Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перемоги на всеукраїнському рівні принесли бахмутським пауерліфтерам і їхнім тренерам не лише медалі, а й грошові відзнаки — загалом із міського бюджету спрямували 125 тисяч гривень. Хто саме отримав виплати та за які результати на чемпіонатах України в Коломиї та Чернівцях — розповідаємо далі.

Грошові нагороди для спортсменів

Для виплати одноразових грошових винагород спортсменам та тренерам Бахмутської міської територіальної громади передбачені наступні суми:

• Для спортсменів: загальна сума виплат становить 62 500 гривень. У списку зазначено 9 спортсменів, які отримали нагороди за результатами змагань з пауерліфтингу.
• Для тренерів: загальна сума виплат також становить 62 500 гривень. Винагороди передбачені для 5 тренерів (особисто або у складі команд), які готували спортсменів до змагань

Таким чином, загальна сума, передбачена розпорядженням для обох категорій (спортсменів та тренерів), становить 125 тисяч гривень. Винагороди призначені за досягнення на чемпіонатах України з пауерліфтингу, що проходили у січні та березні 2026 року у Коломиї та Чернівцях.

Які спортсмени отримали найбільші суми винагород?

Найбільші суми одноразових грошових винагород серед спортсменів Бахмутської громади отримали:

1. Руслан Момот — 12 100 гривень. Він виборов чотири перших місця на чемпіонаті України серед юніорів (присідання, жим лежачи, тяга та сума триборства до 59 кг) та одне третє місце на чемпіонаті України з жиму лежачи.
2. Володимир Пугач — 12 100 гривень. Спортсмен також здобув чотири перші місця на чемпіонаті України серед юніорів у категорії до 93 кг та третє місце на чемпіонаті України з жиму лежачи.
3. Анна Петренко — 10 700 гривень. Вона посіла чотири третіх місця на чемпіонаті України серед юніорок (понад 84 кг) та друге місце на чемпіонаті України з жиму лежачи.
4. Валерія Самсонова — 10 тисяч гривень. Спортсменка здобула два перших місця (жим лежачи та сума триборства) та два других місця (присідання та тяга) на чемпіонаті України серед жінок у категорії до 84 кг.

Інші спортсмени отримали виплати в розмірі від 2 200 гривень до 6 700 гривень залежно від кількості здобутих призових місць.

Хто із тренерів отримав найбільшу винагороду?

Найбільшу суму одноразової грошової винагороди серед тренерів отримав Сергій Любченко.

Загальна сума його виплат становить 18 800 гривень. Ця винагорода була призначена за підготовку низки успішних спортсменів на чемпіонатах України з пауерліфтингу:

• Момота Руслана (чотири 1-х місця та одне 3-тє місце);
• Пугача Володимира (чотири 1-х місця та одне 3-тє місце);
• Трунова Івана (одне 1-ше та два 3-х місця);
• Потомахіна Данііла (2-ге місце);
• Пікуліна Дмитра та Туника Георгія (3-ті місця).

Друге місце за розміром винагороди посіла Катерина Любченко, сума виплат якої склала 17 650 гривень за підготовку майже того самого складу спортсменів. На третьому місці — Дмитро Пікулін із сумою 13 250 гривень, який отримав винагороду як за особисту підготовку спортсменки Валерії Самсонової, так і за роботу в складі команд з іншими вихованцями.

До теми:

Владислав Гераскевич: що відомо про кейс українського спортсмена, якого дискваліфікували з Олімпійських ігор

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В окупованому Донецьку презентували новий серіал, знятий російськими пропагандистами. Це так званий детективний серіал, події якого розгортаються під час війни в Україні. Серіал поданий як розважальний контент, втім він просуває ворожі наративи.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Серіал “Центурія”, презентація в Донецьку

Окупанти зняли новий пропагандистський серіал “Центурія”, події якого розгортаються під час війни в Україні. 30 березня його презентували в окупованому Донецьку. На прем’єру завітали команда серіалу разом з представниками спецслужб і ватажком “днр” денисом пушиліним.

Жанр серіалу — детектив, він подається як розважальний контент. Втім насправді це кіно є частиною пропаганди. Події серіалу розгортаються в окупованому Маріуполі під час війни і розповідають про роботу російських спецслужб. Сюжет серіалу, нібито, оснований на реальних подіях.

Примітно, що за створення серіалу його творців відзначили відомчими нагородами фсб. Тобто це кіно підтримують російські спецслужби.

Очікується, що широкій аудиторії серіал представлять у квітні.

Які ворожі тези просуває росія в серіалі “Центурія”

Мета серіалу “Центурія” — дискредитувати образ України та українських військових. Він розповідає про боротьбу російських спецслужб із українською агентурною мережею. Українці подані в цьому серіалі як вороги, які залучають до війни дітей, вербуючи їх і змушуючи організовувати теракти. Росіяни ж, навпаки, показані в образі героїв, які рятують “уми дітей”.

Ватажок “днр” пушилін особисто рекомендував цей серіал до перегляду молоді, адже там, нібито, розповідають про схеми вербування, допомагаючи не стати їх жертвою. Тобто пропагандистське кіно просувають під прикриттям “користі”.

Насправді ж самі спецслужби рф масово вдаються до вербування підлітків та молоді в Україні. Зокрема, раніше було поширене явище, коли українців вербували через спільноти в Telegram і змушували палити автомобілі поліції та ЗСУ.

А у 2026 році на замовлення рф українці влаштовували теракти. Зокрема, у Львові жінка заклала вибухівку і внаслідок вибуху загинула поліцейська. А в Бучі на Київщині 21-річний хлопець вчинив подвійний теракт за наказом російських спецслужб.

Підтверджених фактів вербування Україною дітей на території рф на сьогодні не зафіксовано.

Читайте також:

• Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині
• “Вдень ходять до російської школи, а у вільний час вчать українські предмети”: як діти з ТОТ боряться за вступ в українські виші
• На окупованих територіях готують проведення виборів до російської Госдуми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!