Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією в регіоні залишається напруженою. Зміна погодних умов чи зміна тактики ворожих обстрілів вносять свої корективи у роботу волонтерів, проте потік людей, які бажають виїхати у безпечні регіони, не зменшується. Це пов’язано з тим, що ворожі дії лишили людей базового рівня життя, перетворивши квартири у справжні склепи — із закритими фанерою вікнами, але без електроенергії.

Про це, а також про маршрути вивозу редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині: звідки виїжджають найчастіше та хто просить про допомогу

За словами Євгена Ткачова, загальний алгоритм евакуації йде своїм шляхом, проте наразі спостерігається певна динаміка до збільшення кількості охочих виїхати з конкретних міст. Зокрема, зростає потік евакуйованих з Дружківки, Миколаївки, Краматорська та Слов’янська.

Лише за лютий поточного року Євген Ткачов особисто евакуював автівкою близько 300 осіб. Найбільше людей виїхало саме з Дружківської громади (Дружківка та Олексієво-Дружківка), а також з Миколаївки. Проте загальну статистику підбити складно, адже гуманітарна місія “Проліска” здійснює рейси щодня.

Важливою тенденцією останніх тижнів стало збільшення кількості сімей з дітьми, яких вивозять безпосередньо з прифронтових зон.

“Люди сиділи-сиділи, розмірковували: їхати чи не їхати. Хоча в цих місцях обов’язкова чи примусова евакуація дітей вже давно оголошена, але якось був невеличкий перерив. Ну а тепер, бачачи небезпеку, батьки активніше почали евакуюватися з дітьми“, — зазначає представник місії.

Маршрути та логістика: як проходить евакуація

Алгоритм порятунку людей відпрацьований до деталей. З найнебезпечніших прифронтових зон місцевих мешканців вивозять поодинокі волонтери, представники організації “Білі Янголи” та ДСНС.

Далі людей доправляють до Краматорська, який слугує своєрідним транзитним хабом. Там відбувається пересадка на більш місткий та комфортний транспорт: великі автобуси або спеціалізовані медичні автомобілі для маломобільних громадян. Після цього евакуйованих везуть на залізничні вокзали (зокрема, до Лозової), де їм допомагають оформити перші фінансові виплати та підбирають подальший транзитний маршрут у безпечні області України.

Чому потепління не зупинить евакуацію

Існує думка, що із закінченням важкого зимового періоду люди менше хотітимуть покидати свої домівки. Однак Євген Ткачов спростовує це припущення. На його думку, потепління може дещо вплинути на зменшення відтоку населення лише у приватному секторі або сільській місцевості. Для мешканців міст ключовим фактором залишаються не погодні умови, а наявність базових комунальних послуг.

“Якщо не буде електрики, не буде води, не буде газу, то дійсно буде збільшуватись потік на евакуацію, незважаючи на те, що назовні потеплішало. Коли людина живе в багатоповерхівці без газу, води і електрики, то як би там тепло не було, це все ж таки проблеми. Вікна закриті, але квартира перетворюється на склеп“, — пояснює Ткачов.

Нова небезпека для цивільних та волонтерів: денні обстріли

Робота евакуаційних екіпажів ускладнилася через зміну тактики російських військ. Якщо раніше дрони та ракети атакували переважно вночі, то зараз ворог почав інтенсивно бити по містах у світлу пору доби, особливо в той період, коли в містах та селах до настання комендантської години.

“З‘явилася небезпека, котра була колись в Костянтинівці. Це коли обстріли йдуть впродовж світлового дня… Тобто десь з 10 ранку і там до 14:00 чи до 15:00. Тобто коли люди активно ходять по містах, коли йдуть у своїх справах, на базарчик, чи в магазини, чи до банкоматів“, — розповідає волонтер.

Оскільки евакуаційні заходи зазвичай розпочинаються з 8-ї ранку, і цивільні, які збираються на точках виїзду, і самі волонтери опиняються під прямою загрозою потрапити під раптовий денний обстріл у тих районах, які донедавна вважалися відносно безпечними.

Читайте також:

Евакуація з Дружківки із розселенням: які варіанти житла пропонують людям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер вони повністю замінюються на відповідні металеві монети.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі про те, чому Національний банк України ухвалив таке рішення, та де громадяни можуть безплатно обміняти старі гроші.

В Україні вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень

З 2 березня паперові купюри дрібних номіналів перестають бути дійсним засобом платежу. Ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу, через що їх не можна буде використовувати при розрахунках. Замість них в обороті будуть металеві монети відповідних номіналів.

Де та в які терміни можна обміняти старі купюри

Громадяни мають достатньо часу для комфортного обміну застарілих банкнот на монети чи купюри інших номіналів. Сама процедура є абсолютно безоплатною, на неї не встановлено жодних комісій, а сума обміну не обмежується.

Терміни та місця обміну розподілені наступним чином:

• в усіх відділеннях банків України — впродовж одного року з дати вилучення, до 26 лютого 2027 року включно;
• в уповноважених банках (до цього переліку належать АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк” та АТ “ПУМБ”) — упродовж трьох років, до 28 лютого 2029 року включно;
• у Національному банку України — обмін здійснюється безстроково.

Чому Нацбанк відмовляється від дрібних банкнот

Рішення НБУ має як економічне, так і практичне обґрунтування. По-перше, дрібні паперові гроші майже не використовуються населенням у роздрібній торгівлі. По-друге, їхній фізичний стан переважно є критично зношеним. Середній термін придатності таких банкнот становить лише близько 2,5 років. Для порівняння, металеві монети здатні перебувати в обігу 20–25 років.

Процес виведення цих банкнот розпочався не сьогодні, він триває вже майже шість років: з 1 жовтня 2020 року банки почали поступово вилучати номінали 1 та 2 гривні, а з 1 січня 2023 року — 5 та 10 гривень.

Повний перехід на розрахунки монетами принесе значну користь економіці. Це суттєво зменшить витрати держави та учасників ринку на оброблення, транспортування і зберігання готівки. Крім того, це підвищить загальну якість грошей в обігу, адже старі купюри використовувалися понад два десятиліття.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!