Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На окупованій Донеччині і Луганщині користуються популярністю солодощі бренду “Лаконд”. Це локальний бренд на ТОТ, який має дві кондитерські фабрики в Донецьку і Луганську. Цукерки бренду “Лаконд” продають у роздрібних магазинах та на російських маркетплейсах, постачають продукцію і в рф. Та насправді “Лаконд” — це компанія-клон українського бренду АВК. Окупанти працюють на захоплених потужностях української компанії та копіюють її фірмовий стиль і деякі найпопулярніші види солодощів.

Як “Лаконд” заробляє на вкрадених фабриках АВК, йдеться в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які солодощі роздають дітям на ТОТ

Волонтерка з окупованої Донеччини Алла Сидорова звітує про допомогу дітям до Дня захисту дітей, який у рф відзначають 1 червня. Для них закупили близько 300 кілограмів цукерок і створили солодкі набори. На своєму каналі Алла Сидорова показала цукерки, які видаватимуть дітям. Серед них є й ті, які дуже схожі на українські — копіюють фірмовий стиль, а називаються так само, але в російському перекладі. Наприклад, “Королевский шарм”, “Кто сказал “Му”, Truffel.

Редакція Бахмут IN.UA вирішила дізнатись, хто постачає ці солодощі. Виявилось, що виробником всіх цукерок є кондитерська компанія “Лаконд”, яка виготовляє продукцію на окупованих Донеччині і Луганщині. Вона є компанією-клоном українського бренду АВК.

Примітка. Компанія-клон — це нелегітимна копія відомого бренду, що копіює його назву, фірмовий стиль або візуальні елементи. Її головна мета — обдурити споживачів або інвесторів, щоб заробити на чужій репутації.

Як окупанти присвоїли собі солодощі українського бренду АВК

Щоб дізнатися більше про компанію “Лаконд”, ми зайшли на її офіційний сайт. На ньому вказується, що історія бренду почалась у 1991 році. Але кондитерських компаній з такою назвою в Україні ніколи не було.

Власники бренду вказують, що мають дві кондитерські фабрики: по одній у Донецьку і Луганську. Адреси виробничих потужностей є у вільному доступі. У Донецьку фабрика працює по вулиці 1-а Олександрівка, 9, а в Луганську — по вулиці Лутугінська, 131. Перевірши ці адреси, дізнаємось, що до 2014 року за цими адресами розташовувались фабрики української компанії АВК.

Офіційно компанія АВК оголосила про закриття своїх фабрик у Донецьку та Луганську в січні 2015 року.

Окупанти відновили роботу фабрик під брендом “Лаконд” у 2015 році. На російському ресурсі “РБК Компании” йдеться, що ТОВ “Лаконд” у Донецьку було зареєстровано 7 квітня 2015 року, а ТОВ “Луганська кондитерська фабрика “Лаконд” — 8 липня 2015 року.

З тих пір окупанти виготовляють солодощі на захоплених фабриках. Примітно, що нові “власники” присвоїли собі заслуги української компанії. Наприклад, бренд розповідає про свої здобутки на конкурсах у Москві, Санкт-Петербурзі та Донецьку із зазначенням років участі. Також є згадки про участь і перемоги в міжнародних конкурсах, однак без зазначення дат. Насправді ж ці здобутки були в української компанії АВК, але окупанти про це замовчують.

Окупанти також вказують: “Система управління виробничими процесами відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 9001, HASP”. Насправді ж сертифікацію на відповідність стандарту ISO 9001 проходила компанія АВК у 2002-2004 роках. Таким чином “Лаконд” знову присвоїв собі здобутки АВК. Чи проходили фабрики сертифікацію після захоплення окупантами, невідомо.

Про що йдеться під визначенням HASP невідомо. Ймовірно, окупанти мали на увазі HACCP (ред. з англійської Hazard Analysis and Critical Control Point — аналіз ризиків і визначення критичних контрольних точок). Система HACCP впроваджується на харчових виробництвах для контролю безпеки харчових продуктів. Натомість міжнародного стандарту HASP, яким нібито керуються в “Лаконді”, не існує.

Які українські цукерки копіюють на окупованих територіях

Компанія “Лаконд” випускає цукерки, які копіюють українські оригінальні бренди від АВК. Їхні назви або просто перекладені на російську, або ж трохи змінені. З незмінних назв залишився “Королівський шарм”, “Хто сказав “Му” і “Бурундучок”, які окупанти переклали на російську, дизайн залишили такий самий. Окрім цукерок, окупанти продають батончики “Мажор”, які здобули популярність під брендом АВК.

Відомі цукерки “Стріла” в фірмових коробках окупанти продають під назвою “Стрела Купидона”. Дизайн коробки теж не змінили.

Цукерки Trufalie стали Truffel, фірмову обгортку окупанти теж вкрали. А цукерки “Гулівер” тепер продають під назвою “Король великан”.

Примітно, що російський “Лаконд” копіює дизайни й інших українських цукерок, зокрема виробництва Roshen. Серед них желейні цукерки “Оська”, які копіюють українську “Шалену бджілку”, “Маковое поле”, які є копією “Червоного маку” та “Калахари”, які дизайном дуже схожі на “Кара-кум”.

Свою продукцію компанія “Лаконд” продає у фірмових магазинах при кондитерських фабриках, а також поширюють у роздрібних магазинах. На сайті бренду вказано, що солодощі можна замовити й через російські маркетплейси Ozon та Wildberries. Постачають продукцію і в інші окуповані регіони України — в Запорізьку і Херсонську області, про що звітували у червні 2022 року.

Окрім цього, компанія розповідає про експорт своєї продукції. Серед країн-імпортерів лише ті, які є партнерами рф: Білорусь, Іран, Ірак, Китай.

Читайте також:

• Білосарайська коса, Урзуф і Сєдове: як стартував сезон на окупованому узбережжі. Огляд
• Окупанти вивезли архіви “Азовсталі”: де тепер зберігають історичні матеріали
• У Бахмуті планують розвивати промисловість, щоб привабити людей до міста — нові заяви окупантів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

День міста Київ — це особливе свято, яке припадає на останні вихідні травня. Воно не тільки для киян, а й для всіх українців, адже українська столиця — справжня жива легенда. Саме для знайомства з його багатовіковою історією часто організовують безплатні екскурсії знаковими місцями.

Редакція Бахмут IN.UA до свята зібрала добірку з безплатних екскурсій, котрі варто відвідати під час Дня Києва.

Розклад безкоштовних екскурсій до Дня Києва

День Києва — це чудова нагода більше дізнатися про історію, архітектуру та видатних діячів столиці. Саме тому під час святкування організовують низку пізнавальних мандрівок, які дозволяють дізнатися про історію України в межах одного міста.

У перший вихідний день заплановано п’ять маршрутів, які охоплюють історичні райони та сучасні об’єкти столиці:

• 10:30 — екскурсія “Старим Подолом”, під час прогулянки вулицею Петра Сагайдачного слухачі дізнаються про зміну Подолу від початку розбудови до сьогодення та побачать найстаріший будинок Києва, реєстрація за посиланням;
• 11:00 — квест-екскурсія “Секретні коди Бессарабки”, яка пропонує інтерактивну прогулянку з вивченням історії найдовшого торговельного майданчика міста та його архітектурних таємниць, форма реєстрації доступна за посиланням;
• 15:00 — екскурсія “Київський стрітарт”, де учасники оглянуть мурали від українських та світових авторів, а також дізнаються про закладені в них концепції, зареєструватися можна за посиланням;
• 16:00 — автобусна екскурсія “Крізь віки та легенди”, яка охоплює пам’ятки від часів заснування до сучасності, історію старого Подолу, Софійського й Михайлівського соборів та Хрещатика, реєстрація за посиланням;
• 16:00 — екскурсія “Меценати Києва”, під час якої розкажуть про традиції благодійництва та відомі родини, які понад століття тому перетворювали власні оселі на музеї чи молитовні будинки, запис доступний за посиланням.

Крім того, 30 травня відбудеться ще дві екскурсії, участь в яких безплатна та не потребує реєстрації:

• об 11:00 стартує екскурсія, присвячена українському бароко старого Києва, збір біля фонтану поруч із Золотими Воротами;
• об 14:45 стартує екскурсія, присвячена масонам та Києво-Подолу, збір біля майданчику Музею Гетьманства (вулиця Спаська, 16В).

Програма заходів на 31 травня

На неділю заплановано ще п’ять тематичних екскурсій, присвячених паркам, університету та головній вулиці міста. Їх проводитиме КМДА:

• 10:30 — екскурсія “Нивки. Паркова симфонія”, де слухачі довідаються про таємниці одного з найбільших парків та видатних особистостей, пов’язаних із цією місцевістю, реєстрація за посиланням;
• 11:00 — екскурсія “Все починається з університету”, яка розкриє історію розбудови кварталу навколо Київського національного університету імені Тараса Шевченка та створення місцевого парку з ботанічним садом, форма реєстрації доступна за посиланням;
• 14:00 — автобусна екскурсія “Київ літописний та сучасний”, учасники якої оглянуть панорами міста, дізнаються про формування вуличної мережі та внесок історичних діячів у розвиток держави, зареєструватися можна за посиланням;
• 16:00 — автобусна екскурсія “Крізь віки та легенди”, маршрут якої дублює суботню програму з оглядом Подолу, площ, мостів та Хрещатика, реєстрація за посиланням;
• 16:30 — екскурсія “Київ хрещатий”, де учасники ознайомляться з об’єктами центральної вулиці та історіями відомих особистостей, які вплинули на розвиток міста, запис доступний за посиланням.

Крім того, 31 травня також відбудется ще дві екскурсії, участь в яких безплатна та не потребує реєстрації:

• об 11:00 стартує екскурсія до Михайлівського монастиря;
• об 14:45 стартує екскурсія до Флорівського монастиря, яка включає в себе відвідування чотирьох храмів та підйом на дзівницю.

Читайте також:

3 нові серіали 2026 року, які вже можна подивитися онлайн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!