Як у пеклі війни живуть мешканці Часів Яру

Микола Ситник 11:57, 30 Грудня 2023
Часів Яр
Багатоповерхівка в Часів Ярі / скриншот

Окупаційні війська рф щоденно продовжують обстрілювати прифронтовий Часів Яр. Попри небезпеку в місті залишаються сотні цивільних. Водночас деякі мешканці, які раніше покинули населений пункт, повертаються сюди, аби перезимувати.

Оператор-документаліст Роман Потапенко разом із волонтером Євгеном Ткачовим побував у Часів Ярі та показав, як живе прифронтове місто.

Щоденне пекло війни у Часів Ярі

За словами Євгена Ткачова, наразі військова адміністрація нараховує більше 900 осіб. Він розповів, що місцеві жителі продовжують сюди повертатися.

“Евакуація зараз йде тільки вимушена: хтось захворів, когось пораненило, у когось погіршився стан здоров’я. Добровільно мало хто хоче їхати, і навіть люди повертаються. Кілька десятків повернулися останнім часом. В основному це люди передпенсійного віку, які не змогли знайти роботу. Пенсії немає, виплати для переселенців маленькі. А тут годують безкоштовно, і постійно привозять гуманітарну допомогу. Люди приїжджають у надії на те, що війна ось-ось закінчиться, і хоч щось лишиться”, — каже Євген Ткачов.

Зазначимо, що навіть в умовах війни в місті продовжують працювати комунальні служби. Вони допомагають населенню ліквідовувати наслідки російських обстрілів.

“Місцева військова адміністрація, що у Часів Ярі, що у Сіверську працює на 10 балів за 9-ти бальною шкалою. І там, і там комунальники працюють, прибирають сміття у громадських місцях, ремонтують пробоїни, допомагають”, — додав Євген Ткачов.

Мешканці розповідають, що пережити зиму їм допомагає утеплення домівок та раціональне використання дров.

Утеплюється все, що може утеплитись, забивається. Закриваємо приміщення, якими не користуємось. Обмежуємо дрова. Тиждень тому під вікнами нашої квартири прилетіло. Знову без вікон були, ремонтували. Вчора до нашого будинку прилетіло. Балкон на 4-му поверсі знесло, наче його й не було. Це наше буття таке,

ділиться Віктор // житель Часів Яру

Більше унікальних історій дивіться у нашому новому відео:

Нагадаємо, попри небезпеку в Часів Ярі досі перебувають сотні жителів. Поліцейські залишаються поруч з людьми та допомагають їм вижити в пекельних умовах.

Раніше ми розповідали, як склалась доля історика-переселенця з Бахмута Микити Безмена. Сьогодні закоханий в історію чоловік живе у Києві, волонтерить та продовжує досліджувати історію України й рідної Донеччини.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Часовоярська МВА відмовилася надавати дані про зарплати своїх працівників

Валентина Твердохліб 12:00, 28 Липня 2026
зарплати

У Часовоярській МВА відмовилися надавати інформацію стосовно зарплат працівників МВА та міської ради. У відповідь на інформаційний запит редакції Бахмут IN.UA нам відповіли, що надати таку інформацію не є можливим.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Часовоярська МВА не дає інформацію про зарплати своїх працівників

Редакція Бахмут IN.UA з метою висвітлення зарплат посадовців надіслала інформаційні запити до міськрад Бахмутського району. Ми просили надати для публікації дані про зарплати працівників МВА, міськрад та комунальних підприємств за перше півріччя 2026 року.

Бахмутська МВА вже надала відповідь, аналіз зарплат працівників Бахмутської міськради ми публікували раніше.

Натомість Часовоярська МВА відмовилася надавати дані про зарплати. Відмову в наданні інформації ми отримали вчора, 27 липня, з підписом начальника Часовоярської МВА Сергія Чауса.

Свою відмову МВА аргументує захистом персональних даних працівників небезпечної зони. Дані про зарплати обмежили в цілях безпеки.

“Закон України “Про захист персональних даних” вказує на те, що інформація про точне місце роботи, посаду та перебування особи в небезпечній зоні є конфіденційною. Її поширення без згоди працівника під час війни обмежено в інтересах безпеки. Аналогічні положення кореспондуються і з Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 73, де чітко вказано на обмеження висвітлення та розголошення відомостей про будь-який персонал (зокрема і цивільний), що працює в районах ведення бойових дій, якщо це може розкрити розташування об’єктів або чисельність людей”, — йдеться у відповіді на запит редакції.

У відповіді також акцентують, що Часовоярська громада входить до зони проведення активних бойових дій. Працівники міськради, військової адміністрації та комунальних підприємств працюють з урахуваннями завдань керівника МВА.

“Посадові особи міськради, військової адміністрації та працівники комунальних підприємств працюють та виконують свої посадові обов’язки з урахуванням завдань, які ставляться керівником міської військової адміністрації в умовах військового стану та націлені для захисту інтересів оборони і безпеки України”, — пояснюють в МВА.

Інформація про зарплати, за даними Часовоярської МВА, не розголошується для безпеки працівників.

Нагадаємо, що у березні 2026 року дані щодо зарплат посадовців Часів Яру були доступні для публікації. Тоді нам надали інформацію про зарплати працівників МВА за 2025 рік, їхній аналіз є в матеріалі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти показали зруйнований Свято-Миколаївський храм у Бахмуті: що залишилося від святині

Валентина Твердохліб 11:00, 28 Липня 2026
свято-миколаївський храм
Свято-Миколаївський храм у Бахмуті, 2026 рік / фото росджерела

На одному з російських пропагандистських каналів опублікували нові кадри з Бахмута. На них зафіксовані руйнування Свято-Миколаївського храму. Кадри зроблені влітку 2026 року.

Редакція публікує вибрані знімки.

Бахмут, Свято-Миколаївський храм, 2026 рік

Російські окупанти показали, який вигляд має Свято-Миколаївський храм, що розташований на Забахмутці. На одному зі своїх каналів росіяни публікують кадри, зняті на території святині.

На знімках видно, що від храму залишилась пошкоджена дзвіниця. Самої будівлі храму окупанти не показують. Навкруги самі лише руїни.

Пошкоджена дзвіниця / фото росджерела
Територія храму / фото росджерела
Вид з території храму / фото росджерела

Нагадаємо, що Свято-Миколаївський храм у Бахмуті мав давню історію і велике значення для бахмутян. Історія храму офіційно починається з 1797 року, коли була зведена дерев’яна споруда. Однак, є перекази про ще давніший храм на цьому місці, який згодом перенесли до села Покровське. Це свідчить про тривалу духовну традицію цієї місцевості.

Наприкінці XVIII століття мешканці Забахмутки виявили ініціативу щодо будівництва нової церкви. Результатом їхніх зусиль стала Свято-Миколаївська церква, яку знищили росіяни.

Свято-Миколаївський храм до війни / фото Вікіпедія

У вересні 2022 року окупанти вперше обстріляли Свято-Миколаївський храм з мінометів. Вже тоді внаслідок обстрілів був пошкоджений купол дзвіниці, а в дерев’яному храмі вилетіли вікна. Пошкоджень тоді зазнав і фасад.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

зарплати
Важливо

Часовоярська МВА відмовилася надавати дані про зарплати своїх працівників

У Часовоярській МВА відмовилися надавати інформацію стосовно зарплат працівників МВА та міської ради. У відповідь на інформаційний запит редакції Бахмут IN.UA нам відповіли, що надати […]

Свято-Миколаївський храм

Окупанти показали зруйнований Свято-Миколаївський храм у Бахмуті: що залишилося від святині

На одному з російських пропагандистських каналів опублікували нові кадри з Бахмута. На них зафіксовані руйнування Свято-Миколаївського храму. Кадри зроблені влітку 2026 року. Редакція публікує вибрані знімки. Бахмут, […]

комунальні послуги

На Полтавщині стартувала реєстрація на допомогу до опалювального сезону для ВПО

У Миргородській громаді Полтавщини ВПО можуть оформити грошову допомогу на проходження майбутнього опалювального сезону. Кошти можна витратити на оплату комунальних послуг або тверде паливо. Допомога […]

Росіяни збільшили кількість атак у бік Костянтинівки — Генштаб

Російська армія збільшила загальну кількість штурмових дій на лінії фронту, наростивши наступальний потенціал на кількох ділянках. Найвищу активність противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, а […]

впо

Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію

Щоб сприяти інтеграції на новому місці та водночас збереженню зв’язків ВПО з рідною громадою, держава, ОМС, міжнародні фонди та громадський сектор мають посилити соціальну й […]