У Вінниці розпочав роботу Консультативно-координаційний центр підтримки населення «Бахмутський район єднає». Тут мешканці Бахмута та Бахмутського району можуть отримати різноманітні послуги та допомогу.

Спеціалісти Центру підтримки розповіли редакції «Бахмут IN.UA», як працює хаб.

Скільки бахмутян евакуювалися до Вінниці?

Під час урочистого відкриття перший заступник голови Бахмутської районої державної адміністрації, районної військової адміністрації Роман Большаков зазначив, що потреба у відкритті такого Центру назріла вже давно. За його словами, тільки у Вінниці зареєстровано більше 1500 внутрішньо переміщених осіб із Бахмутського району, які вони потребують всебічної підтримки.

«До початку повномасштабної агресії на території Бахмутського району проживало понад 220 тисяч населення. Станом на тепер, згідно з останніми списками, залишилося приблизно 18 тисяч. Тобто 80% населення виїхало у більш безпечні регіони. Тому було прийнято рішення про створення таких центрів у місцях, куди найбільш згуртовано переїхали жителі нашого району. Наразі такі діють у Дніпрі, Києві, Хмельницькому. Тепер маємо новий хаб у Вінниці», — розповів Роман Большаков.

Працівники хабу. Фото: Вінницька міська рада

Заступниця Вінницького міського голови Галина Якубович розповіла, що у Вінниці проживає 46 тисяч переселенців із різних куточків України. Вона додала, що влада робить усе необхідне для створення сприятливих умов для їх адаптації у новому середовищі та гідного проживання.

«Ми вважаємо усіх переселенців вінничанами і намагаємося створити такі умови, щоб люди дійсно могли поспілкуватись, проконсультуватись, зустрітись. Ми завжди раді співпраці з громадськими нашими організаціями і міжнародними фондами. За більш як рік вони стали для нас справжніми партнерами. Вони допомагають в усіх тих питаннях, що є нагальними для людей, які перемістилися і знайшли прихисток у Вінниці.

 

Бахмутяни будуть залучені до різних проєктів міста. Це, зокрема, допомога із літнім оздоровленням дітей, туристичні ексекурсії, всебічна психологічна підтримка та гуманітарний і соціальний супровід», — зазначила Галина Якубович.

За її словами, Центр «Бахмутський район єднає» отримав приміщення зручне не лише територіально, оскільки знаходиться у центрі міста, а й через сусідство із Прозорим офісом. Тобто усі питання можна вирішити на місці: звернутися та отримати необхідні консультації та послуги.

Для надання допомоги ВПО Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області, районна військова адміністрація (Роман Большаков) та Вінницька міська рада (Галина Якубович) підписали Меморандум про співпрацю. Фото: Вінницька міська рада

Яку допомогу можна отримати в хабі?

Осередок підтримки надаватиме:

• консультативні та медичні послуги, 
• юридичну та психологічну допомогу, 
• гуманітарну допомогу, 
• інформування щодо працевлаштування та соціалізації внутрішньо переміщених осіб (ВПО). 

Керівниця Консультативно-координаційного центру підтримки населення «Бахмутський район єднає» Лариса Герасимова переконана, що хаб стане затишним простором для дорослих та дітей.

«Найголовніше, що мешканці Бахмутського району отримали ще одне затишне місце, де вони зможуть отримати інформаційну, консультаційну, соціальну, гуманітарну, правову допомогу, медичні послуги та сприяння у вирішенні питань працевлаштування. А ще — зустрітися зі своїми земляками, поспілкуватися, поділитися проблемами, отримати поради та обмінятися контактами», — наголосила Лариса Герасимова.

Керівниця Консультативно-координаційного центру підтримки населення «Бахмутський район єднає» Лариса Герасимова. Фото: Вінницька міська рада

Де знаходиться Центр?

Хаб розташований за адресою: вулиця Космонавтів, 30, у приміщенні Центру адміністративних послуг «Прозорий офіс», 4 поверх, офіс 412.

Як отримати консультацію?

Працівники Центру підтримки повідомили редакції «Бахмут IN.UA», що приймають громадян із понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 15:00 години.

Хаб «Бахмутський район єднає» також має «гарячу лінію» для консультацій. Вона доступна за номером: +380 99 137 51 75.

Інформування жителів відбувається через Telegram-спільноту — https://t.me/SG9LKQi759c5NWI6

Читайте також: Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні?

Раніше ми писали, як працюють Центри підтримки бахмутян у Дніпрі та в Києві.

Нагадаємо, нещодавно у Харкові запрацював гуманітарний центр для внутрішньо переміщених осіб із Часовоярської громади.

Фото: Вінницька міська рада

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

• у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
• у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

• 0 800 400 870;
• 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

• чинності статусу ВПО;
• факту призначення або продовження фінансових виплат;
• причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!