Завтра, 16 червня, Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати її можуть ВПО, мешканці звільнених територій та територій бойових дій. Для успішного подання заявки фахівці NRC радять заздалегідь підготувати документи. Загалом можуть знадобитися шість видів документів.

Про це повідомляє NRC.

Які документи потрібні для реєстрації на допомогу від NRC

16 червня Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє збір заявок на отримання грошової допомоги. Якщо ви плануєте подавати заявку, зверніть увагу, що процес верифікації оновили.

Для реєстрації рекомендують заздалегідь підготувати необхідні документи. Фотографії документів мають бути чіткими, кольоровими та горизонтальними. Також підходять скриншоти із застосунку “Дія”. Вони мають включати всю необхідну інформацію.

Загалом для подачі заявки на грошову допомогу від NRC потрібні шість видів документів. Серед них:

• паспорт громадянина України або ID-картка. Рекомендується використовувати документи, видані після 2016 року, для кращого зчитування комп’ютером. Паспорти книжкового формату, ЄДокумент та водійські посвідчення можуть потребувати додаткової перевірки;
• довідка ВПО (якщо ви або члени вашої родини є ВПО);
• свідоцтва про народження дітей (якщо у вашій родині є діти до 15 років);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (для кожного члена віком від 15 років);
• номер банківського рахунку у форматі IBAN (UA + 27 символів). Соціальні, пенсійні або рахунки “ЄПідтримки” не приймаються або можуть ускладнити процес подачі заявки;
• документи які підтверджують вразливість: посвідчення особи з інвалідністю або довідка медико-соціальної експертної комісії, пенсійне посвідчення, посвідчення багатодітної сім’ї, довідка про вагітність, свідоцтво про статус одинокої матері або одинокого батька, медична довідка, яка підтверджує тяжку хворобу або хронічне захворювання.

За додатковою інформацією можна звернутися на гарячу лінію: 0 800 302 007.

Читайте також:

• Уряд схвалив Стратегію підтримки ВПО до 2030 року: основні положення
• Кредити на відбудову бізнесу після обстрілів: з 1 липня стартує нова програма
• Ветерани з Бахмутської громади можуть отримати до 200 тисяч гривень на перший внесок за іпотекою: деталі програми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За час повномасштабної війни, понад три мільйони українців втратили житло або не мають до нього доступу через окупацію. Якщо для людей, житло яких перебуває на території підконтрольній Україні, отримати компенсацію є реальним варіантом, то для переселенців з ТОТ, ситуація складніша. Останній дієвим механімз запустили у грудні 2025 року, а цьго літа також має запрацювати нова програма “Будиночки в селі” на тисячу родин.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалися з Павлом Фроловим, народним депутатом та Головою Спеціальної комісії з питань захисту ВПО. У розмові з нами він пояснив, чому держава не може виплатити компенсацію всім, як насправді працює нова програма “будиночків у селі” і чи не позбавить вона людей права на майбутнє відшкодування за квартиру на ТОТ.

Примітка. Павло Фролов — народний депутат України, голова Спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Один з авторів законопроєкту №13136, який передбачає розширення механізму компенсації за зруйноване житло на всіх власників, незалежно від категорії ВПО.

Зараз компенсацію за житло на окупованих територіях може отримати лише певні категорії ВПО. Чи є механізм і кошти, щоб відшкодування отримали всі власники житла на ТОТ?

Наразі механізму та фінансового ресурсу для компенсації всім власникам житла на окупованих територіях, незалежно від їхнього статусу, на жаль, немає. З 1 грудня 2025 року держава запустила програму житлових ваучерів номіналом 2 мільйони гривень для окремих категорій ВПО, які проживали на ТОТ.

Примітка. Програма житлових ваучерів, запущена з 1 грудня 2025 року, передбачає виплату 2 млн грн. На першому етапі — лише учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни зі статусом ВПО. Усього в реєстрах таких близько 90 тисяч осіб — значно менше за реальну кількість постраждалих.

На першому етапі право на допомогу мають учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни. На реалізацію програми вже спрямовано 6,6 мільярдів гривень, що дозволить забезпечити житло 3 300 родин.

Водночас масштаби проблем значно більші. За різними оцінками, житло на тимчасово окупованих територіях втратили або не мають до нього доступу понад 3 мільйони українців. Фактично тих з 90 тисяч, які є в реєстрах Міністерства соціальної політики і Мінветеранів (тобто ці категорі, учасники бойових дій та особи з інвалідністю зі статусом ВПО), — за перші місяці з 90 тисяч 41 тисяча подала заяви. Вже 32 тисячі погоджено комісіями, очікують фінансування. Але фінансування, на жаль, обмежене, тому що всі ресурси України йдуть зараз на сектор безпеки та оборони, і фактично все інше покривається або за рахунок кредитів, або грантів від наших західних партнерів.

Якщо загалом, то розширення компенсації на всіх власників нерухомості на ТОТ сьогодні стримується трьома ключовими факторами: відсутність фінансування, необхідність створення повноцінного механізму дистанційного обстеження майна та верифікація збитків.

Тому вже зараз законодавчо необхідно закріпити право громадян на фіксацію втрат або пошкодження житла і постановку в чергу на майбутню компенсацію. Це наш законопроєкт №13136, який розроблений усіма фракціями, авторами якого є члени нашої парламентської комісії захисту прав ВПО. Комітет його рекомендує прийняти за основу, але, на жаль, у порядок денний він поки не потрапляє. Я постійно піднімаю це на Раді Коаліції, декілька разів з президентом, щоб ми його розглянули. Він передбачає поширення механізму компенсації за житло і відновлення на житло, дистанційне обстеження зруйнованих об’єктів, спрощену процедуру для повністю знищених населених пунктів, таких як Мар’янка, Бахмут. Рішення в Кабміні: вони вже віднесені до таких, що знищені, і там навіть не треба комісії — просто якщо є право власності, якщо українці переїхали з ТОТ, вони подаються і отримують місце в черзі на програму відновлення.

Чи вірно трактувати так, що грошей на розширення компенсацій зараз немає?

Так, але за ці гроші ми постійно б’ємося. Я постійно це питання підіймаю. У нас було 14 мільярдів у бюджеті, це залишки коштів. Вони переходять у спеціальний фонд і йдуть на це. Але зараз, коли розглядався бюджет, Мінфін каже, що з 6,6 мільярдів вже немає коштів. Тому будемо з’ясовувати, де поділися кошти, чому нам обіцяли більше. Це все одно не вирішить проблему всіх переселенців, але це понад вдвічі більші, ніж те, що поки є. Ну і на Ukraine Recovery Conference (відбудеться 25-26 червня) теж планується підписання угоди щодо 80-120 мільйонів доларів на ці речі, це ще на 2–3 тисячі людей. Сподіваємося, що це буде швидко підписано і реалізовано. Але комплексне рішення — це законопроєкт №13136.

Примітка. Уряд заклав у держбюджет-2026 механізм вилучення залишків коштів із бюджетів тимчасово окупованих громад — щонайменше 14 млрд грн. Відповідну норму 3 грудня 2025 року підтримала Верховна Рада України, ухваливши закон про державний бюджет на 2026 рік.

Яка взагалі кількість переселенців з окупованих територій потенційно претендує на компенсацію? І чи є в держави оцінка необхідного фінансування?

Точної кількості громадян наразі немає. За різними оцінками, йдеться про мільйони людей — понад 3 мільйони українців втратили житло або не мають до нього доступу через окупацію. При цьому значна частина такого житла не внесена до державних реєстрів пошкодженого чи знищеного майна, оскільки на ТОТ досі відсутні повноцінні механізми фіксації збитків.

Щодо чинної програми житлових ваучерів, я вже казав: 90 тисяч таких людей є, це учасники бойових дій та особи з інвалідністю зі статусом ВПО. Щодо вартості, якщо казати про все житло, то це суми дуже великі — декілька довоєнних бюджетів. Наразі звучала сума у 40 мільярдів доларів по зруйнованому житлу на ТОТ. Якщо ще додати, всіх українців, які втратили доступ до житла в окупації, бо окупанти там, — то це 3 трильйони гривень.

Однією з останніх ініціатив для надання ВПО житла є програма “Будиночки в селі” для ВПО. На якому вона зараз етапі і коли переселенці реально зможуть отримати перше житло?

10 червня ухвалена постанова. Вона говорить про реалізацію дворічного експериментального проєкту. Наразі в регіонах вже триває відбір потенційних учасників, пошук будинків, які можуть бути прийняті громадами для подальшого надання переселенцям. Очікуємо, що перші переселенці зможуть їхати в сільські будинки впродовж літа 2026 року. Координує цю програму Міністерство соціальної політики. Але ми будемо, звісно, і ми контролювати з боку парламенту, щоб не було затримок, щоб дійсно люди могли переїхати в ці будинки. Тому що якби ми прийняли її (ред. постанову) умовно в лютому або березні, було б більше часу, люди менше витрачали б на оренду або переїхали з МТП (ред. місця тимчасового проживання) у кращі умови, де більше простору і так далі. Але тут же мова йде, що коштів лише на близько тисячу будиночків. 500 мільйонів гривень, тобто гранична вартість одного будинку 500 тисяч гривень. Це, на жаль, поки ми не можемо казати, що це така велика програма.

Як це працює. Відповідно до постанови КМУ №751 від 10 червня 2026 року, держава викуповує будинки у приватних власників і передає їх громадам. ВПО отримують житло у безоплатне користування — тобто платять лише за комунальні послуги. Договір укладається на строк до трьох років з можливістю продовження. Будинок залишається у комунальній власності громади. Подати заяву можна буде особисто або через веб-портал Пенсійного фонду України.

Переселенці зможуть самостійно обирати будинок? І чи можна буде згодом отримати його у власність?

Так, переселенці зможуть самостійно обирати житло із запропонованих варіантів. І після цього громада викуповуватиме це житло. Тут ще важливо сказати, що на першому етапі поки не передбачено передачу у приватну власність цих будиночків ВПО. Тобто вони залишатимуться в комунальній власності громад і надаватимуться людям на умовах соціальної оренди. Тобто фактично мова про безкоштовне проживання лише за комунальні послуги — за оренду не передбачено плати.

Але ми про це теж думаємо і розглядаємо. Давайте подивимося, який буде попит, як буде ця програма реалізовуватись. Думаємо над тим, що, можливо, треба змінювати законодавство, розробляти і приймати норми щодо надання власності цих будиночків. Але наразі це не передбачено.

Ну і пріоритет при розподілі будиночків, якщо попит буде перевищувати пропозицію, отримають багатодітні сім’ї, люди старшого віку, особи з інвалідністю, а також діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

В яких регіонах шукатимуть ці будинки?

Тут немає меж, можна в усіх областях ці будиночки шукати. Треба, щоб місцева влада їх взяла, включила в потенційні переліки, і тоді люди могли би подавати заявки на ці будиночки. Ну звісно, крім територій бойових дій, небезпечних зон. Координація — через Міністерство соціальної політики, бо субвенція йде через нього з державного бюджету до місцевого.

Є побоювання, що програма стане способом переселення за замовчуванням — адже не всі хочуть жити в селі, де, наприклад, немає роботи, садочків, шкіл. Чи матимуть люди право відмовитись і надалі претендувати на інші житлові програми або компенсації?

Ні, ну тут питання в тому, що це не примусово — жодної примусовості тут немає. Навпаки, тут же говорять про те, що може попит бути набагато більший. Тобто це добровільна участь, добровільна заявка, тому як переселення за замовчуванням тут не може бути. Навпаки, МТП, вони всі розташовані в абсолютній більшості в містах, а люди хочуть, часто хочуть мати якийсь город, ближче до землі бути, можливо, є якась худоба, і тому якраз ці проблеми — щоб знайти таке житло. Цим вже займався раніше Координаційний гуманітарний центр — ми знаємо, що вони шукають разом з громадами. Це така волонтерська робота, бо центр — це благодійна організація, яка допомагає в евакуації, і попит, звісно, є. Вони самі колись шукали будиночки, домовлялися, зводили сім’ї, щоб люди користувалися і поселялися. Але зараз держава централізовано відає кошти — це вже буде набагато в більших масштабах.

І найважливіше для тих, хто вагається: якщо людина переїде в такий будиночок, чи не втратить вона право на майбутню компенсацію за квартиру або будинок на ТОТ?

Отримання житла за програмою “Будиночки в селі” не позбавляє переселенців права на майбутню компенсацію за майно, яке залишилось на тимчасово окупованих територіях. Оскільки сільська хата надається виключно в умовах безкоштовної оренди, без передачі у власність, за громадянами повністю зберігається право вимагати в подальшому відшкодування за втрачену міську квартиру чи приватний будинок на ТОТ. Тобто будинки, викуплені за кошти цієї субвенції, вони переходять у комунальну власність місцевих громад, а не до власності переселенців. Тут право власності на нове майно у ВПО не виникає. Держава не вважає їхні житлові питання остаточно розв’язаними. Тому право на компенсацію за знищену, за втрачену на ТОТ нерухомість — воно зберігається.

В цьому порядку є умова, що не можна одночасно поєднати користування будиночком у селі та отримання сертифіката на відновлення або житлового ваучера — для цих категорій і особисто для ветеранів і учасників бойових дій. Оце є обмеженням: якщо ти вже отримав сертифікат або ваучер, тоді ти не маєш права користуватися цією новою програмою. І переселенець може жити спокійно в сільській хаті, поки житло на ТОТ окуповане або заявку на компенсацію не погодили і не профінансували. Але це не для всіх — не всі ж з ТОТ можуть подати заявку на відновлення.

***

Важливо розуміти попри те, що постанова про “Будиночки в селі” ухвалена 10 червня 2026 року, програма фактично ще не запрацювала. Наразі в регіонах тільки починається пошук будинків, які громади могли б придбати для переселенців. Поки немає ні готових переліків об’єктів, ні відкритого прийому заявок — просто тому, що ще невідомо, які конкретно будинки і в яких громадах будуть доступні. Очікується, що перші переселенці зможуть в’їхати орієнтовно влітку 2026 року — але це поки що прогноз, а не гарантована дата.

До теми:

Сіверськодонецька громада хоче дати житло ВПО 60+: звідки взяли 51 мільйон і хто отримає квартири

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У травні 2026 року багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут провела серію закупівель через систему Prozorro. Загальна сума укладених договорів склала понад один мільйон гривень. Основні витрати медичний заклад спрямував на медичні матеріали, фармацевтичну продукцію, програмне забезпечення та будівельні роботи.

Детальний огляд витрат лікарні публікує редакція Бахмут IN.UA.

Закупівлі багатопрофільної лікарні Бахмута

Для забезпечення безперебійного лікувального процесу заклад придбав профільні товари та техніку:

• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування — 156 000 гривень;
• загальні протиінфекційні засоби для системного застосування, вакцини та імуномодулятори — 138 000 гривень;
• системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання — 120 000 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові — 85 000 гривень;
• устаткування для операційних блоків, зокрема набір стерильних трубок для помпи — 42 000 гривень;
• опромінювач ультрафіолетовий екранований бактерицидний — 41 986,80 гривні;
• контейнери та пакети для забору матеріалу для аналізів, дренажі — 34 400 гривень;
• контейнери та пакети для забору матеріалу для аналізів, дренажі (окрема закупівля) — 32 000 гривень;
• лікарські засоби для лікування захворювань сечостатевої системи та гормони — 27 000 гривень;
• стрічка для систем реєстрації ЕКГ — 22 000 гривень;
• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування (окрема закупівля) — 13 600 гривень;
• тестові смужки для аналізу сечі — 10 500 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові (окрема закупівля) — 9 700 гривень;
• електричні лампи розжарення, бактерицидна лампа та гоніометр — 5 360 гривень;
• скляний посуд лабораторного та санітарно-гігієнічного призначення — 1 000 гривень.

Програмне забезпечення, послуги та навчання

Окрему частину витрат лікарні склали оплата праці спеціалістів, доступ до інформаційних систем та профільне навчання:

• послуги, пов’язані із системами та підтримкою — 60 000 гривень;
• послуги, пов’язані з програмним забезпеченням — 54 572 гривні;
• доступ до електронних баз наукової інформації та ресурсу “Платформа Медзаклад” — 27 200 гривень;
• послуги з професійної підготовки у сфері безпеки та охорони праці — 24 500 гривень;
• різні послуги у сфері охорони здоров’я — 21 548 гривень;
• різні послуги у сфері охорони здоров’я (окрема закупівля) — 15 777 гривень;
• прокат вантажних транспортних засобів із водієм — 1 080 гривень;
• послуги з обробки даних — 270 гривень.

Будівельні роботи, канцелярія та господарські товари

У травні також було профінансовано забезпечення адміністративної роботи закладу та ремонтні потреби:

• папір для друку формату А4 — 135 000 гривень;
• інші завершальні будівельні роботи — 79 927,63 гривні;
• друкована продукція з елементами захисту, медичні бланки та книжки — 29 000 гривень;
• конструкційні матеріали, зокрема гіпсокартон, мінераловатні плити та металеві профілі — 18 417,22 гривні;
• офісне устаткування та касова стрічка — 14 000 гривень;
• спеціалізована хімічна продукція, змивка для піни та омивач скла — 6 294,22 гривні;
• натуральні тканини, фланель — 6 250 гривень;
• вироби для ванної кімнати та кухні, змішувачі — 4 715 гривень;
• паперові та картонні реєстраційні журнали — 2 652 гривні;
• мастики, розчинники та ґрунт-емаль — 2 383,33 гривні;
• замки та ручки для дверей — 949 гривень;
• конструкційні матеріали, цемент — 660,96 гривні;
• клей для плитки — 322,15 гривні.

Загальна сума витрат медичного закладу за місяць склала 1 244 065 гривень. Найдорожчою закупівлею стала закупка медичних матеріалів одноразового застосування — 156 000 гривень, а найдешевшою — послуги з обробки даних за 270 гривень.

Читайте також:

Закупівлі Сіверської громади у травні: куди витратили понад 46 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!