Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна провела черговий обмін полоненими, в результаті якого додому повертаються 193 українські захисники. Серед них — військові різних підрозділів, поранені та ті, проти кого росія відкривала кримінальні справи.

Про обмін 24 квітня повідомив Володимир Зеленський, президент України.

Обмін полонених, 24 квітня

Україна продовжує повертати своїх громадян із російського полону. У межах чергового обміну додому повертаються 193 українські військові. Серед звільнених — бійці:

• Збройні Сили України;
• Національна гвардія України;
• Державна прикордонна служба України;
• Національна поліція України;
• Державна спеціальна служба транспорту.

Відомо, що звільнені захисники виконували бойові завдання на різних напрямках фронту. Серед них є поранені, а також військові, проти яких російська сторона відкривала кримінальні провадження.

До теми:

• Великодній обмін: Україна повернула 182 військових та цивільних з російського полону

• Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня
• Новий обмін військовополоненими: Україна повернула з російської неволі 200 громадян
• 71-й обмін: Україна повернула з російської неволі 157 військових та цивільних громадян
• Обмін полоненими 23 липня: в Україну повертаються тяжкопоранені захисники
• Новий обмін 4 липня 2025 року: хто повернувся до України після російського полону
• Повернення додому: 15 фотографій українців після обміну 4 липня 2025 року
• Обмін полоненими 26 червня 2025 року: хто повернувся до України
• Новий обмін полоненими: кого вдалося повернути до України 20 червня
• Обмін 19 червня: звільнено українців з важкими пораненнями після 3 років у полоні
• З полону повернулися офіцери, молоді воїни та оборонці Маріуполя — обмін 14 червня
• Обмін полоненими 12 червня: Україна повернула важкопоранених військових
• Обмін 10 червня. Україна повернула важкопоранених захисників з російського полону
• Перші фото вдома: 35 світлин звільнених з полону українців
• Обмін полоненими 9 червня – 30 фото звільнених Героїв
• Обмін 1000 на 1000: імена всіх українців, які повернулися з полону. Повний список
• Обмін 307 на 307: Україна повернула додому ще три сотні людей. Хто серед звільнених
• 307 українських героїв повернулися додому: перші фото після полону
• Обмін полоненими 6 травня: хто повернувся додому з російського полону – офіційний список
• Повернення додому: перші фото звільнених з полону українських військових

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні може з’явитися новий інструмент підтримки родин і дітей — накопичувальні рахунки для дітей від держави, відомі в світі як baby bonds.

Відповідну ініціативу представив Денис Улютін, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України, на зустрічі із новопризначеною головою Представництва ЮНІСЕФ в Україні Анн-Клер Дюфей.

В Україні можуть запровадити baby bonds

Під час зустрічі сторони визначили ключові напрями подальшої співпраці. У центрі уваги опинилися підготовка соціальної сфери до наступного зимового періоду, загальний розвиток системи соціального захисту, всебічна підтримка родин і дітей, а також зміцнення системи місцевих соціальних послуг.

У міністерстві підкреслюють, що досвід минулої зими яскраво продемонстрував: саме соціальна сфера першою бере на себе удар під час криз, пов’язаних із безпековими чи енергетичними викликами. Також учасники зустрічі проаналізували ефективність механізмів допомоги, застосованих минулої зими. Окрему увагу приділили швидкості здійснення виплат, цифровізації робочих процесів та важливості адресного використання коштів Гуманітарного рахунку для найбільш вразливих категорій населення.

Однією з тем обговорення стала концепція “baby bonds”. Це спеціальні накопичувальні рахунки, які відкриватимуться для дітей. Ініціатива являє собою довгостроковий підхід, за яким держава інвестуватиме кошти в кожну дитину починаючи з моменту її народження.

Згідно з планом, такий фінансовий інструмент стане суттєвою підтримкою для дитини у майбутньому. Після досягнення повноліття ці накопичені кошти можна буде використати на здобуття освіти, старт самостійного дорослого життя або закриття інших важливих базових потреб.

Програма SPIRIT та регіональні соціальні послуги

Міністр та Представниця ЮНІСЕФ обговорили практичні результати програми SPIRIT, яка вже працює в українських регіонах. Цей проєкт реалізується за підтримки ЮНІСЕФ, Міністерства закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії, а також Світового банку. Програма має на меті розвиток соціальної сфери та послуг безпосередньо у громадах і вже охопила понад 20 тисяч людей у 10 регіонах України.

У межах розвитку регіональних сервісів обговорювалося розширення послуг раннього втручання, розвиток підтримки батьківства, впровадження догляду за місцем проживання у громаді та надання допомоги родинам, у яких виховуються діти з інвалідністю. Значну роль у реалізації цих завдань відіграють програми малих грантів — вони дозволяють територіальним громадам самостійно запускати локальні сервіси підтримки.

Читайте також:

Допомога дітям у Києві: Червоний Хрест оголосив реєстрацію на продуктові набори

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!