“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Втрати армії рф зростають через командирів, які розпродають пальне в тилу — АТЕШ

Семаковська Тетяна 10:30, 26 Серпня 2026
Втрати росіян / фото ілюстративне

На Краматорському напрямку фіксується збільшення втрат серед особового складу російської армії. Причиною ситуації став гострий дефіцит паливно-мастильних матеріалів, що виник через систематичний продаж армійського пального російським командуванням у тилових містах.

Про це повідомили представники руху опору “АТЕШ”.

Зростання втрат зс рф на Краматорському напрямку

За інформацією агентів руху “АТЕШ” зі складу 70-ї мотострілецької дивізії угруповання військ “днєпр”, командири налагодили регулярний збут державного пального місцевому населенню. Реалізацію паливно-мастильних матеріалів зафіксовано глибоко в тилу, зокрема на території Донецька, Луганська та Ростова-на-Дону. Вартість пального встановлена на рівні від 300 рублів за один літр і вище. Навіть за такою ціною ця пропозиція має великий попит серед цивільних.

Унаслідок розпродажу запасів підрозділ на передовій стикається з критичною нестачею пального. Військовослужбовці не мають ресурсів для заправки автомобілів, мотоциклів та броньованої техніки. Через це особовий склад змушений вирушати на штурмові дії виключно пішки.

Під час атак російська піхота повністю позбавлена прикриття бронетехнікою. Водночас відсутність заправленого транспорту робить абсолютно неможливим проведення автомобільної евакуації поранених з поля бою. Сукупність цих факторів призвела до значного збільшення кількості втрат у підрозділі протягом останнього часу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Покровському напрямку фіксують нове зростання активності противника

Валентина Твердохліб 09:45, 26 Серпня 2026
штурми на покровському напрямку
Ситуація в районі Покровська / скриншот мапи DeepState

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 74 наступальні дії противника, що на 9 більше ніж вчора. Кількість атак збільшилася на всіх напрямках, окрім Слов’янського і Лиманського.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 25 серпня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 36 штурмів противника. Окупанти атакували в районах Білицького, Сергіївки, Молодецького, в напрямках Світлого, Нового Донбасу, Ганнівки, Шевченка, Мирного, Василівки, Удачного, Біляківки, Муравки, Новопавлівки, Грузького та Чернігівки.

На Костянтинівському напрямку противник атакував 24 рази, намагаючись просунутися в районах Костянтинівки, Іллінівки, Довгої Балки, Русин Яру та Іванопілля.

На Лиманському напрямку минулої доби російська армія провела сім атак. Окупанти штурмували в районі Лимана, в бік Шийківки та Новоселівки.

На Слов’янському напрямку росіяни намагалися просунутись у районах Діброви та Кривої Луки, а також у напрямку Рай-Олександрівки. Загалом минулої доби тут відбулося чотири боєзіткнення.

На Краматорському напрямку противник провів три наступальні дії в бік Юрківки.

Втрати рф за 25 серпня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 25 серпня російська армія втратила:

  • близько 1 450 військових;
  • 7 танків;
  • 10 бойових броньованих машин;
  • 74 артилерійські системи;
  • 4 РСЗВ;
  • 1 засіб ППО;
  • 9 наземних робототехнічних комплексів;
  • 1 723 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
  • 533 одиниці автомобільної техніки;
  • 10 одиниць спецтехніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Втрати армії рф зростають через командирів, які розпродають пальне в тилу — АТЕШ

На Краматорському напрямку фіксується збільшення втрат серед особового складу російської армії. Причиною ситуації став гострий дефіцит паливно-мастильних матеріалів, що виник через систематичний продаж армійського пального […]

штурми

На Покровському напрямку фіксують нове зростання активності противника

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби […]

Допомога бахмутським ветеранам на іпотеку: хто увійшов до комісії, яка ухвалює рішення про виплати

У червні 2026 року Бахмутська МВА затвердила надання нового виду матеріальної допомоги ветеранам війни та членам сімей загиблих захисників і захисниць. Вони можуть отримати до […]

Уряд спрямовує 5,14 млрд грн на компенсації за знищене житло: хто отримає гроші

Кабінет Міністрів України виділяє понад п’ять мільярдів гривень на фінансування житлових сертифікатів. Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО. Уряд […]

заступники
Важливо

Від мільйона та вище: cкільки заробили заступники голови Донецької ОДА за сім місяців 2026 року

Станом на серпень 2026 року в штаті керівництва Донецької ОДА налічуються четверо заступників голови ОДА. Найбільшу суму за сім місяців 2026 року заробив Юрій Винокуров […]