Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА опублікували проєкт бюджету Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік. Загальний обсяг бюджету становить 394,4 мільйони гривень. Доходи і видатки збалансовані на однаковому рівні.

Про це йдеться у проєкті бюджету, опублікованому на сайті Бахмутської міськради.

Проєкт бюджету Бахмутської громади на 2026 рік

Згідно з розпорядженням начальника Бахмутської МВА, загальний обсяг бюджету громади на 2026 рік становитиме 394,4 мільйони гривень. Основна частина коштів припадатиме на загальний фонд — 394,1 мільйонів гривень, тоді як спеціальний фонд становитиме 265,7 тисяч гривень.

Водночас у загальному фонді передбачено профіцит 80 мільйонів гривень, а у спеціальному — дефіцит на таку ж суму, що пов’язано з особливостями воєнного бюджетування.

У бюджеті закладено резервний фонд у 2 мільйони гривень, а також оборотний залишок коштів у 500 тисяч гривень.

Видатки з бюджету Бахмутської громади у 2026 році

Загальний обсяг видатків з бюджету становитиме 394,4 мільйони гривень. Основна частина коштів припадатиме на загальний фонд — 314,1 мільйонів гривень, тоді як спеціальний фонд становитиме 80,2 мільйонів гривень.

Проєкт бюджету визначає захищені статті видатків:

• оплата праці працівників бюджетних установ;
• нарахування на заробітну плату;
• придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;
• забезпечення продуктами харчування;
• оплата комунальних послуг та енергоносіїв;
• соціальне забезпечення;
• обслуговування місцевого боргу;
• поточні трансферти місцевим бюджетам;
• оплата енергосервісу.

Фінансування видатків у 2026 році здійснюватиметься лише в межах фактичних надходжень і в режимі економії. Розпорядники коштів не зможуть брати зобов’язання понад затверджені бюджетні призначення.

Борги за зобов’язаннями 2025 року, за якими не проведені розрахунки, вважатимуться кредиторською заборгованістю та підлягатимуть оплаті у 2026 році за наявності коштів.

Фінансове управління Бахмутської міськради отримало право розміщувати тимчасово вільні кошти на депозитах та брати безвідсоткові казначейські позики для покриття тимчасових касових розривів.

У разі ухвалення документ набере чинності з 1 січня 2026 року і діятиме до 31 грудня 2026 року. Контролюватиме його виконання буде начальник Бахмутської міської військової адміністрації.

Читайте також:

• У Бахмутській громаді завершили прийом заяв на матеріальну допомогу на 2025 рік: що далі
• Як військовим з Бахмута отримати виплату після звільнення з полону
• Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата у 2026 році: на які зміни варто чекати українцям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 15 грудня, у Берліні завершилися переговори делегацій України та США. Україна готова розглядати варіант тимчасового припинення активних бойових дій, однак не погодиться на односторонній вихід українських військ із Донецької області.

Про це повідомляє німецьке видання Bild за підсумками переговорів президента Володимира Зеленського з представниками США в Берліні.

Берлін, переговори

15 грудня у Німеччині завершилися перемовини делегацій України та США. До Берліна прибули спецпосланці Трампа Світ Віткофф та Джаред Кушнер. Під час зустрічі сторони обговорювали так званий американський “мирний план”, який у європейських політичних колах раніше називали таким, що значною мірою відображає інтереси Кремля. За даними Bild, українська сторона дала зрозуміти: є межі компромісів, які Київ не готовий переходити.

Ключовою є ситуація з окупованими територіями. Один із пунктів запропонованого плану передбачає фактичне визнання Криму, а також Луганської і Донецької областей під контролем росії. Водночас у Херсонській та Запорізькій областях пропонується “заморозити” лінію фронту.

За інформацією Bild, Україна допускає можливість тимчасового збереження поточної лінії зіткнення, але категорично не приймає вимогу повного виведення Сил оборони з Донбасу. У Києві вважають такий сценарій неприйнятним з військового та політичного погляду.

Пропозиція США щодо Донеччини

Американська сторона, за даними видання, запропонувала компромісний варіант: відведення українських військ із приблизно 5 600 квадратних кілометрів Донецької області. Цю територію планували перетворити на “демілітаризовану економічну зону” без присутності російських військ.

Москва підтримала ідею, однак висунула додаткову вимогу, щоб замість регулярної армії в зоні перебувала росгвардія. В Україні таку ініціативу відкинули.

Контрпропозиція Києва

Президент Володимир Зеленський, за інформацією видання, запропонував альтернативний підхід. Він поставив питання симетричного відведення військ з обох сторін, а не лише з українського боку.

“Якщо українські війська відступають, наприклад, на п’ять-десять кілометрів, то чому російські війська не повинні відступити на таку саму відстань углиб окупованих територій?”, — наголосив Зеленський.

Зустрічі між українською та американською делегаціями в Берліні наразі завершилися.

До теми:

Скільки часу росії потрібно, щоб окупувати всю Донеччину: аналіз Deep State

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!