Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Наприкінці лютого 2026 року так званий уряд “днр” зробив заяву про розробку генплану відбудови окупованого Бахмута. Ці роботи планують завершити у 2026 році. Представники російської установи “Єдиний інститут просторового планування рф (ЄІПП)“, які розроблятимуть генплан, заявили, що Бахмут розглядають в якості промислового міста. Тут, нібито, хочуть відновити різні виробничі потужності.

Про це повідомляє Єдиний інститут просторового планування рф.

Окупанти хочуть відновити промисловість у Бахмуті

У лютому 2026 року окупаційна влада Донеччини заявила про плани на відбудову. Росіяни, нібито, розроблятимуть генплани відбудови окупованих після 2022 року населених пунктів — Бахмута, Курахового і Великої Новосілки. Також планують розробити генплан Докучаєвська, який був окупований значно раніше — у квітні 2014 року.

Роботу над генпланами обіцяють завершити у 2026 році. Цим займатиметься Єдиний інститут просторового планування рф (ЄІПП). Представники цієї установи вже окреслили плани на відбудову. Зокрема, окуповані населені пункти розглядають скоріше як промислові осередки. Заяв про відбудову житла поки що не робили.

Зокрема, окупанти розповіли про плани на Бахмут. Вони обговорюють перспективи відновлення заводу шампанських вин та соляних шахт. Перспективним напрямком рф також вважає видобуток та переробку каолінової глини в Бахмуті. Цю сировину, нібито, використовуватимуть для виробництва порцеляни і кераміки.

Нагадаємо, що відновити промисловість у зруйнованому Бахмуті влада “днр” обіцяє не вперше. Ще у 2024 році ватажок “днр” пушилін розповідав про плани запуску заводу шампанських вин та розпочати видобуток солі на “Артемсолі”. Однак, ці плани окупанти так і не реалізували.

Читайте також:

• Невизначене майбутнє Соледара: що залишилось від міста після трьох років окупації
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру
• Як відреагувало посольство України у Франції на російську виставку із зображенням “Артемсолі”. Публікуємо позицію дипломатів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 25 штурмів. Мета окупантів — оточити українські підрозділи, які тримають оборону. Для цього вони збільшують тиск у самих Покровську і Мирнограді та прилеглих населених пунктах.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на Покровському напрямку

Найбільше ворожих атак на Донеччині протягом минулої доби, 3 березня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 25 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Красного Лимана, Родинського, Покровська, Удачного, Молодецького, в бік Кучерів Яру, Новоолександрівки й Новопідгороднього.

За даними оперативного командування “Схід”, ситуація на Покровському напрямку залишається складною. Росіяни залучають додаткові резерви, нарощують кількість авіаударів та використовують інші вогневі засоби.

Зараз окупанти постійно тиснуть на села Гришине і Рівне, північну частину Покровська та північну частину Мирнограда. ЗСУ стримують ворога.

“Здійснюється посилена аеророзвідка, додаткове мінування ймовірних маршрутів просування ворога та блокування ворожої логістики, системно проводяться пошуково-ударні дії підрозділами Сил оборони України. Активно працюють наші дронові підрозділи та артилерія”, — зазначили в командуванні “Схід”.

Ситуація на інших напрямках фронту Донеччини, зведення за 3 березня

На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 17 атак. Окупанти атакували в районах Костянтинівки, Плещіївки, Софіївки, Русин Яру, в бік Іллінівки й Новопавлівки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямках Шийківки, Ставків, Дробишевого і Лимана. Загалом минулої доби тут відбулось 10 боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував 10 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного й Платонівки та в напрямку Різниківки й Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку окупанти наступальних дій не проводили.

Читайте також:

• Партизани “АТЕШ” паралізували залізничну логістику окупантів у Луганську: наслідки диверсії
• Ворог просунувся поблизу трьох населених пунктів на Донеччині: зведення з фронту
• Авіабомби та FPV-дрон вдарили по Дружківці: серед жертв є поліцейський

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!