Оксана Судак — відома громадська діячка, раніше жінка розмовляла російською, але в 2017 році вирішила говорити рідною українською.
В 2014 році я виїхала з Донецька через російську агресію проти України. Фактично 25 років свого життя я прожила в обласному центрі Донецької області. Ніколи в голові не мала думки, що Донецьк це не Україна, а якась Новоросія, ідея створення окремої республіки не вкладалась в моїй голові.
Виїхавши до Артемівська я мала розуміння, що завдяки українській армії я можу перебувати в спокої у вільному українському місті. В Донецьку я отримала вищу економічну освіту в Донецькому національному університеті імені Туган-Барановського та встигла закінчити 2 курси Донецького юридичного інституту МВС України, в обидвох випадках навчання я отримувала українською мовою.
Тому перехід на державну мову в 2017 році для мене був природним і логічним. На той момент я вже обіймала посаду в Бахмутському бюро правової допомоги, що було створено Міністерством юстиції України. Мені зручно було перейти на державну не тільки на роботі, але й в побуті для того, щоб мати можливість її вдосконалювати та кожного разу мати кращі виступи перед аудиторією.
Мотивував мене до повного переходу на державну мову власник української книгарні в Бахмуті Володимир Дмитрович Дериведмідь, військовий, доброволець АТО. Завдяки літературі, яку пропонував пан Володимир в своїй книгарні, я ще більше переконалась у важливості стверджувати Україну через поширення української мови на сході України.
Оксана Судак. Фото: особистий архів героїні
На рівні Бюро я зрозуміла, що надаючи безкоштовну професійну правову допомогу людям з окупованих територій та місцевим мешканцям Бахмуту, Бахмутського району я підвищую авторитет держави, а значить і державної мови, вкладаю маленьку цеглинку в зміцнення нашої країни, що важливо під час війни проти України.
Зросійщення України відбувалось протягом століть, українці неодноразово потрапляли під московську, а надалі російську, радянську окупації, можливо наразі є наш історичний шанс відновити справедливість та утвердити свою державність через захист державного кордону, захист української ідентичності, що включає в себе українську історію, що написана українцями, культуру, мову.
Шкода, що тільки втрачаючи ми починаємо розуміти цінність того, що втратили. Так для мене українські символи, українська мова, українська культура, традиції є сакральними речами, які хочеться якнайкраще оберігати та передавати у спадок своїм нащадкам.
Оксана Судак. Фото: особистий архів героїні
Найкращі воїни гинуть на фронті в боротьбі за нашу волю, а ті, хто лишається в тилу мають допомогати нашим воїнам своїми пожертвами та збереженням української сутності нашої країни. Ворог знає, що робить, він знищує підручники з української мови, історії, змінюють таблички в окупованих містах та встановлюють російські назви на цих табличках, вони знищують все українське.
Українців в окупації переслідують і знищують за допомогу українській армії, за громадянську позицію, за любов до України, за українську мову. Вважаю, що зараз в українців є найкраща нагода зміцнити Україну, наблизити культурну перемогу у війні, об’єднати країну, повернути повагу до української мови та відновити історичну справедливість.
Можна додати, що для вдосконалення мови я постійно відвідувала книгарню та читала на камеру уривки віршів та романів українських письменників, також посібників з історії України, вела невеличкий блог про багатство української мови.
Текст: Оксана Судак, громадська діячка
Фото: особистий архів героя
Читайте також: Монолог про Бахмут: волонтерка Вікторія Хамаза про ціну Свободи
Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!