Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 серпня 2026 року іспанська залізнична компанія “Renfe” запускає міжнародний нічний поїзд, який курсуватиме між Перемишлем та Франкфуртом-на-Майні. Для пасажирів з України передбачені стикувальні рейси від “Укрзалізниці”.

Детальніше про це розповіли в пресслужбі “Укрзалізниці”.

Новий залізничний маршрут до Німеччини

Поїзд здійснюватиме рейси щодня територією Польщі, Чехії та Німеччини. Маршрут включає зупинки в Остраві, Празі, Бад-Шандау, Вайсенфельсі, Наумбурзі, Апольді, Готі, Айзенаху, Ганау та Оффенбаху.

Для здійснення пересадки на новий рейс у Перемишлі українці зможуть скористатися п’ятьма поїздами “Укрзалізниці”:

• №51/52 Київ – Перемишль;
• №31/32 Запоріжжя/Дніпро – Перемишль;
• №69/70 Кременчук – Перемишль;
• №35/36 Одеса – Перемишль;
• №89/90 Київ – Перемишль.

Графік руху

Відправлення з Перемишля відбуватиметься о 12:04, а прибуття до Франкфурта-на-Майні — о 07:22 наступного дня. У зворотному напрямку поїзд виїжджатиме о 15:03 та прибуватиме до кінцевої станції у Перемишлі об 11:25.

До складу поїзда входять сидячі вагони першого і другого класів, а також спальні вагони категорії “Economy Sleeper”. Спальні купе розраховані на розміщення від одного до чотирьох пасажирів та обладнані кондиціонерами, розетками і безкоштовним доступом до інтернету. У вартість спального місця також входить сніданок.

Ціни на квитки у сидячих вагонах стартують від 15 євро (765 гривень), у спальних — від 37,50 євро (1914 гривень).

Читайте також:

Як купити квиток на потяг у піковий період: поради “Укрзалізниці”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні військовослужбовці мають право на перетин державного кордону під час відпустки, лікування або службового відрядження. Процедура виїзду чітко регламентована, вимагає дотримання встановленого алгоритму дій та підготовки повного пакета документів, який командування розглядає індивідуально.

Детальніше про те, які документи потрібні для виїзду — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що потрібно для виїзду військовослужбовців за кордон

Для отримання дозволу на поїздку військовослужбовець зобов’язаний завчасно, щонайменше за три тижні до дати виїзду, подати рапорт на ім’я командира військової частини. У документі фіксуються конкретні дати виїзду та повернення, місто і точна адреса перебування за кордоном, транспорт для подорожі, а також обраний пункт пропуску через державний кордон.

Разом із рапортом подаються документи на підтвердження мети поїздки. Оскільки основною законною підставою є сімейні обставини, зокрема зустріч із родиною, яка тимчасово перебуває за кордоном, необхідно надати свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей та посвідки про їхній тимчасовий захист за межами України. Законодавство дозволяє додавати до відпустки дні, необхідні на дорогу, що узгоджується на етапі розгляду рапорту. Після ухвалення позитивного рішення командир видає наказ, а відповідний дозвіл вноситься до відпускного квитка військовослужбовця.

Документи для перетину кордону під час відпустки

Успішний перетин кордону залежить від наявності повного пакета документів, відсутність яких стає підставою для відмови. На пункті пропуску прикордонникам необхідно пред’явити:

• чинний закордонний паспорт;
• документ для посвідчення особи військовослужбовця (військовий квиток або посвідчення офіцера);
• відпускний квиток із вказаним місцем перебування та дозволом на виїзд;
• витяг із наказу про надання відпустки та права залишити територію України.

Пакет документів для виїзду на лікування

Окремий порядок діє для військовослужбовців, які отримали поранення під час бойових дій та потребують медичної допомоги за кордоном. Для перетину кордону у таких випадках потрібен внутрішній або закордонний паспорт громадянина України, офіційний медичний висновок про необхідність лікування за кордоном, а також лист Міністерства охорони здоров’я України з погодженням направлення до іноземного медичного закладу.

Правила оформлення закордонних відряджень

У квітні 2026 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до правил перетину державного кордону, розширивши перелік посадових осіб, які ухвалюють рішення про закордонні відрядження військовослужбовців Збройних Сил. Згідно з новою постановою, пропуск здійснюватиметься на підставі рішень заступників Міністра оборони.

До ухвалення цих змін дозвіл на виїзд для виконання завдань у сфері безпеки і оборони надавався виключно за рішенням Міністра оборони, керівників інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення або розвідувальних органів.

Читайте також:

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!