“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Безоплатні курси для ВПО в Києві: які заняття доступні

Валентина Твердохліб 18:20, 13 Серпня 2026
курси
Заходи для ВПО / фото волонтерська спілка “Поруч”

У Києві проводять безоплатні навчальні курси, майстер-класи та заходи для ВПО. У серпні-жовтні 2026 року доступні безоплатні курси, які передбачені для переселенців і переселенок старшого віку.

Про заходи для ВПО повідомляє волонтерська спілка “Поруч”.

Безоплатні курси для ВПО

У серпні-жовтні ВПО в Києві можуть долучитися до безоплатних курсів. Їх організовують у межах проєкту “Університет III покоління” волонтерської спілки “Поруч”. Заходи передбачені для людей старшого віку.

Найближчим часом відбудуться три курси.

“Технічний факультет” розрахований на людей, які хочуть краще опанувати сучасні цифрові технології. Під час занять учасники вчитимуться користуватися смартфоном, комп’ютером, працювати з електронною поштою і месенджерами. Також вони дізнаються, як користуватися державними, медичними та банківськими онлайн-сервісами, робити покупки й оплачувати комунальні послуги через інтернет.

Окремий блок присвятять цифровій безпеці та захисту від шахрайства. Крім того, учасникам розкажуть про сучасні технології та можливості штучного інтелекту.

Цей курс триватиме з 18 серпня до 8 жовтня. Заняття проходитимуть двічі на тиждень за адресою: місто Київ, вулиця Срібнокільська, 1, квартира 443, 4-й під’їзд. Реєстрація за посиланням.

“Факультет творчості” передбачений для активного дозвілля та спілкування. Учасники зможуть розкривати свої таланти, познайомитися з однодумцями та цікаво провести час. Організатори зазначають, що заняття сприятимуть підтримці емоційного стану та допоможуть зменшити відчуття самотності.

Курс триватиме з 24 серпня до 29 жовтня. Заняття проходитимуть двічі на тиждень за адресою: місто Київ, вулиця Срібнокільська, 1, квартира 443, 4-й під’їзд. Реєстрація за посиланням.

“Факультет здоров’я” передбачений для підтримки фізичного здоров’я й активності у старшому віці. Програма передбачає рухливі заняття, лікувальну фізкультуру та прості практики відновлення. Також учасникам розкажуть про принципи здорового харчування, безпечне використання ліків і профілактику вікових змін. Серед інших тем — базові техніки самомасажу та формування корисних звичок.

Курс триватиме з 2 вересня до 30 жовтня. Заняття проходитимуть двічі на тиждень за адресою: місто Київ, вулиця Срібнокільська, 1, квартира 443, 4-й під’їзд. Реєстрація: за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Африці загинув пілот пвк “Вагнер”, який, ймовірно, брав участь в боях за Бахмут

Семаковська Тетяна 17:30, 13 Серпня 2026

На території однієї з країн Африки під час виконання бойового вильоту загинув російський пілот Дмитро Сердінов. Він був льотчиком приватної військової компанії “Вагнер” та одним з адміністраторів пропагандистського каналу.

Про це повідомили росджерела.

Обставини загибелі та медійна діяльність

Дмитро Сердінов загинув під час виконання бойового завдання в одній з африканських республік. Окрім участі в бойових діях, він був одним з адміністраторів російського пропагандистського каналу “Воєвода вєщаєт”.

Дмитро Сердінов був відомий під позивним “Старий”. Він мав військове звання капітана запасу Повітряно-космічних сил російської федерації. У структурі регулярної армії він проходив службу як льотчик-штурмовик 18-го гвардійського штурмового авіаційного полку. Пізніше Сердінов перейшов до складу авіаційного загону приватної військової компанії “Вагнер”.

Участь ПВК “Вагнер” у знищенні Бахмута

Приватна військова компанія “Вагнер”, у структурі якої перебував пілот, брала участь у бойових діях на території України. Зокрема, підрозділи цього угруповання брали участь у боях за Бахмут. Внаслідок цих бойових дій та застосованої тактики ведення бою місто було майже повністю знищено.

Відомо, що “вагнер” залучив на війну в Україні щонайменше 48 366 ув’язнених з російських колоній. За 327 днів битви за Бахмут загинули 19 547 вагнерівців, з яких 17 175 — завербовані в’язні. Тобто, не повернувся кожен третій. Саму пвк “вагнер” українським військовим вдалося ліквідувати під час боїв за Бахмут, про це зазначала Ганна Маляр в інтерв’ю з редакцією Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

курси

Безоплатні курси для ВПО в Києві: які заняття доступні

У Києві проводять безоплатні навчальні курси, майстер-класи та заходи для ВПО. У серпні-жовтні 2026 року доступні безоплатні курси, які передбачені для переселенців і переселенок старшого […]

В Африці загинув пілот пвк “Вагнер”, який, ймовірно, брав участь в боях за Бахмут

На території однієї з країн Африки під час виконання бойового вильоту загинув російський пілот Дмитро Сердінов. Він був льотчиком приватної військової компанії “Вагнер” та одним […]

матеріальна допомога

Від 10 до 15 тисяч гривень: мешканці Донеччини можуть отримати матеріальну допомогу перед опалювальним сезоном

На Донеччини триває підготовка до опалювального сезону. Мешканці області можуть отримати грошову допомогу для проходження осінньо-зимового періоду. Вона передбачена для місцевих жителів і ВПО. Звернутися […]

Грошова допомога від Естонської ради у справах біженців: коли відкриється реєстрація

Естонська рада у справах біженців в Україні анонсувала нову програму гуманітарної грошової допомоги для людей, які постраждали внаслідок війни. Фінансова підтримка передбачена для мешканців прифронтових […]

севастополі

У Севастополі підірвали чоловіка: загиблим, ймовірно, є капітан військово-морського флоту рф

У Севастополі внаслідок вибуху загинув чоловік. За попередніми даними, загиблим є капітан військово-морського флоту рф Роберт Шагєєв. Вибух пролунав, коли чоловік спускався вуличними сходами. Ймовірно, […]