Окупаційні війська рф щоденно продовжують обстрілювати прифронтовий Часів Яр. Попри небезпеку в місті залишаються сотні цивільних. Водночас деякі мешканці, які раніше покинули населений пункт, повертаються сюди, аби перезимувати.

Оператор-документаліст Роман Потапенко разом із волонтером Євгеном Ткачовим побував у Часів Ярі та показав, як живе прифронтове місто.

Щоденне пекло війни у Часів Ярі

За словами Євгена Ткачова, наразі військова адміністрація нараховує більше 900 осіб. Він розповів, що місцеві жителі продовжують сюди повертатися.

“Евакуація зараз йде тільки вимушена: хтось захворів, когось пораненило, у когось погіршився стан здоров’я. Добровільно мало хто хоче їхати, і навіть люди повертаються. Кілька десятків повернулися останнім часом. В основному це люди передпенсійного віку, які не змогли знайти роботу. Пенсії немає, виплати для переселенців маленькі. А тут годують безкоштовно, і постійно привозять гуманітарну допомогу. Люди приїжджають у надії на те, що війна ось-ось закінчиться, і хоч щось лишиться”, — каже Євген Ткачов.

Зазначимо, що навіть в умовах війни в місті продовжують працювати комунальні служби. Вони допомагають населенню ліквідовувати наслідки російських обстрілів.

“Місцева військова адміністрація, що у Часів Ярі, що у Сіверську працює на 10 балів за 9-ти бальною шкалою. І там, і там комунальники працюють, прибирають сміття у громадських місцях, ремонтують пробоїни, допомагають”, — додав Євген Ткачов.

Мешканці розповідають, що пережити зиму їм допомагає утеплення домівок та раціональне використання дров.

Більше унікальних історій дивіться у нашому новому відео:

Нагадаємо, попри небезпеку в Часів Ярі досі перебувають сотні жителів. Поліцейські залишаються поруч з людьми та допомагають їм вижити в пекельних умовах.

Раніше ми розповідали, як склалась доля історика-переселенця з Бахмута Микити Безмена. Сьогодні закоханий в історію чоловік живе у Києві, волонтерить та продовжує досліджувати історію України й рідної Донеччини.

Читайте також:

• У будинках Часів Яру оселились гризуни: як проблема пов’язана з війною
• Щоденні обстріли: як живуть мешканці прифронтового Сіверська
• Що знають українці про Бахмут: опитування жителів столиці
• Мертве місто: росіяни показали засніжені руїни Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!