Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині оновили перелік населених пунктів, де діє обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її оголосили в населеному пункті Краматорської міської громади.

Про це під час брифінгу розповів Дмитро Петлін — начальник відділу оперативно-чергової служби, звʼязку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

Примусова евакуація дітей у Донецькій області: нові населені пункти

Через погіршення безпекової ситуації на Донеччині розширили перелік населених пунктів, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її ввели у Краматорській міській громаді.

Евакуації підлягають діти, які проживають у селищі Комишуваха. Станом на понеділок, 17 листопада, там налічували 12 дітей в семи сім’ях.

“Вчора, 18 листопада, на позачерговому засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Донецької області прийнято рішення про проведення обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з їхніми батьками або особами, що їх замінюють з селища Камушуваха Краматорської громади Краматорського району. Станом на понеділок там було 12 дітей в семи сім’ях. З сьогоднішнього дня у нас цей процес починається. Чекаємо погодження військових і Координаційного штабу”, — повідомив Дмитро Петлін.

Зазначимо, що вилучити дітей без дозволу батьків поліція не має права. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють їх виїхати в більш безпечні міста.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Місцеві мешканці намагаються повернутися в Бахмут і Соледар, але окупанти блокують в’їзд
• Скільки цивільних залишаються в Покровській громаді та чи можна звідти виїхати
• Як сім’ям з дітьми з СМА евакуюватися до Німеччини: пояснення засновника Be An Angel

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Харкові працюють дев’ять пунктів видачі допомоги ВПО та людям, які опинились у складних життєвих обставинах. Вони розміщенні при центрах надання соціальних послуг. У пунктах видачі люди можуть безоплатно отримати одяг, засоби гігієни та предмети побуту.

Як і де працюють пункти видачі, повідомляє Департамент соціальної політики Харківської міськради.

У Харкові працюють пункти видачі допомоги ВПО: адреси і графік роботи

У місті Харків працюють девять пунктів видачі допомоги “Допоможи ближньому”. Тут видають одяг, предмети побуту, засоби гігієни та побутову хімію.

Отримати допомогу можуть:

• люди старшого віку;
• люди з інвалідністю;
• ВПО;
• люди, які опинились у складних життєвих обставинах.

Пункти видачі працюють при територіальних центрах надання соціальних послуг у понеділок-п’ятницю з 09:00 до 15:00 (обідня перерва з 12:00 до 13:00). Звернутися за допомогою можна за адресами:

• вулиця 12 Квітня, 10/46 (Індустріальний район), телефон: +38 (057) 725 8002;
• вулиця Багалія, 12 (Київський район), телефон: +38 (057) 706 3247;
• бульвар Богдана Хмельницького, 10-А (Немишлянський район), телефон: +38 (057) 725 3415;
• вулиця Власенка, 14 (Новобаварський район), телефони: +38 (057) 725 3341, +38 (057) 725 3342;
• вулиця Богдана Хмельницького, 13 (Основ’янський район), телефони: +38 (057) 725 2615, +38 (050) 063 7817;
• вулиця Валентинівська, 23-Г (Салтівський район), телефон: +38 (050) 995 3633;
• провулок Решетниківський,3 (Слобідський район), телефон: +38 (057) 737 1533;
• вулиця Велика Панасівська, 34-А (Холодногірський район), телефони: +38 (057) 725 3474, +38 (067) 892 1891;
• проспект Перемоги, 77-А (Шевченківський район), телефон: +38 (057) 725 3496.

Пункти допомоги потребують постійного поповнення запасів, особливо з настанням холодів та посиленням обстрілів. Харків’яни, які бажають допомогти, можуть долучитися до цієї ініціативи. Речі приймаються в чистому та придатному для використання стані. Також завжди актуальною є потреба в засобах особистої гігієни та побутовій хімії.

Читайте також:

• Відсьогодні українці можуть оформити зимову підтримку в Укрпошті: як отримати “зимову тисячу”
• У Києві відкривають центр допомоги переселенцям: які послуги надаватимуть
• 19 400 гривень на опалення: Естонська рада анонсувала нову грошову допомогу для прифронтових областей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!