Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд запускає новий механізм підтримки для людей, які вимушено переїхали через надзвичайні ситуації. Постраждалі зможуть отримати безвідсоткову позику до 50 мінімальних зарплат для облаштування на новому місці проживання.

Про це повідомила Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка України.

Безвідсоткові позики для українців

Механізм передбачає надання одноразової безвідсоткової позики сім’ям, які вимушено залишили своє житло через надзвичайні ситуації, зокрема евакуацію.

Основні умови програми:

• сума — до 50 мінімальних заробітних плат на сім’ю (близько 430 тисяч гривень);
• строк повернення — до 15 років;
• відсотки компенсує держава, тому для отримувачів позика немає жодних нарахувань.

Отримані кошти можна використати на придбання майна, предметів домашнього вжитку, меблів та обладнання, необхідних для облаштування нового житла.

Як подати заявку

Щоб скористатися програмою, одному з повнолітніх членів сім’ї необхідно:

• звернутися до органу місцевої влади за місцем нового проживання;
• подати заяву та довідку про визнання постраждалим унаслідок надзвичайної ситуації;
• дочекатися розгляду документів та погодження;
• після цього кошти перераховує уповноважений банк, визначений за результатами конкурсу.

Програма діятиме для всіх надзвичайних ситуацій, передбачених законодавством України.

У МВС повідомили, що детальні роз’яснення щодо порядку звернення та переліку документів будуть оприлюднені найближчим часом.

До теми:

Як ВПО подати дані в Міжнародний реєстр збитків за категорією “Вимушене переміщення”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 22 штурмів. Загалом російська армія знизила кількість атак вздовж лінії зіткнення на Донеччині.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 11 лютого, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 22 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Родинського, Покровська, Гришиного, Котлиного, Молодецького, Філії, в бік Новопавлівки і Нового Шахового.

За даними оперативного командування “Схід”, ЗСУ продовжують контролювати північну частину Покровська і Мирнограда.

На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела дев’ять атак. Окупанти атакували поблизу Плещіївки, Щербинівки, в бік Костянтинівки, Берестка, Новопавлівки й Софіївки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону у районах Дробишевого, Твердохлібового та в бік Лимана і Ставків. Загалом минулої доби тут відбулось десять боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував 12 разів, намагаючись просунутись у бік Закітного, Рай-Олександрівки, Платонівки та в районі Дронівки.

На Краматорському напрямку росіяни наступальних дій не проводили.

Читайте також:

• Росіяни окупували село Бондарне в Соледарській громаді — DeepState
• Удар по Слов’янську 10 лютого: загинула мати з 11-річною донькою, поранено 16 цивільних
• Росіяни зайшли в село Закітне Лиманської громади — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!