“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Осіння казка у Львові: топ локацій для найкращих фотографій

Семаковська Тетяна 11:00, 13 Вересня 2026
Площа Ринок / фото з Вікіпедії

Осінній Львів — це казка, що оживає під ногами. Місто, яке й без того захоплює атмосферою, у жовтні та листопаді набуває особливої чарівності: теплі кольори листя, туманні ранки, м’яке світло та аромат кави на кожному кроці. Це та пора, коли навіть звичні вулиці виглядають по-новому, а кожна прогулянка перетворюється на справжнє естетичне задоволення.

Детальніше про те, де у Львові можна знайти найкращі локації для осінніх фото — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Топ локацій для найкращих фотографій

Серце Львова у жовтні та листопаді добре підходить для прогулянок із камерою. Площа Ринок восени набуває золотого відтінку і є класичним вибором для фотографій. Якщо для зйомки потрібна тиша, варто звернути увагу на Італійський дворик зі старовинними арками. На вулицях Руській та Краківській можна використати гру світла та тіні, що створює ідеальний фон для портретних кадрів. Для повноти композиції можна додати філіжанку львівської кави чи гарячого шоколаду.

Паркові зони та природні локації

Парк імені Івана Франка / фото з Вікіпедії

Парки та ліси у жовтих барвах є традиційним варіантом для зйомки. Найстаріший у місті парк Івана Франка приваблює величезними дубами й липами, які у жовтні створюють ефект дощу. У Стрийському парку можна зробити фото на широких алеях, біля озера, на лавках або поруч із пальмами в оранжереї. За панорамними знімками з видом на осінній горизонт та туманними світанками варто піднятися на Високий замок. Також восени відкритий вхід до центральної ботанічної локації ЛНУ, де розквітають хризантеми й айстри. Етнографічні хати у поєднанні з лісом та осіннім світлом можна знайти у парку “Знесіння” та Шевченківському гаю.

Урбаністичні краєвиди та дахи

Львівська мануфактура кави / фото Кaliberda

Осіннє сонце сідає раніше, забезпечуючи м’яке світло для зйомок на дахах та на тлі вікон старого міста. З даху кав’ярні “Львівська мануфактура кави” відкривається вид на черепицю старих будинків та куполи соборів. Цікаве освітлення та глибину кадру можна отримати в підземеллях та арках Домініканського собору. На вулиці Братів Рогатинців є хороша перспектива для стилізованих зйомок, а в галереї “Щось цікаве” на площі Ринок — затишний дворик із мистецькими інсталяціями. Індустріальний фон для творчих проєктів пропонує Фабрика повидла на Підзамче.

Осінні вулички та неочевидні фотозони

У вересні та жовтні міські вулиці розкриваються по-новому. Вулиця Вірменська пропонує локації з графіті та старими ліхтарями, а вузька вулиця Лесі Українки вирізняється вкритими листям балконами. Контраст старого й нового міста помітний на вулиці Личаківській, тоді як нижня частина вулиці Коновальця поєднує осінній спокій та модерністську архітектуру. Для ранкових зйомок добре підходить вулиця Федорова, а вулиця Героїв УПА є нетиповою локацією завдяки різноманіттю кольорів стін та листя.

Серед неочевидних місць для портретних фото чи зйомок у стилі “slow living” варто виділити вінтажний арт-простір “Дзиґа” з підвісними світильниками та книжками. Кольорове листя можна знайти на клумбах біля костелу св. Антонія, а затишний дикуватий пейзаж — біля озерця поруч із Левандівським мостом. Жовтогарячим фоном слугує монументальна архітектура Головного корпусу Політехніки, а для кадрів з етноелементами підійде Микільська церква на Знесінні. Кожен куточок міста в цей час може стати потенційною листівкою.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Семаковська Тетяна 10:00, 13 Вересня 2026
Військові ЗСУ / фото ілюстративне

Переїзд військовослужбовця на нове місце служби супроводжується фінансовими витратами. Для компенсації цих витрат держава виплачує одноразову підйомну допомогу як самому військовому, так і членам його родини, які переїжджають разом із ним.

Детальніше про те, що таке підйомна допомога військовослужбовцям — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке підйомна допомога

Це одноразова грошова виплата для компенсації витрат при переїзді на нове місце служби або навчання. Допомога розрахована на військових за контрактом, кадрових військових, офіцерів строкової служби та осіб, зарахованих до військових навчальних закладів або переведених в іншу частину. Підставою для нарахування є переїзд до іншого населеного пункту через призначення на посаду, переведення частини, зарахування на навчання, повернення з відрядження, а також після служби чи навчання за кордоном.

Сума для самого військовослужбовця дорівнює одному місячному грошовому забезпеченню, що включає зарплату, надбавки та премії. На кожного члена родини, який переїжджає, додатково виплачується 50 відсотків від цієї суми. Окремо нараховуються добові за дні дороги. Гроші виплачуються за новим місцем служби або навчання на підставі офіційного наказу командира частини чи керівника навчального закладу із зазначенням конкретного розміру допомоги.

Хто має право на підйомну допомогу

Право на підйомну допомогу мають:

  • контрактники та офіцери призову, направлені до частин поза межами постійного місця проживання;
  • випускники військових коледжів, центрів та вишів, призначені на службу в інше місто;
  • військові, переведені між підрозділами в різні міста або які перейшли до ЗСУ з інших формувань;
  • особи, які повернулися з відряджень або з-за кордону і продовжують службу в іншому місті;
  • військові, призначені до екіпажів кораблів та суден, що переміщуються з пункту будівництва або в ремонт.

Порядок виплати підйомної допомоги

Право на фінансову підтримку виникає з дати призначення на посаду та прийняття справ або з дати зарахування на навчання, якщо воно триває понад шість місяців. У разі переміщення разом із частиною виплати нараховуються з дати прибуття до нового місця служби, вказаної у наказі. Для членів сім’ї нарахування здійснюється з дати подання відповідного рапорту.

Зазначимо, що мобілізовані військовослужбовці не отримують підйомну допомогу. Здійснення виплат для цієї категорії стає можливим виключно після укладання контракту та фактичного переїзду до іншого міста в межах ЗСУ.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Осіння казка у Львові: топ локацій для найкращих фотографій

Осінній Львів — це казка, що оживає під ногами. Місто, яке й без того захоплює атмосферою, у жовтні та листопаді набуває особливої чарівності: теплі кольори […]

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Переїзд військовослужбовця на нове місце служби супроводжується фінансовими витратами. Для компенсації цих витрат держава виплачує одноразову підйомну допомогу як самому військовому, так і членам його […]

окупації

Як безпечно користуватися інтернетом і отримати підтримку в окупації: в Україні запустили сервіс для мешканців ТОТ

Мешканці тимчасово окупованих територій стикаються з блокуванням українських сайтів, обмеженням доступу до інформації та посиленням цифрового контролю. Для українців, які залишаються на ТОТ, працює сервіс […]

учні за партами, школа

Пільги для дітей та студентів ВПО у 2026 році: яку допомогу можна отримати

Діти та молодь зі статусом ВПО можуть скористатися низкою освітніх пільг у 2026 році. Серед них — першочергове зарахування до закладів освіти, соціальні стипендії, переведення […]

Спрощене повернення після СЗЧ: як військовим обрати частину та подати рапорт у 2026 році

Військовослужбовці, у яких самовільне залишення частини зафіксовано до 12 червня 2026 року включно, мають можливість добровільно повернутися на службу за спрощеною процедурою. Для скористання програмою […]