Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні Костянтинівка регулярно згадується у зведеннях Генерального штабу ЗСУ через постійні штурми противника та обстріли з боку російської армії. Проте до початку повномасштабного вторгнення місто жило звичним мирним життям, розбудовувало інфраструктуру та плекало власну історію.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Якою була Костянтинівка до війни

Мирний та живий — таким було місто Костянтинівка до війни Тоді воно було спокійним східноукраїнським населеним пунктом, де місцеві будували власне життя та жили у своєму темпі.

Редакція зібрала 10 архівних світлин, які нагадують про довоєнний вигляд населеного пункту на Донеччині. На цих знімках зафіксовані знайомі кожному місцевому мешканцю вулиці, архітектурні пам’ятки та спокійна атмосфера міста до того, як сюди прийшли росіяни.

Читайте також:

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Процедура вступу до школи у 2026 році передбачає подачу заяв як в онлайн, так і в офлайн форматах. Батьки можуть скористатися цифровими сервісами для реєстрації дітей, а для внутрішньо переміщених осіб діють спрощені умови подачі документів.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Зарахування до 1 класу у 2026 році: які документи потрібні

Згідно з оновленими правилами, процес подачі документів у 2026 році є гнучким. Батьки мають змогу подати паперові копії особисто у закладі освіти або заповнити електронну заяву дистанційно через систему АІКОМ, портал school.isuo.org чи застосунок “Дія”. Для зарахування до 1 класу необхідно підготувати:

• заяву про зарахування, яку подає один з батьків або законний представник;
• свідоцтво про народження дитини;
• медичну довідку № 086-1/о, яка вимагається виключно у випадку вибору очної або змішаної форми навчання;
• документ для підтвердження місця проживання, якщо родина претендує на першочергове зарахування за територією обслуговування навчального закладу.

При поданні електронної заяви через портал “Дія” або систему онлайн-реєстрації достатньо вказати реквізити свідоцтва про народження дитини, такі як серію, номер та дату видачі. Після цього система автоматично верифікує документ через державні реєстри. Присутність дитини під час подачі документів не є умовою для її зарахування до закладу освіти. Відповідальний працівник закладу перевіряє внесені відомості у системі АІКОМ, а при поданні заяви особисто або поштою — самостійно вносить реквізити документів до системи для перевірки.

Документальне підтвердження місця проживання

Для отримання права на першочергове зарахування до школи за територією обслуговування батькам необхідно надати документ, що підтверджує місце проживання дитини або одного з законних представників. До цього переліку належать:

• паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина, посвідка на постійне чи тимчасове проживання, посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового чи тимчасового захисту, а також довідка про звернення за захистом в Україні;
• довідка про реєстрацію місця проживання;
• довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
• документ, що засвідчує право власності на відповідне житло, зокрема свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або договір купівлі-продажу;
• рішення суду про надання права на вселення до житлового приміщення, визнання права користування або права власності, яке набрало законної сили;
• документ, що засвідчує право користування житлом, наприклад, договір найму чи оренди;
• довідка про проходження служби у військовій частині;
• акт обстеження умов проживання;
• інший офіційний документ із інформацією про місце проживання.

Особливості подачі документів для дітей-переселенців

Для внутрішньо переміщених осіб діє спрощена процедура зарахування. Наявність довідки про взяття на облік як ВПО надає дитині право на першочергове зарахування до школи за місцем фактичного перебування. Реквізити довідки вносяться до системи АІКОМ, яка здійснює автоматичну перевірку документа через Єдину інформаційну базу даних про ВПО. Додаткові паперові підтвердження від батьків не вимагаються.

Діти зі статусом ВПО або особи, які мають посвідчення біженця, зараховуються до навчального закладу навіть за відсутності свідоцтва про народження чи медичної довідки № 086-1/о. У разі відсутності свідоцтва про народження керівництво школи зобов’язане прийняти дитину та невідкладно поінформувати орган опіки і піклування за місцезнаходженням навчального закладу для допомоги в оформленні відповідного документа. У випадку відсутності паперового табеля чи виписки оцінок школа має право встановити рівень знань дитини самостійно або визнати результати на основі довідки з тимчасового закладу освіти. Письмова згода батьків на обробку персональних даних для системи АІКОМ не потрібна.

Читайте також:

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!