“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Безкоштовні рюкзаки для першокласників ВПО: у Броварах розпочали збір заявок

Семаковська Тетяна 10:35, 2 Липня 2026
Гімназія в Броварах / фото Вікіпедія

У Броварах та Броварському районі розпочали збір інформації про дітей із родин внутрішньо переміщених осіб, які у 2026 році підуть до першого класу. Дані необхідні для забезпечення майбутніх школярів шкільними рюкзаками.

Про це повідомляє Сватівський гуманітарний хаб у місті Бровари.

Як зареєструвати першокласника з родини ВПО для отримання шкільного рюкзака

У Броварах та Броварському районі триває збір інформації про дітей із родин внутрішньо переміщених осіб, які у 2026 році вперше підуть до школи. Ініціатива покликана допомогти майбутнім першокласникам підготуватися до навчального року. Для цього організатори формують перелік дітей, яких планують забезпечити шкільними рюкзаками.

Для участі батькам або законним представникам необхідно заповнити спеціальну Google-форму.

Організатори звертають увагу, що збір інформації стосується родин ВПО з усіх областей України, які мають чинну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та зареєстровані у місті Бровари або Броварському районі.

У анкеті потрібно вказати:

  • ПІБ дитини;
  • ПІБ одного з батьків (опікунів) які зареєстровані, як ВПО в м. Бровари та Броварському районі;
  • дата народження дитини;
  • чи має дитина статус ВПО;
  • місце реєстрації проживання (повна адреса, як у паспорті);
  • місце фактичного проживання (повна адреса, як в довідці ВПО);
  • номер телефону для контакту.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У червні росіяни захопили 84 кв. км без урахування звільнених територій — DeepState

Семаковська Тетяна 09:55, 2 Липня 2026
Покровський напрямок / фото Генштаб ЗСУ

У червні приріст окупованих територій склав 84 квадратні кілометри. Проте з урахуванням успіхів Сил оборони України загальний територіальний баланс для російської армії залишається від’ємним другий місяць поспіль. Також спостерігається зміна інтенсивності штурмових дій противника на ключових напрямках фронту.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Дані DeepState щодо територій та тактики противника

Дані аналітиків / фото DeepState

За інформацією аналітичного проєкту DeepState, протягом червня російська армія змогла просунутися на 84 квадратні кілометри. Оскільки дані про звільнені українськими підрозділами території публікуються із затримкою, фактичний результат для противника є від’ємним, хоча різниця у площах залишається невеликою.

Аналітики фіксують зростання загальної кількості штурмових дій на 4,4%. Специфіка цих атак полягає у низькій якості виконання. Фіксуються випадки, коли у штурм відправляють одного піхотинця російської армії.

В DeepState зазначають, що кількість російських штурмових дій у червні зросла ще на 4,4%, однак це пов’язано зі зміною їхнього характеру. За оцінкою експертів, дедалі частіше окупанти здійснюють атаки малими групами або поодинці.

Водночас у другій половині червня російські війська досягли певних успіхів у районі Костянтинівки, на Добропільсько-Костянтинівському напрямку та поблизу Гуляйполя, що дозволило їм дещо покращити ситуацію порівняно з травнем.

Ситуація на Слов’янському, Лиманському та Краматорському напрямках

На Слов’янському напрямку кількість штурмів дещо зросла. Противник здійснив 28 атак порівняно з 27 попередньої доби. Спроби просування зафіксовані у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка та в районі Різниківки.

На Лиманському відтинку інтенсивність бойових дій знизилася з 14 до 11 атак. Російська армія намагалася вклинитися в оборону в районі Новоселівки та у напрямку Ставків, Озерного, Лиману і Дробишевого.

На Краматорському напрямку активність противника збільшилася. Зафіксовано три боєзіткнення у бік Тихонівки, Миколаївки та в районі Часового Яру, тоді як минулої доби відбувся лише один штурм.

Бойові дії на Покровському та Костянтинівському відтинках

Покровський напрямок залишається зоною найбільшої активності російської армії, де кількість атак зросла з 31 до 33. Українські підрозділи зупинили штурмові дії в районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Василівка, Новомиколаївка, Молодецьке, Гришине, Удачне. Також спроби просування відбувалися у бік Торецького, Нового Донбасу, Білицького, Шевченка, Сергіївки, Новогришиного, Новопавлівки та Новопідгороднього.

На Костянтинівському напрямку спостерігається спад інтенсивності боїв з 23 до 20 атак. Зіткнення відбувалися в районах Новодмитрівки, Костянтинівки, Іллінівки, Степанівки та у бік Райського.

Втрати російської армії

Станом на 2 липня 2026 року загальні бойові втрати противника в особовому складі орієнтовно становлять 1 405 900 осіб. За минулу добу ліквідовано 1 140 військовослужбовців російської армії, що дещо менше за попередній показник у 1 210 осіб.

Також змінилася пропорція знищеної техніки. Зросли втрати противника у безпілотниках та реактивних системах залпового вогню, проте зменшилася кількість знищеної артилерії та автомобільної техніки. За добу ліквідовано наступне озброєння

  • 2 123 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
  • 353 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
  • 57 артилерійських систем;
  • 9 наземних робототехнічних комплексів;
  • 7 реактивних систем залпового вогню;
  • 7 одиниць спеціальної техніки;
  • 5 бойових броньованих машин;
  • 1 крилату ракету.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Безкоштовні рюкзаки для першокласників ВПО: у Броварах розпочали збір заявок

У Броварах та Броварському районі розпочали збір інформації про дітей із родин внутрішньо переміщених осіб, які у 2026 році підуть до першого класу. Дані необхідні […]

У червні росіяни захопили 84 кв. км без урахування звільнених територій — DeepState

У червні приріст окупованих територій склав 84 квадратні кілометри. Проте з урахуванням успіхів Сил оборони України загальний територіальний баланс для російської армії залишається від’ємним другий […]

допомога
Важливо

Бахмутська МВА збільшила розміри матеріальної допомоги: кому і на скільки

Бахмутська МВА переглянула розміри матеріальної допомоги, яку надають за кошти бюджету громади. Розміри виплат для деяких категорій громадян збільшили. Хто і які суми може отримати, […]

закупівлі

Часовоярська МВА у червні витратила найменше коштів від початку року: скільки саме

У червні 2026 року Часовоярська МВА провела … державних закупівель. Загалом у червні для потреб Часовоярської громади придбали товарів та послуг на суму понад … […]

ВПО будуть надавати допомогу по-новому: Верховна Рада ухвалила закон №12301

1 липня український парламент підтримав нову редакцію закону № 12301, який оновлює механізми підтримки внутрішньо переміщених осіб. За документ проголосували 307 народних депутатів. Зміни передбачають […]

16:00, 01.07.2026 Скопіч Дмитро