“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ЗСУ вдарили по складу росіян на Донеччині: у Генштабі підтвердили

Семаковська Тетяна 11:50, 8 Червня 2026
вогоньгармата 9ba56
ЗСУ уразили склад рф на окупованій Донеччині / фото Генштаб

У ніч на 7 червня підрозділи Сил оборони України завдали удару по складу боєприпасів російських військ у районі населеного пункту Свободне на тимчасово окупованій території Донецької області.

Про це повідомили в Генштабі.

ЗСУ уразили склад боєприпасів окупантів на тимчасово окупованій Донеччині

Як повідомили у Генеральному штабі ЗСУ, ураження стало частиною серії ударів по військових об’єктах противника. Серед цілей також були нафтобази в окупованому Криму та пункт управління фсб у Бєлгородській області рф.

Склад у районі Свободного використовувався російськими військами для накопичення та зберігання боєприпасів, необхідних для забезпечення бойових дій на східному напрямку.

Результати ураження уточнюються.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська штурмували позиції ЗСУ на шести напрямках Донеччини

Семаковська Тетяна 10:35, 8 Червня 2026
На Покровському напрямку фіксують найбільшу кількість штурмів / фото Deep State

На Донеччині минулої доби російські війська продовжували наступальні дії одразу на кількох ділянках фронту. Найбільше атак зафіксували на Покровському напрямку, де українські військові відбили 30 штурмів. Загалом на напрямках, що охоплюють територію області, окупанти здійснили понад 80 атак.

Про ситуацію на фронті, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Яка ситуація на Донеччині 8 червня

За даними ранкового зведення Генерального штабу ЗСУ, протягом минулої доби активні бойові дії тривали на Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Покровському та Олександрівському напрямках.

На Лиманському напрямку російські війська 17 разів намагалися прорвати українську оборону в районах Новоселівки, Дробишевого, Ставків, Діброви та у напрямках Шийківки й Лимана.

На Слов’янському напрямку окупанти здійснили 12 штурмів поблизу Закітного, Різниківки та в напрямках Кривої Луки й Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку українські військові відбили дві атаки в районі Никифорівки та у напрямку Тихонівки.

Ще 17 атак зафіксували на Костянтинівському напрямку. Бої тривали в районах Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Русинового Яру, Іллінівки та у напрямку Миколайпілля.

Найбільш напруженою ситуація залишається на Покровському напрямку. Тут Сили оборони зупинили 30 штурмових дій противника поблизу Никанорівки, Родинського, Гришиного, Котлиного, Удачного, Новомиколаївки, а також у напрямках Нового Донбасу, Новоолександрівки, Шевченка, Білицького, Добропілля, Сергіївки, Новопідгороднього та Новопавлівки.

На Олександрівському напрямку російські війська п’ять разів атакували позиції українських військових у районах Тернового, Вороного та у напрямку Добропілля.

Загалом протягом минулої доби на цих напрямках російська армія здійснила щонайменше 83 штурмові дії.

За даними Генштабу, за добу втрати російських військ склали 1330 осіб. Також Сили оборони знищили або пошкодили вісім танків, п’ять бойових броньованих машин, 85 артилерійських систем та понад дві тисячі безпілотників різних типів.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

вогоньгармата 310b9

ЗСУ вдарили по складу росіян на Донеччині: у Генштабі підтвердили

У ніч на 7 червня підрозділи Сил оборони України завдали удару по складу боєприпасів російських військ у районі населеного пункту Свободне на тимчасово окупованій території […]

Російські війська штурмували позиції ЗСУ на шести напрямках Донеччини

На Донеччині минулої доби російські війська продовжували наступальні дії одразу на кількох ділянках фронту. Найбільше атак зафіксували на Покровському напрямку, де українські військові відбили 30 […]

Фоторепортаж

Перші кадри після повернення додому: фото українців, звільнених з полону 5 червня

5 червня відбувся черговий обмін полоненими, у межах якого до України повернули 185 військових та 1 цивільного. Серед звільнених захисників — воїни ЗСУ, Нацгвардії та Державної […]

полону
Важливо

Україна повернула з полону 185 захисників, серед них оборонці “Азовсталі”

Сьогодні, 5 червня, пройшов черговий обмін полоненими між Україною та рф. Загалом з неволі повернулися додому 185 захисників. Деякі з них перебували в полоні з […]

житлом
Важливо

Скільки родин із тимчасово окупованих територій купили житло за ваучери

В Україні працює житлова програма для ВПО з тимчасово окупованих територій. Переселенці і переселенки зі статусом УБД або отриманою інвалідністю внаслідок війни можуть отримати житлові […]