Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці 63-ї окремої механізованої бригади провели евакуацію цивільних з Лимана. З міста вивезли п’ятьох людей, серед яких були матір з дитиною.

Про це повідомили у 63-й ОМБр.

З Лимана евакуювали п’ятьох цивільних

Бійці 63-ї окремої механізованої бригади евакуювали п’ятьох цивільних з прифронтового Лимана. Серед евакуйованих була і дитина — 7-річний хлопчик. Він перебував у місті разом з матір’ю.

Окрім цивільних, з Лимана вдалось вивезти двох поранених військових.

Зазначимо, що через бойові дії евакуація з Лимана ускладнена. Наразі фіксують поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові. За офіційними даними на початок травня, в місті Лиман перебували 1 780 людей.

За даними обласної влади, дітей у Лимані не залишилось, їх евакуювали раніше. Ймовірно, евакуйовану військовими дитину раніше завезли в місто повторно й переховували.

Також цього тижня військові евакуювали двох дітей, яких повторно повернули і переховували у прифронтовому Добропіллі. Батьки дітей загинули від удару дрона.

Читайте також:

• 5-річна дівчинка з Бахмута, яка постраждала від російського обстрілу, шукає нових батьків
• Чи можна евакуюватися під час комендантської години на Донеччині: пояснення
• У Слов’янську оголосили примусову евакуацію дітей через обстріли: які райони підпадають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Згідно зі зведенням Генерального штабу ЗСУ, інтенсивність боєзіткнень на Костянтинівському напрямку зросла вдвічі, водночас найвищою залишається активність російської армії на Покровському відтинку фронту.

Детальніше про ситуацію на лінії зіткнення — у матеріалі.

Загострення на Костянтинівському та Покровському напрямках

На Костянтинівському напрямку фіксується значне збільшення кількості штурмових дій. Російські військові провели 27 атак у бік населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Плещіївка, Торецьке, Новопавлівка, Софіївка, Вільне, Білицьке та Кучерів Яр. Для порівняння, учора, 20 травня, росіяни провели 14 атак.

Найбільша кількість боєзіткнень загалом по лінії фронту залишається на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 35 атак російської армії у районах Родинського, Гришиного, Новоолександрівки, Покровська, Затишка, Никанорівки, Шевченкова, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російські військові 13 разів намагалися вклинитися в українську оборону. Наступальні дії фіксувалися у районах Дробишевого, Діброви, Озерного, Ставки, Лиману та Ямпіля.

На Слов’янському напрямку російська армія штурмувала позиції українських захисників п’ять разів. Боєзіткнення відбулися у районах Закітного та Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Росіяни провели один штурм в районі Міньківкова.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 910 осіб;
• бойових броньованих машин — 5 одиниць;
• артилерійських систем — 54 одиниці;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• засобів ППО — 1 одиницю;
• наземних робототехнічних комплексів — 4 одиниці;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 715 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 202 одиниці;
• спеціальної техніки — 1 одиницю.

Читайте також:

Де росіяни посилили тиск на Слов’янському напрямку: перелік населених пунктів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!