Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА опублікували проєкт бюджету Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік. Загальний обсяг бюджету становить 394,4 мільйони гривень. Доходи і видатки збалансовані на однаковому рівні.

Про це йдеться у проєкті бюджету, опублікованому на сайті Бахмутської міськради.

Проєкт бюджету Бахмутської громади на 2026 рік

Згідно з розпорядженням начальника Бахмутської МВА, загальний обсяг бюджету громади на 2026 рік становитиме 394,4 мільйони гривень. Основна частина коштів припадатиме на загальний фонд — 394,1 мільйонів гривень, тоді як спеціальний фонд становитиме 265,7 тисяч гривень.

Водночас у загальному фонді передбачено профіцит 80 мільйонів гривень, а у спеціальному — дефіцит на таку ж суму, що пов’язано з особливостями воєнного бюджетування.

У бюджеті закладено резервний фонд у 2 мільйони гривень, а також оборотний залишок коштів у 500 тисяч гривень.

Видатки з бюджету Бахмутської громади у 2026 році

Загальний обсяг видатків з бюджету становитиме 394,4 мільйони гривень. Основна частина коштів припадатиме на загальний фонд — 314,1 мільйонів гривень, тоді як спеціальний фонд становитиме 80,2 мільйонів гривень.

Проєкт бюджету визначає захищені статті видатків:

• оплата праці працівників бюджетних установ;
• нарахування на заробітну плату;
• придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;
• забезпечення продуктами харчування;
• оплата комунальних послуг та енергоносіїв;
• соціальне забезпечення;
• обслуговування місцевого боргу;
• поточні трансферти місцевим бюджетам;
• оплата енергосервісу.

Фінансування видатків у 2026 році здійснюватиметься лише в межах фактичних надходжень і в режимі економії. Розпорядники коштів не зможуть брати зобов’язання понад затверджені бюджетні призначення.

Борги за зобов’язаннями 2025 року, за якими не проведені розрахунки, вважатимуться кредиторською заборгованістю та підлягатимуть оплаті у 2026 році за наявності коштів.

Фінансове управління Бахмутської міськради отримало право розміщувати тимчасово вільні кошти на депозитах та брати безвідсоткові казначейські позики для покриття тимчасових касових розривів.

У разі ухвалення документ набере чинності з 1 січня 2026 року і діятиме до 31 грудня 2026 року. Контролюватиме його виконання буде начальник Бахмутської міської військової адміністрації.

Читайте також:

• У Бахмутській громаді завершили прийом заяв на матеріальну допомогу на 2025 рік: що далі
• Як військовим з Бахмута отримати виплату після звільнення з полону
• Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата у 2026 році: на які зміни варто чекати українцям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 15 грудня, у Берліні завершилися переговори делегацій України та США. Україна готова розглядати варіант тимчасового припинення активних бойових дій, однак не погодиться на односторонній вихід українських військ із Донецької області.

Про це повідомляє німецьке видання Bild за підсумками переговорів президента Володимира Зеленського з представниками США в Берліні.

Берлін, переговори

15 грудня у Німеччині завершилися перемовини делегацій України та США. До Берліна прибули спецпосланці Трампа Світ Віткофф та Джаред Кушнер. Під час зустрічі сторони обговорювали так званий американський “мирний план”, який у європейських політичних колах раніше називали таким, що значною мірою відображає інтереси Кремля. За даними Bild, українська сторона дала зрозуміти: є межі компромісів, які Київ не готовий переходити.

Ключовою є ситуація з окупованими територіями. Один із пунктів запропонованого плану передбачає фактичне визнання Криму, а також Луганської і Донецької областей під контролем росії. Водночас у Херсонській та Запорізькій областях пропонується “заморозити” лінію фронту.

За інформацією Bild, Україна допускає можливість тимчасового збереження поточної лінії зіткнення, але категорично не приймає вимогу повного виведення Сил оборони з Донбасу. У Києві вважають такий сценарій неприйнятним з військового та політичного погляду.

Пропозиція США щодо Донеччини

Американська сторона, за даними видання, запропонувала компромісний варіант: відведення українських військ із приблизно 5 600 квадратних кілометрів Донецької області. Цю територію планували перетворити на “демілітаризовану економічну зону” без присутності російських військ.

Москва підтримала ідею, однак висунула додаткову вимогу, щоб замість регулярної армії в зоні перебувала росгвардія. В Україні таку ініціативу відкинули.

Контрпропозиція Києва

Президент Володимир Зеленський, за інформацією видання, запропонував альтернативний підхід. Він поставив питання симетричного відведення військ з обох сторін, а не лише з українського боку.

“Якщо українські війська відступають, наприклад, на п’ять-десять кілометрів, то чому російські війська не повинні відступити на таку саму відстань углиб окупованих територій?”, — наголосив Зеленський.

Зустрічі між українською та американською делегаціями в Берліні наразі завершилися.

До теми:

Скільки часу росії потрібно, щоб окупувати всю Донеччину: аналіз Deep State

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!