Російські війська продовжують спроби захопити Авдіївку. Авдіївська оборонна операція продовжується, а запеклі бої точаться в межах міста. Сили оборони застосовують усі наявні сили та засоби для стримування російських окупантів.

Про це командувач оперативно-стратегічного угруповання військ “Таврія”, бригадний генерал Олександр Тарнавський повідомив у Telegram-каналі.

Оборона Авдіївки

Бригадний генерал заявив, що командування прийняло рішення про планове підсилення підрозділів ЗСУ, а також виділення додаткових боєприпасів та інших засобів ураження. За його словами, Сили оборони здійснюють маневр військами на загрозливих напрямках.

Він наголосив, що командування ЗСУ цінує кожен клаптик української землі, але найвищою цінністю та пріоритетом є збереження життя українського солдата.  

“Авдіївська оборонна операція продовжується. Наші воїни й надалі нищать армію окупанта та перемелюють ресурси і резерви ворога, які той, не шкодуючи, кидає в бій. Збройні Сили України та інші складові Сил оборони України працюють єдиним монолітом”, — підкреслив Олександр Тарнавський.

Пекельні бої за Авдіївку

15 лютого 3-тя ОШБр повідомила, що бригаду терміново передислокували для посилення українських військ у районі Авдіївки. На той момент ситуація в місті була надзвичайно критичною.

За період перебування на Авдіївському напрямку українські захисники завдали критичного ураження 2 бригадам збройних сил рф. Водночас ситуація в Авдіївці залишається загрозливою і нестабільною. Окупанти продовжують активну ротацію своїх військ, і перекидають до міста нові резерви.

Сьогодні, 16 лютого, офіційний канал бригади оприлюднив у Telegram кадри з Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ). 3-тя ОШБр зазначає, що росіяни вдень та вночі обстрілюють завод з артилерії та РСЗВ, а також за добу скидають по 60 авіаційних бомб.

Бійці повідомляють, що біля АКХЗ, що наразі став новим “домом” для 3-ї ОШБр, армія рф застосовує фосфорні снаряди.

“Окупанти застосовують фосфорні снаряди, від яких відбувається загоряння цистерн з мазутом. Отруйний смог розповсюджується всією територією заводу. Але наші підрозділи продовжують гідно протистояти противнику, ведуть оборону та завдають ворогу рекордних втрат”, — повідомив Telegram-канал 3-ї ОШБр.

Заступник командира 3-ї ОШБр, майор Родіон Кудряшов у ранковому етері Радіо Свобода розповів, що на одній із ділянок в Авдіївці бійці бригади перебувають у повному оточенні, але їм вдається його прорвати.

Майор ЗСУ переконаний, що інформацію про захоплення російськими військовими укріпрайону “Зеніт” має психологічний вплив на російських військових. Водночас, на його думку, окупаційна армія рф не має достатніх сил утримувати ці позиції.

До слова, вчора вночі аналітики DeepState повідомили, що підрозділи рф із бригади “Капєйка” підняли російський прапор-ганчірку над укріпрайоном “Зеніт”.

Сьогодні, 16 лютого, аналітики констатували, що ворог із числа “дірявих днрівських недобитків” захопив Донецьку фільтрувальну станцію та просунувся біля Невельського.

Речник Генерального штабу ЗСУ Андрій Ковальов наголосив, що на Авдіївському напрямку захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб захопити Авдіївку.

“Українські воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Сили оборони України протягом минулої доби відбили 28 атак ворога в районах Авдіївки, Ласточкиного та ще 5 атак неподалік Первомайського та Невельського Донецької області”, — додав Андрій Ковальов.

Читайте також:

• Складно, але контрольовано: що відбувається поблизу Авдіївки
• Чому інформація про 108 загиблих військовослужбовців під Авдіївкою є безпідставною
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій “Битва за Бахмут”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!