Бахмутяни, які не евакуювалися за рік повномасштабної війни та залишилися в місті зараз ризикують стати жертвами російської пропаганди. Певна частина Бахмута окупована російськими військами, якщо раніше звідти ще можливо було виїхати, то зараз вже ні. Людей на тимчасово підконтрольних росії територіях — вивозять до росії. Вже там бахмутяни публічно на камеру розповідають про те, що їм довелося пережити в місті. Звинувачують у всьому ЗСУ, росії ж публічно дякують за визволення.

Редакція «Бахмут. IN.UA» зібрала бахмутських зрадників, які розповідають про «звірства ЗСУ», деяких з них впізнали місцеві жителі.

Анна — біженка з Бахмута. Розповідь про наркоманів-«укропів», які стріляють по цивільних

Жінку на фото звуть Анна, пропагандисти запевняють, що вона біженка з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Анна на відео розповідає, що вона не евакуювалася з Бахмута, бо боялася, що її майно розграбують українські військові. Жінка впевнена, що ЗСУ поранили чоловіка її сусідки.

«Мы пошли за ним (ред. за мужем соседки). Нас было три женщины, хотели его забрать. Но из школы открыли огонь. Начали стрелять по нам, не давали нам его оттащить. У него не было указательного пальца. Было прострелено ухо, но он еще мог на ноги стать. Мы его подняли на ноги, но ему выстрелили в грудь. Мы поняли, если его не бросим – то нас тоже постреляют так же», — розповідає Анна з Бахмута.

Жінка додає, що, на її думку, українські військові були на наркотиках. Це вона зрозуміла бачачи, як ЗСУ купляють продукти у магазинах, адже їхня поведінка здалася їй дивною. Також Анна наголошує, їй розповідали, що ЗСУ виганяють із домівок людей, грабують їх, а потім спалюють. Крім того, каже Анна, вона бачила поляків в Бахмуті з перекладачами, до того ж українську армію Анна називає «укропы», на лад російській пропаганді.

Читайте також: Зрадники з Бахмута й Соледара: про що брешуть українці на стороні росії?

Жінка у ролику заперечує сама собі, каже, що ЗСУ розстрілювали всіх цивільних людей й наводить приклад, як вона тягнула свого пораненого, а ЗСУ в цей час намагалися докричатися до жінки, щоб вона тікала, адже земля куди вона прямує замінована. Якщо українські військові, як запевняє Анна, постійно розстрілювали цивільних, то чому не зробили це бачачи її на вулиці разом з чоловіком? Згодом, Анна каже, що вона зверталася до ЗСУ за допомогою, але їй начебто відмовили. 

Людина, яка боїться ЗСУ й вважає його ворогом не зверталася б за допомогою до тих, кого вважає агресором. Це суперечить логіці та звичайному інстинкту самозбереження, тож щось в історії Анни з Бахмута очевидно не сходиться.

Анатолій Крячок — біженець з Бахмута. Розповідь про нацистські знаки в ЗСУ

Анатолій Крячок — біженець з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Анатолій Крячок, як представляють його у ролику пропагандисти, теж біженець з Бахмута. Чоловік запевняє, що українські військові стріляли по центру міста в кінці лютого 2023 року за гроші. Також Анатолій Крячок каже, що ЗСУ били по російським військам й їхали на техніці позначеній білими хрестами, які росЗМІ намагаються видати за нацистську свастику.

Ось такі білі хрести наносять на українську техніку. Це колона української бронетехніки на чолі з БМР на базі танку Т-64А.

Такий білий хрест — це один із символів, який зображували на козацьких прапорах, зокрема він був на гербі засновника Запорозької Січі Дмитра «Байди» Вишневецького. Також хрест був на прапорі Богдана Хмельницького. Цей символ немає нічого спільного із нацистською символікою, які намагаються просунути росіяни.

Світлана Рева — біженка з Бахмута. Розповідь про ЗСУ, які стріляють по цивільних

Світлана Рева, як її представляє пропагандистський канал, евакуйована з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Світлана Рева — біженка з Бахмута. Жінка у ролику запевняє, що ЗСУ за допомогою дрона обстріляли її подвір’я. Військові бачили, що вона в цей момент була на вулиці. 

«Русских тогда даже близко не было. Это было начало февраля, такое было время. Нас обстреливали со всех сторон. Они прекрасно знали, что люди живут, потому что я написала на воротах такими большими буквами: “Люди живут”», — каже Світлана Рева. 

Потім жінка додає, що ЗСУ ховалися у будинках цивільних, тікаючи від обстрілів. Героїня суперечить своїм попереднім словам, адже, на її думку, росіян  в Бахмуті не було, а ЗСУ від когось ховалися у дворах. 

Нагадаємо, що росіяни вісім місяців намагаються окупувати Бахмут, позиції окупантів просуваються вглиб міста, а поруч є окупований Соледар, про який стало відомо 25 січня. Початок лютого для Бахмута був одним із найважчих місяців, окупанти почали просуватися у приватному секторі міста. Ось, наприклад дані з відкритого порталу DeepStateMap.Live. 2 лютого окупантів зафіксували у приватному секторі та на півдні міста.

Дані з DeepStateMap.Live за 2 та 6 лютого 2023 року. Фото: скріншот

На початку повномасштабного вторгнення керівник військової адміністрації повідомляв, що територія Донеччини — не придатна для життя, тут будуть працювати ЗСУ, йтимуть військові дії, бої, тому були численні заклики евакуюватися. Певна частина населення це проігнорувала й зараз звинувачує ЗСУ, які прийшли обороняти Бахмут, ціною свого життя.

Володимир Поляков — біженець із Бахмута. Розповідь про вагнерівців, які їдять дітей

Володимир Поляков, біженець із Бахмута. Фото: скріншот із відео

Володимир Поляков запевняє, що ЗСУ — це не люди. Чоловік впевнений, що українські війська грабують, вбивають та стріляють по цивільним будинкам.

«Как только ночь начинается у них (ред. мова йде про ЗСУ) начинается движуха. Грузят, грабят, кто домой, кто что. Все, что могут они все взрывают, все. Ничего живого не остается после них. По подвалам гранаты бросали, это фашисты так делают», — говориться бахмутянин Володимир Поляков.

Жодних підтверджених фактів мародерства ЗСУ немає. Натомість відомі факти, коли окупанти, які в 2022 році окупували Київщину, через кур’єрські доставки в Білорусі відправляють своїм рідним награбоване в Україні майно.

Відеодоказ:

Володимир Поляков також каже, що ЗСУ лякали цивільних розповідями про вагнерівців, які їдять дітей. Це звичайна перекручена російська пропаганда, яка була поширена ще в 2014 рік, коли окупанти розповсюджували фейки про українців, які їдять дітей та моляться Бандері. 

Юлія Михайлецька — біженка з Бахмута. Розповідь про постріли в цивільних

Юлія Михайлецька, представлена як біженка з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Юлія Михайлецька з Бахмута каже, що її разом з іншими людьми, вивели окупанти через руїни й доправили до безпечного місця. Жінка запевняє в цей час їх обстрілювали українські війська. Чому Юлія Михайлецька не евакуювалася з Бахмута за рік повномасштабної війни — невідомо. Співрозмовниця додає, що їх нарешті звільнили окупанти, адже останній час ЗСУ стріляли по цивільних, говорить бахмутянка.

Сергій Яртиковських — біженець з Бахмута. Розповідь про не турботливих ЗСУ

Сергій Яртиковських також з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Сергій Яртиковських розповідає, що ЗСУ негативно ставилися до місцевих, однак це не так, адже ЗСУ допомагають людям евакуюватися. Нагадаємо, нещодавно ми записали історію з лікаркою Оленою Вороновою, родині якої українські військові допомогли виїхати із Забахмутки. Сьогодні волонтерка Інна Гайдай у себе на Телеграм-каналі “Бахмут”  розмістила відео, де українські військові також евакуюють мешканців міста, тобто навіть в таких умовах ЗСУ допомагають виїхати. 

«Нам на Украину ехать нет смысла. У меня родственники только в Молдавии. У меня и на Россию нет смысла ехать, но это лучше чем ехать на Украину. Потому что в Украине будущего нет с такой властью», — каже Сергій.

Тобто основною причиною, через яку він залишався в Бахмуті є бажання виїхати за межі України. Чоловік ймовірно боявся мобілізації і чекав можливості втекти від відповідальності.  

Чоловік обурюється, що в Україні закрили кордони для чоловіків, інакше він б мав можливість виїхати. Біженець каже, що українські військові залишили їм два ящики сосисок під дверима, але даже «не постучали в дверь», й не поцікавились як живуть цивільні в домі.

Тамара Коряк — біженка з Бахмута. Розповідь про ЗСУ, які знищували будинки з цивільними

Тамара Коряк, біженка з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Тамару Коряк впізнали місцеві жителі, жінка виявляється ніколи не приховувала свою проросійську позицію, однак не це не звертали увагу. Зараз Коряк знаходиться на території підконтрольній росії й розповідає, як українські військові стріляли по цивільних будинках.

«Коряк Томара працювала в бухгалтерії поліклініки. Всі знали про її позицію. Ніхто не надавав значення всім її розповідям, з колорадськими стрічками ходили до останнього, поки була можливість», — каже місцева жителька Бахмута, яка впізнала Тамару Коряк.

Дмитро Банников — біженець з Бахмута. Розповідь про знищення ЗСУ міста

 

Дмитро Банников, біженець з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Дмитро Банников також підтримує наратив, що в Бахмуті не було російських військ. Чоловік припускає, що ЗСУ стріляли самі по собі. Також українські військові, запевняє бахмутянин, обстрілювали житлові будинки й просто зрівнювали місто із землею. Дмитро Банников вважає, що ЗСУ стріляли по будинках РСЗВ “HIMARS” в серпні 2022 року.

Нагадаємо, що цю зброю Україна вимагала тривалий період, станом на серпень 2022 року на українському фронті загалом було близько 20 HIMARS, їх використовують для ураження складів зі зброєю окупантів, а не для руйнування цивільних будинків. 

Всі відео у якому виступають так звані біженці із Бахмута мають один й той самий сюжет. Людей закликають говорити про жорстоке поводження ЗСУ із цивільними, та поширювати російську пропаганду. 

«У мене є знайомі, які поїхали в росію. Вони побачили, що живуть там набагато гірше, ніж в Україні. Повернутися назад не можуть, бо вже мають російські паспорти, скаржаться на життя там», — каже бахмутянка Олена Воронова.

Евакуйовані в росію люди не зможуть спокійно повернутися додому в Україну, отримавши російські паспорти та публічно дякуючи загарбниками — вони стають об’єктами для соціального осуду. 

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, якість українських біологічних матеріалів начебто вища, ніж з Афганістану та Іраку.

Однак, це фейк. Army Times не публікувало жодного матеріалу із такою заявою.

Army Times: фейк від рф

Army Times — це американське онлайн-видання, що висвітлює актуальні новини та важливі питання для військової спільноти країни. Видання охоплює теми фінансів, медичної допомоги, діяльності гвардії та резерву, освіти та інші сфери. ArmyTimes також публікує ексклюзивні відеоматеріали та фотографії, а його соціальні мережі обслуговують військовослужбовців, їхні родини та ветеранів.

Уперше фейк опублікували 21 жовтня Telegram-каналом «запрещённая украина». Наратив нібито авторства Army Times м поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали та акаунти у соцмережах Х (ред. — колишній Twitter). На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

Всі дописи до 21 жовтня, у яких згадувалось слово “органи” (англ. organs) жодним чином не стосувались України. А за ключовим словом “Ukraine” існують статті переважно про військову допомогу Америки, заяви Пентагону щодо України та інші теми, що пов’язані з війною. Жодної згадки на тему трансплантації та пересадки органів в контексті України не було.

Скриншот з операційної палати, що міститься у дописі пропагандистів, взято із відеосюжету телеканалу 2+2 про рекордну кількість трансплантацій за ніч українськими хірургами — шість пересадок органів. За інформацією у відео, оперували майже одночасно в чотирьох клініках Запоріжжя та Києва. Серед них уперше в столичній лікарні “Феофанія”. Там пацієнтові пересадили печінку. А в столичному Інституті серця 52-річному чоловікові одночасно пересадили два органи: серце і нирку. У відеосюжеті немає жодного слова про постачання біологічних матеріалів українців до США.

Трансплантація органів та російська пропаганда

Пропагандисти вже неодноразово звинувачують Україну у нібито продажі органів. Раніше ми вже спростовували подібний фейк про трансплантацію біологічних матеріалів українських військових за кордон. Фейк про «чорних трансплантологів» набув значного поширення в Україні саме в той період, коли проводили реформу системи трансплантації. Цей фейк був частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію змін у сфері охорони здоров’я. Російська пропаганда активно підтримувала та розкручувала такі наративи, оскільки медичні реформи порушували інтереси проросійських сил, пов’язаних із корупційними схемами у медичному секторі. Вигідно було створити атмосферу недовіри та страху, підсилюючи стереотипи й маніпулюючи суспільною думкою. Окрім цього, пропаганда намагалася посіяти недовіру до української системи охорони здоров’я загалом, зображаючи її як «розсадник» для чорного ринку органів. Це типова маніпуляція, яка намагається зіграти на емоціях та посіяти страх. 

Щоб не потрапити в пастку таких фейків, важливо не тільки перевіряти джерела інформації, а й розвивати критичне мислення, адже пропаганда розраховує на те, що люди повірять без роздумів. Ставити питання і розбиратися в темі глибше — це найкращий спосіб захиститися від брехні та маніпуляцій.

Читайте також:

• Мобільні крематорії для спалення тіл, бізнес органів та “справжні” власники території України: комбо-фейк від пропагандистів
• МАНІПУЛЯЦІЯ: “Щоб не розвинулась залежність”: Міністерка соцполітики про виплати українцям
• Фейк: в українській лікарні розмістили банер із закликом до наркозалежних та людей з інвалідністю вступати до ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

• розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
• поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
• маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
• зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
• втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

• занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
• невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
• обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
• розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи
• Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!