Чому інформація про 108 загиблих військовослужбовців під Авдіївкою є безпідставною (Оновлено)

Бахмут Брехомір Данило Вінниченко 14:40, 27 Січня 2024
Авдіївка
Авдіївка / фото Yasuyoshi Chiba, AFP

25 грудня політолог Віталій Бала поширив на своїй сторінці у Facebook інформацію, що під Авдіївкою загинуло 108 бійців ЗСУ, які їхали автобусом із бойових позицій до своїх рідних на новорічні свята. При цьому він зазначив, що нібито їхали лише ті, хто витягнув жереб, але буцімто не доїхали. Обставини загибелі військових політолог не уточнив. Натомість цей допис на момент 26 грудня 2023 року поширили майже 200 осіб. 

Чому ця інформація є безпідставною, з’ясував журналіст видання Бахмут IN.UA Данило Вінниченко. 

Оновлення: 27 січня 2024 року редакція змінила вердикт на “безпідставно”, оскільки аргументів для “фейку” недостатньо. Водночас немає жодних аргументів, що така ситуація відбувалась насправді. Зважаючи на те, що ця інформація набула великого поширення, ми вирішили попередити своїх читачів, що немає підстав вірити цьому. Редакція замінила у заголовку слово “фейк” на “безпідставно” та додала примітку “Оновлено”.

Політолог поширює інформацію про “втрати” ЗСУ

Примітка. Віталій Бала — політтехнолог, політичний консультант, директор Агентства моделювання ситуацій. У 2012 році у документальному фільмі “Парламентські вибори в Україні-2012” піарив партію Наталії Королевської разом із Вадимом Карасьовим та Володимиром Фесенком. Після 24 лютого 2022 року коментатор політичних подій, критикує чинну владу. Виступає з позитивними коментарями на адресу п’ятого президента України — Петра Порошенка. За даними texty.org.ua входить до числа псевдосоціологів та прихованих піарників. 

Ця інформація є безпідставною. У дописі політолога Бали немає ніяких наявних доказів цього начебто інциденту. Він не згадує назву підрозділу, ім’я командира, не підкріплює фото чи відео загиблих. Натомість він звинувачує владу через “великі втрати на фронті”. У коментарях під дописом почалась дискусія: чинні військові та журналісти почали спростовувати інформацію та ставити запитання до політолога.

Допис у соцмережі
Допис політолога Віталія Бали / скриншот

Реакція соцмереж на інформацію

Юрій Бутусов, редактор видання Цензор.НЕТ, зауважив, що уточнив інформацію у 4-х бригад, які воюють на Авдіївському напрямку, і подібних “інцидентів” з великою кількістю втрат там не було, а військові назвали цей допис брехнею. 

Допис у соцмережі
Коментар Юрія Бутусова / скриншот

Колишній нардеп та чинний військовослужбовець Єгор Фірсов зауважив, що про цю історію нічого невідомо, та підкреслив, що автобусами на передовій не пересуваються. 

Допис у соцмережі
Коментар Єгора Фірсова / скриншот

Інформація про те, що на одному з найгарячіших напрямків на лінії фронту вирішують, хто поїде у відпустку, через “жеребкування”, викликає багато сумнівів. Це також підкреслила громадська діячка, саперка Леся Литвинова у коментарях під дописом. 

Допис у соцмережі
Коментар Лесі Литвинової / скриншот

Попри те, що заяву політолога Бали спростували, сам автор продовжив на своїй сторінці у Facebook наполягати на тому, що він правий, а чинна влада просто нібито приховує правду про “великі втрати” від суспільства. 

Однак, попри всю неправдивість інформації про невідомих “108 загиблих”, це не заважало одразу після публікації допису і дотепер поширювати слова Бали іншими блогерами та російськими змі. Проте навіть російські джерела та воєнкори не наводять ніяких подробиць, великого ажіотажу на проросійських ресурсах не спостерігається, немає фото чи відео “знищення автобуса”, натомість лише цитують автора допису. 

Допис у соцмережі
Російські джерела поширюють заяву політолога Бали / скриншот

Ігор Мосійчук, колишній нардеп, опублікував відео у мережі TikTok, яке набрало понад 26 тисяч лайків та 4 тисячі поширень. Це зауважив військовий та блогер Анатолій “Штірліц” Штефан. 

Фейкове повідомлення в соцмережі
Ігор Мосійчук поширює фейкову інформацію / скриншот

Примітка. Ігор Мосійчук — колишній нардеп від Радикальної партії, журналіст, головний редактор газети “Вечірній Васильків”, фігурант справи “васильківських терористів”, колишній заступник командира добровольчого батальйону “Азов”, учасник організованого соціал-націоналістичного руху.

Реакція офіційних установ

Вночі 26 грудня 2023 року Генеральний штаб ЗСУ опублікував спростування заяви Віталія Бали.

Допис Генштабу
Генштаб ЗСУ наголосив про важливість інформаційної гігієни / Інфографіка Telegram Генеральний штаб ЗСУ

Через понад 2 роки повномасштабної війни українці все одно не застраховані від поширення дезінформації та фейків. Інколи особисті думки та емоції авторів, які не мають до бойових дій жодного відношення, починають “навчати” владу та військових, що їм робити, публікуючи маніпулятивні дописи. 

Цим активно користується ворог та починає спекулювати на оприлюдненій інформації. Тому наголошуємо на тому, що треба дбати про інформаційну гігієну та перевіряти всю суперечливу інформацію. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“У вашій будівлі я заклав вибухівку”. Українці отримують листи з погрозами від “військових”

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:02, 8 Грудня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

У соціальних мережах українці діляться скриншотами, зробленими з власних поштових скриньок. Листи відправляють буцімто українські військовослужбовці, погрожуючи цивільному населенню, а також розповідаючи про недоліки в українському війську та про корупцію. Чому ці листи фейкові — пояснює “Бахмут IN.UA”.

Фейкові листи на електронну пошту

Існує мінімум два види подібних листів. У першому випадку псевдовійськовий представляється учасником бойових дій, спеціалістом з мінно-вибухової справи. Він заявляє, що після проходження військової служби залишився сам на сам із хворобами та із розчаруванням від проходження військової служби. 

Автор листа стверджує, що в будинку тієї людини, яка отримала повідомлення, він заклав вибуховий пристрій. Окрім цього, “заміновані” також низка інших будівель.

Другий вид розсилки — це листи від безіменного “командира танка ЗСУ” або ж інших посадових осіб, які пов’язані з військовою службою. У повідомленні описується нібито звернення командира до цивільних з приводу поганого технічного стану техніки, якою воюють українські військові. Цей невідомий “командир” закликає громадськість об’єднати зусилля у боротьбі з корупцією та вимагати прозорості в держзакупівлях.

Також у кінці таких листів міститься посилання на невідомий сайт, який обіцяє надати читачеві більше інформації.

Скриншот з мережі

Чому ці листи — несправжні?

По-перше, більша частина цих листів відправляється способом масової розсилки. Це можна зрозуміти, поглянувши у розділ “кому”. Скоріш за все, там буде цілий “пак” email адрес, які фейкомети отримали з різноманітних зливів електронних пошт. Такі листи частіше за все потрапляють до папки “спам”. 

До речі, перевірити, чи злили вашу адресу, можна за допомогою безкоштовного сервісу за посиланням

По-друге, зверніть увагу на імена відправників цих листів. Погодьтеся, складається враження, ніби батьки назвали цю дитину методом рандому: “Щуровський Еміль”, “Фарина Євгеній Радимирович” тощо. Можете включити інтернет детектива та ввести імена цих відправників у пошуковик. Якщо імена не знайдені — це 100% бот. 

Скриншот з мережі / приклад дивного імені

По-третє, зверніть увагу на текст. Він має явні ознаки перекладу з російської мови на українську. Накшталт “здравствуйте, я боєць…” або “мінно-підривна справа” замість “мінно-вибухової” тощо.

По-четверте, сама тематика листів. Повідомлення про “замінування” вашого будинку від втомленого військовослужбовця із високою ймовірністю — дестабілізаційна робота спецслужб російської федерації. Це зроблено аби залякати цивільне населення та посіяти відчуття небезпеки від українських військових.

У листі, присвяченому “зраді” з приводу поганої якості військової техніки видно явне протиставлення закордонних засобів та російських: американський танк Abrams, який буцімто легко пробивається російським “Ланцетом”. Це чергове підкреслення постійного російського наративу про те, що техніка росіян — найкраща та найпередовіша, і інші країни у плані військового оздоблення пасуть задніх.

Також у короткому листі зачіпається ще один “гачок”, який дуже турбує наразі суспільство — питання корупції у різноманітних ланках української системи. Таким “гачком” автор також намагається дестабілізувати українське суспільство. Мовляв: “поки я тут воюю, ваша задача — побороти корупцію”.

Що робити, якщо ви отримали такий лист?

Як би смішно не виглядав текст, не ігноруйте листа. У разі отримання повідомлення про замінування — повідомте про це у спецслужби за єдиним телефонним номером 112. Повідомте обставини отримання листа та інші дані, які зацікавлять оператора/операторку екстреної лінії. 

У випадку отримання листа про “зраду” в українському війську — повідомте про це Кіберполіцію та Службу безпеки України. Ні в якому разі не переходьте за підозрілими посиланнями у подібних листах, адже вони можуть мати у собі віруси та фішингові елементи. Що таке фішинг — “Бахмут IN.UA” розповідав раніше.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:02, 29 Листопада 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких дорослих знайти потрібну інформацію. Попри свою “професійність” в справах інтернетних, неповнолітні не завжди можуть зрозуміти, що їх намагаються затягнути у схему з виманювання грошей або особистої інформації. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності українців “Бахмут IN.UA” розкаже про основні такі схеми, як їх розпізнати та що робити, якщо вже сталася біда.

“Оплата лише за доставку”: схема з подарунками

Дитина може отримати повідомлення в соціальній мережі або месенджері із заманливою новиною про виграш призу. Шахрай зазвичай пояснює, що для отримання цього “виграшу” потрібно лише сплатити вартість доставки. Навіть якщо дитина не відправляла жодної заявки на участь у конкурсах, вона може не звернути на це увагу, адже подумки вже тримає в руках коштовну річ.

Проте згодом стає очевидним, що жодного призу не існує, а гроші, заплачені за доставку, зникають разом із шахраєм.

Пошук безкоштовних програм

Деякі телефонні додатки коштують грошей. Діти, найімовірніше, не захочуть витрачати гроші на придбання таких програм, бо не завжди їх мають. Тому почнуть шукати способи завантажити їх безкоштовно. У результаті вони можуть перейти до неофіційних магазинів додатків, клацнути на привабливу, але потенційно небезпечну рекламу, або завантажити програму від ненадійних розробників. Усі ці дії несуть ризик зараження пристрою шкідливим програмним забезпеченням.

Приклад неофіційного сайту, який пропонує скачати безкоштовно програми / скриншот

Фейкові великі знижки

Шахраї часто використовують хитрощі, надсилаючи електронні листи із тривожними повідомленнями про несанкціонований доступ до облікового запису соцмережі або привабливими пропозиціями, як-от величезні знижки на честь, наприклад, Нового року.

Один із поширених сценаріїв — це повідомлення з посиланням, що пропонує придбати популярні кросівки за неймовірно низькою ціною. Насправді ж перехід за таким посиланням може призвести до завантаження шкідливого програмного забезпечення. Інший варіант обману — перенаправлення на фішинговий сайт, який виглядає як офіційний. На цьому сайті користувача можуть попросити ввести свої облікові дані або навіть надати конфіденційну платіжну інформацію, що відкриває шахраям доступ до особистих даних.

Оманливі оголошення та реклами

Хоча ми добре розуміємо, що не вся інформація в інтернеті є правдивою, діти часто довіряють усьому беззастережно.

Це особливо важливо враховувати, коли підліток шукає роботу на канікули або оплачуване стажування. Шахраї можуть використовувати неправдиві оголошення, щоб виманити особисті дані чи гроші, наприклад, пропонуючи оплатити “реєстрацію” чи “підготовку документів”. Тому варто навчити дітей перевіряти інформацію та бути уважними до деталей.

Небезпечні ігри та підписки

Зверніть увагу на соцмережі та Telegram-канали, на які підписані ваші діти. Вони завжди перебувають у більшому інформаційному потоці, ніж дорослі, тому саме підлітки першими дізнаються про такі явища, як різноманітні “сині кити”, “групи смерті” та інші тривожні пабліки. Ці спільноти можуть схиляти дітей до самопошкоджень, заподіяння болю або навіть до самогубства.

Щоб убезпечити дітей, корисно щомісяця обговорювати нові тренди в інтернеті, бути в курсі актуальних подій і відкрито проговорювати всі ризики, які можуть ховатися за таким контентом. Це не лише підвищить обізнаність дитини, але й допоможе побудувати довірливі стосунки.

Невинне голосування у конкурсі

Якщо ваша дитина — школяр/ка, вона з найбільшою ймовірністю може потрапити на цей шахрайський гачок. Ця схема вже спричинила численні випадки втрати доступу до облікових записів.

Ситуація виглядає так: дитина отримує повідомлення від знайомої людини з проханням проголосувати за учасницю певного конкурсу, наприклад — дитячого малюнку. Після переходу за надісланим посиланням її акаунт зламують. Зловмисники, отримавши контроль над профілем, починають розсилати повідомлення контактам жертви. Вони просять перевести 7000 гривень, граючи на довірі друзів.

Допис про щлам акаунту / скриншот з мережі

Як захистити дітей від шахрайства?

  • Пояснити основи онлайн-безпеки. Розкажіть дитині, що не можна ділитися особистою інформацією (ПІБ, адреса, номер телефону) в інтернеті, навіть якщо про це просять «друзі» чи «адміністратори»;
  • встановити батьківський контроль: використовуйте спеціальні додатки або функції операційних систем, які обмежують доступ до небезпечного контенту та контролюють час використання пристрою;
  • перевіряти ігри та додатки перед встановленням: завантажуйте програми тільки з офіційних джерел, таких як Google Play чи App Store. Перевіряйте відгуки та рейтинг додатка;
  • використовувати дитячі акаунти: створіть окремий акаунт для дитини з обмеженими правами. Це захистить ваші банківські дані та важливу інформацію на пристрої;
  • регулярно розмовляти про інтернет: заохочуйте дитину ділитися з вами, якщо вона стикається з чимось дивним чи неприємним в інтернеті. Важливо створити довірливу атмосферу;
  • навчати розпізнавати фейкові повідомлення: поясніть, що не варто клікати на незнайомі посилання або відповідати на підозрілі повідомлення, навіть якщо вони здаються цікавими чи привабливими;
  • забезпечити захист фінансових даних: якщо дитина користується вашою карткою для ігор чи покупок, встановіть ліміти або створіть окрему віртуальну картку з невеликим балансом;
  • використовувати антивірусне ПЗ: регулярно оновлюйте антивірус і забезпечте захист пристроїв, які використовують діти.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“У вашій будівлі я заклав вибухівку”. Українці отримують листи з погрозами від “військових”

У соціальних мережах українці діляться скриншотами, зробленими з власних поштових скриньок. Листи відправляють буцімто українські військовослужбовці, погрожуючи цивільному населенню, а також розповідаючи про недоліки в […]

Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей

Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких […]

Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші

Допельгенгер — це літературний прийом, який у перекладі з німецької означає “двійник”. Шахраї створюють сайти-допельгенгери, аби виманити у довірливих людей кошти. В межах проєкту з […]

Фейк: Україну хвалять за поставку якісних органів та біоресурсів за кордон

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, […]

12:00, 10.11.2024 Гук Лідія

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до […]