“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майже 4 мільйони гривень для підтримки бахмутян у серпні: кому надададуть допомогу

Семаковська Тетяна 14:00, 21 Серпня 2026
1000 гривень у руках
Гроші / фото НБУ

Начальник Бахмутської міської військової адміністрації підписав розпорядження №242рр від 18 серпня 2026 року, згідно з яким окремим категоріям громадян громади буде надано одноразову матеріальну допомогу на загальну суму 3 922 940,00 гривень.

Хто отримає виплати, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто саме отримає матеріальну допомогу

Рішення про виділення коштів було ухвалено на основі протоколу комісії з розгляду звернень громадян від 12 серпня 2026 року №13. Відповідно до затверджених списків, фінансову підтримку розподілено за такими основними напрямками:

  • Сім’ї з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах: на цю категорію виділено 532 000,00 гривні (розмір виплати на одну особу у списку становить 7 000,00 грн).
  • Сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні родини: для них передбачено фінансування у загальному розмірі 75 000,00 гривні (по 15 000,00 грн на сім’ю).
  • Окремі категорії громадян у складних життєвих обставинах (особи з інвалідністю, пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші): загальна сума виплат для цієї групи є найбільшою і становить 2 170 000,00 гривні (базовий розмір виплати — 7 000,00 грн на людину).
  • Люди старшого віку, які перебувають у складних життєвих обставинах: виділено 338 500,00 гривні.
  • Особи, які отримали поранення через вибухонебезпечні предмети, онкохворі, тяжкохворі та чорнобильці: на підтримку цієї категорії спрямують 157 000,00 гривні.
  • Мобілізовані під час дії воєнного стану особи: для них затверджено фінансування на загальну суму 513 440,00 гривні.
  • Особи, які здійснили поховання: виділено 30 000,00 гривні (по 10 000,00 грн на особу).

Окрім цього, допомогу отримають важкопоранені військовослужбовці, а також батьки (або особи, що їх замінюють) для оплати проїзду дітей пільгових категорій до закладів оздоровлення та відпочинку і назад. Гроші виділяють у межах асигнувань, які передбачені кошторисом Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради на 2026 рік. Фінансове управління Бахмутської міської ради має перерахувати необхідну суму (3 922 940,00 грн) на рахунок Управління соціального захисту населення, яке безпосередньо здійснюватиме виплати громадянам.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську знайшли тіло другої загиблої після обстрілу торгівельного центру

Семаковська Тетяна 13:00, 21 Серпня 2026
Росіяни обстріляли Краматорськ та Слов’янськ / скриншот

У Краматорську тривають пошуково-рятувальні роботи на місці зруйнованого російськими військами торгівельного центру. Рятувальники дістали з-під завалів тіло ще однієї загиблої людини.

Про це повідомили в Краматорській міській раді.

У Краматорську рятувальники деблокували тіло другої загиблої внаслідок авіаудару

З-під завалів торгівельного центру рятувальники витягли тіло жінки 1957 року народження. Вона стала другою жертвою російського авіаудару по місту, який відбувся напередодні 20 серпня 2026 року.

Нагадаємо, що напередодні російська армія завдала серію ударів по містах Донецької області. Тоді голова Донецької ОДА Вадим Філашкін опублікував інформацію, що внаслідок атак поранення отримали щонайменше 10 людей.

Російські атаки відбувалися за таким сценарієм:

  • обстріл Слов’янська — близько 08:20 російський безпілотник влучив у магазин, розташований у житловому мікрорайоні, що спричинило пожежу та поранення трьох цивільних осіб;
  • атака на Краматорськ — починаючи з 10:50 російські війська здійснили дев’ять ударів по місту, використовуючи, за попередніми даними, авіабомби ФАБ-250 з універсальними модулями планування та корекції.

У Краматорську зафіксували влучання у підприємство, інфраструктурний об’єкт та магазин (торговельний центр). Після російських атак повідомлялося про сімох поранених. Відповідальні служби продовжують працювати на місцях ударів.

Евакуація з Донецької області

Російські війська регулярно завдають ударів по цивільній інфраструктурі, житлових мікрорайонах та магазинах Донеччини посеред дня. Для виїзду до більш безпечних регіонів жителі області можуть звертатися за контактними номерами телефонів:

  • загальна евакуація населення — звернутися можна за телефонами 0 800 500 121 або +380 (73) 050 0121;
  • евакуація маломобільних громадян — вивезення тяжкохворих людей та людей з інвалідністю здійснюється за номером 0 800 332 614.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

1000 гривень у руках

Майже 4 мільйони гривень для підтримки бахмутян у серпні: кому надададуть допомогу

Начальник Бахмутської міської військової адміністрації підписав розпорядження №242рр від 18 серпня 2026 року, згідно з яким окремим категоріям громадян громади буде надано одноразову матеріальну допомогу […]

У Краматорську знайшли тіло другої загиблої після обстрілу торгівельного центру

У Краматорську тривають пошуково-рятувальні роботи на місці зруйнованого російськими військами торгівельного центру. Рятувальники дістали з-під завалів тіло ще однієї загиблої людини. Про це повідомили в […]

Росіяни оновили перелік закритих населених пунктів у Бахмутському районі: деталі

Російська окупаційна адміністрація оприлюднила новий перелік закритих населених пунктів на території Бахмутського району. Відповідний документ датований 20 серпня 2026 року та містить десятки міст, селищ […]

Компенсації за зруйноване житло: скільки заяв від жителів Донеччини зібрала окупаційна влада

Представники окупаційної влади на території Донецької області, ймовірно, збирають заяви на компенсації за втрачене чи пошкоджене майно та житло. Відомо, що росіяни, нібито, вже прийняли […]

Росіяни посилили тиск на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

Російська армія продовжує наступальні дії на Донеччині. Інтенсивність штурмів противника на ключових напрямках зазнала змін порівняно з попередньою добою, що особливо відчутно на Покровському напрямку. […]