“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:00, 9 Березня 2026
З 5 березня стартувала реєстрація на НМТ / скриншот

5 березня в Україні розпочався процес реєстрації на Національний мультипредметний тест (НМТ) у 2026 році став ще зручнішим завдяки інтеграції із застосунком “Дія”. Абітурієнти можуть створити персональний кабінет як автоматично, так і заповнивши всі дані самостійно до 2 квітня.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала детальну інструкцію про те, як правильно подати заявку на тестування, які документи потрібні та до якого числа можна вносити зміни.

НМТ-2026: календар проведення

Основний етап реєстрації для участі в основних сесіях НМТ триватиме з 5 березня до 2 квітня включно. Зареєстровані за потреби матимуть змогу в персональних кабінетах внести зміни (вибрати інший предмет додаткового блоку чи змінити населений пункт в Україні/за кордоном, у якому бажають пройти НМТ) до 7 квітня.

Основні сесії проходитимуть у період з 20 травня по 25 червня, додаткові – 17–24 липня.

Реєстрація на НМТ у кілька кліків через “Дію”

Використання застосунку “Дія” дозволяє уникнути ручного введення даних та мінімізує ризик помилок, оскільки більшість інформації підтягується автоматично з державних реєстрів.

Покроковий алгоритм:

  • перейдіть на сервіс “Реєстрація для участі в НМТ” на офіційному сайті УЦОЯО та натисніть кнопку “Розпочати реєстрацію”;
  • оберіть опцію “Створити за допомогою Дії”;
  • зіскануйте згенерований QR-код камерою свого смартфона (у вас має бути встановлена та активована “Дія”);
  • підтвердьте відправлення копії документа (ID-картки або закордонного паспорта) за допомогою “Дія.Підпис”;
  • після цього ваші персональні дані та картка платника податків (РНОКПП) автоматично заповнять відповідні поля в анкеті.

Навіть за умови використання “Дії” вам потрібно буде вручну вказати свої контактні дані, обрати категорію (випускник поточного чи минулих років) та завантажити довідку з місця навчання або атестат. Також на цьому етапі ви обираєте додатковий (четвертий) предмет для складання та населений пункт, де плануєте проходити тест.

Зазначимо, що реєстрація вважається успішною лише після натискання кнопки “Надіслати на обробку”.

Як створити кабінет самостійно (без “Дії”)

Якщо ви не користуєтеся “Дією”, всю процедуру можна пройти вручну на сайті УЦОЯО.

Вам доведеться самостійно заповнити всі поля анкети: ПІБ, дату народження, паспортні дані та податковий номер. Далі система автоматично визначить перелік документів, сканкопії яких вам необхідно завантажити:

  • документ, що посвідчує особу;
  • документ про освіту (довідка зі школи або атестат);
  • картка платника податків.

За потреби додаються довідки про зміну прізвища, медичні висновки (форма № 086-3/о) для створення особливих умов або переклади документів українською мовою.

Перевірка статусу та виправлення помилок

Після відправлення анкети на обробку регулярно перевіряйте свій персональний кабінет. Якщо фахівці регіонального центру виявлять недоліки (нечіткі копії, відсутність документа або недостовірні дані), вони надішлють вам повідомлення із зазначенням причини. Усунути всі недоліки та повторно надіслати документи на перевірку можна до 7 квітня.

Також до 7 квітня абітурієнти мають право змінити деякі свої вибори у кабінеті:

  • обрати інший додатковий предмет;
  • змінити населений пункт складання тесту (в Україні чи за кордоном);
  • змінити мову складання (якщо потрібен переклад для національних меншин).

Відмова у реєстрації та скасування заявки

Якщо регіональний центр відмовив вам у реєстрації і ви вважаєте це рішення несправедливим, ви маєте право подати апеляційну заяву до регламентної комісії УЦОЯО.

Також учасники мають законне право повністю відмовитися від складання НМТ. Для цього необхідно надіслати офіційну заяву про скасування реєстрації до свого регіонального центру оцінювання якості освіти. Зробити це можна особисто або листом (звичайним чи електронним із накладанням КЕП) до 16 квітня включно.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перейменування районів у Донецьку: що думають мешканці окупованого міста

Семаковська Тетяна 15:00, 9 Березня 2026

Днями у тимчасово окупованому Донецьку перейменували райони міста. Це рішення викликало різні реакції серед місцевих жителів.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала реальні думки мешканців Донецька, які розповіли, як вони ставляться до змін назв та чи впливають вони на повсякденне життя в окупованому місті.

Як мешканці Донецька реагують на перейменування районів

В Україні офіційно перейменували 15 районів у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці. Рішення ухвалили в межах законодавства про деколонізацію та дерусифікацію топоніміки. Нам вдалося дізнатися від мешканців, які зараз живуть в Донецьку, що для них значить це перейменування.

Андрій (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Андрій каже, що перейменування як ідея не суперечить настроям на ТОТ, але ця тема для людей чутлива.

“Сама ідея перейменування не викликає заперечення — люди не проти такого кроку. Але водночас для людей, які досі перебувають там, це сприймається як тема дуже чутлива і дещо передчасна, бо в умовах окупації такі питання відчуваються інакше, ніж на підконтрольній території.

Для людей важливо, щоб подібні рішення були не лише символічними, а й справді узгодженими з громадою та враховували думку тих, хто безпосередньо пов’язаний із цим місцем. Питання у тому, що, наприклад, Богодухівський район Донецька доволі спірна назва через те, що там навіть місцеві не знали, через що така назва. Але це точно краще, ніж Будьонівський. Олександрівський район, наприклад, звучить, по імперські. Зрозуміло, що назва не повʼязана з імператорами, але…”.

Роман (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Роман, який живе в Донецьку, каже, що не знав про перейменування взагалі і вперше про це почув. Чоловік додає, що в місті блокують новинні ресурси про Україну, тому такі ініціативи часто проходять повз. Водночас він додає, що приємно знати, що про людей на ТОТ памʼятають та будуть якісь плани. Разом з тим, ситуація на ТОТ важка, каже Роман.

“Якщо подивитись, що в нас тут зараз відбувається, то це просто цирк. Змушують всі вивіски міняти з англійської мови на російську. Люди бігають, переробляють ці таблички на магазинах, витрачають гроші, бо інакше прийдуть і закриють. Воюють з буквами на стінах. Оці їх ідеологічні війни тривають вже десятиліття, гляньте на дитячі садки чи школи, там вже і дронами діти кертувати вміють і автомат розбирають, а загалом, то Україні ще багато чого треба робити, а головне перемогти, а перейменувати, то найменша з проблем”, — каже Роман.

Світлана (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Світлана також мешканка Донецька. Дівчина каже, що їй ідея перейменування імпонує. Світлана додає, що вона б хотіла долучитися до процесу перейменування, але вперше про нього почула після того, як це сталося.

“Саме перейменування — це добре, але ми про нього майже не чули, а я стежу за новинами активно, переглядаю пабліки, які пишуть про Донеччину. Останнім часом це складніше: новини блокують. Але навіть, якщо б дізналася, я поки не розумію, як я могла б безпечно доєднатися до перейменування, було б добре, щоб людей з ТОТ включали у цей процес, робили голосування, пояснювали, як це безпечно зробити, бо ми вийшли як осторонь цього”, — каже донеччанка.

Що відомо про перейменування?

Згідно з рішенням, райони міст отримали історичні та географічно обґрунтовані назви, запропоновані краєзнавцями Донеччини та Луганщини та підтримані під час громадських обговорень.

Донецьк:

  • Будьоннівський — Богодухівський;
  • Ворошиловський — Юзівський;
  • Калінінський — Калинівський;
  • Кіровський – Рутченківський;
  • Куйбишевський — Смолянський;
  • Ленінський — Олександрівський;
  • Петровський — Вознесенський;

Пролетарський — Чумаківський.

Макіївка:

  • Кіровський — Грузський;
  • Совєтський — Ханжонківський;
  • Червоногвардійський — Берестовський.

Горлівка:

  • Калінінський — Кіндратівський.

Луганськ:

  • Артемівський — Вільхівський;
  • Жовтневий — Вергунський;
  • Ленінський — Шевченківський.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

5 березня в Україні розпочався процес реєстрації на Національний мультипредметний тест (НМТ) у 2026 році став ще зручнішим завдяки інтеграції із застосунком “Дія”. Абітурієнти можуть […]

16:00, 09.03.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Перейменування районів у Донецьку: що думають мешканці окупованого міста

Днями у тимчасово окупованому Донецьку перейменували райони міста. Це рішення викликало різні реакції серед місцевих жителів. Редакція Бахмут IN.UA зібрала реальні думки мешканців Донецька, які […]

Грошова допомога для бахмутян у Білій Церкві: 11 березня прийматимуть документи на виплату 2 000 грн

Жителів Бахмута, які нині проживають у місті Біла Церква, запрошують оформити документи для отримання грошової допомоги у розмірі 2 000 гривень. Реєстрацію проводить Global Empowerment […]

допомога

10 800 гривень для мешканців чотирьох областей: як отримати допомогу від “Право на захист”

Благодійний фонд “Право на захис” запустив програму отримання грошової допомоги на 2026 рік для мешканців чотирьох областей. 10 800 гривень можуть отримати люди вразливих категорій, […]

декларація
Важливо

Що декларує мер Бахмута Олексій Рева за 2025 рік: як змінилися доходи і перелік майна

Сім об’єктів нерухомості, автомобіль, мільйонна зарплата, заощадження і проценти в банках — такий вигляд має декларація Олексія Реви, мера Бахмута, за 2025 рік. Чи змінились […]