Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові продовжують знищувати російських піхотинців на підступах до Костянтинівки та в межах міста. Збройні сили контролюють ситуацію, зачищають південну частину населеного пункту та завдають значних втрат підрозділам противника. Усі заяви російської сторони про можливе оточення міста не відповідають дійсності.

Про це розповів Юрій Мадяр, тимчасовий виконувач обовʼязків заступника командира 19 армійського корпусу.

Бої за Костянтинівку: тактика росіян у місті

За словами Юрія Мадяра, частина російських військових змогла проникнути до міської забудови. Сили оборони знають їхнє розташування та проводять ліквідацію. Наразі ситуація виглядає так:

• у південній частині Костянтинівки противника майже повністю зачистили;
• у центральній та західній частинах тривають заходи зі знищення залишків російської піхоти;
• виявлені військові рф деморалізовані, хоча деякі продовжують відстрілюватися.

Військовий зазначає, що командування противника зменшило інтенсивність наступальних дій. Противник перегруповується та намагається змінити тактику через провал початкового плану. Метою армії рф було обійти Костянтинівку з різних боків та захопити панівні висоти. Це дозволило б перерізати шляхи постачання до кількох міст:

• Костянтинівки;
• Дружківки;
• Краматорська;
• Слов’янська.

Наразі російські сили діють малими піхотними групами, іноді у штурми йдуть по одному військовому. Юрій Мадяр повністю заперечив заяви російської сторони про потенційне оточення Костянтинівки. Українських військових на цьому напрямку значно більше, а велика відстань для інфільтрації дозволяє ефективно виявляти та знищувати противника.

Втрати армії рф

Офіцер зазначив, що російські підрозділи зазнають високих втрат під час спроб зайти до міста. Штурмовикам противника доводиться йти від 20 до 30 кілометрів. Раніше вони намагалися пересуватися лісосмугами, але ці шляхи перекрили українські захисники. Тепер спроби перебігати відкритими полями завершуються швидкою ліквідацією.

Співвідношення втрат на цій ділянці фронту залишається на користь Сил оборони. За статистикою одного з днів українські військові ліквідували 53 військовослужбовців рф, тоді як із українського боку було троє загиблих. Додатково пілоти безпілотників успішно уражають російську артилерію та точки запуску ворожих дронів на підступах до міста.

Читайте також:

Інтенсивність боїв на Покровському напрямку зросла — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У державному застосунку “Дія” стала доступною для купівлі нова військова облігація під назвою “Алупка”. Придбання цього цінного паперу дозволяє громадянам долучитися до фінансування потреб держави, а також зберегти та примножити власні кошти.

Про це повідомила пресслужба “Дія”.

Нова військова облігація в “Дія”

У державному застосунку “Дія” стала доступною для купівлі нова військова облігація під назвою “Алупка”. Вона має чітко встановлені фінансові показники та терміни. Вартість одного цінного паперу стартує від 1025,5 гривні. Дохідність цього інвестиційного інструменту становить від 16,25 відсотка. Дата виплати вкладених коштів та відсотків призначена на 26 квітня 2028 року. Процес купівлі триває кілька хвилин і відбувається повністю онлайн.

Розподіл фінансів та загальна статистика

Кошти від продажу військових облігацій мають цільове призначення. Їх спрямовують на фінансування потреб сектору безпеки й оборони, виплату заробітних плат військовослужбовцям, забезпечення армії та підтримку загальної стійкості держави.

За час існування інструменту громадяни придбали через “Дію” понад 29,2 мільйона військових облігацій. Загальна сума залучених коштів, яка працює на підтримку захисників та захисниць, перевищує 30,2 мільярда гривень.

Алгоритм купівлі та розробники послуги

Для придбання цінного паперу в застосунку необхідно виконати кілька дій:

• відкрити застосунок “Дія”;
• на головному екрані обрати розділ “Військові облігації”;
• вибрати облігацію “Алупка”, вказати партнера та потрібну кількість цінних паперів; . підписати й оплатити покупку.

Технічна та юридична реалізація послуги відбулася завдяки співпраці кількох державних відомств. Проєкт впроваджено Міністерством цифрової трансформації спільно з Міністерством фінансів України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а також Національним банком України.

Читайте також:

Вразливі родини ВПО можуть отримати до 179 тисяч гривень на власну справу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!