В Україні продовжуються виплати грошової допомоги деяким категоріям переселенців. Водночас подекуди виникають ситуації, коли ВПО отримують виплати, але згодом змушені повернути їх державі у повному розмірі.

Редакція Бахмут IN.UA розкриває проблему на прикладі досвіду власного журналіста та пояснює, чи дійсно держава може вимагати повернення допомоги та кого це може стосуватися.

Виплати ВПО: чи зобов’язані переселенці повертати гроші державі

В Україні продовжує реалізовуватися програма допомоги ВПО, в межах якої переселенці отримують грошові виплати з державного бюджету. Претендувати на грошову допомогу від держави можуть ті українці, які переїхали з територій, де були або тривають бойові дії, з тимчасово окупованих громад та громад під блокадою.

Після завершення строку надання грошової допомоги, переселенці можуть продовжити отримувати виплати. Їх можна поділити на три основні категорії:

Перша — особи, яким виплати продовжуються автоматично, без необхідності додаткових звернень:

• непрацездатні особи, які отримують пенсію до 9 444 гривні;
• особи з інвалідністю I чи II групи;
• діти з інвалідністю віком до 18 років;
• діти, яким не встановлено інвалідність, проте які мають тяжкі захворювання з цього Переліку;
• діти-сироти;
• діти, позбавлені батьківського піклування та інші.

Друга — українці, яким можуть продовжити виплати яким виплати за заявою, поданою “на себе”:

• дитина до 18 років, яка прибула без супроводу законного представника;
• патронатний вихователь;
• вагітна жінка після 30-го тижня вагітності;
• особа з інвалідністю ІІІ групи;
• особа, яка втратили працездатність, але не має права на пенсійну виплату та/або отримує державну соціальну допомогу відповідно до законодавства, та інші.

Третя — переселенці, яким виплати продовжуються на сімʼю за заявою одного з членів сімʼї:

• з дітьми до 18 років (студентами денної або дуальної форми навчання до 23 років), за умови, що дорослі у таких сімʼях є зайнятими: працюють, провадять підприємницьку діяльність, зареєстровані як безробітні або як особи, що шукають роботу;
• у складі якої є тільки непрацездатні особи;
• у складі якої є особа, яка здійснює догляд за дитиною до 3 років;
• особа віком від 55 років, яка є зайнятою, та інші.

При цьому, відповідно Порядку надання допомоги на проживання ВПО, отримувач грошової допомоги зобов’язаний  протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.

Якщо ВПО не зробить цього вчасно, то держава може почати вимагати повернення коштів, неправомірно отриманих після зміни статусу. 

Після виявлення факту переплати орган соціального захисту населення встановлює суму надміру отриманих коштів і протягом 30 робочих днів зобов’язаний повідомити про це отримувача — надсилають листа поштою або через електронні засоби зв’язку.

Якщо внутрішньо переміщена особа не повертає помилково нараховані кошти у встановлений строк добровільно, орган соціального захисту має право звернутися до суду для їх примусового стягнення.

Досвід журналіста Бахмут IN.UA

Журналіст редакції Бахмут IN.UA також зіткнувся з проблемою повернення державної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Раніше він отримував цю виплату як студент денної або дуальної форми навчання. Загальна сума допомоги для його сім’ї становила 9 000 гривень на місяць.

Згодом представники органів соцзахисту повідомили, що він має повернути 18 000 гривень. 

“Це стало несподіванкою, а у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) запевняли, що система виплат працює автоматично: коли людина втрачає статус студента, нарахування припиняються самостійно”, — каже працівник.

Однак цього не сталося, і допомога продовжувала надходити. Коли ж помилку виявили, соціальні служби вимагали повернути отримані кошти. Державні органи запропонували компроміс — поступове погашення боргу. Тепер із 7 000 гривень, які сім’я ВПО продовжує отримувати щомісяця, половину, 3 500 гривень — автоматично утримують, доки борг не буде повністю сплачено.

Щоб упевнитися, що отримані виплати не стануть боргом, варто перевіряти інформацію. Єдине надійне джерело підтвердження — це звернення до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання. Там можуть надати актуальні дані щодо нарахувань, можливих переплат чи змін у програмі допомоги для ВПО.

Читайте також:

• ВПО можуть отримати 19 400 грн на тверде паливо — строк подачі заяв продовжили до 24 жовтня
• У жовтні ВПО у Львові зможуть отримати продуктову допомогу: хто має право
• В Україні стартує пільгова іпотека для ВПО та учасників АТО/ООС: які умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Розлучення та виховання дітей — життєві обставини, які не зникають, коли один із батьків стає на захист країни. У зв’язку з цим у родинах військовослужбовців часто виникають запитання щодо механізму утримання аліментів, зокрема з бойових винагород чи виплат за поранення.

Міністерство оборони України надало детальне роз’яснення щодо того, які саме складові грошового забезпечення військових формують аліментну базу.

З яких виплат військових утримуються аліменти

Базові правила утримання аліментів для військовослужбовців ЗСУ та цивільних громадян однакові. Вони регулюються Сімейним кодексом, законом “Про виконавче провадження” та відповідною постановою Кабміну.

Аліменти утримуються із загального грошового забезпечення військового, до якого обов’язково входять:

• посадовий оклад та оклад за військовим званням;
• щомісячна надбавка за вислугу років;
• постійні щомісячні надбавки, доплати, премії та підвищення окладу;
• додаткові винагороди, що мають систематичний характер.

Якщо суд присудив сплату аліментів як частку від доходу, відсоткова ставка розраховується від фінальної суми забезпечення вже після відрахування всіх обов’язкових податків і зборів.

Чи стягуються аліменти з бойових виплат?

Згідно з чинними нормами, аліменти підлягають утриманню з додаткової винагороди, яку військовослужбовці отримують під час дії воєнного стану. До цієї категорії належать бойові виплати у розмірі 30 000, 50 000 та 100 000 гривень, а також виплати інструкторам (від 15 до 30 тисяч гривень) та 10 000 гривень за фактичне виконання обов’язків. Оскільки ці нарахування здійснюються щомісяця, вони класифікуються як постійні види доходу.

З яких виплат аліменти не вираховуються

До аліментної бази не включаються виплати, що мають разовий, цільовий або компенсаційний характер. Зокрема, утримання не здійснюється з:

• грошової допомоги на оздоровлення;
• одноразових винагород у розмірі 70 000 та 170 000 гривень;
• матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
• одноразової грошової допомоги при звільненні або за укладення першого контракту;
• одноразової грошової допомоги у разі поранення, контузії або встановлення інвалідності.

У Міноборони звертають увагу на важливий нюанс щодо “виплат за поранення”. Грошове забезпечення, яке військовий щомісяця отримує в період лікування, враховується до аліментної бази. Натомість цільова одноразова допомога за поранення не підлягає стягненню.

Розмір аліментів: гарантований мінімум та максимуми

Мінімальний гарантований розмір аліментів становить не менше 50% від актуального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наразі це:

• для дитини віком до 6 років — 1 408,50 гривень;
• для дитини від 6 до 18 років — 1 756 гривень.

Мінімальний рекомендований розмір (який суд може призначити за наявності достатнього заробітку платника) становить 100% прожиткового мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років і 3 512 гривень для дітей до 18 років.

Якщо виплати призначаються у вигляді частки від загального доходу, вони становлять:

• на одну дитину — 1/4 від заробітку;
• на двох дітей — 1/3 від заробітку;
• на трьох і більше дітей — 1/2 від заробітку.

У наказному провадженні встановлено й верхню межу: розмір аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Тобто максимум 28 170 гривень (до 6 років) та 35 120 гривень (від 6 до 18 років). Право на підтримку мають і діти від 18 до 23 років за умови, що вони продовжують навчання.

Як відбувається процес стягнення

У разі примусового стягнення виконавець надсилає до військової частини постанову про звернення стягнення на доходи військовослужбовця. Фінансовий підрозділ частини розраховує та утримує визначену суму з виплат платника, перераховуючи її на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця, після чого кошти надходять стягувачу. Якщо адреса військової частини невідома, документи можуть бути направлені до Міністерства оборони України для подальшої передачі в бухгалтерію відповідного підрозділу.

Змінити розмір виплат можна або через суд у разі зміни матеріального стану, або уклавши нотаріально посвідчений договір між батьками. Такий договір має силу виконавчого документа.

Читайте також:

Оподаткування виплат військовим: хто звільняється від військового збору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

4 листопада жовтня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП у Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 листопада 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• зареєструвати місце проживання;
• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!