“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Передавала росіянам дані про захисників Маріуполя: суддю з Бердянська засудили на 15 років за держзраду

Валентина Твердохліб 12:20, 5 Червня 2026
засудили
Суддя Лариса Богомолова, яка отримала вирок за держзраду / фото Руслан Кравченко

У 2022 році суддя окупованого міста Бердянськ на Донеччині почала працювати на спецслужби рф. За власною ініціативою вона передавала дані про бійців “Азову”, які обороняли Донеччину. Згодом жінка переїхала на Полтавщину, де продовжила роботу в суді. У травні 2023 року зрадницю викрили.

Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

Суддя з Бердянська допомагала російським військовим

Навесні 2022 року, коли росіяни окупували місто Бердянськ у Запорізькій області, місцева суддя почала працювати на російські спецслужби. За власною ініціативою вона вийшла на контакт із представником фсб. Жінка збирала та передавала йому інформацію про переміщення українських військових на Донеччині, зокрема дані про бійців “Азову”. Окрім цього, поплічниця окупантів допомагала росіянам і в рідному місті — передавала відомості про працівників судів і медзакладів, які підтримували Україну.

Паралельно зі збором та передачею інформації суддя формувала лояльність до окупаційної влади та допомагала комплектувати штат незаконно створеного “міністерства надзвичайних ситуацій росії” в Бердянську.

Через деякий час жінка виїхала на Полтавщину. Там вона очолила один із районних судів.

У травні 2023 року зрадницю викрили. Її затримали та повідомили про підозру, Вища рада правосуддя звільнила з посади судді.

Колишня суддя, яка отримала вирок за держзраду / фото Руслан Кравченко

Суд визнав мешканку Бердянська винною в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Їй присудили 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За інформацією Вищої ради правосуддя, засудженою є суддя Лариса Богомолова. Після переїзду дна Полтавщину вона влаштувалась суддею в Полтавський районний суд. У листопаді 2022 року її обрали головою суду шляхом таємного голосування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти звітують про виплату компенсацій на ТОТ: мешканці ставлять ці заяви під сумнів

Валентина Твердохліб 11:20, 5 Червня 2026
бахмута
Зруйноване житло в Бахмуті / фото росджерела

Російські окупанти поширюють заяви про виплату компенсацій на окупованій Донеччині. Останнім часом ця тема є головною в риториці окупаційних адміністрацій. За словами Олексія Муратова, очільника путінської партії в “днр”, виплати вже отримали шестеро людей із так званих “закритих” міст, куди військові не допускають цивільних. Заяви про виплату коштів ставлять під сумнів самі мешканці ТОТ, оскільки інформації ні про отримувачів, ні про їхні населені пункти немає.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA з посиланням на росджерела.

Чи справді окупанти виплачують компенсації на ТОТ

Російські окупанти у своїй риториці активно використовують тему компенсацій на ТОТ. Нову заяву днями зробив Олексій Муратов — очільник партії “единая россия” в “днр”. За його словами, на цей рік рф виділила на компенсації майже 16 мільярдів рублів. З них, нібито, освоєно 5,8 мільярдів рублів. Куди саме пішли ці кошти та на які окуповані території Муратов не уточнює.

Також окупанти, нібито, налагодили виплати компенсацій для так званих “закритих” міст. Це міста, до яких не допускають цивільних. Серед них і Бахмут, який окупанти перетворили на військову базу.

За даними Олексія Муратова, вже відбулось перше засідання комісії, де розглядали справи щодо “закритих” міст. Загалом щодо таких міст, нібито, розглянули 184 заяви. Позитивне рішення, начебто, отримали шестеро людей, їм призначили виплати на загальну суму 12,2 мільйонів рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 7,4 мільйонів гривень).

Також, нібито, ухвалено 147 позитивних рішень щодо компенсації за втрачене майно (окрім житла) на 14,7 мільйонів ​​рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 8,9 мільйонів гривень).

“Цим людям вже надійшли виплати, інші заявки очікують на фінансування, протягом 2-3 тижнів гроші надійдуть. Багато пакетів документів направлено на доопрацювання заявникам. Постараємося допомогти кожному — не соромтеся, звертайтеся”, — каже Муратов.

Наступне засідання комісії з виплат, нібито, відбудеться наступного тижня, в роботі є 236 справ.

Що про виплати від окупантів кажуть мешканці ТОТ

Мешканці окупованих територій ставлять під сумнів заяви окупантів. Люди пишуть, що не знають реальних випадків отримання компенсацій. Також окупаційна влада не уточнює, жителі яких населених пунктів отримали кошти. Через це в людей є недовіра.

Коментарі мешканців ТОТ / скриншот

Також люди бідкаються на малий розмір виплат. Мешканці окупованих територій отримують в рази менші виплати, ніж, наприклад, мешканці Курської області рф.

Люди обурюються сумам виплат / скриншот

В одному з пропагандистських каналів кажуть, що зараз, нібито, розглядають заяви, подані у 2023-2024 роках.

Нагадаємо, що раніше окупанти звітували про виплату компенсацій 388 мешканцям Бахмута, але ці заяви виявились фейком. Їх спростували самі мешканці окупованої Донеччини.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

засудили

Передавала росіянам дані про захисників Маріуполя: суддю з Бердянська засудили на 15 років за держзраду

У 2022 році суддя окупованого міста Бердянськ на Донеччині почала працювати на спецслужби рф. За власною ініціативою вона передавала дані про бійців “Азову”, які обороняли […]

бахмута

Окупанти звітують про виплату компенсацій на ТОТ: мешканці ставлять ці заяви під сумнів

Російські окупанти поширюють заяви про виплату компенсацій на окупованій Донеччині. Останнім часом ця тема є головною в риториці окупаційних адміністрацій. За словами Олексія Муратова, очільника […]

родинському

DeepState зафіксував просування російських військ у Родинському

Російська армія має нові просування на Донеччині. Окупанти пройшли вперед на Покровському напрямку фронту. Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA. Просування рф на Донеччині, […]

Оформлення пенсійного посвідчення у 2026 році: інструкція та перелік документів

Пенсійне посвідчення — це головний документ, який офіційно підтверджує статус пенсіонера та дає право на отримання передбачених державою виплат і соціальних пільг. Редакція Бахмут IN.UA […]

Працевлаштування переселенців віком 50+: результати програми “Досвід має значення”

За перший місяць роботи програми “Досвід має значення” нову роботу знайшли понад 300 внутрішньо переміщених осіб віком від 50 років. Проєкт спрямований на повернення людей […]