Бахмутян та інших небайдужих до процесу післявоєнної відбудови України запрошують взяти участь у презентації та обговоренні універсальної концепції “Сталева Мрія Бахмут”. Подія відбудеться 6 липня в Одесі.

Про це повідомили в Бахмутській міській раді.

Післявоєнна відбудова Бахмута

Універсальна концепція післявоєнної відбудови кварталу “Сталева Мрія Бахмут” передбачає створення нового району в межах вулиць Чайковського, Захисників України, Декабристів та Ювілейна, до межі селища Хромове. У цьому кварталі Бахмута зможуть проживати близько 18 тисяч мешканців.

Презентація проєкту запланована на 7 липня 2024 року. Вона почнеться о 13.00 у місті Одеса. Інформацію про місце проведення заходу буде додатково повідомлено телефонним дзвінком.

Як долучитися

Реєстрація на зустріч вже доступна за посиланням. Кількість учасників обмежена.

Скористатися можливістю взяти участь в публічних обговореннях можуть:

• мешканці усієї Бахмутської громади;
• усі небайдужих до процесу відбудови (відновлення);
• фахівці у сфері просторового планування, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства;
• ті, хто цікавиться даною концепцією або готовий долучитися до робочої групи з її вдосконалення.

Читайте також:

• В Україні з’явиться державний реєстр замінованих територій: як він працюватиме
• Відновлення житла: топ-3 платформи від експертів
• “Це завжди про людей” – шлях бахмутського комітету доступності до створення інклюзивного міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни поширюють відео, на якому український військовий нібито заявляє про відхід з деяких позицій під містом Курахове Донецької області. На відео чоловік “запевняє”, що проблемою є військове керівництво, яке віддає безглузді накази та “нелегітимність” Зеленського, чий термін президенства закінчився 20 травня 2024 року.

Чому це відео є несправжнім та як впізнати почерк росіян — детально у нашому матеріалі.  

Росіяни поширюють діпфейк військового

Відео, яке поширюють російські пропагандисти є діпфейком. Воно було опубліковане 28 травня 2024 року на анонімному акаунті у соціальній мережі TikTok під ніком “hubzsutolik1993”. Окрім відеофейку, іншого контенту на сторінці немає. Дізнатись, хто насправді є у кадрі та знайти оригінал відео нам не вдалось.

На відео військовий не надає жодних деталей: як його звати та яке звання має, до якої бригади належить, номер військової частини та де це відео було відзняте. Натомість при аналізі відеоматеріалу нам вдалось виявити, що воно було створено за допомогою штучного інтелекту, на що вказують наступні ознаки:

• коли військовий щось говорить, рот не відкривається та навпаки; 
• протягом відео чоловік не моргнув жодного разу; 
• м’язи на обличчі також не працюють — рухаються лише губи;
• у своїй промові вимовляє “командирІ”, замість “командирИ”. 

У підписі під відео у тексті допущені помилки, як це властиво росіянам при створенні фейків: 

• до дому, замість додому, бо в цьому випадку це прислівник та відповідає на питання “куди?”, а не іменник з прийменником, де треба ставити питання: “до чого/кого?”;
• неправильно написане прізвище президента: не Зеленьскому, а Зеленському. 

Нелегітимність Зеленського — наратив росії 

Чоловік на відео згадав, що Зеленський вже є начебто нелегітимним президентом після 20 травня 2024 року. Цей наратив співзвучний з тезами роспропаганди. У травні 2024 року дійсно мав сплинути президентський термін Володимира Зеленського.

Однак через воєнний стан у країні він зберігає свої повноваження. Зокрема про неможливість проведення виборів під час воєнного стану йдеться у Статті 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. Наступні вибори можна буде провести тільки після скасування воєнного стану, про що йдеться у Статті 20 Виборчого кодексу України. 

Більш детально про маніпуляції російської пропаганди навколо ніби нелегітимності Зеленського ми розповідали у нашому попередньому матеріалі. 

На Курахівському напрямку на Донеччині точаться бої

Незважаючи на те, що у відео чоловік заявляє про нібито відхід з позицій під Кураховим, це не відповідає дійсності. На момент публікації відео, тобто 28 травня 2024 року Генштаб ЗСУ в оперативному зведені зазначив, що станом на 22:30 було нараховано девʼять бойових зіткнень. Загарбники намагались просунутися в районах населених пунктів Красногорівка, Костянтинівка та Водяне, усі атаки були відбиті. 

Станом на 22:00 13 червня 2024 року Генштаб ЗСУ прозвітував про 17 бойових зіткнень за добу та спроби росіян просунутись у деяких населених пунктах, зокрема триває бій в районі Красногорівки. Було відбито 16 ворожих атак. 

Згідно з даними аналітиків DeepState, місто Курахове знаходиться за понад 13 кілометрів від лінії фронту.

Наратив про нелегітимність Зеленського росЗМІ активно просували ще задовго до закінчення 5-річного президентського терміну. Подібні публікації, серед яких здебільшого фейки, або маніпуляції поширюються, щоб дискредитувати чинного президента в очах власних читачів. А поширення подібних тез серед українців потрібно росіянам, щоб розколоти суспільство. Ворожа пропаганда намагається відволікти від війни та зосередити увагу виключно на політичній ситуації. 

Читайте також

• “БрАти, за що ми воюємо?”: пропагандисти створили відеофейк з українським військовим 
• Фейк: у Раді пропонують законопроєкт, що передбачає винагороду за “доноси” на ухилянтів
• Знайомтесь, діпфейк: у чому небезпека та як розпізнати брехню

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У європейському контексті фемінізм виступив однією з найвпливовіших течій XX-XIX століття, ціллю якої завжди були рівність прав жінок та чоловіків, боротьба з сексизмом, гендерною дискримінацією, а також з насильством щодо жінок. Ці ідеї далеко не нові для України, адже багато відомих історичних постатей були її прихильниками.

Редакція Бахмут IN.UA до Міжнародного дня фемінізму, який відзначають у світі 30 травня, підготувала список видатних діячок цього руху в історії України.

Історія фемінізму

Фемінізм — це рух за права жінок, який має давню історію. Виник він у ХІХ столітті, коли жінкам було вже нестерпно бути безправними рабинями патріархального суспільства. 

Дослідники вважають, що XIX і початок XX століть — це період виникнення “першої хвилі” фемінізму, яка часто асоціюється з суфражистським рухом жінок. Його учасниці вимагали надання жінкам права голосу на виборах, можливості здобувати вищу освіту, гідних умов праці та скасування дитячої праці. Першою країною, де цей рух став популярним, стала Франція, а пізніше до неї приєдналися Нідерланди, Велика Британія та США.

“Друга хвиля” феміністичного руху з’явилася на початку 1960-х років. Вона акцентувала свою увагу на сталих гендерних стереотипах, а також на тому, що жінки — це окремі індивіди з власними потребами, бажаннями та правами. Учасниці цього етапу феміністичного руху також розпочали дискусію про сексизм та насильство в суспільстві.

На початку 1990-х років вже виник фемінізм “третьої хвилі“, який триває й досі. Учасниці цього етапу феміністичного руху, спираючись на здобуті другою хвилею громадянські права, взяли за основу, почали виступати за квір-теорію, антирасизм, інтернаціоналізм і дестереотипізацію жінок. Вони також говорять про домашнє насильство, виступають за використання фемінітивів у мові, бодипозитив.  

Як зазначає кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія” Тамара Марценюк, наразі у світі не завершилася друга хвиля фемінізму, а при цьому вже йде третя — тобто, вони йдуть паралельно.

Фемінізм не обійшов стороною й Україну. Наша країна в плані боротьби жінок за права бути рівними з чоловіками не пасла задніх, адже майже з самою появою ідеї в нашій країні почали з’являтися феміністки, імена яких ми знаємо й сьогодні.

Леся Українка

Леся Українка — одна з найвідоміших жінок за всю історію України, яка була феміністкою. За словами поетеси Лесі Демської-Будзуляк, батьки Лесі Українки з самого її дитинства хотіли виростити інтелігентну дівчину. При вихованні активно використовувалися ідеї європейського просвітництва, зокрема, толерантність

У своїй творчості Леся Українка відкинула патріархальний устрій та почала висвітлювати межі й обставини, у яких жінка мала досить сил, щоб постояти за себе як за особистість. Наприклад, відома поетична драма “Камінний господар” — це історія Дон Жуана, якого двічі подолали Долорес та донна Анна. Сам образ цих героїнь сильний, з власною думкою. Він також позбавлений класичних стереотипів для жінок в українській літературі, який існував раніше.

Сама Леся Українка так визначила задум драми: 

“Ідея її — перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки донни Анни, а через неї — і над Дон-Жуаном, лицарем волі”. 

Іншими словами, саме Леся Українка однією з перших в українській літературі почала розкривати ідеї фемінізму в класичному прояві. 

Ольга Кобилянська

Іншою представницею феміністичного руху в українській історії є письменниця-модерністка Ольга Кобилянська, яка до того ж була активною учасницею руху за права жінок на Буковині. 

Бажаючи реалізувати феміністичні ідеї, відома культурна діячка стала однією з ініціаторок створення “Товариства руських жінок”. У брошурі цієї організації, яку написала сама Ольга Кобилянська, описувались важке становище жінок, активно просувалися рівність між чоловіками та жінками, а також право жінок на гідне життя.

Ідеї феміністичного руху проявлялися й у творчості. Героїні письменниці — це сильні образи з чіткою життєвою позицією. Вони позбавлені романтичних рис характеру та готові у будь-який момент кинути виклик суспільству. На противагу цьому, чоловіки у творах Ольги Кобилянської постають перед читачами слабкими. Деякі дослідники пов’язують такі дії авторки з українським патріархатом і консерватизмом, які були актуальними в минулому.

Наталія Кобринська

Біля витоків організованого українського фемінізму стояла Наталія Кобринська — письменниця та громадська діячка, 

Шлях фемінізму Наталії Кобринської почався у 1883 році, коли вона опублікувала оповідання “Шумінська”, а через рік повість “Задля кусника хліба”. Саме Тоді Наталія Кобринська зрозуміла, що мета її життя — реалізація феміністичних ідей через літературу.

Письменниця відома й тим, що стала ініціаторкою створення першої української жіночої організації “Товариство руських жінок”, а також випуском монументального альманаху “Перший вінок” — антології жіночої літературної творчості України, який став основою для створення жіночих часописів в Україні. Наталія Кобринська також просувала ідеї надання жінкам права навчатися в університетах та гімназіях, для чого збирала підписи різних громадських діячів.

Мілена Рудницька

Мілена Рудницька – одна з найяскравіших діячок України XX століття. Вона досягла успіху і як викладачка, і як політикиня, і як літераторка, і як журналістка. Вона також очолювала Спілку українок та була ідеологинею жіночого руху Західної України.

Громадська діячка вела активну роботу не тільки з реалізацією ідей фемінізму в суспільстві, але й з іншими проблемами. Зокрема, саме вона стала однією з ключових постатей, що розкрила світові становище українців на Галичині після польської Пацифікації — злочину проти цілої нації, який супроводжувався  масовими арештами, побиттям та вбивствами людей, закриттям і руйнуванням установ на Галичині. Трохи пізніше, у 1933 році, Рудницька ініціювала розгляд Голодомору в Україні в Лізі Націй.

Софія Окуневська

Жінки не могли вступити до університету в Австро-Угорській імперії XIX століття. Проте, існує приклад Софії Окуневської, яка кинула виклик патріархальній системі та стала першою лікаркою у Австро-Угорщині.

На превеликий жаль, навіть отриманий диплом та захищена дисертація не змогли гарантувати лікарці гідну роботу: не через професійну нездатність, а, тому що вона — жінка. Однак Софія продовжувала практикуватися у добродійній приватній “Народній лічниці” для бідних, яку очолив її двоюрідний брат Євген Озаркевич. Трохи згодом вона організувала курси для сестер милосердя, потім — курси акушерок.

Одним із найбільших досягнень лікарки можна вважати те, що вона першою почала  використовувати променеву терапію в боротьбі з онкологією на Галичині та в усій Австро-Угорщині.

Софія була талановитою й ерудованою, тож, крім медицини, вона реалізувала свій потенціал й у літературі. Свої твори вона опублікувала у жіночому виданні “Перший вінок”.

Сучасний український фемінізм

Фемінізм як організований жіночий рух, ідеологія і культурна традиція продовжує розвиватися й сьогодні. Насамперед цьому треба завдячувати дослідникам і дослідницям із літературознавчих студій, зокрема, докторкці філологічних наук, професорці Києво-Могилянської академії Соломії Павличко. Науковиця заснувала у 1992 році видавництво “Основи”, яке вже після її смерті випустило книгу з лаконічною назвою “Фемінізм”.

Справу, яка почала Соломія Павличко на початку незалежності України, продовжують багато чоловіків, жінок, громадських організацій та медіаресурсів, з підбіркою яких редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися за посиланням.

Читайте також:

• Як росія намагалася присвоїти собі бахмутську кінорежисерку
• Скіфи, обереги та “буденки”: 10 маловідомих фактів про українські вишиванки
• Вкрадені відкриття: десять видатних жінок-вчених, чия слава дісталася чоловікам

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!