Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

23–27 листопада молодіжний екопростір “Зелений Вал” від Greenpeace Україна долучиться до міжнародної ініціативи MAKE SMTHNG Week. У програмі — лекції, розмова про мистецтво й капіталізм, творчі посиденьки, гра-рефлексія та своп одягу. Усі зустрічі починатимуться о 18:00. Участь безоплатна для всіх бажаючих долучитися.

Про це повідомляє Greenpeace Україна.

Напередодні Чорної п’ятниці, коли реклама закликає купувати більше, “Зелений Вал” пропонує приділити час речам, які вже є, та спробувати альтернативи новим покупкам: ремонт, переробка, обмін і творчість.

Події відбудуться в межах MAKE SMTHNG Week — міжнародної ініціативи, яку Greenpeace започаткував у 2017 році разом із Fashion Revolution та Shareable. Вона виникла як відповідь на надмірне споживання й ажіотаж довкола сезону розпродажів. Ініціатива об’єднує людей на практичних заняттях і зустрічах, де вони вчаться ремонтувати, повторно використовувати речі, обмінюватися ними та створювати щось власноруч.

У центрі MAKE SMTHNG Week — переосмислення культури споживання, у якій речі швидко втрачають цінність і стають відходами. Ремонт та повторне використання допомагають подовжити їхнє життя, зменшити потребу в нових покупках і дбайливіше використовувати ресурси.

Через програму в Києві спільнота “Зеленого Валу” прагне допомогти учасникам та учасницям краще зрозуміти власні споживчі звички та вплив реклами й суспільних очікувань на них. Водночас дати простір для практики: обмінятися одягом, повернутися до незавершеної творчої роботи, поділитися матеріалами та навичками. Спільний формат дозволяє спробувати ці підходи з підтримкою інших людей.

Програма:

• 23 листопада — лекція “Мистецтво не споживати зайвог”. Про причини надмірного споживання, звичку купувати зайве та вплив повсякденних рішень на довкілля. Учасники обговорять практичні підходи, які допомагають купувати менше й обирати якісніші речі.
• 24 листопада — зустріч “Багате мистецтво, бідне мистецтво”. Арткритик Олексій Мінько та художниця Ірина Лоскот на прикладах із мистецької практики розглянуть, чи можна створювати мистецтво без великих витрат і чи дозволяє це залишатися поза капіталістичною системою;
• 25 листопада — “Швидка мода — вбивця довкілля і гаманців?” та своп одягу. Зустріч про вплив швидкої моди на довкілля й особисті витрати, а також доступні альтернативи постійним покупкам. Практичною частиною стане обмін одягом. Для свопу можна принести до п’яти речей одягу в гарному стані — чистих і готових до носіння, без взуття. За бажанням учасники зможуть залишити їх у просторі для обміну до 27 листопада включно. Після завершення MAKE SMTHNG Week речі, які не знайдуть нових власників, передадуть до благодійного магазину”
• 26 листопада — “Посиденьки-поробеньки”. Спільний вечір рукоділля, перешивання та творчості. Можна принести власну роботу, обмінятися матеріалами, запитати поради щодо ремонту чи перероблення речей або поділитися своїм досвідом;
• 27 листопада — “Ворожіння проти капіталізму”. Гра-рефлексія, натхненна правилами ворожіння на Таро. Замість карт використовуватимуть цитати з книжок, що критично осмислюють капіталізм. Вони стануть відправною точкою для розмови про особисті труднощі, суспільні очікування та тиск системи. Ділитися особистим можна за бажанням.

Як долучитися

Коли: 23–27 листопада 2026 року, початок усіх подій о 18:00.
Де: молодіжний екопростір “Зелений Вал”, Київ, 5 хв. від м. Контрактова площа; точна адреса буде надіслана учасникам/цям після реєстрації.
Участь: безоплатна, за попередньою реєстрацією.

Про організаторів

“Зелений Вал” — це місце зустрічі як тих, хто вже цікавиться екологічними питаннями та реалізує власні ініціативи, так і тих, хто лише відкриває для себе цю сферу, шукає однодумців і можливості для розвитку. Тут не потрібно бути експертом з екології чи мати досвід екоактивізму — достатньо цікавості, відкритості до нових ідей та бажання долучатися до позитивних змін. “Зелений Вал” відкритий для всіх, хто поділяє цінності турботи про довкілля та хоче разом з іншими творити зелене майбутнє України.

Instagram “Зеленого Валу”.
Telegram “Зеленого Валу”.

Контактна особа: Анастасія Кім, менеджерка молодіжної спільноти в команді Greenpeace Україна
[email protected]

Читайте також:

Банк розвитку Ради Європи профінансує 1 000 ваучерів для ВПО з ТОТ до кінця 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy, присвячена відбудові України. Мета заходу — презентувати проєкти з відбудови потенційним інвесторам з-за кордону. Серед проєктів, представлених у межах виставки, є проєкт “Бахмут-Гоща”, що передбачає будівництво житла для ВПО на Рівненщині. Хоч делегація з Бахмутської громади не була особисто присутня на виставці, її проєкт увійде в каталог для розсилки партнерам.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповіла Тетяна Федорова, генеральна директорка Premier Expo Ukraine, організаторка ReBuild Ukraine Construction&Energy.

ReBuild Ukraine 2026: як заявлені проєкти представлятимуть інвесторам

12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy. Участь у ній приймають громади різних регіонів України, міжнародні партнери та потенційні інвестори. Громади презентують свої проєкти з відбудови та шукають можливості їх реалізації.

Серед проєктів, які шукають інвесторів у межах виставки, є проєкт Бахмутської громади “Сталева Мрія Бахмут-Гоща: Доступне житло в оренду для ВПО”. Його мета — будівництво 580 орендних квартир для інтеграції 1 230 ВПО з Бахмута в Гощанській громаді. Загальний житловий фонд складатиме 1 480 квартир.

Хоч бахмутський проєкт і був представлений на виставці, сама делегація з Бахмута не відвідувала захід. Проте це не означає, що потенційні донори не зможуть ознайомитися з проєктом. Він розміщений на сайті ReBuild Ukraine та буде розісланий партнерам заходу.

“Ми робимо підтримку на нашому сайті і продовжуємо розміщувати проєкти громад, які не мають можливості виступити зі стендом, отримати від нас стенд і виступ на марафоні громад. Ми їх (ред. проєкти) пишемо англійською, українською мовою. І для наших донорів — інвестори, фінансові установи, ті, хто займається страхуванням військових ризиків — ми на них потім робимо дубльовану розсилку, де інформуємо про ці проєкти, щоб вони могли на них подивитися. Але їх дуже-дуже багато, і потрібно щось дуже таке унікальне, щоб вихопити в сотнях проєктів саме якийсь цікавий”, — зауважила Тетяна Федорова.

За словами організаторки виставки, раніше проєкт “Бахмут-Гоща” було складніше втілити і презентувати інвесторам, бо були проблеми зі статусом житла, побудованого не у своїй громаді. Зараз це питання врегульоване, тому проєкт може бути більш привабливим для донорів.

“У нас раніше був Бахмут, вони дуже активно брали участь. Але в той момент ще була одна проблема. На рівні держави не було вирішене питання, як вони можуть розпоряджатися житлом, яке побудоване не на їх території. Якщо я не помиляюся, то зараз це питання вирішено. Вони зараз мають можливість домовлятися з місцевою владою, будувати житло для своїх мешканців і вже розпоряджатися і надавати це житло для них. Але є ще такий момент. Донорські організації, які не можуть втілити свою задачу, умовно кажучи, надати гроші громаді, то такі громади їм менш цікаві. Вони не розуміють, як потім будуть звітувати про такі дії. Це трохи складний процес, його треба пройти. Можливо десь потрібно, щоб держава допомогла цим громадам якось створити правильно комунікацію, в тому числі якісь гарантії для цих донорських організацій, щоб вони розуміли, з ким вони співпрацюють”, — зазначає Тетяна Федорова.

Нагадаємо, що вперше про проєкт “Бахмут-Гоща” офіційно заявили в листопаді 2024 року. Його анонсували у Варшаві під час заходу ReBuild Ukraine. Сьогодні вже розроблена проєктна документація і виділені перші 10 мільйонів гривень на підготовчі роботи до будівництва.

Читайте також:

• Від житла для переселенців до цифрових архівів: які проєкти громади Донеччини подали до DREAM та скільки вони коштують
• Що відбувається з житловими проєктами для бахмутян у Гощі, Кропивницькому та Гостомелі у 2026 році
• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!