Окупаційні війська рф щоденно продовжують обстрілювати прифронтовий Часів Яр. Попри небезпеку в місті залишаються сотні цивільних. Водночас деякі мешканці, які раніше покинули населений пункт, повертаються сюди, аби перезимувати.

Оператор-документаліст Роман Потапенко разом із волонтером Євгеном Ткачовим побував у Часів Ярі та показав, як живе прифронтове місто.

Щоденне пекло війни у Часів Ярі

За словами Євгена Ткачова, наразі військова адміністрація нараховує більше 900 осіб. Він розповів, що місцеві жителі продовжують сюди повертатися.

“Евакуація зараз йде тільки вимушена: хтось захворів, когось пораненило, у когось погіршився стан здоров’я. Добровільно мало хто хоче їхати, і навіть люди повертаються. Кілька десятків повернулися останнім часом. В основному це люди передпенсійного віку, які не змогли знайти роботу. Пенсії немає, виплати для переселенців маленькі. А тут годують безкоштовно, і постійно привозять гуманітарну допомогу. Люди приїжджають у надії на те, що війна ось-ось закінчиться, і хоч щось лишиться”, — каже Євген Ткачов.

Зазначимо, що навіть в умовах війни в місті продовжують працювати комунальні служби. Вони допомагають населенню ліквідовувати наслідки російських обстрілів.

“Місцева військова адміністрація, що у Часів Ярі, що у Сіверську працює на 10 балів за 9-ти бальною шкалою. І там, і там комунальники працюють, прибирають сміття у громадських місцях, ремонтують пробоїни, допомагають”, — додав Євген Ткачов.

Мешканці розповідають, що пережити зиму їм допомагає утеплення домівок та раціональне використання дров.

Більше унікальних історій дивіться у нашому новому відео:

Нагадаємо, попри небезпеку в Часів Ярі досі перебувають сотні жителів. Поліцейські залишаються поруч з людьми та допомагають їм вижити в пекельних умовах.

Раніше ми розповідали, як склалась доля історика-переселенця з Бахмута Микити Безмена. Сьогодні закоханий в історію чоловік живе у Києві, волонтерить та продовжує досліджувати історію України й рідної Донеччини.

Читайте також:

• У будинках Часів Яру оселились гризуни: як проблема пов’язана з війною
• Щоденні обстріли: як живуть мешканці прифронтового Сіверська
• Що знають українці про Бахмут: опитування жителів столиці
• Мертве місто: росіяни показали засніжені руїни Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українцям потрібно обов’язково мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), щоб оформити закордонний паспорт. Відповідні зміни ухвалив Уряд наприкінці 2025 року. Вони стосуються більшості громадян.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році, розповідає Бахмут IN.UA.

Зміни щодо оформлення закордонного паспорта у 2026 році

В Україні змінили правила оформлення паспорта для виїзду за кордон. Згідно з постановою Кабінету міністрів від 24 грудня 2025 року №1709, під час подання заяви-анкети тепер обов’язково потрібно вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), відомий як ідентифікаційний код.

Нововведення поширюється на майже всіх громадян, однак передбачені винятки. Без РНОКПП оформити закордонний паспорт можуть:

• новонароджені діти;
• особи, які офіційно відмовилися від отримання ідентифікаційного коду з релігійних причин і повідомили про це податкові органи.

Уряд пояснює зміни необхідністю синхронізації державних реєстрів. Йдеться про обмін даними між Міністерством закордонних справ, Єдиним державним демографічним реєстром і “Дією”. Без ідентифікаційного коду така взаємодія неможлива, а отже оформлення паспорта не може бути завершене.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році

Державна міграційна служба України роз’яснює, що паспорт для виїзду за кордон оформлюється дітям до 16 років строком на 4 роки, громадянам старше 16 років — на 10 років.

Щоб оформити закордонний паспорт необхідно:

• звернутися до територіального органу/підрозділу ДМС України або ЦНАПу (у разі проживання за кордоном — до відповідної дипломатичної установи);
• подати заяву і необхідні документи;
• пройти сканування відбитків пальців рук (проводиться з 12 років);
• перевірити правильність внесення персональних даних про себе до заяви-анкети та засвідчити їх підписом;
• отримати паспорт у визначений строк в органі, де подавали заяву-анкету.

Читайте також:

• 3 000 грн для дітей ВПО: що змінилось і хто досі не отримає гроші
• Відпочинок у Кракові для дітей ВПО та військових: як зареєструватися
• Чому “Дія” не бачить зруйноване житло: проблема з документами до 2013 року і як її вирішити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Голосіївському районі Києва чоловік відкрив стрілянину по людях, внаслідок чого є загиблі та поранені. За попередніми даними, нападник раніше проживав у Бахмуті.

Що відомо про трагедію в Києві та нападника, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Стрілянина в Києві, 18 квітня

У Голосіївському районі Києва сталася стрілянина про це повідомили в поліції, внаслідок якої загинули 6 людей, ще кілька отримали поранення, серед них — дитина, про це повідомив Віталій Кличко, мер Києва.

За інформацією правоохоронців, невідомий чоловік відкрив вогонь по людях на вулиці, після чого зайшов до супермаркету та забарикадувався всередині. Поліція провела спецоперацію із залученням бійців КОРД. Згодом стрілка було ліквідовано. З ним намагалися вести переговори близько 40 хвилин, але він не реагував. Мер Києва повідомив, що п’ятьох поранених госпіталізували, іншим надали допомогу на місці.

Нападник ймовірно раніше проживав у Бахмуті

За даними видання “Українська правда”, оприлюдненими у медіа, стрілком є 57-річний чоловік. Журналісти повідомляють, що він народився в росії, однак мав українське громадянство. Раніше чоловік проживав у Бахмуті, а згодом переїхав до Києва — зокрема, мешкав неподалік від місця нападу.

Також відомо, що у 2015–2017 роках він певний час перебував у росії.

Як повідомляє Телебачення Торонто, чоловік був військовим пенсіонером та мав радикальні антиукраїнські й антисемітські погляди.

У соцмережах він публікував дописи, в яких:

• заперечував державність України;
• підтримував насильницькі методи “зачистки” суспільства;
• висловлював симпатії до проросійських бойовиків;
• жалкував, що у 2014 році Бахмут не був повністю знищений.

Окрім цього, раніше він мав проблеми із законом — зокрема, фігурував у справі про нанесення тілесних ушкоджень, однак уникнув відповідальності після примирення з потерпілим. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини трагедії, а також мотиви нападника. Остаточна кількість постраждалих уточнюється.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!