Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають інтенсивні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де відбулося суттєве зростання кількості штурмів. Водночас на Костянтинівському напрямку фіксується спад наступальної активності російських військ.

Про це повідомили в Генштабі ЗСУ.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільшу кількість атак протягом минулої доби зафіксовано на Покровському напрямку, де активність армії рф значно зросла. Українські захисники зупинили тут 43 атаки противника, що на 17 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Ворог виявляв активність у районах Білицького, Сергіївки, Удачного та Молодецького, а також здійснював штурми у напрямках Софіївки, Приюту, Кучерового Яру, Вільного, Нового Шахового, Степів, Ганнівки, Нового Донбасу, Добропілля, Водянського, Красноподілля, Новофедорівки та Василівки.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв, навпаки, знизилася. Противник здійснив тут 18 штурмових дій, що на 11 атак менше, ніж минулого дня. Загарбники намагалися просунутися в районах населених пунктів Костянтинівка та Іллінівка, а також у напрямках Осикового, Миколайпілля, Новогригорівки та Довгої Балки.

На Лиманському напрямку інтенсивність наступальних дій залишилася без змін. Росіяни вісім разів атакували позиції українських військових у районах Лимана, Ставків та Діброви, а також у напрямках Новоселівки та Дробишевого.

На Слов’янському напрямку фіксується незначне зниження активності. Противник здійснив сім штурмів у районах Озерного та Кривої Луки, а також у напрямку Миколаївки, що на одну атаку менше порівняно з попередньою добою.

На Краматорському напрямку російська армія провела одну штурмову дію у напрямку населеного пункту Юрківка. Минулої доби на цій ділянці фронту наступальних дій не фіксувалося.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зменшився на 1530 осіб. Росіяни втратили 789 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 374 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також 27 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

• 5 бойових броньованих машин;
• 4 засоби протиповітряної оборони;
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 2 одиниці спеціальної техніки;
• 1 реактивну систему залпового вогню.

Читайте також:

Російська армія збільшила кількість атак на Костянтинівському напрямку: ситуація на фронті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

15 вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №15335 “Про внесення змін до деяких законів України щодо нерухомого майна, придбаного в іпотеку”. За це рішення проголосували 278 народних депутатів. Документ дозволяє внутрішньо переміщеним особам оформлювати в іпотеку житло, яке вони купують із використанням державних житлових ваучерів.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада підтримала новий законопроєкт №15335

Проєкт закону розробили для створення ефективного механізму забезпечення житлом переселенців із тимчасово окупованих територій. Документ пропонує фінансувати купівлю або будівництво нерухомості через поєднання державних житлових ваучерів та залучених кредитних коштів.

Для впровадження нового механізму пропонується внести зміни до трьох законів:

• “Про іпотеку”;
• “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”;
• “Про нотаріат”.

Окрему увагу в документі приділено захисту майнових інтересів держави та кредиторів. Для цього, за словами Олени Шуляк, Голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, проєкт закону встановлює чіткі правила використання такого житла як предмета іпотеки. Зокрема, передбачається законодавча заборона на продаж цієї нерухомості або її передачу в повторну іпотеку, яка діятиме протягом пяти років. Також ініціатива гарантує обов’язкову державну реєстрацію всіх відповідних обтяжень на право власності.

Читайте також:

Що з проєктом житла для бахмутян в Гостомелі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!