“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як оскаржити рішення експертної команди лікарів: покрокова інструкція від МОЗ

Семаковська Тетяна 18:00, 29 Січня 2026
Лікарі / фото ілюстративне, iStock

З 2025 року система медико-соціальної експертизи в Україні зазнала фундаментальних змін. Замість звичних МСЕК запроваджено оцінювання повсякденного функціонування особи, яке здійснюють команди лікарів-практиків на базі багатопрофільних лікарень.

Редакція Бахмут IN.UA роз’яснює, куди звертатися, у які терміни та як правильно оформити скаргу у 2026 році.

Куди звертатися для оскарження рішення

За даними МОЗ, якщо пацієнт вважає висновок експертної команди необґрунтованим, він має право на апеляцію. Оскарження здійснюється через спеціалізовану установу — Центр оцінювання функціонального стану особи.

Законодавство передбачає два способи подання скарги, що робить процедуру доступною для різних категорій громадян:

  • електронна форма — для цього необхідно звернутися до свого лікуючого лікаря, який спочатку направляв вас на оцінювання. Лікар зобов’язаний оформити електронну скаргу та надіслати її до Центру оцінювання через профільну електронну систему;
  • паперова форма — пацієнт або його офіційний представник можуть надіслати скаргу звичайним поштовим відправленням безпосередньо на адресу Центру оцінювання.

Розгляд таких звернень здійснюють експертні команди Центру протягом терміну, що не перевищує 30 календарних днів із моменту отримання документів.

Що обов’язково має містити скарга

Щоб звернення було прийняте до розгляду, воно повинно відповідати встановленим вимогам. У тексті скарги необхідно чітко зазначити наступні дані:

  • повне прізвище, ім’я та по батькові (ПІБ) скаржника;
  • актуальну адресу проживання або фактичного перебування;
  • контактні дані для зв’язку (номер телефону та адреса електронної пошти);
  • чіткі вимоги та їхнє детальне обґрунтування (чому ви вважаєте рішення експертної команди невірним);
  • дату складання документа.

Терміни подання та можливість поновлення строків

Стандартний термін для подання скарги становить 40 календарних днів із моменту оголошення рішення експертної команди.

Якщо цей строк було пропущено, пацієнт має право подати клопотання про його поновлення. Це можливо лише за наявності поважних причин, підтверджених документально, а саме:

  • перебування у відрядженні;
  • період тимчасової непрацездатності (хвороба);
  • проходження військової служби.

Центр оцінювання розглядає клопотання про поновлення строку протягом п’яти робочих днів. Про рішення заявника повідомляють поштою або через електронну кабінет. У разі позитивного рішення, пацієнт має 10 робочих днів, щоб офіційно подати скаргу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

4 працівників міськради Бахмута будуть працювати за місцем її фактичного перебування — у Дніпрі

Семаковська Тетяна 17:10, 29 Січня 2026
Міська рада Бахмуту / фото Бахмутська міська рада

Бахмутська міськрада працює фізично у Дніпрі. Саме тут працюватимуть очно ще 4 її співробітники.

Це стало відомо з розпорядження міського голови від 28 січня 2026 року.

Де працює Бахмутська міська рада

28 січня 2026 року на сайті Бахмутської міської ради з’явилося розпорядження міського голови щодо визначення робочого місця деяких працівників. Зокрема, мова йде про:

  • Юлію Літвінову, керуючу справами виконавчого комітету Бахмутської міської ради;
  • Ганну Любченко, начальницю загального відділу Бахмутської міської ради;
  • Ганну Царук, головну спеціалістку відділу торгівлі, громадського харчування, побутових та платних послуг Бахмутської міської ради;
  • Романа Баришенського, водія Бахмутської міської ради.

Воно встановлює, що вказані люди тимчасово працюватимуть за місцем фактичного знаходження міської ради: місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17.

Зазначимо, що раніше не повідомлялося що міськрада працює фізично у Дніпрі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як оскаржити рішення експертної команди лікарів: покрокова інструкція від МОЗ

З 2025 року система медико-соціальної експертизи в Україні зазнала фундаментальних змін. Замість звичних МСЕК запроваджено оцінювання повсякденного функціонування особи, яке здійснюють команди лікарів-практиків на базі […]

4 працівників міськради Бахмута будуть працювати за місцем її фактичного перебування — у Дніпрі

Бахмутська міськрада працює фізично у Дніпрі. Саме тут працюватимуть очно ще 4 її співробітники. Це стало відомо з розпорядження міського голови від 28 січня 2026 […]

В Україну повернули тисячу тіл: що відомо про обмін 29 січня

До України повернули 1 000 тіла, які, за твердженням росіян, можуть належать українським військовослужбовцям. Про це повідомили представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. […]

Які пільги мають дружини учасників бойових дій в Україні 2026

В Україні статус учасника бойових дій (УБД) передбачає не лише персональні преференції для військовослужбовця, а й розширений пакет соціальних гарантій для членів його родини. У […]

Важливо

Олексію Кулебі направили лист щодо надання Бахмуту звання “Місто-герой України”

Донецька обласна державна адміністрація звернулася до Олексія Кулеби, віце-прем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій з пропозицією ініціювати перед Кабінетом Міністрів України […]