“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти заявили про розгляд заяв на компенсації від жителів Бахмутського району

Валентина Твердохліб 12:00, 12 Червня 2026
багатоповерхівки, заяви
Знищений житловий квартал у Бахмуті / фото росджерела

Росіяни на окупованій Донеччині звітують про розгляд заяв на компенсації від мешканців Бахмутського району. Втім жодних подробиць про населені пункти і рішення комісії окупанти не повідомляють. Через це в мешканців ТОТ є недовіра до окупантів.

Про це пише Бахмут IN.UA.

Окупанти розглядають заяви на компенсації

Росіяни продовжують робити нові заяви щодо компенсацій мешканцям окупованої Донеччини. За інформацією одного з пропагандистських каналів, цього тижня провели засідання міжвідомчої комісії, під час якого, нібито, розглянули 156 заяв. Всі вони були від мешканців так званого Артемівського муніципального округу. Нагадаємо, що до складу цієї окупаційної адміністративної одиниці входять понад 70 наслених пунктів, серед яких Бахмут, Соледар, Сіверськ і Часів Яр.

Міжвідомча комісія, нібито, розглядає заяви з населених пунктів, де відсутні органи місцевого самоврядування. Більше жодних деталей окупанти не повідомляють. Невідомі ні населені пункти, щодо яких були заяви, ні рішення комісій. Чи справді окупанти розглядати заяви і чи отримали люди обіцяні кошти, невідомо.

Люди вимагають прозорості і відкритої звітності в роботі комісії / скриншот

Нагадаємо, що минулого тижня росіяни звітували про перше засідання комісії, де розглядали справи щодо так званих “закритих” міст. Загалом щодо таких міст, нібито, розглянули 184 заяви. Позитивне рішення, начебто, отримали шестеро людей, їм призначили виплати на загальну суму 12,2 мільйонів рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 7,4 мільйонів гривень). Та самі мешканці окупованих територій ставлять під сумнів заяви окупантів. Вони стверджують, що не знають реальних випадків отримання компенсацій, а окупаційна влада не уточнює, жителі яких населених пунктів отримали кошти. Через це в людей є недовіра.

Ще влітку 2025 року окупанти звітували про виплату компенсацій 388 мешканцям Бахмута, але ці заяви виявились фейком. Їх спростували самі мешканці окупованої Донеччини

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кредити на відбудову бізнесу після обстрілів: з 1 липня стартує нова програма

Семаковська Тетяна 11:35, 12 Червня 2026
Зруйнований Бахмут / фото росзмі

З 1 липня малі та середні підприємства, які постраждали від обстрілів, зможуть отримати фінансування на відбудову майна за зниженою ставкою. Нова ініціатива запрацює в межах державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”.

Про це повідомила Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка України.

Умови кредитування та ліміти

Протягом перших двох років відсоткова ставка за цільовим кредитом становитиме 0,1%. Після завершення цього періоду вона зросте до 5%, 7% або 9%. Кінцевий відсоток залежатиме від сегмента бізнесу та кількості створених робочих місць. Максимальна сума позики становить 150 мільйонів гривень.

Фінансування на відбудову не враховуватиметься під час підрахунку максимальної суми позик для компаній, які одночасно користуються кількома напрямами державної підтримки.

З початку роботи програми у лютому 2020 року підприємці оформили понад 150 тисяч кредитів на загальну суму 531,6 мільярда гривень. Лише з початку 2026 року бізнес отримав 16,4 тисячі позик на 71,6 мільярда гривень.

Додаткові програми підтримки

Окрім кредитування підприємці мають доступ до кількох паралельних інструментів відновлення:

  • гранти на закупівлю виробничого обладнання на суму до 16 мільйонів гривень;
  • програма “Точка опори” для компенсації заробітної плати працівникам на період вимушеного простою внаслідок руйнувань;
  • механізми страхування воєнних ризиків.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

багатоповерхівки

Окупанти заявили про розгляд заяв на компенсації від жителів Бахмутського району

Росіяни на окупованій Донеччині звітують про розгляд заяв на компенсації від мешканців Бахмутського району. Втім жодних подробиць про населені пункти і рішення комісії окупанти не […]

Кредити на відбудову бізнесу після обстрілів: з 1 липня стартує нова програма

З 1 липня малі та середні підприємства, які постраждали від обстрілів, зможуть отримати фінансування на відбудову майна за зниженою ставкою. Нова ініціатива запрацює в межах […]

ветерани
Важливо

Ветерани з Бахмутської громади можуть отримати до 200 тисяч гривень на перший внесок за іпотекою: деталі програми

Бахмутська МВА ухвалила розпорядження Про надання матеріальної допомоги на забезпечення іпотечного кредитування на придбання житлових приміщень. Воно передбачає виділення бахмутянам до 200 тисяч гривень гривень […]

Околиці Костянтинівки поступово переходять під контроль російської армії — DeepState

За минулу добу на території Донецької області загальна інтенсивність бойових дій дещо знизилася. Зафіксовано 86 бойових зіткнень, що на 14 штурмів менше порівняно з попереднім […]

Пільги на комунальні послуги для учасників бойових дій: ліміти та процедура оформлення онлайн

Держава надає учасникам бойових дій знижку в розмірі 75% на оплату житлово-комунальних послуг. Програма охоплює квартплату, газ, електроенергію, опалення, вивезення сміття та придбання палива для […]