Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Святвечір — це унікальна християнська традиція, яка передує Різдву, яке в Україні святкуватимуть 25 грудня. Цієї дати вірянини готуються до святкування, збираючись всією родиною за святковим столом. Ця традиція супроводжується іншою — тим, що до свята традиційно готують 12 пісних страв.

Редакція Бахмут IN.UA ділиться власною добіркою страв, які варто приготувати на Святвечір у 2025 році

12 пісних страв на Святвечір

Святвечір є одним із найважливіших родинних обрядів різдвяного циклу. Центральне місце цього вечора займає святковий стіл, на якому традиційно подають 12 пісних страв. Ця традиція формувалася століттями та поєднує дохристиянські уявлення з християнською символікою.

Історики та етнологи пояснюють, що спочатку кількість страв не була чітко визначена, проте поступово в українській культурі усталилося число 12. Воно символізує:

• 12 апостолів — ближніх учнів Христа;
• 12 місяців року — завершення та початок нового циклу;
• повноту та достаток, що має увійти в дім у новому році.

Традиція остаточно зміцнилася з розвитком християнства, коли Святвечір став підготовкою до Різдва й мав відзначатися постом і стриманістю.

Сам святковий стіл має свої особливості. Усі святвечірні страви є пісними, оскільки до появи першої зірки триває строгий піст. Основою меню є зерно, овочі, гриби, мед, горіхи, сушені фрукти — продукти, що мають давні символічні значення. 

Головною стравою столу стає кутя, яка символізує життя, відродження, єдність родини та поминання предків.

Як приготувати кутю до Святвечора

Кутя — це головна страва на Святвечір. Вона має глибокий символічний зміст, адже пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності. Її традиційно готують з пшениці та додають до неї мед, горіхи та родзинки. Редакція Бахмут IN.UA пропонує приготувати варіацію українського шеф-кухаря Євгена Клопотенко. Для її приготування знадобляться:

• 250-300 грам пшениці;
• 4 склянки води;
• 100 грамів кураги;
• 50 грамів волоських горіхів;
• 50 грамів родзинок;
• 50 грамів соняшникової олії;
• 2-3 столових ложки меду;
• 2 столові ложки маку;
• 1 штука лимону з цедрою й соку;
• 1 сантиметр кореня імбиру.

Для приготування куті помийте 250–300 грам пшениці та залийте 4 склянками води. Варіть на невеликому вогні 30–40 хвилин до готовності. Ще в теплу кашу додайте 50 грамів вершкового масла, якщо готуєте щедру кутю, або 2 столові ложки соняшникової олії, якщо страву пісну. Так смак буде більш насиченим і збалансованим.

Підготуйте наповнювачі: наріжте 100 грамів помитої чи розпареної кураги невеликими кубиками, після чого додайте її разом із 50 грамів родзинок у теплу пшеницю з олією чи маслом. Далі всипте 2 столові ложки маку та приблизно 1 сантиметр кореня імбиру, натертого на дрібній тертці.

Коли основні інгредієнти з’єднані, додайте жменю крупно подрібнених волоських горіхів і перемішайте кутю так, щоб усі компоненти рівномірно розподілилися. Добре помийте лимон, обсушіть і натріть його цедру на дрібній тертці, а потім додайте до страви 2–3 столові ложки меду та підготовлену цедру.

Після цього видавіть 1–2 столові ложки лимонного соку, влийте його у кутю та знову перемішайте. Страву слід залишити мінімум на дві години, щоб вона настоялася. Після цього кутю можна подавати у красивій мисці, ставлячи її в центр святкового столу.

Узвар

Узвар, або компот із сухофруктів — традиційний напів святкового стола кожної української сім’ї на Різдво. Він символізує очищення тіла та душі.

Для його приготування знадобиться:

• 3 літри води;
• 200 грамів сушених яблук;
• 200 грамів меду або цукру;
• 100 грамів сушених груш;
• 100 грамів чорнослив;
• 100 грамів сушених ягід шипшини або родзинки (за бажанням);
• цедра лимона чи апельсина.

Для приготування узвару сушені фрукти та ягоди або готовий набір необхідно викласти у друшляк та ретельно промити під проточною водою. Після цього інгредієнти варто перекласти у велику каструлю та залити трьома літрами води. Напій треба варити на маленькому вогні протягом 30 хвилин під кришкою. Далі необхідно зняти узвар з вогню, додати три бутони гвоздики та одну столову ложку маку, добре перемішати і залишити вистигати.

Коли узвар охолоне до теплого стану, в нього можна додати мед, після чого слід розмішати до повного розчинення. Кількість меду можна регулювати за смаком. Далі узвар слід охолодити і подати до столу.

Вареники з капустою та вареники з картоплею

Пісні вареники з картоплею чи капустою обов’язково мають бути на різдвяному стіл, адже вони символізують достаток та ситість усієї сім’ї. 

Для приготування знадобиться:

• 500 грамів борошна;
• 500 грамів картоплі;
• 1 невелика капустина
• 250 мілілітрів води;
• 2 цибулі;
• 2 столові ложки картоплі;
• сіль, перець.

Для приготування вареників із пісною начинкою насамперед потрібно приготувати тісто. Борошно слід просіяти, додати воду, сіль та олію, після чого вимісити круте тісто. Його накривають і залишають приблизно на годину, щоб воно стало більш еластичним та зручним у роботі.

Поки тісто відпочиває, слід приготувати начинку. Для цього треба почистити картоплю, відварити її та зробити пюре, приправивши сіллю та перцем за смаком, після чого дати йому вистигнути. Окремо дрібно слід нарізати капусту та тушкувати її.

Далі тісто необхідно розкачати і вирізати кружальця. У центр кожного необхідно покласти приблизно чайну ложку картопляної начинки та сформувати невеликі вареники. Далі у великій каструлі дововести воду до кипіння й опускати у неї вареники, варять близько п’яти хвилин, періодично помішуючи, доки вони не піднімуться на поверхню.

Готові вареники можна подавати до столу прикрасивши їх підсмаженою цибулею та змастивши олією.

Запечена скумбрія

Риба — це знак християн. Три рибини з однією головою або переплетені символізують Святу Трійцю. Так, як риба вільно плаває у воді, так і християни живуть повноцінним життям через купання у свяченій воді. Рекомендуємо приготувати запечену скумбрію, ніжність якої стане візитівкою будь-якого святкового столу.

Для її приготування знадобиться:

• 2 скумбрії;
• 1 цибулина;
• половина лимона;
• 2 столові ложки майонезу;
• сіль, приправа для риби — за смаком.

Для приготування страви рибу необхідно добре вимити та випатрати. Далі її слід натерти спеціями для риби зовні, а всередині й залишити маринуватися на 30 хвилин. Після цього на черевці варто зробити глибокі надрізи, у які вставити кружальця цибулі та півкільця лимона. Зверху скумбрію необхідно змастити майонезом і запікати у духовці 20–30 хвилин при температурі 200 градусів, до готовності та рум’яної скоринки.

Різдвяний калач

Калач або колач — традиційний обрядовий хліб із білого борошна, випечений у формі кола із крученого й переплетеного тіста, з отвором посередині.

Для його приготування за традиційним рецептом знадобляться:

• 450 грамів борошна;
• 200 мілілітрів молока;
• 50 грамів олії;
• 2 столові ложки цукру;
• 1 чайна ложка дріжджів;
• дрібка солі;
• ванільний цукор;
• жовток для змащування та мак для посипання.

Підігрійте молоко до теплого стану, додайте цукор і сухі дріжджі, перемішайте й залиште на 10 хвилин, щоб опара активувалася. Перелийте її у велику миску, додайте олію та борошно, замісіть м’яке тісто. Накрийте рушником і залиште у теплому місці приблизно на годину — воно має збільшитися удвічі.

Готове тісто розділіть на дві частини, сформуйте з них довгі валики, з’єднайте один край та заплетіть косичку. Надалі сформуйте калач у вигляді кільця з отвором посередині. Викладіть заготовку на деко з пергаментом і залиште ще на 20 хвилин для підростання. Перед випіканням змастіть виріб яйцем і посипте маком.

Розігрійте духовку до 180 градусів та випікайте калач 30–40 хвилин до повної готовності та рум’яної скоринки. Такий калач вийде ароматним і стане чудовою окрасою святкового столу.

Мариновані гриби

Гриби — це ще одна зі святкових страв до різдвяного столу, яка символізує подвійну природу Ісуса Христа: божественну (шляпка) та земну (ніжку).

Для приготування ніжних маринованих грибів потрібні:

• 1 кілограм печериць;
• 1 цибуля;
• 70 мілілітрів оцту;
• 2 столові ложки цукру;
• 1 столова ложка солі;
• 3 лаврових листки;
• духмяний перець горошком.

Ретельно промийте гриби та очистьте їх від усього бруду. У каструлі нагрійте 1 літр води й додайте кілька горошин запашного перцю, лаврове листя, сіль та дрібку цукру. Коли маринад закипить, покладіть у нього гриби та варіть 15 хвилин.

Після цього влийте оцет і продовжуйте варити ще близько 5 хвилин. Підготуйте стерилізовану банку, виклавши на її дно тонко порізану цибулю півкільцями. Поверх цибулі покладіть гриби та залийте їх гарячим маринадом. Залиште на добу, щоб смак повністю розкрився.

Через 24 години гриби будуть готові до подачі — пряні, хрусткі та з насиченим ароматом.

Пісний борщ

Пісний борщ — унікальний рецепт, який поєднує в собі велику кількість різноманітних овочів. Він стане гарною прикрасою різдвяного столу.

Для його приготування знадобляться:

• 3 літри води;
• 700 грамів капусти;
• 5 картопель;
• 2 буряки;
• 1 морква;
• 1 цибуля;
• половина болгарського перцю;
• 3 столові ложки рослинної олії;
• 2 столові ложки томатної пасти;
• 1 столова ложка лимонного соку;
• 2 чайні ложки цукру;
• 2 зубчики часнику.

Спершу підготуйте основу: натріть буряк і моркву на крупній тертці або наріжте соломкою, а картоплю — кубиками. Поставте каструлю з водою на вогонь і одразу додайте картоплю.

Поки вона вариться, дрібно поріжте цибулю та перець, а капусту — тонкими смужками.

Окремо приготуйте заправку: на розігрітій рослинній олії обсмажте цибулю та моркву, додайте буряк, а за кілька хвилин — перець, томатну пасту та трохи води з каструлі. Тушкуйте овочі близько 15 хвилин, щоб буряк став м’яким і насиченим.

У каструлю викладіть нарізану капусту, доведіть до кипіння та проваріть 5–7 хвилин. Потім додайте в зажарку сіль, лимонний сік, цукор і часник — це підкреслить кисло-солодкий баланс. Перекладіть заправку до каструлі, перемішайте й залиште борщ тушкуватися під кришкою на дуже слабкому вогні ще 15 хвилин.

Далі рекомендуємо залишити борщ на кілька хвилин, щоб він став ще ароматнішим та глибшим на смак.

Пампушки

Пампушки — символ свята та солодкого життя.

Для їх приготування знадобляться:

• 1 літр олії (для обсмаження);
• 400 грамів борошна;
• 200 грамів цукрової пудри;
• 150 мілілітрів молока;
• 80 грамів соняшникової олії;
• 50 грамів цукру;
• 30 грамів дріжджів;
• цедра одного лимона;
• варення чи мак для начинки.

Зробіть опару, розвівши дріжджі в теплій воді, додайте 2 столові ложки борошна та 1 столову ложку цукру і поставте суміш у тепле місце для бродіння на 15 хвилин. Просійте борошно та решту цукру в глибоку миску, влийте опару, додайте олію та цедру лимона і замісіть тісто. 

Залиште тісто в теплому місці на годину для підйому. Після цього розкачайте тісто і видавіть склянкою круги, у центр кожного покладіть начинку та накрийте іншою частиною тіста, защипавши краї. 

Готові пампухи викладіть на посипану борошном дощечку швом донизу і залиште на 10–15 хвилин для підйому. У глибокій каструлі або сковороді з товстим дном розігрійте 1 літр олії, коли на дні з’являться невеликі пухирці, опускайте по 3–4 пампухи і обсмажуйте з обох сторін до золотистого кольору.

Гарячі пампухи посипайте цукровою пудрою, при бажанні з додаванням ванільного цукру для аромату.

Тушена капуста з грибами

На різдвяному столі капуста символізує єднання навколо однієї основи. Тому страв з капусти, як і з грибів, так багато на столі у Святвечір.

Для її приготування знадобляться:

• 400 грамів свіжих грибів;
• 2-3 моркви;
• 1 капуста;
• 1 штука цибулі;
• 2 зубчики часнику;
• сіль, перець;
• олія.

Нашаткуйте капусту, наріжте гриби слайсами, натріть моркву на тертці та дрібно наріжте цибулю. Викладіть капусту у каструлю або глибоку сковороду, додайте 100 мілілітрів води та трохи олії і поставте на повільний вогонь. Додайте до капусти гриби, моркву, цибулю та лавровий лист і тушкуйте до готовності.

Голубці

Сама назва “голубці” вказує на символ — “голуба”, який вважається уособленням Святого Духа та миру.

Для їх приготування потрібні:

• 1 капуста;
• 150 грамів рису;
• 10 штук шампіньйонів;
• 1 цибуля;
• 1 морква;
• 2 столові ложки пасти;
• сіль та перець.

З капусти зніміть верхній шар листя та виріжте качан. Занурте качан у окріп і поступово відділяйте листки один за одним, після чого зі зрізаних листків зніміть товсті прожилки. 

Відваріть рис, натріть моркву, а цибулю та гриби нашаткуйте дрібно, обсмажте овочі в олії, додайте рис, сіль, перець та томатну пасту і тримайте на легкому вогні ще 7–10 хвилин, потім остудіть начинку. Покладіть начинку в центр капустяного листка, заверніть листок рулетиком, підібгаючи кінці до середини, складіть голубці в каструлю, залийте водою до половини і тушкуйте під кришкою 40 хвилин.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські сім’ї, чиє житло було знищене внаслідок обстрілів, можуть отримати компенсацію від держави незалежно від того, чи придбали вони новий будинок після руйнування власним коштом.

Про це повідомили експерти з Юридичного порадника для ВПО.

Компенсація за зруйноване житло: чи відмовляють при купівлі нового дому

Як вказують в Юридичному пораднику для ВПО, право на компенсацію за знищене житло належить тому, хто був його власником на момент руйнування відповідно до правовстановлюючих документів. Законодавство не передбачає підстав для відмови лише через те, що сім’я після руйнування придбала інший будинок або має іншу нерухомість.

Власник повинен документально підтвердити право власності на зруйнований будинок. Якщо житло не було внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, необхідно внести відповідні відомості, оскільки дані для подання заяви про компенсацію підтягуватимуться саме з реєстру.

Як подати заявку

Для отримання компенсації потрібно подати повідомлення про знищення житла та заяву через застосунок Дія або у ЦНАП.

Після цього місцева комісія проведе обстеження, внесе дані до Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна і прийматиме рішення щодо компенсації. Власник зруйнованого житла має право обрати житловий сертифікат або кошти для нового будівництва.

Юридичний порадник для ВПО наголошує на важливості належної фіксації руйнування та внесення всіх даних до офіційних реєстрів, оскільки це є підставою для подальших міжнародних відшкодувань.

Читайте також:

Куди звертатися бахмутянам за консультацією щодо житлового ваучера

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!