Бахмутська зірочка: як 8-річна Катерина підкорює головні музичні сцени України

Семаковська Тетяна 16:31, 3 Січня 2023

322406316 1879926969027464 7786574525640522905 n 8790eКатерина Акулова — маленька бахмутянка, яка у свої вісім років вже виступила на декількох провідних сценах України. Мама дівчинки, пані Альона, розповіла нам як навчається юна зірка з Бахмута та прочинила залаштунки робочого процесу.

Онлайн-навчання

Ще з раннього дитинства Катерина любила музику, пригадує пані Альона. За словами жінки, дівчинка постійно повертала голову на звук пісень чи мелодій. Відтак, Катруся почала займатися музикою ще у трирічному віці. Дівчинка творча, в родині співала також й бабуся, каже мама Катрусі.

Катруся відвідувала місцеву Мистецьку школу в Бахмуті, на жаль сьогодні вона зруйнована російськими окупантами. Через повномасштабне російське вторгнення родина дівчинки евакуювалася до Дніпра, тож зараз навчання відбувається онлайн. Цей процес дуже складний, ділиться пані Альона. Водночас наголошує, що завдяки педагогині Ользі Богдановій, яка зараз у Кременчуці, дитині цікаво вчитися.

«… Звісно, це зовсім не живе навчання, тому що інтернет зникає, хтось когось не дочув, не добачив, але вчителька дає домашнє завдання. Співаємо, вчимося», — з усмішкою розповідає жінка.

Турне українськими містами

Катруся, попри свій юний вік, взяла участь у великому турне, в межах якого дівчинка з мамою відвідала Київ, Львів, Рівне та Хмельницький. За короткий час дівчинка встигла виступити на сцені Жовтневого палацу, Драмтеатру в Рівному, Національній опері у Львові, та в Хмельницькій філармонії. До слова, бахмутянка була наймолодшою учасницею.

«До Києва ми доїхали на потягу, а далі ми з оркестром Liatoshynskyi Capella Національного Будинку Музики їхали автобусом. Дуже важко звісно, але коли ми доїжджали до наступної точки й треба було знову одягати гарну сукню, брати мікрофон до рук — то в Катрусі вся втома проходила», — розповідає пані Альона.

Вже коли дівчинка приїхала додому то відчула втому, добу юна співачка спала та набиралася сил. Дівчинці сподобалося турне, найбільше сцена захопила її у Львові. До душі припала споруда Львівської опери, адже тут виступали метри своєї справи. Водночас публіка тут вибаглива, каже пані Альона, тож Катруся дуже старалася.

Найболючішим моментом під час турне стало те, що в цей час росіяни вцілили в Мистецьку школу в Бахмуті, туди дівчинка ходила три роки, каже пані Альона.

Друзі в Дніпрі

Зараз окрім занять онлайн Катруся займається ще й в Дніпропетровському театрі опери та балету. З вересня дівчинка ходить туди й співає в дитячому хорі. Зараз окрім дівчинки, там є ще близько 30 дітей. Катруся активно бере участь у культурному житті міста, наприклад вчора дівчинка виступала у виставі “Снігова королева”.

Мама юної співачки розповідає, що донька вже знайшла багато друзів з інших міста, зокрема зі Слов’янська. З друзями спілкуються через соцмережі, підтримує контакти Катруся й з товаришами з Бахмута, з якими разом ходили до музичної школи. В планах поки вивчати новий репертуар і досягати нових вершин, каже мама Катрусі.

Фото: Фейсбук

Читайте також: Волонтерка з красивим голосом: як бахмутянка Ганна Голубцова розпочала волонтерську діяльність

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Дізналася про війну в поїзді: художниця Маша Вишедська про життя, творчість та культуру (відеорепортаж)

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 18:17, 5 Червня 2024
Маша Вишедська / ілюстрація Бахмут IN.UA

Маша Вишедська — художниця з Бахмута, яка нині живе в Івано-Франківську. Вона поїхала з рідного Бахмута за кілька днів до початку великої війни.

Про життєвий шлях відомої художниці з Бахмута, творчість та плани на майбутнє дивіться у відеорепортажі Романа Потапенка для Бахмут IN.UA.

Творчість в евакуації

За словами відомої художниці, війна застала її під час поїздки на поїзді до Івано-Франківська:

Вночі, 21 лютого, ми виїхали з Бахмута та приїхали до Києва. Там побачилися з усіма друзями. Зупинились у Тетяни Крюковської, з якою ми робити спільний проєкт у серпні. Погуляли, сходили навіть до синагоги, щоб познайомитись з моїм родичем. Вночі, 23 лютого, сіли на поїзд. Вже в поїзді ми дізнались новини, що почалося повномасштабне вторгнення,

Маша Вишедська // художниця з Бахмута

Художниця зараз планує їхати в Берлін, де вона буде брати участь в обговорені болючих питань, зокрема, вина, які можуть супроводжувати людей, які знаходяться у безпеці та продовжують жити.

Маша Вишедська також розповіла про те, який вплив має війна на культуру нашої країни. За її словами, зараз існує багато культурних діячів, які захищають країну та полишають на фронті свої життя. Водночас бахмутянка розуміє, що це наш шанс заявити про українську культуру на увесь світ, що вона — це не придаток до російської культури, а щось самостійне, самобутнє.

Більше цікавинок про життя, думки та плани бахмутської художниці, дізнавайтесь у нашому репортажі за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Весняна красуня Бахмута або Що не так зі шкільними конкурсами краси

Семаковська Тетяна 18:00, 6 Травня 2024
Ілюстрація Бахмут IN.UA

В кінці березня 2024 року управління освіти Бахмутської міської ради опублікували результати конкурсу “Весняна красуня-2024”. Участь у заході взяли 18 конкурсанток з молодшої, середньої та старшої вікової категорії. У результаті було визначено переможниць. Однак, чи співмірні такі конкурси зі Стратегію впровадження гендерної рівності в сфері освіти? Під цю Стратегію власне й підпадають здобувачки і здобувачі освіти. Чи справді можна визначити “рівень дівочої краси” дитини та як такі конкурси впливають на самооцінку тих дітей, які не виграли?

Редакція дізнавалась офіційну відповідь від Бахмутського управління освіти, а також поспілкувалася з журналісткою Олександрою Козловою, яка досліджувала питання шкільних конкурсів краси.

Весняна красуня Бахмута:2024

25 березня 2024 року на сторінці управління освіти Бахмутської міськради опублікували результати конкурсу  “Весняна красуня Бахмута-2024” з таким підписом:

“Весну часто порівнюють із юною дівчиною, яка втілює в собі красу, чарівність і ніжність. Її усмішка — промінь сонця, що розтоплює сніг і пробуджує природу, вона розносить запах квітів, її голос — це спів солов’я. Саме тому в перший місяць весни, четвертий рік поспіль, за ініціативи Управління освіти Бахмутської міської ради проведено конкурс дівочої краси “Весняна красуня-2024!”.

 У конкурсі взяли участь 18 учениць закладів загальної середньої освіти. Дівчата готували візитівку,  у якій розказали про себе; створили фотоколажі в різноманітних образах “Дівоча врода – багатство України!”, продемонстрували свої таланти “Я Українка”.

Переглядаючи виступи учасниць, члени журі переконалися в тому, що бахмутські дівчата дуже багатогранні, розумні, талановиті, стильні. Незважаючи на війну вони не втрачають оптимізм, надію, блиск в очах, турбуються про власне здоров’я,  розуміючи, що воно є запорукою справжньої природної краси і вірять в перемогу!”, — пишуть на сторінці управління освіти.

Редакція звернулась безпосередньо до управління, щоб нам пояснили, яку цінність несе цей конкурс, та за якими критеріями визначали переможницю.

Що кажуть в управлінні освіти?

У відповіді нам повідомили, що конкурс організували та провели згідно плану роботи Бахмутського міського центру дітей та юнацтва, який зараз працює в евакуації, а метою конкурсу визначили наступне: 

  • підтримка обдарованої талановитої молоді; 
  • збереження, відродження та популяризація традицій, української культури; 
  • набуття цілісного сприйняття образу весняної краси;
  • виховання духовних, морально-етичних цінностей, любові до України та рідного краю.

Участь у конкурсі брали дівчатка (1-4 класи), (5-9 класи) та  (10-11) класи. Учасниці, які набрали найбільшу кількість балів у 3-х турах, отримали дипломи Бахмутського МЦДЮ, а решта – отримали дипломи учасниць та титули.

Як визначали “весняну красуню Бахмута”?

В управлінні освіти кажуть, що під час оцінювання члени журі керувалися критеріями, які визначені в Умовах проведення Конкурсу, однак які саме це критерії нам не повідомили ні в письмовій відповіді, ні вже пізніше в усній, коли ми телефонували до Вікторії Кальченко, представниці управління освіти. 

Конкурси краси поширюють стереотипи про “жіночу красу” / фото ілюстративне

“Кожна учасниця продемонструвала вміння презентувати себе, працювати з електронним ресурсами, демонструвати різний стиль одягу, свої таланти. До оцінювання залучалися як дорослі-педагоги, так і представники учнівського самоврядування. Досвід, який набувається в ході різноманітних конкурсів та змагань, — надзвичайно важливий для подальшого життя здобувачів освіти. У результаті участі дитина формує власне уявлення про свої можливості та самостверджується, адже кожна дитина унікальна і багатогранна”, — зазначають в управлінні освіти Бахмутської міської ради.

На питання чи співвідносяться Умови Конкурсу зі Стратегію впровадження гендерної рівності в сфері освіти до 2030 року та операційним планом заходів на 2022-2024 роки, затвердженими розпорядженням Кабміну — відповідають ствердно. 

Та додають, що діти набували навичок публічних виступів, досвіду самостійної роботи, розширили світогляд, творчі та інтелектуальні здібності. Що думає про такі конкурси краси журналістка Олександра Козлова?

Конкурси краси: потреба чи застаріла парадигма?

Олександра Козлова, журналістка, вона також досліджувала питання шкільних конкурсів краси. Вона зауважує, що подібні змагання проводять в більшості саме серед дівчат, а от юнаків залучають рідше. Та й у інформпросторі частіше можна знайти новини саме про титуловану Міс, ніж про Містера. Адже хлопчикам не насаджують з дитинства думки про те, що вони повинні бути красивими. Натомість це стає “привілеєм” дівчат.

Конкурси краси можуть розвивати коплекси, адже вони ідеалізують “стандартизовану красу” / фото з відкритих джерел

Попри те, що суспільство намагається відійти від стереотипів, що “дівчина повинна бути красивою” й на цьому її цілі закінчуються — конкурси краси не зменшують своєї популярності, у школах їх проводять досить часто. 

Втім самі назви таких заходів трансформуються, підкреслює фахівчиня, маючи на увазі, що саму назву “конкурс краси” заміняють на поняття “весняна красуня”, “міс ніжність”, “міс лагідність” тощо.

“Тобто, все-таки існує цей план про проведення конкурсів, але їх намагаються найменувати інакше, хоча суть від цього не міняється. Є такі конкурси, в яких акцент робиться на дефіле, чи на інших речах, які мають на меті продемонструвати лише зовнішність дівчинки, на яку часто дитина не може повпливати. Я чула про конкурс, де переможницю обирали за найдовшим волоссям, тобто, якщо дівчина не має довгої коси, то вона не красива виходить?”, — розмірковує фахівчиня про доречність таких заходів.

У відповіді управління освіти нам повідомили, що діти на конкурсі “Весняна красуня Бахмута-2024” могли сформувати адекватну самооцінку, втім, якщо дитина не перемогла — то чи не стане це навпаки для неї травмою?

“Я спілкувалася з дівчатами, які не вигравали конкурси краси, пам’ятаю, що вони були дуже-дуже засмучені, що перемогла інша конкурсантка. Тобто, таким чином нав’язується якась така думка, що ти маєш конкурувати з іншими дівчатами, тому що це базується на критеріях конкурсу”, — каже Олександра Козловська.

Які конкурси можуть допомогти дітям розкрити свої таланти?

Пані Олександра зауважує, що здорова конкуренція має бути в житті дитини, але аж ніяк не повинна ґрунтуватися на її вимірюванні “рівня краси”. 

Коли дитина свідомо йде на конкурс, де оцінюють зовнішність, то вона не може відповідати певним критеріям краси, цим стереотипним критеріям, й це насправді дуже сумно та розчаровує”, — говорить Олександра Козлова.

Тому школи мають організовувати конкурси, які відповідають освітньому процесу, а не об’єктивують і не сексуалізують дівчат. Це можуть бути конкурси, які показують вміння дітей, які можна відточити: музика, спів, танці, наука, креативність тощо. Тобто, вчителі та навчальні заклади поступово мають відходити від потреби проводити конкурси краси, які лише підкріпляють стереотипні маркери щодо жінок.

“Зовнішність цілком може бути частиною ідентичності дівчат, але просто це не має перетворюватися на об’єктивацію і нездорову конкуренцію, яка нав’язується суспільством”, — резюмує пані Олександра.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дізналася про війну в поїзді: художниця Маша Вишедська про життя, творчість та культуру (відеорепортаж)

Маша Вишедська — художниця з Бахмута, яка нині живе в Івано-Франківську. Вона поїхала з рідного Бахмута за кілька днів до початку великої війни. Про життєвий […]

18:17, 05.06.2024 Скопіч Дмитро
Шкільні конкурси краси

Весняна красуня Бахмута або Що не так зі шкільними конкурсами краси

В кінці березня 2024 року управління освіти Бахмутської міської ради опублікували результати конкурсу “Весняна красуня-2024”. Участь у заході взяли 18 конкурсанток з молодшої, середньої та […]

Переселенці в селі

Без громадського транспорту й роботи: чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Ірина живе в невеликому селі під Уманню, Катерина оселилася у Сумському регіоні, тут же живуть і її батьки, а Тетяна опинилася у селі на Кіровоградщині. […]

Брати Денис та Дмитро Дудінови

“Вчись, синочку, і все тобі буде”: історія військового, волонтера Олександра Дудінова з Донецька, батька двох загиблих добровольців (Оновлено)

Чоловік тривалий час жив у Донецьку, де збудував успішний бізнес і виховав двох синів — Дениса (позивний “Фантом”) та Дмитра (позивний “Адвокат”). Обох потім забрала […]

Українці в Румунії, Бухарест

Українка пояснила, чому потрібно ходити на мітинги закордоном

Одеситка Олександра через війну евакуювалася у Бухарест (Румунія). Тут дівчина потроху адаптується до нового життя, але не забуває про громадянську позицію та регулярно ходить на […]