У Донецькій області зберігається напружена ситуація, тому місцеві жителі вимушені евакуюватися до більш безпечних регіонів. З виїздом із небезпечних районів людям допомагають спецслужби, волонтери і місцева влада.

Як з Донеччини евакуюють маломобільних людей — осіб з інвалідністю, хворих та літніх людей — на брифінгу розповів начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА Дмитро Пожарський.

Евакуація малобільних людей з Донецької області

На сьогодні в області діють кілька схем евакуації маломобільних людей. Вони окремі для самотніх людей, які потребують догляду, і для тих, хто виїжджає з родиною.

Перший спосіб евакуації — це доставлення самотніх маломобільних людей у геріатричне відділення Бахмутського психоневрологічного інтернату. Зараз цей заклад працює на Полтавщині.

“У цей інтернат евакуюють самотніх маломобільних осіб, які потребують стороннього догляду. Їх ми вивозимо спеціалізованим транспортом, який є у громадах. Також нам дуже допомагають благодійники — “Проліска”, “Янголи спасіння”, Товариство Червоного Хреста України, Helping to leave, Краматорське обʼєднання волонтерів”, — зазначив Дмитро Пожарський.

Допомогу в евакуації самотніх маломобільних людей надає і Мінсоцполітики.

“Другий напрямок — це співпраця з Міністерством соціальної політики щодо евакуації людей до більш безпечних регіонів і стаціонарних закладів по всій країні. Оскільки відстані тут можуть бути трохи більші, це здійснюється або залізничним транспортом, або за допомогою організацій “Схід SOS” та “Проліска”. Благодійники допомагають перевозити маломобільних людей на довгі дистанції спеціальними автомобілями з медичним супроводом”, — розповів Дмитро Пожарський.

Окрім державних закладів, самотніх маломобільних людей також можуть селити у приватні шелтери.

“Третій напрямок — це робота благодійних фондів, які підтримують державу в питаннях евакуації. Є декілька приватних шелтерів у різних куточках України, куди ці організації евакуюють маломобільних осіб. У цих шелтерах людям також надають підтримку і сторонній догляд відповідно до державних стандартів”, — відзначає представник Донецької ОВА.

На тимчасовий прихисток можуть розраховувати і маломобільні люди, які евакуюються разом зі своїми рідними.

“Також у нас евакуюються дуже багато не самотніх маломобільних людей. Вони виїжджають з рідними, і їм за потреби також надають послуги розселення. Місця тимчасового розселення ми пропонуємо в Рівненській, Волинській областях, також будемо розселяти на Кіровоградщині. Людей ми селимо родинами в гуртожитки, де є всі необхідні умови для комфортного проживання”, — зазначив Дмитро Пожарський.

Контакти для евакуації 

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Місто під обстрілами, але евакуюватися ще можна: Сергій Чаус про ситуацію в Часовому Яру
• Евакуація на Рівненщину з Донеччини: коли можна виїхати
• Евакуйований з Бахмута: як Павел Товт відновив тепличну діяльність у Дніпрі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

14 вересня Бахмут мав би відсвяткувати свій 453 день народження. Попри те, щш місто було зруйноване та окуповане російською армією, бахмутяни не впадають у відчай. Вони вшанували цей день висадивши троянди у різних куточках України, зокрема, у Дніпрі.

Редакція Бахмут IN.UA у відеорепортажі розповідає, як бахмутяни вирішили відсвяткувати День міста Бахмут в Дніпрі.

День міста Бахмута 2024

До війни Бахмут часто називали містом троянд. Саме ці квіти нагадують містянам про рідний дім, навіть якщо вони знаходяться далеко від нього.

З такими думками на одну з алей Дніпра вийшло декілька бахмутян. Вони закупили невеличкі кущі троянд та почали висаджувати їх.

“У нас усе місто було в трояндах. Ось і вирішили посадити їх тут, у вас” — каже Наталія, жителька Бахмута.

Жінка каже, що переїхала до Дніпра у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення разом з мамою. Утім, її не стало. Вона не дочекалась повернення до рідного Бахмута. Навіть часто казала, що хоче додому. Особливо у свої останні дні.

Наталія каже, що дуже хоче повернутися до Бахмута. Однак вона розуміє, що зараз воно в руїнах.

Більше історій бахмутян дивіться у нашому репортажі за посиланням.

Читайте також:

• “Я бігаю по 8 годин у день аби нагадувати людям про Україну”: історія спортсмена з Маріуполя
• Донецьк, Бахмут, СІЗО: бахмутянин Андрій Лоза розповів про життя та свою громадську діяльність (відеорепортаж)
• “Моя особиста сімейна фортеця”: бахмутянка, яка захищала Бахмут про рідне місто

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запустили ініціативу “Збережемо”. Її мета — зберегти фотографії, спогади, малюнки та інші цінні речі для людей, які вимушено покидають свої домівки.

Про це повідомили на сайті платформи “Збережемо”.

Ініціатива зі збереження спогадів

“Збережемо” — це спільна ініціатива платформи Memory Box та міжнародної організації IAC ISHR, яка надає гуманітарну допомогу українцям. Ідея створити бібліотеку людських спогадів прийшла під час роботи в постраждалих від війни регіонах.

“Ми зрозуміли, що часто люди бажають вберегти саме свою історію, заховану у старих фото, відеокасетах чи дитячих малюнках. Спогади для них — потужне джерело сили та підтримки. Тож ми зрозуміли… ми зобов’язані допомогти”, — кажуть засновники ініціативи “Збережемо”.

Людям, які вимушені покинути свої домівки, запропонували оцифрувати, оживити та зберегти їхні сімейні архіви. З тих матеріалів, якими вони побажали поділитися, і створили бібліотеку живих спогадів.

Як зберегти старі фотографії в разі евакуації

Оцифрувати свої спогади можуть усі охочі. Для цього треба залишити заявку за посиланням.

Після успішної реєстрації людині надсилають спеціальний бокс з інструкцією, як безпечно скласти спогади. У бокс можна покласти до п’яти різних спогадів. Одним спогадом вважається:

• 25 фото або малюнків;
• одна відеокасета;
• одна аудіокасета;
• одна фотоплівка (негатив);
• 25 слайдів;
• два CD-дисків.

Після отримання боксу зі спогадами команда ініціативи “Збережемо” оцифрує їх, збереже на флешку та хмарне сховище. Після цього спогади і флешку відправлять назад учасникам проєкту.

Читайте також:

• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку
• Легше працювати з документами та спілкуватися з людьми: як активісти використовують свій досвід в ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!