“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни викрали унікальні реліквії з Бахмутського краєзнавчого музею

Семаковська Тетяна 11:00, 29 Квітня 2026
Артефакти, викрадені з Бахмута / скриншот з репортажу

Російські військові та волонтери розібрали завали зруйнованого ними ж фондосховища Бахмутського краєзнавчого музею з метою вивезення вцілілих історичних артефактів.

Про це повідомили російські пропагандисти у своєму репортажі.

Викрадення ареологічних реліквій з Бахмута

До очатку активних бойових дій у фондах музею зберігалося 30 тисяч унікальних експонатів. Ця колекція охоплювала величезний історичний проміжок — від кам’яного віку та доби бронзи до часів освоєння Донбасу. Сама будівля фондосховища зазнала сильних руйнувань під час боїв за місто.

Вже після окупації росіяни розпочали імпровізовані розкопки у пилу та щебені.

Ми зараз перебуваємо у фондосховищі Артемівського міського краєзнавчого музею. Він сильно постраждав під час бойових дій. І тут зараз знаходяться унікальні експонати“, — коментують свої дії росіяни.

Фондосховище / скриншот з репортажу

Усі знайдені артефакти загарбники “пакують” та “планують” вивезти на тимчасово окуповану територію. Кінцевим пунктом призначення для вкрадених реліквій визначено Донецький краєзнавчий музей.

Дістаємо фактично все, що ми можемо дістати. Все, що ще більш-менш збереглося. І будемо вивозити, передавати все в Донецький краєзнавчий музей. Для того, щоб там змогли ідентифікувати все це. Відновити по можливості“, — зазначає один з учасників викрадення археологічних артефактів з Бахмута.

Серед викрадених з-під завалів речей опинилися різні історичні знахідки. За словами одного з учасників викрадення, їм вдалося дістати рубило кам’яного віку, якому приблизно 5 або 6 тисяч років.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни просунулися поблизу Покровська та Мирнограда: дані DeepState

Семаковська Тетяна 10:00, 29 Квітня 2026
Просування росіян / скриншот з DeepState

Російські війська мають територіальні здобутки на Донеччині поблизу Покровська, водночас українські захисники продовжують стримувати десятки штурмів противника на різних ділянках фронту.

Детальніше про те, що відбувається на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Просування росіян біля Покровська та Мирнограда

Згідно з інформацією аналітичного проєкту DeepState, російські підрозділи просунулися поблизу міст Покровськ та Мирноград. Водночас саме на Покровському напрямку фіксується найбільша інтенсивність бойових дій. За даними Генерального штабу ЗСУ, українські захисники зупинили 48 штурмових дій агресора. Спроби прориву відбувалися в районах населених пунктів Новопавлівка, Софіївка, Вільне, Новоолександрівка, Родинське, безпосередньо біля Покровська, а також поблизу Гришиного, Удачного, Муравки та Новопідгородного.

Бої на Костянтинівському напрямку

Стабільно висока активність окупантів зберігається на Костянтинівському напрямку. Протягом звітного періоду росіяни здійснили 21 атаку на позиції Сил оборони. Штурмові дії противника були зосереджені поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Олександро-Шультине, Іванопілля та Плещіївка.

Ситуація на Лиманському та Слов’янському напрямках

На Лиманському напрямку українські воїни успішно відбили шість спроб загарбників просунутися вперед. Бойові зіткнення відбувалися поблизу населених пунктів Дробишеве та Діброва.

Схожа ситуація спостерігається і на Слов’янському напрямку. Протягом вчорашньої доби українська армія зупинили шість спроб окупантів просунутися вперед. Атаки противника фіксувалися у районі Ямполя та в бік населеного пункту Рай-Олександрівка.

Краматорський напрямок

За минулу добу ситуація на Краматорському напрямку залишалася відносно спокійною. Згідно з повідомленням Генерального штабу ЗСУ, російські окупанти активних наступальних дій на цих ділянках фронту не проводили.

Втрати

За минулу добу росіяни втратили:

  • особового складу —1 180 осіб;
  • танків — 2 одиниці;
  • бойових броньованих машин — 3 одиниці;
  • артилерійських систем — 54 одиниці;
  • засоби ППО — 2 одиниці;
  • БПЛА оперативно–тактичного рівня — 1 775 одиниці;
  • автомобільна техніка та автоцистерни — 245 одиниці;
  • спеціальна техніка — 5 одиниці.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Росіяни викрали унікальні реліквії з Бахмутського краєзнавчого музею

Російські військові та волонтери розібрали завали зруйнованого ними ж фондосховища Бахмутського краєзнавчого музею з метою вивезення вцілілих історичних артефактів. Про це повідомили російські пропагандисти у […]

Росіяни просунулися поблизу Покровська та Мирнограда: дані DeepState

Російські війська мають територіальні здобутки на Донеччині поблизу Покровська, водночас українські захисники продовжують стримувати десятки штурмів противника на різних ділянках фронту. Детальніше про те, що […]

Водійка хлібовоза шпигувала для фсб на Донеччині: суд призначив 15 років ув’язнення

На Донеччині суд виніс вирок жінці, яка допомагала російським військам визначати цілі для ударів по позиціях Сил оборони України. За державну зраду в умовах повномасштабного […]

Важливо

“Серце розривається, коли хтось кличе на допомогу”: історія волонтера з Донеччини Богдана Зуякова

До початку повномасштабного вторгнення Богдан Зуяков професійно займався армреслінгом, брав участь у змаганнях та здобував нагороди. Проте реалії війни змусили змінити спортивний зал на небезпечні […]

Українські Су-27 завдали удару по росіянах у Родинському: відео

Українські бойові літаки Су-27 здійснили атаку по місцю зосередження російської піхоти в населеному пункті Родинське, що на Донеччині. Для ураження живої сили противника пілоти Повітряних […]