“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ветерани можуть отримати до 1 мільйона гривень на бізнес: хто має право на гранти

Валентина Твердохліб 10:35, 27 Серпня 2026
ветеранам
Ветерани можуть отримати грант на власну справу / фото “ЯМаріуполь”

Українські військові та члени їхніх родин можуть отримати гранти на власну справу. У межах державної програми доступні три гранти на різну суму, найбільшу — до 1 мільйона гривень — можна отримати за умови створення чотирьох робочих місць.

Як ветерани можуть отримати грант на власну справу, розповіли в центрі “ЯМаріуполь”.

Які гранти на власну справу доступні ветеранам

Ветерани, ветеранки та члени їхніх родин можуть отримати грант до 1 мільйона гривень на започаткування або розвиток бізнесу за державною програмою “Власна справа”. У межах програми доступні три гранти на різну суму:

  • до 250 тисяч гривень за умови створення одного робочого місця;
  • до 500 тисяч гривень за умови створення двох робочих місць;
  • до 1 мільйона гривень для ФОП, зареєстрованих щонайменше рік, за умови створення чотирьох робочих місць. У цьому випадку грант покриває до 70% вартості проєкту.

Які умови отримання гранту на власну справу для ветеранів у 2026 році

Заявку на грант можуть подати:

  • ветерани та ветеранки;
  • учасники та учасниці бойових дій;
  • люди з інвалідністю внаслідок війни;
  • члени сімей ветеранів;
  • члени сімей загиблих або зниклих безвісти захисників і захисниць України.

Грантові кошти можна спрямувати на обладнання та матеріали, оренду приміщення, маркетинг і рекламу, програмне забезпечення, транспортні засоби для комерційного використання.

Допомогу з подачею заявки надають фахівці центру “ЯМаріуполь”. Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, реєструйтеся за покликанням. Спеціаліст допоможе обрати грантову програму, пояснить умови участі та допоможе в підготовці бізнес-плану і подання заявки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що відбувається на лінії фронту Донеччини: ситуація за напрямками

Валентина Твердохліб 09:40, 27 Серпня 2026
фронт донеччини
Лінія фронту на Донеччині / скриншот мапи DeepState

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 75 наступальних дій противника, що на 1 більше ніж вчора. Активність противника зберігається на сталому рівні.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 26 серпня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 31 штурм противника. Окупанти атакували в бік Білицького, Василівки, Сергіївки, Світлого, Нового Донбасу, Мирного, Філії, Новопавлівки та в районах Удачного, Новоолександрівки й Молодецького.

На Костянтинівському напрямку противник атакував 28 разів, намагаючись просунутися в районах Костянтинівки, Іллінівки, Новоселівки, Русин Яру, Нового Шахового та в бік Миколайпілля.

На Лиманському напрямку минулої доби російська армія провела сім атак. Окупанти намагалися вклинитись в українську оборону в районі Лимана та в напрямку Греківки й Новоселівки.

На Слов’янському напрямку росіяни намагалися просунутись у районах Озерного, Закітного, Кривої Луки та в бік Миколаївки. Загалом минулої доби тут відбулося шість боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів три наступальні дії в районах Федорівки Другої та Никифорівки.

Втрати рф за 26 серпня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 26 серпня російська армія втратила:

  • близько 1 400 військових;
  • 4 танки;
  • 7 бойових броньованих машин;
  • 53 артилерійські системи;
  • 3 РСЗВ;
  • 2 засоби ППО;
  • 17 наземних робототехнічних комплексів;
  • 1 762 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
  • 494 одиниці автомобільної техніки;
  • 10 одиниць спецтехніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ветеранам

Ветерани можуть отримати до 1 мільйона гривень на бізнес: хто має право на гранти

Українські військові та члени їхніх родин можуть отримати гранти на власну справу. У межах державної програми доступні три гранти на різну суму, найбільшу — до […]

донеччини

Що відбувається на лінії фронту Донеччини: ситуація за напрямками

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби […]

штурми

На Донеччині посилили позиції українських військ — Зеленський

Президент України Володимир Зеленський заявив про посилення позицій на Донеччині двома оновленими угрупованнями. Керувати ними будуть досвідчені командири, Герої України Денис Прокопенко та Андрій Білецький. […]

наступ

Росіяни просочуються в Костянтинівку та готують наступ на Слов’янськ і Краматорськ: яка ситуація на ключових напрямках Донеччини

У Донецькій області тривають бойові дії. На сьогодні ключовими напрямками фронту є Костянтинівський і Слов’янський, де противник намагається розвивати наступ і де фіксують найбільшу кількість […]

компенсації
Важливо

Банк розвитку Ради Європи виділив Україні понад 250 мільйонів євро на компенсації у 2026 році: куди пішли кошти

В Україні реалізуються державні програми, у межах яких українці можуть отримати житлові сертифікати за пошкоджене та знищене житло. За них у подальшому можна придбати нове […]