Паркова зона та будинки в Бахмуті / фото Олександр Сотніков
Бахмут — місто красивої природи та особливої атмосфери. Життя вирувало тут до російського вторгнення 24 лютого 2022 року.
Редакція Бахмут IN.UA пропонує згадати, яким було місто та подивитися на нього з висоти пташиного польоту.
Довоєнний Бахмут: фотографії
Пропонована добірка складається з п’яти фотографій, які опублікував бахмутянин Олександр Сотніков на сторінці у Facebook. Всі світлини датовані березнем 2021 року — в період відходу зими та початку весни.
Річка в Бахмуті / фото Олександр Сотніков
Житловий масив у місті, де вирувало життя до війни / фото Олександр Сотніков
Багатоповерхівки в місті / фото Олександр Сотніков
Бахмутська набережна / фото Олександр Сотніков
Фотографії довоєнного Бахмута
До повномасштабного вторгнення в Бахмуті був чистим, мальовничим містом з гарними вуличками та старовинною архітектурою. Алея Троянд в Бахмуті, річка Забахмутка, парки, набережна – тут любили проводити час бахмутяни.
Редакція Бахмут IN.UA у своєму матеріалі за посиланням згадує, як виглядало місто до війни.
У 971 році відбулася Доростольська битва — один із ключових епізодів правління князя Святослава Ігоревича. Після походу на Балкани та завоювання значної частини території Болгарії, Святослав зіткнувся з Візантійською імперією, яка на чолі з імператором Іоанном Цимісхієм виступила проти русів. Ця битва увійшла в історію, адже Святослав переміг візантійців з вдвічі меншим військом.
Спецпроєкт Бахмут IN.UA “Перемагали раніше — переможемо зараз!”. Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.
Доростольська битва
Довготривала Доростольська битва почалася у 971 році між дружиною Святослава та армією Візантійської імперії. Князь-завойовник Святослав налагодив дружні зв’язки з Болгарським царством і вирішив скористатися їх територією, як плацдармом для наступу.
У ході декількох битв, що принесли тактичну поразку війську Святослава, з’явилася необхідність відступити до міста Доростол і зайняти там оборону. Доростол був міцною фортецею на правобережжі Дунаю, що візантійці боялися брати прямим штурмом, але вони не думали відступати і взяли місто у щільну облогу.
20 липня 971 року Святослав звернувся до своєї дружини і сказав про те, що краще померти, ніж втекти з великим соромом. Візантійський імператор Іоанн І Цимісхій стягнув до Доростолу 60 тисяч воїнів, щоб перемогти послаблену 30 тисячну дружину Русі-України. Руське військо билося на смерть, як і закликав великий князь. Візантійці дуже злякалися втрат, які вони почали нести.
За візантійськими джерелами, імперська армія втратила 38 тисяч воїнів загиблими, а кількісні показники втрат княжої дружини невідомі. Візантійці погодились на мир. Імператор Іоанн І, дуже вражений силою і мужністю князя та його воїнів, не просто вільно випустив залишки київських воїнів, а дав їм харчів на дорогу додому.
Вдячний Святослав віддав полонених візантійців і дав обіцянку не нападати на землі східної Римської імперії. Два правителі розійшлися з миром після довгої і кровопролитної війни.
Ярослав Мудрий – один із найвидатніших правителів Київської Русі, який зміцнив державу, розширив її кордони та заклав основи законодавства, створивши “Руську Правду”. Саме за його правління Київ перетворився на центр європейської культури та дипломатії.
Спецпроєкт Бахмут IN.UA “Перемагали раніше – переможемо зараз!”. Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.
Історичні перемоги Ярослава Мудрого
Київську Русь-Україну довгі роки тероризували племена половців, які були кочівниками лісостепових масивів на сході країни. Через постійні напади Володимир Великий був змушений почати будувати міста вздовж східного кордону, літопис згадує: “і нача ставити (Володимир) городи по Десні, і по Востри, по Трубешеви, і по Сулі та по Стугні…”.
Справу захисту кордонів держави продовжив Ярослав Мудрий. У 1036 році половці відчули силу і спробували оточити столицю. Ярослав з дружиною вийшов з Новгорода і зустрів печенігів майже у самому Києві.
Літопис не зберіг кількості воїнів з обох сторін, але яскраво описує битву:
“Бій тривав цілий день — аж під вечір переміг Ярослав. Печеніги втікали на всі боки, не знаючи, куди втікати; одні потонули в Сітомлі, інші в інших ріках так погинули, а решта їх повтікала і так до сьогодні”.
Більша частина печенігів після поразки пішла за річку Дунай, де почала набіги на Візантію, а решта, здивована силою давньоукраїнського війська, заступила на службу до княжої дружини.
Загроза печенізького нашестя була докорінно знищена, а на місці доленосної битви був збудований Софійський собор, як символ славної перемоги.
У 971 році відбулася Доростольська битва — один із ключових епізодів правління князя Святослава Ігоревича. Після походу на Балкани та завоювання значної частини території Болгарії, […]
Ярослав Мудрий – один із найвидатніших правителів Київської Русі, який зміцнив державу, розширив її кордони та заклав основи законодавства, створивши “Руську Правду”. Саме за його […]
Переяслав був одним із найважливіших міст Київської Русі, стратегічним і культурним центром, який відігравав ключову роль у захисті південних рубежів від кочовиків. Саме тут князь […]
5 березня 2014 року на площі леніна в Донецьку зібралися тисячі мітингувальників на підтримку територіальної цілісності України. Це відбулося після втечі тогочасного президента віктора януковича. […]
Кожен бахмутянин, який хоч раз бував біля податкової в місті, пам’ятає невеликий будинок біля нього. Саме тут пройшло життя відомого бахмутського адвоката Євгена Стеблін-Каменського, якого […]