З початком активного просування росіян на Бахмутському напрямку на пропагандистських каналах почали ледь не щодня з’являтися списки тих, кого вивезли до територій підконтрольних рф. Щоразу ці списки збільшуються, однак чи справді всі ці люди існують, чи можливо це російська пропаганда показує, як багато прихильників у неї є на папері – не відомо. Та навіть з цих списків видно, що більшість мешканців не залишились чекати окупантів.

Редакція  «Бахмут. IN.UA» дізналася у пресслужбі міськради скільки бахмутян мешкало в громаді та скільки вивезли з міста 

Бахмутяни евакуюванні до України

Станом на 25 травня 2023  року Центри підтримки бахмутян опікуються та підтримують 21 227 бахмутян — це 8 485 родин, в яких проживає 4 596 дітей.

В міськраді нам також повідомили, що станом на 1 січня 2022 року в Бахмуті та громаді проживало близько 79,0 тис. осіб, у т.ч. сільського населення – 7,5 тис. осіб. Додамо, що голова Донецької ОВА 23 березня повідомив, що в Бахмуті станом на 24 лютого 2022 року нараховували близько 84 тисяч мешканців.

Загалом, з початку повномасштабного вторгнення росії з території Бахмутської громади у рамках обов’язкової евакуації з Донецької області за сприяння влади було евакуйовано 33 126 осіб, повідомляють у пресслужбі. 

Додамо, що від початку повномасштабного вторгнення бахмутяни евакуювалися й самостійно, або за допомогою волонтерів. Список вивезених людей тут відслідкувати важко. Однак, станом на 18 травня 2023 року було відомо, що в місті залишається трохи більше 500 людей.

23 березня Павло Кириленко, повідомив, що в місті залишилося менше трьох з половиною тисяч цивільних. Це люди, які відмовлялися від добровільної евакуації, причини в кожного з них були різні.

Деякі бахмутяни, як от Дмитро Денисенко до останнього піклувалися про дітей та пенсіонерів в місті, лікарка Олена Воронова щодня йшла через підірваний міст, щоб надати медичну допомогу людям та військовим, а художник Микола Єрьомка ризикуючи життям роздавав людям хліб. Згодом, ці бахмутяни евакуювалися й зараз живуть в різних областях України. Додамо, що можливість евакуюватися з Бахмута до безпечних територій України була навіть донедавна силами поліції та військових.

Втім, була й частина населення, яка за власними переконаннями, все ж втрапила в списки окупантів, виявивши бажання поїхати до рф. Потім ці люди ставали героями російської пропаганди.

“Ті люди, я зі всією відповідальністю можу сказати, які не хочуть виїжджати з міста від слова зовсім. Люди не просто відмовляються виїжджати, ми ж маємо домашні адреси, проводиться квартирний обхід працівниками Нацполіції та ДСНС, але люди навіть переховуються і не мають бажання виїжджати”, — наголосив Кириленко.

За приблизними даними лише 8% бахмутян обрали евакуюватися на сторону росії

Спочатку списки людей, які евакуювалися до росії почали викладати на пропагандистських каналах в Телеграмі, забороненій в Україні мережі – Контакти. Згодом їх почала розміщувати адміністрація окупованого Первомайську.

Російське пропагандистське ЗМІ опублікувало новину 16 лютого. Фото: скріншот

Згідно із даними пропагандистів на територію підконтрольну російській федерації вивезли понад 7 тисяч осіб з Бахмута, якщо вірити цим даним й брати у відсотковому відношенні, то орієнтовно лише 8% бахмутян обрали росію. Такий відсоток отримуємо, якщо беремо цифру в 79 тисяч жителів, й близько 7 тисяч евакуйованих на ту сторону. 

Перша людина в списку евакуйованих опинилася ще в 2022 році, потім тенденція вивезених починає рости. Відтак, списки періодично оновлюються, найбільше вивезених було у 2023 весною, коли власне Бахмут окупували росіяни.

Списки евакуйованих на ту сторону. Фото: скріншот

Чи були серед евакуйованих вивезені до рф примусово?

Останнє оновлення було 22 травня, саме тоді зафіксували останню людину, яку привезли до території підконтрольної рф. Фото: скріншот

Ми не можемо стверджувати, що всі ці люди, які є в списках окупантів, добровільно обрали сторону росії й евакуювалися туди за власним бажанням. Прийманні один такий приклад редакція може навести зафіксованим випадком. В кінці лютого, стало відомо, що росіяни вивезли зі Ступок частину прихожан Свято-Георгіївського храму разом з отцем Олексієм, який єдиний в громаді залишався, щоб допомагати людям.

Отець Олексій разом з прихожанами був примусово вивезений зі Ступок росіянами. Фото: джерело «Бахмут. IN.UA»  

«Більшу частину людей, яких вивезли сьогодні вже виставили (ред. мова йде про списки, які опублікували окупанти). В тому, числі й отець Олексій потрапив в цей список, й люди, як жили в храмі. Це орієнтовно близько 15 осіб. Всіх хто, жив на Ступках до Іллінівки всіх евакуювали три дні тому на ту сторону, в Первомайськ та Шахтарськ. Зараз ті люди, там знаходяться», — повідомляла журналісту «Бахмут. IN.UA» волонтерка, яка спілкувалася з отцем раніше.

З її слів ми також дізналися, що люди, які потрапляють до росіян спочатку їдуть в Первомайськ, потім Шахтарськ, далі вони проходять табір фільтрації, їм роблять документи, після цього українці можуть купити сім-карти й зв’язатися з рідними. Зазвичай така процедура фільтрації займає 4-5 днів, після цього люди мають відносну свободу. 

Відомі випадки, коли міжнародні організації допомагали українцям вивезеним до рф, виїхати до Європи й звідти прокласти маршрут додому. Детальніше про це можна почитати в нашому матеріалі: Шлях додому: як українці шукають квиток на волю на окупованих землях?

Колаборанти серед евакуйованих бахмутян?

Ексдиректорка Бахмутського ІРЦ у списку евакуйованих. Фото: скріншот

На жаль, серед вивезених до росії бахмутян, є частина населення, яка має проросійські погляди. Однією із таких фігур стала ексдиректорка Бахмутського ІРЦ Вікторія Головко, яка перейшла на сторону окупантів та публічно дякувала вагнерівцям за спасіння. Також, ексдепутата Бахмутської міськради Володимира Іванкова звинувачують у державній зраді

Випадків, коли бахмутяни публічно підтримують російську агресію або виправдовують її, не так й багато у відсотковому співвідношенні з цифрами, скільки людей начебто вивезли з Бахмута. На пропагандистських каналах часто беруть один ролик з одним й тим же героєм та монтують з нього кілька шматків, ділячи контент, очевидно, що охочих говорити на камеру не так й багато. Власне, тому герої час від часу повторюються.

Нещодавно в телеграмі створили групу зі зрадниками з Бахмута, там збирають всіх жителів, які підтримують окупантів, або вже живуть на ТОТ або в росії.

Ось бахмутянка, яка розповідає фейки про ЗСУ на пропагандистському каналі, відео опублікували тут 22 травня 2023 року. Фото: скріншот

Детальніше з героїнею цього ролику можна ознайомитися в нашому матеріалі: Як росіяни «рятували» Бахмут: свідчення зрадників з міста?

А ось та ж героїня, але її інші слова опублікували вже 1 червня 2023 року. Фото: скріншот.

Вочевидь героїв для роликів бракує, попри велику кількість вивезених до рф — говорити хочуть далеко не всі. Нагадаємо, що ми детально пояснювали, яке покарання загрожує українцям, які публічно підтримують росію.

Загалом, люди, які з тих чи інших причин не евакуювалася до України, коли була така можливість — обрали свій шлях, й наслідки цього будуть пожинати вже в рф. Тих, кого до рф евакуювали примусово, як отця Олексія — мають можливість завдяки таким міжнародним організаціям, як Rubikus — виїхати додому.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

• у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
• у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

• 0 800 400 870;
• 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

• чинності статусу ВПО;
• факту призначення або продовження фінансових виплат;
• причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!