Чому модульне житло для переселенців ризикує стати гетто та як можна цьому завадити? Редакція поспілкувалася з Анною Пашинською, співзасновницею ініціативи КО-ХАТИ, цей проєкт допомагає переселенцям власними руками створювати комфортний дім. Анна на чолі ГО разом з однодумцями змінює уявлення про житло для ВПО, яке не повинно нагадувати контейнерні коробки. Нещодавно КО-ХАТИ представили свій проєкт у Цюріху.

Житло — одна з базових умов існування для людини, яке дає відчуття, яке часто не можуть отримати ВПО.

Саме для того, щоб ВПО не втрачали почуття власної гідності та мали комфортні умови для життя, й працює проєкт КО-ХАТИ. Він не тільки надає житло для ВПО, але й залучає переселенців до роботи над обʼєктами, що допомагає людям адаптуватись та інтегруватися у нове середовище”

Модульне житло для переселенців: плюси та мінуси

Вперше проблема житла для переселенців з’явилися ще в 2014 році. Аби якось забезпечити людей житлом — вирішили зводити модульне. Це невеликі контейнери з вікнами та дверима, зазвичай у такій кімнаті є 4 або 6 ліжок й стіл та стільці, а туалет та душ — спільні.

На думку Анни загалом модульне, навіть контейнерне житло має право на існування, адже тоді, коли людей потрібно швидко розселити та дати прихисток — це ідеальний варіант. Проте на довгострокову перспективу таке житло матиме негативні наслідки — бо райони із модульними контейнерами можуть поступово ставити своєрідним гетто.

“Я вважаю, що доречно на сьогодні, наприклад, ставити такі модульні контейнери, які можуть пересуватися біля зруйнованого житла. Чому? Тому що людина може жити на своїй ділянці, біля своєї хати, її відновлювати. Крім того, по законодавству така оселя не забирає можливості отримати компенсацію на відновлення свого житла”, — пояснює співрозмовниця.

В Україні зараз немає відповідного законодавства, щоб елементарно сплачувати за електрику, якою люди користуються у модульному житлі. 

Тимчасове житло для ВПО перешкоджає їх інтеграції 

Модульне житло часто розміщують на окраїнах, а з погляду містопланування — таке житло не виконує всіх функцій. Воно віддалене від міста, від базової інфраструктури. Це впливає на інтеграцію переселенців, на пошук роботи, на дітей, які не мають доступу до навчання, дозвілля. Таким чином це житло потроху перетворюється в гетто: віддалений район, люди з вразливим минулим, нерідко бідність.

“Вразлива група людей не може постійно бути у такому ж колі, їй потрібен приклад іншого життя, щоб людина бачила, як можна влаштуватися на роботу, дитину в садочок віддати, піти до лікаря та елементарно допомогти іншому. Зараз ситуація з житлом для переселенців в Україні така, що потрібно наперед продумати всі нюанси. У нас не йде гра на швидкість, як розселити людей, а на довгострокове поселення, інтегроване, з доступом до роботи. Потрібно розуміти, що багато цих людей вже не мають куди повернутися й селити їх в контейнер — не вихід”, — каже Анна Доброва, архітекторка, співорганізаторка проєкту КО-ХАТИ.

Дім для переселенців у Франківську

Активістка згадує, що у перші дні повномасштабної війни Івано-Франківськ став не тільки транзитним пунктом, але й прихистком для тисячі жінок та дітей, які тікали від війни. Тож, з перших днів вторгнення команда MetaLab почала працювати над пошуком житла для переселенців. Дуже швидко запас квартир у місті вичерпався, багато людей безплатно віддавали своє житло, але бойові дії тривали й попит все ще був.

Команді MetaLab вдалось оперативно налагодити співпрацю з місцевою владою – шукали приміщення в гуртожитках або квартири в муніципальному житлі. Після того, як потрібне приміщення знаходили — його приводили до ладу, з роботами допомагали волонтери та інколи і самі ВПО, які тут мали оселитися.

Першою будівлею, у якій створили гідні умови для життя була 4-поверхівка на 175 людей.

“Ми пішли в магазин, купили шпателя, якісь базові інструменти й одразу почали ремонтувати, запостили про це пост, а потім до нас долучилась якась нереальна кількість волонтерів, багато з них самі були вимушені переселенці. Ці ремонтні робити мали  терапевтичну дію. Це ми вже потім зрозуміли. Ніхто не говорив, не бавився, всі зранку до ночі дерли ті стіни. Вивільняли свій стрес і травму. Поступово через тижні, ми вже починали потроху розповідати якісь історії один у одному. У нас були спільні обіди, які нас об’єднували між тими ремонтами”, — пригадує Анна.

За 6 тижнів спільної роботи 200 людей відремонтували цілу багатоповерхівку, оснастили її новою сантехнікою, провели електрику, закупили меблі, матраци, іграшки, вазони.

“Тобто зробили так, щоб щось живе та домашнє уже чекало людей, коли вони будуть заселятися. Так почався проєкт КО-ХАТИ, з цієї ідеї, що житло має бути інтегроване і гідне. І зроблене з любов’ю”, — пояснює співрозмовниця.

Зазначимо, що до повномасштабного вторгнення Анна та команда MetaLab займалися дослідженнями міст, організовували лекції, події, фестивалі, аби зробити міські простори доступнішими, зручнішими, залучити до процесів більше активних громадян, тощо. ГО MetaLab – частина інноваційного центру Промприлад у Франківську.

Це проєкт ревіталізованого старого заводу, зараз – одне із найпрогресивніших середовищ країни. Саме тут після повномасштабного вторгнення були засновані такі ініціативи як Save Ukraine Now, – фонд спрямовує підтримку військовим Прикарпаття та Центр підтримки бізнесу, робота якого спрямована на підтримку, консалтинг та нетворкінг для релокованого бізнесу.

Яким має бути житло для ВПО: здоровий мікс людей

Допомога переселенцям в Україні діє в обидва боки, адже людина, яка буде мати комфортні умови для життя швидше зможе адаптуватися, піти на роботу та допомагати іншим. Анна вважає, що зараз настав час думати про довгострокові рішення при плануванні шелтерів.

“Мені би дуже хотілося, щоб житло для переселенців було гідним, красивим. Треба робити все найкраще. Насправді це задачка із зірочкою. Тому що люди вже пережили багато і просто, щоб прийти в себе, пережити це все і відновитися, їх щось має лікувати від цього, вони не повинні по 9 разів переїжджати по коморах”, — коментує Анна.

Зараз у проєкту “КО-ХАТИ” є реалізоване житло для ВПО в Івано-Франківській області, містах Тлумачі та Франківську, у Кам’янець-Подільському, що на Хмельниччині, а також навіть житло на Херсонщині для постраждалих від підриву ГЕС, над яким команда MetaLab працювала поза проєктом КО-ХАТИ. Загалом команда створила близько 1300 житлових місць для переселенців.

Мета проєкту КО-ХАТИ – створення гідного житла для переселенців на тривалий період, розумні підходи до проєктування особистих та спільних просторів в таких будівлях.

Все це – з думкою про те, що людям потрібне не просто ліжкомісце, а житло, інші люди довкола, робота, нові соціальні звʼязки. Поселенням, адмініструванням будівель надалі займаються люди на місцях, підрядники, або міська влада. 

24 січня в Цюриху відбулося відкриття виставки ETH with Ukraine — Exchanging Knowledge for a Sustainable and Resilient Future, у межах якої говорили про відбудову України. Тут представили й КО-ХАТИ, який має стати одним із ключів до гідного життя вимушених переселенців в Україні.

Читайте також:

• Проблема будівельного сміття у Бахмуті: що з ним робитимуть
• Як розміновують деокупований Святогірськ та де брати ресурси на розмінування України?
• На який догляд і житло можуть розраховувати одинокі пенсіонери-переселенці?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Весною 2025 року розпочався проєкт “Спільне бачення нового дому”. Мета проєкту — не просто збудувати будинки, а об’єднати людей. Йдеться про створення дружньої, інтегрованої спільноти, де бахмутяни і місцеві мешканці Гостомельської громади зможуть жити поруч, будувати нові зв’язки, зберігаючи ідентичність своїх громад. Проте шлях цього проєкту виявився складнішим, ніж очікували. Земельна ділянка, навколо якої вибудовувався весь проєкт, не була погоджена. 

Що відбувається з проєктом зараз і які зміни в нього внесли? Розповідаємо у матеріалі.

Що передбачав проєкт першочергово?

Громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами планувала реалізувати проєкт “Спільне бачення нового дому”. У межах цього проєкту мала проводитись робота над розробкою бачення розвитку конкретної земельної ділянки у Гостомелі. Нашою метою було провести дослідження та сформувати спільне бачення майбутнього простору через залучення як бахмутян, так і мешканців Гостомеля.

Особливістю проєкту є людиноцентричний підхід — майбутній квартал планувалося створювати з урахуванням голосу людей, адже саме вони мали визначати, яким буде цей простір. Дослідження передбачало розробку рекомендацій та завдань для створення архітектурної концепції на конкретній ділянці, орієнтованій на потреби обох громад. 

Також проєкт включав відкриту комунікацію та активне залучення мешканців до обговорення, щоб новий квартал відповідав їхнім очікуванням і став прикладом якісної співпраці між громадами. Однак, ділянка в Гостомелі, яку планували брати першочергово, не буде фігурувати у цьому проєкті. Відповідно ми хочемо детально прокомунікувати причини змін, особливо враховуючи негативний досвід попередніх відмов у наданні земельних ділянок

Зміна планів: чому довелося шукати нову землю

Початковий план реалізації проєкту відбувався навколо конкретної земельної ділянки в селищі Гостомель, яку Бахмутська адміністрація хотіла використовувати на умовах суперфіцію під будівництво житлового кварталу для бахмутян.

Олександр Марченко — представник Бахмутської міської військової адміністрації, який координує комунікацію з громадами-партнерами. Під час зустрічі він розповів, що робота над пошуком нової ділянки в Гостомельській громаді триває. Цього разу це має бути земля комунальної власності.

За словами Марченка, попередній досвід із приватною землею показав, що такий шлях надто ризикований. Виникає логічне питання, чому МВА одразу не шукала землю у власності громади? На це питання відповідь дав Олександр Марченко.

“До нас вийшли з пропозицією надати земельну ділянку, саме приватну. Вона знаходиться в дуже зручному місці, це проїзне місце, там можливо було створити й парки, сквери, набережну. Тому ця земельна ділянка була привабливою, вона, за першими домовленостями, надавалась безплатно в користування”, — каже Олександр Марченко

Саме тому зараз шукають земельну ділянку у власності громади, щоб уникнути юридичних колізій.

“Ми втратили багато часу, бо договір, який нам запропонували, був неприйнятним для органів місцевого самоврядування. Але ми не здаємося. Є повне порозуміння з місцевою владою Гостомеля, і проєкту бути”, — наголосив він.

Приватний власник на початковому етапі пропонував передбачити у договорі частку житлових приміщень під свої потреби (за повідомленням — близько 12%), при цьому землю планувалося передати в користування на умовах суперфіцію (тимчасове право користування).

Наприклад, якщо умовно вартість усього проєкту становила б $300 млн, то 12% житлових приміщень дорівнювали б приблизно $36 млн вартості готового об’єкта, які власник отримав би у вигляді відповідної площі.

Примітка. Договір суперфіцію — це угода, за якою власник земельної ділянки надає іншій особі право користуватися цією ділянкою для забудови (будівництва житлових, промислових, побутових та інших споруд). Головна особливість такого договору полягає в тому, що право власності на споруди, зведені на цій ділянці, належить не власнику землі, а землекористувачу (особі, що отримала право суперфіцію). 

Софія Бондар: “Мета не змінилася — змінилися методи”

Урбаністка ГО “Розквіт” Софія Бондар розповіла, що після невдачі з ділянкою команда вирішила не згортати роботу, а адаптувати її під нові реалії.

“Ми зрозуміли, що наша мета — створення житла для бахмутян у Гостомелі — залишається актуальною незалежно від ділянки. Просто тепер у нас трохи інші завдання, інші методи й кінцеві результати”, — каже Софія.

Якщо раніше дослідження стосувалися конкретного простору — майбутнього кварталу і його планування, то тепер команда зосереджується на глибшому вивченні самої громади переселенців.

“Ми ввели термін “інтеграція” — це про те, як бахмутська громада може влитися в інше середовище, не втративши себе. Ми хочемо дослідити особливості ідентичності бахмутян, їхні потреби, цінності, проблеми адаптації. Це дослідження стане основою для подальшого етапу, коли ділянка буде визначена”, — пояснює вона.

Тепер замість архітектурних планів команда працює над аналітичним документом, який матиме три розділи, а саме:

Дослідження житлових моделей — як в Україні та Європі вирішується питання житла для ВПО, які існують сценарії заселення, які політики працюють.

Ідентичність бахмутської громади — результати опитувань, історії людей, їхнє бачення дому і потреби.

Рекомендації щодо подальшого проєктування. Фінальний блок — це рекомендації для органів влади та проєктувальників: як планувати інтеграцію, на що звертати увагу при виборі ділянки й заселенні.

“Цей документ стане аргументованою позицією для місцевої влади. Він допоможе пояснити, чому житло для бахмутян потрібне саме зараз, і посилить переговорну позицію з донорами. Ми хочемо, щоб Бахмутська адміністрація виглядала не просто як прохач фінансування, а як стратегічний партнер із чітким баченням”, — пояснює Софія Бондар.

Голос громади: опитування і партисипація

Попри всі зміни, ми не відмовилися від головного принципу — залучення людей. У листопаді стартувало опитування серед бахмутян, щоб зібрати дані про їхні потреби, умови проживання, бачення майбутнього дому. Результати дослідження стануть базою для майбутнього технічного завдання архітекторам і донорам, коли земельне питання буде вирішено.

“Для нас важливо почути кожного. Опитувальник допоможе отримати інформацію про реальний стан і водночас дасть контакти для глибинних інтерв’ю. Потім ці результати ми обговоримо з громадою на відкритій онлайн-події”, — пояснила Софія.

Щоб охопити більше людей, до процесу долучаються хаби бахмутян у різних містах. Отримати посилання на анкету можна через співробітників хабу чи через команди хабів. З метою верифікації бахмутян, його не публікують у відкритому доступі.

Після онлайн опитування відбудеться публічна презентація результатів, також через хаби буде поширюватися інформація про зустріч. У планах також публічна презентація проєкту.

“Ми вже не одні“: досвід, який переймають інші

Попри труднощі, Олександр Марченко переконаний, що цей проєкт має велике майбутнє — і вже став прикладом для інших громад.

“Ми вже не одні. За нами пішов Маріуполь — вони отримали дві земельні ділянки у Василькові й Білій Церкві. Ми спілкуємося, допомагаємо один одному, підглядаємо, як це можна зробити. Основне питання зараз — це пошук коштів. Але ми працюємо й не здаємося”, — каже він.

Для бахмутян тема житла залишається найболючішою. Варто зазначити, що наразі ефективного комплексного механізму для розв’язання житлового питання для мешканців, чиє майно залишилося на тимчасово окупованих територіях — на державному рівні досі немає. Частково перші компенсації для переселенців з ТОТ відкриє Постанова 1176. Згідно з нею внутрішньо переміщеним особам, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, передбачається державна компенсація на придбання житла. На ці потреби виділили 120 мільйонів євро, ці кошти 3 тисячі родин зможуть отримати ваучери та придбати власне житло. Постанова запрацює вже в кінці листопада.

“Дев’яносто дев’ять відсотків звернень громадян — це питання житла. Люди втомилися чекати, але ми шукаємо всі можливості. Якщо не вийшло з тією ділянкою — знайдемо іншу і будемо працювати”, — наголосив посадовець.

Попереду — новий етап

Попри зміну формату, проєкт “Спільне бачення нового дому” продовжується.
До кінця грудня команда планує завершити дослідження, узгодити з Міжнародним фондом “Відродження” оновлений план дій і підготувати фінальний документ із рекомендаціями.

Паралельно Бахмутська міська військова адміністрація разом із Гостомельською громадою проводить технічний аналіз кількох земельних ділянок — двох у межах Гостомеля та однієї поруч із ним. За словами Олександра Марченка, рішення щодо конкретної локації мають ухвалити після отримання повного пакета документації від громади.

“Ми домовилися, що Гостомельська громада надасть викопіювання з технічної документації. Після цього ми проаналізуємо обмеження і визначимося, яку ділянку можна взяти в роботу”, — уточнив він.

Таким чином, проєкт не призупинено — він переходить у фазу партисипації та підготовки, яка має забезпечити сталість наступних етапів. Його ключові завдання — завершити дослідження, погодити зміни з донорами та визначити землю, на якій у перспективі може постати житло для бахмутян.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.Проєкт “Імпульс” реалізують Фонд Східна Європа та Міжнародний фонд “Відродження” за підтримки Norad та Sida. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

“Спільне бачення нового дому”: розповідаємо про передпроєктне обговорення житлового кварталу в Гостомелі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Гощі (Рівненської області) розробляють розрахунок, щоб визначити технологію будівництва житла для переселенців із Бахмутської громади. Для цього провели закупівлю на майже 100 тисяч гривень, гроші використають з місцевого бюджету.

Детальніше у матеріалі Бахмут IN.UA.

Житло для бахмутян у Гощі: на якому етапі

Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради опублікувало закупівлю на розроблення техніко-економічного розрахунку (ТЕР) для вибору технології будівництва житла для бахмутян у Гощі.

Закупівлю провели без використання електронної системи, тобто сама процедура закупівлі провелася поза системою Prozorro. Очікувана вартість робіт склала 99 999 гривень

Переможцем стало ТОВ “Архітектурно-проєктне бюро”, яке виконуватиме підготовку ТЕР. Угода з виконавцем уже підготовлена. Роботи планують завершити до 31 грудня 2025 року.

Нагадаємо, що у липні 2025 року Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі. За 33 тисячі гривень замовили архітектурні, інженерні та геодезичні послуги. Роботи виконуватиме ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ЗЕМЛЕМІР”.

Йдеться про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в Гощі в постійне користування бахмутській КП. На цих ділянках плануються роботи з будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Нагадаємо, що 20 червня у селищі Гоща Рівненської області виділили земельну ділянку для будівництва житлового кварталу для бахмутян. Таке рішення ухвалили депутати Гощанської селищної ради. Площа ділянки склала близько 6 гектарів.

Вперше проєкт житла для бахмутян презентували у листопаді 2024 року, на конференції Rebuild Ukraine. Він передбачає побудову невеликого району для бахмутян в Гощі. Попередня вартість такого проєкту складає 111 мільйонів доларів.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!