Внутрішньо переміщені особи, які зараз проживають у Вінниці чи Вінницькій області можуть отримати грошову. Переселенці, можуть розраховувати на 5 тисяч гривень на процес пошуку житла, та ще близько 12 тисяч гривень на комунальні платежі. Грошова допомога ВПО розраховується індивідуально.
Чеська гуманітарна організація “Людина в біді” разом з фондом, який допомагає українцям підготуватися до зими пропонує грошову допомогу переселенцям. Кошти можна витрати на пошук житла або комунальні платежі.
Розмір грошової допомоги визначатиметься індивідуально. Відомо, що виділені кошти допоможуть покривати щомісячні витрати на оренду та комунальні платежі у розмірі до 12 000 гривень на місяць протягом шести місяців.
Також для домогосподарств ВПО, які планують переїхати в нове житло, передбачена додаткова виплата у розмірі 5000 гривень. У фонді пояснюють, що ця сума може бути використана на:
витрати, пов’язані з переїздом;
пошук нового житла;
оплата агентських послуг тощо.
Хто має право отримати допомогу?
Отримати кошти на житло можуть лише внутрішньо переміщені домогосподарства від трьох осіб з постраждалих територій України. Люди матимуть можливість переїхати до більш сприятливих районів в межах:
Вінницької;
Гайсинської;
Тульчинської;
Хмільницької;
Ямпільської;
Іллінецької;
Ладижинської;
Немирівської територіальних громад Вінницької області.
Зверніть увагу, що отримати кошти можуть домогосподарства, які належать до наступних категорій:
Домогосподарства ВПО, які проживали на території громад, розташованих в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації;
Домогосподарства ВПО, які знаходяться під загрозою виселення з місця тимчасового проживання, де наразі проживають;
Домогосподарства ВПО, яким загрожує виселення з їхнього поточного житла;
Домогосподарства ВПО, які проживають в незадовільних умовах (таких як, площа проживання на одного члена родини – менша ніж 7,5 м., відсутні водопостачання, санітарні умови, джерело опалення та інше).
Пріоритет у виплаті надаватимуть таким категоріям:
троє та більше дітей, віком до 18 років;
з одним опікуном або одним з батьків.
вагітних/жінок які годують;
домогосподарства, які приймають задокументованих дітей без супроводу дорослих;
маломобільних осіб, людей з хронічними захворюваннями та групою інвалідності;
домогосподарства ВПО, у яких внаслідок воєнних (бойових) дій після 24.02.2022 частково або повністю постраждало власне житло.
Також можна заповнити паперову форму анкети, яку можна отримати в центрі тимчасового проживання там, де ви мешкаєте до 10.12.2023 року включно. Після заповнення анкети з вами зв’яжуться через 30 днів після закінчення терміну реєстрації через контактний номер телефону.
Зверніть увагу, що реєстрація не гарантує отримання допомоги. Якщо у вас залишилися питання, то зверніть у Viber, Telegram, WhatsApp за номером + 38 (099) 767 37 06.
В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, достроково залишити колонію за рішенням суду та укласти контракт із військом.
Разом із тим, ця практика залишає питання. Зокрема, вони стосуються того, наскільки прозоро працює механізм, а також чи існує статистика щодо подальшої служби таких осіб та можливих правопорушень після звільнення. Редакція вирішила з’ясувати, як саме працює ця процедура та чи є дані про те, що відбувається із засудженими після їхнього звільнення для служби.
Чи є статистика про військові злочини серед звільнених за ст. 81¹
Щоб з’ясувати, чи ведеться статистика щодо подальших правопорушень серед таких осіб, редакція звернулася до Офісу Генерального прокурора з офіційним запитом. Нас цікавила інформація про те, скільки осіб, звільнених за статтею 81¹ Кримінального кодексу України, після вступу до війська могли вчинити військові злочини. Зокрема, йшлося про такі правопорушення як:
самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України);
дезертирство (ст. 408 КК України).
У відповіді прокуратура повідомила, що такі дані не є відкритими для суспільства. Причиною назвали дію воєнного стану та питання національної безпеки.
В Офісі Генерального прокурора нам зазначили, що навіть загальні цифри щодо військових злочинів можуть бути використані для дискредитації Сил оборони України або в інформаційних операціях проти держави.
Крім того, у прокуратурі окремо підкреслили ще один важливий аспект: у державній звітності не ведеться окрема статистика щодо військових злочинів, які могли бути вчинені саме особами, звільненими за статтею 81¹.
Тобто навіть технічно такі дані не виокремлюються. Через це надати редакції запитувану інформацію у прокуратурі не змогли. Подібну відповідь редакція отримала і від Кадрового центру Збройних Сил України. Там повідомили, що запитувана інформація має гриф «для службового користування» відповідно до внутрішніх наказів та переліку службової інформації.
Таким чином, перевірити на практиці, чи стає механізм умовно-дострокового звільнення потенційною “лазівкою” для уникнення покарання, наразі неможливо — принаймні у публічному доступі.
Як зазначає експерт Андрій Яковлєв, говорити про системну проблему або зловживання можна лише на підставі конкретних статистичних даних, однак наразі такі дані державні органи не оприлюднюють.
Як працює умовно-дострокове звільнення для служби в армії
Андрій Яковлєв — адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт ГО “Медійна ініціатива за права людини” з міжнародного гуманітарного та кримінального права — пояснив редакції Бахмут IN.UA процедуру застосування статті 81¹.
За його словами, у травні 2024 року набув чинності закон, який дозволяє умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Станом на вересень 2025 року, за відкритими даними, близько 10 тисяч колишніх ув’язнених доєдналися до української армії завдяки цьому механізму. Водночас важливо розуміти, що люди, яких звільняють за цією процедурою, не звільняються від покарання повністю.
Рішення про дострокове звільнення ухвалює суд — за поданням установи виконання покарань. Перед цим людина проходить медичний огляд, а також відбувається погодження з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військовою частиною. Після цих погоджень установа виконання покарань звертається до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.
У разі позитивного рішення суду особу передають підрозділам Національної гвардії України, які доставляють її до ТЦК. Саме цей день є останнім днем відбування покарання. Далі людина укладає контракт і направляється до військової частини, де набуває статусу військовослужбовця.
Що буде, якщо людина не піде служити
Закон передбачає відповідальність у разі порушення умов звільнення. Якщо після звільнення особа не прибуває до ТЦК або ухиляється від укладення контракту, настає кримінальна відповідальність за статтею 336-2 Кримінального кодексу України — ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, звільненою для служби.
Після зарахування до військової частини на таку людину поширюються норми військового законодавства. Зокрема, самовільне залишення частини (ст. 407 КК України) або дезертирство (ст. 408 КК України) є окремими військовими злочинами.
Крім того, така особа перебуває під адміністративним наглядом.
У випадку засуджених Миколи Барабаша та Олександра Баришка, які проходили у справі про вбивство Артема Мирошниченка, нагляд за ними після звільнення поклали на командира військової частини.
Порушення правил такого нагляду може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Як пояснює експерт, якщо після укладення контракту військовослужбовець вчиняє новий злочин — наприклад самовільно залишає частину або дезертирує — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку.
Приклад застосування закону: справа Артема Мирошниченка
Саме за цією процедурою умовно-дострокового звільнення вийшли на свободу і засуджені у справі вбивства активіста Артема Мирошниченка. Після їхнього звільнення виникло багато запитань у суспільстві. Зокрема, брат загиблого писав, що для засуджених це може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.
Рішення про звільнення ухвалювали суди після подання установ виконання покарань.
Зокрема:
щодо Миколи Барабаша подання подавала Божковська виправна колонія №16;
щодо Олександра Баришка — Первомайська виправна колонія №117.
Після рішення суду засуджених передали для проходження процедури укладення контракту та подальшої служби у війську. Водночас перевірити на практиці, чи може стаття 81¹ використовуватися як “лазівка”, наразі неможливо — принаймні публічно.
З технічного погляду закон містить запобіжники від зловживання, адже особу після суду передають підрозділам Національної гвардії України для доставки до ТЦК. Якщо контракт не буде укладено, застосовується стаття 336-2 КК України.
Після укладення контракту людина набуває статусу військовослужбовця, на якого поширюються норми військового кримінального законодавства.
Відповідно, якщо злочин вчиняється після укладення контракту — наприклад, самовільне залишення частини або дезертирство — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку. Водночас через відсутність відкритої статистики щодо подальших правопорушень серед осіб, звільнених за статтею 81¹, питання щодо можливих ризиків залишається відкритим.
Примітка. Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту”.
Краматорськ — це одне з найбільших міст Донецької області, яке існує навіть в умовах постійного наближення фронту. В ньому працюють екстрені служби, комунальники, лікарі та волонтери.
Редакція Бахмут IN.UA публікує фотографії з міста, які зробила журналістка Марія Лященко.
Як виглядав Краматорськ: добірка фотографій
Краматорськ залишається одним із ключових міст Донецької області. На відміну від повністю знищених міст та сел регіону, тут продовжують працювати всі служби, а сам міський простір адаптувався до воєнних реалій.
Редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися з фотографіями з міста, які демонструють повсякденну реальність сьогоднішнього Краматорська. Добірка складається з фото, які зробила наша журналістка Марія Лященко в березні 2025 року.
Палац культури в місті / фото Марії Лященко
Пам’ятник Тарасу Шевченку / фото Марії Лященко
Надписи / фото Марії Лященко
Будівля у Краматорську / фото Марії Лященко
Палац культури і техніки Новокраматорського машинобудівного завод / фото Марії Лященко
Колишній військовий Петро Волощенко з позивним “Стоун” родом з Полтави. Чоловік воював на Бахмутському напрямку, тут він познайомився з місцевим мешканцем, 7-річним Стасиком. Дитина проживала […]
З січня 2024 року українці зможуть отримати компенсації за зроблений власним коштом ремонт житла, яке було пошкоджено внаслідок війни рф проти України. Відповідний закон (№ […]
Донецька область входить у програму компенсації єВідновлення. Так, станом на сьогодні, мешканцям регіону вже виплатили 159 мільйонів гривень. Про це повідомила Олена Шуляк, очільниця партії […]