Скільки бахмутян обрали Україну, а скільки евакуювалися в росію?

Семаковська Тетяна 12:41, 2 Червня 2023

БАХМУТ 30 3 f6fd1

З початком активного просування росіян на Бахмутському напрямку на пропагандистських каналах почали ледь не щодня з’являтися списки тих, кого вивезли до територій підконтрольних рф. Щоразу ці списки збільшуються, однак чи справді всі ці люди існують, чи можливо це російська пропаганда показує, як багато прихильників у неї є на папері – не відомо. Та навіть з цих списків видно, що більшість мешканців не залишились чекати окупантів.

Редакція  «Бахмут. IN.UA» дізналася у пресслужбі міськради скільки бахмутян мешкало в громаді та скільки вивезли з міста 

Бахмутяни евакуюванні до України

Станом на 25 травня 2023  року Центри підтримки бахмутян опікуються та підтримують 21 227 бахмутян — це 8 485 родин, в яких проживає 4 596 дітей.

В міськраді нам також повідомили, що станом на 1 січня 2022 року в Бахмуті та громаді проживало близько 79,0 тис. осіб, у т.ч. сільського населення – 7,5 тис. осіб. Додамо, що голова Донецької ОВА 23 березня повідомив, що в Бахмуті станом на 24 лютого 2022 року нараховували близько 84 тисяч мешканців.

Загалом, з початку повномасштабного вторгнення росії з території Бахмутської громади у рамках обов’язкової евакуації з Донецької області за сприяння влади було евакуйовано 33 126 осіб, повідомляють у пресслужбі. 

Додамо, що від початку повномасштабного вторгнення бахмутяни евакуювалися й самостійно, або за допомогою волонтерів. Список вивезених людей тут відслідкувати важко. Однак, станом на 18 травня 2023 року було відомо, що в місті залишається трохи більше 500 людей.

23 березня Павло Кириленко, повідомив, що в місті залишилося менше трьох з половиною тисяч цивільних. Це люди, які відмовлялися від добровільної евакуації, причини в кожного з них були різні.

Деякі бахмутяни, як от Дмитро Денисенко до останнього піклувалися про дітей та пенсіонерів в місті, лікарка Олена Воронова щодня йшла через підірваний міст, щоб надати медичну допомогу людям та військовим, а художник Микола Єрьомка ризикуючи життям роздавав людям хліб. Згодом, ці бахмутяни евакуювалися й зараз живуть в різних областях України. Додамо, що можливість евакуюватися з Бахмута до безпечних територій України була навіть донедавна силами поліції та військових.

Втім, була й частина населення, яка за власними переконаннями, все ж втрапила в списки окупантів, виявивши бажання поїхати до рф. Потім ці люди ставали героями російської пропаганди.

“Ті люди, я зі всією відповідальністю можу сказати, які не хочуть виїжджати з міста від слова зовсім. Люди не просто відмовляються виїжджати, ми ж маємо домашні адреси, проводиться квартирний обхід працівниками Нацполіції та ДСНС, але люди навіть переховуються і не мають бажання виїжджати”, — наголосив Кириленко.

За приблизними даними лише 8% бахмутян обрали евакуюватися на сторону росії

Спочатку списки людей, які евакуювалися до росії почали викладати на пропагандистських каналах в Телеграмі, забороненій в Україні мережі – Контакти. Згодом їх почала розміщувати адміністрація окупованого Первомайську.

Screenshot 751 8d7e4

Російське пропагандистське ЗМІ опублікувало новину 16 лютого. Фото: скріншот

Згідно із даними пропагандистів на територію підконтрольну російській федерації вивезли понад 7 тисяч осіб з Бахмута, якщо вірити цим даним й брати у відсотковому відношенні, то орієнтовно лише 8% бахмутян обрали росію. Такий відсоток отримуємо, якщо беремо цифру в 79 тисяч жителів, й близько 7 тисяч евакуйованих на ту сторону. 

Перша людина в списку евакуйованих опинилася ще в 2022 році, потім тенденція вивезених починає рости. Відтак, списки періодично оновлюються, найбільше вивезених було у 2023 весною, коли власне Бахмут окупували росіяни.

Screenshot 752 f195a

Списки евакуйованих на ту сторону. Фото: скріншот

Чи були серед евакуйованих вивезені до рф примусово?

photo 2023 06 01 16 29 38 b0ee7

Останнє оновлення було 22 травня, саме тоді зафіксували останню людину, яку привезли до території підконтрольної рф. Фото: скріншот

Ми не можемо стверджувати, що всі ці люди, які є в списках окупантів, добровільно обрали сторону росії й евакуювалися туди за власним бажанням. Прийманні один такий приклад редакція може навести зафіксованим випадком. В кінці лютого, стало відомо, що росіяни вивезли зі Ступок частину прихожан Свято-Георгіївського храму разом з отцем Олексієм, який єдиний в громаді залишався, щоб допомагати людям.

viber 2023 02 27 15 13 43 310 13c43 1 20358

Отець Олексій разом з прихожанами був примусово вивезений зі Ступок росіянами. Фото: джерело «Бахмут. IN.UA»  

«Більшу частину людей, яких вивезли сьогодні вже виставили (ред. мова йде про списки, які опублікували окупанти). В тому, числі й отець Олексій потрапив в цей список, й люди, як жили в храмі. Це орієнтовно близько 15 осіб. Всіх хто, жив на Ступках до Іллінівки всіх евакуювали три дні тому на ту сторону, в Первомайськ та Шахтарськ. Зараз ті люди, там знаходяться», — повідомляла журналісту «Бахмут. IN.UA» волонтерка, яка спілкувалася з отцем раніше.

З її слів ми також дізналися, що люди, які потрапляють до росіян спочатку їдуть в Первомайськ, потім Шахтарськ, далі вони проходять табір фільтрації, їм роблять документи, після цього українці можуть купити сім-карти й зв’язатися з рідними. Зазвичай така процедура фільтрації займає 4-5 днів, після цього люди мають відносну свободу. 

Відомі випадки, коли міжнародні організації допомагали українцям вивезеним до рф, виїхати до Європи й звідти прокласти маршрут додому. Детальніше про це можна почитати в нашому матеріалі: Шлях додому: як українці шукають квиток на волю на окупованих землях?

Колаборанти серед евакуйованих бахмутян?

pasted image 0 728fb

Ексдиректорка Бахмутського ІРЦ у списку евакуйованих. Фото: скріншот

На жаль, серед вивезених до росії бахмутян, є частина населення, яка має проросійські погляди. Однією із таких фігур стала ексдиректорка Бахмутського ІРЦ Вікторія Головко, яка перейшла на сторону окупантів та публічно дякувала вагнерівцям за спасіння. Також, ексдепутата Бахмутської міськради Володимира Іванкова звинувачують у державній зраді

Випадків, коли бахмутяни публічно підтримують російську агресію або виправдовують її, не так й багато у відсотковому співвідношенні з цифрами, скільки людей начебто вивезли з Бахмута. На пропагандистських каналах часто беруть один ролик з одним й тим же героєм та монтують з нього кілька шматків, ділячи контент, очевидно, що охочих говорити на камеру не так й багато. Власне, тому герої час від часу повторюються.

Нещодавно в телеграмі створили групу зі зрадниками з Бахмута, там збирають всіх жителів, які підтримують окупантів, або вже живуть на ТОТ або в росії.

Screenshot 757 8444c

Ось бахмутянка, яка розповідає фейки про ЗСУ на пропагандистському каналі, відео опублікували тут 22 травня 2023 року. Фото: скріншот

Детальніше з героїнею цього ролику можна ознайомитися в нашому матеріалі: Як росіяни «рятували» Бахмут: свідчення зрадників з міста?

Screenshot 756 65c21

А ось та ж героїня, але її інші слова опублікували вже 1 червня 2023 року. Фото: скріншот.

Вочевидь героїв для роликів бракує, попри велику кількість вивезених до рф — говорити хочуть далеко не всі. Нагадаємо, що ми детально пояснювали, яке покарання загрожує українцям, які публічно підтримують росію.

Загалом, люди, які з тих чи інших причин не евакуювалася до України, коли була така можливість — обрали свій шлях, й наслідки цього будуть пожинати вже в рф. Тих, кого до рф евакуювали примусово, як отця Олексія — мають можливість завдяки таким міжнародним організаціям, як Rubikus — виїхати додому.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Скільки коштує стати ВПО: три історії жінок із Краматорська та Слов’янська про витрати на переїзд

Семаковська Тетяна 15:30, 15 Жовтня 2026

Переїзд із прифронтового міста, це не лише дорога до нового місця проживання, а й витрати на оренду житла, перевезення речей, транспорт та облаштування побуту. Бахмут IN.UA поговорив із трьома жінками, які навесні та влітку 2026 року виїжджали з Краматорська та Слов’янська. Вони розповіли, скільки грошей знадобилося для переїзду, хто допомагав їм фінансово та як планували забезпечувати себе на новому місці.

Скільки коштує переїзд із Донеччини

Героїні, з якими поспілкувалася редакція Бахмут IN.UA, виїжджали з Краматорська та Слов’янська навесні й улітку 2026 року. Кожна мала різні обставини, одна переїжджала самостійно, інша, з дитиною, а третя жінка, пенсіонерка, вирушила до родини, яка вже облаштувалася в іншому місті. Відрізнялися й витрати. Комусь вдалося знайти житло через знайомих і не платити рієлтору, хтось мусив одразу внести кілька платежів за орендовану квартиру. А для тих, хто переїжджав до родичів, найбільшими початковими витратами стали дорога та перевезення речей.

Примітка. Однак від часу переїзду наших героїнь ситуація змінилася. Під час підготовки матеріалу редакція Бахмут IN.UA зателефонувала кільком перевізникам, які займаються транспортуванням особистих речей. Вони повідомили, що більше не здійснюють перевезень із Краматорська та Слов’янська через небезпеку. Це не означає, що перевезти майно з цих міст зараз неможливо взагалі. Проте знайти перевізника може бути складніше, ніж навесні чи влітку. Тому наведені в матеріалі суми відображають витрати конкретних родин на момент їхнього переїзду, а не актуальну вартість таких послуг для всіх переселенців.

40 тисяч гривень від батьків і кімната за 6 тисяч: історія Катерини з Краматорська

Катерина, молода дівчина з Краматорська. Її батьки наразі залишаються в рідному місті, а сама вона вирішила переїхати до Києва. У столиці дівчина сподівалася знайти роботу та почати самостійне життя. Наразі Катерина не працює (ред. вона переїхала у серпні, і пошуки роботи розпочала, як каже, лише кілька тижнів тому) , тому на перший час фінансово їй допомагають батьки. Також при переїзді вони дали доньці 40 тисяч гривень заощаджень, які мали покрити початкові витрати на переїзд і проживання.

Щоб зменшити витрати, дівчина вирішила не орендувати окрему квартиру, а жити разом із двома іншими дівчатами. За підселення в кімнату вона платить 6 тисяч гривень на місяць. Житло вдалося знайти через знайомих, так Катерина зекономила на послугах рієлтора, а для заселення їй потрібно було внести лише плату за перший місяць. Утім, ще до переїзду дівчина витратила гроші, щоб переконатися, що квартира їй підходить. Вона спеціально їздила до Києва на огляд житла, тоді автобусний квиток в один бік коштував близько 2 тисяч гривень. Стільки ж довелося заплатити за дорогу назад. Ще приблизно 1 500 гривень Катерина витратила на одну ніч у готелі у столиці. Таким чином, лише поїздка для огляду квартири обійшлася їй у 5 500 гривень, майже стільки ж, скільки коштує місяць проживання в орендованій кімнаті. Особистих речей дівчина мала небагато. Їх вона відправила поштою. Точну вартість доставки Катерина не пам’ятає.

Скільки грошей знадобилося Катерині

Стаття витратСума
Квиток до Києва для огляду квартири2 000 грн
Зворотний квиток2 000 грн
Ніч у готелі1 500 грн
Гроші на перший час від батьків40 тис грн
Оренда кімнати за перший місяць6 000 грн
Разом 51 500 грн

До цієї суми не входять квиток для остаточного переїзду, доставка речей “Новою поштою”, харчування, транспорт містом та інші повсякденні потреби. Якщо припустити, що всі перелічені витрати Катерина оплачувала з 40 тисяч гривень, які дали батьки, після них у дівчини залишалося б 28 500 гривень. Однак це не означає, що всі ці кошти вона зможе витратити лише на проживання: попереду ще інші витрати, точний розмір яких невідомий. Катерина сподівається знайти роботу в Києві, щоб надалі самостійно оплачувати житло й не залежати від фінансової підтримки батьків.

Понад 32 тисячі гривень за переїзд із дитиною: історія Людмили

Людмила виїхала з Краматорська разом із дитиною. До переїзду родина мешкала у власному житлі. Тому оренда квартири стала для жінки новою та однією з найбільших статей витрат. Новим місцем проживання Людмила обрала Харків, у цьому місті вже живуть її знайомі. Дорога бусом коштувала 1 113 гривень з людини. За два квитки жінка заплатила 2 226 гривень. Перевезти речі допомогли родичі, які мали мікроавтобус. Завдяки цьому Людмилі не довелося самостійно шукати транспорт для перевезення майна. Найбільше грошей знадобилося для заселення у квартиру. Щоб не витрачати гроші на дорогу на перегляд квартири, подруга Людмили обійшла 3 оселі, вона показувала жінці через телефон умови, так Людмилі вдалося зекономити бодай на квитках туди-назад.

Щомісячна оренда житла в Харкові для Людмили становить 12 тисяч гривень. Однак під час заселення потрібно було заплатити значно більше, ніж одну місячну плату. Окрім першого місяця оренди, Людмила мала сплатити комісію рієлтору, це 50% вартості місячного проживання, тобто 6 тисяч гривень, і ще 12 тисяч гривень становив заставний платіж. Отже, тільки для заселення у квартиру Людмилі потрібно було 30 тисяч гривень. Разом із дорогою, понад 32 тисячі.

Скільки коштував переїзд Людмилі з дитиною

Стаття витратСума
Два автобусні квитки до Харкова2 226 грн
Оренда квартири за перший місяць12 000 грн
Комісія рієлтора — 50%6 000 грн
Заставний платіж12 000 грн
Разом32 226 грн

Це лише відомі витрати на дорогу та заселення. У розрахунок не входять комунальні платежі, продукти, побутові покупки й витрати на дитину. До переїзду Людмила працювала продавчинею. У вона знайшла нову роботу, також у продутковому магазині. Вона також сподівається отримати допомогу для ВПО. Для Людмили переїзд означає не тільки витрату значної суми на початку, а й появу постійного платежу, якого раніше не було. У Краматорську родина мала власне житло, а тепер повинна щомісяця знаходити кошти на оренду.

Переїзд до дітей і життя на пенсію: історія Олени зі Слов’янська

Олена, старша жінка зі Слов’янська. На відміну від двох попередніх героїнь, вона не планувала починати життя в новому місті самостійно, жінка каже, що відмовлялася поки не прилетіло у сусідній будинок. Врешті переїхати її вмовили син із невісткою, які раніше оселилися в Полтаві. Жінка погодилася залишити рідне місто й переїхати до родини, у Полтаві вона житиме разом із сином, і його дружиною. Квиток до Полтави коштував Олені близько 2 тисяч гривень, його оплатив син. Особисті речі родина перевозила власним автомобілем. На пальне витратили приблизно 4 500 гривень. Таким чином, відомі витрати на переїзд становили близько 6 500 гривень.

Скільки коштував переїзд Олени

Стаття витратСума
Квиток до Полтави2 000 грн
Пальне для перевезення речей4 500 грн
Разом6 500 грн

Однак ці витрати не відображають повної вартості життя Олени після переїзду. Син із невісткою орендують у Полтаві частину будинку за 25 тисяч гривень на місяць. Обоє працюють, а Олена отримує пенсію. Жінка планує віддавати її повністю до спільного сімейного бюджету, щоб допомагати з оплатою житла та інших потреб. Розмір пенсії Олена не уточнила, тому визначити, яку частину витрат родини вона зможе покривати, наразі неможливо.

Для жінки зміниться не лише місце проживання, а й звичний побут. У Слов’янську Олена мала власний будинок і господарство. Вона вирощувала продукти на городі, тому частину харчів забезпечувала самостійно. Після переїзду до міста все необхідне доведеться купувати. Скільки грошей щомісяця йде на продукти, жінкане знає. Однак розуміє, що витрати на харчування інші, ніж удома, де можна було користуватися власним урожаєм. Є й інша стаття витрат, пов’язана з житлом, яке залишилося у Слов’янську. Перед від’їздом Олена попросила сусідів наглядати за будинком. За цю допомогу їм платитиме син, але скільки саме, жінка не знає. Хоча Олені не потрібно окремо орендувати житло, її переїзд також впливає на сімейний бюджет. Родина має оплачувати квартиру в Полтаві, купувати продукти та підтримувати будинок, який залишився у Слов’янську.

Від 6,5 до понад 32 тисяч гривень: скільки витратили переселенки

Історії трьох жінок показують, що вартість переїзду залежить від багатьох обставин: чи є родичі в іншому місті, чи потрібно орендувати окрему квартиру, скільки людей переїжджають і чи є можливість перевезти речі власним транспортом.

Порівняння відомих витрат героїнь:

ГероїняМаршрутПочаткові витратиВартість оренди
КатеринаКраматорськ — Київ51 500 грн6 000 грн/міс.
Людмила з дитиноюКраматорськ — Харків32 226 грн12 000 грн/міс.
ОленаСлов’янськ — Полтава6 500 грн25 000 грн/міс. за квартиру всієї родини

Найбільші відомі початкові витрати мала Людмила, яка переїжджала з дитиною. Лише за можливість заселитися у квартиру їй потрібно було заплатити 30 тисяч гривень. Ще 2 226 гривень коштувала дорога. Катерина змогла зекономити на оренді завдяки підселенню та пошуку житла без рієлтора. Проте навіть у її випадку відомі витрати становлять 11 500 гривень. При цьому частина платежів, зокрема за остаточний переїзд і доставку речей, залишається невідомою.

Найменше на сам переїзд витратила Олена, близько 6 500 гривень, але це стало можливим завдяки допомозі дітей та проживанню разом із ними. Водночас родина щомісяця платить за орендовану квартиру 25 тисяч гривень. Ці суми не можна вважати повною вартістю переїзду або першого місяця життя на новому місці. У кожної жінки залишилися витрати, які не вдалося точно підрахувати: харчування, комунальні послуги, ліки, транспорт, перевезення майна та інші повсякденні потреби. Крім того, фінансові обставини героїнь різні. Катерина мала 40 тисяч гривень заощаджень від батьків, які повинні допомогти їй протриматися до працевлаштування. Людмила після переїзду залишилася без роботи на кілька тижнів, а пані Олена отримує пенсію, яку планує спрямовувати на потреби родини.

Переїзд, це не лише витрати на дорогу

Для людей, які залишають Краматорськ і Слов’янськ і інші прифронтові місця, фінансові труднощі не закінчуються після прибуття до нового міста. Дві героїні нашого матеріалу після переїзду були змушені шукати роботу, поки вони не матимуть стабільного доходу, оплачувати житло та повсякденні потреби доведеться завдяки заощадженням, допомозі близьких. Олена має пенсію та підтримку дітей, однак також стикається з новими витратами. У Слов’янську вона жила у власному будинку, мала господарство й частину продуктів вирощувала самостійно. У Полтаві її побут залежатиме від спільного бюджету родини. Водночас можливості організувати переїзд теж змінюються. Якщо навесні та влітку героїні могли перевезти речі поштовою службою, за допомогою родичів або власним автомобілем, то зараз частина перевізників, яких опитала редакція, вже відмовляється працювати з Краматорськом і Слов’янськом через небезпеку.

Тому питання, скільки коштує бути переселенцем, не має однієї відповіді. Для когось це кілька тисяч гривень на дорогу до родичів, для когось, понад 30 тисяч лише на транспорт і заселення. Підраховуючи вартість переїзду, найпростіше скласти витрати на квитки, оренду житла, перевезення речей та продукти. Однак за цими сумами залишається те, що складно перевести у гривні, час і сили, які людина витрачає на те, щоб знову налагодити звичне життя.

Після переїзду навіть найпростіші побутові справи можуть перетворитися на окремі завдання. Потрібно знайти продуктові магазини з прийнятними цінами та якісними товарами, дізнатися, де купувати необхідні речі, як працює громадський транспорт, до якого лікаря звернутися та де отримати потрібні послуги. Окремий виклик, знайти нового сімейного лікаря, перевірених спеціалістів і медичні заклади, яким можна довіряти.

На все це потрібен час. Іноді такі пошуки означають ще й додаткові витрати. Наприклад, людина може заплатити за консультацію лікаря, але залишитися незадоволеною послугою й бути змушеною шукати іншого спеціаліста. Або придбати продукти в незнайомому магазині, витратити гроші й зрозуміти, що їхня якість чи смак не відповідають очікуванням. Для місцевих мешканців такі ситуації можуть бути звичайними побутовими незручностями. Але для людини, яка щойно переїхала, вони додаються до десятків інших питань, які доводиться вирішувати одночасно.

Є й соціальна складова. У рідному місті люди зазвичай мають своє коло спілкування: друзів, знайомих, сусідів, колег. Вони знають, до кого можна звернутися по допомогу, кому довірити певну справу чи з ким просто провести час. Після переїзду ці зв’язки часто залишаються на відстані, а нове коло спілкування доводиться формувати поступово. Такі, на перший погляд, дрібниці можуть виснажувати. Людина не просто змінює адресу, вона опиняється в середовищі, де навіть звичні дії потребують додаткових зусиль, рішень і пошуків. Саме тому вартість вимушеного переселення не можна визначити лише за витратами на дорогу та оренду квартири. До неї варто додати час, витрачений на адаптацію, емоційні ресурси, пошук нових соціальних зв’язків і побутові помилки, яких складно уникнути в незнайомому місті.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

Семаковська Тетяна 14:00, 13 Жовтня 2026
Бахмутський ЦНАП
ЦНАП для бахмутян / фото Бахмутська міськрада

14 жовтня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міськрада.

Бахмутський ЦНАП у Києві

Прийом громадян запланований у середу, 14 жовтня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

  • +380 (98) 850 0561;
  • +380 (99) 667 9206;
  • +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

  • зареєструвати місце проживання;
  • актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
  • внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
  • зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
  • отримати витяг із реєстру територіальної громади;
  • подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
  • оформити відстрочку від мобілізації;
  • отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
  • подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
  • “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історії

Скільки коштує стати ВПО: три історії жінок із Краматорська та Слов’янська про витрати на переїзд

Переїзд із прифронтового міста, це не лише дорога до нового місця проживання, а й витрати на оренду житла, перевезення речей, транспорт та облаштування побуту. Бахмут […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

14 жовтня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Скасування виплат ВПО: як дізнатися причину та куди звертатися

Іноді отримувачі допомоги на проживання ВПО дізнаються про її припинення лише після того, як кошти не надходять. Водночас окремого повідомлення із зазначенням причини припинення виплати […]

09:00, 11.10.2026 Скопіч Дмитро

Як отримати ваучер на навчання у 2026 році: інструкція та перелік документів

Держава надає можливість українцям здобути нову професію або підвищити кваліфікацію за допомогою ваучера на навчання. Фахівці ініціативи “Юридичний порадник для ВПО” пояснили, як правильно подати […]

14:00, 09.10.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Матеріальна допомога бахмутянам у 2026 році: МВА оновила умови та додала нову виплату 

У Бахмутській громаді оновили правила надання матеріальної допомоги. Серед головних змін — нова щорічна виплата у 10 тисяч гривень на кожного члена сім’ї загиблого Захисника […]