Український письменник Мирослав Лаюк написав книгу про Бахмут. Автор разом з фотографом Данилом Повловим відвідав Бахмут узимку та березні 2023 року. На основі свого досвіду створив книгу, присвячену місту-фортеці.
Про анонс продажу книги Мирослав Лаюк повідомляє на своїй Фейсбук-сторінці.
Бахмут. Книга
Кінець зими 2023 та початок весни став періодом найінтенсивніших боїв за Бахмут. У цей час місто відвідали письменник Мирослав Лаюк і фотограф Данило Павлов. Вони жили разом з українськими піхотинцями й артилеристами, медиками й капеланами, рятувальниками та дітьми.
Бахмут книга / Ukrainer
Свій досвід автори вмістили у 256 сторінок репортажів та есеїв про побут війни. У творі автор пояснює, чому військові роблять манікюр, як зʼявляються позивні у захисників тощо.
Загалом книга складається з двох частин. Перша у репортажах розповідає про зенітника, який щойно збив російський винищувач, батька й синів, які воюють пліч-о-пліч, вагнерівця, який любить Набокова.
Друга частина — це есеї-рефлексії про історію міста і культурну спадкоємність.
Зараз книгу можна придбати за 350 гривень на сайті Ukrainer, це ціна попереднього продажу, а згодом вона вартуватиме 400 гривень. Перші книги за передзамовленням почнуть розсилати 18 грудня 2023 року.
Бійці 147-ї окремої артилерійської бригади 7 корпусу ДШВ атакували військові об’єкти та логістику російських військ на тимчасово окупованих територіях. Під ударом українських захисників були локації в Селидовому, Кураховому та західних околицях Донецька.
Бійці 147-ї окремої артилерійської бригади 7 корпусу ДШВ завдають ударів по військових об’єктах російських окупаційних військ на Донеччині. Захисники атакували дронами типу Middle strike локації росіян у Селидовому, Кураховому і Старомихайлівці, що на західних околицях Донецька. Під ударом були військові об’єкти, логістика та елементи управління противника поза лінією бойового зіткнення.
Примітка. Middle strike — це клас ударних БПЛА середньої дальності, що закриває проміжок між ударами FPV-дронами та стратегічними ударами вглиб території противника. Дистанція ударів — 150-300 кілометрів.
147 ОАБр 7 корпусу ДШВ стала першою серед новостворених артбригад ЗСУ, яка застосувала по противнику ударні дрони-камікадзе середньої дальності.
На оприлюдненому відео зафіксовано ураження об’єктів у тилу окупантів. У Старомихайлівці, що на західних околицях Донецька, уражено склад боєкомплекту в ангарі ферми. У Селидовому знищено командний пункт управління одного з батальйонів 51-ї загальновійськової армії рф, що базувався у приватному секторі. У Кураховому уразили пункт накопичення особового складу противника у приміщенні біля Курахівської ТЕЦ.
Ураження цілей стало результатом аналізу даних, отриманих із різних джерел розвідки (повітряної, кіберрозвідки), та захоплених документів.
Значна кількість переселенців залишається без власного житла, оскільки їхні домівки опинилися на непідконтрольних територіях або в зонах активних бойових дій. Чинні механізми компенсації для цих людей вкрай обмежені, адже стандартні процедури фіксації руйнувань там застосувати неможливо. У Верховній Раді зареєстровано три законопроєкти, які пропонують шляхи вирішення проблеми. Проте жоден із них досі не доведений до кінця.
Редакція Бахмут IN.UA дослідила законопроекти, які стосуються питання компенсування житла на ТОТ та їх поточний стан.
Законопроєкт №11161
Парламент ухвалив законопроект №11161 у другому читанні та в цілому 19 грудня 2024 року.
Текст законопроєкту передбачає спрощення процедури отримання відшкодування за програмою “єВідновлення” для внутрішньо переміщених осіб. Згідно з документом, пропонуються такі нововведення:
автоматичне прирівнювання житла на непідконтрольних територіях або в зоні активних бойових дій до зруйнованого;
скасування вимоги щодо надання фотографій чи відеозаписів як доказів руйнувань;
відмова від обов’язкового фізичного огляду майна спеціальними комісіями;
видача житлового сертифіката за умови офіційної відмови власника від права власності на майно на користь держави.
За словами голови профільного комітету Олени Шуляк, головною перепоною для реалізації закону є відсутність фінансування.
“Є статистика: програма “єВідновлення” працює вже третій рік і за цей час ми витратили 25 мільярдів гривень. У нас зараз є допомога наших міжнародних партнерів: Світового банку, Банку розвитку Ради Європи. В цьому році Світовий банк підписав новий контракт з Урядом на 84 мільйони доларів і Банк розвитку Ради Європи — на 100 мільйонів євро. Але цих грошей все одно недостатньо для того, щоб вирішити навіть питання тих заяв, які сьогодні подані на компенсації. Якщо ми говоримо про 11161, а він стосується не тільки зруйнованого, а й пошкодженого житла і всього житла, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях, то в мене питання — чи знаємо ми, з яких джерел можна буде отримати трильйони гривень для таких компенсацій. Мені здається дуже страшно давати людям надію, а потім не виконувати взяті на себе зобов’язання“, — зазначила посадовиця у травні 2025 року.
Статус: закон передали на підпис президенту 30 грудня 2024 року. Станом на червень 2026 року документ не підписаний, не ветований і перебуває в очікуванні понад півтора року.
Законопроєкт №13136
Група народних депутатів внесла проєкт №13136 закону на розгляд парламенту 26 березня 2025 року.
Документ має на меті змінити чинну процедуру обліку та відшкодування за втрачену нерухомість. Основні пропозиції включають:
поширення дії закону на майно, пошкоджене або знищене починаючи з 19 лютого 2014 року, із наданням пріоритету сім’ям, для яких це було єдине житло;
врахування руйнувань від дій чи бездіяльності місцевих адміністрацій на непідконтрольних територіях, зокрема через знесення житла або відсутність ремонтних робіт;
запровадження комплексного відновлення багатоквартирних будинків разом із нежитловими приміщеннями;
надання житлового сертифіката власнику знищеної квартири в разі добровільної відмови від неї, після чого відновлена площа переходить у комунальну власність як соціальне житло;
заборону відмовляти у прийнятті заяв на компенсацію через брак фінансових ресурсів або неможливість проведення обстеження.
Статус: наприкінці серпня 2025 року профільний комітет надав свій висновок щодо документа. Після цього процес ухвалення зупинився, і станом на зараз законопроєкт не рухається.
Законопроєкт №14352
Законопроєкт №14352 розробила група парламентарів і передала на розгляд керівництва Верховної Ради 30 грудня 2025 року.
Ініціатива пропонує врегулювати питання виплат за нерухомість у зонах активних бойових дій та на тимчасово непідконтрольних територіях, де не функціонують державні електронні реєстри. Законопроєкт передбачає . визнання знищеними тих об’єктів, які неможливо обстежити через бойові дії або втрату контролю над територією; . додавання до заяви на компенсацію нотаріального зобов’язання передати об’єкт у власність держави чи громади; . скасування вимоги щодо обов’язкового обстеження нерухомості у випадках, коли це неможливо зробити фізично.
Статус: 1 січня 2026 року текст надали депутатам для ознайомлення. Станом на червень 2026 року розгляд законодавчої ініціативи в комітеті заморожений.
Нещодавно у світ вийшла книга «Схід українського сонця» (видавництво “Човен”) авторства Катерини Зарембо, фахівчині з питань зовнішньої політики й громадянського суспільства України. Ми поспілкувалися з […]
Один із бюджетних способів провести вихідні — влаштувати дома кіномарафон. Осінню ми все частіше обираємо домашній відпочинок, а от зробити його цікавішим можуть фільми та […]
Під час війни для багатьох українська мова стала сакральним символом незламності, важливою частиною життя для тих, хто ідентифікує себе, як громадянина України. Бахмут IN.UA підготував […]
