Станом на січень 2023 року, 30% території України потенційно вважають замінованою, але цей показник може збільшуватися, бо бойові дії ще тривають. Водночас у деокупованих громадах України сапери вже починають перші етапи розмінування. Оператор-документаліст “Бахмут. IN.UA” Роман Потапенко зафільмував колись туристичний Святогірськ вже вільним від росіян, але не від їх наслідків перебування. Міни, “пелюстки”, залишки нерозірваних снарядів — все це залишилося в лісах, полях та інших територіях України. Над розмінуванням працюють не тільки державні структури, долучаються й приватні особи. Хто вони, як працюють, звідки беруть фінансування?

---

Редакція поспілкувалася із представниками Святогірської ВЦА, службами ДСНС, приватними фондами, які займаються розмінуваннями, експертами   представниками громадського сектору, щоб дослідити процес очищення деокупованої землі й зрозуміти, які перспективи має в цій сфері Бахмутський район.

Деокупація Святогірська: як це було?

До повномасштабної війни Святогірськ був місцем для паломників, сюди щороку приїжджали віряни, туристичні бази були одним із заробітків для місцевих, але з приходом у 2022 році росіян все змінилося. Місто було в окупації близько чотирьох місяців, зазнало значних руйнувань.

Пріоритет мають об’єкти критичної інфраструктури. У Святогірську вони або вже розміновані, або в процесі. Розмінування є безкоштовним, громадяни за це нічого не платять, уточнює керівник військової адміністрації.

Хто розміновує Святогірськ та як це відбувається?

У громаді постійно працюють сапери. За словами В’ячеслава Воронько, заступника начальника частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування ГУ ДСНС України у Полтавській області, який зараз перебуває у Святогірську, росіяни на незалюдненій території найчастіше мінують підходи, посадки та поля, якщо ж говорити про міську площу, то тут окупанти мінують що завгодно.

В’ячеслав Воронько пояснює, що часом люди самі викликають фахівців, якщо знаходять вибухонебезпечний предмет. Одними із найнебезпечніших “сюрпризів” після окупантів стали протипіхотні міни, а найбезпечнішим місцем (у деокупованих селах та містах небезпечними є майже всі ділянки, проте якісь території є менш загрозливими) у громаді для цивільних залишаються асфальтовані дороги.

Висока трава — виклик для саперів

Найважче розміновувати території із високою травою, каже фахівець, бо вона зменшує видимість. Складність полягає ще в тому, що сапери працюють із металодетекторами, вони не розрізняють де міна, а де звичайний метал, й реагують на все. Через такі випадкові знахідки розмінування вимагає більше часу.

Місцеві роботою саперів задоволені, очільник рятувальної станції Святогірська Віктор Петрович каже, що від моменту подачі заявки до власне приїзду минуло близько 2 тижнів.

Розмінування для бізнесу

До великої війни у Святогірській громаді працювали десятки баз і готелів різного рівня комфорту і вартості. Переважно бази складаються з будинків на 3-4 поверхи, на кожному з яких кілька кімнат. Журналісти спробували знайти помешкання у Святогірську на 25 серпня: сайт Booking.com запропонував нам три варіанти, найдорожче житло тут коштує 700 гривень. Оскільки його вже здають у використання, господарі, ймовірно, подбали про безпеку гостей та впевнилися, що об’єкти не заміновані.

Наш оператор-документаліст Роман Потапенко, перебуваючи у Святогірську, звʼязався з власником одного з готелів, що працюють, але керівництво в цілях безпеки відмовилось давати коментарі. Кажуть, що відремонтували приміщення за свої кошти, іноді приймають гостей, про відновлення роботи тільки мріють, бо поки ця територія знаходиться близько до лінії розмежування, а про наплив туристів поки що не йдеться. 

Зараз у Святогірську, попри складну ситуацію, вже працює відділення Нової Пошти та Укрпошти, є соціальна пральня. 85% населених пунктів громади вже мають електропостачання, є проблеми з водою, але це питання вже вирішують. А поки місцеві миються у соціальній лазні, вона працює з 09:00 ранку до 17:00 вечора. Люди записуються в чергу та приходять на визначену годину покупатися. 

Жителі Святогірська виходять на вулиці, щоб продавати закрутки. Оператор-документаліст Роман Потапенко придбав у місцевої продавчині лісові горіхи, їх продають за 50 гривень за стаканчик, домашні гриби у банці за 100 гривень. Продавчиня за прилавком — літня бабуся — не охоче знімається, каже, що в ліс по гриби ходити небезпечно, її знайома так втратила ногу.

“Від замінування навіть корови постраждали, наступила коровка там в селі, їй оторвало ногу. Застрелили там”, — каже співрозмовниця.

Яка ситуація з розмінуванням лісів?

“Розбили все, все покурожили. Я — військовий на пенсії, думав пожити спокійно хоч, дожилися…”, — каже місцевий мешканець Павло.

Чоловік не зміг виїхати з окупації, залишився тут разом із братом, хворою мамою та дружиною. Зі свого обійстя родина повиносила сама так звані “пелюстки”. Зараз Павло думає, як обігріти дім зимою — в ліс йти за дровами небезпечно, а видана державою соцвиплата не покриє потреби.

З лісами окрема проблема. Річ у тім, що частина лісового фонду Донеччини зазнавала пошкоджень ще з 2014 року, пояснює у коментарі редакції “Східний лісовий офіс”, ця організація об’єднує ліси Дніпропетровщини, Запоріжжя, Донеччини та Луганщини.

Сьогодні деокуповано понад 60 тисяч га, проте ці ліси досі становлять небезпеку, бо потребують розмінування. Тільки за попередніми даними, 27 тис. га мають вибухонебезпечні предмети.  

Крім того, не потрібно забувати, що й саме розмінування — це довготривалий процес, який може тривати десятиліттями. Бувають дні, коли групи розмінування ДСНС можуть за пів дня пройти близько 400 квадратних метрів території, а буває 2-3 метри за день. Навіть зараз сапери знаходять боєприпаси часів Другої Світової війни, бо очистити землю за один етап від мін неможливо. Сапери не дають 100% гарантії, що після розмінування ліси Донеччини будуть безпечними, адже ворог застосовував різні види мін. 

До прикладу, є такі міни, конструкція яких складається з пластику та вибухового елементу. Це робить їх непомітними для металошукачів. 

Як утилізуються боєприпаси?

Сапери ДСНС, які працюють у Святогірську, пояснюють, що небезпечні боєприпаси утилізовують кількома способами:

1. Снаряд привозять до спеціально відведеного місця, поруч з якими немає людей. Там боєприпас поміщають в урвище й підривають його. 
2. Якщо вибухонебезпечний предмет не можуть транспортувати, його знешкоджують на місці, попередньо евакуювавши населення поблизу.

Хто займається розмінуванням в Україні?

Aналітик ПРООН з питань протимінної діяльності Олександр Лобов (UNDP — Програма розвитку ООН) пояснює, що Програма розвитку ООН спрямована насамперед на допомогу уряду, щоб створити всеосяжні та скоординовані заходи із протимінної діяльності. 

Ця ж програма буде допомагати державі сформувати стратегію, як зменшити вплив вибухонебезпечних предметів на життя людей. Простіше кажучи, забезпечити базову потребу — безпеку. Якщо буде безпека, пояснює експерт, люди повертатимуться до своїх домівок, а це сприятиме й економічному відновленню деокупованих регіонів.

За словами Олександра Лобова, зараз в Україні заходами із розмінування займаються три структури: державна — це ДСНС та Державна служба транспорту від Міноборони (вони розміновують дорожню інфраструктуру), міжнародні оператори, та приватні – це формування із саперів, які не підпорядковуються держструктурі, або неурядові організації.

За словами Лобова, зараз ПРООН організовує відповідні тренінги, які допомагають в результаті отримувати гарантію, що територія буде на 100% чистою. Станом на сьогодні в Україні вже є акредитованими декілька національних операторів, вони вже зараз проводять розмінування на деокупованих територіях.

В українському бюджеті не вистачить коштів на розмінування

Українець Роман Пальчиков заснував Благодійний Фонд “Перший фонд відновлення України”, раніше чоловік працював у ДСНС, тож має відповідний досвід. Коли відбувалася деокупація Київщини, звідки родом співрозмовник, до Романа почали звертатися колишні знайомі, просили оглянути будинок та перевірити на наявність мін. 

Так і виникла ідея створити фонд, який би пришвидшував процес гуманітарного розмінування. Щоб залучити кошти на спеціалізоване обладнання, Роман Пальчиков веде перемовини із закордонними партнерами. Відтак нещодавно на Пальчикова вийшов фонд онука Жак Іва Кусто, який допомагає із розмінуванням. 

Роман каже, що буде працювати й на Донеччині в перспективі. Він вже співпрацює з ОВА Київської, Харківської, Дніпропетровської та Миколаївської областей. 

Вже зараз українець підписав Меморандуми про співпрацю з обласними військовими адміністраціями та пунктами розмінування ДСНС. Своєю основною роботою чоловік вважає налагодження комунікації із закордонними партнерами, допомогу з обладнанням приватним операторам, які також займаються розмінуванням. Саме розвиток ринку приватних операторів може пришвидшити процес обслідування і розмінування території України. Одними із таких операторів є команда українців Андрія Сербіна.

Як працюють приватні формування саперів?

Організація Андрія Сербіна займається розмінуванням, ця приватна компанія має назву ТОВ “Науково-виробнича компанія Патрон Демайнінг”. Сам Андрій Сербін раніше працював на керівних посадах в органах внутрішніх справ, а зараз є адвокатом. Чоловік пояснює, що підприємство працює за контрактом на комерційній основі, фінансування дають донори з ООН. Зараз сапери працюють у селі Копилів, Макарівської громади, Бучанського району Київської області. Ця громада якийсь час перебувала під російським контролем.

У команді Андрія працюють досвідчені фахівці, наприклад, заступником Сербіна став сапер Дмитро Юрчук із 19-річним досвідом, який працював у ДСНС. Сапери, які розміновують території у Копилові, мають гідну зарплату, все необхідне сучасне обладнання, засоби захисту та обладнанні автомобілі.

Скільки по часу проводять розмінування?

Кожна ділянка має свою специфіку розмінування, тож сказати точний час, який знадобиться на очищення території, неможливо без попереднього нетехнічного обстеження землі, пояснює Андрій Сербін.

Водночас сапер зі Святогірська пояснює, що розмінування може тривати як 10 хвилин, так й 10 діб. Все залежить від місцевості, бо буває так, що сапери виявили одну міну, а на підході до неї виявилася ще е-нна кількість боєприпасів.

Аналітик ПРООН з питань протимінної діяльності Олександр Лобов також пояснює, що однозначної відповіді на те, скільки по часу триває процес розмінування, немає. У приклад експерт наводить сьогоднішню цифру замінування території України: загалом 180 тис. кв. км – це зона, де були чи є бойові дії. Але не кожен кілометр землі насправді містить вибухонебезпечні предмети.

Як проводять нетехнічне обстеження перед розмінуванням?

Обстеження проводять групи досвідчених саперів шляхом опитування членів громади, які живуть чи жили на території, що замінована. Потім інформацію вносять у спеціальні документи та звіти, дані передають до Центру розмінування. Після цього можна робити попередній прогноз, скільки часу займе саме розмінування.

Чому розмінування дорого коштує?

Наш співрозмовник пояснює, що розмінування не може коштувати копійки, бо сапери ризикують найціннішим — життям. Кожному із саперів потрібно мати сучасне та якісне саперне обладнання (металодетектори, щупи, навігаційне обладнання тощо) та костюми (шоломи, бронежилет, налокітники, наколінники, візори, тактичні берці тощо), які є дуже дорогим. 

Також йдеться про проживання саперів, а також страхування життя та здоров’я: кожен сапер застраховується майже на 2 млн грн. Крім того, сапери час від часу їдуть на навчання, щоб підвищити кваліфікацію. Фахівці із команди нашого співрозмовника зараз вдосконалюють навички у Харківській області.

Які ще є виклики у процесі розмінування?

За словами Андрія Сербіна, крім того, що розмінування є дорогим та довготривалим процесом, яке потребує досвідчених саперів, в Україні існує й інша проблема. Наприклад, тільки зараз формується державна програма з розмінування.

У висновку Андрій Сербін каже, що в державному бюджеті потрібно закласти фінансування на розмінування України, а також налагодити співпрацю із національними операторами, міжнародними інститутами й сформувати чітку державну політику щодо цього питання.

“Є бажання, щоб цей процес розмінування пройшов якомога швидше та якісніше”, — резюмує Андрій Сербін.

Які задачі має ставити перед собою держава?

Aналітик ПРООН з питань протимінної діяльності каже, що держава має вибудувати короткострокову та довгострокову Стратегію для безпечного середовища.

Важливо створити систему управління усіма операторами ринку операторами. 

У пріоритеті повинно бути й нарощування потенціалу інституцій, які залучені безпосередньо до розмінування — це навчання та підвищення кваліфікації, забезпечення саперів обладнанням.

Розблокування земель: вплив на економічну та психологічна складова

Олександр Лобов пояснює, що нетехнічне обстеження допомагає виявити об’єми та загальну площу забрудненої території, також таке обстеження вивчає, як впливає забруднення на економічну складову того чи іншого регіону. Цей етап фахівець називає розблокування земель. 

Далі йде вже технічне обстеження, тут долучають вже засоби для розмінування, визначається чіткий периметр забрудненої території й починається розмінування. Все це комплексний процес.

«Зараз на рівні Кабміну створюється Державна Стратегія й головна її задача — повернути економічний розвиток України протягом 5 років до 80%», — розповідає Олександр Лобов.

Він додає, що пріоритетом у розмінуванні є об’єкти інфраструктури, їх розміновують в першу чергу, щоб люди могли отримати водозабезпечення, світло, газ тощо. Господарські угіддя також будуть включати в пріоритет, але після очищення критичних об’єктів.

Також аналітик зачепив й фінансову частину питання, Олександр Лобов каже, що в багатьох ЗМІ повідомляють про те, що Україні потрібно 40 млрд доларів лише на розмінування. Однак ця цифра може бути меншою, говорить експерт, за умови, якщо Україна вибудує правильну Стратегію.

У підсумку розмови він наголошує, що при формуванні будь-якої стратегії потреби людини мають бути в центрі. Розмінування має проводитися для людей, бо там де житимуть люди, буде працювати й економіка, а отже відновлюватиметься регіон. 

Діти в Україні повинні знати, що таке міна та граната

Олена Левандовська, голова ГО «UMIND», одним із проєктів якого є навчальна ініціатива, а саме протимінна безпека для підлітків.

Голова ГО «UMIND» каже, що дітей навчають трьох основних правил мінної безпеки:

• не підходь;
• не чіпай;
• телефонуй 101.

Один із заходів провели в Ірпені: тоді «НеЛекції» відвідав актор Орландо Блум, який активно підтримує Україну. Цьогоріч, каже пані Олена, плани у них амбітніші — хочуть залучити 15 тисяч дітей, щоб якомога більша частина покоління, що підростає, знало, як себе поводити при зустрічі із вибухонебезпечними предметами.

Наприкінці «НеЛекції» діти складають легкий цікавий тест, отримують подарунки та приємні емоції. Попри легку подачу матеріалу мета у ГО «UMIND» дуже важлива — якісні та доступні знання, які вбережуть дітей та закладуть основи культури безпеки для майбутніх поколінь.

Де Україні брати гроші на розмінування?

У гуманітарному розмінуванні України допомагають й міжнародні партнери, щоб залучати допомогу від меценатів створили платформу United24  — це глобальна ініціатива з підтримки України, яку запустили з 5 травня 2022 року. Її амбасадорами стають зірки та впливові діячі. У травні 2023 року Володимир Зеленський повідомив, що United24 відтер займатиметься й гуманітарним розмінуванням. Точніше, збиратиме кошти на ці потреби.

Зібрані гроші можуть використовувати для:

• фінансування заходів гуманітарного розмінування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами;
• організацію робіт з розмінування та подальшого транспортування ВНП різного калібру до місця знищення тощо;
• доукомплектування техзасобами піротехнічних підрозділів; 
• закупівлю машин механізованого розмінування (роботизованих комплексів важкого класу), піротехнічних машин важкого типу, оперативно-піротехнічних машин і т.д.

Зараз американський актор Міша Коллінз, батько якого походить з України, став амбасадором фандрейзингової платформи UNITED24. Коллінз відвідав Чернігівську область, де ознайомився з роботою українських груп розмінування та запропонував свою підтримку. Тепер на платформі юзери знайдуть проєкт, де триває збір на броньовані автомобілі для Міші. Їх використовуватимуть для транспортування нерозірваних мін та саморобних вибухових пристроїв для подальшого знешкодження.

У ДСНС редакції “Бахмут. IN.UA” повідомили, що після повномасштабного вторгнення Україні активно допомагають міжнародні партнери. На сьогодні це приблизно 30 компаній. Найбільші обсяги технічної та гуманітарної допомоги надходять від:

• Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (UNDP);

• Датської Ради у справах біженців (DRC);
• Міжнародної благодійної організації «Фонд Східна Європа»;
• Благодійної організації «Датська церковна допомога» (DCA);
• Організації «Норвезька народна допомога» (NPA);
• Неурядової благодійної некомерційної організації «The HALO Trust»;
• Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA);
• Корейського агентства з міжнародного співробітництва (КOICA);
• Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ);
• Фонду Говарда Баффета;
• Естонської асоціації рятувальників;
• Національної поліції Республіки Польща;
• Компанії «Chemonics» та інших.

Дружні до України держави систематично надають підтримку, це уряди Великої Британії, Данії, Естонії, Канади, Норвегії, Німеччини, Польщі, Республіки Корея, США, Японії, а також Європейський Союз.

Завдяки донорам українські служби ДСНС отримали:

• машини механізованого розмінування;
• піротехнічні машини типу «пікап»;
• піротехнічні машини легкого та важкого типу;
• засоби для пошуку вибухонебезпечних предметів;
• вибухозахисні костюми;
• та квадрокоптери.

А крім цього ще роботизовані системи для знешкодження боєприпасів, радіостанції, підривні машинки, плавзасоби тощо. Також за підтримки донорів ДСНС проводили тренінги, це навчання й підвищення кваліфікації самих саперів та освітні лекції для цивільних.

Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) у коментарі редакції наголосило, що Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини та Європейський Союз підтримують цивільні державні структури в Україні коштами, виділеними у рамках Інструменту зовнішньої політики. 

Якраз у межах цієї підтримки (ДСНС) буде оснащена різноманітним обладнанням для розмінування, таким як засоби індивідуального захисту, детектори, транспортні засоби та інше обладнання.

Попри це, процес розмінування в Україні триватиме ще роки, відтак міністр оборони Олексій Резніков в інтерв’ю виданню The Guardian зазначав, що сьогодні Україна – найбільш замінована країна у світі. Йдеться про сотні кілометрів мінних полів та мільйони вибухових пристроїв.

За словами Рєзнікова, на деяких ділянках фронту сапери знаходять до п’яти мін на квадратний метр. Міністр Оборони додає, що в України є кваліфіковані сапери та сучасне обладнання, але їх бракує для сотні кілометрів фронту, який простягнувся територією України.

Додамо, що на останній зустрічі «Рамштайн» створили коаліцію з розмінування з ініціативи міністра оборони Литви. На думку Рєзнікова, саме вона наблизить й пришвидшить процес розмінування України.

Примітка: матеріал створений за підтримки Media Lifeline Ukraine

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З 2025 року в селищі Гостомель на Київщині планують збудувати житло для бахмутян. У межах реалізації проєкту міська влада Бахмута стикнулась з проблемами, які, в першу чергу, стосувались виділення земельної ділянки. Хоч проєкт так і не вдалось повноцінно запустити, його не зупинили, зараз тривають роботи щодо його можливої реалізації.

Що відомо про проєкт та на якому етапі його реалізація? Редакція Бахмут IN.UA зібрала всю відому інформацію.

Коли стало відомо про житловий проєкт для бахмутян у Гостомелі

Вперше про проєкт будівництва житла для бахмутян у Гостомелі публічно заявили у березні 2025 року. Про це заявив мер Бахмута Олексій Рева в інтерв’ю журналісту з Покровська. Міський голова тоді зазначав, що паралельно з проєктом “Бахмут-Гоща” стартувала розробка аналогічного проєкту в Гостомелі. На той час жодних деталей щодо нового проєкту він не озвучував.

Після цієї заяви редакція Бахмут IN.UA звернулась із запитом до Бахмутської МВА. Нам відповіли, що міська влада Бахмута провела зустріч з Гостомельською селищною радою, аби дізнатися про можливість будівництва багатоквартирних будинків для бахмутян на території громади. Візуалізація житлового кварталу на той момент не розроблялась.

26 серпня 2025 року Бахмутська МВА та Гостомельська СВА підписали Меморандум про співпрацю. Тоді ж розпочались перемовини та узгоджувальні процедури з приватними власниками щодо передачі земельних ділянок Бахмутській громаді в тимчасове користування.

Проєкт “Спільне бачення нового дому”

У вересні 2025 року громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами запустила проєкт “Спільне бачення нового дому”. Нашими партнерами стали Антикризовий медіа-центр з Краматорська, урбаністична організація Ro3kvit, Бахмутська МВА та Гостомельська СВА. Ми, як аплікант, зобов’язалися прозоро комунікувати про цей проєкт від початку й до кінця.

Метою проєкту було дослідження та спільне бачення, сформоване через залучення як майбутніх, так і нинішніх мешканців. Його особливість — людиноцентричний компонент, бо майбутній квартал у Гостомелі мав плануватися з урахуванням голосу людей, адже саме вони визначатимуть, яким має бути цей простір. Проєкт передбачав відкриту комунікацію та залучення громад до обговорення, аби новий квартал відповідав потребам людей і став прикладом якісної співпраці.

У січні 2026 року в Києві презентували результати проєкту “Спільне бачення нового дому”. Захід об’єднав бахмутян, представників громадських організацій, органів місцевого самоврядування та експертного середовища.

Результатом проєкту стало дослідження потреб бахмутян в евакуації та розробка підходів до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Чому в Гостомелі призупинили житловий проєкт для бахмутян

Наприкінці жовтня 2025 року стало відомо, що Бахмутська громада не змогла отримати в користування приватну земельну ділянку, де планували реалізувати проєкт. Раніше власник цієї ділянки сам запропонував її Бахмутській громаді на умовах суперфіцію. Але укласти договір на користування землею не вдалось. Як повідомляв тоді Олександр Марченко, заступник начальника Бахмутської МВА, причиною цьому стали невигідні умови від приватного землевласника для майбутнього будівництва.

Однак тоді ж представник бахмутської влади запевнив — житло для бахмутян у Гостомельській громаді все одно буде. Одразу після зриву попередніх напрацювань щодо приватної ділянки розпочали пошук комунальної земельної ділянки для майбутнього будівництва. Тоді селищна влада Гостомеля запропонувала на розгляд три ділянки, дві з яких у самому селищі, а одна в межах громади.

“Ми подивимося по обмеженнях цих ділянок, зробимо аналіз і визначимось, яку ділянку ми зможемо взяти. Ділянку саме комунальної власності Гостомельської громади. Минулий у нас досвід був з приватними (ред. приватним власником землі), ми не знайшли порозуміння щодо передачі земельної ділянки. Напрацювання є, шлях, яким земельна ділянка буде передаватися, також визначений. Це може бути договір суперфіцію або право постійного користування на час будівництва”, — говорив Олександр Марченко під час внутрішнього воркшопу учасників проєкту “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”.

У листопаді 2025 року нам стало відомо, що відмовитись від приватної ділянки для будівництва вирішили через невигідні умови. Приватний власник пропонував передбачити у договорі частку житлових приміщень під свої потреби (за повідомленням — близько 12%), при цьому землю планувалося передати в користування на умовах суперфіцію (ред. тимчасове право користування). Наприклад, якщо умовно вартість усього проєкту становила б $300 млн, то 12% житлових приміщень дорівнювали б приблизно $36 млн вартості готового об’єкта, які власник отримав би у вигляді відповідної площі.

Житловий квартал для бахмутян у Гостомелі: актуальна інформація на 2026 рік

У квітні 2026 року Бахмутська МВА у відповідь на запит редакції повідомила, що пошук земельної ділянки ще триває. Її шукають на території Гостомельської громади. На сьогодні пріоритетними та найбільш придатними визначено три земельні ділянки, але остаточний вибір ще не зроблений. Точних строків отримання земельної ділянки для будівництва не прогнозують.

“Потенційні строки ухвалення рішення щодо конкретної земельної ділянки на сьогоднішній день відсутні. Наступні етапи будуть обговорюватися спільно з Гостомельською селищною військовою адміністрацією”, — зазначили в Бахмутській МВА.

Основними труднощами та викликами під час пошуку земельних ділянок стали:

• місцерозташування;
• площа;
• відповідність містобудівній документації на місцевому рівні;
• транспортне сполучення;
• наявність інженерних мереж.

Нагадаємо, що в Гостомелі проживають майже 3 тисячі переселенців, серед яких є й родини бахмутян, їх близько 15. Громада розвиває власні волонтерські осередки, допомагає з житлом і інтегрує ВПО в культурне та соціальне життя, створюючи приклад співпраці замість розділення. Чим у Гостомелі займаються місцеві та як живуть у громаді переселенці, розповідаємо в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Житло для бахмутян у Софіївці: на якому етапі проєкт перебудови місцевої амбулаторії
• Стало відомо скільки будинків для бахмутян планують побудувати до 2028 року
• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Питання забезпечення мешканців житлом залишається одним із найактуальніших для Бахмутської громади. Окрім відомого проєкту “Бахмут-Гоща” на Рівненщині, місцева влада розпочала роботу над ще однією ініціативою — реконструкцією будівлі місцевої амбулаторії під соціальне житло у селищі Софіївка Дніпропетровської області.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всю наявну інформацію про проєкт та відтворила повну хронологію подій довкола нього станом зараз.

Як з’явився проєкт “Бахмут-Софіївка”

У липні 2025 року начальник Бахмутської міської військової адміністрації Олексій Рева повідомив, що на території Софіївської громади у Криворізькому районі наразі проживають 70 родин з Бахмутської громади. Саме тоді з цією громадою було підписано офіційний Меморандум про співпрацю, котрий передбачав низку проектів. Одним з них став спільний проект реконструкції та перетворення будівлі місцевої амбулаторії в повноцінне соціальне житло.

Замовником будівництва виступає виконавчий комітет Софіївської селищної громади.

Яким буде житло та інфраструктура

Об’єкт розташований у селищі Софіївка за адресою: вулиця Спортивна, 1, корпус 6. Загалом проєкт має забезпечити житлом внутрішньо переміщених осіб (насамперед бахмутян, які перебувають у Єдиній базі ВПО), а також окремі категорії місцевих жителів.

Реконструйований будинок буде розрахований на 28 однокімнатних квартир, де загалом зможуть проживати від 33 до 49 людей.

Умови в квартирах:

• загальна площа кожної квартири складатиме близько 30 квадратних метрів;
• кожне помешкання матиме окремий вхід, власну кухню та санвузол;
• у нежитловій частині будівлі облаштують спеціальну кімнату для дітей та загальне приміщення для прання.

Поруч із будинком планується створити повноцінну інфраструктуру. Проєкт передбачає облаштування дитячого, дорослого та спортивного майданчиків, зони для зберігання велосипедів, тимчасової автостоянки та майданчика для збору сміття. Також заплановане комплексне озеленення території.

Важливо: після заселення всі мешканці самостійно оплачуватимуть житлово-комунальні послуги, що передбачено постановою Кабміну №495 щодо тимчасового проживання ВПО.

Хто фінансує розробку проєкту

12 серпня 2025 року начальник Бахмутської МВА підписав розпорядження про виділення 600 тисяч гривень із місцевого бюджету. Ці кошти передали у вигляді міжбюджетного трансферту до бюджету Софіївської громади саме на розробку проєкту реконструкції амбулаторії.

Вже 30 вересня 2025 року виконавчий комітет Софіївської селищної ради опублікував на сайті Prozorro відповідний тендер на суму 1 198 217,40 грн. Фінансування було паритетним: половину коштів надала Бахмутська громада, іншу половину — місцевий бюджет Софіївки.

Переможцем тендеру став підприємець із Дружківки Вадим Макогон, який мав розробити проєктну документацію до 25 грудня 2025 року.

Хто зможе отримати квартири

За інформацією Бахмутської МВА, точний і вичерпний перелік категорій громадян, які матимуть право на це житло, наразі ще не визначений, оскільки він значною мірою залежатиме від вимог майбутніх інвесторів.

Втім, планується, що квартири надаватимуть найвразливішим верствам населення та захисникам України, зокрема:

• людям з інвалідністю;
• особам, старшим за 60 років;
• сім’ям, які виховують дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування;
• родинам військовослужбовців, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або забезпечують заходи з національної безпеки та оборони.

На якому етапі проєкт у 2026 році

Станом на 2026 рік проєкт успішно внесено до інтеграційної ІТ-системи управління публічними інвестиційними проєктами DREAM. Наразі триває активний пошук інвесторів для його реалізації. Через те, що джерела фінансування безпосередніх будівельних робіт ще не визначені, точних строків завершення реконструкції та здачі об’єкта в експлуатацію наразі немає.

Читайте також

Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!