Український письменник Мирослав Лаюк написав книгу про Бахмут. Автор разом з фотографом Данилом Повловим відвідав Бахмут узимку та березні 2023 року. На основі свого досвіду створив книгу, присвячену місту-фортеці.

Про анонс продажу книги Мирослав Лаюк повідомляє на своїй Фейсбук-сторінці.

Бахмут. Книга

Кінець зими 2023 та початок весни став періодом найінтенсивніших боїв за Бахмут. У цей час місто відвідали письменник Мирослав Лаюк і фотограф Данило Павлов. Вони жили разом з українськими піхотинцями й артилеристами, медиками й капеланами, рятувальниками та дітьми.

Свій досвід автори вмістили у 256 сторінок репортажів та есеїв про побут війни. У творі автор пояснює, чому військові роблять манікюр, як зʼявляються позивні у захисників тощо.

Загалом книга складається з двох частин. Перша у репортажах розповідає про зенітника, який щойно збив російський винищувач, батька й синів, які воюють пліч-о-пліч, вагнерівця, який любить Набокова.

Друга частина — це есеї-рефлексії про історію міста і культурну спадкоємність.

Зараз книгу можна придбати за 350 гривень на сайті Ukrainer, це ціна попереднього продажу, а згодом вона вартуватиме 400 гривень. Перші книги за передзамовленням почнуть розсилати 18 грудня 2023 року.

Читайте також:

• У Хмельницькому презентують виставку, присвячену Бахмуту: дата відкриття
• Музей Часів Яру показав унікальні світлини старого міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському та Покровському напрямках, де кількість штурмів суттєво зменшилася. Водночас на Лиманському напрямку інтенсивність атак зросла. На Слов’янському напрямку кількість штурмів зменшилася, а на Краматорському — російська армія наступальних дій не проводила.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, хоча активність російської армії тут знизилася. Українські військові зупинили 21 атаку, що на 9 штурмових дій менше порівняно з попередньою добою. Російські війська намагалися просунутися у районах населених пунктів Софіївка, Добропілля, Білицьке, Молодецьке та у бік Вільного, Кучерового Яру, Ганнівки, Світлого, Красноподілля, Сергіївки й Муравки.

На Костянтинівському напрямку відбулося різке зниження інтенсивності боїв. Тут зафіксовано 7 атак, що на 30 штурмових дій менше порівняно з минулим днем. Російські військові вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Новопавлівки.

Водночас зростання кількості штурмів спостерігається на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 9 спроб російської армії просунутися (що на 6 атак більше, ніж минулої доби) у районах населених пунктів Колодязі, Зарічне та в бік Глущенкового, Дерилового й Лимана.

На Слов’янському напрямку зафіксовано зменшення тиску. Російські війська здійснили 2 атаки (що на 7 менше, ніж попередньої доби) у районі Озерного та в бік Миколаївки.

На Краматорському напрямку ситуація залишається без змін — як і попередньої доби, російська армія штурмових дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 2 250 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 750 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 363 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також 44 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 8 бойових броньованих машин;
• 7 наземних робототехнічних комплексів;
• 3 танки;
• 3 засоби протиповітряної оборони;
• 2 одиниці спеціальної техніки;
• 1 реактивну систему залпового вогню.

Читайте також:

Російська армія активізувалася на Костянтинівському та Покровському напрямках — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В окупованому Донецьку працюють захоплені школи, які навчають дітей за російськими стандартами. Однією з провідних шкіл у Донецьку окупаційна влада вважає гімназію №6. Цей навчальний заклад активно поширює пропагандистські наративи та формує в дітей лояльність до окупаційної влади. Керує гімназією Альбіна Афенченко. Вона очолила заклад у 2003 році, а після захоплення Донецька підтримала окупаційну владу і є директоркою закладу донині.

Що відомо про Альбіну Афенченко і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Альбіна Афенченко, біографія

Альбіна Афенченко народилася 9 липня 1968 року в Донецьку. У 1987 році закінчила Донецьке педагогічне училище і отримала професію вчителя початкових класів.

Має дві вищі освіти. У 2002 році випустилася з Донецького інституту соціальної освіти, отримавши кваліфікацію вчителя географії. А у 2011 році закінчила Сумський педагогічний інститут післядипломної педагогічної освіти за спеціальністю “Управління навчальним закладом”.

Трудову діяльність Альбіна Афенченко розпочала в 1985 році. Вона влаштувалася на посаду вчительки початкових класів у школу №58 в місті Макіївка. Тут вона працювала до 1987 року.

У 1992 отримала посаду у школі №6 міста Донецьк. До 1998 року працювала вчителькою початкових класів. З 1998 по 2002 роки була педагогинею-організаторкою та вчителькою географії. З 2003 року стала директоркою цього навчального закладу. Його вона очолює і донині.

Як працює Донецька гімназія №6 після окупації

Гімназія №6 продовжила роботу після окупації. Альбіна Афенченко, підтримавши окупантів, зберегла посаду директорки. Сьогодні в гімназії активно поширюють пропагандистські наративи та нав’язують учням російське бачення історії і війни проти України. Цьому сприяє директорка закладу.

Гімназія №6 була одним із перших навчальних закладів Донецька, які пройшли державну акредитацію освітньої діяльності в рф. А у 2015-2016 навчальному році на базі гімназії проходила апробація (ред. перевірка, випробування на практиці та офіційне перед остаточним впровадженням) нових навчальних програм з історії та хімії. Заклад поступово переходив на російські стандарти.

Серед пропагандистських заходів, які проводять у гімназії за ініціативи директорки, є так звані “розмови про важливе”. Це обов’язкові уроки, які проводять щотижня. На цих заняттях розглядають та обговорюють конкретні теми, які є загальними для всіх класів, у тому числі початкових. Примітно, що серед загальних тем, такі як збереження довкілля чи розмови про моральні цінності, є багато уроків, зосереджених на пропаганді російських цінностей і наративів. Зокрема, у лютому 2026 року для дітей проводили урок про важливість захисту Батьківщини та знайомили їх з “подвигами земляків із “днр”. А у травні проводили традиційні уроки, присвячені Дню перемоги. Таким чином дітям нав’язують позитивний образ військових російської армії.

Примітним є і навчальне середовище у гімназії. В головному холі дітей зустрічає портрет путіна, російський герб та прапори рф і “днр”. А в коридорах розміщені інформаційні стенди про військових, які брали участь у війні в Україні.

У 2023 році Альбіна Афенченко разом з педагогічним колективом гімназії №6 розробили проєкт “Патріотичний десант”. Для його реалізації гімназія виграла грант від міносвіти рф.

Проєкт “Патріотичиний десант” направлений не лише на учнів гімназії, а й на молодь і дорослих мешканців Донецька. Також з цим проєктом педагоги їздять іншими окупованими містами. Він передбачає проведення пропагандистських заходів на базі різних установ і просторів. За словами Альбіни Афенченко, мета проєкту — “допомогти людям усвідомити себе частиною єдиної держави та створити освітній простір для виховання справжніх патріотів”.

“Будучи свідками подій, що відбуваються на Донбасі, команда вчителів вирішила, що потрібно захистити підростаюче покоління від зовнішнього впливу, викликати в них любов до Батьківщини, навчити бути справжніми патріотами, цінувати свою самобутність та шанувати історичну пам’ять. Ми розповідаємо достовірну інформацію про конфлікт та причини початку сво”, — зазначала Альбіна Афенченко.

Окрім пропагандистської складової, у межах проєкту проводять мілітаризацію дітей та молоді. Педагоги гімназії проводять майстер-класи, де вчать базовим знанням військових спеціальностей. Школярі можуть спробувати себе в ролі танкіста, шифрувальника чи картографа.

Роль Альбіни Афенченко в політиці на ТОТ

Окрім роботи в освіті, Альбіна Афенченко провадить політичну діяльність і є медійною особою. Вона не раз давала інтерв’ю пропагандистам, де поширювала антиукраїнські тези.

Так, у березні 2023 року вона знялася для документального циклу “Обличчя Донбасу”. Під час розмови з пропагандистами жінка відкрито засуджувала педагогів, які виїхали з окупації та називала їх зрадниками. Також вона критикувала українську освіту. Серед її тез — те, що Україна свідомо переписувала історію задовго до війни. Однак директорка не згадує про те, що й сама була частиною української освіти до 2014 року. Що вплинуло на те, що вона радикально змінила погляди, Альбіна Афенченко не уточнює.

Також директорка гімназії №6 відкрито підтримує дії рф і висловлює підтримку російській армії.

“Я готова йти в бій. У нас жінки Донецька настільки відважні, що ми в колективі ромовляємо, що ось: “Дівчата, якщо буде треба допомога нашим, то підемо”. І це не красномовні слова, чесно. Зрозуміло, що в бій йти… Я не буду говорити, що я піду в бій з гранатою. Я буду готувати, я буду допомагати, я вмію перев’язувати рани, надавати першу медичну допомогу. Ми будемо йти до кінця. А кінець — це наша перемога”, — казала Альбіна Афенченко в документальному циклі “Обличчя Донбасу”.

Альбіна Афенченко активно підтримує псевдореферендуми і вибори на окупованій території. Не один раз вона була головою виборчої дільниці, яка працює на базі гімназії №6. У листопаді 2018 року Афенченко була головою виборчої дільниці на псевдовиборах голови “днр”, у 2022 році — на псевдореферендумі про входження “днр” у склад росії, а у 2026 році — на незаконних виборах до Держдуми рф.

Сьогодні Альбіна Афенченко також є діючою депутаткою Донецької міськради, яка підпорядкована “днр”. Її обрали від путінської партії “единая россия”.

Підозра у колабораційній діяльності та санкції

За даними Апарату РНБО України, Альбіна Афенченко перебуває у санкційному списку України. У березні 2019 року її внесли у санкційний список строком на 3 роки, а в жовтні 2022 року — строком на 5 років.

У жовтні 2024 року Лівобережна окружна прокуратура Донецької області оголосила Альбіні Афенченко підозру в колабораційній діяльності та добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.

Читайте також:

• У школах окупованого Маріуполя запрацювали кадетські класи російських силових відомств: що відомо
• Ексголова НБУ та ще п’ятеро уродженців Донеччини потрапили під санкції ЄС через участь у виборах на ТОТ
• Палац культури Шевченка в окупованому Донецьку: хто керує закладом і чим він займається

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!