У майже знищеної під час Другої Світової війни Варшави, і нині зруйнованого росіянами Бахмута є чимало спільного. Мало хто вірив, що польська столиця постане з руїн. І позитивний досвід сусідньої країни показує, що все можливо — якщо є палке бажання і чітке планування.

М’який пил літав над містом

Після закінчення війни влада тодішньої Польської Народної Республіки розглядала ймовірність залишити польську столицю страхітливим антивоєнним пам’ятником – нагадуванням про звірства німецьких завойовників. Говорилося також про перенесення адміністративного центру Польщі до Любліна. 

Ось що про ті часи у книзі “Найкраще місто в світі. Варшава у відбудові 1944-1949 років” пише Гжегож Пьонтек.

85% будівель і 90% промислових підприємств Варшави було зруйновано дощенту. Але уже у 1980 році відбудоване варшавське Старе місто потрапило до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, де стало приємним винятком.

Адже це єдиний архітектурний ансамбль, відновлений після воєнного знищення майже повністю. Все це стало можливим завдяки невтомній реконструкції, розпочатій у 1945 році – складному тривалому процесові, який об’єднав не лише варшав’ян, а й усіх поляків. 

Перш ніж дійшло до очищення вулиць міста від уламків і решток зруйнованих стін, реконструкції передували розмови, планування, суперечки і палкі дискусії навколо того, що потрібно відбудовувати, а що – ні, а також навколо черговості відбудови. Згодом розпочалися виснажливі роботи із розмінування й ексгумації тіл, що їх знаходили під рештками будинків.

Економічне обґрунтування відновлення

За словами директора Варшавського столичного управління зі збереження пам’яток Міхала Красуцького, було однозначно вирішено відбудувати так звану “старувку” – Старе місто Варшави і Королівський тракт. Першочергово відроджували будинки, котрі хоч якось надавалися до життя, і куди можна було одразу заселити людей.

Оглядаючись на ті події, поляки кажуть, що варто розуміти, що відбудова не означатиме повернення міста до стану перед війною. Тож радять відмовитися від зайвих очікувань і будувати місто, виправляючи помилки найперших архітекторів, адаптуючи його до сучасного життя, яке неодмінно сюди завітає. 

До слова, поляки першими придумали вдале застосування завалам і уламкам міста – усього понад 20 млн м²  так званого “будівельного сміття”. Після війни було створено декілька штучних пагорбів, які існують у столиці й до сьогодні: це так звані Гірка Щеншлівицька (зараз це – гірка у парку, де навчаються лижному спорту й місце відпочинку), Копець Мочидловський та найбільший Копець Черняковський (зараз має назву “Курган Варшавського повстання”).

Залишками також укріпили русло річки Вісли поблизу залізничного вокзалу “Варшава Гданська”.

Разом із Зофією Яворовською та фундацією Brda він керує проєктом Okno, в рамках якого відправляє вікна з Польщі в Україну громадським організаціям на відбудову житла у зруйнованих війною містах.

Утім, він переконаний, що одного лишень бажання мешканців Бахмута буде недостатньо. 

Покінчити з імперською спадщиною

Варшавські експерти прогнозують, що важливим аспектом питання відродження Бахмута будуть розмови навколо відбудови пам’яток – тих, що існували раніше і нових, які постануть як результат російського вторгнення. Якщо у доцільності відбудови довоєнних пам’яток, що стосуються української історії, питань не виникатиме, то пам’ятники радянської окупації можуть викликати у громаді різні думки.

У Варшаві було вирішено твердо покінчити із російською імперською спадщиною. Як приклад, директор Варшавського столичного управління зі збереження пам’яток Міхал Красуцький наводить демонтаж православного собору Олександра Невського – символу російського панування на теренах Польщі. 

Поляки так завзято знищували пам’ятники радянського минулого, що поклали оком також на один із символів Варшави — Палац культури і науки на площі Дефіляд, зведений під керівництвом радянського архітектора Льва Руднєва.

“Ми демонтували комунізм, але не Палац імені Сталіна, який отримав це ім’я 7 березня 1953 року, через два дні після смерті генералісимуса”, – запит на дискусії такого штибу мають місце у пресі й досі.

Уродженці Варшави у розмовах щоразу підкреслюють, що не в захваті від цієї будівлі. Останнім часом палац називають опорним стовпом на шляху російської експансії на захід.

За словами польських експертів, з відбудовою і відродженням міста важливо буде зосередитися на встановленні пам’ятників і монументів загиблим місцевим жителям і воїнам, які обороняли Бахмут. І маючи зараз позитивний приклад Варшави, можна резюмувати, що цінність тих пам’ятників не у монументалізмі, такому типовому для радянського штибу вшанування.

Вона – у донесенні й збереженні пам’яті кожного загиблого у місті, на кожній вулиці й у кожному районі. Без невеликих місць вшанування поряд із будинками буде важко пережити й переосмислити травму, яка ще довгі роки буде частиною буденності кожного жителя Бахмута. Без місць пам’яті у нововідбудованому місті неможливо буде збудувати щасливого життя. Доведено досвідом Варшави.

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine

Читайте також:

• Як відновлюватимуть зв’язок у деокупованому Бахмуті
• Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей
• Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська територіальна громада долучилася до впровадження реформи управління публічними інвестиціями та подала до цифрової системи DREAM проєкт забезпечення житлом бахмутян. Йдеться про житло для бахмутян в Гощі.

Детальніше про це читайте в матеріалі.

Житло для бахмутян в Гощі

Бахмутська громада подала до цифрової системи DREAM проєкт забезпечення житлом мешканців громади, які через війну стали внутрішньо переміщеними особами. Ініціатива передбачає створення житла для бахмутян у безпечних регіонах України, зокрема в Гощі, що на Рівненщині.

Дата ініціації проєкту на DREAM вказана на 17 грудня 2025 року. Виконавцем вказано управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради, а керівником проєкту вказана Надія Трофимова.

Скільки грошей коштує житло для ВПО

Реалізувати проєкт планують в Гощі. Тут збудують житло на 570 квартир. Тривалість проєкту складає 36 місяців, тобто 3 роки, а бюджет понад 1 мільярд гривень (1 763 460 197 гривень).

Кошти розподілять наступним чином:

• на підготовку до проєкту — 67 308 000 гривень;
• на реалізацію — 1 690 368 000 гривень;
• на експлуатацію — 4 084 197 гривень;
• на закриття — 1 700 000 гривень.

Є два технічних рішення, за якими можуть, зводити житло.

1. Будівництво багатоквартирних житлових будинків з залізобетонних конструкцій

Воно передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків в селищі Гоща з залізобетонних конструкцій, а саме: залізобетонних колон, плит перекриття, огороджувальних стінових конструкцій. Також передбачається встановлення енергоефективного обладнання опалення, водопостачання, електропостачання, енергоефективних вікон, дверей, освітлення, виконання утеплення зовнішніх стін, горища будівель. Це рішення дозволить побудувати житлові будинки зі строком експлуатації приблизно 100 років за 3 роки.

Недоліки цього методу: 1. Потреба у важкій техніці: великі розміри та маса елементів ускладнюють доставку. 2. Вразливість швів: погана ізоляція може призвести до тепловтрат, що вимагає додаткової ізоляції. 3. Має обмеження в дизайні та потребує тривалого часу на затвердження. 4. Має значно вищі вартісні показники матеріальних ресурсів.

2. Будівництво багатоквартирних житлових будинків зі сталевого каркаса.

Воно передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків зі сталевого каркаса, залізобетонних плит перекриття, огороджувальних стінових конструкцій. Так само буде встановлення енергоефективного обладнання опалення, водопостачання, електропостачання, енергоефективних вікон, дверей, освітлення, виконання утеплення зовнішніх стін, горища будівель. Так само будинок може експлуатуватися 100 років. Будівництво триватиме 3 роки.

Недоліки цього методу: сталевий каркас має бути оброблений противопожежними засобами через незадовільну вогнестійкість.

“Проєкт спрямований на інтеграцію мешканців Бахмутської міської територіальної громади у нові місця проживання шляхом забезпечення житлом та супровідними соціальними послугами. Концепція проєкту передбачає поділ кварталу частини території селища Гоща площею ~6 га на райони у невиликих масштабах, будівництва житла зі сталевих конструкцій, створення об’єктів та визначних місць, які існували в Бахмуті (Алея Троянд, Набережна – образ річки Бахмутка з люмінофорів). Даний проєкт отримав символічну назву “Відродження” — йдеться в описі проєкту.

Як проєкт вплине на Гощу

Проєкт матиме позитивні наслідки і для Гощі, зокрема очікують:

• приросту населення громади;
• зростання споживчого попиту;
• розвитку інфраструктури селища та збереження наявної;
• зростанню попиту на соціальні послуги;
• збільшення надходжень до селищного бюджету;
• створення нових робочих місць;
• розширення спектру надання освітніх, медичних, соціальних, культурних послуг;
• відкриття нових об’єктів малого/середнього бізнесу;
• залучення міжнародних та українських інвестицій для подальшого розвитку громади;
• створення соціального житлового фонду.

До теми:

Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Навесні 2025 року було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, щоб знайти довгострокові рішення для забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади. У межах проєкту провели масштабне опитування громади, щоб дізнатися потреби самих бахмутян. Адже метою проєкту є не просто будівництво житла, а об’єднання людей.

Результатом проєкту стало дослідження та спільне бачення мешканців, яким має бути житловий квартал для бахмутян. Результати дослідження публікує міжнародний фонд “Відродження”.

“Спільне бачення нового дому”: результати дослідження

Опубліковано комплексне дослідження “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. У ньому зібране дослідження потреб бахмутян в евакуації та зібрані підходи до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. Передпроєктне дослідження реалізували в широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція Ro3kvit.

Дослідження базується на внутрішньому опитуванні ВПО Бахмутської громади, інтерв’ю, онлайн-воркшопі зі спільного формування бачення майбутнього житла, а також аналізі житлової політики та українських практик.

Розробником дослідження виступила урбаністична коаліція Ro3kvit. Фахівці розробили концепцію, методологію, провели дослідження, аналізували дані і підготували фінальний документ.

У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Що виявило дослідження

Ключова суть:

1. Житлова проблема є довгостроковою, а не тимчасовою. Більшість ВПО з Бахмута не розглядають швидке повернення як реалістичний сценарій.
2. Люди потребують постійного, а не тимчасового житла.
3. Важливе не лише саме помешкання, а й якість середовища: інфраструктура, школи, медицина, транспорт, робочі місця.
4. Переселенці хочуть бути залученими до планування майбутнього житла та розвитку спільнот.

Основні висновки проєкту “Спільне бачення нового дому”

1. ВПО не задовольняє модель короткострокового розселення (модульні містечка, гуртожитки).
2. Люди прагнуть повноцінного житла з правом власності або довгострокового користування.
3. Для багатьох важливо зберегти соціальні зв’язки з Бахмутською громадою.
4. Є високий рівень психологічної вразливості через втрату дому.
5. Вибір місця проживання залежить від: доступності роботи, освіти для дітей, медичних послуг, безпеки регіону.

Рекомендації дослідження

1. Розробляти системні програми постійного житла, а не тимчасові рішення.
2. Передбачати механізми співфінансування або доступної іпотеки.
3. Залучати ВПО до планування житлових проєктів.
4. Створювати житлові рішення разом із розвитком інфраструктури.
5. Підтримувати формування локальних спільнот переселенців.
6. Враховувати різні типи домогосподарств (сім’ї з дітьми, літні люди, люди з інвалідністю).
7. Інтегрувати психологічну та соціальну підтримку.

Головний меседж дослідження

Йдеться не просто про дах над головою. Мова про створення повноцінного, безпечного, сталого середовища для життя бахмутян, які втратили свої домівки, з урахуванням їхніх потреб, досвіду та бачення майбутнього.

Це дослідження є основою для формування реальної житлової політики щодо ВПО з Бахмута, орієнтованої на довгострокове відновлення життя, а не тимчасове вирішення проблеми.

Ознайомитись з повним текстом передпроєктного дослідження “Спільне бачення нового дому” можна за покликанням.

Читайте також:

• Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов
• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!