Евакуація маломобільних людей / фото ГУ ДСНС України у Донецькій області
У Донецькій області зберігається напружена ситуація, тому місцеві жителі вимушені евакуюватися до більш безпечних регіонів. З виїздом із небезпечних районів людям допомагають спецслужби, волонтери і місцева влада.
Як з Донеччини евакуюють маломобільних людей — осіб з інвалідністю, хворих та літніх людей — на брифінгу розповів начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА Дмитро Пожарський.
Евакуація малобільних людей з Донецької області
На сьогодні в області діють кілька схем евакуації маломобільних людей. Вони окремі для самотніх людей, які потребують догляду, і для тих, хто виїжджає з родиною.
Перший спосіб евакуації — це доставлення самотніх маломобільних людей у геріатричне відділення Бахмутського психоневрологічного інтернату. Зараз цей заклад працює на Полтавщині.
“У цей інтернат евакуюють самотніх маломобільних осіб, які потребують стороннього догляду. Їх ми вивозимо спеціалізованим транспортом, який є у громадах. Також нам дуже допомагають благодійники — “Проліска”, “Янголи спасіння”, Товариство Червоного Хреста України, Helping to leave, Краматорське обʼєднання волонтерів”, — зазначив Дмитро Пожарський.
Допомогу в евакуації самотніх маломобільних людей надає і Мінсоцполітики.
“Другий напрямок — це співпраця з Міністерством соціальної політики щодо евакуації людей до більш безпечних регіонів і стаціонарних закладів по всій країні. Оскільки відстані тут можуть бути трохи більші, це здійснюється або залізничним транспортом, або за допомогою організацій “Схід SOS” та “Проліска”. Благодійники допомагають перевозити маломобільних людей на довгі дистанції спеціальними автомобілями з медичним супроводом”, — розповів Дмитро Пожарський.
Евакуація маломобільних людей / фото ГУ ДСНС України у Донецькій області
Окрім державних закладів, самотніх маломобільних людей також можуть селити у приватні шелтери.
“Третій напрямок — це робота благодійних фондів, які підтримують державу в питаннях евакуації. Є декілька приватних шелтерів у різних куточках України, куди ці організації евакуюють маломобільних осіб. У цих шелтерах людям також надають підтримку і сторонній догляд відповідно до державних стандартів”, — відзначає представник Донецької ОВА.
На тимчасовий прихисток можуть розраховувати і маломобільні люди, які евакуюються разом зі своїми рідними.
“Також у нас евакуюються дуже багато не самотніх маломобільних людей. Вони виїжджають з рідними, і їм за потреби також надають послуги розселення. Місця тимчасового розселення ми пропонуємо в Рівненській, Волинській областях, також будемо розселяти на Кіровоградщині. Людей ми селимо родинами в гуртожитки, де є всі необхідні умови для комфортного проживання”, — зазначив Дмитро Пожарський.
Допомога військовим від “Бахмуту Українського” / фото “Бахмут Український”
Громадська організація “Бахмут Український” постійно поєднує волонтерську допомогу військовим із культурною роботою, аби зберегти українську ідентичність тимчасово окупованого Бахмута. Робота кипить у ГО й зимовий період.
Детальніше про те, чим займається ГО “Бахмут Український” — розповіли представники організації: керівник ГО “Бахмут Український” Віктор Зіпір та одна з засновниць організації Світлана Кравченко.
Допомога військовим: збори за запитами
Основний напрямок роботи “Бахмуту Українського” — підтримка підрозділів Сил оборони. За словами волонтера Віктора Зіпіра, команда працює виключно за адресними запитами від військових.
“Те, чим я займаюся і команда, з якою я працюю, — це збори коштів у запитах військових, пошук цих товарів, відправка цих товарів і інформаційна підтримка підрозділів”, — каже Віктор Зіпір.
У зимовий період найбільш затребуваними залишаються речі, які безпосередньо впливають на виживання бійців. Серед них — потужні павербанки та зарядні станції, які використовуються на віддалених позиціях.
“Ці великі павербанки на 30 000 міліампер — це розхідний матеріал. Вони відправляються на точки і, як правило, не повертаються. Там завдання одне — вижити“, — пояснює він.
Також військові регулярно звертаються із запитами на хімічні грілки для рук, ніг і тіла, дрони різних типів — від FPV до тепловізійних, а іноді й на будівельні матеріали.
“Вони змінюють дислокації та з нуля облаштовують укриття. Шурупи, пили, біт — це теж розхідник, який їм ніде взяти“, — зазначає Зіпір.
Волонтер також вказав, що бійцям на фронті часто потрібні машини.
“Це потреба, мабуть, по вартості №1. Вони у них — справжній розхідний матеріал, якого іноді вистачає лише на тиждень“, — каже Віктор Зіпір.
Він додає, що автівки на фронті потрібні, але це дуже дорого. Плюс, є певна проблема: волонтери не можуть закуповувати машини напряму в приватних осіб.
Як змінилися потреби фронту
Порівнюючи ситуацію з початком повномасштабної війни, волонтер каже: запити стали іншими.
“Три роки тому потрібно було все — від шкарпеток до бушлатів. Зараз одягом вони забезпечені, і таких запитів майже немає“, — говорить Віктор Зіпір.
Так само зменшилася потреба в їжі, перев’язувальних матеріалах і базових медикаментах. Натомість постійною залишається потреба в енергозабезпеченні та техніці.
“Екофлоу і павербанків багато не буває. Це потрібно всім і постійно“, — підсумовує волонтер.
Також часто виникає потреба в сезонних ліках, які допомагають під час гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) чи грипу.
Волонтерство в умовах виснаження
Серед головних викликів зимового періоду — фінансове та емоційне виснаження.
“Наша організація — це переважно бахмутяни, які втратили все. Якщо хтось працює — немає часу, якщо не працює — немає можливості допомагати фінансово“, — каже Віктор Зіпір.
За його словами, збори коштів проходять дедалі важче, не вистачає ресурсів навіть на оренду складу, а багато волонтерів перебувають у стані вигорання.
Культурний фронт та ствердження української ідентичності
Паралельно з волонтерством ГО “Бахмут Український” продовжує реалізовувати культурні ініціативи. В цій роботі беруть участь багато волонтерів, зокрема Світлана Кравченко.
“Ми не прив’язуємося до сезону — культурні проєкти реалізуються постійно“, — зазначає вона в коментарі редакції Бахмут IN.UA.
Лише за останній час громадська організація організувала декілька культурних подій в Дніпропетровській області. Зокрема, нині в місті Самар триває виставка “Про Бахмут мовою українських строїв”, створена у співпраці з творчою майстернею “Бахмутський оберіг”. Як зізнається Світлана Кравченко, через великий інтерес громади експозицію продовжили на січень.
“І на фоні цієї виставки багато відбувається екскурсій цікавих розповідей про Бахмут, презентації, майстер-класи. І це не дає забути про те, що таке місто є в українському просторі, не дивлячись на те, що воно тимчасово окуповане“, — каже одна із засновниць “Бахмуту Українського”.
Підняття українського прапора над Бахмутом у 1917 році / фото Світлани Кравченко
Окреме місце в діяльності організації займає робота з історичною пам’яттю про українську ідентичність Бахмута. Одним із таких прикладів є картина бахмутського художника Сергія Садчикова “Підняття українського прапора над Бахмутом у 1917 році”. Картина була презентована в бахмутському краєзнавчому музеї восени 2021 року і втрачена в Бахмуті у 2022-му.
Авторська репліка / фото Світлани Кравченко
“Ця картина відображає важливу подію, яка відбулася на сході у 1917 році. Вона фіксувала те, що Бахмут на рівні державних органів підтримав Українську Народну Республіку. Ця картина є маркером історії міста, яка показує ще інший бік, котрий зовсім невідомий, як би мовити, великій Україні“, — вказує Світлана Кравченко.
Вона додала, що сама доля в картини не менш бурхлива. Оригінал роботи був знищений у Бахмуті під час повномасштабного вторгнення. Сам же художник переїхав до Німеччини з однією валізою, де з ним зв’язалися активісти “Бахмута Українського”. Їм вдалося надихнути Сергія Садчикова на створення авторської копії вже за кордоном, яку згодом вдалося повернути в Україну і на День прапора у 2025 році вона була презентована в окремій залі музею Дмитра Яворницького в Дніпрі.
Експозиція виставки “МОВОЮ СЕРЦЯ: українська жінка в художній творчості та дослідженнях Людмили Огнєвої” / фото Світлани Кравченко
Виставка розповідає історію жінок-політв’язнів часів срср мовою вишивок / фото Світлани Кравченко
Вказана картина буде показана в лютому в стінах Музею спротиву Голодомору до річниці його заснування. ГО “Бахмут Український” також реалізує ще одну культурну ініціативу — виставку “МОВОЮ СЕРЦЯ: українська жінка в художній творчості та дослідженнях Людмили Огнєвої” з циклу “Світлана Кравченко представляє”. Ця виставка розповідає про жінок-політв’язнів часів срср мовою вишивок, зроблених ними в радянських таборах.
Вона є серією експозицій народних майстрів Донеччини, та майстрів з тимчасово окупованих територій України Їх проводять в Дніпровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького. У стінах того ж музею в кінці лютого в рамках цього ж проєкту Світлани Кравченко планується відкриття ще однієї виставки, присвяченій народній творчості Донеччини.
На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 39 штурмів. Для подальшого просування в Покровську ворог залучає штурмові групи, а в Мирнограді намагається заводити важку техніку. Ці спроби блокують бійці ЗСУ.
Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.
Що відбувається на Покровському напрямку
Протягом минулої доби на Покровському напрямку, за твердженням Генштабу, зупинили 39 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Шахового, Федорівки, Родинського, Мирнограда, Покровська, Котлиного, Удачного, в бік Філії та Новопавлівки.
В Оперативному командуванні “Схід” зазначають, що ЗСУ продовжують контролювати північну частину Покровська. Наразі окупанти активізували спроби просочитися штурмовими групами в північну частину міста, що вище залізниці. Сили оборони зупиняють ці спроби ворога.
У Мирнограді українські підрозділи також контролюють північну частину міста. Наразі бійці ЗСУ блокують спроби ворога заводити важку техніку до південної частини міста. Тривають пошуково-ударні дії, щоб не допустити подальшого просування росіян.
Ситуація на інших напрямках фронту Донеччини, зведення за 13 січня
На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 13 атак. Окупанти атакували в районах Олександро-Шультиного, Плещіївки, Іванопілля, Берестка, Яблунівки та в бік Софіївки.
На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Колодязів, Новоєгорівки, Зарічного, Новоселівки та в бік Діброви, Липового і Ставків. Загалом минулої доби тут відбулось 11 боєзіткнень.
Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував три рази, намагаючись просунутись у районах Дронівки та Федорівки.
На Краматорському напрямку росіяни провели дві наступальні дії в районі Ступочок та в бік Привілля.
Громадська організація “Бахмут Український” постійно поєднує волонтерську допомогу військовим із культурною роботою, аби зберегти українську ідентичність тимчасово окупованого Бахмута. Робота кипить у ГО й зимовий […]
На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 39 штурмів. Для подальшого просування в Покровську ворог залучає […]
Військово-лікарська комісія (ВЛК) визначає придатність військовозобов’язаних і військовослужбовців до проходження служби за станом здоров’я. У разі якщо ВЛК визнає військового непридатним до подальшої служби, він […]
Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”, який запускає масштабну реформу житлової системи. Документ скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року та передбачає […]
У Бахмуті від початку повномасштабного вторгнення загинули понад 270 людей, ще понад 600 цивільних отримали поранення. Серед постраждалих і жертв також є діти. Про це […]
