“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни оприлюднили кадри із Забахмутки: у кадр потрапив і завод Artwinery

Валентина Твердохліб 18:00, 28 Вересня 2026
artwinery
Будинок на Забахмутці / фото росджерела

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Бахмута. Окупанти показали, який вигляд мають будівлі на вулиці Патріса Лумумби. У кадр потрапили житлові багатоповерхівки та завод Artwinery.

Редакція публікує вибрані кадри.

Бахмут, вулиця Патріса Лумумби, фото 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті на вулиці Патріса Лумумби. Кадри зроблені в русі, окупанти їдуть під антидроновими сітками.

У кадр потрапив завод Artwinery. Головна прохідна заводу знищена.

Завод Artwinery / фото росджерела
Завод Artwinery до війни / фото ua-city.com

Також окупанти показали стан житлових будинків. Всі вони зазнали значних руйнувань. Деякі під’їзди знищені вщент, від них лишилися тільки руїни.

Вулиця під антидроновими сітками / фото росджерела
Зруйнована багатоповерхівка / фото росджерела
Будинок неподалік заводу Artwinery / фото росджерела
Приватний будинок / фото росджерела

Зазначимо, що з початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну на території Бахмутської громади руйнацій зазнали 769 багатоквартирних будинків (100 %) і 13 000 (близько 84%) приватних будинків. Кількість зруйнованих житлових будинків є орієнтовною і підлягає уточненню.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові звільнили Карпівку на Лиманському напрямку

Семаковська Тетяна 17:01, 28 Вересня 2026
Військові звільнили Карпівку на Лиманському напрямку / скриншот з відео

Українські військові звільнили Карпівку на Лиманському напрямку у Донецькій області. У межах операції “Vivaldi” прикордонники підрозділу “Срібна трійка” бригади “Помста” діяли спільно з бійцями 3-ї окремої штурмової бригади та вибили російських військових із населеного пункту.

Про це повідомили у Держприкордонслужбі.

Карпівку звільнили в межах операції “Vivaldi”

Село Карпівку, на Лиманському напрямку звільнили від російських військових. Про це повідомили прикордонники підрозділу “Срібна трійка” бригади “Помста”.

За повідомленням прикордонників, операція зі звільнення населеного пункту відбулася пліч-о-пліч із 3-ю окремою штурмовою бригадою у межах операції “Vivaldi”.

Прикордонники також опублікували кадри, на яких показали роботу українських захисників під час операції.

“За цими короткими кадрами – важкі бої, безсонні ночі, злагоджена робота і мужність українських воїнів”, — зазначили прикордонники.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни оприлюднили кадри із Забахмутки: у кадр потрапив і завод Artwinery

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Бахмута. Окупанти показали, який вигляд мають будівлі на вулиці Патріса Лумумби. У кадр потрапили житлові багатоповерхівки та завод Artwinery. Редакція […]

Українські військові звільнили Карпівку на Лиманському напрямку

Українські військові звільнили Карпівку на Лиманському напрямку у Донецькій області. У межах операції “Vivaldi” прикордонники підрозділу “Срібна трійка” бригади “Помста” діяли спільно з бійцями 3-ї […]

Уряд схвалив новий алгоритм врегулювання конфлікту інтересів для військовослужбовців — Міноборони

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм […]

прапор

Прапор з Краматорська продадуть на аукціоні у Великій Британії: на що підуть кошти

Пошкоджений прапор України із Краматорська стане частиною артоб’єкту. Його планують виставити на аукціон у Великій Британій. Зібрані кошти використають для підтримки українських військових. Про це […]

НМТ в Україні може перейти на дводенний формат: деталі

Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) спільно з Міністерством освіти і науки та профільним комітетом Верховної Ради розробляє нові моделі проведення національного мультипредметного тесту у […]