Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сили оборони України успішно атакували місце запуску та зберігання безпілотників російської армії, що розташоване в районі тимчасово окупованого Донецька. Внаслідок повторного удару ворог зазнав втрат в інфраструктурі, призначеній для підготовки безпілотників.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Наслідки удару по російському дронопорту

За інформацією Генерального штабу ЗСУ, українські військові завдали цілеспрямованого удару по об’єкту 23 жовтня. Ця операція стала частиною масштабної серії атак Сил оборони на об’єкти російського військово-промислового комплексу на тимчасово окупованих територіях.

У результаті атаки на дронопорт поблизу Донецька було пошкоджено:

• три будівлі, які окупанти використовували для підготовки та споряджання ударних безпілотних літальних апаратів;
• одну пускову рейку, призначену для запуску дронів.

Значення операції

У Генеральному штабі зазначають, що виведення з ладу таких об’єктів безпосередньо впливає на інтенсивність ворожих обстрілів. Знищення інфраструктури для підготовки БпЛА суттєво зменшує спроможності російської армії атакувати позиції українських захисників та цивільну інфраструктуру України дронами різних модифікацій.

Сили оборони завдали повторного удару по базі запуску дронів рф біля Донецька. Пошкоджено будівлі для підготовки БпЛА та пускову рейку.

Читайте також:

Росіяни вдарили по Ясногірці: понад 10 людей поранено

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі Донеччини. Цього разу під вогонь потрапило селище Ясногірка, внаслідок чого є жертви та значна кількість постраждалих серед місцевих мешканців.

Про це повідомив Вадим Філашкін, голова Донецької обласної військової адміністрації.

Наслідки обстрілу Ясногірки

За інформацією голови Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, протягом дня російська армія завдала чотирьох цілеспрямованих ударів по території Ясногірки.

Станом на зараз відомо про такі наслідки атаки:

• одна людина загинула від отриманих травм;
• 10 цивільних мешканців зазнали поранень різного ступеня тяжкості;
• серед травмованих — 13-річна дівчинка.

Наразі на місцях влучань працюють усі відповідні екстрені служби, правоохоронці та медики. Точні масштаби руйнувань та остаточні наслідки ворожої атаки ще встановлюються.

Читайте також:

Росія вимагає від України вивести війська з Донецької області — Зеленський

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!