“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Всього 12 тисяч гривень на закупівлі: що придбала Званівка у вересні

Валентина Твердохліб 15:25, 6 Жовтня 2026
закупівлі, Званівка
Званівка / фото Вікіпедія

У вересні 2026 року Званівська СВА та сільрада провели чотири державні закупівлі. Загалом у вересні для потреб Званівської громади придбали товарів та послуг на понад 12 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Званівська СВА: витрати у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Званівська СВА провела дві закупівлі на 7 860 гривень.

4 100 гривень витратили на право використання примірника та пакетів оновлень комп’ютерної програми M.E.Doc з правом використання на рік.

За 3 760 гривень оформили послуги з реєстрації в системі програми “АІС “Місцеві бюджети рівня розпорядника бюджетних коштів” та підтримки програмного продукту.

Званівська сільрада: закупівлі у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Званівська сільрада провела дві закупівлі на 4 658 гривень.

За 4 100 гривень отримали право використання примірника та пакетів оновлень комп’ютерної програми М.Е.Doc з правом використання на рік.

558 гривень витратили на кваліфіковані електронні довірчі послуги.

Загалом закупівлі Званівської громади за вересень 2026 року склали 12 518 гривень.

Зазначимо, що саме у вересні Званівська громада витратила найменше коштів за цей рік. До прикладу, минулого місяця громада витратила понад 136 тисяч гривень. Найбільшу суму — 442 286,04 гривень на державні закупівлі — Званівка витратила у березні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До 14 000 грн на дітей та мінімалка 12 000 грн: які виплати пропонують на 2027 рік

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 14:00, 6 Жовтня 2026
Грошова виплата / фото НБУ

Голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев оприлюднив пропозиції щодо нових соціальних стандартів, які планують закласти до державного бюджету на 2027 рік. Ініціатива передбачає збільшення мінімальної заробітної плати, пенсій, прожиткового мінімуму, а також перегляд допомоги сім’ям із дітьми.

Детальніше про заплановані зміни — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Зарплати, пенсії та прожитковий мінімум

З 1 січня 2027 року урядникам пропонують затвердити нові базові показники доходів громадян. Зокрема, планується встановити:

  • мінімальну заробітну плату на рівні 12 000 гривень;
  • мінімальну пенсію за віком — 6 500 гривень. Окремо передбачається забезпечення повної щомісячної виплати пенсій, які призначені або перераховані на виконання судових рішень;
  • загальний прожитковий мінімум на одну особу — 7 200 гривень.

Для різних категорій населення прожитковий мінімум розраховуватиметься окремо: для працездатних осіб він становитиме 7 488 гривень, а для тих, хто втратив працездатність — 5 832 гривні.

Допомога малозабезпеченим та виплати на дітей

Парламентарі пропонують переглянути підхід до нарахування допомоги малозабезпеченим сім’ям. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для її призначення має складати 100% для працездатних осіб та 150% — для дітей, осіб, які втратили працездатність, і людей з інвалідністю.

Також пропонується встановити нові розміри виплат для сімей із дітьми:

  • допомога у зв’язку з вагітністю та пологами — до 7 000 гривень на місяць;
  • виплати на догляд за дитиною до року — до 8 000 гривень (за дитиною з інвалідністю — до 12 500 гривень);
  • виплати за програмою «єЯсла» — 9 000 гривень на місяць (для дитини з інвалідністю — 14 000 гривень);
  • одноразова допомога «Пакунок школяра» — 5 000 гривень.

За словами Данила Гетманцева, базові цифри, від яких залежить соціальний захист громадян, мають відповідати реальним потребам людей.

Він зазначив, що наразі держава не має достатніх коштів для одномоментного встановлення у 2027 році стандартів, які б повністю відповідали фактичному прожитковому мінімуму. Проте комітет шукатиме додаткові ресурси, щоб забезпечити зближення цих показників якомога швидшими темпами.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

закупівлі

Всього 12 тисяч гривень на закупівлі: що придбала Званівка у вересні

У вересні 2026 року Званівська СВА та сільрада провели чотири державні закупівлі. Загалом у вересні для потреб Званівської громади придбали товарів та послуг на понад […]

До 14 000 грн на дітей та мінімалка 12 000 грн: які виплати пропонують на 2027 рік

Голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев оприлюднив пропозиції щодо нових соціальних стандартів, які планують закласти до державного бюджету на 2027 рік. Ініціатива передбачає […]

14:00, 06.10.2026 Скопіч Дмитро
часовоярська
Важливо

Закупівлі Часів Яру у вересні: куди МВА та міськрада витратили понад 650 тисяч гривень

У вересні 2026 року Часоярська МВА, міськрада та її структурні підрозділи провели 21 державну закупівлю. Загалом у вересні для потреб Часовоярської громади придбали товарів та […]

бахмута

Державне та комунальне майно зможуть передавати для потреб ВПО за 1 гривню — Зеленський підписав закон

Президент України підписав закон №15579, який розблоковує передачу об’єктів державної і комунальної власності для розміщення ВПО. Йдеться про будинки та гуртожитки, які громади зможуть передавати […]

донеччини

На Донеччині зупинили понад 50 російських атак — Генштаб

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 23 штурми. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували […]