Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

13 січня Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”. Він скасував радянський Житловий кодекс 1983 року та передбачає перехід до європейської моделі доступу до житла через оренду й соціальні програми.

Які зміни в межах нового закону чекатимуть ВПО, редакції Бахмут IN.UA пояснили провідні юристи з питань адвокації благодійного фонду “Право на захист” — Анастасія Бурау та Юрій Дьякон.

Що передбачає нова модель соціального житла

13 січня 2026 року було ухвалено Закон України “Про основні засади житлової політики”. Наразі він очікує на підпис президента. Загалом закон визначає засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю) у сфері житлових відносин, містить низку норм щодо соціального житла. Очікується, що їх надалі конкретизують іншими нормативно-правовими актами. 

Відповідно до закону, соціальне житло — це житло, надане людям:

• які потребують соціального захисту;
• які були змушені залишити своє місце проживання з підстав, що загрожують їхньому життю чи здоров’ю або стану житла;
• іншим категоріям осіб, визначеним законом, на підставі договору оренди соціального житла за доступну орендну плату залежно від рівня доходу особи (сім’ї), домогосподарства та з урахуванням пільг, гарантій і субсидій, на які вони мають право відповідно до закону. 

Отримати соціальне житло можна з державного житлового фонду, житлового фонду громади або приватного житлового фонду. Житло з державного або житлового фонду громади надають на підставі рішення органів державної влади або місцевого самоврядування. 

Надання соціального житла в оренду та управління ним будуть здійснювати оператори соціального житла. Згідно з законом, оператор соціального житла – це юридична особа: 

• установчі документи якої визначають набуття соціального житла на праві власності або іншій правовій підставі, управління соціальним житлом, а також надання такого житла в оренду як основну мету її діяльності;
• яка має статус неприбуткової організації (установи);
• інформація про яку внесена до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. 

Закон також передбачає створення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. Вона забезпечуватиме збирання, накопичення, захист, облік, відображення, обробку та надання відомостей про житловий фонд України, а також про людей, які можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло.

Як надаватимуть соціальне житло в оренду

Соціальне житло надаватимуть за договором оренди. Плата за нього включатиме саме оплату за оренду та житлово-комунальні послуги. Розмір орендної плати залежатиме від рівня доходу та майна людини або сім’ї. Також передбачається, що для оплати оренди соціального житла може надаватися субсидія.

Платежі за оренду соціального житла вноситимуть оператору соціального житла.

“Порядок надання соціального житла, порядок розрахунку плати за соціальне житло і типовий договір оренди соціального житла мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України. Тож, наразі, поки закон ще не набрав чинності та відповідні порядки не були затверджені Урядом, ми бачимо лише загальну правову рамку нової системи надання соціального житла, без детальних процедур, вимог та умов, які будуть визначені згодом”, — зазначають юристи.

Чи достатньо обґрунтована заборона приватизації соціального житла?

Таку заборону можна вважати обґрунтованою, оскільки вона дозволить зберегти соціальне житло з державного житлового фонду у власності держави і надавати його в оренду тим, хто дійсно цього потребує. Більше того, положення Закону передбачають, що платежі за оренду соціального житла, які вносяться оператору соціального житла, використовуються ним для досягнення основної мети діяльності — набуття, розпоряджання та управління соціальним житлом, а також надання такого житла в оренду.

Тому допоки житло залишається в державній власності і надається в оренду, воно приноситиме кошти на управління ним, набуття нового соціального житла і, відтак, забезпечення соціальним житлом ще більшої кількості людей, які цього потребують.  

Натомість для набуття житла у власність чи його будівництва можуть бути доступні інші механізми.

Наприклад, відповідно до закону, особи, які можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло, інформація про яких внесена до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, можуть побудувати житло, придбати його у власність або набути в користування за підтримки держави або органу місцевого самоврядування шляхом використання фінансово-кредитних механізмів підтримки будівництва, придбання та оренди житла. До таких механізмів належать: 

• надання пільгового довгострокового кредиту на нове будівництво, реконструкцію або придбання житла у власність з державною підтримкою; 
• сплата частини вартості житла, виплату компенсації за належне для отримання житлового приміщення;
• сплата частини пайового внеску члена житлово-будівельного (житлового) кооперативу, надання пільгового довгострокового кредиту або виплату компенсації частини відсотків за кредитом на сплату такого внеску. 

Крім цього, законодавством можуть встановлюватися інші механізми підтримки будівництва, придбання та оренди житла. 

Які механізми контролю запобігатимуть зловживанням при розподілі соцжитла

Цій меті слугуватиме цифровізація та автоматизація процесів завдяки запровадженню Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. 

Також запобіганню зловживань мають слугувати контроль за цільовим використанням державного/територіального житлового фонду, його утриманням, експлуатацією та ремонтом з боку уповноважених органів державної влади, місцевого самоврядування або уповноважених ними органів. 

Закон передбачає: 

• контроль за дотриманням вимог житлового законодавства з боку уповноважених центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування;
• громадський контроль за дотриманням вимог житлового законодавства, що здійснюється громадськими об’єднаннями, фізичними та юридичними особами шляхом проведення громадських слухань, обговорень та участі в них, участі у роботі консультативно-дорадчих органів, утворених при органах державної влади та місцевого самоврядування, надання доступу до публічної інформації, подання індивідуальних чи колективних звернень громадян, подання позовів до суду та в інший спосіб, визначений законодавством.

“Якими ж будуть запобіжники на кожному з етапів роботи з соціальним житлом (придбання соціального житла, управління соціальним житлом, надання такого житла в оренду та користування отриманим в оренду житлом щодо), ми очікуємо побачити в інших нормативно-правових актах, які будуть прийматися в межах абсолютно нової правової рамки, створеної законом”, — підсумовують юристи.

Читайте також:

• Дім для ВПО: у Київській області шукають велику родину для заселення в межах проєкту “Хата Поруч”
• Як ВПО на Житомирщині можуть отримати допомогу на ремонт житла: умови
• У Києві діє місце тимчасової підтримки для людей у кризових життєвих обставинах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Морози загострили критичну ситуацію з водопостачанням на тимчасово окупованих територіях Донеччини. Багато міст залишилися без води, а аварійні відключення електрики та проблеми з опаленням посилили кризу.

Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації.

Причини водної кризи на окупованих територіях Донеччини

На тимчасово окупованих територіях Донеччини морози різко погіршили ситуацію з водопостачанням. У багатьох населених пунктах вода повністю відсутня, а бочки для підвозу замерзли або стоять порожніми. Цілі квартали великих міст залишилися без доступу до питної води.

Через сильне похолодання до водної кризи додалися масштабні аварійні відключення електроенергії та проблеми з опаленням. Міська інфраструктура, яка роками працювала “на аваріях”, у зимових умовах просто перестала функціонувати.

Причина таких проблем системна: за роки російської окупації жодної повноцінної модернізації водогонів чи інших комунальних систем не проводилося. Мережі латали точково, без інвестицій і стратегічних рішень.

До теми:

Водна криза в окупованому Донецьку: хто винен і чому її не вирішують

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!