Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ЗСУ все частіше завдають ударів по складах, маршрутах постачання та інших військових об’єктах на окупованій Донеччині. Дальність українських FPV-дронів зростає, і це дозволяє змінити хід війни.

Як українські дрони впливають на логістику окупантів, розповідає Бахмут IN.UA.

Як впливають війну удари українських дронів на окупованій Донеччині

Українські військові дедалі активніше працюють по російській логістиці та військовій інфраструктурі на ТОТ. Розширення дальності FPV-дронів дозволяє атакувати цілі на десятки кілометрів у тилу противника, ускладнюючи постачання російських військ на фронті. Під удар потрапляють логістичні маршрути, військові склади та інші важливі об’єкти.

У результаті змінюється тактика російської армії. Чим далі українські дрони можуть діставати ворожі цілі, тим складніше окупантам організовувати стабільне забезпечення своїх підрозділів.

Як удари по російській логістиці впливають на наступальні можливості армії рф? Чому FPV-дрони дедалі частіше використовують для роботи по цілях на відстані до 50 кілометрів? І як розширення зони ураження впливає на ситуацію на фронті, зокрема на Донеччині та в районі Бахмута? Про це розповідаємо у новому відео.

Читайте також:

Українська артилеристка “під Бахмутом”?: як старе відео 2023 року видають за свіжі новини з фронту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент України підписав Закон №4924-IX, який оновлює законодавство щодо ВПО. Він запроваджує низку змін, що стосуються підтвердження статусу ВПО та підстав для його скасування. Закон набере чинності 22 жовтня 2026 року.

Про оновлення Закону України Про забезпечення прав і свобод ВПО повідомляє Бахмут IN.UA.

Новий закон про ВПО: перелік змін

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон №4924-IX “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. У документі затверджені зміни щодо набуття, підтвердження і скачування статусу ВПО. Закон набере чинності 22 жовтня 2026 року.

Закон регулює підстави, за яких людина може знятися з обліку ВПО. Це можна зробити за заявами про зняття з обліку, повернення до покинутого місця проживання або у зв’язку з виїздом за кордон на постійне проживання.

Втратити статус ВПО можна і без заяви. Зняти з обліку можуть за таких обставин:

• людина не повідомила про добровільне повернення до покинутого місця проживання;
• людина виїхала за кордон на постійне проживання або з інших причин відсутня на території України більше 90 днів поспіль чи більше 180 днів сукупно протягом року, крім випадків перебування за межами України понад зазначені строки з обґрунтованих причин;
• якщо людину визнали винною в кримінальному правопорушенні проти основ національної безпеки України або за статтею “Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників”;
• людина подала недостовірні відомості, які стали підставою для взяття її на облік ВПО;
• якщо відновлено умови для безпечного, добровільного та гідного повернення до покинутого місця проживання;
• людина померла або оголошена померлою.

Також закон регулює процес надання статусу ВПО дітям. З 22 жовтня діти, які народилися після того, як батьки виїхали з тимчасово окупованої території, зони бойових дій або прифронтових громад, більше не отримуватимуть цей статус. Водночас довідки ВПО, які були оформлені дітям до набрання законом чинності, залишаться дійсними.

Нагадаємо, що переселенці й переселенки з Бахмута можуть офіційно зареєструватися у громаді попри її окупацію. Така можливість запрацювала у вересні 2025 року. Першочергово ця процедура була направлена на реєстрацію дітей, які народилися в евакуації, та студентів.

А з квітня 2026 року запрацював механізм дистанційного декларування місця проживання через “Дію”. Скористатися цією можливістю можуть жінки, діти та чоловіки непризовного віку.

Читайте також:

• Житловий сертифікат та ваучер: різниця між двома програмами державної підтримки
• Уряд продовжив програму підтримки ВПО старшого віку та людей з інвалідністю: деталі
• Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!