Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський міський Центр туризму, краєзнавства та екскурсій — єдиний заклад позашкільної освіти, підпорядкований Управлінню освіти, який сьогодні продовжує роботу. Наразі дітей набирають у гуртки за трьома напрямами. Навчання відбувається дистанційно, але в дітей є можливість відвідувати офлайн-заходи на освітніх локаціях та брати участь в обласних і всеукраїнських змаганнях.

Про роботу Центру і набір учнів редакції Бахмут IN.UA розповіла Тетяна Блінова — директорка Бахмутського міського Центру туризму, краєзнавства та екскурсій.

Як працює Бахмутський міський ЦТКЕ в евакуації

Бахмуський міський центр туризму, краєзнавства та екскурсій продовжує роботу в евакуації. На сьогодні позашкільний заклад працює за трьома напрямами:

• туристсько-краєзнавчий;
• туристсько-спортивний;
• військово-патріотичний.

Загалом на базі Центру працюють п’ять гуртків.

На заняттях з пішохідного туризму діти вчаться техніці руху та орієнтуванню на різній місцевості, роботі з туристичним спорядженням, пошуку безпечних маршрутів. Також діти опановують навички організації табору: вчаться обирати місця для ночівлі, готувати їжу в польових умовах. Окремо викладачі акцентують увагу на збереженні довкілля, навчаючи вихованців подорожувати без шкоди для природи.

У межах гуртка “Екологічне краєзнавство” діти знайомляться з природоохоронною справою та вивчають різноманітність тваринного і рослинного світу рідного краю.

У межах військово-патріотичного напрямку працює гурток “Джура”. На його заняттях вихованці знайомляться з визначними історичними подіями рідного краю, військово-прикладними видами спорту та народними мистецькими традиціями. Також у цьому гуртку викладають основи військової підготовки та домедичної допомоги.

Для дітей, які хочуть розвивати творчі здібності працює гурток “Казкова майстерня”. Під час творчих зустрічей діти можуть власноруч зробити традиційні обереги, писанки, ляльок-мотанок.

На гуртку “Географічне краєзнавство” вихованці дізнаватимуться про річки, озера та гори України, їх походження та особливості, історичні та архітектурні пам’ятки україни, особливості господарювання та життя людей у різних регіонах. Також дітей вчать орієнтуватися на місцевості і створювати власні туристичні маршрути.

Загалом Бахмутський ЦТКЕ набирає вісім груп у межах перелічених гуртків.

Як вступити до Бахмутського міського ЦТКЕ

Навчатися в Бахмутському міському Центрі туризму, краєзнавства та екскурсій можуть діти віком від 6 до 18 років. Оскільки навчання в закладі дистанційне, то більшість вихованців — це учні 5-11 класів.

Навчання в гуртках Центру безоплатне. Також від дітей не вимагають додаткової підготовки — всього навчать викладачі.

“Програма адаптована для дітей різного віку. Тому якщо є змішана група, діти не заважають одне одному, навчання цікаве для всіх. Для дітей, які щойно долучилися, є ознайомлення, а далі вже керівник підлаштовує свою програму так, щоб діти могли працювати разом — і ті, що вже мають якісь навички, і ті, в яких перший рік навчання”, — зазначила Тетяна Блінова.

Навчання в гуртках проходить онлайн. Але в дітей є можливість для зустрічей наживо. Це можуть бути заходи на освітніх локаціях в осередках підтримки, або участь в конкурсах. Вихованцям Центру дають можливість для розвитку своїх здібностей, тому керівники гуртків заохочують дітей до різних змагань. Діти, які мають значні здобутки, можуть отримати стипендію від Бахмутської міськради.

“Діти мають змогу творчо працювати, брати участь у змаганнях. Навіть якщо це і буде онлайн, вони спробують працювати в команді. І ці змагання це не лише Бахмутська громада, часто нас запрошують на обласний і всеукраїнський рівень. Є такі конкурси і змагання, на які запрошують офлайн. Але участь залежить від рішення батьків — відпускати чи ні, — та ситуації в країні. Наприклад, у минулому році були такі конкурси, де діти могли зустрітися і поспілкуватися. За свої здобутки наші вихованці отримують грамоти, нагороди, а найактивніші можуть отримати стипендію від міської ради”, — розповіла директорка Центру.

За словами керівниці закладу, навчання буде цінним для дітей, оскільки вони вивчають прикладні навички, які можуть знадобитися в повсякденному житті.

“По-перше, діти вивчають історію рідного краю, зберігаючи зв’язок із домом. По-друге, вчаться навичкам, які особливо необхідні в наші час, наприклад, домедичній допомозі. Дуже важливо, щоб діти знали, як себе вести і як допомогти іншому, якщо, не дай Боже, сталася надзвичайна ситуація. Або, наприклад, якщо буде можливість поїхати з батьками на природу, щоб відпочити, дитина знатиме як себе вести, як встановити намет, як розвести багаття, як берегти довкілля. Тобто, даємо знання, які будуть корисні у звичайному житті”, — зауважила Тетяна Блінова.

Для вступу в Бахмутський міський Центр туризму, краєзнавства та екскурсій заповнюйте електронну форму за покликанням. Або телефонуйте за номерами: +380 (50) 181 9805, +380 (50) 554 71 77.

Читайте також:

• Бахмутський осередок підтримки в Полтаві змінив формат роботи: як тепер звернутися
• Бахмутські школи розпочали новий навчальний рік: скільки дітей вступили та як проходитиме навчання
• Бахмутський педколедж планує відновити офлайн-навчання: де саме та чи триває вступна кампанія

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після рекомендацій президента Володимира Зеленського низка українських регіонів почала переглядати тривалість комендантської години. Такий крок зумовлений необхідністю адаптуватися до тривалих повітряних тривог, нових російських тактик обстрілів та актуальних потреб населення і бізнесу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Де запровадили нові графіки

У Києві та Київській області з 10 вересня нічні обмеження діють за новим розкладом — з 01:00 до 05:00. Це дозволило продовжити роботу столичного громадського транспорту та синхронізувати життя регіону.

Аналогічний часовий проміжок, з 01:00 до 05:00, встановлено на Полтавщині та Кіровоградщині. Водночас у Кіровоградській області скорочення комендантської години не вплинуло на графіки роботи торговельно-розважальних центрів, ресторанів і розважальних закладів, які працюють у звичному режимі. Найбільше обмеження пом’якшили у Чернівецькій області: з 11 вересня комендантська година там триває лише три години — з 01:00 до 04:00. Для працівників критичної інфраструктури регіону продовжує діяти система спеціальних перепусток.

Регіони зі збереженими або тимчасовими обмеженнями

Харківська область поки що залишила чинний режим без змін — з 00:00 до 05:00. Очільник обласної військової адміністрації повідомив про відсутність планів щодо скорочення, хоча міська влада Харкова виступає за зменшення тривалості обмежень заради підтримки бізнесу та транспорту.

На Сумщині графік з 00:00 до 04:00 запровадили ще раніше як тимчасовий захід на період з 1 липня до 15 вересня 2026 року. Рішення ухвалили для підтримки аграріїв під час сезонних робіт, проте у прифронтових зонах області тривалість обмежень може змінюватися відповідно до оперативної ситуації.

Оновлення системи оповіщення та інфраструктури

Окрім скорочення нічних обмежень, українська влада переглядає правила роботи інфраструктури під час повітряних тривог, зокрема функціонування метро та наземного транспорту. Також планується змінити систему сповіщення про загрози: замість єдиного сигналу тривоги хочуть запровадити два рівні небезпеки — “жовтий” і “червоний”, які чітко вказуватимуть на характер та рівень поточної загрози.

Читайте також:

Нові правила виплат: в Україні автоматично продовжили допомогу дітям ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!