Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, залишаються 387 дітей. При цьому в зоні активних бойових дій перебувають 2 997 дітей. На сьогодні примусова евакуація триває у трьох громадах Донеччини.

Скільки дітей залишаються в населених пунктах, де оголошена примусова евакуація, під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині, дані на вересень 2026 року

Станом на 16 вересня в Донецькій області залишаються проживати 4 060 дітей. З них у зоні активних бойових дій перебувають 2 997 дітей.

Примусова евакуація дітей триває у трьох громадах області. Загалом у восьми населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, перебувають 387 дітей.

На сьогодні діти залишаються в таких громадах, де оголошена обов’язкова евакуація:

• Краматорська громада — 203 дітей (177 сімей);
• Слов’янська громада — 139 дітей (102 сім’ї);
• Святогірська громада — 45 дітей (26 сімей).

Також сьогодні, 16 вересня, була оголошена примусова евакуація дітей з Новодонецької громади. Заходи з евакуації щойно розпочалися. За інформацією Дмитра Петліна, начальника відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА, в цій громаді налічуються 51 дитина.

Протягом вересня з населених пунктів, де оголошена примусова евакуація, вивезли 246 дітей. Найбільше з них — 194 дітей — з Краматорської громади.

На сьогодні на Донеччині не було фактів примусового вилучення дітей з родин, які мешкають у зоні бойових дій.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація безоплатна.

Читайте також:

• “Кількість заявок сягає десяти і більше”: на Донеччині зросли темпи евакуації з Краматорська і Слов’янська
• “Білі янголи” вивезли людей із Дружківки під час атаки КАБами
• У Слов’янську зникає електрика, магазини зачиняються: що відомо про ситуацію в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону “Про Державний бюджет на 2027 рік”. Беззаперечним пріоритетом залишається фінансування сектору безпеки і оборони, на який спрямовують усі можливі внутрішні ресурси. Водночас Уряд збільшує фінансування соціальної сфери, підтримки ВПО, освіти та охорони здоров’я.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Основні показники державного бюджету на 2027 рік

Проєкт бюджету на 2027 рік передбачає значне зростання доходів та видатків. Доходи заплановані в обсязі 5 трильйонів 648 мільярдів гривень, що на 452,1 мільярда більше порівняно з планом 2026 року.

Загальний обсяг видатків становитиме 7 трильйонів 272 мільярди гривень, що на 864,9 мільярда перевищує показники попереднього року.

Потреба у міжнародній підтримці складатиме 52,6 мільярда доларів. Кошти планують залучити від ЄС, країн G7, МВФ, Світового банку та інших партнерів.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки виділено 4 трильйони 885 мільярдів гривень, що становить 43,8% від ВВП. З них:

• 2 трильйони 298,5 мільярда гривень — на озброєння та військову техніку;
• 1 трильйон 791,7 мільярда гривень — на оплату праці з нарахуваннями;
• 499,9 мільярда гривень — на інші видатки;
• 264,9 мільярда гривень — резерв коштів;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2027 році передбачено 83,2 мільярда гривень (на 11,6 мільярда більше, ніж у 2026 році). Основні статті витрат:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 12 мільярдів гривень — заходи підтримки тимчасового проживання;
• 11,5 мільярда гривень — компенсація за знищене майно;
• 5,5 мільярда гривень — компенсація за програмою “HOME”;
• 4 мільярди гривень — соціальні послуги;
• 3,7 мільярда гривень — програма “єОселя” (перший внесок та відсотки);
• 3,5 мільярда гривень — програми зайнятості;
• 3,4 мільярда гривень — програма “єВідновлення”.

Підтримка економіки, бізнесу та енергетичного сектору

На підтримку економіки та бізнесу бюджет закладає 96 млрд гривень, що на 45,7 млрд гривень більше до плану на 2026 рік.

• 45 млрд гривень передбачено на забезпечення житлом громадян за програмою”єОселя” (+27,9 млрд гривень);
• 29 млрд гривень спрямують до Національної установи розвитку на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та гарантії НУР (+11 млрд гривень);
• 10,1 млрд гривень отримає Фонд розвитку інновацій на оборонні технології Brave1, нові зразки техніки та обладнання для потреб оборони, робототехніку, безпілотні технології та дослідження спеціальних інноваційних технологій (+2,7 млрд гривень).
• 9,4 млрд гривень виділено на активні програми підтримки бізнесу (+4,1 млрд гривень).
• Для страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншої фінансової підтримки передбачено ресурс у 58,7 млрд гривень. Одним із можливих джерел його формування є підвищення стандартної ставки на 1 відсотковий пункт – з 20% до 21%, проте остаточне рішення потребуватиме законодавчого врегулювання.
• Окремо 8,3 млрд гривень планується спрямувати на захист підприємств паливного сектору від таких ризиків — за рахунок можливого підвищення акцизу на пальне.

Майже 100 млрд гривень буде спрямовано у 2027 році на підтримку енергетики. Кошти підуть на захист та відновлення енергетичних об’єктів, на доплати енергетикам, підтримку вугільної галузі та проєкти з енергоефективності. Також на Плани стійкості буде спрямовано 60 млрд гривень, і можливе отримання енергетичними підприємствами ресурсу від зниження нормативу зі сплати дивідендів. У 2026 році ця сума становила 19,5 млрд гривень.

Сільськогосподарський сектор отримає підтримку у розмірі 7,4 млрд гривень. Кошти передбачено на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників і фермерів, гуманітарне розмінування, гранти для АПК, меліорацію та релокацію сільгосптоваровиробників.

Житлова політика, інфраструктура та спорт

Загальний обсяг житлової політики становить 84,9 млрд гривень (+38,3 млрд гривень). Сюди входять:

• 45 млрд гривень на забезпечення житлом за програмою «єОселя».
• 24,4 млрд гривень на житлові програми: «єВідновлення», компенсації, ваучери, субвенція (+8,9 млрд гривень).
• 6,9 млрд гривень на компенсацію на житло ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп.
• 5,5 млрд гривень компенсації за знищене житло за програмою «HOME».
• 2,4 млрд гривень на житло військовим.
• 0,7 млрд гривень для Фонду енергоефективності на співфінансування підвищення енергоефективності житла та відновлення зруйнованого житла.

Сфера спорту та молоді отримає 6,85 млрд гривень (+0,98 млрд гривень). На гідне представлення України на світовій спортивній арені піде 6,56 млрд гривень (+0,86 млрд гривень). На створення умов для самореалізації молоді в Україні виділено 201,5 млн гривень, зокрема 140 млн гривень підуть на гранти молоді (+50 млн гривень). У 2027 році передбачено 1 800 грантів, що у 2,5 раза більше порівняно з 2026 роком. Також 91,5 млн гривень (+68,5 млн гривень) закладено на формування свідомої української політичної нації, зокрема на розвиток пластового руху, на підтримку якого із 2027 року безпосередньо передбачено 61,5 млн гривень.

Підтримка регіонів, громад та інвестиційні проєкти

На публічні інвестиційні проєкти та програми у 2027 році передбачено 116 млрд гривень (+3,9 млрд грн), з яких 76,4 млрд гривень — це залучені кошти міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн. Основні напрями цих проєктів — транспорт, муніципальна інфраструктура та послуги, освіта, охорона здоров’я, енергетика, житло, соціальна сфера.

Підтримка регіонів і громад складе 133,6 млрд гривень (+42,2 млрд гривень до плану на 2026 рік). Серед основних напрямів фінансування — комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст, Державний фонд регіонального розвитку, субвенції на реалізацію публічних інвестиційних проєктів у галузях освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, субвенція на будівництво та ремонт доріг місцевого значення, додаткова дотація прифронтовим та тимчасово окупованим територіям України, а також різниця в тарифах. Загальний ресурс місцевих бюджетів у 2027 році становитиме 1 трлн 34,5 млрд гривень, що на 123,9 млрд гривень, або на 13,6% більше до плану на 2026 рік зі змінами.

Серед новацій проєкту держбюджету-2027:

• Заплановане часткове (25%) відновлення Державного дорожнього фонду в обсязі 52,8 млрд гривень. З них 34,2 млрд гривень піде на фінансування утримання та розвитку доріг загального користування державного значення, 10,1 млрд гривень — на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими на розвиток мережі автомобільних доріг, а 8,5 млрд гривень — як субвенція місцевим бюджетам на утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.
• 18,2 млрд гривень спрямовуватимуться на компенсацію різниці в тарифах у межах підтримки регіонів та громад. Це дозволить компенсувати різницю між економічно обґрунтованою вартістю комунальних послуг і тарифами для населення та зменшити відповідне фінансове навантаження на громади і людей.

Читайте також:

Бахмутська МВА переглянула бюджетні видатки: більше грошей заклали на зарядні станції та ноутбуки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!