“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що подивитися ввечері: 5 сучасних українських фільмів, від яких не відірватися

Семаковська Тетяна 12:00, 8 Лютого 2026
Кадр з “Ти космос” / фото Facebook

Українське кіно останніх років усе частіше пропонує легкі, дотепні та близькі до реального життя історії, які ідеально підходять для вечірнього перегляду. Якщо ви шукаєте, що подивитися ввечері, зверніть увагу на ці п’ять українських фільмів — сучасних, зрозумілих і натхненних.

5 українських фільмів, які варто подивитися ввечері

Ти космос (2024)

Жанр: романтична науково-фантастична драма

Сюжет: космічний далекобійник Андрій після вибуху Землі вважає себе останньою людиною, він вільно дрейфує у космосі. Але він отримує сигнал від француженки Катрін. Чоловік, недовго думаючи, летить до неї своїм кораблем, стикаючись у польоті з різними труднощами та переосмисленням цілей свого життя.

Батьківські збори (2025)

Жанр: комедія

Сюжет: події фільму розгортаються під час звичайних шкільних батьківських зборів, які швидко перетворюються на справжній хаос. Різні характери, погляди на виховання дітей і особисті амбіції батьків зіштовхуються в одному приміщенні. Фільм іронічно показує дорослих, які часто поводяться не менш емоційно, ніж їхні діти.

Збори ОСББ (2024)

Жанр: комедія

Сюжет: ця стрічка зосереджується навколо мешканців багатоквартирного будинку, які збираються на чергові збори ОСББ. Побутові конфлікти, особисті образи та дрібні суперечки поступово виходять на перший план. Фільм висміює знайомі кожному ситуації, показуючи, як звичайні сусіди можуть перетворити формальну зустріч на емоційне протистояння.

Песики (2025)

Жанр: романтична комедія

Сюжет: у центрі сюжету кар’єристка Яна, яка випадково накладає на себе закляття: всі чоловіки, з якими вона має стосунки, перетворюються на собак. Як Яні далі жити, працювати та шукати кохання з цим дивним прокляттям і зграєю нестерпних милих песиків?

Відпустка наосліп (2025)

Жанр: романтична комедія

Сюжет: головна героїня вирушає у відпустку, не знаючи, що саме на неї чекає. Замість розкішного готелю, вона опиняється у сільській хатині, а потім туди завітає власник оселі. Несподівані обставини, нові знайомства та незаплановані події змінюють її плани. Фільм — це легка історія про вихід із зони комфорту, випадковості та шанс почати щось нове.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Виплати ВПО у 2026 році: нові критерії, доходи та підстави для припинення допомоги

Семаковська Тетяна 10:00, 8 Лютого 2026
юнісеф
Грошова допомога / фото Unsplash

З 1 січня 2026 року в Україні діють оновлені критерії призначення виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Змінилися граничні показники доходу, підхід до оцінки зайнятості та умови припинення допомоги. Розповідаємо, хто може розраховувати на виплати 2–3 тисячі гривень і що робити у разі їх скасування.

Які умови призначення виплат ВПО діють з 1 січня 2026 року

З початку 2026 року виплати для ВПО у розмірі 2–3 тисяч гривень призначаються за оновленими правилами. Один із ключових критеріїв — середньомісячний дохід на одного члена сім’ї, який не має перевищувати 10 380 гривень. Для порівняння, раніше цей показник становив 9 444 гривень.

Зверніть увагу, що під час розрахунку враховується дохід за останні 3 місяці, який людина отримує “на руки”, тобто без урахування ПДФО та військового збору.

Для працездатних осіб віком від 18 років обов’язковою умовою залишається сприяння власній зайнятості. Це означає, що особа повинна:

  • бути працевлаштованою;
  • або зареєструвати ФОП;
  • або отримати статус безробітного;
  • або скористатися ваучером на навчання.

Хто має винятки

Вимога щодо працевлаштування не застосовується, якщо особа:

  • є студентом денної форми навчання;
  • здійснює догляд за дитиною до 6 років;
  • доглядає за дитиною або особою з тяжкими захворюваннями;
  • виховує малолітню дитину, яка навчається онлайн.

Якщо протягом трьох місяців після призначення допомоги працездатна особа не виконає жодної з умов щодо зайнятості, виплати ВПО припиняються.

У разі, якщо допомогу скасували без зрозумілих причин, ВПО має право звернутися до органу соціального захисту з вимогою надати обґрунтоване письмове пояснення. Саме таке рішення, за наявності підстав, можна оскаржити у судовому порядку.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що подивитися ввечері: 5 сучасних українських фільмів, від яких не відірватися

Українське кіно останніх років усе частіше пропонує легкі, дотепні та близькі до реального життя історії, які ідеально підходять для вечірнього перегляду. Якщо ви шукаєте, що […]

юнісеф

Виплати ВПО у 2026 році: нові критерії, доходи та підстави для припинення допомоги

З 1 січня 2026 року в Україні діють оновлені критерії призначення виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Змінилися граничні показники доходу, підхід до оцінки зайнятості […]

ВПО з Покровська у Кропивницькому можуть отримати допомогу від МОМ: відкрита реєстрація

Гуманітарний хаб “Єднання”, що функціонує у Кропивницькому, оголосив про початок збору заявок на отримання гуманітарної підтримки. Допомога надається у партнерстві з Міжнародною організацією з міграції […]

Бахмутянка здобула перемогу на турнірі у стрибках у висоту

Українська легкоатлетка Юлія Левченко з Бахмута продовжує успішні виступи у зимовому сезоні 2026 року. Цього разу вона здобула впевнену перемогу на міжнародних змаганнях у німецькому […]

10:05, 07.02.2026 Скопіч Дмитро
іловайськ

З Іловайська планують запустити поїзди до росії — заява пушиліна

Окупаційна влада Донеччини заговорила про розвиток залізничного сполучення. Донецьк хочуть зв’язати поїздами з росією та окупованими територіями інших регіонів України. Про це заявив ватажок “днр” […]