У Донецькій області зберігається напружена ситуація, тому місцеві жителі вимушені евакуюватися до більш безпечних регіонів. З виїздом із небезпечних районів людям допомагають спецслужби, волонтери і місцева влада.

Як з Донеччини евакуюють маломобільних людей — осіб з інвалідністю, хворих та літніх людей — на брифінгу розповів начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА Дмитро Пожарський.

Евакуація малобільних людей з Донецької області

На сьогодні в області діють кілька схем евакуації маломобільних людей. Вони окремі для самотніх людей, які потребують догляду, і для тих, хто виїжджає з родиною.

Перший спосіб евакуації — це доставлення самотніх маломобільних людей у геріатричне відділення Бахмутського психоневрологічного інтернату. Зараз цей заклад працює на Полтавщині.

“У цей інтернат евакуюють самотніх маломобільних осіб, які потребують стороннього догляду. Їх ми вивозимо спеціалізованим транспортом, який є у громадах. Також нам дуже допомагають благодійники — “Проліска”, “Янголи спасіння”, Товариство Червоного Хреста України, Helping to leave, Краматорське обʼєднання волонтерів”, — зазначив Дмитро Пожарський.

Допомогу в евакуації самотніх маломобільних людей надає і Мінсоцполітики.

“Другий напрямок — це співпраця з Міністерством соціальної політики щодо евакуації людей до більш безпечних регіонів і стаціонарних закладів по всій країні. Оскільки відстані тут можуть бути трохи більші, це здійснюється або залізничним транспортом, або за допомогою організацій “Схід SOS” та “Проліска”. Благодійники допомагають перевозити маломобільних людей на довгі дистанції спеціальними автомобілями з медичним супроводом”, — розповів Дмитро Пожарський.

Окрім державних закладів, самотніх маломобільних людей також можуть селити у приватні шелтери.

“Третій напрямок — це робота благодійних фондів, які підтримують державу в питаннях евакуації. Є декілька приватних шелтерів у різних куточках України, куди ці організації евакуюють маломобільних осіб. У цих шелтерах людям також надають підтримку і сторонній догляд відповідно до державних стандартів”, — відзначає представник Донецької ОВА.

На тимчасовий прихисток можуть розраховувати і маломобільні люди, які евакуюються разом зі своїми рідними.

“Також у нас евакуюються дуже багато не самотніх маломобільних людей. Вони виїжджають з рідними, і їм за потреби також надають послуги розселення. Місця тимчасового розселення ми пропонуємо в Рівненській, Волинській областях, також будемо розселяти на Кіровоградщині. Людей ми селимо родинами в гуртожитки, де є всі необхідні умови для комфортного проживання”, — зазначив Дмитро Пожарський.

Контакти для евакуації 

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Місто під обстрілами, але евакуюватися ще можна: Сергій Чаус про ситуацію в Часовому Яру
• Евакуація на Рівненщину з Донеччини: коли можна виїхати
• Евакуйований з Бахмута: як Павел Товт відновив тепличну діяльність у Дніпрі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Графік відпусток є обов’язковим для всіх роботодавців в Україні — незалежно від кількості працівників. Він допомагає поєднати виробничі потреби з правом працівників на відпочинок. У Міністерстві юстиції роз’яснили, які вимоги до складання графіка відпусток передбачає законодавство.

Графік відпусток — обов’язок роботодавця

Закон України “Про відпустки” поширюється на всіх працівників, які працюють за трудовим договором — як на підприємствах та в установах, так і у фізичних осіб-підприємців. Відповідно, кожен роботодавець зобов’язаний складати графік відпусток.

Чіткої дати або типової форми для такого документа закон не встановлює. Водночас найпоширенішою практикою є затвердження графіка до початку календарного року. Це дозволяє врахувати специфіку роботи, сезонні навантаження та побажання працівників.

Як затверджується графік відпусток

Черговість надання відпусток визначається графіком, який:

• затверджується роботодавцем за погодженням із профспілкою або іншим представницьким органом трудового колективу;
• доводиться до відома працівників.

Такі вимоги передбачені статтею 79 Кодексу законів про працю України та частиною десятою статті 10 Закону “Про відпустки”.

Що має бути зазначено у графіку

Зазвичай у графіку відпусток вказують:

• вид відпустки;
• дату початку та закінчення;
• тривалість у календарних днях.

Під час складання графіка роботодавець має передбачити:

• щорічну основну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів;
• додаткову відпустку для працівників, які мають дітей до 15 років або дитину з інвалідністю — 10 календарних днів;
• додаткові відпустки за вислугу років (для окремих категорій);
• інші соціальні та додаткові відпустки, передбачені законом або колективним договором.

Чи можна ділити відпустку і хто має пільги

За бажанням працівника щорічну відпустку можна ділити на частини, але одна з них має тривати щонайменше 14 календарних днів.

Окремі категорії працівників мають право на відпустку у зручний для них час. Серед них — неповнолітні, люди з інвалідністю, батьки дітей, одинокі матері та батьки, а також подружжя військовослужбовців.

Графік відпусток може змінюватися або доповнюватися, зокрема у разі прийняття нових працівників. Закон також передбачає перенесення відпустки у випадках тимчасової непрацездатності, наприклад вагітності та пологів або збігу з навчальною відпусткою.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Працівники, які через стан здоров’я тимчасово не можуть виконувати свої трудові обов’язки та оформлюють лікарняний, мають право на відповідні страхові виплати.

Детальніше про строки та порядок виплати лікарняних коштом ПФУ у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як нараховують лікарняні у 2026 році

У 2026 році виплату лікарняних, а також інших страхових виплат, здійснює Пенсійний фонд України. Це передбачено реформою, закріпленою в законі України “Про внесення змін до закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Підставою для отримання лікарняних є електронний листок непрацездатності (е-лікарняний), яким працівник підтверджує факт тимчасової непрацездатності.

Е-лікарняний формується на основі електронного медичного висновку, який створює лікар. Після цього документ автоматично потрапляє до Електронного реєстру листків непрацездатності, а роботодавець отримує повідомлення про його відкриття в кабінеті страхувальника на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Оплата днів хвороби без оформленого лікарняного не передбачена.

Водночас для нарахування виплат важливо, щоб листок непрацездатності набув статусу “Готовий до сплати”. Перевірити зміну статусу можна в особистому кабінеті на порталі ПФУ.

Для звичайних лікарняних цей статус присвоюється через 7 днів після дати відкриття. Упродовж цього часу лікар має право внести корективи до медичного висновку.

Слід враховувати, що під час воєнного стану через технічні збої в роботі електронних сервісів деякі лікарняні можуть не отримати статус “Готовий до сплати”. У таких випадках бухгалтер підприємства може самостійно здійснити нарахування та виплату лікарняних.

Строки виплат лікарняних за кошти ПФУ

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець. Починаючи з шостого дня, виплати здійснюються коштом Пенсійного фонду України.

Якщо лікарняний триває понад п’ять днів, роботодавець зобов’язаний подати до ПФУ заяву-розрахунок. Це можна зробити через Портал електронних послуг Пенсійного фонду або в паперовій формі з електронною копією до головного управління ПФУ в області чи місті Києві за місцем обліку страхувальника.

У заяві зазначається сума лікарняних, яку має компенсувати Пенсійний фонд. Якщо ж працівник хворів лише п’ять днів, подавати документи до ПФУ не потрібно.

Як і раніше, Пенсійний фонд має перерахувати кошти протягом 10 календарних днів з моменту надходження необхідних документів. У цей період відповідна комісія ухвалює рішення щодо призначення виплат.

У разі позитивного рішення кошти надходять роботодавцю, а працівник отримує лікарняні разом із найближчою заробітною платою — як за перші п’ять днів хвороби, так і за дні, оплачені коштом ПФУ.

Читайте також:

“Це питання виживання”: як в Україні ставляться до ініціативи про 20% ПДВ для ФОПів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!