“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенцям на Закарпатті видаватимуть постільну білизну: умови отримання

Валентина Твердохліб 17:00, 22 Жовтня 2026
постільна білизна
Видача постільної білизни / фото Червоний Хрест України

23 жовтня в місті Мукачево видаватимуть допомогу для ВПО. Родини переселенців можуть отримати комплекти постільної білизни.

Про це повідомляє Мукачівська міська організація Червоного Хреста.

Видача допомоги для ВПО в Мукачеві

Мукачівська міська організація Червоного Хреста анонсувала видачу гуманітарної допомоги для ВПО. Переселенці і переселенки, які прибули до Мукачівської громади з початку 2026 року, можуть отримати комплекти постільної білизни.

Видача запланована на п’ятницю, 23 жовтня, з 10:00 до 13:00. Адреса: місто Мукачево, вулиця Валенберга, 16 (приміщення Мукачівського Червоного Хреста).

У день видачі з собою потрібно мати оригінали документів:

  • паспорт;
  • ідентифікаційний код;
  • довідка ВПО з місцем реєстрації у Мукачеві.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Донецька ОВА оголосила обов’язкову евакуацію дітей у всіх населених пунктах Краматорської та Слов’янської громад

Валентина Твердохліб 15:40, 22 Жовтня 2026
евакуація
Евакуація дітей на Донеччині / фото відділ комунікації поліції Донецької області

На Донеччині оновили перелік населених пунктів, де діє обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її оголосили у всіх населених пунктах Краматорської і Слов’янської громад.

Про це повідомляє голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.

Примусова евакуація дітей на Донеччині: нові населені пункти

Через погіршення безпекової ситуації на Донеччині розширили перелік населених пунктів, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її розширили на всі населені пункти Краматорської і Слов’янської громад.

Евакуації підлягають діти, які проживають у п’яти населених пунктах Слов’янської громади:

  • місто Слов’янськ;
  • селище Билбасівка;
  • село Мирне;
  • селище Суханівка;
  • село Торець.

У Краматорській громаді евакуацію дітей проводитимуть у 15 населених пунктах:

  • місто Краматорськ;
  • село Ашуркове;
  • селище Біленьке;
  • село Василівська Пустош;
  • село Дмитрівка;
  • селище Комишуваха;
  • селище Красноторка;
  • селище Малотаранівка;
  • селище Олександрівка;
  • село Привілля;
  • село Семенівка;
  • селище Софіївка;
  • селище Шабельківка;
  • селище Ясна Поляна;
  • селище Ясногірка.

Скільки дітей залишаються на нових територіях, де оголошена примусова евакуація, не повідомляється. Евакуацію проводитимуть у супроводі батьків, осіб, які їх замінюють, або законних представників. Вилучити дітей без дозволу батьків поліція не має права, тому з родинами проводитимуть бесіди і вмовляють виїхати в більш безпечні місця.

До евакуації залучені спеціалізовані групи поліції та ДСНС. Після прибуття до транзитного пункту родинам допоможуть із подальшим переїздом до більш безпечних регіонів України.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

постільна білизна

Переселенцям на Закарпатті видаватимуть постільну білизну: умови отримання

23 жовтня в місті Мукачево видаватимуть допомогу для ВПО. Родини переселенців можуть отримати комплекти постільної білизни. Про це повідомляє Мукачівська міська організація Червоного Хреста. Видача […]

евакуація
Евакуація

Донецька ОВА оголосила обов’язкову евакуацію дітей у всіх населених пунктах Краматорської та Слов’янської громад

На Донеччині оновили перелік населених пунктів, де діє обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її оголосили у всіх населених пунктах Краматорської і Слов’янської громад. Про […]

зеленський

Росія вимагає від України вивести війська з Донецької області — Зеленський

Росія вимагає від України територіальних поступок. Країна-агресор вимагає відійти з Донецької області та частини Дніпропетровської. При цьому жодних гарантій безпеки Україні не пропонують. Про це […]

В Україну повернули тіла 252 загиблих: попереду процедура ідентифікації

В Україну в межах репатріаційних заходів повернули тіла 252 загиблих, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям. Правоохоронці та експерти мають провести необхідні дослідження, […]

слов'янськ

Росіяни скинули на Слов’янськ три авіабомби: постраждали діти

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Слов’янської громади. 21 жовтня росіяни вдарили по Слов’янську. Влучання зафіксували у житловій забудові. Внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, серед яких […]