Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Броварах та Броварському районі розпочали збір інформації про дітей із родин внутрішньо переміщених осіб, які у 2026 році підуть до першого класу. Дані необхідні для забезпечення майбутніх школярів шкільними рюкзаками.

Про це повідомляє Сватівський гуманітарний хаб у місті Бровари.

Як зареєструвати першокласника з родини ВПО для отримання шкільного рюкзака

У Броварах та Броварському районі триває збір інформації про дітей із родин внутрішньо переміщених осіб, які у 2026 році вперше підуть до школи. Ініціатива покликана допомогти майбутнім першокласникам підготуватися до навчального року. Для цього організатори формують перелік дітей, яких планують забезпечити шкільними рюкзаками.

Для участі батькам або законним представникам необхідно заповнити спеціальну Google-форму.

Організатори звертають увагу, що збір інформації стосується родин ВПО з усіх областей України, які мають чинну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та зареєстровані у місті Бровари або Броварському районі.

У анкеті потрібно вказати:

• ПІБ дитини;
• ПІБ одного з батьків (опікунів) які зареєстровані, як ВПО в м. Бровари та Броварському районі;
• дата народження дитини;
• чи має дитина статус ВПО;
• місце реєстрації проживання (повна адреса, як у паспорті);
• місце фактичного проживання (повна адреса, як в довідці ВПО);
• номер телефону для контакту.

До теми:

Як записатися до Бахмутської лікарні в Броварах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У червні приріст окупованих територій склав 84 квадратні кілометри. Проте з урахуванням успіхів Сил оборони України загальний територіальний баланс для російської армії залишається від’ємним другий місяць поспіль. Також спостерігається зміна інтенсивності штурмових дій противника на ключових напрямках фронту.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Дані DeepState щодо територій та тактики противника

За інформацією аналітичного проєкту DeepState, протягом червня російська армія змогла просунутися на 84 квадратні кілометри. Оскільки дані про звільнені українськими підрозділами території публікуються із затримкою, фактичний результат для противника є від’ємним, хоча різниця у площах залишається невеликою.

Аналітики фіксують зростання загальної кількості штурмових дій на 4,4%. Специфіка цих атак полягає у низькій якості виконання. Фіксуються випадки, коли у штурм відправляють одного піхотинця російської армії.

В DeepState зазначають, що кількість російських штурмових дій у червні зросла ще на 4,4%, однак це пов’язано зі зміною їхнього характеру. За оцінкою експертів, дедалі частіше окупанти здійснюють атаки малими групами або поодинці.

Водночас у другій половині червня російські війська досягли певних успіхів у районі Костянтинівки, на Добропільсько-Костянтинівському напрямку та поблизу Гуляйполя, що дозволило їм дещо покращити ситуацію порівняно з травнем.

Ситуація на Слов’янському, Лиманському та Краматорському напрямках

На Слов’янському напрямку кількість штурмів дещо зросла. Противник здійснив 28 атак порівняно з 27 попередньої доби. Спроби просування зафіксовані у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка та в районі Різниківки.

На Лиманському відтинку інтенсивність бойових дій знизилася з 14 до 11 атак. Російська армія намагалася вклинитися в оборону в районі Новоселівки та у напрямку Ставків, Озерного, Лиману і Дробишевого.

На Краматорському напрямку активність противника збільшилася. Зафіксовано три боєзіткнення у бік Тихонівки, Миколаївки та в районі Часового Яру, тоді як минулої доби відбувся лише один штурм.

Бойові дії на Покровському та Костянтинівському відтинках

Покровський напрямок залишається зоною найбільшої активності російської армії, де кількість атак зросла з 31 до 33. Українські підрозділи зупинили штурмові дії в районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Василівка, Новомиколаївка, Молодецьке, Гришине, Удачне. Також спроби просування відбувалися у бік Торецького, Нового Донбасу, Білицького, Шевченка, Сергіївки, Новогришиного, Новопавлівки та Новопідгороднього.

На Костянтинівському напрямку спостерігається спад інтенсивності боїв з 23 до 20 атак. Зіткнення відбувалися в районах Новодмитрівки, Костянтинівки, Іллінівки, Степанівки та у бік Райського.

Втрати російської армії

Станом на 2 липня 2026 року загальні бойові втрати противника в особовому складі орієнтовно становлять 1 405 900 осіб. За минулу добу ліквідовано 1 140 військовослужбовців російської армії, що дещо менше за попередній показник у 1 210 осіб.

Також змінилася пропорція знищеної техніки. Зросли втрати противника у безпілотниках та реактивних системах залпового вогню, проте зменшилася кількість знищеної артилерії та автомобільної техніки. За добу ліквідовано наступне озброєння

• 2 123 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 353 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 57 артилерійських систем;
• 9 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 реактивних систем залпового вогню;
• 7 одиниць спеціальної техніки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 1 крилату ракету.

Читайте також:

Російська армія просунулася поблизу Закітного — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!