Окупаційні війська рф щоденно продовжують обстрілювати прифронтовий Часів Яр. Попри небезпеку в місті залишаються сотні цивільних. Водночас деякі мешканці, які раніше покинули населений пункт, повертаються сюди, аби перезимувати.

Оператор-документаліст Роман Потапенко разом із волонтером Євгеном Ткачовим побував у Часів Ярі та показав, як живе прифронтове місто.

Щоденне пекло війни у Часів Ярі

За словами Євгена Ткачова, наразі військова адміністрація нараховує більше 900 осіб. Він розповів, що місцеві жителі продовжують сюди повертатися.

“Евакуація зараз йде тільки вимушена: хтось захворів, когось пораненило, у когось погіршився стан здоров’я. Добровільно мало хто хоче їхати, і навіть люди повертаються. Кілька десятків повернулися останнім часом. В основному це люди передпенсійного віку, які не змогли знайти роботу. Пенсії немає, виплати для переселенців маленькі. А тут годують безкоштовно, і постійно привозять гуманітарну допомогу. Люди приїжджають у надії на те, що війна ось-ось закінчиться, і хоч щось лишиться”, — каже Євген Ткачов.

Зазначимо, що навіть в умовах війни в місті продовжують працювати комунальні служби. Вони допомагають населенню ліквідовувати наслідки російських обстрілів.

“Місцева військова адміністрація, що у Часів Ярі, що у Сіверську працює на 10 балів за 9-ти бальною шкалою. І там, і там комунальники працюють, прибирають сміття у громадських місцях, ремонтують пробоїни, допомагають”, — додав Євген Ткачов.

Мешканці розповідають, що пережити зиму їм допомагає утеплення домівок та раціональне використання дров.

Більше унікальних історій дивіться у нашому новому відео:

Нагадаємо, попри небезпеку в Часів Ярі досі перебувають сотні жителів. Поліцейські залишаються поруч з людьми та допомагають їм вижити в пекельних умовах.

Раніше ми розповідали, як склалась доля історика-переселенця з Бахмута Микити Безмена. Сьогодні закоханий в історію чоловік живе у Києві, волонтерить та продовжує досліджувати історію України й рідної Донеччини.

Читайте також:

• У будинках Часів Яру оселились гризуни: як проблема пов’язана з війною
• Щоденні обстріли: як живуть мешканці прифронтового Сіверська
• Що знають українці про Бахмут: опитування жителів столиці
• Мертве місто: росіяни показали засніжені руїни Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Процес вивезення людей з небезпечних районів Донецької області ускладнюється логістичними проблемами та безпековими загрозами. Головною перешкодою, окрім розширення радіуса дії безпілотників, стала плутанина з адресами та відсутність базових номерних знаків на будинках.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині: проблематика вивезення

За словами представника “Проліски”, радіус дії дронів постійно збільшується, що становить пряму загрозу для евакуаційних бригад. Волонтери місії щодня фіксують знищені автомобілі на значній відстані від лінії зіткнення.

“Дрони літають все далі. Кожного дня, коли їдемо на евакуацію, ми бачимо нові вражені дронами автівки навіть на відстані 40 кілометрів від умовної лінії фронту. Навіть у Краматорську в деяких районах завантажуємо речі, а поруч стоять спалені машини“, — констатує Євген Ткачов.

Окрім безпекових ризиків, бригади стикаються з організаційними перешкодами, які суттєво уповільнюють евакуацію. За словами представника “Проліски”, волонтери втрачають час через такі фактори:

• неготовність місцевих жителів до виїзду на момент прибуття вантажівки;
• відсутність табличок із назвами вулиць;
• відсутність номерів на будинках та дверях квартир;
• плутанина з адресами через перейменування вулиць у небезпечних районах.

“Напружує те, що немає назв вулиць, номерів будинків чи квартир на дверях. Люди ставлять дорогі броньовані двері, але шкодують грошей купити номер квартири. Також у небезпечних районах заважає перейменування вулиць. Навігатори показують одне, карти інше, люди називають по-третє, і це викликає затримки та складнощі. По кожній заявці втрачається до 5 зайвих хвилин, а за день це виливається в годину втраченого часу“, — підсумовує Євген Ткачов.

Читайте також:

Евакуація з Дружківки: кількість охочих виїхати зростає, — представник “Проліска”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА ухвалила зміни до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на реалізацію програми, їх збільшили майже вдвічі. Згідно з новою редакцією, на програму заклали 406,6 мільйонів гривень.

Про це йдеться в розпорядженні № 174рр.

Збільшення фінансування Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік

17 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік”. Воно передбачає зміни у фінансуванні Програми.

У новій редакції вказано, що загальний обсяг фінансування тепер становить 406,6 мільйонів гривень. Це на майже 200 мільйонів більше початкової суми, яку заклали на програму. Спочатку були передбачені 206,7 мільйонів гривень.

Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації Програми тепер складає 406 668 600 гривень. Із них:

• 25 000 тисяч гривень державного бюджету (замість 935 тисяч гривень);
• 1,8 мільйонів гривень обласного бюджету (замість 511,3 тисяч гривень);
• 403,5 мільйонів гривень бюджету Бахмутської громади (замість 204 мільйонів гривень);
• 0 гривень коштів підприємств (замість 449,5 тисяч гривень);
• 1,2 мільйона гривень інших джерел (замість 786 тисяч гривень).

На які потреби збільшили фінансування

Згідно з новим переліком заходів програми, найбільше коштів передбачили на заходи, пов’язані з наслідками російської агресії та підтримкою мешканців громади, які перебувають у безпечніших регіонах України, — 216,1 мільйонів гривень. Раніше на цей пункт витрат було закладено 76,6 мільйонів гривень.

Більше коштів заклали і на соціальний захист населення — 148,5 мільйонів гривень замість 106,5 мільйонів.

Збільшились видатки також на такі потреби:

• підтримка сім’ї, дітей та молоді, в тому числі захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування — 6,8 мільйонів гривень замість 5,3 мільйонів;
• інформаційна політика, цифровізація, електронне урядування та кіберзахист — 2,6 мільйонів гривень замість 2,5 мільйонів;
• фізичне виховання і спорт — 1,3 мільйона гривень замість 1,1 мільйона;
• культура та збереження ідентичності — 1 мільйон гривень замість 870,7 тисяч;
• освіта — 1 мільйон гривень замість 563,8 тисяч;
• розвиток земельних відносин — 13 тисяч замість 3 тисяч.

Також з’явилися нові статті розходів. На захист населення і територій від надзвичайних ситуацій спрямують 1 мільйон гривень, а на захист прав і свобод громадян — 15 мільйонів гривень.

Решта запланованих заходів залишилась без змін.

Читайте також:

• Скільки Бахмут витратив на службові відрядження у першому кварталі 2026 року
• Бахмутська громада візьме участь у Конференції з питань відновлення України URC-2026
• 1 млн грн на закупівлі: що придбала Бахмутська лікарня у травні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!