Українська художниця Alya O, яка зараз мешкає у Франції, працює над створенням проєкту “Not sure how anyone else does it” (Я не знаю, як це роблять інші). Дівчина вишиває на власних фотографіях міста Соледар, яке зараз знаходиться в тимчасовій окупації.
За словами жінки, вона створює вишиті картини інтуїтивно, намагаючись при цьому передати образ втраченого майбутнього під мирним небом. Основна ідея проєкту — передати душу міст, які постраждали від російської агресії, через призму власного досвіду та емоцій.
Художниця використала досить незвичайний спосіб створення картин, адже вона використовувала кристали солі з наразі окупованого Соледара, отримані у той час, коли жінка відвідала мистецьку резиденцію в місті до початку повномасштабного вторгнення.
Кожна людина, яку я зустрічала, дарувала мені кристалик солі на пам’ять. Тож я подумала, що можна подивитися на світ очима соледарців, які бачать усе крізь сіль. Я взяла один з кристалів та почала фотографувати через нього. Такий підхід метафорично відображав те, як люди з Соледару бачать життя,
Alya O // художниця
Художниця продає роботи на власному сайті. Зазначимо, що 20% із загального продажу вона передає на підтримку України.
Бахмутський краєзнавчий музей розпочав співпрацю з Українським вільним університетом в Мюнхені — одним з найстаріших приватних навчальних закладів Німеччини та єдиним у світі вищим навчальним закладом поза межами України з українською мовою навчання. Дві установи спільно вивчатимуть життя в Таборах переміщених осіб (Ді-Пі таборах) 1945-1950 років та шукатимуть сліди бахмутян там.
Про це повідомила працівниця краєзнавчого музею Світлана Сікварова у Facebook.
Бахмутяни в таборах переміщених осіб 1945-1950 років
За словами Світлани Сікварової, університет має одне з найбільших зібрань архівних матеріалів з життя українців на еміграції, а особливо стосовно життя в Таборах переміщених осіб (Ді-Пі таборах) 1945-1950 років.
В них тимчасово проживали в’язні концентраційних таборів, виявлені переважно на території Німеччини та Австрії після перемоги у Другій світовій війні, а також військові та цивільні біженці, які вирішили залишитися в еміграції. Станом на 1947 рік, у таких місцях перебувало 1,6 мільйона біженців, серед яких налічували 200 тисяч українців.
Бахмутський краєзнавчий музей вже почав вивчення архівних матеріалів Мюнхенського Українського вільного університету на предмет життя бахмутян в післявоєнних таборах та у Німеччині в цілому.
Також представниця музею звернулася до читачів, попросивши їх поділитися історіями з життя знайомих, які перебували в Ді-Пі таборах, а особливо про їх подальшу долю. Якщо ви знаєте таких людей або маєте історії про них — звертайтеся до представниці музею у Facebook.
Українці в Німеччині після Другої світової війни
Одразу після закінчення війни кількість українців на теренах Німеччини становила до 3 мільйонів осіб. Утім, ця цифра досить швидко скоротилася після добровільної або примусової репатріації до СРСР.
Становище українців, які не хотіли вертатися до СРСР, було складним, особливо у період масової репатріації (повернення на Батьківщину) 1945-1946 років, адже переміщених осіб ідентифікували згідно з їхнім громадянством, а не національної приналежності. Додаткові складнощі виникали й через те, що західні союзники зобов’язувалися підтримувати радянську політику примусового повернення громадян до СРСР. Не повертатися в таких умовах могли лише уродженці західної України, як колишні польські громадяни.
У 1948 році США, Канада та інші країни прийняли рішення дозволити імміграцію на свої території переміщеним особам, в тому числі й українцям. Такою можливістю дуже швидко скористалася велика кількість людей, через що чисельність української громади в Німеччині зменшилася до 20 тисяч осіб. Політичним та культурним центром для цієї групи став Мюнхен – столиця Баварії.
Микита Безмен — бахмутянин, який раніше офлайн викладав історію в локальній ЗОШ №10, а зараз навчає діток онлайн. Наші читачі вже знайомі з Микитою завдяки його дописам про славетні битви українських козаків в Instagram та багатьох інших на сайті. Сьогодні ж ми поговорили з Микитою, щоб дізнатися більше про його хобі, також розповімо про телеграм-канал бахмутянина, у якому чоловік розповідає про історичні події у розважальному форматі.
Про це все дізнавайтеся в матеріалі Bahmut IN.UA.
Бахмутський історик Микита Безмен
Микита Безмен — краєзнавець, який вже не перший рік займається вивченням історії. На думку чоловіка, нею мають цікавитися всі свідомі громадяни. Нещодавно, Микита створив свій телеграм-канал, у якому ділиться з підписниками розважальними роликами. У сюжетах знайомі нам події, які Микита інтерпретує у новому форматі. До прикладу, чоловік в одному з випусків скопіював персонажів Гітлера та Сталіна, при цьому висміюючи диктаторів.
Насправді, як каже вчитель, ідея популяризації історії в соцмержах з’явилася ще в 2016 року. Вже тоді бахмутянин на базі простору “Ідеї майстерні” разом з друзями організував історичний клуб “Вітер часу”, де юні бахмутяни дізнавалися цікаві моменти з минулого та вчилися медіаграмотності.
Згодом я намагався створити Ютуб-канал, ця ідея мені не зайшла і я розумію чому. Більшість людей втратили сконцентрованість, тож їм важко переглядати довгі сюжети. У нас є культура свайпання, тобто не більше ніж хвилинна інформація сприймається. Тому зараз я займаюся саме Тік-Ток каналом і телеграмом,
Микита Безмен // історик з Бахмута
Не тільки історія, там є людина
Микита Безмен / Фото з Instagram
За кожною справою в житті, великою або маленькою, стоїть людина, так само і канал Микита Безмена — це не тільки історія, а й власні думки. Зараз чоловік має мрію здобути ступінь кандидата історичних наук.
Аудиторія каналу “Вітер твого часу” — це люди, які цікавляться історією. Як результат, невеликий блог можна назвати напівісторичним, напівособистим. Це все потрібно, щоб мати розуміння того, що відбувається зараз
Бахмутянин додає, що до війни він працював в школі офлайн, вже тоді його учні схвально відгукувалися про розважальний формат вивчення історії. Спочатку разом з дітьми Микита знімав короткі ролики, робили меми на шкільну тематику. Зараз чоловік, як і багато вчителів, уроки проводить онлайн, а у вільний час допомагає переселенцям в столиці.
У Києві дуже багато бахмутян зустрічаю, допомагаю видавати продуктові та гуманітарні набори, гігієнічні. Також проводимо розважальні заходи для дітей, які постраждали внаслідок війни,
Микита Безмен // історик з Бахмута
Читайте також:
“Мені страшно це писати”: щоденник жінки з окупованої Луганщини
За ініціативи міської влади Бахмута в Україні працюють понад десяток Центрів підтримки бахмутян. Вони надають допомогу в містах, куди евакуювалися найбільше людей з Бахмута. Незабаром […]
Благодійний фонд “Вільні люди — вільна країна” відкрив реєстрацію на отримання гуманітарної допомоги у вигляді продуктових наборів для ВПО з Донецької та Харківської областей, що […]
Дружина військового з Дніпропетровщини Стася Милославська збирає кошти на машину для ЗСУ. Автівки, які вона раніше придбала за власні гроші, вже повністю вийшли з ладу […]
На Донеччині фіксують випадки повернення родин з дітьми на небезпечні території. Їх виявляють та просять знову евакуюватися в більш безпечні регіони. Про випадки повернення родин […]
21 листопада у місті Гостомель запланований візит команди УВКБ ООН, яка реєструватиме переселенців та переселенок на отримання допомоги. Грошова допомога ООН складає 3 600 гривень […]