Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні відкрили прийом заявок на участь у програмі розвитку професійних навичок TVET, яка реалізується в рамках проєкту “REMARKET”. Ініціатива спрямована на перепідготовку та підвищення кваліфікації внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та представників інших вразливих категорій населення для подальшого працевлаштування або відкриття власної справи.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як податися на програму навчання TVET

Проєкт розрахований на 800 навчальних місць і діє на території восьми областей: Одеської, Миколаївської, Дніпропетровської, Вінницької, Житомирської, Хмельницької, Івано-Франківської та Львівської. Долучитися до ініціативи можуть як безробітні громадяни, так і ті, хто вже має роботу, але прагне змінити професію. Реалізацією займаються організації “Карітас Швейцарія”, “Карітас Україна”, “Карітас-Спес Україна” та “SPARK”.

Під час відбору організатори надають пріоритет представникам соціально вразливих категорій. До них належать:

• жінки;
• молодь віком від 18 до 25 років без попереднього досвіду роботи;
• люди віком від 50 років;
• ветерани;
• особи з інвалідністю;
• родини, де є люди з важкими захворюваннями;
• представники етнічних меншин.

Освітній процес орієнтований на спеціальності, які мають стабільний попит на ринку праці. Основними напрямками програми визначено швейне виробництво, пекарську справу та бджільництво. Додатково передбачені індивідуальні курси, які охоплюють професії у харчовій, легкій та меблевій промисловості, сільському господарстві, будівництві, логістиці, транспорті, торгівлі, маркетингу та технічному обслуговуванні.

Навчання проходить у двох різних форматах:

• групові курси TVET — повністю безплатне заняття на базі закладів професійно-технічної освіти та акредитованих провайдерів. Тривалість складає від двох тижнів до чотирьох місяців;
• індивідуальні курси — формат, за якого учасник самостійно обирає навчальний заклад та програму. Учасник має покрити не менше 25 відсотків вартості навчання, а решту суми компенсує програма. Тривалість курсу становить від 10 годин до 6 місяців.

Заняття проводяться в офлайн або змішаному форматі з обов’язковою наявністю практичної складової. Після успішного завершення курсу учасники отримують відповідний сертифікат або диплом. Пройти навчання у межах програми можна лише один раз.

Процедура реєстрації
Для участі кандидатам необхідно заповнити відповідну електронну форму. Організатори передбачили окремі посилання для реєстрації жителів кожної з областей, де діє проєкт:

• Одеська область: https://ee-kobo.caritas.ua/x/H4u1Ieor
• Дніпропетровська область: https://ee-kobo.caritas.ua/x/lQYtfBQB
• Львівська область: https://ee-kobo.caritas.ua/x/LjD6Lk9K
• Хмельницька область: https://ee-kobo.caritas.ua/x/Yb6Eqd3f
• Івано-Франківська область: https://ee-kobo.caritas.ua/x/fP5vzeHh
• Вінницька, Житомирська та Миколаївська області: https://caritas-spes.org.

Читайте також:

ВПО у громадах Сумщини можуть отримати оплату за оформлення паспортів, спадщини та техдокументації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти внутрішньо переміщених осіб, які навчаються онлайн у школах своїх громад, не можуть отримувати допомогу на проживання. Офіс омбудсмана вважає таку вимогу необґрунтованою та звернувся до Міністерства соціальної політики із пропозицією змінити відповідні правила.

Про це повідомляє журналістка Бахмут IN.UA з посиланням на Владислава Закаблука, заступника директора Департаменту, начальника відділу прав ВПО, офісу Омбудсмана України.

Чому ВПО не отримують виплати, якщо діти навчаються онлайн

Проблема стосується виплат на проживання для внутрішньо переміщених осіб, порядок призначення яких регулюється постановою Кабінету Міністрів України №332. Наразі чинні правила передбачають обмеження, через яке внутрішньо переміщені особи не отримують допомогу на проживання, якщо їхні діти навчаються онлайн у школах відповідної громади. Тобто, діти бахмутян, соледарів, та інших тимчасово окупованих громад, виплати отримати не можуть, якщо навчаються у онлайн-школі.

Про це розповів Владислав Закаблук, заступник директора Департаменту — начальник відділу прав ВПО Офісу Омбудсмана України. За його словами, в Офісі омбудсмана вважають, що формат навчання дитини не має бути підставою для обмеження права родини на допомогу.

“Ми вважаємо, що не можна прив’язувати право на отримання допомоги до того, в якому форматі дитина навчається. По-друге, формування політики у сфері освіти — це компетенція Міністерства освіти і науки України. Тому ми сподіваємося, що найближчим часом в Україні буде переглянуто відповідну постанову, і ми повернемо право дітям, які навчаються онлайн”, — зазначив Владислав Закаблук.

Він пояснив, що питання організації освітнього процесу належить до компетенції Міністерства освіти і науки України. Водночас, на думку представника Офісу омбудсмана, формат навчання не повинен визначати, чи має родина ВПО право на державну допомогу.

Офіс омбудсмана просить змінити постанову

Офіс уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ініціював звернення до Міністерства соціальної політики щодо перегляду відповідної норми. Відтак, пропонують прибрати вимогу, яка фактично пов’язує право ВПО на допомогу з форматом навчання їхніх дітей.

Йдеться саме про ініціативу щодо зміни чинних правил. Наразі відповідні зміни ще не ухвалені, тому вимога залишається чинною. Зазначимо, що родин, які були змушені залишити свої домівки через російську агресію, дистанційне навчання часто залишається єдиним доступним форматом освіти. Зокрема, це стосується дітей із громад, які перебувають в окупації або розташовані поблизу зони бойових дій. У такій ситуації дитина може продовжувати навчання у своїй школі онлайн, навіть перебуваючи разом із родиною в іншому населеному пункті. Водночас, за чинними правилами, такий формат навчання може впливати на право родини на допомогу на проживання.

Саме тому Офіс омбудсмана вважає необхідним переглянути цю норму та не пов’язувати соціальні виплати для ВПО з формою здобуття освіти дитиною.

До теми:

Освіта Донеччини у цифрах: як війна змінила кількість учнів, випускників і шкіл

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!