“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни показали Бахмутську школу №11: що залишилося від будівлі після обстрілів

Валентина Твердохліб 18:01, 6 Серпня 2026
школа
Будівля НВК №11 / фото росджерела

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Бахмута. Окупанти показали, який вигляд має зруйнована будівля Бахмутського НВК №11.

Редакція публікує вибрані знімки.

Бахмут, школа №11, фото 2026

Російські окупанти показали кадри з території Бахмутського НВК №11, розташованого по вулиці Миру. На знімках видно, що будівля значно пошкоджена. Частина споруд зруйнована, видно місця прямих потраплянь снарядів.

Руїни школи №11 / фото росджерела
Фасад будівлі / фото росджерела
Місце прямого влучання / фото росджерела
Вид з двору школи / фото росджерела

Нагадаємо, що Бахмутський НВК №11 є найстарішим закладом освіти міста. Його будівля була зведена на початку ХХ століття. 15 грудня 2022 року школа відзначила 110-річчя.

Школа №11 до війни / фото Вікіпедія

26 грудня 2022 року росіяни зруйнували навчальний заклад.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Священник із Волноваського району отримав 15 років в’язниці за державну зраду

Валентина Твердохліб 17:00, 6 Серпня 2026
священник
Священник, який працював на рф / фото Донецька обласна прокуратура

Священника з Донецької області, який був настоятелем двох храмів, визнавили винним у державній зраді. Він добровільно працював на російське фсб і передавав інформацію про розташування українських військових. За цей злочин чоловік отримав 15 років ув’язнення.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

Священника з Донеччини судили за державну зраду

Суд розглянув справу щодо священника з Донеччини, який був настоятелем двох храмів у Волноваському районі. У лютому 2025 року клірик Покровського вікаріатства Київської Митрополії УПЦ добровільно погодився співпрацювати з представником фсб рф. Зв’язок вони тримали через Telegram.

Священник виконував завдання куратора з росії. А саме: передавав інформацію про місця перебування українських військових, розташування фортифікаційних споруд, які будували для оборони, місця ремонту військової техніки ЗСУ. Також він звітував про бойову роботу самохідної артилерійської установки.

Священника викрили правоохоронці. До суду він перебував під вартою. Свою провину повністю заперечував.

Суд визнав священника винним у державній зраді. Йому призначили 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

школа

Росіяни показали Бахмутську школу №11: що залишилося від будівлі після обстрілів

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Бахмута. Окупанти показали, який вигляд має зруйнована будівля Бахмутського НВК №11. Редакція публікує вибрані знімки. Бахмут, школа №11, фото 2026 […]

священник

Священник із Волноваського району отримав 15 років в’язниці за державну зраду

Священника з Донецької області, який був настоятелем двох храмів, визнавили винним у державній зраді. Він добровільно працював на російське фсб і передавав інформацію про розташування […]

Як сплатити податок на нерухоме майно: онлайн та офлайн способи

Власники житлової та нежитлової нерухомості, площа якої перевищує встановлені норми, зобов’язані щороку сплачувати відповідний податок. На перерахування коштів до бюджету відводиться 60 календарних днів з […]

16:15, 06.08.2026 Скопіч Дмитро
буржуйки

У Дружківці не запускатимуть опалювальний сезон: у МВА назвали причину

У місті Дружківка неможливо розпочати опалювальний сезон. На це вплинуло наближення лінії фронту і руйнування інфраструктури. Про це повідомляє Дружківська МВА. У Дружківці не буде […]

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Міністерство освіти і науки України змінило строки проведення вступної кампанії до аспірантури. Рішення ухвалили для того, щоб надати вступникам більше часу на подання заяв та […]

13:30, 06.08.2026 Скопіч Дмитро