“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мільйон і вище: скільки за 2025 рік заробляли працівники Соледарської МВА та міськради

Валентина Твердохліб 13:00, 4 Березня 2026
Гроші / ілюстративне фото Pexels

У 2025 році у штаті Соледарської міської військової адміністрації працювали шестеро людей. А в апараті Соледарської міської ради та її виконавчих органах — 53 працівників. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці МВА та міськради у 2025 році.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Соледарська МВА: яку зарплату отримували у 2025 році

У відповідь на запит редакції Соледарська МВА повідомляє, що штатна чисельність працівників складала 13 штатних одиниць. Фактично у складі МВА працювали шестеро людей.

  • Сергій Гошко, начальник Соледарської МВА, який на сьогодні є ще й військовослужбовцем, за 2025 рік отримав 1 218 742,90 гривень.
  • Андрій Рябуха, перший заступник начальника Соледарської МВА, за 2025 рік отримав 1 526 513,42 гривень. 
  • Світлана Лощакова, заступниця начальника Соледарської МВА, за 2025 рік отримала 1 526 371,11 гривень. 
  • Оксана Бабіч, начальниця відділу бухгалтерського обліку та звітності, головна бухгалтерка Соледарської МВА, за 2025 рік отримала 950 303,31 гривень. 
  • Олександра Ляднова, начальниця юридичного відділу Соледарської МВА, за 2025 рік отримала 913 210,73 гривень. 
  • Юлія Фоміченко, головна спеціалістка Соледарської МВА, за 2025 рік отримала 595 039,27 гривень. 

Соледарська міська рада: яку зарплату отримували у 2025 році

У відповідь на запит Соледарська МВА повідомила, що штатна чисельність працівників Соледарської міськради у 2025 році складала 43 штатні одиниці, а штатна чисельність виконавчих органів міськради — 63 штатних одиниць. Фактично у міськраді працювали 53 людей: 29 — в апараті міськради, і 24 — у виконавчих органах.

  • Світлана Редченко, заступниця міського голови з гуманітарних питань та соціальної політики, за 2025 рік отримала 932 530,83 гривень. 
  • Гелена Гребеник, секретарка міськради, за 2025 рік отримала 176 360,46 гривень. 
  • Наталія Якушко, заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, за 2025 рік отримала 858 930,07 гривень. 
  • Ганна Галактіонова, керуюча справами виконкому, за 2025 рік отримала 174 901,63 гривень.
  • Юрій Мороз, староста Васюківського старостинського округу, за 2025 рік отримав 913 780,32 гривень. 
  • Тетяна Черноусова, начальниця загального відділу, за 2025 рік отримала 601 607,54 гривень.
  • Тетяна Щемельова, головна спеціалістка загального відділу, за 2025 рік отримала 430 359,58 гривень.
  • Антоніна Ляшенко, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу, за 2025 рік отримала 341 399,62 гривень.
  • Наталя Пулова, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу, за 2025 рік отримала 347 667,59 гривень. 
  • Наталя Ряпосова, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу, за 2025 рік отримала 355 102,94 гривень. 
  • Марина Сташкевич, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу, за 2025 рік отримала 343 818,18 гривень. 
  • Ганна Пилипенко, спеціалістка І категорії з кадрової роботи, за 2025 рік отримала 384 170,01 гривень.
  • Ольга Єрмакова, начальниця відділу бухгалтерського обліку та звітності, за 2025 рік отримала 603 110,23 гривень.
  • Світлана Стеценко, спеціалістка-бухгалтерка І категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності, за 2025 рік отримала 267 593,22 гривень. На цій посаді вона працювала 10 місяців. 
  • Олена Гульбасова, начальниця відділу економічного розвитку, торгівлі та інвестицій, за 2025 рік отримала 592 824,66 гривень.
  • Леся Хоружевська, провідна спеціалістка відділу економічного розвитку, торгівлі та інвестицій, за 2025 рік отримала 297 241,11 гривень. 
  • Марина Нікітіна, начальниця відділу з питань правового забезпечення діяльності виконавчих органів, за 2025 рік отримала 550 807,46 гривень. 
  • Людмила Толстих, спеціалістка І категорії відділу з питань правового забезпечення діяльності виконавчих органів, за 2025 рік отримала 312 142,98 гривень. 
  • Антон Ляднов, начальник відділу охорони здоров’я, за 2025 рік отримав 117 191,22 гривень. На цій посаді він працював 4 місяці. Також він отримав 614 733,43 гривень за 10 місяців роботи на посаді начальника Управління освіти. 
  • Данило Зелений, головний спеціаліст відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва, за 2025 рік отримав 331 641,48 гривень. 
  • Оксана Чуйко, начальниця відділу з управління комунальною власністю, за 2025 рік отримала 548 670,49 гривень.
  • Маргарита Кучерявенко, спеціалістка І категорії відділу з реєстрації місця проживання фізичних осіб, за 2025 рік отримала 378 334,99 гривень. 
  • Любов Кучеренко, адміністраторка відділу надання адміністративних послуг, за 2025 рік отримала 418 086,86 гривень. 
  • Олена Рубан, адміністраторка відділу надання адміністративних послуг, за 2025 рік отримала 97 667,66 гривень. На цій посаді вона працювала 4 місяці. 
  • Олена Полякова, начальниця відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи, за 2025 рік отримала 497 105,15 гривень. 
  • Олексій Іванов, начальник відділу з питань інформаційного та комп’ютерного забезпечення, за 2025 рік отримав 532 922,78 гривень.
  • Людмила Борисенко, спеціалістка І категорії з питань внутрішньої політики відділу з питань інформаційного та комп’ютерного забезпечення, за 2025 рік отримала 260 257,17 гривень. 
  • Людмила Борщ, начальниця служби у справах дітей, за 2025 рік отримала 592 900,24 гривень.
  • Андрій Замазій, головний спеціаліст архівної справи, за 2025 рік отримав 369 622,29 гривень. На цій посаді він працював 10 місяців. 
  • Тетяна Теплюк, начальниця відділу культури, за 2025 рік отримала 526 781,03 гривень. 
  • Ірина Важинська, спеціалістка-бухгалтерка І категорії, за 2025 рік отримала 383 197,65 гривень.
  • Сергій Гончаров, начальник Управління житлово-комунального господарства, за 2025 рік отримав 616 767,49 гривень. 
  • Олександр Первенко, головний спеціаліст КЗ “Школа мистецтв Соледарської міської ради”, за 2025 рік отримав 297 521,86 гривень. 
  • Ольга Скидан, спеціалістка-бухгалтерка I категорії КЗ “Школа мистецтв Соледарської міської ради”, за 2025 рік отримала 179 946,21 гривень. На цій посаді вона працювала З місяці. 
  • Юлія Павленко, бухгалтерка І категорії КЗ «Школа мистецтв Соледарської міської ради”, за 2025 рік отримала 270 987,44 гривень. На цій посаді вона працювала 8 місяців. 
  • Алла Вишедська, начальниця фінансового управління, за 2025 рік отримала 713 407,55 гривень. 
  • Катерина Огуєва, начальниця відділу обліку і звітності, головна бухгалтерка фінансового управління, за 2025 рік отримала 600 247,47 гривень. 
  • Світлана Савенко, спеціалістка І категорії відділу обліку і звітності фінансового управління, за 2025 рік отримала 400 337,05 гривень. 
  • Наталя Гузенко, заступниця начальника Управління освіти, за 2025 рік отримала 463 334,01 гривень. 
  • Любов Поливода, головна спеціалістка Управління освіти, за 2025 рік отримала 379 204,16 гривень. 
  • Катерина Шокола, головна спеціалістка Управління освіти, за 2025 рік отримала 404 731,24 гривень. 
  • Марина Самойленко, спеціалістка І категорії Управління освіти, за 2025 рік отримала 434 845,09 гривень. 
  • Любов Нех, головна бухгалтерка Управління освіти, за 2025 рік отримала 361 831,20 гривень. 
  • Ольга Костюк, бухгалтерка-рахівниця Управління освіти, за 2025 рік отримала 337 702,36 гривень. 
  • Ганна Кононенко, бухгалтерка-матеріалістка Управління освіти, за 2025 рік отримала 267 340,18 гривень. 
  • Наталя Пилипенко, бухгалтерка Управління освіти, за 2025 рік отримала 140 595,67 гривень. 
  • Анастасія Катасонова, начальниця Управління соціального захисту, за 2025 рік отримала 673 949,98 гривень. 
  • Тетяна Мухіна, начальниця відділу з прийому та обробки документів Управління соціального захисту, за 2025 рік отримала 579 581,30 гривень. 
  • Наталя Курінна, спеціалістка Управління соціального захисту, за 2025 рік отримала 363 896,71 гривень. 
  • Ганна Буджина, спеціалістка-бухгалтерка І категорії Управління соціального захисту, за 2025 рік отримала 457 669,81 гривень. 
  • Людміла Невідомська, спеціалістка-бухгалтерка I категорії Управління соціального захисту, за 2025 рік отримала 387 283,21 гривень. 
  • Наталія Профатілова, головна спеціалістка Управління соціального захисту, за 2025 рік отримала 387 761,32 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Запоріжжі стартував попередній збір заявок для родин з дітьми: як подати анкету ВПО

Семаковська Тетяна 12:06, 4 Березня 2026
хаб
Гуманітарна допомога / ілюстративне фото Pexels

У Запоріжжі та Запорізькому районі стартував попередній збір заявок для родин з неповнолітніми дітьми, які потребують підтримки. Громадська організація “Українське жіноцтво” запрошує до реєстрації внутрішньо переміщені сім’ї та місцевих мешканців, які постраждали від війни.

Як подати заявку — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Запоріжжя, допомога ВПО та місцевим

Громадська організація “Українське жіноцтво” оголосила попередній збір заявок від родин, які мешкають у місті Запоріжжі та Запорізькому районі.

Для участі необхідно заповнити онлайн-форму (один раз на родину) та очікувати подальшого запрошення від соціальних працівників організації. Анкета є попереднім збором інформації про потреби сімей для формування нових соціальних проєктів.

Організатори наголошують: дані потрібно заповнювати уважно та коректно, оскільки саме вони є передумовою для подальшої потенційної участі в програмах підтримки.

Для кого передбачена програма

Подати заявку можуть:

  • сім’ї з дітьми до 18 років, які постраждали від війни;
  • діти, які втратили батьків або піклувальників через війну;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та/або особливими освітніми потребами;
  • родини з дітьми, які мають хронічні або важкі захворювання;
  • одинокі матері або батьки, вдови та вдівці;
  • сім’ї, де принаймні один з батьків має інвалідність;
  • вагітні жінки.

Водночас організація просить не заповнювати форму родинам, які постійно або тимчасово проживають в інших областях України чи за кордоном. Наразі це саме попередній збір заявок та потреб, після якого соціальні працівники зв’яжуться з потенційними учасниками для подальших кроків.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мільйон і вище: скільки за 2025 рік заробляли працівники Соледарської МВА та міськради

У 2025 році у штаті Соледарської міської військової адміністрації працювали шестеро людей. А в апараті Соледарської міської ради та її виконавчих органах — 53 працівників. Редакція […]

хаб

У Запоріжжі стартував попередній збір заявок для родин з дітьми: як подати анкету ВПО

У Запоріжжі та Запорізькому районі стартував попередній збір заявок для родин з неповнолітніми дітьми, які потребують підтримки. Громадська організація “Українське жіноцтво” запрошує до реєстрації внутрішньо […]

бахмуті

У “днр” оголосили про плани відновлення заводу шампанських вин і соляних шахт у Бахмуті

Наприкінці лютого 2026 року так званий уряд “днр” зробив заяву про розробку генплану відбудови окупованого Бахмута. Ці роботи планують завершити у 2026 році. Представники російської […]

покровський напрямок

Росіяни намагаються оточити українські підрозділи на Покровському напрямку — командування “Схід”

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 25 штурмів. Мета окупантів — оточити українські підрозділи, які […]

Партизани “АТЕШ” паралізували залізничну логістику окупантів у Луганську: наслідки диверсії

Представники військово-партизанського руху “АТЕШ” провели диверсійну операцію на об’єктах залізничної інфраструктури в тимчасово окупованому Луганську. Головною метою стало порушення забезпечення російських військ, які ведуть бойові […]