Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні у 2026 році запрацювала нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”, спрямована на раннє виявлення хронічних захворювань у людей середнього віку. Держава покриває витрати на діагностику, щоб попередити розвиток діабету та серцево-судинних хвороб, які часто протікають безсимптомно.

Детальніше про те, які умови програми — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке скринінг 40+ та навіщо він потрібен

Скринінг — це система обстежень для людей без явних симптомів. Після 40 років в організмі людини різко зростають ризики розвитку хронічних хвороб, які тривалий час можуть протікати непомітно. Програма “Скринінг здоров’я 40+” базується на принципах доказової медицини та допомагає виявити фактори ризику інфарктів, інсультів і цукрового діабету на стадіях, коли їм ще можна ефективно запобігти.

Умови та процедура отримання виплати наступні:

• віковий поріг — учасниками можуть стати громадяни, яким виповнилося 40 років;
• сповіщення надходить на 30-й день після вашого дня народження у застосунку “Дія” з’явиться офіційне запрошення;
• після прийняття запиту необхідно створити спеціальну “Дія.Картку” зі спецрахунком;
• кошти надійдуть на рахунок протягом 7 днів після підтвердження заяви.

Що входить у скринінг

Скринінг складається з трьох пунктів:

• анкетування — оцінка ризиків серцево-судинних хвороб, цукрового діабету 2-го типу та проблем ментального здоров’я;
• лабораторні дослідження — покажуть роботу серця, судин, нирок;
• фізикальне обстеження — вимірювання тиску, частоти серцевих скорочень, ваги, зросту, окружності талії тощо.

Підготовка до візиту: важливі рекомендації

Спеціальної підготовки (наприклад, суворої дієти) скринінг не потребує, проте для коректності результатів вимірювання тиску та ритму серця за 30 хвилин до обстеження слід:

• утриматися від куріння;
• не вживати чай, каву та інші напої з кофеїном;
• уникати інтенсивних фізичних навантажень (швидкої ходьби чи підйому сходами).

Якщо за результатами тестів лікар виявить високі ризики або відхилення, він одразу сформує електронне направлення до профільного спеціаліста (кардіолога, ендокринолога чи нефролога) для подальшого лікування в межах Програми медичних гарантій.

Читайте також:

Як перевести пенсію з пошти на картку онлайн: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Квітень 2022 року. Другий місяць повномасштабного вторгнення. Бахмут ще стоїть цілим, хоча повітря вже просякнуте тривогою та невизначеністю. Місто продовжувало жити, а весна — вступати у свої права. Однією з головних локацій для прогулянок містян у той час залишалася набережна річки Бахмутка.

Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста, зроблені фотографинею Ганною Стрельниковою.

Як виглядала бахмутська набережна у квітні 2022 року

Набережна річки Бахмутка завжди була візитівкою міста. У квітні 2022 року, попри наближення фронту, тут панувала оманлива тиша. Комунальні служби продовжували дбати про благоустрій: алеї були прибрані, а зелені насадження доглянуті.

На фотографіях, зроблених Ганною Стрельниковою, зафіксовано момент, коли природа прокидалася від зими. Дерева вздовж річки вже вкривалися першою зеленню, а вода у Бахмутці спокійно текла своїм руслом, ще не понівеченим вирвами від снарядів.

Читайте також:

Світле місто посмішок: як виглядав Бахмут у жовтні 2014 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!