Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО, які перемістились у Кривий Ріг, можуть отримати гуманітарну допомогу від благодійної організації “Карітас”. Родинам видаватимуть гігієнічні набори.

Про це повідомляє благодійна організація “Карітас Кривий Ріг”.

Карітас Кривий Ріг: видача гігієнічних наборів

Благодійна організація “Карітас Кривий Ріг” відкрила реєстрацію на отримання гігієнічних наборів. На одну родину видаватимуть один набір. Допомогу можуть отримати:

• ВПО, які прибули до Кривого Рогу в 2026 році;
• місцеві жителі, які постраждали внаслідок ракетних атак та мають значні пошкодження житла.

Для отримання допомоги потрібно пройти попередню реєстрацію телефоном. Дату, час та місце видачі допомоги повідомлятимуть зареєстрованим учасникам програми.

Телефон для реєстрації: +380 (77) 051 2770. Дзвінки приймають з понеділка по п’ятницю о 09:30-16:00.

Нагадаємо, що у 2026 році уряд США виділив 77 мільйонів доларів “Карітасу України” для допомоги людям, які постраждали від війни. Завдяки цьому “Карітас” надаватиме 34 види допомоги за чотирма напрямками. Які саме — дізнавайтесь у нашому матеріалі.

Читайте також:

• ВПО на Волині можуть отримати компенсацію за оренду житла
• Разова виплата до Дня Незалежності: які суми передбачені для ветеранів та УБД
• 1 500 гривень допомоги можуть отримати ВПО з Донеччини, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутській міськраді оновили склад координаційної ради у справах дітей. Минулий склад ради працював майже рік — з 19 червня 2025 року. До оновленого складу координаційної ради у справах дітей увійшли 11 осіб.

Хто став членами координаційної ради у справах дітей, йдеться в розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 143рр.

Хто входить до координаційної ради у справах дітей при Бахмутській міськраді

15 травня 2026 року Бахмутська МВА оновила склад координаційної ради у справах дітей. Цей консультативно-дорадчий орган створений для координації дій структурних підрозділів Бахмутської міськради з метою забезпечення прав дитини. Серед основних завдань ради: вирішення питань соціального і правового захисту дітей, профілактика правопорушень, організація роботи щодо запобігання бездоглядності дітей, внесення пропозицій до проєктів програм у частині соціального  захисту дітей.

Головою координаційної ради у справах дітей залишився Сергій Родін — заступник міського голови. Заступницею голови ради стала начальниця Управління молодіжної політики та у справах дітей Катерина Літовченко, а секретаркою — начальниця служби у справах дітей Тетяна Куркулова.

Серед членів координаційної ради у справах дітей:

• Ірина Булгакова — начальниця Управління культури Бахмутської міськради;
• Алла Губа — головна спеціалістка Управління охорони здоров’я Бахмутської міськради;
• Олена Доля — головна спеціалістка з охорони здоров’я та соціального захисту Управління освіти Бахмутської міськради;
• Сергій Любченко — головний спеціаліст Управління з питань фізичної культури та спорту Бахмутської міськради;
• Тетяна Малка — головна спеціалістка служби у справах дітей;
• Марина Погорєлова — директорка Бахмутського міського центру соціальних служб;
• Максим Сафонов — голова громадської організації “Студентська Молодь Бахмуту”;
• Інна Сподіна — начальниця Управління соціального захисту населення Бахмутської міськради.

Читайте також:

• Чим має займатися МВА без території: що думають бахмутяни про владу в екзилі, і що каже закон?
• У Луганській ОВА скоротять кількість керівних посад: що відомо про реформу
• Як формуватимуть бюджет Бахмутської громади на наступні 3 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!