“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Знищені в ході бойових дій дачі та садові будинки: чи можна отримати компенсацію

Семаковська Тетяна 11:45, 21 Травня 2026
Бахмут, квітень 2026 / фото з росджерел

Українці мають законне право на відшкодування за зруйновані садові та дачні будинки. Законодавство передбачає виплати навіть у тих випадках, коли право власності не було офіційно оформлене до моменту фізичного знищення майна.

Детальніше розповіли в Юридичному пораднику для ВПО.

Об’єкти нерухомості для отримання компенсації за знищення

Закон від 23 лютого 2023 року №2923-IX визначає види нерухомості, за які власники отримують відшкодування. Знищеним вважається житло на території України, яке зазнало непоправних пошкоджень через війну, а його відновлення є неможливим або економічно недоцільним. Під дію закону підпадають такі об’єкти:

  • квартири;
  • будинки садибного типу, включно з котеджами та зблокованими будинками;
  • садові або дачні будинки;
  • інші житлові приміщення, наприклад, кімнати у гуртожитках;
  • житло, що буде споруджене у майбутньому.

Отримання виплат без оформленого права власності

Право на компенсацію зберігається за громадянами, які не встигли оформити право власності, але є членами житлово-будівельних або житлових кооперативів і повністю викупили об’єкт. Для отримання коштів необхідно звернутися із заявою виключно у паперовому вигляді та надати додаткові папери:

  • підтвердження членства у кооперативі або садовому товаристві, яким може бути членська книжка;
  • документи про викуп об’єкта до моменту знищення та сплату повної вартості, наприклад, довідку про викуп майна.

Подати таку заяву через додаток “Дія” неможливо. Технічний інструментарій системи не дозволяє працювати з нерухомістю, дані про яку відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Для подання заяви в електронній формі необхідно попередньо зареєструвати право власності в реєстрі. Зробити це можна офлайн у нотаріуса, державного реєстратора, в ЦНАП або онлайн на порталі “Дія”.

Реєстрація майна після його руйнування

Державна реєстрація речових прав є лише офіційним підтвердженням факту набуття власності, який існував до моменту руйнування будинку. Законодавство не містить вимог щодо обов’язкової реєстрації права власності до моменту знищення нерухомості. Власник має повне право зареєструвати садовий або дачний будинок у державному реєстрі вже після його фактичного руйнування і претендувати на виплати.

Судова практика щодо виплат за садові будинки

Власники садових будинків успішно доводять своє право на компенсацію в судах. У справі № 520/12475/25 місцева комісія відмовила позивачу у наданні виплат через реєстрацію права власності в реєстрі вже після руйнування об’єкта.

Суд першої інстанції скасував рішення комісії та місцевої ради. Наявність членської книжки, підтвердження сплати внесків та внесення даних до реєстру доводять право власності на садовий будинок. Закон передбачає можливість компенсації за цей вид нерухомості за відсутності оформленого права власності, якщо людина є членом кооперативу та викупила об’єкт. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, а Верховний суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою місцевої ради.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Військові вивезли з Лимана п’ятьох цивільних: серед евакуйованих — матір з дитиною

Валентина Твердохліб 10:30, 21 Травня 2026
евакуація з лимана
Евакуація цивільних з Лимана / скриншот

Бійці 63-ї окремої механізованої бригади провели евакуацію цивільних з Лимана. З міста вивезли п’ятьох людей, серед яких були матір з дитиною.

Про це повідомили у 63-й ОМБр.

З Лимана евакуювали п’ятьох цивільних

Бійці 63-ї окремої механізованої бригади евакуювали п’ятьох цивільних з прифронтового Лимана. Серед евакуйованих була і дитина — 7-річний хлопчик. Він перебував у місті разом з матір’ю.

Окрім цивільних, з Лимана вдалось вивезти двох поранених військових.

Зазначимо, що через бойові дії евакуація з Лимана ускладнена. Наразі фіксують поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові. За офіційними даними на початок травня, в місті Лиман перебували 1 780 людей.

За даними обласної влади, дітей у Лимані не залишилось, їх евакуювали раніше. Ймовірно, евакуйовану військовими дитину раніше завезли в місто повторно й переховували.

Також цього тижня військові евакуювали двох дітей, яких повторно повернули і переховували у прифронтовому Добропіллі. Батьки дітей загинули від удару дрона.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Знищені в ході бойових дій дачі та садові будинки: чи можна отримати компенсацію

Українці мають законне право на відшкодування за зруйновані садові та дачні будинки. Законодавство передбачає виплати навіть у тих випадках, коли право власності не було офіційно […]

евакуація з лимана

Військові вивезли з Лимана п’ятьох цивільних: серед евакуйованих — матір з дитиною

Бійці 63-ї окремої механізованої бригади провели евакуацію цивільних з Лимана. З міста вивезли п’ятьох людей, серед яких були матір з дитиною. Про це повідомили у 63-й ОМБр. […]

Вдвічі більше атак: російська армія посилила тиск на Костянтинівському напрямку

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Згідно зі зведенням Генерального штабу ЗСУ, інтенсивність боєзіткнень на Костянтинівському напрямку зросла вдвічі, водночас […]

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

В Україні 20 травня розпочалася основна сесія національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року. Цьогорічне тестування проходитиме за вже знайомим форматом, проте з дотриманням посилених заходів […]

Олексій Рева

Бахмутяни можуть поспілкуватися з Ревою: дата та контакти

21 травня з 12:00 до 13:00 відбудеться “Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації (МВА) Олексія Реви для бахмутян. Громадяни зможуть отримати відповіді на […]