Сьогодні бахмутяни задаються важливим для себе питанням — що буде з рідним містом після війни? Чи повернеться воно до життя? Яким місто буде та яким його хочуть бачити самі бахмутяни? Редакція провела опитування містян та виявила, що понад 80% респондентів хочуть повертатися в Бахмут, і чимало людей мають бажання долучитися до відбудови. Про очікування бахмутян, бачення міської ради та архітекторів — розповідаємо в матеріалі.

Бахмут після війни: опитування місцевих

Редакція Бахмут. IN. UA опублікувала опитування, яке допомогло визначити очікування мешканців від громадського простору післявоенного Бахмута, збудованого чи відновленого після перемоги. Воно було анонімним, а участь в ньому взяло понад 6 тисяч бахмутян.

Згідно із результатами, понад 80% опитуваних виявили бажання повернутися в Бахмут після війни.  Майже 70% учасників опитування висловили бажання доєднатися до відбудови міста в різному форматі: хтось грошовими пожертвами, а хтось — фізичною працею.

Бахмутяни зазначили чимало деталей, які хочуть бачити у відбудованому Бахмуті. Це, зокрема, сучасні укриття, зони відпочинку для дітей та молоді. Також вони хочуть, щоб місто малу зручну транспортну інфраструктуру й було пристосованим до людей з особливими потребами.

Серед найпопулярніших думок також зазначається необхідність залучення громадськості, національних та міжнародних експертів до відбудови Бахмута. Крім того, громадяни розглядають можливість створення робочих груп серед мешканців з включенням представників різних сфер. Громада не проти, якщо мешканці будуть голосувати в онлайн-режимі за архітектурні проєкти.

Детальніше з результатами опитування можна ознайомитися тут.

Мрії не мають бюджету – пропозиції бахмутьскої громади треба збирати вже сьогодні

Олена Смирнова. Фото: Фейсбук

Пані Олена Смирнова, директорка Бахмутського краєзнавчого музею, ще в жовтні 2022 року створила групу в соціальній мережі “Буде Бахмут!”. Він представляє собою проєкт для внесення пропозицій по відновленню міста, в межах якого кожен може долучитися та запропонувати свої ідеї.

Для відновлення міста потрібно набрати завдання для проєктної групи, не тільки архітектурний та містобудівний напрямки. Також потрібні екологічний, здорового способу життя, громадського простору та інше,

Олена Смирнова // Директорка Бахмутського краєзнавчого музею

Вона також зазначила, що бюджет не має мрій. Саме тому важливо приймати пропозиції та аналізувати, щоб зрозуміти цінність кожної.

При відбудові Бахмута архітектори повинні виконувати технічне завдання, що пропишуть для них професіонали, а саме ж місто має стати пам’ятним простором — з новими локаціями та відновленими автентичними фрагментами. Це буде справа містян, а справа архітекторів — втілити все це в креслення, наголошує бахмутянка.

Також, на думку краєзнавиці, архітектори мають врахувати логіку розбудови. Місто може починатися із зеленої зони з пішохідними маршрутами та доріжками для велосипедів. Також для Бахмута вкрай важливо створити власний туристичний простір, в який буде вкладене сакральне значення Незламності Бахмута.

Наша бахмутська глина ідеальна для керамічних виробів, з наших переживань можна зробити керамічне панно — цілу площу…,

Олена Смирнова // Директорка Бахмутського краєзнавчого музею

Історичне обличчя Бахмута можливо зберегти

Миколаївська церква. Фото: соцмережі

Григорій Соколовський — історик, дослідник історії розвитку промисловості Бахмутського району. Він відповів на питання про відновлення саме історичного обличчя Бахмута. Як бахмутянину, чоловіку важливо, щоб його місто відновлювали, адже він планує повернутися після війни. Водночас є питання чи зможуть там жити люди, адже не відомо, в якому стані будуть комунікації та як швидко їх можна буде відновити.

На його думку, зважаючи на ті руйнування, яких Бахмут зазнав за час війни, історична частина центру міста все ще збереглася. Принаймні, стіни залишилися, каже фахівець.

Той самий залізничний технікум чи будинок піонерів збереглися. Я думаю, якщо вони залишаться хоча б в такому стані, як зараз, то відбудувати їх можна. Стосовно того, що всередині, там все вигоріло, це вже технічне питання. Головне, щоб залишилися стіни,

Григорій Соколовський // Дослідник історії розвитку промисловості Бахмутського району

Вчений наголошує, що архітекторам, які будуть відновлювати будівлі, необхідно зосередити зусилля на збереженні обліку історичної спадщини міста. Мова йде про збереження унікальної ліпнини, зокрема це Миколаївська церква. Такий підхід важливий для майбутніх поколінь, яке буде цікавитися своєю історією.

Пан Григорій вважає, що Україна може використовувати минуле та переймати досвід європейських країн. Як приклад, можна взяти місто Познань, яке під час Другої світової війни було майже повністю зруйноване. Водночас бахмутянин зауважує, що це не дешева справа, а оцінювати зараз точні збитки, завдані ворогом, дуже важко та навіть неможливо.

Поляки втратили багато історичних будівель, але їм вдалося їх реконструювати. Їх будували заново за архівними фото або кресленнями. Буває, що дивишся здалеку на красиву історичну будівлю і радієш, що вона збереглася, а підходиш ближче й розумієш, що вона із сучасного матеріалу,

Григорій Соколовський // Дослідник історії розвитку промисловості Бахмутського району

Поєднати минуле й сучасне

Бахмут з неба. Фото: Компанія Maxar Technologies показує великі руйнування, – 4 січня 2023 року.

Григорій Соколовський відомий не тільки, як дослідник, але і як місцевий збирач колекції цегли та черепиці. Він роками вивчав це питання, тож вважається експертом в цій галузі. На думку вченого, в Бахмуті цілком реально поєднати минуле й сучасне — мова йде про поєднання цегли та інших будівельних матеріалів. Утім, варто все робити в індивідуальному порядку з урахуванням реалій. Якщо такого кроку не буде, то будуть виникати невдалі архітектурній споруди, як той самий залізничний вокзал.

Стосовно відновлення міста, бахмутянин має два варіанти розвитку:

Песимістичний варіант — я боюсь, що наше місто перетвориться у місто-примару. Люди будуть приїжджати дивитися на руйнування й поїдуть. Дуже багато зруйнованого приватного сектору на Забахмутці. Але, можливо, буде й інакше — Бахмут перетвориться в європейське місто. Багатоповерхівки відбудують, а приватний сектор буде котеджним містечком. Я сподіваюсь на оптимістичний варіант й на допомогу держави в цьому плані,

Григорій Соколовський // Дослідник історії розвитку промисловості Бахмутського району

Як громадськість може допомогти у післявоєнній відбудові Бахмута?

Волонтери прибирають подвір’я зруйнованого будинку. Фото: Олександр Хоменко, hromadske

Згідно із опитуванням, яке провела редакція, майже 70% бахмутян розглядають можливість долучитися до відбудови міста, зокрема й фізичною працею. Чудовий приклад, який може запозичити Бахмутська громада, реалізує організація “Repair Together” у Чернігівській та Київській областях. Заснована на волонтерських засадах, вона згуртовує молодь до відбудови помешкань, які знищили росіяни. Активісти влаштовують толоки, на яких разом з музикою та танцями розбирають завали й зводять нові стіни розтрощених будинків.

Ми заснувалися під час війни. З друзями думали, як можемо допомогти, бо тоді працювати не було можливості. Вперше приїхали у собачий притулок, щоб допомогти фізично. Власне, так й зародився сам формат лайфстайл толок. Ми почали потихеньку працювати — десь вікна поставили, десь дах залатали, а потім подумали, а чому ми не можемо комплексно відбудовувати помешкання,

Дарія Косякова // співзасновниця Repair Together

Українка наголошує, що їхній проєкт насамперед не про відбудову, а про згуртування людей довкола поточних проблем. До ініціативи й долучається молодь, й люди, яким за 50, бо вони хочуть бути корисними й працювати на рівні з іншими. Все небайдужі повині працювати не для когось, але й для себе.

Дар’я розповіла й про концепію, яка лежить в основі роботи волонтерів проєкту. За її словами, на початку видиляється певний час для знайомства та спілкування з людьми. Всі участники таких полілогів обмінюються досвідом, говорять про культуру. Постійна залученість волонтерів дозволила Repair Together долучити й фонди для фінансування відбудов.

Волонтери допомагають не тільки постраждалим, але й собі. В новому сезоні толок свою культурну програму ми хочемо використати, як акцент. Можливо, будуть кінопокази, лекції. Наша мета — створювати міцне ком’юніті. Хочеться, щоб волонтерство стало повноцінною частиною життя,

Дарія Косякова // співзасновниця Repair Together

Дар’я мріє, щоб їхній концепт волонтерства поширився на всю Україну, щоб громадськість долучалася до подібних ініціатив на постійній основі. Організатори Repair Together в недалекому майбутньому планують передавати свій досвід далі та ділитися з громадами, які потребують відновлення. 

Новий Бахмут за 5 років: оцінка архітектора

Окупанти обстріляли інфраструктуру міста Бахмут. Фото: Костянтин і Влада Ліберови.

Наскільки реальною є відбудова Бахмута? Відповідь на це запитання редакція дізналася у Олександра Пальченко, голови Донецького осередку Архітектурної Палати НСАУ. На думку фахівця, відновлення Бахмута не стане складністю для архітекторів, натомість важливо, щоб було належне фінансування. Пан Олександр запевняє, що Бахмут після відбудови буде виглядати ще краще, ніж до війни.

Якихось складнощів, які постануть перед архітекторами у процесі відбудови Бахмута, я не бачу взагалі. Стосовно робочої групи, яка буде відновлювати місто, на це питання зараз відповісти неможливо. Потрібно робити комплексне обстеження, щоб зрозуміти обсяг роботи. Тільки тоді можна буде розрахувати кількість проєктувальників, підрядних організацій та робітників,

Олександра Пальченко // голова Донецького осередку Архітектурної Палати НСАУ

Бахмутяни, які хочуть долучитися до відбудови міста, можуть, як вважає архітектор, робити це у приватному секторі. Втім, все залежить від складності робіт, наголошує фахівець. В першу чергу мають відбудовувати інфрастурктуру, а саме дороги, водопровід та теплопостачання. Далі все залежало б від характеру фінансування, де приватний сектор та малі банки взяли на себе відновлення малих об’єктів, а більші капіталоносії — великих підприємств.

За словами фахівця, відбудова Бахмута може зайняти невелику кількість часу. В приклад він наводить місто Славутич та Чорнобиль.

За радянських часів міста Славутич, Чорнобиль та атомну електростанцію з нуля збудували за 5 років. Тобто все це можна швидко робити, в залежності від фінансування. Я взагалі не бачу ніяких проблем для відбудови,

Олександра Пальченко // голова Донецького осередку Архітектурної Палати НСАУ

Історичне обличчя Бахмута можна відновити, і в цьому помічними стануть діджиталізовані форми архітектурної спадщини Бахмута. Мова йде й про історичні будівлі та монументи.

План відновлення Бахмута після війни від міськради

Бахмутянин в місті. Фото: Associated Press

Бахмутська міська рада також має в планах відбудову міста — про це повідомили редакції у відповідь на поданий запит. Загалом, станом на початок березня 2023 року, по Бахмутській міській територіальній громаді пошкоджено або зруйновано 4847 об’єктів. Серед них 417 багатоповерхівок, це 61,9% від загальної кількості. Пошкоджено понад чотири тисячі приватних будинків та 428 об’єктів інфраструктури — мова йде про школи, дитячі садочки, лікарні.

Зазначимо, ці дані не є остаточними, адже руйнування збільшуються кожного дня. Наразі фіксує їх спеціальна комісія з обстеження об’єктів житлово-комунального господарства, які були пошкоджені через росію. Однак, такі роботи з обстеження пошкоджених об’єктів виконуються на тих територіях, на яких відсутні або завершені активні фази бойових дій. Тож, зараз відсутня реальна можливість підрахувати повні збитки завдані росією у Бахмуті.

Попри те, Бахмутська міська рада націлена на відбудову території Бахмутської громади, тому вже планує розробити План відновлення та модернізації громади та веде перемовини з потенційними донорами в країні та за кордоном для відбудови після завершення воєнних дій.

У Бахмутській міськраді повідомили, що обговорювати проєкт Плану відновлення та модернізації громади планують відповідно до «Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики», який затверджено Кабміном. 

Бахмутяни ж в опитуванні найбільшу прихильність виразили до ідеї залучення національних та міжнародних експертів, які могли б допомогти зробити Бахмут ще кращим, а в громадському просторі обов’язково треба врахувати можливість вшанувати пам’ять полеглих героїв, які поклали своє життя за свободу України.

Читайте також: 

• Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини?
• У ЄС є план, як змусити росію платити за відбудову України
• Метінвест презентує концепцію відбудови зруйнованого кварталу в Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України разом із Державним агентством відновлення створили вебсайт “Робота та відновлення”. Він допомагатиме українцям у пошуку вакансій в транспортній галузі, галузі зв’язку, будівництві та у сфері відбудови.

Про це повідомляє Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Проєкт “Робота та відновлення”

У межах проєкту фахівці створили сайт robotavidnovlennya.org, що відображає перелік пропозиції посад від роботодавців, залучених у відновлення регіонів, територій та інфраструктури.

Йдеться про пропозиції, що передбачають:

• можливості безплатного навчання;
• перекваліфікації та / або проживання (важливо для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Наразі на вебсайті представлено більше тисячі актуальних вакансій, які постійно оновлюються.

Вакансії на порталі містять зручні фільтри та інструменти сортування. Користувачі можуть обирати роботу за сферою, географією чи роботодавцем. Окрім актуальних вакансій, вебсайт проєкту пропонує рекомендації щодо пошуку роботи, а також відповіді на поширені запитання щодо працевлаштування.

Примітка. Портал “Робота та відновлення” запустили Мінвідновлення разом із Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури, “Укрпоштою” та “Укрзалізницею”, за підтримки “Української інфраструктурної асоціації”, а також сайту robota.ua.

Нагадаємо, заступник міського голови Олександр Марченко розповів редакції про перспективи та плани на відновлення Бахмута.

Читайте також:

• Українці можуть запропонувати свій варіант відбудови міста та отримати 10 тис. євро
• Метінвест презентує концепцію відбудови зруйнованого кварталу в Бахмуті: дата
• Офіс Відновлення: у якому місті відкрили хаб для розвитку Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Повномасштабна війна привнесла в наше життя величезну кількість фізичних та моральних травм. Після перемоги на нас очікує багаторічний процес відновлення. Відбудова Бахмута буде проводитися ледве не з нуля. Хоча наразі складно спрогнозувати коли та як це буде відбуватися, важливо вже зараз починати планування. В цьому процесі треба передбачити відновлення інфраструктури таким чином, щоб всі громадяни мали безбар’єрний та безперешкодний доступ до будь-яких локацій та створити візію інклюзивного міста.

Збільшення рівня інклюзивності було актуальним в Україні ще до повномасштабного вторгнення. Втім, бойові дії та постійні обстріли кожного дня підвищують актуальність цього питання. Адже велика кількість людей зазнають поранень, які впливають на їх життя. Тому планування відбудови має проходити з урахуванням розробки інклюзивного простору, де мешканці зможуть отримати доступ до будь-якої установи, простору чи житлового приміщення, незважаючи на свій фізичний або ментальний стан.

«Якщо звернутись до термінології, то «Інклюзія» (від англ. inclusion — включення, залучення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Бар’єри можна поділити на: архітектурні – це коли потрібні пандуси, ліфти, пласкі входи, кардинальна зміна підходів до будівництва, інформаційні – в цьому випадку ми думаємо, як надавати інформацію, так щоб різні люди могли нею користуватись, наприклад, роботи сайти доступними для незрячих людей, вчити людей використовувати додатками та знати хоч кілька слів жестовою мовою тощо), бар’єри бувають у ставлені – тут як раз треба думати, як нам, як суспільству, ставати відкритішими – приймати різних людей, пам’ятати про них в тому числі коли ми приймаємо рішення», – пояснила Ольга Хіцевич, адвокаційниця ГО «Fight For Right/Боротьба за права».

ГО «Fight For Right/Боротьба за права»  допомагає та всіляко підтримує людей з інвалідністю по всій країні. Джерело: сайт ГО «Fight For Right/Боротьба за права»

Рівень інклюзивності в Бахмуті до 24 лютого та що має бути після перемоги

Варто відзначити, що Бахмут до повномасштабного вторгнення став досить інклюзивним містом. Містяни, які так чи інакше були дотичні до побудови безбар’єрного простору, достатньо високо оцінюють намагання місцевого бізнесу та влади підвищити рівень доступності. 

«Можна сказати, що у питанні доступності я б поставила Бахмуту 8, а то й 9 балів по десятибальній системі. Звісно, було куди ще розвиватися. Але, порівнюючи з іншими містами, в нас було досить все гарно організовано, продумано. Навіть якщо знаходилися якісь недоліки, то місцева і влада та інші люди, наприклад, підприємці, вони були готові йти на зустріч. Більшість магазинів та установ вже при відкритті враховували, що треба робити пандуси», – поділилася Дар’я Ковшарова, бахмутянка, мати дитини з інвалідністю.

«У нас було одне із найдоступніших міст, рівень доступності на висоті. Можу сказати, що десь такий як у Львові, а інколи й вище, адже у нас не було бруківки й все було заасфальтовано. Наш стадіон був повністю придатний для змагань міжнародного рівня для спортсменів з інвалідністю, в місті кожного дня ходило два три тролейбуси по маршруту, в яких були умови для людей з інвалідністю, були в центрі доріжки для людей з порушеннями зору тощо », – розповів бахмутянин Денис Ковальов.

На стадіоні “Металург” проводилися спортивні чемпіонати, зокрема для спортсменів з інвалідністю. Джерело: відкриті джерела

«Завжди бажаємо ліпшого. Але моя Олександра самостійно їхала до школи, самостійно пересувалася центром міста, у неї був пандус до будівлі школи, був інклюзивний туалет та доступна їдальня. У інших дівчат не все так гарно, особливо у тих, хто жив у віддалених районах від центра. Можливо, те, що Олександра живе у центрі міста, то це і впливає на її мобільність.», – згадує Альбіна Гребенюк, керівниця ГО «Бахмут Особливий».

Втім, всі респонденти згадували про складнощі з доступним громадським транспортом, який далеко не весь був обладнаний для легкого доступу до нього людей з інвалідністю. Місто намагалося покращити ситуацію з транспортування та навіть запровадило соціальне таксі, яке допомагало людям пересуватися. Це не виправляло ситуацію повністю, адже таке таксі не можна було використовувати у побутових чи повсякденних цілях. 

Соціальне таксі для людей з інвалідністю. Фото: з відкритих джерел

Проєкт з Бахмута, націлений на підтримку дітей з інвалідністю, переміг у міжнародному конкурсі ЮНІСЕФ “Cities Inspire Awards” наприкінці 2021 року. А дитячий центр «Кіндер-клаб» був відкритий для дітей з інвалідністю міста та пропонував різноманітне дозвілля та навчання.

У Кіндер-клабі діти могли навчатися, спілкуватися з однолітками та спеціалістами або просто приємно проводити своє дозвілля. Джерело: ресурс Всі Свої

На жаль, після руйнування, всі переваги Бахмута, зокрема рівень інклюзивності, було знищено. Попереду чекає довгий процес відбудови. Він має містити в собі не тільки моменти, які б дозволили повернути попередній рівень доступності міста, але й перевершити його. Адже найбільша цінність України це є люди й всі ми маємо право на рівний доступ до інфраструктури міста.

У 2021 році команда ГО «Доступно.UA» провела перевірку на рівень доступності 19 міст України. Тоді в 10-ку кращих потрапили два міста Донеччини, Маріуполь (1-ше місце) та Краматорськ (9-те місце). Втім, найкращий результат складав менше ніж 20% доступності зі 100% можливих. Це свідчить про те, що на контрасті з іншими містами, ці населені пункти мають більш дружню до людей інфраструктуру. На жаль, це не є доказом наявності повного доступу всіх людей до будь-чого у місті. 

У майбутньому є низка моментів, які потрібно врахувати під час відбудови. Бахмутянка Дар’я Ковшарова поділилася кількома з них:

• перш за все це інклюзивний транспорт, адже не всі мають змогу використовувати власний транспорт для пересування;
• доступні житлові будинки: це і й пандуси із правильним та безпечним кутом нахилу, і й широкі ліфти, в які можу поміститися крісло колісне;
• планування дворів: спуски та пандуси не мають перекриватися жодними транспортними засобами, також потрібно зменшити кількість бордюрів та їх висоту, щоб будь-хто міг безперешкодно пересуватися; 
• потрібно мати більше звукових світлофорів та контактних доріжок;
• треба продумувати соціальні об’єкти (наприклад, школи чи лікарні тощо) не тільки ззовні, але й зсередини: широкі ліфти для крісел колісних, інклюзивні вбиральні тощо.

«Соціальні об’єкти, як  школа чи лікарня, повинні враховувати, що є люди з особовими потребами. Потрібно врахувати це не тільки в контексті доступу до будівлі, але й в, наприклад, біологічних потребах людини. В середині приміщення людина має мати доступ до всього, щоб вона не тільки потратив у будівлю, але й отримати там весь спектр послуг. У нас була поліклініка. Це висока, велика будівля, але не всі кабінети, які потрібні в людині, були на першому поверсі. Ліфт в ній був не дуже широким, не кожен візок поміститься. Як жінці на візку прийти на верхні поверхи на огляд, наприклад, до гінеколога? Тому, такі простори треба повністю продумувати, не тільки ззовні, але й зсередини», – ділиться поділилася Дар’я Ковшарова.

У Німеччині є спуски з тротуарів, щоб люди з інвалідністю або маломобільні групи населення безперешкодно могли переходити дорогу. Джерело: архів Альбіни Гребенюк

Ці заходи допоможуть людям з інвалідністю та маломобільним групам населення пересуватися по місту та активніше включатися у соціальне життя. Адже відсутність доступної інфраструктури спричиняє замкненість людей та обмежує їх право бути рівноправною частиною нашого суспільства. 

«Доступність – це ключ до успішного та незалежного ЖИТТЯ людей з інвалідністю в цивілізованому суспільстві. Люди з інвалідністю рівноправна частина суспільства і вони мають право і повинні брати участь у суспільному житті держави, щоб влада чула і бачила ті проблеми, які дійсно існують в цьому напрямку – такі консультації мають відбуватись не раз на рік і не за зачиненими дверима, в них мають брати участь громадський сектор та самі громади, щоб разом планувати й зміни та долати виклики», – пояснила Ольга Хіцевич.

«Звертати увагу на потреби, а потреби можуть озвучити люди на візочках, люди незрячі, люди на милицях. З цими людьми потрібен діалог. Якщо влада буде вести монолог: ми вам зробили – користуйтесь, то не буде толку. Треба розмовляти», – каже Альбіна Гребенюк.

«Люди з інвалідністю закриваються (ред.- якщо у громаді низький рівень доступності). Там, де я зараз, є соціальний центр. Люди сюди приходять і я тут спілкуюся з ними, і от я чую з розмов. Вони дуже жаліються, що їм немає куди вийти. Кругом перепони. Для них це складно. Я з цим живу та вже не звертаю уваги. Дуже вибиває, коли людина ось тільки отримала травму або захворювання. Вона, скажімо так, жила повним життям. А потім щось трапляється і їй вже чогось не вистачає. Такі люди ховаються у свою мушлю і це дуже впливає ще й на психологічний стан людини. Потрібно зробити умови, щоб ці люди жили повним життям і відчували себе повноправними в соціумі», – поділився бахмутянин Денис Ковальов.

Гойдалка для людей на кріслах колісних у Німеччині. Приклад інклюзивного простору. Джерело: архів Альбіни Гребенюк

Чи готова Україна до відбудови з урахуванням принципів інклюзивності

В Україні на всіх рівнях говорять про майбутню відбудову. Загальнодержавний план було презентовано міжнародним партнерам ще минулого року. Громади на місцевому рівні теж намагаються створити візію цього процесу. Наприклад, нещодавно за сприяння нашої редакції була організована зустріч на тему відбудови Бахмута. 

«Торік держава представила план відновлення України, який складається з 24 проєктних груп за різними напрямками роботи. Одним із таких напрямків є будівництво, містобудування, модернізація міст та регіонів, проєктні матеріали якого передбачають відбудову із застосуванням інклюзивних рішень. Але ці заходи не є системними та пов’язаними з іншими напрямками (бо без цього ми не можемо розглядати успішну відбудову) і потребують доопрацювань, оскільки цей напрямок торкається багатьох аспектів і напрямків відбудови одночасно», – каже Ольга Хіцевич.

Також Ольга говорить, що ті нормативно правові акти, які регулюють питання інклюзивності в Україні, є суттєво кращими, ніж 10 років тому. Проте, досі існує потреба їх адаптувати та удосконалювати. 

«Те, що ми маємо на сьогодні в законодавчому арсеналі, недостатньо для того, щоб говорити про успішну відбудову з урахуванням інклюзивних аспектів. Але, якщо порівнювати з тим, що було ще років 10 тому, то сьогодні ми, звісно, просунулись вперед, поступово вносяться зміни в законодавство, запроваджуються плани/програми, але все одно цього недостатньо, нам ще потрібно зробити багато кроків на цьому шляху. Наприклад, стандарти щодо будівництва є у державних будівельних нормах, їх оновлювали вже у 20-х роках цього століття, але зараз знову переглядають деякі, з огляду на потребу врахувати питання доступності як раз у повоєнній відбудові та покращені стану укриттів тощо», – розповіла Ольга Хіцевич.

Завдяки високому рівню доступності у Німеччині, люди з інвалідністю ведуть активний образ життя, відвідують розважальні заклади та ресторани. Джерело: архів Альбіни Гребенюк

Хоча навіть в ідеальних законодавчих умовах не було б можливості предметно обговорити відбудову з урахуванням інклюзивності в окупованих містах. Дані не є повні, а ситуація щодня змінюється. 

«Для того, щоб розуміти, як вибудовувати процес відбудови цих міст, треба розуміти ступінь руйнації, Бахмут, наприклад, вщент зруйнований. Також, не можна нехтувати питаннями екоциду, нам достеменно невідомо наскільки ці міста екологічно придатні для відновлення життя на їхніх територіях. Після нашої перемоги, ми маємо оцінити ступінь руйнації, екологічних проблем, держава має визначитись, в якому напрямку діяльності можуть розвиватись ці міста тощо. І тільки тоді ми можемо говорити про відбудову з урахуванням інклюзивності та визначити план дій, за яким маємо рухатись. Також, слід звернути увагу на такий підхід, як універсальний дизайн – він орієнтований на те, щоб робити простори доступними для різних верств населення та максимально враховувати потреби людського різноманіття. Але все це держава має обговорювати з громадськістю, між ними має існувати діалог і досягнутий консенсус, тільки так ми побудуємо інклюзивну державу/відбудуємо зруйноване.» – пояснила Ольга Хіцевич

Проте, попередні етапи планування та обговорення можливо проводити вже зараз. Адже доступність та інклюзивність міського простору це перевага для міста. В розробці таких механізмів та принципів може допомогти європейський досвід. Багато країн ЄС змогли якісно та доступно продумати міський простір, навіть в історичних районах. 

«Україна для себе обрала шлях євроінтеграції, тому ми маємо рівнятись на практику Європейського Союзу в цілому. Ми маємо реформувати/адаптувати наше законодавство (ратифікувати ряд директив ЄС, які надають змогу поліпшити та посунути з мертвої крапки багато процесів у цьому напрямку) під європейські стандарти. І головне, ми маємо взяти за основу  європейську Стратегію захисту прав людей з інвалідністю на 2021-2030 роки, яка розширює права і можливості людей з інвалідністю в європейському суспільстві. І вже на підставі всього цього займатись побудовою інклюзивного простору в містах, можливо, із залученням європейських експертів, які брали участь в аналогічних процесах у своїх країнах, робити архітектурно доступними простори, переглянути послуги та подумати, як  їх зробити доступними» – розповідає Ольга Хіцевич 

Війна змусила бахмутян змінити місце проживання, ті хто виїхав за кордон тепер мають досвід проживання у дружньому до людей з інвалідністю просторі і знають, як такий простір має виглядати і хочуть, щоб такі умови були створені і в відбудованому Бахмуті.  

«Моя дитина отримала прихисток від війни у Німеччині, місто Бремен. Такої кількості людей на візочках я не бачила ніде. У магазинах є спеціальні тачки, вони чіпляються до передньої нижньої рами інвалідного візочка і людина вільно робить покупки. Увесь транспорт інклюзивний.Трамваї, буси нахиляються до візка, і людина без перешкод заїжджає. Ніхто ніколи не займе місце для коляски. До електрички, до потяга вільний доступ. Є багато крутезних мобільних пандусів на вокзалах. Без супроводу людина сама не залишиться. У лікарнях ліфти всюди, немає лікарні без ліфта, немає магазина без ліфта або пандуса. Нам з Олександрою не треба прокладати маршрут, ми знаємо, що доберемось до будь-якої точки Німеччині. Туалети інклюзивні скрізь, це не тільки для інвалідних візків, а ще й звичайних мам, для того, щоб поміняти підгузок дитини. Двері усюди відчиняються самі. Тому що зробити це людині на візку самостійно неможливо.» – розповіла Альбіна Гребенюк.

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!