Станом на січень 2023 року, 30% території України потенційно вважають замінованою, але цей показник може збільшуватися, бо бойові дії ще тривають. Водночас у деокупованих громадах України сапери вже починають перші етапи розмінування. Оператор-документаліст “Бахмут. IN.UA” Роман Потапенко зафільмував колись туристичний Святогірськ вже вільним від росіян, але не від їх наслідків перебування. Міни, “пелюстки”, залишки нерозірваних снарядів — все це залишилося в лісах, полях та інших територіях України. Над розмінуванням працюють не тільки державні структури, долучаються й приватні особи. Хто вони, як працюють, звідки беруть фінансування?

---

Редакція поспілкувалася із представниками Святогірської ВЦА, службами ДСНС, приватними фондами, які займаються розмінуваннями, експертами   представниками громадського сектору, щоб дослідити процес очищення деокупованої землі й зрозуміти, які перспективи має в цій сфері Бахмутський район.

Деокупація Святогірська: як це було?

До повномасштабної війни Святогірськ був місцем для паломників, сюди щороку приїжджали віряни, туристичні бази були одним із заробітків для місцевих, але з приходом у 2022 році росіян все змінилося. Місто було в окупації близько чотирьох місяців, зазнало значних руйнувань.

Пріоритет мають об’єкти критичної інфраструктури. У Святогірську вони або вже розміновані, або в процесі. Розмінування є безкоштовним, громадяни за це нічого не платять, уточнює керівник військової адміністрації.

Хто розміновує Святогірськ та як це відбувається?

У громаді постійно працюють сапери. За словами В’ячеслава Воронько, заступника начальника частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування ГУ ДСНС України у Полтавській області, який зараз перебуває у Святогірську, росіяни на незалюдненій території найчастіше мінують підходи, посадки та поля, якщо ж говорити про міську площу, то тут окупанти мінують що завгодно.

В’ячеслав Воронько пояснює, що часом люди самі викликають фахівців, якщо знаходять вибухонебезпечний предмет. Одними із найнебезпечніших “сюрпризів” після окупантів стали протипіхотні міни, а найбезпечнішим місцем (у деокупованих селах та містах небезпечними є майже всі ділянки, проте якісь території є менш загрозливими) у громаді для цивільних залишаються асфальтовані дороги.

Висока трава — виклик для саперів

Найважче розміновувати території із високою травою, каже фахівець, бо вона зменшує видимість. Складність полягає ще в тому, що сапери працюють із металодетекторами, вони не розрізняють де міна, а де звичайний метал, й реагують на все. Через такі випадкові знахідки розмінування вимагає більше часу.

Місцеві роботою саперів задоволені, очільник рятувальної станції Святогірська Віктор Петрович каже, що від моменту подачі заявки до власне приїзду минуло близько 2 тижнів.

Розмінування для бізнесу

До великої війни у Святогірській громаді працювали десятки баз і готелів різного рівня комфорту і вартості. Переважно бази складаються з будинків на 3-4 поверхи, на кожному з яких кілька кімнат. Журналісти спробували знайти помешкання у Святогірську на 25 серпня: сайт Booking.com запропонував нам три варіанти, найдорожче житло тут коштує 700 гривень. Оскільки його вже здають у використання, господарі, ймовірно, подбали про безпеку гостей та впевнилися, що об’єкти не заміновані.

Наш оператор-документаліст Роман Потапенко, перебуваючи у Святогірську, звʼязався з власником одного з готелів, що працюють, але керівництво в цілях безпеки відмовилось давати коментарі. Кажуть, що відремонтували приміщення за свої кошти, іноді приймають гостей, про відновлення роботи тільки мріють, бо поки ця територія знаходиться близько до лінії розмежування, а про наплив туристів поки що не йдеться. 

Зараз у Святогірську, попри складну ситуацію, вже працює відділення Нової Пошти та Укрпошти, є соціальна пральня. 85% населених пунктів громади вже мають електропостачання, є проблеми з водою, але це питання вже вирішують. А поки місцеві миються у соціальній лазні, вона працює з 09:00 ранку до 17:00 вечора. Люди записуються в чергу та приходять на визначену годину покупатися. 

Жителі Святогірська виходять на вулиці, щоб продавати закрутки. Оператор-документаліст Роман Потапенко придбав у місцевої продавчині лісові горіхи, їх продають за 50 гривень за стаканчик, домашні гриби у банці за 100 гривень. Продавчиня за прилавком — літня бабуся — не охоче знімається, каже, що в ліс по гриби ходити небезпечно, її знайома так втратила ногу.

“Від замінування навіть корови постраждали, наступила коровка там в селі, їй оторвало ногу. Застрелили там”, — каже співрозмовниця.

Яка ситуація з розмінуванням лісів?

“Розбили все, все покурожили. Я — військовий на пенсії, думав пожити спокійно хоч, дожилися…”, — каже місцевий мешканець Павло.

Чоловік не зміг виїхати з окупації, залишився тут разом із братом, хворою мамою та дружиною. Зі свого обійстя родина повиносила сама так звані “пелюстки”. Зараз Павло думає, як обігріти дім зимою — в ліс йти за дровами небезпечно, а видана державою соцвиплата не покриє потреби.

З лісами окрема проблема. Річ у тім, що частина лісового фонду Донеччини зазнавала пошкоджень ще з 2014 року, пояснює у коментарі редакції “Східний лісовий офіс”, ця організація об’єднує ліси Дніпропетровщини, Запоріжжя, Донеччини та Луганщини.

Сьогодні деокуповано понад 60 тисяч га, проте ці ліси досі становлять небезпеку, бо потребують розмінування. Тільки за попередніми даними, 27 тис. га мають вибухонебезпечні предмети.  

Крім того, не потрібно забувати, що й саме розмінування — це довготривалий процес, який може тривати десятиліттями. Бувають дні, коли групи розмінування ДСНС можуть за пів дня пройти близько 400 квадратних метрів території, а буває 2-3 метри за день. Навіть зараз сапери знаходять боєприпаси часів Другої Світової війни, бо очистити землю за один етап від мін неможливо. Сапери не дають 100% гарантії, що після розмінування ліси Донеччини будуть безпечними, адже ворог застосовував різні види мін. 

До прикладу, є такі міни, конструкція яких складається з пластику та вибухового елементу. Це робить їх непомітними для металошукачів. 

Як утилізуються боєприпаси?

Сапери ДСНС, які працюють у Святогірську, пояснюють, що небезпечні боєприпаси утилізовують кількома способами:

1. Снаряд привозять до спеціально відведеного місця, поруч з якими немає людей. Там боєприпас поміщають в урвище й підривають його. 
2. Якщо вибухонебезпечний предмет не можуть транспортувати, його знешкоджують на місці, попередньо евакуювавши населення поблизу.

Хто займається розмінуванням в Україні?

Aналітик ПРООН з питань протимінної діяльності Олександр Лобов (UNDP — Програма розвитку ООН) пояснює, що Програма розвитку ООН спрямована насамперед на допомогу уряду, щоб створити всеосяжні та скоординовані заходи із протимінної діяльності. 

Ця ж програма буде допомагати державі сформувати стратегію, як зменшити вплив вибухонебезпечних предметів на життя людей. Простіше кажучи, забезпечити базову потребу — безпеку. Якщо буде безпека, пояснює експерт, люди повертатимуться до своїх домівок, а це сприятиме й економічному відновленню деокупованих регіонів.

За словами Олександра Лобова, зараз в Україні заходами із розмінування займаються три структури: державна — це ДСНС та Державна служба транспорту від Міноборони (вони розміновують дорожню інфраструктуру), міжнародні оператори, та приватні – це формування із саперів, які не підпорядковуються держструктурі, або неурядові організації.

За словами Лобова, зараз ПРООН організовує відповідні тренінги, які допомагають в результаті отримувати гарантію, що територія буде на 100% чистою. Станом на сьогодні в Україні вже є акредитованими декілька національних операторів, вони вже зараз проводять розмінування на деокупованих територіях.

В українському бюджеті не вистачить коштів на розмінування

Українець Роман Пальчиков заснував Благодійний Фонд “Перший фонд відновлення України”, раніше чоловік працював у ДСНС, тож має відповідний досвід. Коли відбувалася деокупація Київщини, звідки родом співрозмовник, до Романа почали звертатися колишні знайомі, просили оглянути будинок та перевірити на наявність мін. 

Так і виникла ідея створити фонд, який би пришвидшував процес гуманітарного розмінування. Щоб залучити кошти на спеціалізоване обладнання, Роман Пальчиков веде перемовини із закордонними партнерами. Відтак нещодавно на Пальчикова вийшов фонд онука Жак Іва Кусто, який допомагає із розмінуванням. 

Роман каже, що буде працювати й на Донеччині в перспективі. Він вже співпрацює з ОВА Київської, Харківської, Дніпропетровської та Миколаївської областей. 

Вже зараз українець підписав Меморандуми про співпрацю з обласними військовими адміністраціями та пунктами розмінування ДСНС. Своєю основною роботою чоловік вважає налагодження комунікації із закордонними партнерами, допомогу з обладнанням приватним операторам, які також займаються розмінуванням. Саме розвиток ринку приватних операторів може пришвидшити процес обслідування і розмінування території України. Одними із таких операторів є команда українців Андрія Сербіна.

Як працюють приватні формування саперів?

Організація Андрія Сербіна займається розмінуванням, ця приватна компанія має назву ТОВ “Науково-виробнича компанія Патрон Демайнінг”. Сам Андрій Сербін раніше працював на керівних посадах в органах внутрішніх справ, а зараз є адвокатом. Чоловік пояснює, що підприємство працює за контрактом на комерційній основі, фінансування дають донори з ООН. Зараз сапери працюють у селі Копилів, Макарівської громади, Бучанського району Київської області. Ця громада якийсь час перебувала під російським контролем.

У команді Андрія працюють досвідчені фахівці, наприклад, заступником Сербіна став сапер Дмитро Юрчук із 19-річним досвідом, який працював у ДСНС. Сапери, які розміновують території у Копилові, мають гідну зарплату, все необхідне сучасне обладнання, засоби захисту та обладнанні автомобілі.

Скільки по часу проводять розмінування?

Кожна ділянка має свою специфіку розмінування, тож сказати точний час, який знадобиться на очищення території, неможливо без попереднього нетехнічного обстеження землі, пояснює Андрій Сербін.

Водночас сапер зі Святогірська пояснює, що розмінування може тривати як 10 хвилин, так й 10 діб. Все залежить від місцевості, бо буває так, що сапери виявили одну міну, а на підході до неї виявилася ще е-нна кількість боєприпасів.

Аналітик ПРООН з питань протимінної діяльності Олександр Лобов також пояснює, що однозначної відповіді на те, скільки по часу триває процес розмінування, немає. У приклад експерт наводить сьогоднішню цифру замінування території України: загалом 180 тис. кв. км – це зона, де були чи є бойові дії. Але не кожен кілометр землі насправді містить вибухонебезпечні предмети.

Як проводять нетехнічне обстеження перед розмінуванням?

Обстеження проводять групи досвідчених саперів шляхом опитування членів громади, які живуть чи жили на території, що замінована. Потім інформацію вносять у спеціальні документи та звіти, дані передають до Центру розмінування. Після цього можна робити попередній прогноз, скільки часу займе саме розмінування.

Чому розмінування дорого коштує?

Наш співрозмовник пояснює, що розмінування не може коштувати копійки, бо сапери ризикують найціннішим — життям. Кожному із саперів потрібно мати сучасне та якісне саперне обладнання (металодетектори, щупи, навігаційне обладнання тощо) та костюми (шоломи, бронежилет, налокітники, наколінники, візори, тактичні берці тощо), які є дуже дорогим. 

Також йдеться про проживання саперів, а також страхування життя та здоров’я: кожен сапер застраховується майже на 2 млн грн. Крім того, сапери час від часу їдуть на навчання, щоб підвищити кваліфікацію. Фахівці із команди нашого співрозмовника зараз вдосконалюють навички у Харківській області.

Які ще є виклики у процесі розмінування?

За словами Андрія Сербіна, крім того, що розмінування є дорогим та довготривалим процесом, яке потребує досвідчених саперів, в Україні існує й інша проблема. Наприклад, тільки зараз формується державна програма з розмінування.

У висновку Андрій Сербін каже, що в державному бюджеті потрібно закласти фінансування на розмінування України, а також налагодити співпрацю із національними операторами, міжнародними інститутами й сформувати чітку державну політику щодо цього питання.

“Є бажання, щоб цей процес розмінування пройшов якомога швидше та якісніше”, — резюмує Андрій Сербін.

Які задачі має ставити перед собою держава?

Aналітик ПРООН з питань протимінної діяльності каже, що держава має вибудувати короткострокову та довгострокову Стратегію для безпечного середовища.

Важливо створити систему управління усіма операторами ринку операторами. 

У пріоритеті повинно бути й нарощування потенціалу інституцій, які залучені безпосередньо до розмінування — це навчання та підвищення кваліфікації, забезпечення саперів обладнанням.

Розблокування земель: вплив на економічну та психологічна складова

Олександр Лобов пояснює, що нетехнічне обстеження допомагає виявити об’єми та загальну площу забрудненої території, також таке обстеження вивчає, як впливає забруднення на економічну складову того чи іншого регіону. Цей етап фахівець називає розблокування земель. 

Далі йде вже технічне обстеження, тут долучають вже засоби для розмінування, визначається чіткий периметр забрудненої території й починається розмінування. Все це комплексний процес.

«Зараз на рівні Кабміну створюється Державна Стратегія й головна її задача — повернути економічний розвиток України протягом 5 років до 80%», — розповідає Олександр Лобов.

Він додає, що пріоритетом у розмінуванні є об’єкти інфраструктури, їх розміновують в першу чергу, щоб люди могли отримати водозабезпечення, світло, газ тощо. Господарські угіддя також будуть включати в пріоритет, але після очищення критичних об’єктів.

Також аналітик зачепив й фінансову частину питання, Олександр Лобов каже, що в багатьох ЗМІ повідомляють про те, що Україні потрібно 40 млрд доларів лише на розмінування. Однак ця цифра може бути меншою, говорить експерт, за умови, якщо Україна вибудує правильну Стратегію.

У підсумку розмови він наголошує, що при формуванні будь-якої стратегії потреби людини мають бути в центрі. Розмінування має проводитися для людей, бо там де житимуть люди, буде працювати й економіка, а отже відновлюватиметься регіон. 

Діти в Україні повинні знати, що таке міна та граната

Олена Левандовська, голова ГО «UMIND», одним із проєктів якого є навчальна ініціатива, а саме протимінна безпека для підлітків.

Голова ГО «UMIND» каже, що дітей навчають трьох основних правил мінної безпеки:

• не підходь;
• не чіпай;
• телефонуй 101.

Один із заходів провели в Ірпені: тоді «НеЛекції» відвідав актор Орландо Блум, який активно підтримує Україну. Цьогоріч, каже пані Олена, плани у них амбітніші — хочуть залучити 15 тисяч дітей, щоб якомога більша частина покоління, що підростає, знало, як себе поводити при зустрічі із вибухонебезпечними предметами.

Наприкінці «НеЛекції» діти складають легкий цікавий тест, отримують подарунки та приємні емоції. Попри легку подачу матеріалу мета у ГО «UMIND» дуже важлива — якісні та доступні знання, які вбережуть дітей та закладуть основи культури безпеки для майбутніх поколінь.

Де Україні брати гроші на розмінування?

У гуманітарному розмінуванні України допомагають й міжнародні партнери, щоб залучати допомогу від меценатів створили платформу United24  — це глобальна ініціатива з підтримки України, яку запустили з 5 травня 2022 року. Її амбасадорами стають зірки та впливові діячі. У травні 2023 року Володимир Зеленський повідомив, що United24 відтер займатиметься й гуманітарним розмінуванням. Точніше, збиратиме кошти на ці потреби.

Зібрані гроші можуть використовувати для:

• фінансування заходів гуманітарного розмінування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами;
• організацію робіт з розмінування та подальшого транспортування ВНП різного калібру до місця знищення тощо;
• доукомплектування техзасобами піротехнічних підрозділів; 
• закупівлю машин механізованого розмінування (роботизованих комплексів важкого класу), піротехнічних машин важкого типу, оперативно-піротехнічних машин і т.д.

Зараз американський актор Міша Коллінз, батько якого походить з України, став амбасадором фандрейзингової платформи UNITED24. Коллінз відвідав Чернігівську область, де ознайомився з роботою українських груп розмінування та запропонував свою підтримку. Тепер на платформі юзери знайдуть проєкт, де триває збір на броньовані автомобілі для Міші. Їх використовуватимуть для транспортування нерозірваних мін та саморобних вибухових пристроїв для подальшого знешкодження.

У ДСНС редакції “Бахмут. IN.UA” повідомили, що після повномасштабного вторгнення Україні активно допомагають міжнародні партнери. На сьогодні це приблизно 30 компаній. Найбільші обсяги технічної та гуманітарної допомоги надходять від:

• Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (UNDP);

• Датської Ради у справах біженців (DRC);
• Міжнародної благодійної організації «Фонд Східна Європа»;
• Благодійної організації «Датська церковна допомога» (DCA);
• Організації «Норвезька народна допомога» (NPA);
• Неурядової благодійної некомерційної організації «The HALO Trust»;
• Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA);
• Корейського агентства з міжнародного співробітництва (КOICA);
• Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ);
• Фонду Говарда Баффета;
• Естонської асоціації рятувальників;
• Національної поліції Республіки Польща;
• Компанії «Chemonics» та інших.

Дружні до України держави систематично надають підтримку, це уряди Великої Британії, Данії, Естонії, Канади, Норвегії, Німеччини, Польщі, Республіки Корея, США, Японії, а також Європейський Союз.

Завдяки донорам українські служби ДСНС отримали:

• машини механізованого розмінування;
• піротехнічні машини типу «пікап»;
• піротехнічні машини легкого та важкого типу;
• засоби для пошуку вибухонебезпечних предметів;
• вибухозахисні костюми;
• та квадрокоптери.

А крім цього ще роботизовані системи для знешкодження боєприпасів, радіостанції, підривні машинки, плавзасоби тощо. Також за підтримки донорів ДСНС проводили тренінги, це навчання й підвищення кваліфікації самих саперів та освітні лекції для цивільних.

Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) у коментарі редакції наголосило, що Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини та Європейський Союз підтримують цивільні державні структури в Україні коштами, виділеними у рамках Інструменту зовнішньої політики. 

Якраз у межах цієї підтримки (ДСНС) буде оснащена різноманітним обладнанням для розмінування, таким як засоби індивідуального захисту, детектори, транспортні засоби та інше обладнання.

Попри це, процес розмінування в Україні триватиме ще роки, відтак міністр оборони Олексій Резніков в інтерв’ю виданню The Guardian зазначав, що сьогодні Україна – найбільш замінована країна у світі. Йдеться про сотні кілометрів мінних полів та мільйони вибухових пристроїв.

За словами Рєзнікова, на деяких ділянках фронту сапери знаходять до п’яти мін на квадратний метр. Міністр Оборони додає, що в України є кваліфіковані сапери та сучасне обладнання, але їх бракує для сотні кілометрів фронту, який простягнувся територією України.

Додамо, що на останній зустрічі «Рамштайн» створили коаліцію з розмінування з ініціативи міністра оборони Литви. На думку Рєзнікова, саме вона наблизить й пришвидшить процес розмінування України.

Примітка: матеріал створений за підтримки Media Lifeline Ukraine

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

24 липня редакція Бахмут IN.UA провела прямий ефір із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченко. Посадовець відповів на питання бахмутян щодо проєкту “Бахмут-Гоща”, який передбачає будівництво житла на Рівненщині.

Головні тези і відповіді — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Примітка. Редакція підготувала добірку ключових питань з ефіру. Спікером виступив заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко. Питання, які заздалегідь були зібрані редакцією через соціальні мережі, озвучувала головна редакторка видання Ганна Бокова. Далі — пряма мова Олександра Марченка. Питання подані жирним шрифтом, відповіді — звичайним.

Про початок роботи над проєктом в Гощі (Вступ).

***

Початок роботи над цим проєктом відбувається з листопада 2024 року. До цього була, на жаль, невдала спроба в Баришівці. Ми витратили пів року, але не отримали там земельні ділянки.

“Бахмут-Гоща”: хто може отримати житло, яке планують будувати для бахмутян, та чи буде воно в Баришівці

Тому наприкінці минулого року розпочали працювати над проєктом у селищі Гоща. Була домовленість з місцевою владою на надання земельної ділянки під будівництво, презентація візії, візуалізації цього кварталу. Далі тривала робота по проведенню презентації в селищі Гоща, обговорення з депутатами і велика робота була проведена з місцевими мешканцями.

І нещодавно на черговій сесії Гощі було ухвалене рішення про надання права постійного користування земельною ділянкою під будівництво першої черги. На близько 6 гектарів землі отримало право користування наше комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія”.

Ми замахнулися на будівництво кварталу на 3 500 осіб. Попередня вартість проєктних робіт, будівництва, введення в експлуатацію — це 111 мільйонів доларів. Ми розуміємо, що це величезні кошти і що так швидко знайти донора під весь проєкт ми не зможемо. Тому було ухвалено рішення розділити великий проєкт на черги.

Під першу чергу ми отримали земельну ділянку 6 гектарів. Вона передбачає виконання проєктних робіт, побудову 20 багатоквартирних будинків для 700 мешканців (це приблизно 700 квартир) і мати на території 25 укриттів.

На сьогодні триває реєстрація права постійного користування, також ведеться підготовка і отримання містобудівної документації, виготовлення технічного завдання на проєкт, погодження цих технічних умов і технічного завдання з надавачами послуг енергопостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення, благоустріою, містобудівні умови.

Дуже багато роботи зроблено з листопада 2024 року. Тепер попереду ще дуже багато роботи з підготовки самого проєкту і проєктно-кошторисної документації. Паралельно йдуть процеси, пов’язані з пошуком інвесторів.

Візію проєкта розміщено на платформі Dream, а також на мапі інвестиційних проєктів України від Міністерства економіки. Цей проєкт внесений до Стратегії розвитку Донецької області до 2027 року. Проєкт подав на заявку на розміщення на платформі, яка займається пошуком інвестицій UkraineInvest, і незабаром наш проєкт з’явиться там у відповідному розділі.

Триває підготовка для підписання меморандуму з міжнародним фондом MoveUkraine, ми зараз вже знаходимося на стадії підписання меморандуму. Візію проєкта було представлено на міжнародних конференціях у Варшаві на ReBuildUkraine, і нещодавно на UFC 2025 у Римі. Тобто на сьогоднішній день робота по проєкту ведеться в декількох напрямках. Працюють представники не тільки наших відділів управління, а також долучаються фахівці і представники Гощанської селищної ради, які проводять постійні консультації.

Що передбачає будівництво першої черги?

***

Відповідь: Це 20 багатоквартирних будинків на 700 квартир, 700 сімей. Загальна площа квартир буде визначатися технічними умовами.

При складанні проєктно-кошторисної документації, звісно, будемо користуватися нормами. Це можливі використання під смарт-квартири від 30 квадратних метрів житлової площі і повноцінні квартири від 60 квадратних метрів житлової площі. 25 укриттів на 1200 осіб попередньо.

Загальна вартість проєкту — 111 мільйонів доларів. Загальна вартість проєктування, будівництва, підведення комунікації першої черги — 31 мільйон доларів.

Хто буде матиме право на першочергове заселення в житло у Гощі?

***

Відповідь: Я думаю, що це передчасне питання на зараз, тому що триває підготовка до будівництва, пошуку інвесторів. Далі вже будемо дивитися по кодексу, який діє, по постановах, які діють. Зараз у нас в Україні існує декілька варіантів отримання житла, тому в який фонд буде внесено житло, такою постановою й такими правилами будемо користуватися. Є загальна черга, є першочергова черга, є позачергові отримання. Тут ще переплітаються те, що не тільки учасниками цього процесу є наша громада, а й громада приймаюча.

Інвестори, донори також можуть висувати свої вимоги щодо категорій мешканців, які зможуть заселятися. Будемо дивитися. Це, звісно, буде розроблено, коли розпочнемо будівництво, коли будемо знати фінансову модель і розуміти терміни.

Звісно, буде розроблено порядок, включено до місцевих програм по отриманню житлу. Ми його будемо оприлюднювати, будемо інформувати мешканців громади про стан подій з приводу розподілу житла на території Гощі.

Чи можна буде приватизувати житло? 

***

Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі

Відповідь: У нас земельна ділянка надана в постійне користування комунальному підприємству, яке в Бахмуті займалося обслуговуванням багатоквартирних будинків. Воно буде замовником робіт по проєкту і будівництву до стадії вводу будівель в експлуатацію. Далі є декілька варіантів розвитку подій. Або комунальне підприємство, яке перереєструється на території Гощі, може бути балансоутримувачем цих будинків і залишатися, якщо у спонсорів або донорів не буде інших вимог до побудови і введення в експлуатацію.

Далі в нас вже є практика. Це може бути соціальним житлом, наданим безкоштовно і переданим мешканцям. Це може бути договір аренди такого житла на якийсь період: два, п’ять, десять років до вирішення питань на рівні законодавства, які ми чекаємо, що скоро вирішаться.

Це може бути створено ОСМД, ми розглядали таке питання. Якщо власник або спонсор, який надав кошти, не проти, то чому б і ні.

Також ми можемо після введення в експлуатацію передавати житлові будинки на баланс Гощі, і вони будуть займатися обслуговуванням цих будинків. Але тут є такі ризики, що це вже буде власністю іншої громади, і там буде діяти постанова про розподіл житла, за якою балансоутримувач громади, яка має такі будинки, самі будуть розподіляти житло. У нас же умови такі, що ми шукаємо кошти на проєкт, ми будуємо будинки і надаємо тільки для бахмутянам.

Одне скажу, що комерційного житла на території цього мікрорайону не буде. Тобто продаватися воно не буде.

Чи можуть комерційні організації, які, можливо, працювали в Бахмуті, вкласти на стадії будівництва кошти і потім повернути ці кошти у вигляді квартир

***

Відповідь: Державне приватне підприємство ніхто не відміняв. Ми, до речі, розповсюджуємо матеріали по проєкту і серед бізнесу, і не тільки ті, хто працював у Бахмуті, а ті, хто готові долучитися зараз. Є така форма договору, ну чому б і ні — вкладайте кошти. Комерційна нерухомість, яка там на території кварталу, це можуть бути перші поверхи, якщо вони будуть передбачені проєктом під забудову закладів харчування, обслуговування. Таким чином і бізнес може долучатися.

У нас була презентація для бізнесу, ми збиралися в Гощі. Гоща також включила в перспективу розвитку своєї громади проєкт по відбудові такого кварталу. Ми його презентували, запрошували долучитися до реалізації цього проєкту, розказували про плюси, які зможуть отримувати навіть місцеві бізнесмени, які працюють там.

Це робочі місця, які можна створювати при забудові кварталу, можна використовувати місцеві матеріали, а не везти з Рівного або з інших регіонів України. І така інформація у бізнесменів місцевих є, і ми її далі продовжуємо пропрацьовувати.

Як представляють проєкт для інвесторів, на яких умовах? Ви шукаєте тільки гуманітарні ініціативи, які би передали на благодійних умовах кошти, або існують, можливо, державні програми або програми Європейського Союзу, які б могли дозволити запозичити кошти?

***

Відповідь: Ви зараз нагадали про проєкти, які були реалізовані з Європейським інвестиційним банком до повномасштабного вторгнення в Бахмуті. Це було 8 проєктів. Звісно, ми згадали і про цей банк. Дослівно можу розказати, як відбувалася презентація для ЄІБ в межах конференції за участю президента України (конференція з відновлення у Римі). Ми побачили, що на платформі цього заходу буде присутній відповідальний секретар Європейського інвестиційного банку і потрапили все ж таки в склад делегації.

Ми підготували всю історію праці з ЄІБ, надрукували англійською й українською мовами, підготували брошури з прикладом, як ми плануємо реалізовувати наш проєкт. І майже зі сцени попросили про зустріч в кулуарах представника банка ЄІБ. І там вже кулуарно віддали матеріали, нагадали про себе.

Тобто це можуть бути кошти кредитні, саме в цьому випадку зі софінансуванням двох громад. Не тільки Бахмутська, а й Гоща має згодитись на софінансування проєкту. Тільки тоді кредитна лінія може бути відкрита. Зараз розглядається можливість реалізації даного проєкту.

Наскільки мені відомо, зараз ЄІБ опікується більше соціальними проєктами: це дитячі садочки, школи, заклади охорони здоров’я. Тут по проєкту також передбачений соціальний проєкт. Зараз Гоща визначається з видом, який соціальний об’єкт потрібен саме на її території. Якщо погодиться, то чому б і ні.

Чи передбачається якась інфраструктура в цьому проєкті? Буде щось крім будинків?

***

Відповідь: Ми в самому проєкті пропонували об’єкти соціальної інфраструктури ще з першої презентації. Пропонували дитячий садочок і школу, амбулаторію. Коли презентували в Гощі, то місцеві фахівці запропонували нам поки що відкласти вибір соціального об’єкта для того, щоб провести розрахунок дитячих садочків, шкіл на те, чи вони зможуть додатково взяти ще об’єм людей по навчальному процесу, по розміщенню.

І ми домовились наступним чином: що ми земельну ділянку, яка є на території цього кварталу, залишаємо під соціальний об’єкт, а сторона від Гощі запропонує нам який саме це буде соціальний об’єкт.

Чи можна стати в чергу конкретно на житло в цьому кварталі?

***

Відповідь: На зараз ніякої черги на цей квартал не існує і існувати не може. Тому що, по-перше, не розроблена проєктно-кошторисна документація, не визначені спонсори, донори і фінансова модель реалізації цієї програми. А від цього буде залежати, яка категорія і хто зможе стати на чергу і отримати житло. Але я рекомендую всім нашим мешканцям: вставайте у черги в містах і селищах, де зараз мешкаєте. Це допоможе в подальшому. Хто має змогу в Гощі стати, хто мешкає там, то там житло не передбачається поки що. Я маю на увазі за рахунок місцевого бюджету в Гощі.

Це потрібно зробити, і ніхто не знає, як зміниться законодавство, як далі будуть рухатись ті черги і статуси, які мають наші мешканці, маючи на це пільги чи ні. Але це потрібно зробити. Зараз саме на цей квартал ніякої черги.

Як тільки у нас з’явиться інформація і буде розроблений порядок, ми обов’язково проінформуємо.

Проєкт “Сталева мрія” існував на стадії бачення. Тобто в нас немає на сьогодні конкретної кошторисної документації на кожен будинок і ми маємо це зробити? Це буде коштом місцевого бюджету чи теж маємо залучити на це кошти?

Відповідь: На першу чергу ми зараз будемо проводити закупівлі послуги на виконання проєктних робіт через “Прозорро”. Подивимося, хто з проєктантів вийде, хто запропонує найкращі умови і найкращу ціну. Фінансування часткового на виконання робіт по технічному завданню буде виконуватися коштом місцевого бюджету Бахмутської громади.

На 180 млн більше: у Програму економічного й соціального розвитку Бахмутської МТГ внесли зміни. Куди підуть гроші

8 мільйонів гривень ми заклали в програму соцекономрозвитку. Це кошти, які ми зможемо зараз надати комунальному підприємству. Комунальне підприємство виготовляє технічні завдання, розміщує послугу закупівлі через “Прозорро”, звітує і проводить виконання проєктних робіт. 

Чи будуть публічні торги?

***

Відповідь: Це будуть публічні торги через “Прозорро”. Там можна буде подивитися, як використовуються кошти, хто є замовником, а хто виконавцем робіт, які терміни, які роботи прописані.

Ну і ніхто ж не відміняв запити стосовно цього проєкту. Будемо намагатися це робити як можна відкритіше, як можна частіше. Тому я пропоную, як тільки ми розпочнемо перші підготовчі роботи по земельній ділянці, відвідати селище Гоща усім разом.

Це живе селище, знаходиться понад трасою Київ-Чоп, від траси до земельної ділянки, яку нам запропонували, 5 хвилин. Ця земельна ділянка — це центральна частина Гощі, там є заклади освіти, охорони здоров’я. Районна лікарня, до речі, від цієї ділянки за 200-300 метрів знаходиться. Магазини, дитячі садочки, школи, заклади охорони здоров’я, заклади культури — це все в доступності в тому селищі, в якому планується побудувати квартал.

Чи були звернення від бахмутського бізнесу щодо релокації в Гощу

***

Відповідь: Поки таких пропозицій не було від самих бахмутян, але я був здивований, коли на мене вийшли з “Енергоатому”. Запропонували зустрітися, і ми зустрілися з директором по персоналу, який був зацікавлений саме цим проєктом і саме в селищі Гоща, тому що там за 20 кілометрів знаходиться потужне підприємство цієї галузі. Вони зацікавились реалізацією проєкту і запропонували нам підтримувати зв’язок. Вони зацікавлені в тому, щоб люди, які там будуть проживати, працювали на їхньому підприємстві, і таких пропозицій вже від місцевих було досить багато. Зараз, як і по всій країні, бізнес потерпає від браку кадрів.

Тому такі пропозиції надходять. Поки що не від нашого бізнесу, який готовий там релокуватися, а від бізнесу, який є на місці. Я думаю, що з роботою тим, хто захоче її знайти саме в Гощі, ніяких питань не виникне.

Про квартири, які вони будуть?

***

Відповідь: Для родини це від 60 квадратних метрів і вище, 2-3 кімнати. Для однієї або двох осіб — це смарт-планування, смарт-будинки, смарт-кімнати або смарт-квартири від 30 квадратних метрів. Тобто смарт-планування від 30 до 60 квадратних метрів, планування звичайної квартири — від 60 і вище.

Скільки поверхів матимуть ці будинки? 

***

Відповідь: Чотири-п’ять поверхів. Всі будинки будуть безбар’єрні. Територія, яка там буде плануватися по містобудам, з благоустрійом, звісно, буде плануватися з доступністю. Ми коли розглядали можливість там забудови двохповерхових і чотирьохповерхових будинків, потім ми відмовились від двохповерхових, щоб не витрачати кошти на планування і будівництво невеличких будинків, то ми навіть в двохповерхових будинках закладали в технічне завдання ліфт.

Тут чотирьохповерхові і п’ятиповерхові будівлі, які там можуть мати різну вітажність, всі однозначно будуть з інклюзією, з доступністю із ліфтами. Це буде технічна умова, яку ми будемо вкладати в технічне завдання. Саме інклюзія і доступність. 

Тут будуть якісь гаражі, парковки? Що передбачається для транспорту?

***

Відповідь: Територія, на якій ми отримали земельну ділянку, вона дозволяє розробити або по містобудам там можлива парковка, наземна парковка, я не знаю, захоче використовувати кошти місцевого влади на розробку підземної парковки або паркінгу.

Будемо розмовляти. Але я думаю, що зараз кошти потрібно шукати, використовувати. По-перше, це на будівництво самих будинків і укриттів. А далі, де вже поставити автівку, гараж, це буде парковка. Територія дозволяє розмістити там дуже такий привабливий район і привабливий сам земельна ділянка. Це друга земельна ділянка, яку нам запропонували.

По-перше, в нас був варіант використання іншої земельної ділянки. Але ми там були обмежені в гектарах, тому що зона не дозволяла. Дали вже там, де є забудова. Ми з місцевими мешканцями сказали, що там ця земельна ділянка можлива під надання військової, які повертаються. Ми погодились, сказали нам, без різниці, де буде знаходитися. Тут ще отримали ще більшу.

Зараз вирішили питання по першій черзі, де зможуть розташуватися 20 будинків, 25 укриттів, невеличка паркова зона. А далі вже концепція буде передбачати забудову і розбудову всієї земельної ділянки. Я думаю, що не захочуть вони будувати так, як у нас було, гараж, що кожен побудував, як хоче і де хоче.

Тобто, генеральним планом, якщо буде визначена земельна ділянка під паркинг або парковку, тоді вона може бути і має існувати саме там. Додаємо з генерального плану і розуміємо, що ми маємо використовувати всі норми, які діють законодавстві, тому що право постійного користування несе за собою також ще і відповідальність.

Чи плануються такі проєкти в інших громадах?

***

Відповідь: Плануються такі проєкти в інших громадах. Пошук земельних ділянок, які можуть бути надані, для нашої громади триває. Зараз ведуться перемовини в Гостомелі по земельній ділянці під будівництво. Там трошки інша історія, там приватна власність. Якщо будуть, повинно ми її передати.

Звісно, такий проєкт будемо реалізовувати і там. Шукаємо, як розв’язувати питання по передачі земельної ділянки. Це перше. Друге, по реконструкції гуртожитків або будівель також займаємось. Я вже озвучував, це місто Кропивницький.

Зараз з’явилася у нас громада, яка, можливо, з нами буде в проєкті, це Софіївка поруч з Дніпром. Триває пошук земельних ділянок і я прошу не зловживати там, хто пише в коментарях або звертається до нас, що займаємось піаром, що ніхто не прийде в кабінет в офіс, не надасть вільну ділянку під забудову іншій громаді. Немає тут черги для того, щоб ми вибирали ще, а в якої громаді будувати або не будувати.

І такий досвід відмов ми маємо вже. Це була Одеська область, не буду називати громаду. Це була Київська область, де ми зверталися і вже працювали над проєктом і над візуалізацією проєкта.

І не так просто знайти землю, оформити її належним чином і затягнути донорів, знайти фінансування і реалізувати проєкт. Роботи дуже багато зроблено, але ще дуже багато є наперед. Ми бачимо об’єми, ми бачимо проблеми, з якими ми. Я думаю, ми все вирішимо не так швидко, як хотілося, на жаль. Але робота триває. І по іншим громадам також.

Примітка. “Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.

Читайте також:

• Відновлювальна енергетика та лабораторія 3D-моделювання: що цікавого в центрі від Бахмутського ЦПТО у Гощі
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські окупанти розбирають на цеглу зруйновані будинки в Бахмуті. За попередньою інформацією, будівельні матеріали вивозять до Маріуполя.

Про це повідомляють активісти руху “Жовта стрічка”.

Росіяни розбирають будинки у Бахмуті

Росіяни розбирають зруйновані будинки в Бахмуті та навколишніх селах. Колишні оселі місцевих жителів використовують як сировину, витягаючи звідти цеглу, а отримані будівельні матеріали вантажать на фури й вивозять углиб окупованих територій.

Цеглу з бахмутських будинків окупанти, нібито, використовують для “потреб відбудови”, а саме “для відбудови об’єктів соціальної інфраструктури”. Один із пунктів призначення — Маріуполь. Судячи з айдентики на машинах, які вивозять цеглу, оператором цієї схеми є бєлгородський “Трансюжстрой”.

Примітка. “Трансюжстрой” — велика будівельна компанія з бєлгорода. На цю компанію, зокрема на незаконні будівництва скаржилися росіяни. “Трансюжстрой фігурував” у кількох судових позовах.

Що передувало?

Попри те, що окупанти почали роботи з розбору будинків у Бахмуті, цивільних мешканців досі не пускають до міста. Про ці факти стало відомо у травні 2025 року. До Бахмута намагались заїжджати цивільні з боку ТОТ, щоб зробити ремонт своїх осель. Однак в’їзд у місто блокували окупанти.

“Туди намагаються приїжджати люди, які виїжджали з ще не окупованого Бахмута на ТОТ до родичів. Життя там як такого немає, але місто не повністю перекрито для цивільних. Туди можливо потрапити якщо їхати з боку ТОТ. Чесно кажучи, офіційного наказу на заборону проїзду в місто ми не бачили. Військові просто підходять до людей і кажуть, що проїзд заборонено, посилаючись на окупаційну адміністрацію”, — розповіли активісти “Жовтої стрічки” у коментарі Бахмут IN.UA.

Читайте також:

• Росвоєнкорка пояснила, навіщо Бахмут завішували агітаційними плакатами до 9 травня
• У Бахмуті біля дитячої лікарні знайшли тіло — росіяни заявили, що це цивільний
• Росіяни встановили поклонний хрест на в’їзді в Бахмут: фото

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!