“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Будиночки в селі”: як переселенцям отримати безкоштовне житло

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:15, 20 Квітня 2026
Будинок в селі / фото Суспільне Черкаси

Кабінет міністрів України завершує підготовку до запуску нового механізму забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості. Програма під назвою “Будиночки в селі” розширить інструменти підтримки громадян, які втратили власні домівки через війну.

Про це розповів Павло Фролов, народний депутат та Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

“Будиночки в селі”: безплатне житло для ВПО

За словами Павла Фролова, робота над збільшенням фінансування житлових потреб ВПО розпочалася ще минулого року, коли завдяки поправкам до державного бюджету вдалося залучити 1 мільярд гривень.

В цьому році це 1,5 мільярда гривень. Це субсидія на вирішення житлових проблем ВПО. Це облаштування місць тимчасового проживання, переобладнання нежитлових приміщень в житлові, облаштування всіх місць проживання переселенців. І дійсно півмільярда ми змогли вибити на так звані будиночки на селі“, — розповів народний депутат.

Виділення 500 мільйонів гривень спеціальної житлової субвенції з держбюджету саме на програму “Будиночки в селі” стало можливим завдяки ініціативі Тимчасової спеціальної комісії. Незабаром Кабінет міністрів має остаточно ухвалити відповідну постанову для запуску програми.

Як відбуватиметься пошук оселі

Головна новація програми полягає у тому, що держава купуватиме вже готові будинки у сільській місцевості, які наразі пустують та не використовуються власниками. При цьому пошук таких осель покладається безпосередньо на самих внутрішньо переміщених осіб.

Передбачено, що буде такий заявочний принцип. Тобто самі переселенці зможуть шукати будинки на селі. Тобто будинки, які перебувають у власності когось, в яких там не живуть люди. Поки в проєкті є гранична сума, це до 500 тисяч гривень вартість цього будинку“, — пояснив Голова Спеціальної комісії.

Алгоритм дій передбачає, що після того, як переселенці самостійно підберуть вільну оселю, вони мають звернутися до місцевої громади. Люди пропонують знайдений варіант місцевій владі та заявляють про свою готовність там проживати. Після цього за сприяння громади держава фінансує викуп цього об’єкта нерухомості.

Умови соціальної оренди та оплата послуг

Важливо зазначити, що придбані за державні кошти будинки не передаватимуться у приватну власність переселенців. Це житло перейде до комунальної власності місцевих громад.

Надалі ці будинки будуть передаватися ВПО на умовах соціальної оренди. Згідно з планом, першочергове право на отримання такого житла матимуть найбільш вразливі категорії переселенців.

Фінансові умови для ВПО передбачають абсолютно безкоштовну оренду наданого житла. Родинам доведеться сплачувати виключно за фактично спожиті комунальні послуги. Автори ініціативи переконані, що такий механізм стане реальним шансом для багатьох сімей знайти затишок у безпечних громадах та відновити гідне життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ЗСУ вразили російську радіолокаційну станцію на окупованій Донеччині

Семаковська Тетяна 14:15, 20 Квітня 2026
Удар по ворожій ЗРК / скриншот

В ніч на 20 квітня українські військовослужбовці завдали удару по позиціях протиповітряної оборони російських окупаційних військ. Головною ціллю стала ворожа радіолокаційна станція у Донецькій області, а також зенітний комплекс на Запоріжжі.

Про це повідомив Роберт Бровді, відомий за позивним “Мадяр”, український військовослужбовець та командир 414 Окремої бригади БпС ЗСУ “Птахи Мадяра”.

Удар по радіолокаційній станції на Донеччині

Сили оборони України вразили радіолокаційну станцію, яка входить до складу російського зенітно-ракетного комплексу “С-350 Витязь”. Під час бойових дій її використовують для виконання ключових завдань: виявлення повітряних цілей, їхнього постійного супроводу в повітрі, а також для точного наведення ракет на визначену ціль. Знищення установки відбулося в районі населеного пункту Новоолександрівка, що в Олександрівському районі Донецької області.

Окрім успішних дій на Донецькому напрямку, українські військові також завдали втрат ворогу в Запорізькій області. Сили оборони України атакували російську протиповітряної оборони — зенітний ракетний комплекс “ТОР-М2КМ”. Ця ворожа ціль була уражена в околицях тимчасово окупованого міста Мелітополь.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

“Будиночки в селі”: як переселенцям отримати безкоштовне житло

Кабінет міністрів України завершує підготовку до запуску нового механізму забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості. Програма під назвою “Будиночки в селі” розширить інструменти […]

15:15, 20.04.2026 Скопіч Дмитро

ЗСУ вразили російську радіолокаційну станцію на окупованій Донеччині

В ніч на 20 квітня українські військовослужбовці завдали удару по позиціях протиповітряної оборони російських окупаційних військ. Головною ціллю стала ворожа радіолокаційна станція у Донецькій області, […]

зарніца
Важливо

Штурмовики, сапери і зв’язківці: у “днр” дітей залучають до армійської підготовки під прикриттям ігрових змагань

У так званій “днр” проходять дитячі змагання “Зарніца”. Це всеросійська воєнно-патріотична гра, яка є частиною великої системи мілітаризації дітей. Дітей віком від 6 років долучають […]

У Полтаві видадуть гігієнічні набори для ВПО: хто може отримати допомогу

З 22 квітня у Полтаві стартувала видача спеціалізованих гігієнічних наборів для внутрішньо переміщених осіб, які переїхали до області у 2026 році та належать до вразливих […]

бахмут

Бахмут із висоти: росіяни оприлюднили нові кадри з міста

Російські пропагандистські канали опублікували нові кадри з Бахмута. На них зафіксовані руйнування у житлових кварталах. Коли саме зроблені ці кадри не повідомляється, однак оприлюднили їх у квітні […]