Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У польському Гданську проходить Конференція з питань відновлення України (URC 2026). Донеччину на заході представляють п’ять громад, у тому числі Бахмутська. Всі з відомих на цей час проєктів, які представляють громади, присвячені будівництву соціального житла.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Конференція з відновлення України у Гданську: хто представляє Донеччину

25-26 червня у Гданську триває Конференція з питань відновлення України (URC 2026). Тут зібралася міжнародні партнери України, представники українських регіонів та експерти з відновлення.

За даними ОВА, Донеччину на заході представили п’ять громад:

• Бахмутська;
• Краматорська;
• Селидівська;
• Покровська;
• Маріупольська.

Цьогоріч URC 2026 охоплює п’ять тематичних вимірів — відновлення економіки, людського капіталу, покращення регіональної політики, євроінтеграція та безпека.

Які проєкти представив Бахмут на URC 2026

Офіційного переліку ініціатив, які представляє Бахмутська громада на URC 2026, немає. З фото, опублікованих в мережі, видно, що представники громади презентують проєкт будівництва житла “Бахмут-Гоща”.

На фото разом із заступником голови Бахмутської МВА фігурує Микола Панчук — очільник Гощанської громади. На своїй офіційній сторінці в Facebook він зазначив:

“Разом із командою представляємо в Гданську важливі проєкти для нашої громади. Один із ключових проєктів, який презентується на стенді Рівненщини, — “Квартал Відродження” (ред. назва проєкту будівництва житла для бахмутян).

Які проєкти представив Покровськ на URC 2026

Покровська громада презентувала проєкти соціального житла. Всього їх два:

• “Покровський квартал” у місті Кам’янське;
• “Агро-містечко” на Одещині.

У Покровській МВА кажуть, що ці проєкти передбачають житло, робочі місця та необхідну соціальну інфраструктуру для родин переселенців із громади.

В участі у URC 2026 бачать можливість пошуку міжнародних партнерів та інвесторів для реалізації проєктів.

Що представив Маріуполь на URC 2026

Мер Маріуполя Вадим Бойченко презентував програму “Мій дім. Україна”. Це проєкт створення житла для маріупольців. Він має стати першим житловим обʼєктом в Україні, який відповідає концепції та принципам європейського соціального житла.

На конференції представили майстер-план першого житлового кварталу в Білій Церкві. Пілотний проєкт передбачає будівництво 44 будинків на 1 187 квартир.

“Сьогодні в межах програми вже підготовлено шість інвестиційних проєктів у різних громадах України. Вони дозволять створити 3 612 квартир для понад 10,5 тисячі маріупольців. Для реалізації проєктів уже визначені земельні ділянки та підготовлена необхідна проєктна документація”, — зазначив Вадим Бойченко.

Також мер Маріуполя мав зустріч з директором з питань кредитування та соціального розвитку Банку розвитку Ради Європи. Вони обговорили залучення фінансування для розширення будівництва соціального житла для маріупольців у різних регіонах України.

“Вже маємо спільне бачення, однак продовжимо консультації для узгодження низки інших питань”, — зауважив Вадим Бойченко.

Деталей щодо проєктів, які представили Краматорська і Селидівська громади, поки немає.

Читайте також:

• Три законопроєкти про компенсацію житла на ТОТ зависли у Верховній Раді: що відомо
• Скандал навколо житлової програми для ВПО 60+: у Сіверськодонецькій МВА відповіли на звинувачення
• Житло для переселенців на Полтавщині: Соледарська міська рада ініціює громадське обговорення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

26 червня 2026 року відбувся черговий обмін полоненими між Україною та росією. У межах домовленостей вдалося повернути 160 выйськових. Серед звільнених — бійці різних підрозділів Збройних сил, Нацгвардії та інших силових структур.

Про це повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та президент Володимир Зеленський.

Обмін 26 червня 2026 року

26 червня 2026 року відбувся черговий обмін військовополоненими між Україною та росією, в результаті чого 160 військових, з яких 115 — це оборонці Маріуполя. Окрім солдатів і сержантів, додому вдалося повернути 58 офіцерів.

Серед звільнених з російського полону є представники:

• Сухопутних військ;
• Сил підтримки;
• ДШВ;
• ТрО;
• Повітряних Сил;
• Медичних сил, ВМС;
• Національної гвардії України;
• Державної спеціальної служби транспорту;
• Державної прикордонної служби.

Як вказують в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, наймолодшому звільненому військовому виповнилося 26 років, а найстаршому — 66.

Після повернення на підконтрольну Україні територію звільнені військові проходять медичний огляд, реабілітацію та отримують необхідну допомогу. Багато з них тривалий час перебували у полоні.

Читайте також:

• 205 на 205: відбувся перший етап обміну “1000 на 1000”
• Кого звільнили з полону 5 лютого 2026 року: перші фото після повернення
• Обмін полоненими 23 липня: в Україну повертаються тяжкопоранені захисники
• Новий обмін 4 липня 2025 року: хто повернувся до України після російського полону
• Повернення додому: 15 фотографій українців після обміну 4 липня 2025 року
• Обмін полоненими 26 червня 2025 року: хто повернувся до України
• Новий обмін полоненими: кого вдалося повернути до України 20 червня
• Обмін 19 червня: звільнено українців з важкими пораненнями після 3 років у полоні
• З полону повернулися офіцери, молоді воїни та оборонці Маріуполя — обмін 14 червня
• Обмін полоненими 12 червня: Україна повернула важкопоранених військових
• Обмін 10 червня. Україна повернула важкопоранених захисників з російського полону
• Перші фото вдома: 35 світлин звільнених з полону українців
• Обмін полоненими 9 червня – 30 фото звільнених Героїв
• Обмін 1000 на 1000: імена всіх українців, які повернулися з полону. Повний список
• Обмін 307 на 307: Україна повернула додому ще три сотні людей. Хто серед звільнених
• 307 українських героїв повернулися додому: перші фото після полону
• Обмін полоненими 6 травня: хто повернувся додому з російського полону – офіційний список
• Повернення додому: перші фото звільнених з полону українських військових

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!