“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У бахмутських школах стартує програма профорієнтації для учнів 8-9 класів: що вона передбачає

Валентина Твердохліб 11:45, 3 Лютого 2026
нмт у школах
Заняття з бахмутськими школярами на освітній локації у Дніпрі / фото Управління освіти Бахмутської міської ради

Бахмутська громада долучилась до національного пілотування системи профорієнтації дітей та підлітків. Вона передбачає заходи профорієнтації для школярів 8-9 класів. У межах програми для дітей впровадять навчальний курс за вибором, а також працюватимуть кар’єрні радники.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Анна Артюхіна — заступниця начальниці Управління освіти Бахмутської міської ради.

Програма профорієнтації у школах Бахмута

У Бахмутській громаді впроваджують національне пілотування системи профорієнтації дітей та підлітків. Вона запрацює у школах вже цьогоріч.

Наприкінці грудня за ініціативи Управління освіти відбулась онлайн-зустріч представників проєкту, педагогічної, учнівської та батьківської спільнот. За її підсумками розробили план реалізації проєкту національного пілотування профорієнтації. Він передбачає ряд заходів для учнів 8-9 класів, зокрема впровадження нового навчального курсу та роботу з кар’єрними радниками.

“Передбачено викладання курсу за вибором “Професії” для 8–9 класів, де учні вчитимуться розуміти свої сильні сторони, досліджуватимуть ринок праці та будуватимуть перші кар’єрні плани. Також будуть підготовлені двоє кар’єрних радників для школи №18 та один кар’єрний координатор для громади”, — розповіла Анна Артюхіна.

У програмі національного пілотування системи профорієнтації передбачені екскурсії на підприємства в очному форматі. Така можливість розглядається і для бахмутських школярів, які навчаються дистанційно.

“Розглядається можливість проведення екскурсії та стажування на підприємства, щоб учні побачили професії зсередини”, — зауважила Анна Артюхіна.

Зазначимо, що національне пілотування системи профорієнтації дітей та підлітків впроваджується у 396 громадах різних областей. Її метою є створення цілісної та доступної моделі супроводу учнів у виборі майбутньої професії. Це один із ключових елементів реалізації реформи “Нова українська школа”, зокрема її третього етапу — розвитку старшої профільної школи.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ЮНІСЕФ запускає в Києві програму підтримки дітей з інвалідністю: виплата 6500 грн. ВПО також можуть податися

Валентина Твердохліб 10:35, 3 Лютого 2026
юнісеф
Допомога дітям від ЮНІСЕФ / фото UNICEF Ukraine

У Києві запрацювала нова програма підтримки від ЮНІСЕФ для дітей з інвалідністю. Її реалізують у межах меморандуму, підписаного між КМДА та ЮНІСЕФ. Нова програма передбачає надання одноразової цільової допомоги в розмірі 6500 гривень на дитину.

Про це повідомляє Департамент соціальної та ветеранської політики КМДА.

Київ, допомога дітям з інвалідністю

У Києві стартувала програма одноразової цільової допомоги від ЮНІСЕФ. Вона передбачає виплату 6500 гривень на дитину.

Допомога передбачена виключно для дітей з інвалідністю підгрупи А. Це категорія найважчого стану для дітей з високим ступенем втрати здоров’я, які не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду, нагляду або допомоги.

Подаватися на допомогу можуть і ВПО. При цьому вони повинні мати зареєстроване місце проживання в Києві.

Як отримати допомогу

Для отримання допомоги потрібно звертатися в Департамент соціальної та ветеранської політики КМДА за адресою: місто Київ, вулиця Любомира Гузара, 7, кабінет 116.

Мати/батько або законний представник дитини, на якого оформлена державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю, мають подати відповідну заяву. Також потрібно надати такі документи:

  • паспорт заявника;
  • ідентифікаційний код;
  • довідка МСЕК або ЛКК, яка підтверджує підгрупу А дитини з інвалідністю.

Додаткову інформацію можна отримати за телефоном: +380 (44) 366 5970.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

нмт
Важливо

У бахмутських школах стартує програма профорієнтації для учнів 8-9 класів: що вона передбачає

Бахмутська громада долучилась до національного пілотування системи профорієнтації дітей та підлітків. Вона передбачає заходи профорієнтації для школярів 8-9 класів. У межах програми для дітей впровадять […]

юнісеф

ЮНІСЕФ запускає в Києві програму підтримки дітей з інвалідністю: виплата 6500 грн. ВПО також можуть податися

У Києві запрацювала нова програма підтримки від ЮНІСЕФ для дітей з інвалідністю. Її реалізують у межах меморандуму, підписаного між КМДА та ЮНІСЕФ. Нова програма передбачає […]

резерви

Росіяни збирають військо біля Ступочок та Торецька: що відомо

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 40 штурмів. Також росіяни зосередили додаткові резерви на […]

Донеччина: волонтер Богдан Зуяков про новий сплеск евакуації з прифронтових громад

В останні дні на Донеччині спостерігається суттєве збільшення кількості людей, які хочуть виїхати. Через погіршення безпекової ситуації, обстріли критичної інфраструктури, проблеми з газо- та електропостачанням […]

ВПО у Полтаві можуть отримати допомогу на ремонт житла у 2026 році

ГО “Десяте Квітня” разом з УВКБ ООН запускає програму ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві на 2026 рік. Заявки приймаються від власників житла, […]