У майже знищеної під час Другої Світової війни Варшави, і нині зруйнованого росіянами Бахмута є чимало спільного. Мало хто вірив, що польська столиця постане з руїн. І позитивний досвід сусідньої країни показує, що все можливо — якщо є палке бажання і чітке планування.

М’який пил літав над містом

Після закінчення війни влада тодішньої Польської Народної Республіки розглядала ймовірність залишити польську столицю страхітливим антивоєнним пам’ятником – нагадуванням про звірства німецьких завойовників. Говорилося також про перенесення адміністративного центру Польщі до Любліна. 

Ось що про ті часи у книзі “Найкраще місто в світі. Варшава у відбудові 1944-1949 років” пише Гжегож Пьонтек.

85% будівель і 90% промислових підприємств Варшави було зруйновано дощенту. Але уже у 1980 році відбудоване варшавське Старе місто потрапило до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, де стало приємним винятком.

Адже це єдиний архітектурний ансамбль, відновлений після воєнного знищення майже повністю. Все це стало можливим завдяки невтомній реконструкції, розпочатій у 1945 році – складному тривалому процесові, який об’єднав не лише варшав’ян, а й усіх поляків. 

Перш ніж дійшло до очищення вулиць міста від уламків і решток зруйнованих стін, реконструкції передували розмови, планування, суперечки і палкі дискусії навколо того, що потрібно відбудовувати, а що – ні, а також навколо черговості відбудови. Згодом розпочалися виснажливі роботи із розмінування й ексгумації тіл, що їх знаходили під рештками будинків.

Економічне обґрунтування відновлення

За словами директора Варшавського столичного управління зі збереження пам’яток Міхала Красуцького, було однозначно вирішено відбудувати так звану “старувку” – Старе місто Варшави і Королівський тракт. Першочергово відроджували будинки, котрі хоч якось надавалися до життя, і куди можна було одразу заселити людей.

Оглядаючись на ті події, поляки кажуть, що варто розуміти, що відбудова не означатиме повернення міста до стану перед війною. Тож радять відмовитися від зайвих очікувань і будувати місто, виправляючи помилки найперших архітекторів, адаптуючи його до сучасного життя, яке неодмінно сюди завітає. 

До слова, поляки першими придумали вдале застосування завалам і уламкам міста – усього понад 20 млн м²  так званого “будівельного сміття”. Після війни було створено декілька штучних пагорбів, які існують у столиці й до сьогодні: це так звані Гірка Щеншлівицька (зараз це – гірка у парку, де навчаються лижному спорту й місце відпочинку), Копець Мочидловський та найбільший Копець Черняковський (зараз має назву “Курган Варшавського повстання”).

Залишками також укріпили русло річки Вісли поблизу залізничного вокзалу “Варшава Гданська”.

Разом із Зофією Яворовською та фундацією Brda він керує проєктом Okno, в рамках якого відправляє вікна з Польщі в Україну громадським організаціям на відбудову житла у зруйнованих війною містах.

Утім, він переконаний, що одного лишень бажання мешканців Бахмута буде недостатньо. 

Покінчити з імперською спадщиною

Варшавські експерти прогнозують, що важливим аспектом питання відродження Бахмута будуть розмови навколо відбудови пам’яток – тих, що існували раніше і нових, які постануть як результат російського вторгнення. Якщо у доцільності відбудови довоєнних пам’яток, що стосуються української історії, питань не виникатиме, то пам’ятники радянської окупації можуть викликати у громаді різні думки.

У Варшаві було вирішено твердо покінчити із російською імперською спадщиною. Як приклад, директор Варшавського столичного управління зі збереження пам’яток Міхал Красуцький наводить демонтаж православного собору Олександра Невського – символу російського панування на теренах Польщі. 

Поляки так завзято знищували пам’ятники радянського минулого, що поклали оком також на один із символів Варшави — Палац культури і науки на площі Дефіляд, зведений під керівництвом радянського архітектора Льва Руднєва.

“Ми демонтували комунізм, але не Палац імені Сталіна, який отримав це ім’я 7 березня 1953 року, через два дні після смерті генералісимуса”, – запит на дискусії такого штибу мають місце у пресі й досі.

Уродженці Варшави у розмовах щоразу підкреслюють, що не в захваті від цієї будівлі. Останнім часом палац називають опорним стовпом на шляху російської експансії на захід.

За словами польських експертів, з відбудовою і відродженням міста важливо буде зосередитися на встановленні пам’ятників і монументів загиблим місцевим жителям і воїнам, які обороняли Бахмут. І маючи зараз позитивний приклад Варшави, можна резюмувати, що цінність тих пам’ятників не у монументалізмі, такому типовому для радянського штибу вшанування.

Вона – у донесенні й збереженні пам’яті кожного загиблого у місті, на кожній вулиці й у кожному районі. Без невеликих місць вшанування поряд із будинками буде важко пережити й переосмислити травму, яка ще довгі роки буде частиною буденності кожного жителя Бахмута. Без місць пам’яті у нововідбудованому місті неможливо буде збудувати щасливого життя. Доведено досвідом Варшави.

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine

Читайте також:

• Як відновлюватимуть зв’язок у деокупованому Бахмуті
• Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей
• Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У сучасних реаліях власна квартира або будинок стали розкішшю, однак попит на нерухомість в Україні не зникає. Особливо це актуально для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які втратили житло через війну та досі не отримали компенсації. Попри складнощі, переселенці активно шукають недороге житло в Києві. Ми дослідили ринок столичної нерухомості: скільки коштує купити квартиру в Києві, яке житло найчастіше обирають ВПО — новобудову чи «вторинку» — та які тенденції інвестування переважають у 2024–2025 роках.

Редакція дізнавалася тенденції у експерта з нерухомості Івана Папазова, а також у аналітиків платформи ЛУН.

Купівля житла в Києві для ВПО: які тенденції

Іван Папазов, агент з нерухомості, який у 2014 році переїхав із Донецька до Києва, сьогодні чоловік очолює агенство нерухомості в столиці. У розмові він поділився спостереженнями щодо ринку житла в Києві та тенденцій серед переселенців.

За словами експерта, ринок нерухомості наразі перебуває у нестабільному стані. Водночас ціни, хоч і повільно, але зростають. Іван Папазов додає, якщо, що квартири з відносно недорогою ціною, то з ринку вони зникають швидко.

Та попри це, переселенці шукають для себе можливості. За словами керівника агенства нерухомості, наразі найбільший попит — на готове житло з ремонтом.

“Люди хочуть просто заїхати і жити. Ніхто не хоче чекати чи робити ремонт”, — каже він.

Аналітики ЛУН у коментарі Бахмут IN.UA говорячи про загальні тенденції кажуть, що традиційно найпопулярнішим варіантом серед ВПО є однокімнатна квартира невеликої площі.

“Основним фактором при виборі житла є ціна і однокімнатні з року в рік перемагають в цій конкуренції. Проте ми розуміємо, що найчастіше люди переїжджають сім’ями, і за фінансової можливості вони можуть розглядати і квартири побільше або будинки”, — кажуть в ЛУН.

За словами експертів, найбільшим попит має або вторинка або майже готові квартири. Переважно в людей немає часу очікувати поки квартиру добудують, більше того вони шукають квартиру з ремонтом, або з базово зробленими стінами, ванною, кухнею, шоб якомога менше вкладати додаткових коштів. 

Де шукати бюджетне житло в Києві?

На лівому березі Києва житло доступніше, ніж на правому, пояснює експерт. В середньому розглядати варіанти купівлі житла наразі можна з бюджетом орієнтовно від $50 тисяч, це однокімнатна квартира на вторинному ринку житла без свіжого ремонту.

“Якщо говоримо про старий житловий фонд — від $1000 за кв.м. Новобудови з ремонтом — від $1300–1500. У передмісті, наприклад, у Софіївській Борщагівці (ред. село неподалік столиці) житло з ремонтом можна знайти за $50–60 тисяч. У центрі чи преміальних комплексах ціна може сягати $3000–4000 за кв.м”, — каже Іван Папазов.

На питання, чи варто очікувати падіння цін на житло в Києві, експерт каже, що передумов для цього не бачить, але й різкого зростання цін не очікує.

Держпрограми: що реально?

Для ВПО від 18 до 65 років діє програма від Держмолодьжитла, за якою люди можуть отримати оселю внісши 6% першого внеску під 3% річних, кредит може бути на 30 років. Також є програми “єОселя”, “єВідновлення”, окремі умови для військових.

Водночас каже Іван Папазов, не всі продавці готові працювати з держпрограмами.

“Є нюанси по готівці, не всі хочуть чекати. Але все вирішується індивідуально, — ділиться досвідом Іван Папазов.

Житло для ВПО: як отримати пільговий кредит на квартиру з першим внеском від 6%

До теми:

• Відбудова під гарантії США: що відомо про Інвестиційний фонд, який змінить економіку України
• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна адміністрація так званої “днр” заявила, що розглядає можливість не відновлювати зруйновані російською армією українські міста, зокрема Бахмут, а “законсервувати” їх як “місця пам’яті про наслідки бойових дій”.

Про це повідомив глава псеврепубліки “днр” денис пушилін на форумі “росія – ісламський мир” в Казані”.

Бахмут, росіяни повідомили, що можуть не відбудовувати місто

За словами пушиліна, деякі квартали Авдіївки, Вугледара та Бахмута можуть бути перетворені на туристичні локації, щоб показувати, “з чим стикалися люди на різних етапах”.

Пушилін наголосив, що “можна консервувати цілі квартали”, однак не пояснив, де житимуть мешканці зруйнованих районів, і що буде з тими, хто втратив домівки.

“У багатьох на слуху все, що пов’язано, зокрема і з героїчними населеними пунктами, звісно, це буде викликати й надалі увагу у туристів, щоб подивитися, що таке Авдіївка, що таке Вугледар, що таке Артемівськ, раніше Бахмут, та інші населені пункти. Можна … цілий квартал, просто консервувати, щоб було зрозуміло, з чим стикалися люди на різних етапах”, — цитує пушиліна російське пропагандистське медіа тасс.

Зазначимо, що раніше риторика окупаційної влади відрізнялася. Зокрема, йшлося про повне відновлення Бахмута.

Водночас зараз російська федерація перекладає відповідальність за руйнування на ЗСУ, хоча саме російська армія системно нищила міста артилерією та авіаударами.

До теми:

• “Придатні для життя”: рф визнає розвалені будинки житлом — приклади з Авдіївки та Маріуполя
• Пряма лінія в Шахтарську: на що скаржаться бахмутяни, які опинилися під контролем окупантів
• Жителі Бахмута, які виїхали до “днр” і “лнр”, скаржаться на те, що у них не приймають документи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!