“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 120 будинків у Краматорську будуть без опалення взимку

Валентина Твердохліб 18:00, 19 Жовтня 2026
опалення
Будинки зі суттєвими пошкодженнями будуть без опалення / фото Краматорська міськрада

Опалювальний сезон у Краматорську неможливо повноцінно розпочати. Понад 120 будинків не підключатимуть до опалення через руйнування та безпекові ризики. При цьому кількість таких будинків може збільшуватися.

Про це повідомляє Краматорська міськрада.

У Краматорську 122 будинки будуть без опалення

У Краматорську до 122 багатоповерхівок неможливо підключити опалення. Йдеться про будинки, в яких є суттєві пошкодження та ті, що розташовані в зонах підвищеної небезпеки.

У частині будинків для відновлення теплопостачання необхідно провести капітальні ремонтні роботи. Однак через активні бойові дії та постійні обстріли їх проведення неможливе. Водночас у деяких районах через обстріли неможливе своєчасне реагування на аварійні ситуації й обслуговування теплових мереж.

Серед будинків зі значними пошкодженнями, які унеможливлюють подачу теплоносія без проведення капітальних відновлювальних робіт:

  • вулиця Анатолія Солов’яненка № 4, 6А, 8;
  • вулиця Богдана Хмельницького № 7;
  • вулиця Водобаки № 17;
  • вулиця Василя Стуса № 1, 2, 4, 9, 48, 50, 55, 61, 65;
  • вулиця В’ячеслава Чорновола № 15, 17;
  • вулиця Героїв Небесної Сотні № 38, 40, 42;
  • вулиця Гідності № 8;
  • вулиця Дружби № 37;
  • вулиця Миколи Древетняка № 12;
  • вулиця Марії Приймаченко № 1, 3, 9;
  • вулиця П’ятого Липня № 5, 8;
  • вулиця Проїзна № 112, 114, 116, 147, 149;
  • вулиця Паркова № 56, 58, 83, 89, 91, 93;
  • вулиця Прилуцька № 16;
  • вулиця Рум’янцева № 19, 21, 23;
  • вулиця Стрийська № 2;
  • вулиця Старогородська № 16;
  • вулиця Транспортна № 18, 22, 24;
  • проспект Незалежності № 21, 38, 40А, 42, 53;
  • вулиця Конрада Гампера № 7;
  • вулиця Кришталева № 2, 8, 10;
  • вулиця Катерини Білокур № 136, 138;
  • вулиця Катеринича № 27, 29, 46;
  • вулиця Біленьківська № 127;
  • бульвар Краматорський № 10;
  • бульвар Машинобудівників № 49, 51;
  • вулиця Софіївська № 205, 209;
  • вулиця Ярослава Мудрого № 51;
  • вулиця Академічна № 78;
  • вулиця Миколи Леонтовича № 2;
  • вулиця Об’їзна № 14, 16, 18, 34, 36.

Також є окремий перелік будинків, розташованих у зоні підвищеної небезпеки. За цими адресами є ризики для цивільного населення та працівників комунальних служб, а також неможливе обслуговування теплових мереж:

  • вулиця Дружби № 70;
  • бульвар Краматорський № 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 13, 15, 19, 21, 27, 31, 33, 35, 37, 39;
  • вулиця Марії Приймаченко № 5, 7, 11;
  • проспект Незалежності № 54, 55, 56, 57, 58, 61, 67;
  • вулиця Паркова № 54, 60, 99, 101, 103, 105, 107;
  • вулиця Софіївська № 207;
  • вулиця Леоніда Бикова № 1, 5, 9, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25.

При цьому у Краматорській міськраді не виключають, що перелік будинків без опалення може розширюватись. На це впливатимуть безпекова складова та наслідки ворожих ударів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З Донеччини за тиждень евакуювали понад 1,6 тисячі людей: динаміка зростає

Валентина Твердохліб 16:50, 19 Жовтня 2026
евакуація
Евакуація мешканців Донеччини / фото Вадим Філашкін

Упродовж 12-18 жовтня з Донецької області евакуювали 1 613 цивільних, серед них 194 дитини. Динаміка евакуації зростає майже щодня.

Про це йдеться у щоденних зведеннях начальника Донецької ОВА Вадима Філашкіна.

Скільки людей виїхали з Донеччини за тиждень

У Донецькій області протягом 12-18 жовтня евакуювали 1 613 мирних жителів. Серед них 194 дитини. Кількість евакуйованих зростає.

Найбільше людей виїхали у четвер, 15 жовтня — 297. Майже стільки ж — 295 людей — евакуювали в неділю, 18 жовтня.

Щоденні показники евакуації були такими:

  • 12 жовтня — 154 людини, з них 29 дітей;
  • 13 жовтня — 241 людина, з них 35 дітей;
  • 14 жовтня — 179 людей, з них 33 дитини;
  • 15 жовтня — 297 людей, з них 28 дітей;
  • 16 жовтня — 219 людей, з них 20 дітей;
  • 17 жовтня — 228 людей, з них 22 дитини;
  • 18 жовтня — 295 людей, з них 27 дітей.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація безоплатна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

опалення

Понад 120 будинків у Краматорську будуть без опалення взимку

Опалювальний сезон у Краматорську неможливо повноцінно розпочати. Понад 120 будинків не підключатимуть до опалення через руйнування та безпекові ризики. При цьому кількість таких будинків може […]

евакуація
Евакуація

З Донеччини за тиждень евакуювали понад 1,6 тисячі людей: динаміка зростає

Упродовж 12-18 жовтня з Донецької області евакуювали 1 613 цивільних, серед них 194 дитини. Динаміка евакуації зростає майже щодня. Про це йдеться у щоденних зведеннях […]

Викрадене зерно з Маріуполя легалізовували за сприяння одеської компанії

СБУ викрила посадовців одеської компанії, які легалізували викрадене в Маріуполі зерно на 60 мільйонів гривень. Вони робили росіянам фіктивні висновки про походження зерна, легалізовуючи продукцію […]

Компенсація

Компенсація за неприватизоване житло: що змінить законопроєкт №16012

В Україні пропонують дозволити приватизацію квартир і будинків, які стали аварійними внаслідок російських обстрілів. Нині мешканці такого житла можуть опинитися в ситуації, коли оформити право […]

виплати

Бахмутяни у Дніпрі можуть оформити картку для виплат від GEM: куди звертатися

Бахмутяни, які мешкають у Дніпрі, можуть оформити картку та подати заяву на виплати від благодійного фонду Global Empowerment Mission (GEM). Звернутися можна 19 та 22 […]