“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Які аптеки працюватимуть у Києві під час відключень світла: перелік

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 17 Січня 2026
Київська міська клінічна лікарня №1 / фото КМДА

Деякі аптеки в місті Київ працюватимуть навіть в умовах тривалих відключень світла.

Про це розповіли в Київській міській держаній адміністрації.

Які аптеки працюватимуть у Києві під час блекаутів

Цілодобово в Києві працюватимуть чергові аптечні пункти КП “Фармація”. В них можна буде купити як звичайні ліки, так і життєво необхідні медикаменти, зокрема, інсулін.

У департаменті охорони здоров’я радять мати із собою готівку, адже під час відключень світла банківські термінали можуть працювати нестабільно.

Де працюватимуть аптеки

Аптеки з резервним живленням з резервним живленням розташовані в лікарнях як на лівому, так і на правому березі Києва.

Лівий берег:

  • Дарницький район — КНП “Київська міська клінічна лікарня №1”, корпус 1, аптечний пункт № 1 (аптека № 69), Харківське шосе, 121;
  • Деснянський район — КНП “Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги”, аптечний пункт № 3 (аптека № 119), вулиця Кубанської України, 10.

Правий берег:

  • Оболонський район — КНП “Київська міська дитяча клінічна лікарня №1”, аптечний пункт № 3 (аптека № 74), вулиця Богатирська, 30, корпус 1;
  • Солом’янський район — КНП “Київська міська клінічна лікарня №6” (Медмістечко), аптечний пункт № 4 (аптека № 99), проспект Любомира Гузара, 3;
  • Печерський район — КНП “Київська міська клінічна лікарня №12”, аптечний пункт № 1 (аптека № 125), вулиця Професора Підвисоцького, 4-А;
  • Шевченківський район – НДСЛ “Охматдит”, аптека № 52, вулиця В’ячеслава Чорновола, 28/1.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ожеледиця і падіння: що робити у разі травмування взимку та хто несе за це відповідальність

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 11:00, 17 Січня 2026
Ожеледиця / фото ілюстративне, iStock

У зимовий період зростає ризик травмування через сніг та ожеледицю на тротуарах і прибудинкових територіях. У таких ситуаціях важливо знати алгоритм дій і розуміти, хто несе відповідальність.

Про це йдеться в повідомлені Міністерства юстиції України.

Як діяти у разі травмування через сніг та ожеледицю

У разі травмування передусім необхідно викликати екстрену медичну допомогу. Це дозволяє отримати допомогу та офіційно зафіксувати факт травми. Важливо, щоб у медичних документах були зазначені обставини її отримання. Також слід зберігати всі довідки, висновки лікарів і платіжні документи, пов’язані з лікуванням.

Для підтвердження неналежного утримання території потрібно зібрати докази. Зокрема, варто зафіксувати контакти свідків, зробити фото місця падіння з орієнтирами, зафіксувати стан території:

  • лід;
  • сніг;
  • відсутність протиожеледних засобів;
  • необгороджені небезпечні ділянки або бурульки на карнизах тощо.

Обов’язок із прибирання снігу та льоду покладається на власника або балансоутримувача території. Дороги й тротуари мають утримувати шляхово-експлуатаційні служби, прибудинкові території — керуючі компанії або ОСББ, приватні ділянки та будівлі — їхні власники.

За порушення правил утримання територій передбачена адміністративна відповідальність. Для громадян штраф становить від 340 до 1 360 гривень, а для посадових осіб та підприємців — від 850 до 1 700 гривень.

Після збору доказів постраждала особа має право звернутися до власника або балансоутримувача з вимогою про відшкодування матеріальної та або моральної шкоди. У разі відмови спір може бути вирішений у суді. Щоб встановити відповідального за утримання конкретної ділянки, можна подати інформаційний запит до органів місцевого самоврядування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Які аптеки працюватимуть у Києві під час відключень світла: перелік

Деякі аптеки в місті Київ працюватимуть навіть в умовах тривалих відключень світла. Про це розповіли в Київській міській держаній адміністрації. Які аптеки працюватимуть у Києві […]

12:00, 17.01.2026 Скопіч Дмитро

Ожеледиця і падіння: що робити у разі травмування взимку та хто несе за це відповідальність

У зимовий період зростає ризик травмування через сніг та ожеледицю на тротуарах і прибудинкових територіях. У таких ситуаціях важливо знати алгоритм дій і розуміти, хто […]

11:00, 17.01.2026 Скопіч Дмитро

Зарплати військовим: скільки вони отримуватимуть у 2026 році

У Міністерстві оборони повідомили про підготовку нових контрактів для військовослужбовців у 2026 році, які мають передбачати зростання рівня грошового забезпечення. Водночас наразі йдеться лише про […]

виставка
Історії

“Роботи надсилали навіть з-за кордону”: виставка з малюнками бахмутян мандрує Україною

Школа мистецтв Бахмутської громади долучилась до культурного проєкту “Різдво єднає”. Його спільно реалізують школи мистецтв Володимира, Бахмута, Білої Церкви та Києва. У межах проєкту в […]

2 бахмутські школи підписали Меморандум з ліцеєм в Гостомелі

Ліцей №1 Гостомельської селищної ради, Бахмутський НВК №11 та Бахмутська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №10 підписали Меморандум про співпрацю. Про це повідомили представники Донецької обласної […]