Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

8 липня Кабінет міністрів України представляє Раді коаліції концепцію пенсійної реформи. Оновлення передбачає перехід до трирівневої системи, впровадження накопичувальної моделі та зміну принципів нарахування виплат без підвищення пенсійного віку.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Пенсійна реформа 2026

Майбутня пенсійна реформа базуватиметься на трьох основних елементах:

• солідарна система;
• професійні пенсії;
• накопичувальна система.

Головним принципом нарахування стане пряма залежність розміру пенсії від суми внесків, які людина сплатила протягом усього трудового життя. Для громадян, які не мають повного страхового стажу, запровадять гарантовану базову виплату. Її розмір визначатимуть щороку, виходячи з можливостей державного бюджету.

Окремий напрям реформи стосується виплат за пільговим стажем або за достроковим виходом на пенсію. Такі спеціальні пенсії більше не фінансуватимуть із солідарної системи. Для цих категорій працівників створять окремі професійні пенсійні механізми. Джерелом їх фінансування стануть підвищені ставки єдиного соціального внеску або інші накопичувальні інструменти. Перехід на нову модель триватиме 13 років.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев описує очікувані результати так: “Формула нарахування та індексація були справедливими, кланові пенсії скасовані, а мінімальна пенсія була не меншою за реальний прожитковий рівень“.

Автоматична накопичувальна модель

Накопичувальна система працюватиме за принципом автоматичного приєднання. Усіх працівників включатимуть до неї автоматично, проте кожен матиме право відмовитися від участі. Представники Міністерства соціальної політики зазначають, що така відмова в майбутньому означатиме нижчий рівень пенсійних виплат.

Розмір пенсій та обмеження

Реформа передбачає встановлення мінімальної пенсії на рівні не нижче 6 тисяч гривень. Максимальну солідарну пенсію обмежать десятьма прожитковими мінімумами.

Для людей, які мають страховий стаж від 40 років, планують збільшити пенсії у півтора-два рази порівняно з поточними виплатами. Однією з цілей цих змін є досягнення фінансової самодостатності Пенсійного фонду.

Пенсійний вік та страховий стаж

Пенсійний вік залишається на рівні 60 років і підвищуватися не буде. Водночас вимоги до наявності страхового стажу продовжуватимуть зростати за таким графіком:

• у 2026 році — 33 роки стажу;
• у 2027 році — 34 роки стажу;
• у 2028 році — 35 років стажу.

У разі браку стажу громадяни матимуть можливість офіційно його докупити.

Читайте також:

Які види матеріальної допомоги доступні бахмутянам: актуальний перелік на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці продовжують подорожувати власною країною. І хоча туристичні центри на кшталт Одеси, Львова та Трускавця знайомі кожному, невеликі міста також мають чим здивувати мандрівників. Одним із таких міст є Бровари — районний центр у передмісті столиці з населенням близько ста тисяч осіб, розвиненою інфраструктурою та власною історією.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Куди піти та що подивитися у Броварах

Писемні джерела фіксують існування Броварів ще у 1628 році. Тоді ці землі належали польському вельможі Єремії Вишневецькому. Після завершення козацько-селянської війни населений пункт став сотенним козацьким центром, а згодом перейшов у підпорядкування Києво-Печерської Лаври. Нині це райцентр у передмісті столиці з населенням близько ста тисяч осіб та розвиненою промисловою і комерційною інфраструктурою. Незважаючи на статус промислового міста, Бровари мають низку культурних, історичних та рекреаційних локацій для туристичного дозвілля.

Центр “СвітЛиця”

Міський культурно-просвітницький центр “СвітЛиця” проводить інтерактивні освітні екскурсії. За допомогою комп’ютерних технологій відвідувачів знайомлять з фактами біографії та творчості Тараса Шевченка. Експозиція розрахована на екскурсантів різного віку.

Адреса: вулиця Ярослава Мудрого, 1.

Краєзнавчий музей

Фонд краєзнавчого музею Броварів налічує понад сім тисяч експонатів, які розміщені у шести виставкових залах. Історично-археологічна експозиція містить знаряддя праці, прикраси та предмети вжитку давньоруської доби. Окремі відділи присвячені життю Тараса Шевченка та Антона Макаренка у місті. Також тут представлені роботи професійних митців і народних майстрів.

Адреса: вулиця Героїв України, 6.

Музей історичної зброї

Заклад розпочав роботу у 2020 році на вулиці Броварської сотні, на території підприємства “Талісман”. Основу експозиції складає приватна колекція Євгена Градунова, де виставлені предмети старовинної зброї та обладунків різних історичних епох..

Адреса: Броварської сотні , 3.

Будинок культури

У будівлі старого будинку культури до початку Другої світової війни знаходилася трудова колонія для підлітків. Протягом двох років цим закладом керував педагог Антон Макаренко.

Адреса: бульвар Незалежності, 4.

Парк імені Тараса Шевченка

Територія парку раніше мала статус скверу. Окрім пам’ятника Тарасу Шевченку, тут розташований дитячий майданчик з гойдалками та хатинками, лавки та газони.

Адреса: вулиця Ярослава Мудрого, 1.

Парк Перемоги

Паркова зона розташована в центрі міста. На території розміщені скульптури, зразки військової техніки, зокрема танк Т-34 і літак МІГ-19, а також штучне озеро з містком. Поруч працює пункт прокату човнів і катамаранів.

Адреса: вулиця Небесної сотні.

Аквапарк “Термінал”

Об’єкт складається з чотирьох поверхів та має модульну розсувну покрівлю. Заклад містить басейни, водні гірки, джакузі, фітнес-центр, боулінг, кінотеатр і бар. Наразі аквапарк тимчасово зачинений, інформацію щодо відновлення роботи необхідно уточнювати перед візитом.

Адреса: вулиця Київська, 316 (ТРЦ “Термінал”) 

Читайте також:

Безпечні пляжі Києва та області: локації для відпочинку біля води

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!