У Вінниці розпочав роботу Консультативно-координаційний центр підтримки населення «Бахмутський район єднає». Тут мешканці Бахмута та Бахмутського району можуть отримати різноманітні послуги та допомогу.

Спеціалісти Центру підтримки розповіли редакції «Бахмут IN.UA», як працює хаб.

Скільки бахмутян евакуювалися до Вінниці?

Під час урочистого відкриття перший заступник голови Бахмутської районої державної адміністрації, районної військової адміністрації Роман Большаков зазначив, що потреба у відкритті такого Центру назріла вже давно. За його словами, тільки у Вінниці зареєстровано більше 1500 внутрішньо переміщених осіб із Бахмутського району, які вони потребують всебічної підтримки.

«До початку повномасштабної агресії на території Бахмутського району проживало понад 220 тисяч населення. Станом на тепер, згідно з останніми списками, залишилося приблизно 18 тисяч. Тобто 80% населення виїхало у більш безпечні регіони. Тому було прийнято рішення про створення таких центрів у місцях, куди найбільш згуртовано переїхали жителі нашого району. Наразі такі діють у Дніпрі, Києві, Хмельницькому. Тепер маємо новий хаб у Вінниці», — розповів Роман Большаков.

Працівники хабу. Фото: Вінницька міська рада

Заступниця Вінницького міського голови Галина Якубович розповіла, що у Вінниці проживає 46 тисяч переселенців із різних куточків України. Вона додала, що влада робить усе необхідне для створення сприятливих умов для їх адаптації у новому середовищі та гідного проживання.

«Ми вважаємо усіх переселенців вінничанами і намагаємося створити такі умови, щоб люди дійсно могли поспілкуватись, проконсультуватись, зустрітись. Ми завжди раді співпраці з громадськими нашими організаціями і міжнародними фондами. За більш як рік вони стали для нас справжніми партнерами. Вони допомагають в усіх тих питаннях, що є нагальними для людей, які перемістилися і знайшли прихисток у Вінниці.

 

Бахмутяни будуть залучені до різних проєктів міста. Це, зокрема, допомога із літнім оздоровленням дітей, туристичні ексекурсії, всебічна психологічна підтримка та гуманітарний і соціальний супровід», — зазначила Галина Якубович.

За її словами, Центр «Бахмутський район єднає» отримав приміщення зручне не лише територіально, оскільки знаходиться у центрі міста, а й через сусідство із Прозорим офісом. Тобто усі питання можна вирішити на місці: звернутися та отримати необхідні консультації та послуги.

Для надання допомоги ВПО Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області, районна військова адміністрація (Роман Большаков) та Вінницька міська рада (Галина Якубович) підписали Меморандум про співпрацю. Фото: Вінницька міська рада

Яку допомогу можна отримати в хабі?

Осередок підтримки надаватиме:

• консультативні та медичні послуги, 
• юридичну та психологічну допомогу, 
• гуманітарну допомогу, 
• інформування щодо працевлаштування та соціалізації внутрішньо переміщених осіб (ВПО). 

Керівниця Консультативно-координаційного центру підтримки населення «Бахмутський район єднає» Лариса Герасимова переконана, що хаб стане затишним простором для дорослих та дітей.

«Найголовніше, що мешканці Бахмутського району отримали ще одне затишне місце, де вони зможуть отримати інформаційну, консультаційну, соціальну, гуманітарну, правову допомогу, медичні послуги та сприяння у вирішенні питань працевлаштування. А ще — зустрітися зі своїми земляками, поспілкуватися, поділитися проблемами, отримати поради та обмінятися контактами», — наголосила Лариса Герасимова.

Керівниця Консультативно-координаційного центру підтримки населення «Бахмутський район єднає» Лариса Герасимова. Фото: Вінницька міська рада

Де знаходиться Центр?

Хаб розташований за адресою: вулиця Космонавтів, 30, у приміщенні Центру адміністративних послуг «Прозорий офіс», 4 поверх, офіс 412.

Як отримати консультацію?

Працівники Центру підтримки повідомили редакції «Бахмут IN.UA», що приймають громадян із понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 15:00 години.

Хаб «Бахмутський район єднає» також має «гарячу лінію» для консультацій. Вона доступна за номером: +380 99 137 51 75.

Інформування жителів відбувається через Telegram-спільноту — https://t.me/SG9LKQi759c5NWI6

Читайте також: Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні?

Раніше ми писали, як працюють Центри підтримки бахмутян у Дніпрі та в Києві.

Нагадаємо, нещодавно у Харкові запрацював гуманітарний центр для внутрішньо переміщених осіб із Часовоярської громади.

Фото: Вінницька міська рада

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Під час дії воєнного стану для українських військовослужбовців діє спеціальний порядок оподаткування грошового забезпечення. Зокрема, законодавство передбачає право на звільнення захисників від сплати 1,5% військового збору за певних умов.

Детальніше про те, хто звільняється від військового збору серед військових, розповіли в Міноборони.

У яких випадках військовий збір не утримується

Відповідно до Податкового кодексу України, військовий збір не стягується з грошового забезпечення тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, а також відсічі та стримування збройної агресії рф.

Застосування цієї податкової пільги працює за такими правилами:

• якщо захисник брав безпосередню участь у бойових діях чи відповідних заходах лише частину звітного місяця, пільгова ставка 0% застосовується виключно до доходу за ці дні;
• за дні звітного місяця, коли військовослужбовець не залучався до таких заходів, військовий збір вираховується із зарплати за стандартною ставкою — 1,5%.

Остаточний розрахунок виплат та право на звільнення від сплати збору залежать від фактичних обставин проходження служби. Ці обставини обов’язково мають підтверджуватися відповідними наказами та документами командирів.

Які ще податки нараховують на зарплату військових

Військовий збір — це єдиний податок, який безпосередньо утримується з виплат військовослужбовця «на руки» у разі відсутності підстав для застосування пільги. Щодо інших відрахувань діють такі правила:

• податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) нараховується за ставкою 18%, проте для військових працює спеціальний компенсаторний механізм. Усі утримані суми ПДФО повністю спрямовуються на виплату рівноцінної компенсації втрат доходів захисника;
• єдиний соціальний внесок (ЄСВ) нараховується окремо за ставкою 22%. Цей внесок сплачують самі військові частини, тому він жодним чином не вираховується із суми грошового забезпечення, яку захисник отримує до виплати.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці та ветерани в Україні мають право на безоплатну реабілітацію після поранень, травм або захворювань. Отримати допомогу можна як у спеціалізованих закладах Міністерства оборони України, так і в цивільних лікарнях, які уклали договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ).

Міністерство оборони України надало детальні роз’яснення щодо етапів відновлення, необхідного пакета документів та порядку звернення.

Хто має право та що входить у безоплатні послуги

Безоплатна реабілітація доступна всім військовослужбовцям та ветеранам. У закладах Міноборони вона фінансується за рахунок держави, а в цивільних закладах — через Програму медичних гарантій НСЗУ. За послуги, обстеження, ліки та матеріали, передбачені відповідним пакетом, платити не потрібно.

У межах стаціонарного реабілітаційного пакета пацієнти безоплатно отримують:

• первинне та підсумкове обстеження мультидисциплінарною командою фахівців на чолі з лікарем фізичної та реабілітаційної медицини;
• індивідуальний реабілітаційний план з чітко визначеними цілями;
• заняття з фізичної терапії, ерготерапії, терапії мови й мовлення, а також психологічну підтримку;
• необхідні лабораторні та інструментальні дослідження;
• лікарські засоби й витратні матеріали з Національного переліку;
• цілодобовий медичний догляд та харчування;
• підбір, налаштування та навчання користуванню допоміжними засобами реабілітації (кріслами колісними, протезами тощо).

Протези та інші допоміжні засоби забезпечуються за окремими державними програмами, причому постраждалим унаслідок війни чекати на встановлення інвалідності для отримання протеза не потрібно.

Етапи та місця проходження реабілітації

Процес відновлення проводиться поетапно:

• Гострий етап (одразу після поранення/травми): розпочинається в госпіталі чи лікарні одразу після стабілізації стану пацієнта для запобігання пролежням, контрактурам суглобів та тромбозам;
• Інтенсивне відновлення: здійснюється у військовому або цивільному реабілітаційному закладі після усунення загрози для життя;
• Підтримуюча реабілітація: повторні курси для покращення досягнутих результатів або під час складного протезування.

Пройти реабілітацію можна у військових госпіталях, реабілітаційних центрах Міноборони, понад 400 стаціонарних та 530 амбулаторних цивільних закладах з договором НСЗУ (зокрема в 20 центрах мережі RECOVERY). Для пацієнтів із травмами спинного мозку діють спеціалізовані заклади (наприклад, у смт Клевань на Рівненщині), а для осіб із ампутаціями МОЗ затвердило окремий перелік підпорядкованих закладів.

Знайти цивільний заклад можна на сайті НСЗУ (розділ “НСЗУ цифрова” → “Аналітичні панелі” → пакет № 53 для стаціонару або № 54 для амбулаторії) або за номером контакт-центру 16-77.

Як потрапити на реабілітацію діючим військовослужбовцям

Для військових, які продовжують службу, порядок переведення включає такі кроки:

• розпочати реабілітаційні заходи у відділенні госпіталю чи лікарні одразу після стабілізації стану;
• отримати висновок лікаря про можливість переведення (коли загоєно рани, стабілізовано переломи та відсутня потреба в цілодобовому нагляді хірурга чи травматолога);
• пройти Військово-лікарську комісію (ВЛК), яка ухвалює постанову про потребу в реабілітації із зазначенням конкретного закладу та терміну (якщо лікування триває понад 120 днів, ВЛК приймає рішення про потребу в тривалому лікуванні);
• отримати направлення від командира військової частини або ТЦК та СП;
• прибути до обраного реабілітаційного закладу.

Для переведення діючому військовослужбовцю потрібні такі документи:

• направлення командира військової частини або ТЦК та СП;
• постанова ВЛК із зазначенням назви закладу та строку реабілітації;
• рішення лікаря про переведення;
• медична книжка;
• документ, що посвідчує особу;
• атестат на продовольство;
• довідка про обставини травми (видається начальником медслужби військової частини протягом 5 днів).

Порядок оформлення для ветеранів

Для ветеранів, які вже звільнилися зі служби, порядок є спрощеним: постанова ВЛК та направлення командира не потрібні.

Алгоритм дій для ветеранів:

• отримати електронне направлення від сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста (на амбулаторну реабілітацію) чи від лікаря фізичної та реабілітаційної медицини (на стаціонарну);
• підготувати документ, що посвідчує особу, та наявні медичні виписки (результати МРТ, КТ, рентгенівські знімки);
• обрати заклад через сайт НСЗУ або за номером 16-77 та звернутися туди для складання індивідуального плану.

Коли інтенсивну реабілітацію можуть тимчасово відкласти

Інтенсивну стаціонарну реабілітацію тимчасово не проводять за наявності таких станів:

• гострі інфекційні захворювання або активна форма туберкульозу;
• гнійні чи інфекційні ураження шкіри (зокрема короста, грибкові захворювання);
• декомпенсовані хронічні хвороби (цукровий діабет, важка серцева, дихальна, печінкова чи ниркова недостатність);
• часті кровотечі або тяжка анемія (рівень гемоглобіну менше 80 г/л);
• підвищена температура тіла невідомого походження;
• гострий тромбоз вен або тромбоемболія легеневої артерії;
• психічний стан, що потребує спеціалізованого нагляду.

У разі виникнення цих ускладнень спочатку проводиться відповідне лікування, після чого пацієнт повертається до виконання реабілітаційної програми.

Читайте також:

Виплати, житло та реабілітація: як Донеччина підтримує ветеранів та їхні родини у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!