Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

7 травня 2026 року Бахмутська МВА затвердила новий склад молодіжної ради. До нього увійшли 12 людей: представники місцевих навчальних закладів та громадських ініціатив. Очільницею молодіжної ради обрали Анну Павленко — ученицю Бахмутської школи №10.

Які заходи планує молодіжна рада Бахмута, Анна Павленко розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Що планує молодіжна рада Бахмута на 2026-2028 роки

7 травня 2026 року Бахмутська МВА затвердила новий склад молодіжної ради на 2026-2028 роки. До нього увійшли 12 представників активної бахмутської молоді.

20 травня відбулось перше засідання новообраної ради, на якому обрали керівництво. Очолила молодіжну раду Анна Павленко — учениця 10 класу Бахмутської школи №10. Дівчина активно бере участь у шкільному житті ще з середньої ланки, долучаючись до різних заходів. Коли вона навчалась у 9 класі, її обрали президенткою школи. А в листопаді 2025 року — очільницею Донецької обласної ради лідерів учнівського самоврядування. Крім цього, школярка волонтерить у Дніпрі, зокрема, працює з дітьми з особливими освітніми потребами.

У коментарі редакції Анна Павленко зазначає, що новий склад молодіжної ради серйозно налаштований на роботу. Їхня головна мета — об’єднати молодь Бахмута, яка через війну роз’їхалась у різні куточки України.

“Попри те, що наше перше засідання проходило в онлайн-форматі, ми вже створили робочу групу в Telegram, де щодня оперативно розв’язуємо нагальні питання. Наша головна мета — об’єднати та залучити до активного громадського життя якомога більше молодих бахмутян у різних куточках України. Ми хочемо, щоб всі бачили, що Бахмут живе там, де його люди”, — зазначає Анна Павленко.

Школярка розповідає, що не вперше працює з молодіжною радою. Вона долучалась до заходів місцевого та обласного рівнів, які організовувало минуле скликання.

На сьогодні новий склад молодіжної ради окреслив для себе дві головні мети. Це згуртованість молоді Бахмута та розвиток зв’язків з молодіжними радами інших громад.

“Один із пріоритетів — створювати якомога більше можливостей для того, щоб проводити час разом із земляками. Ми плануємо інтерактивні онлайн-платформи для спілкування, а також хочемо організовувати живі зустрічі, спільні заходи, культурні і патріотичні проєкти в тих містах, де зараз проживають найбільше бахмутян. По-друге, ми плануємо налагоджувати співпрацю з молодіжними радами інших громад по всій Україні. Це дозволить нам ділитися власним досвідом і переймати найкращі практики колег. За можливості плануємо створювати спільні міжрегіональні проєкти, щоб інтегрувати бахмутську молодь у нові спільноти”, — каже Анна Павленко.

Чи отримує молодіжна рада допомогу від міськради

За словами Анни Павленко, у своїй роботі молодіжна рада має підтримку від Управління молодіжної політики та у справах дітей.

“Нам постійно пропонують різноманітні навчальні програми, тренінги та курси для підвищення кваліфікації. Окрім цього, міська влада активно допомагає нам із комунікацією, залучає до міських заходів та дає майданчики для зустрічей на базі наших гуманітарних хабів”, — розповідає очільниця молодіжної ради.

До оновленого складу молодіжної ради також увійшли кілька представників минулого скликання. Вони допомагають молодшим колегам в юридичних питаннях та з написанням грантових заявок.

Анна Павленко зазначає, що дуже задоволена командою, з якою вона працюватиме. Головною перевагою нового складу ради вона вважає різноманітність.

“Наша команда унікальна тим, що вона представляє абсолютно різні сфери життя. Серед нас є творчі особистості, спортсмени, майбутні лікарі і вчителі, школярі та студенти. Попри те, що ми всі різні, ми міцно пов’язані однією великою метою. Ми хочемо зробити життя молоді нашої громади цікавим, насиченим і різноманітним”, — зауважила Анна Павленко.

Читайте також:

• 180 тисяч на стипендії дітям: Бахмутська міськрада відзначила вихованців Школи мистецтв
• Андріївські вечорниці та спільні тренування: історія вчительки з Донеччини, яка мотивує учнів
• Чим має займатися МВА без території: що думають бахмутяни про владу в екзилі, і що каже закон?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні першого червня завершується термін подання заяв на призначення допомоги на проживання для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб. Діти-переселенці та непрацездатні особи мають змогу отримати виплати за попередні місяці, якщо встигнуть оформити документи до вказаної дати.

Детальніше про це розповіли в Мінсоцполітики.

Допомога для дітей та непрацездатних осіб зі статусом ВПО

Діти з числа внутрішньо переміщених осіб мають право отримувати державні виплати незалежно від рівня доходів їхньої родини. У разі подання відповідної заяви до першого червня фінансова допомога буде нарахована ретроспективно, починаючи з першого березня.

Непрацездатні переселенці, яким раніше припинили нарахування допомоги через перевищення граничного розміру доходу, мають законне право на повторне подання заяви. За умови звернення до першого червня виплати для цієї категорії громадян також будуть нараховані починаючи з першого березня.

Наслідки несвоєчасного подання документів

Оформлення документів до встановленого терміну дозволяє не втратити можливість отримати гроші за попередні місяці. Якщо людина звернеться за перерахунком після першого червня, державна допомога нараховуватиметься виключно з місяця безпосереднього подання заяви.

Способи оформлення допомоги

Подати заяву на призначення допомоги на проживання можна кількома способами:

• онлайн через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України;
• особисто у найближчому сервісному центрі Пенсійного фонду України;
• через уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради відповідної територіальної громади; . через Центр надання адміністративних послуг;
• поштовим відправленням на адресу територіального органу Пенсійного фонду України.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!