“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Укрзалізниця” тимчасово змінює маршрути поїздів: перелік затримок

Семаковська Тетяна 17:00, 7 Серпня 2026
Потяг / фото “Укрзалізниця”

Через погіршення безпекової ситуації на Дніпропетровщині, Харківщині та на Запорізькому напрямку запроваджено тимчасові зміни у маршрутах низки поїздів. Для пасажирів організовані автобусні трансфери та пересадки на приміські електропоїзди.

Про це повідомили представники “Укрзалізниці”.

Затримки та зміни маршрутів поїздів

На окремих ділянках маршрутів місцева влада організувала автобусні трансфери для продовження подорожей. Транспорт курсуватиме за напрямками: Кривий Ріг — Дніпро, П’ятихатки — Дніпро та Лозова — Орілька.

Альтернативні маршрути до окремих станцій

Зміни стосуються пасажирів, які прямують до станцій Кам’янське-Пасажирське, Верхівцеве, Вільногірськ та Верхньодніпровськ поїздами №32 Перемишль — Запоріжжя, №86 Львів — Дніпро, №286 Львів — Дніпро, №42 Трускавець — Дніпро та №40 Солотвино — Запоріжжя. Вони мають можливість дістатися потрібних станцій електропоїздами з Дніпра.

Доступні такі рейси:

  • №6035 Дніпро — Пост Списання (відправлення о 16:42);
  • №6037 Дніпро — П’ятихатки (відправлення о 17:34);
  • №6043 Дніпро — П’ятихатки (відправлення о 20:20).

Для посадки на електропоїзд діятимуть раніше придбані квитки без необхідності доплат.

Обмеження маршрутів та затримки у західному напрямку

Для швидшого повернення до розкладу поїзди з найбільшими затримками у західному напрямку тимчасово обмежуються по станціях Тернопіль та Львів із подальшою пересадкою. Це стосується рейсів №41/42 Дніпро — Трускавець, №87/88 Дніпро — Ковель (відправлення з Ковеля затримується орієнтовно на 2 години 30 хвилин) та №83/84 Дніпро — Мукачево (зворотне відправлення затримується на 2 години).

Окрім цього, фіксуються обігові затримки наступних поїздів:

  • №285/286 Дніпро — Львів (виїзд зі Львова затримується на 2 години);
  • №3/4 Дніпро — Ужгород (зворотний рейс №29 Ужгород — Київ затримується на 1 годину);
  • №85/86 Дніпро — Львів (рейс №128 зі Львова вирушить із затримкою на 3 години);
  • №119/120 Дніпро — Холм (зворотний рейс №24 Холм — Київ затримується на 7 годин);
  • №120/119 Холм — Дніпро (відправлення з Дніпра затримується на 2 години 33 хвилини).

Дія квитків

Пасажири, які мають квитки на поїзди зі зміненими маршрутами та графіками, можуть скористатися ними для посадки на будь-які інші рейси до кінця доби 8 серпня. Детальну інформацію щодо конкретних рейсів користувачі отримають через персоналізовані сповіщення у застосунку “Укрзалізниці”. Пасажирів просять прибувати на вокзали завчасно, слухати оголошення та дотримуватися вимог безпеки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки Бахмут витратив на відрядження посадовців у першому півріччі 2026 року

Валентина Твердохліб 15:20, 7 Серпня 2026
відрядження

З бюджету Бахмутської громади продовжують фінансувати службові відрядження посадовців. На ці потреби за пів року витратили понад 110 тисяч гривень. Розповідаємо, які структурні підрозділи міськради та скільки коштів витратили в першому півріччі 2026 року.

Детальніше в матеріалі Бахмут IN.UA.

Витрати на відрядження посадовців Бахмута у першому півріччі 2026 року

У першому півріччі 2026 року, за даними веб-порталу Open Budget, з бюджету Бахмутської громади витратили 110 103,84 гривень на службові відрядження.

Бахмутська МВА у другому кварталі 2026 року витратила на службові відрядження 35 831,16 гривень. За ці кошти організували шість відряджень, одне з яких закордонне. Минулого кварталу на ці потреби спрямували 22 730,09 гривень. Загалом за пів року МВА витратила на відрядження 58 561,25 гривень.

А ось так витрачали кошти структурні підрозділи Бахмутської міськради:

  • Управління освіти на одне відрядження спрямувало 1 894,78 гривень у другому кварталі, і 3 550 гривень — на одне відрядження у першому кварталі. Загальна сума — 5 444,78 гривень;
  • Управління соціального захисту населення на одне відрядження спрямувало 3 867,29 гривень у другому кварталі, у першому кварталі відряджень не було;
  • Управління з питань фізичної культури та спорту на сім відряджень спрямувало 36 565 гривень у другому кварталі, і 4 170 гривень — на одне відрядження у першому кварталі. Загальна сума — 40 735 гривень;
  • Управління муніципального розвитку на одне відрядження спрямувало 1 495,52 гривень у першому кварталі.

Найбільше коштів — 40 735 гривень — витратило Управління з питань фізичної культури та спорту, яке мало вісім службових відряджень. Найменшу суму витратило Управління муніципального розвитку, яке мало одне відрядження за 1 495,52 гривень.

Всі відрядження, організовані управліннями, були по Україні, закордонних поїздок не було.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Укрзалізниця” тимчасово змінює маршрути поїздів: перелік затримок

Через погіршення безпекової ситуації на Дніпропетровщині, Харківщині та на Запорізькому напрямку запроваджено тимчасові зміни у маршрутах низки поїздів. Для пасажирів організовані автобусні трансфери та пересадки […]

відрядження
Важливо

Скільки Бахмут витратив на відрядження посадовців у першому півріччі 2026 року

З бюджету Бахмутської громади продовжують фінансувати службові відрядження посадовців. На ці потреби за пів року витратили понад 110 тисяч гривень. Розповідаємо, які структурні підрозділи міськради […]

Водні курорти України: 8 локацій для відпочинку та оздоровлення, на які варто звернути увагу

Бальнеологічні курорти та водні локації України наразі пропонують можливості для поєднання відпочинку з оздоровчими процедурами, що стало ідеальною заміною морю. Основним фактором на таких курортах […]

14:00, 07.08.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Як колишній працівник Донецької прокуратури працює у “днр”: досьє на Андрія Співака

Андрій Співак — колишній український правоохоронець, який після 2014 року розпочав роботу в окупаційній адміністрації Донецької області. У 2022 році він отримав посаду прокурора у […]

Важливо

Бахмутський педколедж планує відновити офлайн-навчання: де саме та чи триває вступна кампанія

З початком повномасштабної війни Бахмутський педагогічний фаховий коледж переїхав на Дніпропетровщину. Навчальний заклад релокувався у місті Жовті Води. Зараз педколедж перебуває у процесі переїзду до […]