Павел Товт, колишній мешканець Бахмута, був змушений залишити рідне місто через війну. Переїхавши до Дніпра, він не лише продовжив займатися улюбленою справою — вирощуванням овочів, а й створив затишну власну садибу, адаптуючись до нових умов. 

Дізнайтеся, як змінилося його життя після переїзду, у нашому ексклюзивному сюжеті Бахмут IN.UA.

Бахмут в евакуації

Павел Товт разом зі своєю родиною евакуювався з рідного Бахмута, коли бойові дії наблизилися до їхнього дому. До війни Павел займався тепличним господарством, вирощуючи овочі. Після переїзду до Дніпра, він не лише відновив свою справу, а й знайшов нові можливості для розвитку. У Дніпрі він знайшов нову ділянку для теплиць та городу та почав вирощувати овочі й займатись тваринництвом. 

Читайте також:

• “Мені хотілося, щоб хоча б мої діти побачили відбудовану Донеччину”: відеосюжет з донеччанкою
• Людські ресурси, контужені тварини та потяг в один кінець: як Хмельницький зустрічає переселенців
• “Місце сили”: бахмутянка розповіла про евакуацію та життя у Житомирі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

14 вересня Бахмут мав би відсвяткувати свій 453 день народження. Попри те, щш місто було зруйноване та окуповане російською армією, бахмутяни не впадають у відчай. Вони вшанували цей день висадивши троянди у різних куточках України, зокрема, у Дніпрі.

Редакція Бахмут IN.UA у відеорепортажі розповідає, як бахмутяни вирішили відсвяткувати День міста Бахмут в Дніпрі.

День міста Бахмута 2024

До війни Бахмут часто називали містом троянд. Саме ці квіти нагадують містянам про рідний дім, навіть якщо вони знаходяться далеко від нього.

З такими думками на одну з алей Дніпра вийшло декілька бахмутян. Вони закупили невеличкі кущі троянд та почали висаджувати їх.

“У нас усе місто було в трояндах. Ось і вирішили посадити їх тут, у вас” — каже Наталія, жителька Бахмута.

Жінка каже, що переїхала до Дніпра у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення разом з мамою. Утім, її не стало. Вона не дочекалась повернення до рідного Бахмута. Навіть часто казала, що хоче додому. Особливо у свої останні дні.

Наталія каже, що дуже хоче повернутися до Бахмута. Однак вона розуміє, що зараз воно в руїнах.

Більше історій бахмутян дивіться у нашому репортажі за посиланням.

Читайте також:

• “Я бігаю по 8 годин у день аби нагадувати людям про Україну”: історія спортсмена з Маріуполя
• Донецьк, Бахмут, СІЗО: бахмутянин Андрій Лоза розповів про життя та свою громадську діяльність (відеорепортаж)
• “Моя особиста сімейна фортеця”: бахмутянка, яка захищала Бахмут про рідне місто

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запустили ініціативу “Збережемо”. Її мета — зберегти фотографії, спогади, малюнки та інші цінні речі для людей, які вимушено покидають свої домівки.

Про це повідомили на сайті платформи “Збережемо”.

Ініціатива зі збереження спогадів

“Збережемо” — це спільна ініціатива платформи Memory Box та міжнародної організації IAC ISHR, яка надає гуманітарну допомогу українцям. Ідея створити бібліотеку людських спогадів прийшла під час роботи в постраждалих від війни регіонах.

“Ми зрозуміли, що часто люди бажають вберегти саме свою історію, заховану у старих фото, відеокасетах чи дитячих малюнках. Спогади для них — потужне джерело сили та підтримки. Тож ми зрозуміли… ми зобов’язані допомогти”, — кажуть засновники ініціативи “Збережемо”.

Людям, які вимушені покинути свої домівки, запропонували оцифрувати, оживити та зберегти їхні сімейні архіви. З тих матеріалів, якими вони побажали поділитися, і створили бібліотеку живих спогадів.

Як зберегти старі фотографії в разі евакуації

Оцифрувати свої спогади можуть усі охочі. Для цього треба залишити заявку за посиланням.

Після успішної реєстрації людині надсилають спеціальний бокс з інструкцією, як безпечно скласти спогади. У бокс можна покласти до п’яти різних спогадів. Одним спогадом вважається:

• 25 фото або малюнків;
• одна відеокасета;
• одна аудіокасета;
• одна фотоплівка (негатив);
• 25 слайдів;
• два CD-дисків.

Після отримання боксу зі спогадами команда ініціативи “Збережемо” оцифрує їх, збереже на флешку та хмарне сховище. Після цього спогади і флешку відправлять назад учасникам проєкту.

Читайте також:

• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку
• Легше працювати з документами та спілкуватися з людьми: як активісти використовують свій досвід в ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!