12 тисяч на оренду житла для ВПО: яка область допомагатиме переселенцям

Семаковська Тетяна 11:32, 23 Листопада 2023
Дім для ВПО / фото ілюстративне

Внутрішньо переміщені особи, які зараз проживають у Вінниці чи Вінницькій області можуть отримати грошову. Переселенці, можуть розраховувати на 5 тисяч гривень на процес пошуку житла, та ще близько 12 тисяч гривень на комунальні платежі. Грошова допомога ВПО розраховується індивідуально.

Про це повідомляє Вінницька міська рада.

Гроші на оренду квартири

Чеська гуманітарна організація “Людина в біді” разом з фондом, який допомагає українцям підготуватися до зими пропонує грошову допомогу переселенцям. Кошти можна витрати на пошук житла або комунальні платежі.

Розмір грошової допомоги визначатиметься індивідуально. Відомо, що виділені кошти допоможуть покривати щомісячні витрати на оренду та комунальні платежі у розмірі до 12 000 гривень на місяць протягом шести місяців.

Також для домогосподарств ВПО, які планують переїхати в нове житло, передбачена додаткова виплата у розмірі 5000 гривень. У фонді пояснюють, що ця сума може бути використана на:

  • витрати, пов’язані з переїздом;
  • пошук нового житла;
  • оплата агентських послуг тощо.

Хто має право отримати допомогу?

Отримати кошти на житло можуть лише внутрішньо переміщені домогосподарства від трьох осіб з постраждалих територій України. Люди матимуть можливість переїхати до більш сприятливих районів в межах:

  • Вінницької;
  • Гайсинської;
  • Тульчинської;
  • Хмільницької;
  • Ямпільської;
  • Іллінецької;
  • Ладижинської;
  • Немирівської територіальних громад Вінницької області.

Зверніть увагу, що отримати кошти можуть домогосподарства, які належать до наступних категорій:

  • Домогосподарства ВПО, які проживали на території громад, розташованих в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації;
  • Домогосподарства ВПО, які знаходяться під загрозою виселення з місця тимчасового проживання, де наразі проживають;
  • Домогосподарства ВПО, яким загрожує виселення з їхнього поточного житла;
  • Домогосподарства ВПО, які проживають в незадовільних умовах (таких як, площа проживання на одного члена родини – менша ніж 7,5 м., відсутні водопостачання, санітарні умови, джерело опалення та інше).

Пріоритет у виплаті надаватимуть таким категоріям:

  • троє та більше дітей, віком до 18 років;
  • з одним опікуном або одним з батьків.
  • вагітних/жінок які годують;
  • домогосподарства, які приймають задокументованих дітей без супроводу дорослих;
  • маломобільних осіб, людей з хронічними захворюваннями та групою інвалідності;
  • домогосподарства ВПО, у яких внаслідок воєнних (бойових) дій після 24.02.2022 частково або повністю постраждало власне житло.

Як зареєструватися?

Заповніть анкету за посиланням.

Також можна заповнити паперову форму анкети, яку можна отримати в центрі тимчасового проживання там, де ви мешкаєте до 10.12.2023 року включно. Після заповнення анкети з вами зв’яжуться через 30 днів після закінчення терміну реєстрації через контактний номер телефону.

Зверніть увагу, що реєстрація не гарантує отримання допомоги. Якщо у вас залишилися питання, то зверніть у Viber, Telegram, WhatsApp за номером + 38 (099) 767 37 06.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Виплати ВПО для студентів: чи мають право на допомогу після 18 років у 2026 році

Семаковська Тетяна 14:00, 8 Вересня 2026
Студент a8ab5
Студент / фото ілюстративне, Pexel

Правила призначення допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб змінилися у 2026 році. Зокрема, сам факт навчання на денній формі після досягнення 18 років більше не є достатньою підставою для продовження виплат. Водночас повнолітні студенти можуть мати право на допомогу під час її первинного призначення, але лише за умови відповідності встановленим критеріям.

Пояснення читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що змінилося для студентів ВПО у 2026 році

Зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів України №390 від 18 березня 2026 року, якою оновили Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Для повнолітніх студентів тепер важливо розрізняти перше призначення допомоги та продовження виплат.

Якщо студент звертається за допомогою вперше, він може отримати її за умови, що відповідає загальним вимогам Порядку. Зокрема, враховується факт переміщення з територій, які входять до відповідного переліку територій бойових дій або тимчасово окупованих територій, або наявність знищеного чи пошкодженого житла.

Також заявник має відповідати встановленим майновим критеріям. Отже, статус студента денної форми навчання сам по собі не є підставою для відмови у первинному призначенні допомоги, пояснюють у Юридичному довіднику для ВПО.

Чи можуть студенти продовжити виплати ВПО

Інші правила діють, коли людина вже отримувала допомогу і звертається за її продовженням на наступний шестимісячний період. У цьому випадку самого факту навчання на денній формі недостатньо. Право на подальше отримання допомоги визначається з урахуванням належності людини до категорій, для яких передбачене продовження виплат.

До таких категорій належать, зокрема, окремі вразливі групи населення:

  • пенсіонери;
  • малозабезпечені сім’ї з дітьми;
  • вагітні жінки;
  • люди з інвалідністю;
  • діти-сироти;
  • інші категорії, визначені законодавством.

Тому повнолітній студент, який раніше отримував допомогу як ВПО, не може розраховувати на автоматичне продовження виплат лише через навчання.

Які критерії враховують при призначенні допомоги ВПО

Під час первинного звернення Пенсійний фонд перевіряє не лише факт переміщення людини, а й відповідність майновим критеріям. Зокрема, право на допомогу може залежати від наявності коштів на депозитних рахунках, придбання транспортних засобів, операцій з іноземною валютою та інших майнових обставин, передбачених Порядком.

Тому відмова у виплаті має бути пов’язана з конкретною підставою, визначеною законодавством.

Якщо Пенсійний фонд відмовив у призначенні або продовженні допомоги, людина має право отримати офіційне рішення із зазначенням причини відмови. У разі незгоди з рішенням його можна оскаржити в адміністративному порядку. Якщо після цього проблему не вирішено, людина може звернутися до суду. Важливо отримати саме письмове або електронне рішення Пенсійного фонду, оскільки воно дозволяє зрозуміти, з якої конкретно причини виплату не призначили або не продовжили.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє

Валентина Твердохліб 13:30, 8 Вересня 2026
діна саттарова
Діна Саттарова / фото ЄІПП

На окупованій частині Донеччини працюють фахівці Єдиного інституту просторового планування (ЄІПП). Вони займаються так званою “відбудовою” — розробляють генплани зруйнованих міст, за якими їх, нібито, відновлюватиме окупаційна влада. Керує цією установою росіянка Діна Саттарова.

Що відомо про Діну Саттарову і її роль на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Діна Саттарова, біографія

Дати народження Діни Саттарової немає у відкритих джерелах і її офіційній біографії. Ймовірно, вона народилася 9 лютого 1972 року. На сторінці ЄІПП у забороненій соцмережі “Вконтакте” є пост, датований 9 лютого з привітанням Саттарової з днем народження. А на сайті “Декларації росії” вказано, що вона народилася 1972 року.

Біографію Діни Саттарової публікує російське агентство будівельних новин. У ній зазначено, що Саттарова закінчила Казанський державний архітектурно-будівельний університет за спеціальністю “Архітектура”, отримала кваліфікацію архітектора. Також вона закінчила очну магістратуру за спеціальністю “Міське управління та розвиток” в Університеті Еразмуса в Роттердамі. Має ступінь магістра наук з міського управління та розвитку.

Професійну кар’єру почала з 1998 року. До 2000 року працювала архітекторкою в державних та комерційних організаціях. З липня 2000 року призначена генеральною директоркою некомерційної організації культури “Фонд розвитку архітектури”.

У травні 2008 року стала архітекторкою Московського науково-дослідного та проєктного інституту об’єктів культури, відпочинку, спорту та охорони здоров’я. З жовтня 2010 року по серпень 2014 року працювала на керівних посадах у державних організаціях Москви.

У вересні 2014 року Діна Саттарова очолила “Науково-дослідний та проєктний інститут містобудівного планування міста Москви”. У лютому 2022 року його передали з власності Москви у федеральну власність. Він став Єдиним інститутом просторового планування і тепер підпорядковується міністерству будівництва та житлово-комунального господарства рф. Посаду директорки Саттарова обіймає і досі.

Діна Саттарова / фото ЄІПП

Діяльність Діни Саттарової на окупованих територіях України

Діна Саттарова є частою гостею на тимчасово окупованій Донеччині. Вона проводить зустрічі з так званим “урядом днр”. Фокус її роботи — відбудова територій.

Діна Саттарова з так званим “головою уряду днр” / фото ЄІПП

Саттарова налагодила роботу з Росреєстром щодо захоплених територій України. Вони систематизують дані про території та планують їхню забудову. У своїй риториці директорка ЄІПП називає ТОТ України “воз’єднаними регіонами рф”.

“В результаті нашої взаємодії з Росреєстром, регіональними органами влади воз’єднаних суб’єктів, а також ППК “Роскадастр” стають доступні дані про території, в межах яких планується розробка документації щодо планування території”,заявила Діна Саттарова під час економічного форуму в Петербурзі у червні 2026 року.

Хоч Єдиний інститут просторового планування позиціонує себе як структура для розвитку росії, майже вся його діяльність пов’язана саме з окупованими територіями України. Так у лютому 2026 року ЄІПП відзвітував про результати роботи за 4 роки. Серед так званих досягнень вказані лише проєкти для окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Фахівці ЄІПП, нібито, розробили понад 200 проєктів — схеми територіального планування, генеральні плани, проєкти планування території, архітектурно-містобудівні концепції, майстер-плани та комплексні схеми розвитку туризму. Який відсоток цих проєктів втілився в життя, а не залишився на папері, не уточнюють.

Примітно, що на офіційному сайті ЄІПП в розділі проєкти за 2026 рік вказані лише об’єкти на ТОТ України. В усіх проєктах Діна Саттарова вказана як кураторка. При цьому жодного проєкту для російських регіонів не передбачено.

Проєкти ЄІПП за 2026 рік / скриншот

Так само було і в 2025 році — всі проєкти, зазначені в переліку, стосувалися окупованих регіонів України. Жодних ініціатив для рф не було.

Як Діна Саттарова використовує у своїй риториці Бахмут

Саме у 2026 році окупаційна влада Донеччини почала активно просувати тему відбудови у своїй риториці. Ключовою фігурою є Діна Саттарова. ЄІПП, яким вона керує, розробляє генплани відбудови окупованих міст.

У лютому 2026 року уряд “днр” заявив про розробку генпланів відбудови окупованих Бахмута, Курахового і Великої Новосілки. Ці роботи планують завершити у 2026 році. На сьогодні генплан досі не представили.

На одній з нарад у Донецьку Саттарова висловила свої плани на відновлення Бахмута. За словами росіянки, в міста є економічний потенціал. Про відновлення цивільної інфраструктури не згадується.

“У населених пунктах, які сильно постраждали в ході сво, таких як Артемівськ, на сьогодні мешканців немає взагалі, але територія має значний економічний потенціал, у тому числі завдяки покладам каолінової глини та солі, і робочі місця, що створять у майбутньому, залучать сюди жителів”, — зазначала Саттарова.

Діна Саттарова на одній з нарад за участі окупаційної влади / фото ЄІПП

Фахівці ЄІПП розглядають Бахмут скоріше як промисловий осередок. Жителів сюди, нібито, приваблюватимуть робочі місця. Окупанти наводять і цифру — нібито понад 15 тисяч робочих місць можуть створити в Бахмуті. Строків не уточнюють, але стверджують, що це станеться “за умови відновлення роботи ключових промислових підприємств”. На сьогодні реальних кроків щодо відбудови Бахмута російська сторона не зробила.

Таким чином, Діна Саттарова стала однією з ключових російських чиновниць, залучених до планування окупованих територій України. Втім, за заявами про “відбудову” зараз переважно стоять лише плани та документи. Реальних масштабних робіт із відновлення зруйнованих українських міст російська сторона не демонструє. Натомість у риториці Саттарової та окупаційної влади є фокус саме на промислове використання захоплених територій, а не на відновлення цивільного життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійники купили житло 7-річному хлопчику з Бахмута

Колишній військовий Петро Волощенко з позивним “Стоун” родом з Полтави. Чоловік воював на Бахмутському напрямку, тут він познайомився з місцевим мешканцем, 7-річним Стасиком. Дитина проживала […]

Євідновлення, компенсація сума

єВідновлення: як українцям видаватимуть компенсацію за житло

З січня 2024 року українці зможуть отримати компенсації за зроблений власним коштом ремонт житла, яке було пошкоджено внаслідок війни рф проти України. Відповідний закон (№ […]

Олена Шуляк компенсація

Компенсації за зруйноване житло: Шуляк розповіла про процедуру

Донецька область входить у програму компенсації єВідновлення. Так, станом на сьогодні, мешканцям регіону вже виплатили 159 мільйонів гривень. Про це повідомила Олена Шуляк, очільниця партії […]