Бахмутський музей вивчатиме життя українців в Ді-Пі таборах 50-х років

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:25, 26 Лютого 2024
Український вільний університет в Мюнхені / фото Світлани Сікварової

Бахмутський краєзнавчий музей розпочав співпрацю з Українським вільним університетом в Мюнхені — одним з найстаріших приватних навчальних закладів Німеччини та єдиним у світі вищим навчальним закладом поза межами України з українською мовою навчання. Дві установи спільно вивчатимуть життя в Таборах переміщених осіб (Ді-Пі таборах) 1945-1950 років та шукатимуть сліди бахмутян там.

Про це повідомила працівниця краєзнавчого музею Світлана Сікварова у Facebook.

Бахмутяни в таборах переміщених осіб 1945-1950 років

За словами Світлани Сікварової, університет має одне з найбільших зібрань архівних матеріалів з життя українців на еміграції, а особливо стосовно життя в Таборах переміщених осіб (Ді-Пі таборах) 1945-1950 років.

В них тимчасово проживали в’язні концентраційних таборів, виявлені переважно на території Німеччини та Австрії після перемоги у Другій світовій війні, а також військові та цивільні біженці, які вирішили залишитися в еміграції. Станом на 1947 рік, у таких місцях перебувало 1,6 мільйона біженців, серед яких налічували 200 тисяч українців.

Газета, що виходила в Федеративній Республіці Німеччина (ФРН)
Газета, що виходила в Федеративній Республіці Німеччина (ФРН) / фото Світлани Сікварової

Бахмутський краєзнавчий музей вже почав вивчення архівних матеріалів Мюнхенського Українського вільного університету на предмет життя бахмутян в післявоєнних таборах та у Німеччині в цілому.

Також представниця музею звернулася до читачів, попросивши їх поділитися історіями з життя знайомих, які перебували в Ді-Пі таборах, а особливо про їх подальшу долю. Якщо ви знаєте таких людей або маєте історії про них — звертайтеся до представниці музею у Facebook.

Українці в Німеччині після Другої світової війни

Одразу після закінчення війни кількість українців на теренах Німеччини становила до 3 мільйонів осіб. Утім, ця цифра досить швидко скоротилася після добровільної або примусової репатріації до СРСР.

Післявоєнний журнал у ФРН
Післявоєнний журнал у ФРН / фото Світлани Сікварової

Становище українців, які не хотіли вертатися до СРСР, було складним, особливо у період масової репатріації (повернення на Батьківщину) 1945-1946 років, адже переміщених осіб ідентифікували згідно з їхнім громадянством, а не національної приналежності. Додаткові складнощі виникали й через те, що західні союзники зобов’язувалися підтримувати радянську політику примусового повернення громадян до СРСР. Не повертатися в таких умовах могли лише уродженці західної України, як колишні польські громадяни.

У 1948 році США, Канада та інші країни прийняли рішення дозволити імміграцію на свої території переміщеним особам, в тому числі й українцям. Такою можливістю дуже швидко скористалася велика кількість людей, через що чисельність української громади в Німеччині зменшилася до 20 тисяч осіб. Політичним та культурним центром для цієї групи став Мюнхен – столиця Баварії.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Заборонена буква “ґ” й перша згадка: 15 цікавих фактів про українську мову, які ви не знали

Семаковська Тетяна 14:00, 21 Лютого 2024
Українську мову використовують й на Донеччині / ілюстрація Бахмут IN.UA

Сьогодні, 21 лютого, в Україні відзначають Міжнародний день рідної мови. Під час війни для багатьох українська мова стала сакральним символом незламності, важливою частиною життя для тих, хто ідентифікує себе, як громадянина України.

На честь свята Бахмут IN.UA підготувала 15 цікавих та маловідомих фактів про українську мову, про які ви могли не чути.

День рідної мови

Історія свята має досить сумне походження, яке досить близьке для кожного українця. Справа в тому, що 21 лютого 1952 року в Бангладеші жорстоко придушили мітинг студентів, які виступили проти заборони на використання їх рідної бенгальської мови.

Вже в 1999 році на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовного та культурного різноманіття було прийнято рішення започаткувати день Міжнародний день рідної мови.

Факт 1. Без “ґ” в алфавіті

Літера “Ґ” / ілюстрація Бахмут IN.UA

У 1933 році з українського алфавіту вилучили букву “ґ”. Це зробили з ідеологічних міркувань, бо тогочасна російська влада вважала, що використання літери “ґ” наближає українців до західного стилю мови й віддаляє їх від російської мови.

В ті часи відомі письменники Максим Рильський і Павло Тичина безуспішно намагалися повернути “ґ” в абетку. Утім, вдалося це зробити лише у 1990 році. Сьогодні ж кожен українець регулярно використовує “ґ” у щоденному вжитку.

Факт 2. 134 заборон

Українську мову неодноразово намагалися заборонити росіяни, через що її можна назвати однією з рекордсменок у світі. Вважається, що загалом таких спроб було 134. Найвідоміші з них — Валуєвський циркуляр та Емський указ. Спроби ввести жорстку заборону були й задовго до цих документів. Наприклад, в 1627 році церква наказала спалити та заборонити всі книги українською.

Факт 3. “Чорнобаївка” лідирує

“Паляниця”, “Збройні Сили”, “Стугна”, “Козак”, “Зміїний” і  “Чорнобаївка” — це одні із найуживаніших слів української мови за перші 100 днів повномасштабного вторгнення. Їх використовували українці кожного дня по декілька разів.

Факт 4. Першим був “мед”

мед у банках
Слово “мед” було одним із перших у писемній українській мові / Вікіпедія

Першими словами, які були написані українською мовою, стали “мед” і “страва”. Їх записав візантійський історик Пріск Панійський у 448 році, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України.

Однак, її формування почалося задовго до цього. Як вважає науковець Василь Кобилюха, українська мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери зі санскриту.

Факт 5. Найдовші слова

Часто можна почути жарти, що у німецькій мові дуже довгі слова, які складаються з великої кількості літер. Найдовше слово в українській мові також не маленьке, у ньому аж 30 букв. Це — “дихлордифенілтрихлорметилметан”. Таку назву має спеціальний хімікат для боротьби зі шкідниками, як-от комарі. Але в народі слово має спрощену форму — “дуст”.

У свою чергу, в мові згадувалось ще довше слово “а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота”, в якому аж 38 літер.

Найдовшою абревіатурою в українській мові вважається ЦНДІІТЕДМТП, що розшифровується так: Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання.

Будинок, де жив Котляревський / Вікіпедія

Факт 6. Котляревський дав українській мові офіційний статус

Івана Котляревського вважають зачинателем української мови. Це відбулося після публікації твору “Енеїди”, його письменник писав на підґрунті полтавського діалекту. Писав він живою розмовною мовою не просто так, а тому що у 1729 році видали указ, який зобов’язував переписати з простої книжної української мови на російську.

Тож, щоб не писати російською, Котляревський використав хитрий прийом — створив твір живою розмовною українською мовою. У 2019 році “Енеїда” потрапила до списку 100 найкращих українських літературних творів за версією Українського ПЕН-клубу.

Факт 7. росія розмовляє українською

На планеті близько 45 мільйонів людей володіють українською мовою. Її використовують у Білорусі, Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США й навіть у росії.

Для діток є книги із набором паліндром / Книгарня Є

Факт 8. Паліндроми

Українська мова має унікальну особливість, яка притамана лише їй — це паліндроми. Ними називають “дзеркальні” фрази або слова. Унікальність у тому, що їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось кілька прикладів паліндромів:

  • я несу гусеня;
  • де помити мопед;
  • кит на морі романтик;
  • кіт утік.

З повсякденного вжитку можна виокремити такі слова:

  • зараз;
  • дід.

Факт 9. Лайба й кіндейка

Крамниця велосипедів або донецьких лайб на Хрещатику / Вікіпедія

Українська мова багата на діалектизми — це слова, цілі фрази або граматичні форми, які використовують лише у певній місцевості. Донеччина також має цікаві приклади діалектизмів:

  • порожняк (брехлива інформація);
  • лайба (велосипед);
  • кіндейка (маленька кімнатка або офіс);
  • тормозок (перекус);
  • бакай (вибій з водою на дорозі).

Факт 10. Київ та Полтава — столиці мови

Сучасна українська літературна мова ґрунтується на полтавсько-київському діалекті. Вся річ у тому, що автори, які першими писали живою українською мовою, походили з Полтавщини та Київщини.

Факт 11. Найуживаніша та найменш уживана букви в мові

Найуживанішою буквою в мові вважається “п”. Саме з неї починається найбільша кількість слів.

Своєю чергою, найменш вживаною буквою з українського алфавіту в словах є “ф”. Її наявність вказує на те, що слово є запозиченим, адже раніше, її вимовляли як сполучення букв “хв”. Наприклад, хвіртка, Хведір тощо.

Відмінок, який є лише в український мові / фото ілюстративне

Факт 12. Унікальність серед усіх слов’янських мов

Українська мова має одну особливість, яка виділяє її серед усіх слов’янських мов — це кличний відмінок. Саме солов’їна стала єдиною, що зберегла його. Тому в нас є цілих сім відмінків.

Тарас Шевченко / фото з відкритих джерел

Факт 13. “Заповіт” та переклади

Українська література досить популярна в світі, особливо це стосується творчості Тараса Шевченка. Його “Заповіт” має найбільше перекладів серед усіх творів українською мовою. Вірш переклали на 140 мов світу.

Факт 14. Найбільш вживані слова

Українські науковці, проаналізувавши мову, виявили те, які слова найчастіше використовують громадяни в побуті. Це іменник “рука”, прикметник “великий” дієслово “бути” та займенник “він”.

Факт 15. Як називали українську мову в минулому

Українська мова в різні історичні періоди називалася людьми по-різному. Серед назв, які широко використовувалися, виділяють:

  • проста;
  • русинська;
  • козацька.

Історично ж вважається, що найуживанішою назвою української мови до середини XIX століття була “руська”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Факти замовчували, кількість жертв невідома й досі: Голодомор в Україні і в Бахмуті

Семаковська Тетяна 12:40, 25 Листопада 2023
Голодомор
Голодомор в Україні і в Бахмуті / фото Wikipedia

Сьогодні, 25 листопада, в Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів. Радянська влада закатувала мільйони людей голодом. В матеріалі редакція Бахмут IN.UA зібрала свідчення родичів та експертів, про те яка ситуація була на Донеччині та безпосередньо в самому Бахмуті. Даємо посилання на видання та онлайн архіви, до яких можна долучити і свої сімейні спогади.

Голодомор в Україні

В 1932-1933 роках радянська влада вчинила акт геноциду українського народу, точні цифри загиблих від голоду невідомі й досі. Офіційні дані кажуть про 4 — 10,5 мільйонів жертв. Однак, ці цифри не достовірні: кількість загиблих приховували, часто в документах не писали справжню причину смерті.

Марко Залізняк, фотохудожник та краєзнавець з Донеччини, зазнімкував, що відбувалося на Сході України в період з 1920-х до початку 1930-х. років. Праці Залізняка зберігаються в Центральному державному кінофотофоноархіві України. Тут і розкуркулення селян, відбирання хліба та виселення людей до Сибіру.

Що сьогодні є рядовий знімок, те завтра буде історією,

казав Марко Залізняк // краєзнавець з Донеччини

Його фотороботи взяли за основу при створенні документальних фільмів “Миті нашого життя”, “Симфонія Донбасу”, “Голодомор” та інші.

голодомор
Діти збирають мерзлу картоплю на колгоспному полі с. Удачне Донецької області. 1933 рік / фото Центральний державний кінофотофоноархів України

Під час Голодомору тогочасна влада запрошувала Залізняка працювати фотографом у НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ), але він не погодився, бо знав, що насправді означала б така співпраця.

Сьогодні в музеї Голодомору будь-хто може поділитися своєю історією зі світом. Якщо Ваші рідні стали свідками геноциду — розповісти їхні свідчення можна на сайті музею. У випадку, якщо ваш рідний помер від Голодомору, дані про його смерть можна занести у Єдиний реєстр жертв за посиланням.

Своїми історіями люди ділилися, щоб не дати їм загубитися. Ми публікуємо спогад пані Віри Канарейської. Вона народилася у селі Григорівка, у Бахмутському районі. Мати пані Віри була арештована і померла у в’язниці за приховування їжі.

За посиланням ви можете знайти мапу свідчень по всій Україні, де люди розповіли про Голодомор зі слів рідних чи власних дитячих спогадів.

Бахмут — 500 прізвищ жертв

Наша редакція розпитала у завідувача відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігоря Корнацького, що відомо про знищення людей під час Голодомору в Бахмутському районі.

Бахмутський краєзнавчий музей проводив роботу зі збирання свідчень очевидців Голодомору. Чимало зусиль і праці до цієї кропіткої роботи приклав у 2000-ні роки районний державний архів. Результатом цієї праці стало декілька  документальних видань як от збірка “Скорботний тлін”, де зібрані імена кількасот жертв голоду на території міста Бахмута, на той час Артемівська, це близько 500 прізвищ. Як розповів Ігор Корнацький, згодом ці дані увійшли до національної книги пам’яті жертв Голодомору до тому по Донецькій області.

голодомор
Видача продуктів колгоспникам на трудодні. c. Удачне Донецька обл., 1933 рік / фото Центральний державний кінофотофоноархів України

Статистика звичайно не повна і сумнівна, тому що вона ґрунтується на  даних тогочасної реєстрації актів цивільного стану, де причини зазначалися, але часто не достовірні, відомо що факти голоду замовчували і точну статистику назвати навіть сьогодні досить важко, — пояснює Ігор Корнацький.

Ще десять років тому співробітникам Бахмутського музею доводилося розмовляти із очевидцями Голодомору, які розповіли про спогади із дитячих літ. Насправді свідчень від очевидців в Бахмуті дуже мало, мова йде про десятки записів, адже чимало людей, які застали геноцид, вже пішли з життя, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.

Ігор Корнацький додає, що про голод, який був в 1932-1933 роках  на території Луганщини, яка на той час входила до складу Донецької області доповідали навіть у звітах партійні чиновники.

Звідти доходили навіть у звітах партійних чиновників страшні випадки масового голоду на цих територіях. Є така записка і по артемівському району де засвідчується факти голоду в довколишніх селах, — каже краєзнавець. 

Завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. Фото: з відкритих джерел

Ігор Корнацький прокоментував й питання, про голод, який росіяни застосовують до українських полонених, як метод катування.

Нічого не змінилося у тактиці загарбників, якою вона була  в 20-30 ті роки ХХ століття, така сама вона і зараз. Не обов’язково це спадкоємність якогось радянських методів. Це звичайна тактика геноциду, нехтування людським життям, людською гідністю, те з чим  Україна зустрічалася в усіх загарбницьких спробах росії, — резюмує пан Корнацький.

Світ і Голодомор. Визнання геноциду

Зазначимо, що й сьогодні в росії Голодомор часто спростовують як явище геноциду. Станом на сьогодні не всі країни визнали Голодомор, який вчинила радянська влада актом геноциду.

Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 17 держав до 2022-го року. Станом на зараз, Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу 32 країни світу. Румунія визнала Голодомор злочином проти людства й українського народу, також Білоруська опозиція визнала Голодомор геноцидом українського народу.

газета
Шпальта, присвячена Голодомору в американській газеті “Chicago’s American” / фото Wikipedia

Сьогодні, 25 листопада, президент Володимир Зеленський у зверненні з нагоди відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів подякував усім державам, які визнали Голодомор злочином проти України.

Ми дякуємо всім державам, які обрали справедливість і визнали її. Визнали офіційно. Визнали Голодомор злочином проти людей, проти історії, проти України. Свідомим злочином. Рівно 30 років тому першими це зробили Естонія та Австралія. Згодом – Канада, Угорщина й Ватикан. Литва, Грузія і Польща. Перу, Парагвай, Еквадор, Колумбія і Мексика. Португалія та Сполучені Штати Америки.

І за ці два роки повномасштабної війни майже стільки ж держав, як від початку нашої незалежності, тепер визнали Голодомор геноцидом. Німеччина, Велика Британія, Італія, Франція, Чехія, Молдова, Румунія, Болгарія, Бразилія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Ірландія, Ісландія, Словенія, Словаччина, Хорватія, Європейський Союз і Парламентська асамблея Ради Європи.

Світла пам’ять усім нашим людям, які загинули в 1921, 22-му і 23-му роках. У 1946-му і 1947-му. І в найстрашніші – 32-й і 33-й роки – роки Голодомору-геноциду. Нехай тепло від мільйонів свічок пам’яті зігріє мільйони їхніх душ. Вічна памʼять їм усім, — звернувся до народу Володимир Зеленський.

Пам’ятка для українців

Якщо ви прагнете більше дізнатися та усвідомити, які наслідки спричинив Голодомор 1932–1933 років, на сайті Українського інституту національної пам’яті підготували перелік видань, які можна легально завантажити.

  1. Репресовані” щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні. Селянин, учителька, студент, партієць фіксували свої почуття, писали про те, що бачили. Завантажити: https://cutt.ly/EMRSBpt.
  2. Людяність у нелюдяний час. Книга про доброчинців, які в 1932–1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував. Завантажити: https://cutt.ly/eMRS59s.
  3. Скажи про щасливе життя. Збірка спогадів сільської вчительки Анастасії Лисивець про Голодомор. Завантажити: https://cutt.ly/8MRDEHz.
  4. По той бік себе. Книга психологині про соціально-психологічні й культурні наслідки Голодомору та сталінських репресій. Завантажити: https://bit.ly/3Oz7ZSK.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

БАХМУТ 13 8a619

Битва за Бахмут: хроніка подій (оновлюється щодня) доба 780

Бахмут вже понад рік тримає оборону. Українські військові захищають околиці міста від російських окупантів. Про ситуацію в місті та на фронті щодня збираємо загальне зведення […]

Відпочинок на Закарпатті

Українським дітям пропонують безоплатно відпочити на Закарпатті: реєстрація

Благодійна організація “СОС Дитячі Містечка Україна” розпочала реєстрацію у Дитячий кемп психологічної підтримки “Маячки” на весняний та літній сезони 2024 року. Протягом травня-серпня безоплатно відпочити […]

15:30, 14.04.2024 Микола Ситник
Обговорення проєкту "Сталева Мрія Бахмут" у Дніпрі

З бахмутянами обговорять відбудову міста: реєстрація на презентацію у Вінниці

Бахмутян, які тимчасово мешкають у Вінниці, запрошують взяти участь у презентації та обговоренні універсальної концепції післявоєнної відбудови кварталу “Сталева Мрія Бахмут”. Зустріч відбудеться 23 квітня. […]

14:30, 14.04.2024 Микола Ситник
ТОТ Донеччини

Донеччина в окупації: які міста та селища захопила росія

У 2014 році російська федерація розпочала неоголошену війну проти України. Здійснивши незаконну окупацію і спробу анексії Кримського півострова, рф перейшла до збройної агресії на українському […]

13:30, 14.04.2024 Микола Ситник
Послуги в ЦНАП

Бахмутський ЦНАП у Дніпрі: як записатися

У середу, 17 квітня, представник Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Бахмутської міської ради прийматиме бахмутян у Дніпрі, які тимчасово проживають у місті та області. Усі […]

12:30, 14.04.2024 Микола Ситник