У майже знищеної під час Другої Світової війни Варшави, і нині зруйнованого росіянами Бахмута є чимало спільного. Мало хто вірив, що польська столиця постане з руїн. І позитивний досвід сусідньої країни показує, що все можливо — якщо є палке бажання і чітке планування.

М’який пил літав над містом

Після закінчення війни влада тодішньої Польської Народної Республіки розглядала ймовірність залишити польську столицю страхітливим антивоєнним пам’ятником – нагадуванням про звірства німецьких завойовників. Говорилося також про перенесення адміністративного центру Польщі до Любліна. 

Ось що про ті часи у книзі “Найкраще місто в світі. Варшава у відбудові 1944-1949 років” пише Гжегож Пьонтек.

85% будівель і 90% промислових підприємств Варшави було зруйновано дощенту. Але уже у 1980 році відбудоване варшавське Старе місто потрапило до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, де стало приємним винятком.

Адже це єдиний архітектурний ансамбль, відновлений після воєнного знищення майже повністю. Все це стало можливим завдяки невтомній реконструкції, розпочатій у 1945 році – складному тривалому процесові, який об’єднав не лише варшав’ян, а й усіх поляків. 

Перш ніж дійшло до очищення вулиць міста від уламків і решток зруйнованих стін, реконструкції передували розмови, планування, суперечки і палкі дискусії навколо того, що потрібно відбудовувати, а що – ні, а також навколо черговості відбудови. Згодом розпочалися виснажливі роботи із розмінування й ексгумації тіл, що їх знаходили під рештками будинків.

Економічне обґрунтування відновлення

За словами директора Варшавського столичного управління зі збереження пам’яток Міхала Красуцького, було однозначно вирішено відбудувати так звану “старувку” – Старе місто Варшави і Королівський тракт. Першочергово відроджували будинки, котрі хоч якось надавалися до життя, і куди можна було одразу заселити людей.

Оглядаючись на ті події, поляки кажуть, що варто розуміти, що відбудова не означатиме повернення міста до стану перед війною. Тож радять відмовитися від зайвих очікувань і будувати місто, виправляючи помилки найперших архітекторів, адаптуючи його до сучасного життя, яке неодмінно сюди завітає. 

До слова, поляки першими придумали вдале застосування завалам і уламкам міста – усього понад 20 млн м²  так званого “будівельного сміття”. Після війни було створено декілька штучних пагорбів, які існують у столиці й до сьогодні: це так звані Гірка Щеншлівицька (зараз це – гірка у парку, де навчаються лижному спорту й місце відпочинку), Копець Мочидловський та найбільший Копець Черняковський (зараз має назву “Курган Варшавського повстання”).

Залишками також укріпили русло річки Вісли поблизу залізничного вокзалу “Варшава Гданська”.

Разом із Зофією Яворовською та фундацією Brda він керує проєктом Okno, в рамках якого відправляє вікна з Польщі в Україну громадським організаціям на відбудову житла у зруйнованих війною містах.

Утім, він переконаний, що одного лишень бажання мешканців Бахмута буде недостатньо. 

Покінчити з імперською спадщиною

Варшавські експерти прогнозують, що важливим аспектом питання відродження Бахмута будуть розмови навколо відбудови пам’яток – тих, що існували раніше і нових, які постануть як результат російського вторгнення. Якщо у доцільності відбудови довоєнних пам’яток, що стосуються української історії, питань не виникатиме, то пам’ятники радянської окупації можуть викликати у громаді різні думки.

У Варшаві було вирішено твердо покінчити із російською імперською спадщиною. Як приклад, директор Варшавського столичного управління зі збереження пам’яток Міхал Красуцький наводить демонтаж православного собору Олександра Невського – символу російського панування на теренах Польщі. 

Поляки так завзято знищували пам’ятники радянського минулого, що поклали оком також на один із символів Варшави — Палац культури і науки на площі Дефіляд, зведений під керівництвом радянського архітектора Льва Руднєва.

“Ми демонтували комунізм, але не Палац імені Сталіна, який отримав це ім’я 7 березня 1953 року, через два дні після смерті генералісимуса”, – запит на дискусії такого штибу мають місце у пресі й досі.

Уродженці Варшави у розмовах щоразу підкреслюють, що не в захваті від цієї будівлі. Останнім часом палац називають опорним стовпом на шляху російської експансії на захід.

За словами польських експертів, з відбудовою і відродженням міста важливо буде зосередитися на встановленні пам’ятників і монументів загиблим місцевим жителям і воїнам, які обороняли Бахмут. І маючи зараз позитивний приклад Варшави, можна резюмувати, що цінність тих пам’ятників не у монументалізмі, такому типовому для радянського штибу вшанування.

Вона – у донесенні й збереженні пам’яті кожного загиблого у місті, на кожній вулиці й у кожному районі. Без невеликих місць вшанування поряд із будинками буде важко пережити й переосмислити травму, яка ще довгі роки буде частиною буденності кожного жителя Бахмута. Без місць пам’яті у нововідбудованому місті неможливо буде збудувати щасливого життя. Доведено досвідом Варшави.

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine

Читайте також:

• Як відновлюватимуть зв’язок у деокупованому Бахмуті
• Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей
• Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство розвитку громад та територій завершило відбір учасників для міжнародної Конференції з питань відновлення України, яка пройде 25–26 червня 2026 року у місті Гданськ. З усієї країни для участі відібрали 102 громади. До списку учасників потрапила і Бахмутська громада.

Детальніше про Конференцію з питань відновлення України URC-2026 та роль Бахмута в ній — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Конференція з питань відновлення України URC-2026

25–26 червня 2026 року у місті Гданськ, що у Польщі, пройде Конференція з питань відновлення України URC-2026. Вона орієнтована на практичні результати, а саме на укладення міжнародних угод, залучення фінансування та запуск спільних ініціатив. Робота заходу поділена на кілька складових частин, розділенних за певними напрямками.

Примітка. URC або Ukraine Recovery Conference — це головна міжнародна конференція, присвячена відбудові та економічному розвитку України. Захід об’єднує уряди країн-партнерів, міжнародні фінансові інституції, інвесторів, бізнес та громадськість для мобілізації фінансової підтримки та втілення конкретних інвестиційних проєктів

Форум відновлення працюватиме як офлайн-платформа для українських, польських та міжнародних сторін. Тут відбуватиметься обмін практиками та пошук рішень для залучення приватного сектору до відбудови. Бізнес-ярмарок передбачає виставки компаній для сприяння співпраці між місцевим самоврядуванням та інвесторами.

Інфраструктурна платформа функціонуватиме за чотирма напрямами:

• відновлення транспортного сполучення;
• розвиток розподіленої генерації та енергетична стійкість;
• цифрова трансформація для управління інфраструктурою;
• узгодження транспортного, енергетичного та митного регулювання зі стандартами ЄС.

Енергетична платформа об’єднає уряди, фінансові організації та інвесторів для обговорення трансформації енергетичного сектору України. Увага приділятиметься новій енергетичній стратегії, безпеці та розбудові децентралізованої енергосистеми.

На полях конференції також відбудеться зустріч Керівного комітету Української платформи донорів за участі представників уряду України, країн “Групи семи”, Європейського Союзу та фінансових інституцій. Учасники обговорять бюджетні потреби, просування реформ та розширення приватних інвестицій.

Додатково працюватиме форум аналітичних центрів. Дослідницькі установи надаватимуть експертизу для формування політик у ключових сферах довгострокового розвитку.

Учасники URC-2026

Загалом на участь у заході подали 356 заявок. Відбір відбувався за системою рейтингування. Оцінювання базувалося на п’яти ключових напрямах:

• досвід міжнародної співпраці;
• якість стратегічного планування;
• застосування територіально-орієнтованого підходу;
• рівень інвестиційної готовності та антикорупційна діяльність;
• участь в ініціативі “Пліч-о-Пліч: Згуртовані громади” або інших формах співробітництва між муніципалітетами.

Участь у конференції дозволить громадам встановити прямі контакти з міжнародними донорами та налагодити партнерства для відновлення територій.

Варто зазначити, що Бахмутська громада подала власну заявку на участь в конференції та пройшла відбір. крім неї з Донецької області у список учасників потрапили Маріупольська та Покровська громади.

Читайте також:

“Грошей на компенсацію всім зараз немає”: нардеп Фролов про ваучери, будиночки в селі і 40 мільярдів доларів, які потрібні на житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У квітні 2026 року представники Бахмутської та Гощанської громад перейшли до практичного обговорення реалізації проєкту будівництва соціального житла в Гощі. Координувати реалізацію проєкту має робоча група. 5 червня Бахмутська МВА офіційно затвердила її склад. До нього увійшли 15 осіб.

Хто увійшов до складу робочої групи і які функції вона виконуватиме, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 163рр.

Будівництво житла для бахмутян у Гощі, робоча група

Бахмутська міська військова адміністрація створила робочу групу з реалізації проєкту “Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків для ВПО з Бахмутської громади у селищі Гоща”. Головою робочої групи призначено Олександра Марченка — заступника начальника Бахмутської МВА. Заступницею голови робочої групи стала Надія Трофимова, заступниця начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради, а секретаркою — Наталя Орел, начальниця відділу капітального будівництва Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради.

Серед членів робочої групи налічуються четверо представників Бахмутської громади, і восьмеро — Гощанської. Бахмутську громаду представляють:

• Олександр Бондарєв — директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Наталя Отюніна — начальниця Управління муніципального розвитку Бахмутської міськради;
• Тетяна Соловйова — виконувачка обов’язків начальниці Фінансового управління Бахмутської міськради;
• Тетяна Татаринова — начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міськради.

Серед представників Гощанської громади до складу робочої групи увійшли:

• Надія Божок — директорка КП “Архітектурно-планувальне бюро”;
• Олександр Ковалець — начальник відділу земельних відносин, екології та благоустрою Гощанської селищної ради;
• Марія Мамончук — головна спеціалістка відділу архітектури, містобудування, будівництва та просторового планування Гощанської селищної ради;
• Ігор Мельник — начальник відділу архітектури, містобудування, будівництва та просторового планування Гощанської селищної ради;
• Віталій Михалочко — начальник юридичного відділу Гощанської селищної ради;
• Анастасія Табекова — керуюча справами виконавчого комітету Гощанської селищної ради;
• Оксана Чучман — начальниця відділу економіки Гощанської селищної ради;
• Іван Якимчук — заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів.

Чим займатиметься робоча група з будівництва житла в Гощі

Окрім складу робочої групи, Бахмутська МВА затвердила положення про її роботу. В ньому перелічені основні завдання робочої групи, загалом їх 12. Серед них:

• розробка документів для реалізації проєкту;
• підготовка тендерної документації;
• підготовка контрактів та інших документів, передбачених проєктом;
• управління проєктом, моніторинг його впровадження, включаючи контроль за цільовим використанням коштів, підготовка регулярних звітів про стан виконання проєкту;
• надання звітів про хід реалізації проєкту, дотримання норм та процедур;
• координація та об’єднання учасників проєкту, консультантів та підрядників;
• проведення тендерів та адміністрування контрактів;
• управлінський контроль та звітність: контроль витрат, дотримання графіка, технічних показників та процедур звітності;
• комунікація та зв’язки з іншими сторонами, які беруть участь у проєкті або на які впливає проєкт;
• забезпечення відповідності фінансових документів та договорів;
• організація вчасних виплат за контрактами.
• контроль за виконанням реалізації проєкту.

Читайте також:

• Скільки родин із тимчасово окупованих територій купили житло за ваучери
• Сіверськодонецька громада хоче дати житло ВПО 60+: звідки взяли 51 мільйон і хто отримає квартири
• “ВПО можуть втратити доступну іпотеку”: чому правозахисники виступають проти об’єднання Держмолодьжитла з Укрфінжитлом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!