“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Які предмети складатимуть випускники на НМТ-2027

Валентина Твердохліб 10:25, 30 Жовтня 2026
нмт
НМТ / фото Нова українська школа

Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендує Верховній Раді ухвалити законопроєкт №15440, який регулює питання вступної кампанії 2027 року. Законопроєкт передбачає чіткий перелік предметів, який вступники мають складати на Національному мультипредметному тесті (НМТ). Серед них три обов’язкові дисципліни і одна на вибір.

Про це повідомив Сергій Бабак — голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Яким буде НМТ-2027: перелік предметів

Комітет з питань освіти, науки та інновацій ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроєкт №15440. Він регулює питання державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року.

Законопроєкт передбачає, що у 2027 році НМТ складатиметься з чотирьох предметів, три з яких обовʼязкові. Це українська мова, математика та історія України. Ще один предмет буде на вибір вступників.

Всі інші параметри — кількість днів проведення, тривалість НМТ, кількість додаткових сесій і умови перескладання — визначатиме МОН.

Зазначимо, що зараз Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) спільно з Міністерством освіти і науки та профільним комітетом Верховної Ради розробляють нові моделі проведення НМТ у 2027 році. Серед анонсованих змін — проведення тестування у дводенному форматі та дозвіл на перескладання у разі неподолання порогового балу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Штурми росіян поблизу Покровська знизилися — Генштаб

Семаковська Тетяна 10:00, 30 Жовтня 2026
Покровський напрямок / скриншот з DeepState

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів зменшилася. Водночас на Костянтинівському, Слов’янському та Краматорському напрямках інтенсивність атак противника зросла.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де активність російської армії різко зросла. Тут відбулося 24 атаки, що на 6 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російська армія вела наступальні дії в районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Довгої Балки, Дружківки, Русиного Яру, Петрівки, Торецького, Приюту, Вільного та Золотого Колодязя.

Водночас на Покровському напрямку відбулося зниження інтенсивності боїв. Українські військові зупинили 19 атак, що на 23 штурмові дії менше порівняно з попередньою добою. Противник намагався просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Новий Донбас, Ганнівка, Родинське, Світле, Новогришине, Мирне, Сергіївка, Котлине, Молодецьке, Новопідгороднє та Новопавлівка.

На Слов’янському напрямку також зафіксовано посилення тиску противника. Російські війська здійснили 4 атаки (що на 2 більше, ніж попередньої доби) у районах населених пунктів Оріхуватка, Ямпіль, Крива Лука та Миколаївка.

На Краматорському напрямку противник відновив штурмові дії, провівши 1 атаку (минулої доби наступальних дій тут не проводилося) у бік Васютинського.

На Лиманському напрямку, згідно з уточненою інформацією Генштабу, минулої доби російська армія наступальних дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 590 осіб (загиблі та поранені).

Окрім цього, знищено:

  • 1 танк;
  • 3 бойові броньовані машини;
  • 21 артилерійську систему;
  • 1 реактивну систему залпового вогню;
  • 1 засіб ППО;
  • 2 літаки;
  • 3 наземні робототехнічні комплекси;
  • 1 589 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
  • 264 одиниці автомобільної техніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Які предмети складатимуть випускники на НМТ-2027

Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендує Верховній Раді ухвалити законопроєкт №15440, який регулює питання вступної кампанії 2027 року. Законопроєкт передбачає чіткий перелік предметів, […]

Штурми росіян поблизу Покровська знизилися — Генштаб

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів зменшилася. Водночас на Костянтинівському, Слов’янському та Краматорському […]

краматорську

У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення: за якими критеріями їх визначають

У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення взимку. Раніше він містив 122 адреси, а зараз — 270. Будинки, які не підключатимуть до опалення, […]

Україна отримає 80 мільйонів євро на житлові ваучери для ВПО з ТОТ

Україна та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) підпишуть нову угоду про надання 80 мільйонів євро (близько 4 мільярдів гривень) на фінансування програми “Житло для ВПО […]

16:40, 29.10.2026 Скопіч Дмитро
вагітні

Вагітні жінки та годуючі матері на Дніпропетровщині можуть отримати ваучер на ліки

Благодійний фонд “Карітас Кам’янське” оголосив програму підтримки майбутніх і молодих мам. Мешканки Кам’янського, які чекають на дитину або годують грудьми, можуть отримати ваучер на ліки […]