Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ватажок “днр” денис пушилін звітує про плани на 2026 рік. Окупанти, нібито, займатимуться відновленням доріг і будівництвами, однак ні перелік об’єктів, ні міста, де триватимуть роботи, не повідомляються. Не кажуть у “днр” і про строки виконання робіт.

Що запланував пушилін для “відновлення” Донбасу у 2026 році, розповідає Бахмут IN.UA.

Плани окупантів щодо “відбудови” на 2026 рік

Ватажок “днр” денис пушилін поділився планами на 2026 рік. За його словами, окупаційна влада займатиметься “відновленням Донбасу”. У дописі на своєму Telegram-каналі пушилін ділиться запланованими цифрами і заходами, втім у них немає жодної конкретики. Ні деталі заходів, ні міста, де їх реалізовуватимуть, не повідомляються.

“Актуалізували плани відновлення Донбасу на 2026 рік — відновимо близько 900 км доріг, продовжимо боротьбу за воду — заплановано понад 200 великих заходів у сфері тепло- та водопостачання. Упорядкуємо 49 громадських просторів. Інше завдання — створити умови для комфортного, безпечного та ефективного виховання підростаючого покоління”, — заявляє пушилін.

Про плани на 2026 рік ватажок “днр” розповідав і пропагандистам. Але і їм жодної конкретики не надав, лише цифри.

“2026 року продовжимо відродження республіки. Відремонтуємо ще понад 850 кілометрів доріг, побудуємо 29 ФАПів (ред. фельдшерсько-акушерські пункти), відновимо 12 медустанов, введемо в роботу сім відремонтованих спортивних об’єктів”, — заявив пушилін “Комсомольській правді”.

Про деякі дорожні об’єкти пушилін повідомляв раніше. Зокрема, у 2026 році окупанти планують продовжити будівництво об’їзної дороги Маріуполя. Пушилін стверджує, що вона підвищить пропускну спроможність сухопутного коридору до Криму та розвантажить вулично-дорожню мережу міста.

Однак насправді дорога призначена для покращення військової логістики. Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко розповідав 24 Каналу, що цим росіяни хочуть зробити так, щоб їхня техніка і машини не стояли в заторах у Маріуполі дорогою з Криму.

Чи планують окупанти будувати житло в “днр”

Як видно з дописів ватажка “днр”, окупаційна влада робить акцент на створенні паркових зон, місць відпочинку і культурних закладів. Зокрема, у 2026 році пушилін планує облаштування понад 50 громадських просторів. Завершити благоустрій паркових зон мають у Докучаєвську, Єнакієвому, Торезі, Ясинуватій і Харцизьку.

Щодо закладів культури, то таких планують реконструювати близько 30. Їхній перелік не додається.

Планів на відновлення чи будівництва житла пушилін не озвучує. Лише звітує про майбутнє будівництво нових житлових кварталів у Донецьку. Однак, це ініціатива не окупаційної влади, а приватних забудовників. Зокрема, в Будьонівському районі Донецька місцева компанія-забудовник “Линия жизни” почне будувати новий житловий комплекс на 730 квартир. При цьому про надання житла людям не йдеться, тут зводять квартири на продаж з можливістю іпотечного кредитування.

“Загалом у “днр” під житлове будівництво розглядаються понад 400 земельних ділянок. Вже укладено понад 70 угод про реалізацію масштабних інвестиційних проєктів, площа житлових приміщень у яких становить понад 707 тисяч квадратних метрів”, — звітує пушилін.

Деталі укладених угод пушилін не повідомляє. Чи будуть зводити соціальне житло і чи надаватимуть нові квартири тим, хто втратив майно, не кажуть.

Читайте також:

• Компенсації для мешканців ТОТ від окупантів: у рф пропонують змінити механізм виплат
• На ТОТ Донеччини оголосили масштабний призов молоді в російську армію
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) оголосила про нову програму підтримки українських аграріїв, спрямовану на підготовку до весняної посівної кампанії. Ініціатива передбачає фінансову допомогу в розмірі 1 500 доларів США або 65 226 гривень.

Про це повідомили представники ФАО.

Грошова допомога фермерам

У межах ваучерної підтримки ФАО фермери з Дніпропетровської та Чернігівської областей можуть отримати фінансову допомогу в розмірі 1 500 доларів США або 65 226 у гривневому еквіваленті. Програма реалізується спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за фінансової підтримки Royal Norwegian Embassy in Kyiv.

Отримані кошти дозволено спрямувати виключно на закупівлю якісного насіння зернових культур та мінеральних добрив. Такий підхід має забезпечити фермерам можливість провести посівну кампанію у визначені агротехнічні строки та зменшити ризики скорочення врожаю.

Хто може подати заявку

Участь у програмі можуть взяти фермери, які обробляють від 10 до 150 гектарів сільськогосподарських угідь. Обов’язковою умовою є підтверджений вплив війни на господарську діяльність.

Перевага під час відбору надаватиметься фермерським господарствам, які очолюють жінки, що відповідає пріоритетам ФАО щодо підтримки рівного доступу до ресурсів.

ФАО наголошує, що підтримка орієнтована саме на базові виробничі потреби малих аграрних господарств, які зазнали впливу війни.

Як подати заявку на допомогу

Подати заявку на участь у програмі фермери можуть за посиланням. Реєстрація триватиме до 31 січня 2026 року.

Для участі необхідно мати актуальні дані про господарство в системі Державного аграрного реєстру та відповідати встановленим критеріям програми.

Читайте також:

Як змінилась народжуваність на Донеччині у 2025 році: порівняння з довоєнним показником

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!