У Донецькій області зберігається напружена ситуація, тому місцеві жителі вимушені евакуюватися до більш безпечних регіонів. З виїздом із небезпечних районів людям допомагають спецслужби, волонтери і місцева влада.

Як з Донеччини евакуюють маломобільних людей — осіб з інвалідністю, хворих та літніх людей — на брифінгу розповів начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА Дмитро Пожарський.

Евакуація малобільних людей з Донецької області

На сьогодні в області діють кілька схем евакуації маломобільних людей. Вони окремі для самотніх людей, які потребують догляду, і для тих, хто виїжджає з родиною.

Перший спосіб евакуації — це доставлення самотніх маломобільних людей у геріатричне відділення Бахмутського психоневрологічного інтернату. Зараз цей заклад працює на Полтавщині.

“У цей інтернат евакуюють самотніх маломобільних осіб, які потребують стороннього догляду. Їх ми вивозимо спеціалізованим транспортом, який є у громадах. Також нам дуже допомагають благодійники — “Проліска”, “Янголи спасіння”, Товариство Червоного Хреста України, Helping to leave, Краматорське обʼєднання волонтерів”, — зазначив Дмитро Пожарський.

Допомогу в евакуації самотніх маломобільних людей надає і Мінсоцполітики.

“Другий напрямок — це співпраця з Міністерством соціальної політики щодо евакуації людей до більш безпечних регіонів і стаціонарних закладів по всій країні. Оскільки відстані тут можуть бути трохи більші, це здійснюється або залізничним транспортом, або за допомогою організацій “Схід SOS” та “Проліска”. Благодійники допомагають перевозити маломобільних людей на довгі дистанції спеціальними автомобілями з медичним супроводом”, — розповів Дмитро Пожарський.

Окрім державних закладів, самотніх маломобільних людей також можуть селити у приватні шелтери.

“Третій напрямок — це робота благодійних фондів, які підтримують державу в питаннях евакуації. Є декілька приватних шелтерів у різних куточках України, куди ці організації евакуюють маломобільних осіб. У цих шелтерах людям також надають підтримку і сторонній догляд відповідно до державних стандартів”, — відзначає представник Донецької ОВА.

На тимчасовий прихисток можуть розраховувати і маломобільні люди, які евакуюються разом зі своїми рідними.

“Також у нас евакуюються дуже багато не самотніх маломобільних людей. Вони виїжджають з рідними, і їм за потреби також надають послуги розселення. Місця тимчасового розселення ми пропонуємо в Рівненській, Волинській областях, також будемо розселяти на Кіровоградщині. Людей ми селимо родинами в гуртожитки, де є всі необхідні умови для комфортного проживання”, — зазначив Дмитро Пожарський.

Контакти для евакуації 

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Місто під обстрілами, але евакуюватися ще можна: Сергій Чаус про ситуацію в Часовому Яру
• Евакуація на Рівненщину з Донеччини: коли можна виїхати
• Евакуйований з Бахмута: як Павел Товт відновив тепличну діяльність у Дніпрі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!