Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Через тимчасову окупацію Бахмутської громади та повну евакуацію мешканців місцева система освіти була повністю перебудована на дистанційний формат. Станом на вересень 2025 року навчання онлайн проходять понад 2,7 тисячі дітей, більшість з яких перебувають у безпечних регіонах України або за кордоном.

Детальніше про те, скільки навчається дітей в школах Бахмутської громади — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Скільки дітей навчають в освітніх закладах Бахмута

Через тимчасову окупацію території Бахмутської міської територіальної громади та повну евакуацію мешканців система освіти громади працює дистанційно, діти навчаються онлайн. Станом на 1 вересня 2025 року освітня мережа громади налічувала 46 закладів освіти, з яких 12 працювали дистанційно в умовах воєнного стану.

Освіту в закладах Бахмутської громади зараз отримують 2 703 дитини, ще 80 дітей відвідують позашкільні заняття. Більшість цих дітей навчаються не вдома:

• приблизно 6 з 10 дітей перебувають у безпечних регіонах України;
• майже 4 з 10 — за кордоном;
• менше ніж 1% залишаються на тимчасово окупованих територіях, але продовжують навчатися за українською програмою.

У дошкільній освіті Бахмутської громади ситуація суттєво змінилася через війну. З 25 дитсадків, які працювали до повномасштабного вторгнення, роботу призупинили 20. Наразі дистанційно працюють 5 закладів, у яких відкрито 26 груп. У них навчаються 540 дітей віком від 3 до 6–7 років, у середньому, це приблизно 21 дитина в групі. Окремо працюють 10 спеціальних груп, де 206 дітей отримують корекційну допомогу, а також 1 інклюзивна група для 18 дітей, з яких 2 — з особливими освітніми потребами.

У загальній середній освіті з 17 шкіл громади 11 тимчасово не працюють. Освітній процес забезпечують 6 шкіл, у яких відкрито 82 класи та навчаються 2 163 учні. У середньому в класі — 26 дітей. Для дітей з особливими освітніми потребами працюють 11 інклюзивних класів і 1 спеціальний клас, де навчається 21 дитина. Також у двох школах відкрито 5 класів з українознавчим компонентом для 93 дітей, які зараз перебувають за кордоном.

Читайте також:

Пів мільйона на освіту: затвердили програму Бахмутської МТГ на 2026–2027 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українського режисера Мстислава Чернова номінували на премію Гільдії режисерів США за документальний фільм “2000 метрів до Андріївки”, що розповідає про звільнення села під Бахмутом.

Про це йдеться на офіційному сайті Гільдії режисерів США (DGA).

Режисера “2000 метрів до Андріївки” номінували на премію DGA

Українського режисера Мстислава Чернова номінували на премію Гільдії режисерів США за стрічку “2000 метрів до Андріївки”. Він боротиметься за нагороду “за видатні режисерські досягнення в документальному кіно за 2025 рік”. Серед інших номінантів — Ґіта Ґандбгір із фільмом “Ідеальна сусідка”, Сара Хакі та Мохаммадреза Ейні зі стрічкою “Розсікаючи скелі”, Елізабет Ло з фільмом “Розвіювачка коханки”, а також Лаура Пойтрас і Марк Обенгауз зі стрічкою “Приховання”.

Переможців премії оголосять під час 78-ї щорічної церемонії нагородження DGA Awards, яка відбудеться 7 лютого.

Сама стрічка “2000 метрів до Андріївки” — це документальний фільм, який показує, як бійці Третьої штурмової бригади звільняють село Андріївка поблизу Бахмута під час контрнаступу у 2023 році. Частину кадрів зняли військові на камери GoPro, інші — сам Мстислав Чернов та співпродюсер фільму Олександр Бабенко, які разом із військовим із позивним “Фєдя” наздоганяли штурмові підрозділи.

Світова прем’єра стрічки відбулася на фестивалі “Санденс” у січні 2025 року, де фільм отримав нагороду за найкращу режисуру в категорії World Cinema Documentary. В Україні картину показали на Docudays UA, де вона здобула три нагороди. З 28 серпня фільм вийшов у широкий прокат.

Також стрічка “2000 метрів до Андріївки” увійшла до шортліста “Оскара-2026” в категорії “Найкращий документальний повнометражний фільм”.

Читайте також:

Spotify назвав головних українських артистів і хіти 2025 року: хто увійшов у топи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!