“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Харкові бахмутянам безоплатно видаватимуть корм для домашніх тварин

Валентина Твердохліб 18:00, 26 Травня 2026
корм
Корм для тварин / фото UAnimals

У Харкові анонсували збір заявок на отримання кормів для домашніх улюбленців. Отримати допомогу можуть ВПО з Бахмутської громади, які мають тварин. Подати заявку на отримання допомоги можна 27 травня.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Харків”.

Корми для тварин у Харкові

Осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Харків” розпочав збір даних ВПО з Бахмутської громади, які мають домашніх тварин. Їм пропонують допомогу кормами.

Подати заявку на отримання кормів можна у середу, 27 травня. Реєстрацію проводитимуть телефоном. Для отримання допомоги потрібно телефонувати за номером: +380 (66) 521 07 17. Дзвінки прийматимуть з 10:00 до 15:00.

Дату та час видачі допомоги повідомлять окремо.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Індексація виплат для ВПО: уряд закликають переглянути розмір грошової допомоги

Семаковська Тетяна 17:00, 26 Травня 2026
Гроші для ВПО / фото НБУ

В Україні ініціюють підвищення розміру фінансової підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Відповідне звернення з вимогою проіндексувати допомогу на проживання направили до прем’єр-міністра України.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Індексація виплат ВПО

За словами Павла Фролова, сума виплат для переселенців залишається незмінною з 2022 року. Дорослі отримують 2000 гривень, а діти та особи з інвалідністю — 3 000 гривень. За цей період витрати на проживання фактично подвоїлися, а коефіцієнт інфляції сягнув позначки 1,7, а тому чинні суми не дозволяють покрити базові потреби людей, які втратили власні домівки через війну та окупацію.

За дві тисячі яка може бути мова про якусь оренду житла?“, — зазначає ініціатор звернення Павло Фролов.

Крім того, за словами голови Спеціальної комісії з питань захисту ВПО, наразі в Україні фіксується тенденція до зменшення державної підтримки переселенців. Офіційно в Україні зареєстровано майже п’ять мільйонів внутрішньо переміщених осіб, проте фінансову допомогу отримують близько 900 тисяч родин — менш ніж кожен п’ятий переселенець. Крім того, самі видатки державного бюджету за цією статтею теж щороку зменшуються:

  • у 2023 році на виплати виділили 74 мільярди гривень;
  • у 2024 році сума склала 57 мільярдів гривень;
  • у 2025 році показник знизився до 49 мільярдів гривень;
  • на 2026 рік у бюджеті передбачено 39 мільярдів гривень.

Уряд обґрунтовує скорочення видатків економією невикористаних коштів. Згодом ці гроші спрямовують на інші урядові проєкти, зокрема на програму “єОселя” та різноманітні кешбеки. Ініціатори звернення вимагають припинити практику зменшення фінансування, проіндексувати виплати та спрямовувати всі закладені гроші виключно на потреби переселенців. За їхніми підрахунками, якби обсяг фінансування зберігся на рівні 2023 року, допомогу змогли б отримувати 1,8 мільйона людей.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

корм

У Харкові бахмутянам безоплатно видаватимуть корм для домашніх тварин

У Харкові анонсували збір заявок на отримання кормів для домашніх улюбленців. Отримати допомогу можуть ВПО з Бахмутської громади, які мають тварин. Подати заявку на отримання […]

Індексація виплат для ВПО: уряд закликають переглянути розмір грошової допомоги

В Україні ініціюють підвищення розміру фінансової підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Відповідне звернення з вимогою проіндексувати допомогу на проживання направили до прем’єр-міністра України. Про це […]

Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти: хто має право та як його оформити

Діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб мають законне право на безкоштовне харчування у державних та комунальних закладах освіти. Ця норма поширюється на дитячі садки, школи […]

15:00, 26.05.2026 Скопіч Дмитро
500 гривень на столі

У Покровській громаді запустили програму допомоги: хто може отримати 500 грн щомісяця

У Покровській громаді працює місцева програма підтримки мешканців “Назустріч покровчанам”. У межах програми окремі категорії жителів громади зможуть отримувати щомісячну матеріальну допомогу у розмірі 500 […]

ремонт

ВПО у Вінницькій області можуть подати заявку на ремонт житла

Благодійний фонд “Право на захист” розпочав збір заявок на програму покращення житлових умов для ВПО. Участь у програмі можуть взяти ВПО, які мешкають на Вінниччині. […]