“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни просунулися поблизу Покровська — DeepState

Семаковська Тетяна 09:40, 2 Червня 2026
Просування росіян на Покровському напрямку / скриншот з DeepState

Російська армія має нові просування на Донеччині. За останню добу їм вдалося пройти вперед поблизу Покровська. Cаме на Покровському напрямку фіксується найбільша кількість боєзіткнень.

Детальніше про ситуацію на ключових ділянках фронту на Донеччині — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському напрямку зберігається найвища інтенсивність боїв. Українські військові зупинили 56 штурмових дій російської армії біля Дорожнього, Новоолександрівки, Родинського, Покровська, Котлиного, Молодецького, Удачного, Муравки, Горіхового та в бік Нового Донбасу, Шевченка, Білицького й Сергіївки. Порівняно з попередньою добою активність наступальних дій зросла — напередодні тут фіксували 49 штурмів. Також аналітики DeepState вказують, що противнику вдалося просунутися поблизу Покровська.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 10 атак. Боєзіткнення відбувалися неподалік Іванопілля, Костянтинівки, Плещіївки, Русиного Яру та в бік Миколайпілля, Кучерового Яру і Нового Шахового. Інтенсивність боїв на цій ділянці знизилася порівняно з минулою добою, коли було зафіксовано 14 наступальних спроб.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 10 разів намагалася вклинитися в українську оборону. Бої точилися поблизу Копанок, Новомихайлівки, Дробишевого, Зарічного, Лимана, Озерного та Ямполя. Кількість атак на цьому напрямку майже не змінилася порівняно з минулою добою, коли фіксувалося 11 спроб штурму.

На Слов’янському напрямку українські захисники зупинили 10 наступальних дій російських військових. Спроби просунутися фіксували неподалік Закітного, Калеників, Різниківки та у бік Кривої Луки й Рай-Олександрівки. Це більше порівняно з показниками попередньої доби, під час якої відбулося шість атак.

На Краматорському напрямку зафіксували дві спроби російської армії витіснити українських військових із позицій поблизу Никифорівки. Минулої доби на цій ділянці українські захисники зупинили одну атаку.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

  • особового складу — 1 440 осіб;
  • танків — 3 одиниці;
  • бойових броньованих машин — 7 одиниць;
  • артилерійських систем — 75 одиниць;
  • РСЗВ — 1 одиниця;
  • засобів ППО — 1 одиниця;
  • наземних робототехнічних комплексів — 14 одиниць;
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 583 одиниці;
  • автомобільної техніки та автоцистерн — 517 одиниць;
  • спеціальної техніки — 2 одиниці.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Яким був травень на фронті: окупанти наростили штурми, але без суттєвих успіхів

Валентина Твердохліб 18:00, 1 Червня 2026
травень
Лінія фронту на Донеччині / скриншот мапи DeepState

Росіяни провалили наступальні дії на фронті. Травень 2026 року став найгіршим для противника, починаючи з жовтня 2023 року. Хоч окупанти і збільшили кількість штурмів, позитивного результату вони не мають.

Як пройшов травень на фронті, розповідають аналітики DeepState.

Яким був травень 2026 року на фронті

Російська армія провалила наступ на фронті у травні 2026 року. Противник мав найменший приріст окупованої території, починаючи з жовтня 2023 року. Згідно з мапою DeepState, за травень росіяни окупували 14 км² української території.

“Хоча варто розуміти, що в цілях безпеки ми показуємо просування Сил Оборони України із затримкою, тому без конкретики, але готові заявити, що це перший місяць за останні роки після “Контрнаступу 2023″, коли приріст окупованої території для кацапів став від’ємним”, — зауважують у DeepState.

Динаміка окупації / інфографіка DeepState

При цьому противник має приріст штурмових дій на 37,5%. Загалом росіяни провели рекордні 7 000 атак. Але результатів цих штурмів немає. Росіяни намагаються давити кількістю, але дуже часто ці штурми проводять 1-2 піхотинця, що не дає противнику результатів на полі бою.

Тенденція з просочуванням противника вглиб території залишається, але суттєво виросла реакція українських захисників. Росіянам все складніше накопичувати сили.

Проблемною зоною сьогодні залишається Костянтинівка. Аналітики кажуть, що перспективи для міста “далеко не найкращі”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни просунулися поблизу Покровська — DeepState

Російська армія має нові просування на Донеччині. За останню добу їм вдалося пройти вперед поблизу Покровська. Cаме на Покровському напрямку фіксується найбільша кількість боєзіткнень. Детальніше […]

травень

Яким був травень на фронті: окупанти наростили штурми, але без суттєвих успіхів

Росіяни провалили наступальні дії на фронті. Травень 2026 року став найгіршим для противника, починаючи з жовтня 2023 року. Хоч окупанти і збільшили кількість штурмів, позитивного […]

Важливо

Українські дрони в Бахмуті: ЗСУ показали окуповане росіянами місто

30 травня українські військові оприлюднили нові відеоматеріали, які демонструють актуальний стан тимчасово непідконтрольного Бахмута. Це перше за кілька місяців відео українських військових з міста, яке […]

торецьк закупівлі
Важливо

Торецька МВА провела 48 закупівель у травні: куди витрачали гроші

У травні 2026 року Торецька МВА та її структурні підрозділи провели 48 державних закупівель. Загалом у травні для потреб Торецької громади придбали товарів та послуг на […]

Єдиний соціальний внесок у 2026 році: розміри платежів, категорії платників та терміни

В Україні роботодавці та приватні підприємці зобов’язані регулярно сплачувати єдиний соціальний внесок за себе та своїх працівників. Цей платіж формує фонд для надання соціальної допомоги […]