Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Поліція розслідує ймовірний факт розстрілу священника в Сіверську. Минулого тижня стало відомо, що військові російської армії, нібито, розстріляли місцевого священнослужителя та вірян. За оновленою інформацією, зараз триває досудове розслідування.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Поліція розслідує ймовірне вбивство священника в Сіверську

Минулого тижня редакція дізналась про ймовірний факт розстрілу священника Георгія Байдарова в Сіверську. За непідтвердженою інформацією, до загибелі священника могли бути причетні російські військові, які, начебто, вбили його через відмову від евакуації на території, підконтрольні рф.

Редакція звернулась до Бахмутського районного відділу поліції та запитала, чи є зрушення у справі. У черговій частині нам повідомили, що за фактом розстрілу священника розпочате кримінальне провадження, матеріали занесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР). Слідчий відділ проводить досудове розслідування, однак його деталей не розголошують.

Що цьому передувало

Про можливий розстріл священника редакції повідомляв Олександр Панасенко — ексдепутат Сіверської міськради, який наразі перебуває за межами громади. За його словами, таку інформацію йому передала переселенка з Сіверської громади, яка, у свою чергу, дізналася про це від своїх колишніх сусідів.

Згідно з їхніми словами, того дня священник проводив богослужіння у підвалі багатоповерхівки, де під час молитви перебувало кілька вірян. За цією ж версією, у підвал нібито зайшли російські військові. Вони почали вимагати, щоб священник з людьми покинули підвал, бо їх будуть евакуювати. Отримавши відмову, солдати, нібито, розстріляли священника.

За повідомленнями, які були передані місцевими жителями, разом зі священником могли бути розстріляні й парафіяни. Точна кількість загиблих невідома, оскільки, за цією версією, свідків події нібито вивезли до окупованого наразі Лисичанська.

Вчора, 16 грудня, на одному з російських каналів оприлюднили відео з сіверським священником. На ньому видно, що він перебуває в підвалі разом з російськими військовими. На відео фігурують двоє солдатів.

Окупанти запитують в чоловіка де він живе і де служив. Також ставлять питання щодо можливого розташування українських військ. Росіяни пропонують священнику виїжджати, але він не погоджується. Після цього відео завершується.

Зазначимо, що дане відео не є ані спростуванням, ані підтвердженням того, що священник зараз живий. Адже де саме і в який день проводилась зйомка, невідомо. Самі окупанти не дають інформації щодо подальшої долі чоловіка з відео.

Читайте також:

• Російські війська атакували FPV-дроном рятувальників у Дружківці: є поранені
• Полювання дронами та розстріл цивільних росіянами на Донеччині: скільки фактів зафіксувала прокуратура
• У Лиманській громаді росіяни розстріляли беззбройну жінку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До 2025 року внутрішньо переміщені особи, житло яких залишилося на тимчасово окупованих територіях, фактично не мали доступу до механізмів компенсації. У 2025 році вперше було запроваджено зміни, які відкрили можливість отримання відшкодування для окремих категорій ВПО. Наразі такі механізми застосовуються лише до двох категорій осіб, однак сам факт їх появи є зміною державного підходу до виплати відшкодувань, тим, хто раніше не міг претендувати на їх законне отримання.

Розповідаємо, які основні зміни у питанні компенсації за майно на ТОТ, відбулися у 2025 році.

Компенсація за майно на ТОТ

Примітка. Що вважається майном на ТОТ? Йдеться про житлову та нежитлову нерухомість — квартири, приватні будинки, кімнати в гуртожитках, а також інші об’єкти, що перебувають у приватній власності громадян України та розташовані на тимчасово окупованих територіях. Важливо: майно може бути як зруйнованим, так і фізично недоступним через окупацію.

11161 на паузі

У 2024 році Верховна Рада проголосувала за законопроєкт 11164, згідно з ним переселенці мали б право отримувати компенсації за зруйноване майно на ТОТ. Для того, щоб законопроєкт став законом, його після голосування мав підписати президент, аби пришвидшити процес створили петицію з проханням до президента підписати законопроєкт 11161. У березні цього року петиція зібрала голоси, однак 11161 не підписаний. Й наразі він не рухається.

У травні Олена Шуляк, очільниця партії “Слуга народу” повідомила, що роботи цього законопроєкту потрібні трильйони гривень, яких у держави немає. Коштів не вистачає навіть на ті заяви, які вже подані, не кажучи про можливі в майбутньому заяви за житло на ТОТ. Тому людям, чиє майно лишилось в окупації, не хочуть давати порожніх обіцянок. Водночас розв’язання цієї проблеми бачили у використанні російських заморожених активів.

єВідновлення для ВПО з ТОТ: обстеження майна

У липні уряд ухвалив рішення, що розширило можливості програми єВідновленнядля внутрішньо переміщених осіб. Українці, чиє житло зруйноване внаслідок бойових дій або окупації, зможуть претендувати на компенсацію навіть у випадках, коли фізичне обстеження пошкодженого об’єкта є неможливим. До цього механізму, який б дозволяв претендувати на компенсацію для ВПО з ТОТ, не було. Фіксація факту знищення житла відбуватиметься дистанційно — за допомогою фото- та відеоматеріалів. Наразі більше про деталі програми не відомо.

Постанова 1176

Міністерство розвитку громад та територій у липні повідомило про початок розробки пілотної програми компенсацій для переселенців та переселенок з ТОТ. Під час Конференції з відновлення України URC2025 у Римі Міністерство звернулося до Європейського банку реконструкції та розвитку з ініціативою виділення 80 мільйонів євро на запуск пілотного проєкту цієї програми. Кошти мали бути спрямовані на виплати людям, які втратили житло на ТОТ.

У серпні Олексій Кулеба, міністр розвитку громад та територій підтвердив, що Кабінет Міністрів ухвалить постанову, що відкриє можливість виплат компенсацій за житло для ВПО з ТОТ. Для цього Україна має домовленість із міжнародними партнерами про фінансування. Кошти призначені для перших 3 700 родин, які отримають допомогу. Згодом стали відомі деталі.

Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту прав ВПО повідомив, що держава виплатить до 2 мільйонів гривень українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ. У вересні Кабмін затверджує Постанову 1176. Це перший правовий механізм у державі, який відкрив шлях до компенсації людям, чиє майно залишилося на окупованих територіях. У листопаді ця постанова набула чинності.

Хто зараз має право на компенсацію?

Право на компенсації мають наразі дві категорії:

• учасники бойових дій визначені пунктами 19—25 частини першої
  статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
  захисту”;
• особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені пунктами 11—16
  частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії
  їх соціального захисту”.

Розмір компенсації становить 2 мільйони гривень на одну людину або родину у вигляді ваучера, ці гроші можна буде витратити на придбання нового житла, як перший внесок або для погашення іпотеки. Ваучер діє 5 років і не може бути переданий іншим особам.

Головною умова отримання ваучера для людини є:

• відсутність житла на підконтрольній Україні території;
• передача державі права на вимоги до рф по відшкодуванню збитків у зв’язку з внутрішнім переміщенням у розмірі отриманої допомоги.

Звідки гроші на компенсацію?

Додатково у жовтні редакція звернулась за роз’ясненнями до Мінрозвитку, де нам повідомили, що Програма фінансуватиметься переважно коштом міжнародних партнерів. Наразі підтверджено фінансування у розмірі 120 мільйонів євро (за сьогоднішнім курсом це понад 5 мільярдів гривень) від Банку розвитку Ради Європи (CEB). Також тривають переговори зі Світовим банком про залучення додаткових коштів. На першому етапі передбачалося надати допомогу приблизно 3 тисячам родин.

Водночас у проєкті державного бюджету на 2026 рік на реалізацію цієї програми передбачено 14 мільярдів гривень, стверджує Павло Фролов. За розрахунками уряду, це дозволить забезпечити житлом близько 7 тисяч родин ВПО. Тобто, фінансування, передбачене в держбюджеті-2026, більше приблизно на 180%, ніж уже раніше підтверджені кошти міжнародних партнерів. Відповідно, кількість родин ВПО, яких планують забезпечити житлом, зростає більш ніж на 130% — з близько 3 до приблизно 7 тисяч.

Подача на компенсацію за майно у Дії

1 грудня 2025 року внутрішньо переміщені особи, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), вперше змогли подати заяву у Дії на отримання компенсації до 2 мільйонів гривень через житловий ваучер. Це кошти, які можна використати для придбання нового житла, сплати першого внеску або погашення іпотеки. 3 грудня стало відомо, що заяву на компенсацію подали вже понад 10 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Кількість заявників росте.

Куди звертатися бахмутянам, аби подати заявку на компенсацію?

З 1 грудня дві категорії переселенців з окупованих територій, майно яких знищене, можуть подати заявку на житловий ваучер в “Дії”. Зокрема, й бахмутяни, які або є учасниками бойових дій, або є людьми з інвалідністю внаслідок війни.

У МВА повідомили, що мешканці Бахмутської громади можуть отримати офлайн консультацію щодо оформлення житлового ваучера безпосередньо за місцем проживання — у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП). Для тих, хто не має можливості звернутися особисто, працює гаряча лінія за номером: +380 (95) 498 7615.

Чи буде компенсація за майно на ТОТ для тих, хто не підпадає під категорію Постанови 1176?

Наразі житлова допомога надаватиметься внутрішньо переміщеним особам, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Розширення програми на інші категорії — наприклад, багатодітні сім’ї, пенсіонерів чи одиноких матерів, стане можливим тільки після залучення додаткових фінансових ресурсів. Мінрозвитку повідомило, що веде перемовини з потенційними донорами для забезпечення стабільного фінансування.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!