У Донецькій області зберігається напружена ситуація, тому місцеві жителі вимушені евакуюватися до більш безпечних регіонів. З виїздом із небезпечних районів людям допомагають спецслужби, волонтери і місцева влада.

Як з Донеччини евакуюють маломобільних людей — осіб з інвалідністю, хворих та літніх людей — на брифінгу розповів начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА Дмитро Пожарський.

Евакуація малобільних людей з Донецької області

На сьогодні в області діють кілька схем евакуації маломобільних людей. Вони окремі для самотніх людей, які потребують догляду, і для тих, хто виїжджає з родиною.

Перший спосіб евакуації — це доставлення самотніх маломобільних людей у геріатричне відділення Бахмутського психоневрологічного інтернату. Зараз цей заклад працює на Полтавщині.

“У цей інтернат евакуюють самотніх маломобільних осіб, які потребують стороннього догляду. Їх ми вивозимо спеціалізованим транспортом, який є у громадах. Також нам дуже допомагають благодійники — “Проліска”, “Янголи спасіння”, Товариство Червоного Хреста України, Helping to leave, Краматорське обʼєднання волонтерів”, — зазначив Дмитро Пожарський.

Допомогу в евакуації самотніх маломобільних людей надає і Мінсоцполітики.

“Другий напрямок — це співпраця з Міністерством соціальної політики щодо евакуації людей до більш безпечних регіонів і стаціонарних закладів по всій країні. Оскільки відстані тут можуть бути трохи більші, це здійснюється або залізничним транспортом, або за допомогою організацій “Схід SOS” та “Проліска”. Благодійники допомагають перевозити маломобільних людей на довгі дистанції спеціальними автомобілями з медичним супроводом”, — розповів Дмитро Пожарський.

Окрім державних закладів, самотніх маломобільних людей також можуть селити у приватні шелтери.

“Третій напрямок — це робота благодійних фондів, які підтримують державу в питаннях евакуації. Є декілька приватних шелтерів у різних куточках України, куди ці організації евакуюють маломобільних осіб. У цих шелтерах людям також надають підтримку і сторонній догляд відповідно до державних стандартів”, — відзначає представник Донецької ОВА.

На тимчасовий прихисток можуть розраховувати і маломобільні люди, які евакуюються разом зі своїми рідними.

“Також у нас евакуюються дуже багато не самотніх маломобільних людей. Вони виїжджають з рідними, і їм за потреби також надають послуги розселення. Місця тимчасового розселення ми пропонуємо в Рівненській, Волинській областях, також будемо розселяти на Кіровоградщині. Людей ми селимо родинами в гуртожитки, де є всі необхідні умови для комфортного проживання”, — зазначив Дмитро Пожарський.

Контакти для евакуації 

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Місто під обстрілами, але евакуюватися ще можна: Сергій Чаус про ситуацію в Часовому Яру
• Евакуація на Рівненщину з Донеччини: коли можна виїхати
• Евакуйований з Бахмута: як Павел Товт відновив тепличну діяльність у Дніпрі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!