11 липня на каналі бахмутської волонтерки Інни Гайдай з’явилося фото Свято-Миколаївської церкви, купол якої захопило полум’я внаслідок російських обстрілів. Дерев’яна двопрестольна церква в Бахмуті – один із найдавніших храмів на Донбасі. Зазначимо, що у вересні 2022 року росіяни обстріляли Свято-Миколаївський храм з мінометів.

Більше про Бахмутську святиню в коментарі «Бахмут. IN. UA» розповів Ігор Корнацький – історик, краєзнавець та завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.

Чим відома Свято-Миколаївська церква?

Один із найдавніших храмів Донбасу, Свято-Миколаївська. Фото: канал Інни Гайдай

За словами Ігоря Корнацького Свято-Миколаївська церква в Бахмуті була відома вже в середині XVIII століття. 1794 року колишні бахмутські солевари, переселені в слободу Покровську, вивезли туди з міста і дерев’яну Миколаївську церкву. 

Згодом у 1796 році бахмутяни звернулися до  катеринославського митрополита Гавриїла з проханням про дозвіл на будівництво нової церкви. Будівництво святині було завершено до кінця 1797 року, а вже 28 січня 1798 року відбулося її освячення. 

«Свято-Миколаївська церква, дерев’яна на кам’яному фундаменті, є найстарішою з існуючих церков Бахмута, і однією з рідкісних пам’яток церковної архітектури XVIII століття на Донеччині. Має значну художню й історичну цінність, є важливою частиною культурної спадщини міста й краю», – зазначає Ігор Корнацький.

Що передувало?

У вересні 2022 року окупанти обстріляли Свято-Миколаївський храм з мінометів. Вже тоді внаслідок обстрілів був пошкоджений купол дзвіниці. Також місцеві повідомляли про те, що  дерев’яному храмі повилітали вікна, пошкоджень зазнав фасад.

«Всього було десять прильотів, і це були міни. З людей ніхто не постраждав. Зокрема, там перебував сторож, він встиг сховатися. Обстріли пошкодили купол дзвіниці, її збудували у тисяча вісімсот шістдесят першому році. У самому дерев’яному храмі, а він тисяча сімсот дев’яносто сьомого року будівництва і є одним з найстаріших на Донеччині, повилітали вікна, посічено фасад», – повідомляли бахмутяни.

Фото: Вікіпедія

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки — традиційне, але не офіційне, свято українського народу. Цьогоріч він припадає на 16 травня.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала добірку з десяти маловідомих фактів про традиційні українські сорочки.

День вишиванки у 2024 році

Красива вишита українська сорочка з льону — це справжня традиція українців, яка втілює народний дух. Вона також вважається символом щасливої долі, родової пам’яті, щирої любові, міцного здоров’я та краси. Крім того, наші пращури вірили, що вишиванки — це найсильніші з усіх можливих видів оберегів, який гарантував повний захист від злого ока та слова.

Сьогодні вишиванка стала символом піднесення нації, який шанується кожного року в третій четвер травня. Свято на честь традиційного вишитого одягу святкують у понад 60 країнах світу, де існують сталі українські діаспори.

Тож, які ж існують цікаві факти про цей незвичайний елемент одягу?

Факт 1. Перші згадки

Вишиванка — це такий елемент одягу, який має надзвичайно давнє походження. За свідченнями відомого грецького історика Геродота, вишивкою свій одяг прикрашали ще скіфи. Зразки скіфської вишивки з тих часів, на жаль, не збереглися. 

Також відомо, що вже сучасні археологи знаходили на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VI століттям нашої ери. При дослідженні знайдених реліквій виявилося, що на тамтешніх чоловіках були присутні вишиті елементи одягу, які ідентичні українським вишиванкам XVІІІ-XIX століть.

Факт 2. Перша школа вишивки в Україні

За літописами, першу школу вишивки започаткували в Київській Русі ще в 1086 році на базі Янчиного монастиря. Її організувала княжна Анна, сестра Володимира Мономаха. У школі дівчат навчали не тільки гаптуванню золотом і сріблом, але й письму, читанню, церковному співу та Закону Божому.

Факт 3. Обереги

Давні слов’яни вірили, що вишиті елементи на одязі — це не тільки гарний спосіб доповнити власний образ, але й сильний оберіг від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі так, щоб малюнок торкався тіла.

Часто бувало й таке, що вишиті сорочки дарували дітям при народженні, щоб вони оберігали їх спокій від злих людей та духів.

Факт 4. Вишиванки — святковий одяг

Українці в давнину ніколи не носили вишиванки на щоденній основі. Це було пов’язано з тим, що такі сорочки довго створювали, а тому її одягали лише на свята. Водночас наші пращури мали спеціальні сорочки для буднів, які називалися “буденками”.

Факт 5. Популяризація

Активно буденний одяг та традиційні українські вишиванки почали використовуватися у другій половині XIX століття. Першим, хто почав використовувати такий стиль, вважається видатний український поет Іван Франко.

Зазначимо, що вже за часів незалежності, на 20-гривневій купюрі зобразили Франка саме в буденному одязі, під яким була вишиванка.

Факт 6. Стиль вишивання хрестиком

Мало хто знає, але наші пращури не використовували відомий зараз стиль вишивання хрестиком. E них були 250 швів, які виконували 20-ма різними техніками.

Сам же стиль вишивання хрестиком став популярним у 50-х та 60-х роках XIX століття завдяки геніальній рекламній кампанії парфумерно-косметичної компанії “Товарищество Брокар и Ко”, під час якої шматки мила загортали у яскраві обгортки, на яких друкували прості схеми орнаментів для вишивання хрестиком. Сам продукт був дешевим, а тому дуже багато людей мали змогу ознайомитися з новим стилем вишивання.

Факт 7. Унікальність вишиванок

У всіх регіонах України створювали вишиванки, вкладаючи особливості власного регіону в них. Врешті-решт, це зробило вишиванки кожного регіону країни унікальними. У XIX столітті такий факт дозволяв людям лише за сорочкою визначати, з якого села походить власник або власниця.

Факт 8. Найбільш незвичайна сорочка

Одним із найоригінальніших видів вишиванок вважають борщівську, яка походить з Тернопільщини. Її особливість полягає у тому, що майстрині рясно розшивають білі сорочки чорними нитками, створюючи незвичайний одяг.

За легендою, такий стиль вишивання з’явився у XV-XVI століттях, коли турки напали на селище Борщівка. Тоді вони знищили практично всіх чоловіків, що змусило жінок з цього та сусідніх поселень протягом кількох поколінь одягати саме чорно-білі сорочки на знак скорботи.

Факт 9. Вишиванки та світові зірки

Українські традиційні сорочки відомі не тільки в нашій країні, але і за її межами. Вони навіть є у гардеробах відомих по всьому світі знаменитостей. Так, вишиванки від французького дизайнера Ізабель Маран можна знайти у повсякденному гардеробі Кейт Мосс, Енн Гетеуей, Холлі Беррі та Кетті Холмс. 

У 2012 році українська дизайнерка Олена Буреніна співпрацювала зі співачкою Мадонною, в результаті чого створила для неї вишиванку на підтримку альбому MDNA.

Факт 10. Рекорди

Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зареєстрована у 2011 році у місті Рівне. У День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.

Читайте також:

• “Світський біс” та чай з ромом: 10 маловідомих фактів про легендарного Тараса Шевченка
• Заборонена буква “ґ” й перша згадка: 15 цікавих фактів про українську мову, які ви не знали
• Трипільці, Київська Русь та Барбадос: сім цікавих фактів про український тризуб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Багато сучасних історичних книг часто розповідають про “великих” людей в науці, які ж насправді просто викрали чужу ідею. На жаль, так часто відбувалося з винахідницями, існування яких після крадіжок просто стирали з історії.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала підбірку із 7 відомих винахідниць, чиї досягнення привласнили собі представники чоловічої статі. 

Гендерні стереотипи в науці

В наукових колах існує явище, яке отримало назву ефект Матильди. Цей термін використовується для опису різноманітних проявів академічного сексизму, а в особливості тих моментів, коли наукові досягнення жінок просто привласнюють колеги чоловічої статі. Ця проблема, на жаль, існує й в сучасному науковому товаристві та ґрунтується на абсурдних гендерних стереотипах про те, що жінки “не здатні робити наукові відкриття”. Аналогічна проблема стосується і різних винаходів, які значно спростили наше життя своєю появою.

Геді Ламарр

Геді Ламарр — це відома американська актриса 30-40-х років XX століття, яку можна назвати також матір’ю сучасного бездротового зв’язку по технології CDMA, Bluetooth та Wi-Fi.

Початок винахідницької діяльності актриси почався в 1940 році, коли вона почула новину про жахливу трагедію: під час евакуації з Франції втонув корабель “Ланкастрія” із 77 дітьми на борту. Геді Ламарр не бажала миритися з власною безпорадністю та вирішила діяти на користь власної країни, що призвело до спільної роботи з її другом Джорджем Антейлом. Парі в 1942 році вдалося створити технологію “стрибучих частот”, яка не дозволяла ворогам перешкоджати радіосигналу між літаком і керованою торпедою. 

Геді Ламарр та Джордж Антейл запатентували власну технологію, однак її проігнорували у ВМС США через складність реалізації. Вже після того, як термін чинності патенту вийшов, технологію почали використовувати інші науковці США. Як результат, ідея Ламарр стала основою для технологій сучасного мобільного зв’язку.

Про вклад науковиці дізналися лише в 1997 році. Її одразу нагородили премією Electronic Frontier Foundation. Сталося це незадовго до її смерті.

Карес Кросбі 

Вдалі моделі перших бюстгальтерів з’явилися на початку XX століття, коли відома культурна діячка Карес Кросбі у свої 19 років розізлилася на власний корсет для балу. Тоді винахідниця покликала власну покоївку та попросила її принести носові хустинки, шнур, дві стрічки, голку та нитку. 

Спонтанний винахід виявився дуже зручним, через що Кросбі вирішила запатентувати його. Саме таким чином у 1914 році з’явився патент на “бюстгальтер без спинки” та була заснована компанія Fashion Form Brassiere для його виробництва.

Згодом винахідниця вирішила продати дизайн власного виробу величезній корпорації Warner Brothers Corset Company, яка досить швидко почала заробляти мільйони на винаході Кросбі. Саму Карес Кросбі викреслили з історії бюстгальтерів.

Маргарет Найт

Деякі науковці стверджують, що Маргарет Елоїза Найт — це найвідоміша винахідниця XIX століття, чиї винаходи використовуються й досі або були розвинені в щось більш досконале. Так, вона запатентувала роторний двигун, машину для подачі паперу та багато іншого. 

В її біографії є також момент, який пов’язаний з чоловіком, котрий хотів привласнити собі чужу розробку. Ця історія почалася тоді, коли Маргарет Найт працювала на фабриці з виробництва паперових пакетів. Саме під час роботи майбутня винахідниця зрозуміла, що пакети для бакалійних товарів будуть набагато простішими та ефективнішими, якщо їх дно буде плоским. Згодом вона створила працюючу машину, яка формувала та складала паперові пакети з квадратним дном та допомогла їм стати товарами масового виробництва.

Коли винахідниця вирішила запатентувати свою розробку, з’явився чоловік на ім’я Чарльз Аннон. Він вкрав розробку Маргарет Найт та майже створив власний патент на її основі. Винахідниця досить швидко звернулася до суду, який. її підтримав. Варто зазначити, що під час слухання Аннон заявив, що “ні одна жінка не змогла б створити таку інноваційну річ”.

Ада Лавлейс

Програмування як явище з’явилося не у XX столітті, а набагато раніше — в першій половині XIX. Ада Лавлейс вважається однією з перших у програмуванні.

Майбутня вчена народилася в сім’ї Джорджа Гордона Байрона, всесвітньо відомого поета. На відміну від свого батька-літератора, вона з дитинства захоплювалася математикою та іншими точними науками.

У 1833 році Ада, якій нещодавно виповнилося 17 років, познайомилася з 41-річним винахідником Чарлзом Беббіджем. Вони одразу подружилися та почали спільну роботу над створенням аналітичної машини — попередника комп’ютера.

В 1843 році науковиця написала замітки, в яких дала опис того, як аналітична машина Беббіджа повинна “ткати алгебраїчні візерунки, як жакардовий верстат створює квіти та листя”, що фактично було прототипом сучасного програмування. Ці записи викликали велику дискусію в наукових колах, адже авторство Ади Лавлейс ставилося під сумнів через стать. Вже після смерті Ади Лавлейс у 1852 році було опубліковане листування науковиці та Беббіджа, яке дозволяє припустити, що записи щодо програмування машини належали саме їй.

Маріон Донован

Сучасні версії підгузків, які можна використовувати декілька разів, виникли в 40-х роках XX століття, коли Маріон Донован стала матір’ю. Винахідницю сильно дратувало те, що підгузки були одноразовими та швидко закінчувалися. Саме тоді вона вирішила використати власну фіранку для душу та створити своєрідний водонепроникний чохол для підгузків. Після декількох спроб їй вдалося створити водонепроникний аналог вже існуючих на той час гумових підгузків, які не причиняли дискомфорту шкірі дитини.

У 1949 році Маріон Донован вперше представила свій винахід, а в 1951 отримала патент на нього. На жаль, ідея не прижилась. Лише через десять років після того, як технологія Донован була запатентована, Віктор Міллс скористався напрацюваннями та створив відомий у всьому світі бренд Pampers.

Мері Андерсон

Мері Андерсон — американська винахідниця, яка створила склоочисник. Сама ідея такого винаходу з’явилася узимку 1902 року, коли Мері Андерсон перебувала в Нью-Йорку. Під час поїздки міським трамваєм вона помітила, що, попри морозний день, машиніст їхав з відкритими стулками вітрового скла, оскільки йому було необхідно постійно скидати дощ і сніг, які падали на скло.

Вже наступного року, винахідниця мала готовий проєкт склоочисника, який одразу ж запатентувала. 

У 1905 році Андерсон спробувала продати права на свій винахід одній канадській фірмі, але отримала відмову. Цей факт представники компанії аргументували тим, що не бачать комерційної цінності винаходу. 

Ситуація суттєво змінилася після закінчення терміну дії патенту в 1920 році, коли компанія Cadillac почала використовувати склоочисники конструкції Мері Андерсон як стандартне обладнання для усіх автомобільних моделей. Незабаром аналогічні дії зробили й інші автомобільні компанії світу.

Андерсон була введена до Зали слави винахідників у 2011 році, але за довге життя так і не отримала грошової компенсації за свій винахід.

Елізабет Мегі Філліпс

“Монополія” — це справжній феномен настільних ігор, який створила Елізабет Мегі Філліпс для демонстрації переваг вчення економіста Генрі Джорджа щодо негативних аспектів концентрації землі у приватних монополіях.

На початку свого існування, гра Елізабет Мегі Філліпс називалася “Землевласник“. Вона швидко стала популярною серед тогочасної інтелігенції в університетських містечках, але не в широких масах. 

У 1932 році компанія Parker Brothers придбала патент гри Елізабет за 500 доларів, в результаті чого відбувся ребрендинг і гра отримала назву “Монополія”

Елізабет Мегі Філліпс померла в 1948 році. Її внесок міг би бути забутим. Однак він став відомим в 1973 році, коли економіст Ральф Анспах судився з Parker Brothers через гру Anti-Monopoly. Саме тоді науковець дізнався про патенти Елізабет Мегі Філліпс, про що одразу ж розповів суспільству. 

Матеріал створений у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Вкрадені відкриття: десять видатних жінок-вчених, чия слава дісталася чоловікам
• Боротьба донеччан за українську державність
• Горлівка до війни: погляд зсередини на життя індустріального серця Донбасу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!