В Україні продовжуються виплати грошової допомоги деяким категоріям переселенців. Водночас подекуди виникають ситуації, коли ВПО отримують виплати, але згодом змушені повернути їх державі у повному розмірі.

Редакція Бахмут IN.UA розкриває проблему на прикладі досвіду власного журналіста та пояснює, чи дійсно держава може вимагати повернення допомоги та кого це може стосуватися.

Виплати ВПО: чи зобов’язані переселенці повертати гроші державі

В Україні продовжує реалізовуватися програма допомоги ВПО, в межах якої переселенці отримують грошові виплати з державного бюджету. Претендувати на грошову допомогу від держави можуть ті українці, які переїхали з територій, де були або тривають бойові дії, з тимчасово окупованих громад та громад під блокадою.

Після завершення строку надання грошової допомоги, переселенці можуть продовжити отримувати виплати. Їх можна поділити на три основні категорії:

Перша — особи, яким виплати продовжуються автоматично, без необхідності додаткових звернень:

• непрацездатні особи, які отримують пенсію до 9 444 гривні;
• особи з інвалідністю I чи II групи;
• діти з інвалідністю віком до 18 років;
• діти, яким не встановлено інвалідність, проте які мають тяжкі захворювання з цього Переліку;
• діти-сироти;
• діти, позбавлені батьківського піклування та інші.

Друга — українці, яким можуть продовжити виплати яким виплати за заявою, поданою “на себе”:

• дитина до 18 років, яка прибула без супроводу законного представника;
• патронатний вихователь;
• вагітна жінка після 30-го тижня вагітності;
• особа з інвалідністю ІІІ групи;
• особа, яка втратили працездатність, але не має права на пенсійну виплату та/або отримує державну соціальну допомогу відповідно до законодавства, та інші.

Третя — переселенці, яким виплати продовжуються на сімʼю за заявою одного з членів сімʼї:

• з дітьми до 18 років (студентами денної або дуальної форми навчання до 23 років), за умови, що дорослі у таких сімʼях є зайнятими: працюють, провадять підприємницьку діяльність, зареєстровані як безробітні або як особи, що шукають роботу;
• у складі якої є тільки непрацездатні особи;
• у складі якої є особа, яка здійснює догляд за дитиною до 3 років;
• особа віком від 55 років, яка є зайнятою, та інші.

При цьому, відповідно Порядку надання допомоги на проживання ВПО, отримувач грошової допомоги зобов’язаний  протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.

Якщо ВПО не зробить цього вчасно, то держава може почати вимагати повернення коштів, неправомірно отриманих після зміни статусу. 

Після виявлення факту переплати орган соціального захисту населення встановлює суму надміру отриманих коштів і протягом 30 робочих днів зобов’язаний повідомити про це отримувача — надсилають листа поштою або через електронні засоби зв’язку.

Якщо внутрішньо переміщена особа не повертає помилково нараховані кошти у встановлений строк добровільно, орган соціального захисту має право звернутися до суду для їх примусового стягнення.

Досвід журналіста Бахмут IN.UA

Журналіст редакції Бахмут IN.UA також зіткнувся з проблемою повернення державної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Раніше він отримував цю виплату як студент денної або дуальної форми навчання. Загальна сума допомоги для його сім’ї становила 9 000 гривень на місяць.

Згодом представники органів соцзахисту повідомили, що він має повернути 18 000 гривень. 

“Це стало несподіванкою, а у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) запевняли, що система виплат працює автоматично: коли людина втрачає статус студента, нарахування припиняються самостійно”, — каже працівник.

Однак цього не сталося, і допомога продовжувала надходити. Коли ж помилку виявили, соціальні служби вимагали повернути отримані кошти. Державні органи запропонували компроміс — поступове погашення боргу. Тепер із 7 000 гривень, які сім’я ВПО продовжує отримувати щомісяця, половину, 3 500 гривень — автоматично утримують, доки борг не буде повністю сплачено.

Щоб упевнитися, що отримані виплати не стануть боргом, варто перевіряти інформацію. Єдине надійне джерело підтвердження — це звернення до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання. Там можуть надати актуальні дані щодо нарахувань, можливих переплат чи змін у програмі допомоги для ВПО.

Читайте також:

• ВПО можуть отримати 19 400 грн на тверде паливо — строк подачі заяв продовжили до 24 жовтня
• У жовтні ВПО у Львові зможуть отримати продуктову допомогу: хто має право
• В Україні стартує пільгова іпотека для ВПО та учасників АТО/ООС: які умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щоб отримати статус учасника бойових дій (УБД) у 2025-2026, військовий або військова має підтвердити свою участь у захисті держави. Для цього командир частини подає до відповідної комісії довідку та інші документи, що засвідчують виконання бойових або службових завдань.

Детальніше про те, які документи потрібні для підтвердження участі у бойових діях — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які документи потрібні, щоб підтвердити УБД

Для надання статусу учасника бойових дій (УБД) військовослужбовцю, який брав безпосередню участь у бойових діях, командир військової частини або органу військового управління протягом 30 календарних днів зобов’язаний подати на розгляд комісії довідку про участь військового у виконанні бойових чи службових завдань.

Отримати посвідчення УБД в Україні наразі можуть наступні категорії громадян:

• військові Збройних Сил України;
• військові Територіальної оборони України;
• військові Нацгвардії України;
• представники СБУ;
• представники Служби зовнішньої розвідки;
• представники Держприкордонслужби;
• представники Державної спеціальної служби транспорту;
• військовослужбовці з військових прокуратур;
• поліцейські;
• особи рядового, начальницького складу ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби;
• особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 відповідно до Закону України Про забезпечення участі цивільних осіб в захисті України у складі добровольчих формувань у взаємодії із ЗСУ, ДПСУ, Нацполіцією, НГУ, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України формуваннями брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України;
• співробітники Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в супротиві ворогу.

Зазначимо, що статус УБД можуть отримати як чинні службовці, так і звільнені зі служби.

Довідка оформлюється на підставі щонайменше одного з таких документів:

• бойове донесення;
• журнал бойових дій (оперативних завдань);
• вахтовий журнал;
• польотний лист;
• книга служби;
• наказ про залучення до бойових або службових заходів;
• відомості про виконання розвідувальних завдань;
• довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

У документі обов’язково має бути вказано розділ “Перебування в районах ведення бойових дій”, де зазначаються конкретні області, райони та населені пункти, у яких військовослужбовець виконував завдання.

Ці дані потрібні для перевірки відповідності територій районам воєнних (бойових) дій, визначених наказами Головнокомандувача Збройних сил України.

Як оформити статус УБД офлайн

Для того, щоб військовослужбовець, демобілізований або їх представники, могли оформити статус УБД потрібно звернутися зі спеціальною заявкою до Комісії того органу військового управління, якому підпорядкована військова частина, де військовослужбовець проходить або проходив військову службу.

При цьому потрібно надати наступні документи:

• заява у паперовій формі;
• згода на збір та обробку персональних даних;
• дві кольорові фотокартки розміром 3×4 сантиметри на матовому папері, зображення обличчя має заповнювати 65−70% фотокартки (для осіб, звільнених з військової служби, які отримуватимуть посвідчення УБД у ТЦК, не додаються);
• документи, які містять докази та підтверджуючі факти виконання військовим або особою, звільненою з військової служби, особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань для захисту України.

У випадку, якщо заявник не знає, якому органу військового управління підпорядкований його підрозділ, то заявку необхідно надіслати на адресу виду (роду) військ, якому він підпорядкований, або напряму до МОУ.

Як оформити УБД в Дії

Оформлення УБД в Дії значно спростило процес формування лише заяви на отримання відповідного статусу, яку потім особа має передати своєму командиру, під керівництво якого вона воювала, або напряму до Комісії. 

Якщо мова йде звільненого з військової служби або їх представника, то потрібно сформувати заявку, підписати її за допомогою Дія. Підпис, а потім відправити на адресу електронної пошти [email protected]. При цьому потрібно додати ще:

• згоду на збір та обробку персональних даних в 1 примірнику;
• дві кольорові фотокартки розміром 3×4 сантиметри в електронному вигляді у форматі JPG чи JPEG. Зображення обличчя має заповнювати 65−70% фотокартки;
• документи, які містять докази та підтверджують факт особою бойових (службових) завдань.

Строк надання послуги становить 30 днів.

Читайте також:

Компенсація за оренду житла для ветеранів: хто може отримати і як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які стали батьками за межами країни, можуть зареєструвати народження дитини через дипломатичні представництва або консульські установи України. Для цього потрібно подати заяву та кілька основних документів.

Про те, як оформити дитину, котра народилася за кордоном — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як українцям зареєструвати народження дитини за кордоном

За межами України державну реєстрацію народження дитини проводять дипломатичні представництва та консульські установи України. Офіційне звернення та подальше проходження процедури дозволяє засвідчити народження дитини та отримати українське свідоцтво.

Реєстрація відбувається у два етапи

• батьки чи родичі (якщо батьки не можуть звернутися особисто) подають заяву — письмову або усну — до консульства України за місцем народження дитини або за місцем проживання батьків;
• після подання заяви консул проводить реєстрацію народження з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

Які документи потрібні

Для проходження реєстрації в дипломатичному представництві України за кордоном потрібно надати:

• документ медичного закладу про народження дитини або довідку від лікаря, який приймав пологи;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу батьків (одного з батьків);
• документ, що підтверджує відомості про батька — свідоцтво про шлюб, заяву матері або батька про визнання батьківства.

Подати вказані документи із заявою потрібно не пізніше ніж через один місяць з дня народження.

У разі, якщо легалізацію не було проведено компетентним органом іншої держави, дипломатичним представництвом або консульством України, після повернення додому необхідно до відділу держреєстрації актів цивільного стану для реєстрації дитини.

Читайте також:

В Україні підвищили виплати при народженні дитини до 50 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!