Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сили оборони України звільнили села Колодязі, Липове та Зелена Долина в Лиманській громаді Донецької області. Також українські військові повернули контроль над територіями поблизу Ставків і Шандриголового.

Про це повідомляє аналітичний проєкт DeepState в оновленні карти бойових дій.

Які населені пункти звільнили ЗСУ на Донеччині

За даними DeepState, українські військові звільнили три села Краматорського району:

• Колодязі;
• Липове;
• Зелена Долина.

Усі три населені пункти належать до Лиманської міської територіальної громади Донецької області. Крім цього, аналітики повідомили про відновлення контролю над територіями поблизу сіл Ставки та Шандриголове, які також розташовані в Лиманській громаді.

Раніше, 20 вересня, DeepState повідомляв про звільнення Шандриголового та Дерилового на Донеччині. Однак згодом росіянам вдалося частково там просунутися, наразі контроль над населеним пунктом відновлено.

До теми:

Сили оборони звільнили село Рідкодуб на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів суттєво збільшилася. Також після вчорашнього затишшя різко відновилися штурмові дії на Слов’янському напрямку. Водночас на Костянтинівському напрямку спостерігається спад інтенсивності атак, а на Краматорському напрямку ситуація залишається без змін.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, де активність російської армії різко зросла. Українські військові зупинили тут 39 атак, що на 10 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Противник атакував у районах Сергіївки та Молодецького, а також у бік Вільного, Кучерового Яру, Софіївки, Петрівки, Золотого Колодязя, Добропілля, Нового Донбасу, Чернігівки, Родинського, Новоолександрівки, Мирного, Удачного та Муравки.

На Слов’янському напрямку фіксується поновлення активності. Протягом минулої доби росіяни здійснили тут 8 атак у районах Кривої Луки, Ямполя та Миколаївки, тоді як попереднього дня на цій ділянці наступальних дій не фіксувалося.

Незначне зростання кількості штурмів відбулося на Лиманському напрямку. ЗСУ відбили 7 атак противника (що на 1 спробу більше, ніж минулої доби) у районах Діброви, Лимана та Зарічного.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв пішла на спад. Тут зафіксовано 12 атак, що на 3 штурмові дії менше порівняно з минулим днем. Противник вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Розкішного, Новоселівки, Осикового, Іллінівки, Миколайпілля та Довгої Балки.

На Краматорському напрямку ситуація залишається стабільною — як і попередньої доби, противник штурмових дій не проводив.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 1 650 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 827 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 371 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн, а також 54 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 9 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 одиниць спеціальної техніки;
• 2 танки;
• 1 бойову броньовану машину;
• 1 реактивну систему залпового вогню.

Читайте також:

На Донеччині зафікусвали зростання активності на Покровському напрямку та затишшя на Слов’янському — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!