Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше росіяни атакують на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 25 штурмів. Також противник зосередив додаткові резерви на Краматорському напрямку, в районі села Привілля. Загалом на Донеччині зафіксували 52 наступальні дії.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 5 квітня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 25 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Білицького, Родинського, Гришиного, Покровська, Рівного, Удачного, Муравки, Новопавлівки та Філії.

За даними оперативного командування “Схід”, на Покровському напрямку росіяни ведуть штурмові дії одразу на кількох напрямках, застосуючи легку техніку, квадроцикли та піхотні групи. Основні зусилля ворог спрямовує на просуванні в районах Гришиного та в напрямку Родинського.

На Костянтинівському напрямку минулої доби російська армія провела 19 атак. Окупанти атакували поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Клебан-Бика, Плещіївки, Іллінівки, Степанівки, Новопавлівки та Софіївки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямках Копанків та Лимана. Загалом минулої доби тут відбулось два боєзіткнення.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував чотири рази, намагаючись просунутись у районах Ямполя, Закітного та Різниківки.

На Краматорському напрямку російська армія провела дві наступальні дії в районі Оріхово-Василівки. Складна ситуація і в районі села Привілля, де росіяни зосередили додаткові резерви і намагалися просуватися шляхом просочення піхотних груп.

“Наші підрозділи утримують визначені рубежі, тримають під вогневим контролем райони зосередження та маршрути пересування ворога”, — прокоментували ситуацію в оперативному командуванні “Схід”.

Читайте також:

• Не евакуюються, щоб зустріти Великдень вдома: волонтер про реалії евакуації з Донеччини
• За катування українських полонених судитимуть трьох наглядачів колонії з Донеччини
• Росіяни використовують туман і мряку для прихованого просування у Гришине

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи мають можливість скористатися програмою пільгового іпотечного кредитування, яка фінансується за рахунок грантів та позик від міжнародних фінансових установ і держав.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про всі деталі процедури, спираючись на затверджений урядом порядок, та пояснює, як правильно оформити заявку онлайн.

Як отримати пільгову іпотеку від Держмолодьжитло

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 451, переселенці можуть подати заяву про намір отримати пільговий кредит виключно в електронній формі. Для цього використовується Єдиний державний вебпортал електронних послуг — портал “Дія”.

Щоб розпочати процедуру, заявнику необхідно пройти автентифікацію. Система приймає кваліфікований електронний підпис, BankID або інші засоби електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Оформлення є абсолютно безкоштовним, а саме подання заяви займає близько 20 хвилин.

Після авторизації програмні засоби порталу “Дія” у режимі реального часу здійснюють перевірку інформації про заявника та членів його родини. Система автоматично аналізує дані з державних реєстрів та баз: перевіряється дійсність статусу ВПО, наявність у власності іншого майна та рівень отриманих доходів.

Обробка всієї персональної інформації здійснюється із суворим дотриманням законодавства про захист персональних даних та захист інформації в комунікаційних системах. Після завершення перевірки на електронну пошту та в особистий кабінет громадянина надходить відповідне сповіщення.

Рішення щодо включення до реєстрового переліку кандидатів ухвалює Держмолодьжитло. Термін надання послуги становить один робочий день. Результат розгляду автоматично надсилається в кабінет громадянина на порталі “Дія” та на вказану електронну пошту. Якщо у включенні до реєстру було відмовлено, людина має право подати заяву знову.

Важливо враховувати, що строк дії реєстрації кандидата в реєстровому переліку становить рівно два роки з дати включення. Після закінчення цього часу кандидат автоматично виключається зі списку. При цьому індивідуальні номери інших кандидатів у черзі зберігаються. Особи, яких виключили через закінчення терміну дії реєстрації або за їхньою власною заявою, можуть зареєструватися у переліку повторно.

Читайте також:

Від оренди до власної оселі: як переселенка з Харкова отримала житло в іпотеку від Держмолодьжитло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!