“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти заговорили про офіційне визнання Бахмута знищеним: що відомо

Валентина Твердохліб 10:30, 1 Червня 2026
цивільні бахмут
Бахмут у листопаді 2025 року / фото росджерела

Окупанти заявили про можливість визнати Бахмут повністю зруйнованим містом. Це, нібито, дозволить виплачувати людям компенсації без рішень комісій. За словами окупантів, зараз цю пропозицію обговорюють з російським штабом оборони.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA з посиланням на росджерела.

Бахмут хочуть визнати повністю зруйнованим

Представники “днр” заявили про можливість визнати Бахмут повністю зруйнованим містом. Таку заяву зробив так званий голова уряду “днр” Андрій Чертков. За його словами, окупанти розглядають варіант визнати зруйнованим все майно, розташоване в місті, включаючи житло. Це, нібито, дозволить людям отримати компенсації.

Рішення про визнання Бахмута зруйнованим, начебто, перебуває на погодженні у російському штабі оборони.

Також Чертков наголосив, що окупанти розглядають будівництво компенсаційного житла в Бахмуті. Це майно, яке видаватимуть людям замість втраченого. Однак, за словами окупантів, його будуватимуть лише коли в Бахмуті вирішать запустити промислові підприємства. У квітні 2026 року окупанти озвучували, що в Бахмуті планують розвивати промисловість, бо в міста є “економічний потенціал” і це може привабити майбутніх мешканців.

Загалом в окупантів немає чіткої риторики щодо компенсацій за житло бахмутянам. Тему компенсацій вони використовують лише в популістських заявах, не даючи реальних рішень.

Наприклад, нещодавно окупанти анонсували дистанційне обстеження житла в Бахмуті, Соледарі, Торецьку і Покровську. Завдяки цьому мешканці ТОТ, нібито, зможуть отримати компенсації від рф без виїзду комісій на місця. Сьогодні ж окупанти кажуть про видачу компенсацій взагалі без обстежень. Чому тоді ухвалювали рішення про дистанційне обстеження, якщо вже є ініціатива про визнання всього майна зруйнованим — питання відкрите.

Насправді за такими заявами окупантів ховаються лише обіцянки. Поки жодних реальних прикладів, коли люди отримали компенсації, на ТОТ немає. Раніше окупанти звітували про виплату компенсацій 388 мешканцям Бахмута, але ці заяви виявились фейком. Їх спростували самі мешканці окупованої Донеччини.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни провели майже півсотні атак біля Покровська — зведення Генштабу

Семаковська Тетяна 09:55, 1 Червня 2026
Покровський напрямок / фото Генштаб ЗСУ

Російська армія зосередила основні наступальні зусилля на Покровському напрямку. Саме тут зафіксована найбільша кількість боєзіткнень — українські військові зупинили майже пів сотні атак. Проте, активність росіян фіксували й на інших напрямках.

Про ситуацію на ключових ділянках фронту за даними Генерального штабу — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському напрямку зберігається найвища інтенсивність боїв. Українські військові зупинили 49 штурмових дій противника поблизу Вільного, Дорожнього, Білицького, Родинського, Олександрівки, Гришиного, Шевченка, Молодецького, Новопавлівки, Новоолександрівки, Сергіївки, Котлиного та Удачного.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 14 атак. Боєзіткнення відбувалися неподалік Костянтинівки, Іванопілля, Русиного Яру, Миколаївки, Плещіївки та Степанівки.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку українські воїни відбили 11 спроб просування російських військових. Бої точилися біля Копанок, Новомиколаївки, Діброви, Ставків, Дробишевого, Лимана та Озерного.

На Слов’янському напрямку українські захисники зупинили шість наступальних дій російської армії. Спроби просунутися фіксували поблизу Кривої Луки, Калеників, Никифорівки та Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку українські військові зупинили одну атаку російської армії, яка відбулася неподалік Тихонівки.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

  • особового складу — 1 410 осіб;
  • танків — 4 одиниці; . бойових броньованих машин — 2 одиниці;
  • артилерійських систем — 50 одиниць;
  • РСЗВ — 1 одиниця;
  • наземних робототехнічних комплексів — 9 одиниць;
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 852 одиниці;
  • автомобільної техніки та автоцистерн — 384 одиниці;
  • спеціальної техніки — 5 одиниць.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

цивільні

Окупанти заговорили про офіційне визнання Бахмута знищеним: що відомо

Окупанти заявили про можливість визнати Бахмут повністю зруйнованим містом. Це, нібито, дозволить виплачувати людям компенсації без рішень комісій. За словами окупантів, зараз цю пропозицію обговорюють […]

Росіяни провели майже півсотні атак біля Покровська — зведення Генштабу

Російська армія зосередила основні наступальні зусилля на Покровському напрямку. Саме тут зафіксована найбільша кількість боєзіткнень — українські військові зупинили майже пів сотні атак. Проте, активність […]

Оформлення посвідчень для родин загиблих та зниклих безвісти військових: уряд змінив правила

В Україні оновили порядок видачі документів, що підтверджують статус членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли або зникли безвісти під час служби. Відтепер для отримання посвідчення […]

гур

ГУР атакувало логістику окупантів на шляху “Крим–Донецьк”

Бійці Департаменту активних дій ГУР МО України атакують логістику російських військ на тимчасово окупованих територіях. Під вогневим контролем української розвідки перебуває сухопутний коридор “Крим–Донецьк”, яким […]

“Укрзалізниця” збільшує кількість рейсів на літній період: нові маршрути

З початком літнього сезону “Укрзалізниця” змінює графік руху пасажирських поїздів. Перевізник оптимізує використання наявного парку вагонів, переводить низку популярних рейсів на щоденний режим курсування, а […]

10:00, 31.05.2026 Скопіч Дмитро