“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО до 45 років можуть безоплатно опанувати нову професію в Бахмутському ЦПТО

Валентина Твердохліб 17:30, 11 Серпня 2026
бахмутський цпто
Бахмутський ЦПТО / фото Facebook-сторінка навчального закладу

Бахмутський центр професійно-технічної освіти оголосив про можливість безоплатного навчання для ВПО. Переселенці і переселенки віком до 45 років можуть безоплатно здобути другу професійну освіту. На вибір доступні п’ять спеціальностей.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Харків”.

Бахмутський ЦПТО: професії для навчання ВПО

ВПО віком до 45 років можуть безоплатно здобути другу освіту в Бахмутському центрі професійно-технічної освіти. Ця можливість доступна переселенцям і переселенкам, які вже мають професію, але хочуть отримати ще одну і розширити можливості працевлаштування.

На вибір доступні п’ять спеціальностей:

  • муляр;
  • кухар/кондитер;
  • електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування;
  • оператор з обробки інформації та програмного забезпечення;
  • швачка.

Заповнити заявку на вступ до закладу можна за покликанням. Після обробки заявки з вами зв’яжуться фахівці приймальної комісії.

За додатковою інформацією телефонуйте за номером: +380 (99) 656 0332.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як Бахмут відзначатиме День міста: що запланувала МВА

Валентина Твердохліб 16:30, 11 Серпня 2026
день міста
Святковий захід до Дня Бахмута / фото Бахмутська міськрада

12 вересня відзначатимуть День міста Бахмут. З нагоди свята МВА планує проведення урочистих заходів у різних містах України. Святкування триватиме з 5 по 27 вересня.

Які заходи запланували з нагоди свята, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 223рр.

День міста Бахмут 2026, заходи

Бахмутська МВА оприлюднила список заходів до Дня міста. Згідно з розпорядженням, заходи проводитимуть з 5 по 27 вересня.

Зокрема, в межах святкування передбачено:

  • з 5 по 20 вересня — покладання квітів та вшанування пам’яті бахмутян, захисників і захисниць Бахмута. Також у ці дні відбудеться нагородження відзнакою Бахмутської МВА — медаллю “Захиснику України – Герою Бахмутської громади”;
  • з 5 по 27 вересня — проведення урочистих заходів: виставки, ярмарки, концертно-розважальні та розважально-ігрові програми, майстер-класи, спортивні активності, висадка алеї троянд;
  • з 5 по 20 вересня — привітання молодят та матерів-породіль;
  • до 12 вересня — надання матеріальної допомоги Почесним громадянам Бахмута та бахмутянам, які досягли 100-річного віку.

Урочисті заходи будуть проходити в таких населених пунктах:

  • Київ;
  • Дніпро;
  • Одеса;
  • Кривий Ріг;
  • Жовті Води;
  • Харків;
  • Львів;
  • Полтава;
  • Кропивницький;
  • Кам’янець-Подільський;
  • Чернігів;
  • Кременчук;
  • Гоща.

У День міста, 12 вересня, заплановано відеопривітання від начальника Бахмутської МВА Олексія Реви.

Розробкою заходів до Дня міста займалося Управління культури Бахмутської міськради.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

цпто
Важливо

ВПО до 45 років можуть безоплатно опанувати нову професію в Бахмутському ЦПТО

Бахмутський центр професійно-технічної освіти оголосив про можливість безоплатного навчання для ВПО. Переселенці і переселенки віком до 45 років можуть безоплатно здобути другу професійну освіту. На […]

день міста

Як Бахмут відзначатиме День міста: що запланувала МВА

12 вересня відзначатимуть День міста Бахмут. З нагоди свята МВА планує проведення урочистих заходів у різних містах України. Святкування триватиме з 5 по 27 вересня. Які […]

компенсація

Як отримати виплату “Зимової підтримки-2025”, якщо гроші не надійшли

У період зими 2025-2026 українцям виплачували допомогу в межах програми “Зимова підтримка”. Її розмір складав 6 500 гривень. Кошти були передбачені дітям пільгових категорій та […]

Важливо

Хто такий Костянтин Федоренко: досьє на директора табору “Артеку” в окупації

Костянтин Федоренко вже кілька років очолює “Артек” — один із найвідоміших дитячих центрів, який після окупації Криму працює під контролем росії. Але діяльність Костянтина Федоренка […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

12 серпня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]