Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У районі Покровська росіяни просуваються вглиб міста, облаштовують засідки та мінні загородження, це ускладнює логістику й рух підрозділів Сил оборони. Бійці повідомляють про інтенсивні бойові зіткнення та постійні спроби ворога закріпитися на окремих ділянках. У Мирнограді складна ситуація з логістикою.

Про ситуацію на фронті, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на напрямку Покровськ — Мирноград

Як повідомляє Deep State, у районі Покровська росіяни просуваються вглиб міста, подекуди намагаються закріпитися. Найбільше фіксацій російських підрозділів спостерігається у центральній та північній частинах міста. У південному напрямку активність противника зменшується.

Сили оборони проводять “зачистку” окремих районів, однак, за словами військових, ключову роботу нині виконують пілоти дронів, які виявляють та уражають ворожі групи. Водночас бійці наголошують, що повторне просування противника у вже зачищені райони залишається актуальною проблемою.

Складною є ситуація в районі населеного пункту Рівне та вздовж ділянки між Покровськом і Красним Лиманом. Тут фіксують регулярну присутність противника, а також облаштування засідок, мінування та встановлення інженерних загороджень, зокрема дротяних конструкцій типу “єгоза”. Це ускладнює логістичні маршрути й створює загрози під час пересування в напрямку Мирнограду.

За інформацією військових, логістика в районі Мирнограда наразі здійснюється переважно за допомогою дронів та наземних роботизованих комплексів. Використання техніки й автомобілів тривалий час є неможливим, є високі ризики потрапити в засідку. Бої за Покровськ та Мирноград тривають.

Як повідомляє Генштаб, за минулу добу, на Покровському напрямку відбили 72 атаки у районах Нового Шахового, Дорожнього, Никанорівки, Білицького, Шахового, Родинського, Мирнограда, Новоекономічного, Рівного, Покровська, Звірового, Котлиного, Удачного, Молодецького, Новопідгороднього, Філії та у бік населеного пункту Гришине.

На Костянтинівському напрямку зафіксували 22 атаки, на Краматорському напрямку — 4 штурми.

До теми:

Який вигляд мають бахмутські багатоповерхівки: відео

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ватажок “днр” деніс пушилін заявив, що, нібито, жителям Покровська, яких російські військові раніше вивезли на тимчасово окуповану територію Донецької області, почали видавати російські паспорти.

Про це повідомив ватажок “днр” пушилін.

Видача російських паспортів жителям Покровська

Угруповання “днр” заявило про, нібито, початок видачі російських паспортів жителям Покровська, яких раніше силоміць або під виглядом “евакуації” вивезли на окуповану територію Донеччини.

За словами пушиліна, документи вручали разом із так званим “міністром внутрішніх справ днр” павлом гіщенком. На опублікованих окупаційною владою кадрах показана жінка на ім’я Інна та її неповнолітній син денис. Пушилін стверджує, що хлопчик отримав поранення ноги під час евакуації та зараз перебуває на лікуванні.

Бойовики також заявляють, що російські військові нібито вивезли з Покровська вже 300 цивільних. Окупаційна адміністрація заявляє про продовження так званої “паспортизації” мешканців “звільнених територій”.

Що передувало

Росія продовжує примусову паспортизацію українців на тимчасово окупованих територіях Донецької області для легітимізації власної влади. Спершу вони зосереджувалися на працівниках бюджетних організацій від окупаційної адміністрації, яким надходили повідомлення про примусову паспортизацію з погрозами звільнення при відмові. Крім того, жителів ТОТ без російського паспорта вже позбавляють соціальних послуг, пільг та виплат.

Читайте також:

7-ма ДШВ оприлюднила дані про втрати окупантів у Покровську за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!