В Одесі для бахмутян працює гуманітарний центр підтримки

Семаковська Тетяна 15:02, 14 Квітня 2023

В Одесі для бахмутян працює гуманітарний центр підтримки

Наприкінці березня в Одесі розпочав роботу центр підтримки для жителів Бахмутської громади. На сьогодні у штабі зареєстровано 1064 людини, з яких 236 дітей.

Про це інформує Департамент соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації.

Гуманітарний хаб «З Бахмутом в серці» у м. Одеса розташований за адресою: вулиця Канатна, 71.

Співробітники штабу проводять майстер-класи та розважальні заходи для дітей, організують походи до театру та цирку. Так, нещодавно маленькі бахмутяни, які відсвяткували свої іменини у березні, взяли участь у святі День іменинника. Дітлахи танцювали, розважалися та знайшли нових друзів.

День іменинника1 ded19Подарунок до дня народження отримали маленькі бахмутяни, які наразі проживають у Одесі. Фото: Департамент соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації

Читайте також: Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Найближчим часом фахівці центру підтримки надаватимуть бахмутянам юридичну допомогу та проводитимуть зустрічі з представниками Пенсійного фонду України. За період роботи гуманітарного центру жителі Бахмутської громади отримали 50 жіночих наборів.

Фото: Департамент соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

ЗСУ звільнили село Сторожове

Семаковська Тетяна 10:22, 12 Червня 2023

photo 2023 06 12 08 21 46 e3bb235 окрема бригада морської піхоти ім.контр-адмірала Михайла Остроградського звільнила село Сторожове на Донеччині. Тепер тут знову майорить український прапор.

Про це повідомили в Об’єднаному пресцентрі Сил оборони таврійського напрямку.

«Державний прапор знову майорить над Сторожовим, і так буде з кожним населеним пунктом, поки ми не звільнимо всю українську землю.  Дякуємо 35 окрема бригада морської піхоти ім.контр-адмірала Михайла Остроградського», — повідомили в ЗСУ.

Днями раніше, ЗСУ також звільнили село Благодатне на Донеччині, це зробили воїни 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, підтвердили в Сухопутних військах ЗСУ.

photo 2023 06 12 09 20 37 71cc7Звільнене село. Фото: DeepStateMAP

Що передувало? 

За минулу добу ЗСУ продовжили наземні атаки навколо Бахмута, щоб вибити окупантів. Штурми проводили й росіяни. Російські блогери стверджують, що українські сили атакували поблизу Кліщіївки, і що підрозділи російського спецназу намагаються витіснити українські сили з позицій поблизу Кліщіївки, однак безуспішно.

Тим часом у ЗСУ є успіх в районі Берхівського водосховища, там наші сили просунулись вперед на 250 м. Днями раніше пресофіцерка 93-ОМБР Холодний Яр Ірина Рибакова повідомила, що росіяни знаходяться в Бахмуті у менш зручному становищі, ніж ЗСУ.

Зазначимо, що ЗСУ досягли успіхів навколо Бахмута 8 червня. Геолокаційні кадри, опубліковані 7 червня, вказують на те, що українські сили досягли просування поблизу Берхівки — це 6 км на північний захід від Бахмута.

Фото: Фейсбук

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

«Вічний двигун, який працює на енергії любові», — Оксана Писарева про життя без світла

Семаковська Тетяна 11:07, 8 Листопада 2022

49476372 10156325420169335 6649748034462679040 n b6eaaБахмутянка Оксана Писарева, як й тисячі українців, навчилася жити без світла. Жінка поділилася роздумами про свій народ, який вміє адаптовуватися до будь-яких труднощів. Екстрені відключення електроенергії, які запровадили в Україні через російські ракетні удари по об’єктах інфраструктури, лише підтвердили слова Володимира Зеленського: «Без світла чи без вас? Без вас». Публікуємо допис пані Оксани — уродженка Часів Яру та викладачка Горлівського інституту іноземних мов пише про особливий вид енергії, який неможливо вимкнути жодними ракетами. Про любов.

Кожного понеділка українці святкують День ППО. Всі знають, що русня йо(гурто)-бана(нова) і тому закидає нас мільйонами доларів у вигляді бомб, ракет і мопедів, а наше героїчне, влучне ППО збиває ті подарунки від брацького народу. Але навіть при всіх зусиллях наших героїв, техніки не вистачає, наші стратегічні партнери оперативно можуть тільки проводити консультації та виражати занепокоєння.

Тому, поки старушка Європа шукає свої окуляри і слуховий апарат, щоб побачити і розчути, що нашій любій ненці таки потрібно значно більше ППО, частина привітань таки долітає на нашу святу землю, останнім часом здебільшого на її світлозабеспечувальні обєкти, що викликає неабияку радість у гівноїдів з запоребрика і люту лють у найславетнішого народу на землі, у нас – УКРАЇНЦІВ. Тому, режим наших героїчних днів, які ми уважно рахуємо з Фейгіним і Арестовичем, тепер регулюється не тільки повітряними тривогами, але й графіком виключення світла. Що сказати, звичайно це зірковий час розробників сайту ДТЕК, бо такої відвідуваності в секунду їхнього продукту вони ще на бачили. Правду кажуть простота і лаконічність дизайну – це найкраще рішення.

Хоча звичайно може справа і не в цьому. Одним словом, в українців з’явилося плюс-мінус 12 годин на добу без світла, інтернету та інших здобутків людства. Необтяжені соціальними, мережами, телебаченням і роботою ми нарешті вийшли на вулицю не на майдан, а в парки і сквери насолоджуватись золотою осінню і гарячою кавою у найбільш підприємливих кав’ярнях, де власники завчасно придбали генератори. Активізувалося життя і на полицях з книжками та настолками, що там гріха таїти значно активізувалося життя і під ковдрою, бо окрім відсутності світла, з теплом теж виникають перебої.

Думаю, наступного літа лелеки зі згортками полетять по містах, містечках і селах нашої мальовничої. Взагалі романтики додалося, що і казати звичайний похід в туалет це вже романтична подія при свічках, сидиш собі дивишся на вогонь, думаєш: «Не для таких активностей я ці дорогі аромасвічки купувала». Центральним місцем дозвілля став ринок, поки співробітники супермаркетів проходили тренінги, ні на цей раз не від бізнес-тренерів, а від Михайлівни і Петрівни, як працювати з зошитоапаратом, їхні колеги з 90-х, які не зрадили цінностей базару отримали можливість тряхнути, як кажуть стариною і показати клас.

Безперечно по-святковому проживається похід в метро, по-перше тому що воно таки працює, а по друге, що стихійний ринок, по обидві стіни підземного переходу опанував стихію вогню і тепер більше схожий на двір церкви Великоднього ранку, де в пасках, фруктах, хлібові, ковбасі стирчать свічки, не вистачає тільки батюшки з відром. Але найяскравіше у цьому всьому це звичайно наші жарти, особливий вид народної творчості українців, який передається по крові разом з умінням варити борщ, їсти сало, співати «Ще не вмерла…», любити свою родину, ходити в шапці, бо так мама сказала, ну і постійно створювати і втілювати щось нове, краще ніж в сусіда.

От наприклад, піднімаюся я вгору, ні не ту що в Карпатах, а просто на 23 поверх додому, бо дуже хотілося мені видову квартиру, щоб місто з пташиного польоту, на відміну від птахів, у мене для пересування тільки ніжки, тому топаю я десь між 10 і 12 поверхом, зла, лаю на чому світ русню, і тут підіймаю очі, щоб подивитися який поверх і бачу, як на всю стіну, аєрозольною фарбою золотого кольору, в мій зріст намальовано член такий реалістичний з яєчками, дуже переконливий, дивлюсь на малюнок і зі словами «Хер вам, а не Україна!», продовжую підійматися далі вже наспівуючи «Ой у лузі…».

313428535 10159310191764335 4885535701213103031 n 594b8

Фото: Оксана Писарева

Або таке, купую оселедця на базарі, такого з відеречка, а жіночка позаду каже: «Оселедець, то діло, ще бараболі в мундірах наварити і обід є!». Інша жіночка додає «А якщо в стару куртку ту бараболю загорнути то і гарантовано тепла вечеря», – і тут чоловічий голос, – «Дівчата тільки гогірки не відкривайте, нам ними ще дронів збивати. Беріть тут, на развес, з відерця!», і якось тепло стає на душі радісно. Або таке, син повертається додому з кав’ярні біля нашого будинку і каже: «Уявляєш, заходжу в кав’ярню, проходжу мимо столиків, і кажу собі: «О бабуся моя сидить, проходжу далі «Бабуся???» і тут до мене доходить, бабуся живе в сусідньому районі. Що вона тут робить?

Виявляється, в пошуках світла, наша бабуся професор швиденько промоніторила кав’ярні з генераторами і так дійшла аж до нашої, бо війна війною, а лекцію з історії давніх слов’ян читати треба, щоб потім всякі мокші не розказували нам про єдину колиску і брацькі народи». Наші діти теж творчо прилаштовуються, вони навчаються по мобільному телефону, тепер дзвінок другу означає повноцінну участь на занятті, де вони не просто слухають вчителя на гучному режимі, а ще й відповідають, звичайно, якщо є мобільний зв’язок.

За ці вісім місяців у них з’явилися нові краші і івенти, їхні ніки та аватари змінилися до непізнаваності з коронавірусних часів і першого вересня вчителі, які два роки намагалися вимовити імена героїв корейських та японських аніме, щоб просто провести перекличку, нарешті зітхнули з полегшенням, бо «песпатрон», «байрактар», «джавеліна», «залужний» і так далі все ж якось ближче, рідніше.

Джекпот для наших дітей це виключення світла під час повітряної тривоги, вони як герої, колись відомого серіалу «Чи боїшся ти темряви?», так от наші не бояться, вони сидять в підвалі і співають «Орка тіло ляже в ґрунт…». Коли, нарешті, у однієї частини нашого незламного таки з’являється світло, а у іншого зникає, ми виходимо з режиму поза-доступом, сієсти на роботі, дехто з ліфтів і звичайно починаємо активно займатися буденними справами, ми ставимо на зарядку все що розряджалося, заливаємо термоси новою порцією кип’ятку, гріємо не такі вже й холодні борщі, бо навіть холодильник працює на нашу перемогу, не охолоджуючи їжу під час відключення світла і найголовніше, ми перевіряємо, як прожила ці чотири години та частина нашого славетного народу, яка була зі світлом.

Приймаємо від них вогонь і несем пости, перепости, мемчики, підхоплюємо срачі в чатах, замовляємо українське, донатимо і запритулюємо, гадаємо на таро та по зірках, продовжуємо розглядати півників на серванті Жданова, ловимо цьомки від Патрона, підключаємося до вебінарів з саморозвитку, працюємо, відповідаємо на купу повідомлень, які можуть дійти адресату через чотири години, але вони знатимуть, що у нас все добре і ми на зв’язку.

Отже, російська педерація відхопила люлей від ЗСУ і по-ходу вирішила повоювати з цивільними, тероризуючи нас, руйнуючи інфраструктуру, але дзуськи Вам, в графі стресостійкість та творче пристосування до обставин у нас написано «УКРАЇНЦІ». Всередині кожного з нас є вічний двигун, який працює на енергії любові, а ЛЮБИТИ ми вміємо.

Текст Оксана Писарева

Головне фото: Pixabay

Читайте також: «Йдучи литовськими вуличками, я завжди шукаю якусь схожість з Бахмутом. І знаходжу…» ‒ евакуйована бахмутянка про своє місто

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

photo 2023 06 12 08 21 46 e3bb2

ЗСУ звільнили село Сторожове

35 окрема бригада морської піхоти ім.контр-адмірала Михайла Остроградського звільнила село Сторожове на Донеччині. Тепер тут знову майорить український прапор.

49476372 10156325420169335 6649748034462679040 n b6eaa

«Вічний двигун, який працює на енергії любові», — Оксана Писарева про життя без світла

Бахмутянка Оксана Писарева, як й тисячі українців, навчилася жити без світла. Жінка поділилася роздумами про свій народ, який вміє адаптовуватися до будь-яких труднощів. Екстрені відключення […]

36637587 2168088466811656 3028012120466784256 n 5102c

«Йдучи литовськими вуличками, я завжди шукаю якусь схожість з Бахмутом. І знаходжу…» ‒ Євгенія Буднік про своє місто

Через обстріли Росії тисячі жителів Бахмуту змушені були покинути рідні домівки. Серед евакуйованих бахмутян ‒ вчителька української мови та літератури місцевої школи Євгенія Буднік. Жінка […]

285538720 5067165163321287 7946903981186088117 n 1bd0d

«Зараз головне зберегти життя та психологічне здоров’я!» – мешканка Бахмута про евакуацію

«Я переселенка, маю статус ВПО. Ще два місяці тому я жахалась цього статусу, не хотіла реєструватись, брати запропоновану гуманітарну допомогу. «Є люди, яким набагато важче […]

279854710 706427817233339 3784008416681797908 n 9265a

«Литовці з великим бажанням підтримують нас», – мешканка Бахмута в евакуації

Війна Росії проти України з 2014 року призвела до вимушеного переселення мільйонів людей, деякі втратили рідний дім вже вдруге. Двічі вимушена переселенка, учителька української мови […]