводили.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

карітас-спес

“Карітас-Спес” відкрив реєстрацію на виплати 10 800 гривень: інструкція для прифронтових населених пунктів

Благодійна організація “Карітас-Спес Україна” надаватиме грошову допомогу мешканцям населених пунктів, розташованих на відстані від 0 до 50 кілометрів вздовж лінії фронту, та в областях, що межують з […]

покровському

Росіяни залучають резерви і нарощують авіаудари: яка ситуація на Покровському напрямку

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 23 штурми. Мета окупантів — оточити Покровськ і Мирноград, […]

Володимир Зеленський підписав закон про примусову евакуацію дітей: деталі нових правил

Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4779-IX, який чітко регламентує порядок обов’язкової евакуації населення з територій активних та можливих бойових дій. Детальніше про те, […]

Ватажок “днр” започаткував “медаль” за взяття Покровська та Відродження

Ватажок терористичного угруповання “днр” денис пушилін підписав так званий “закон” про створення чергової фейкової державної нагороди. Цього разу окупанти заснували медаль в честь захоплення українських […]

Важливо

Життя у “квартирах-склепах” та нова тактика обстрілів: як відбувається евакуація на Донеччині

Ситуація з евакуацією в регіоні залишається напруженою. Зміна погодних умов чи зміна тактики ворожих обстрілів вносять свої корективи у роботу волонтерів, проте потік людей, які […]