Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни продовжують штурми вздовж лінії фронту, зокрема на Донеччині. Відтак, за даними аналітиків DeepState за 29 січня, ворогу вдалося просунутися поблизу Дронівки та Пазено. Водночас в Генштабі зафіксували понад 80 штурмів на Покровському напрямку.

Більше про актуальну ситуацію на фронті, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Фронт на Донбасі: ситуація на 30 січня

За даними аналітиків DeepState, ворогу вдалося просунутися поблизу селищ Дронівка, що поблизу міста Сіверськ, та Пазено, що відноситься до Соледарської міської громади.

Водночас за даними Генштабу ЗСУ, ситуація наступна:

• на Лиманському напрямку ворог атакував 13 разів, намагаючись просунутися вперед у районах населених пунктів Дробишеве, Степи, Греківка, Зарічне та у бік Дружелюбівки, Ставків;
• на Слов’янському напрямку було відбито 7 спроб окупантів просунутися вперед, у районі Ямполя та у бік Рай-Олександрівки, Закітного;
• на Краматорському напрямку росіяни не проводили наступальних дій;
• на Костянтинівському напрямку ворог здійснив 19 атак у районах населених пунктів Плещіївка, Щербинівка, Русин Яр та у бік Новопавлівки, Костянтинівки, Іллінівки, Берестка, Степанівки, Софіївки;
• на Покровському напрямку українські військові відбили 87 штурмів у районах населених пунктів Торецьке, Никанорівка, Родинське, Мирноград, Рівне, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка та у бік населених пунктів Червоний Лиман, Кучерів Яр, Вільне, Білицьке, Новий Донбас, Гришине, Новопідгородне, Муравка, Іванівка, Філія.

Втрати рф

За даними Генштабу ЗСУ, за минулу добу росіяни втратили:

• 1 310 військових;
• 1 танк;
• 4 бойових броньованих машин;
• 15 артилерійських систем;
• 2 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 555 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 129 автомобілів та автоцистерн;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни просунулися біля Костянтинівки — Deep State

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2025 року система медико-соціальної експертизи в Україні зазнала фундаментальних змін. Замість звичних МСЕК запроваджено оцінювання повсякденного функціонування особи, яке здійснюють команди лікарів-практиків на базі багатопрофільних лікарень.

Редакція Бахмут IN.UA роз’яснює, куди звертатися, у які терміни та як правильно оформити скаргу у 2026 році.

Куди звертатися для оскарження рішення

За даними МОЗ, якщо пацієнт вважає висновок експертної команди необґрунтованим, він має право на апеляцію. Оскарження здійснюється через спеціалізовану установу — Центр оцінювання функціонального стану особи.

Законодавство передбачає два способи подання скарги, що робить процедуру доступною для різних категорій громадян:

• електронна форма — для цього необхідно звернутися до свого лікуючого лікаря, який спочатку направляв вас на оцінювання. Лікар зобов’язаний оформити електронну скаргу та надіслати її до Центру оцінювання через профільну електронну систему;
• паперова форма — пацієнт або його офіційний представник можуть надіслати скаргу звичайним поштовим відправленням безпосередньо на адресу Центру оцінювання.

Розгляд таких звернень здійснюють експертні команди Центру протягом терміну, що не перевищує 30 календарних днів із моменту отримання документів.

Що обов’язково має містити скарга

Щоб звернення було прийняте до розгляду, воно повинно відповідати встановленим вимогам. У тексті скарги необхідно чітко зазначити наступні дані:

• повне прізвище, ім’я та по батькові (ПІБ) скаржника;
• актуальну адресу проживання або фактичного перебування;
• контактні дані для зв’язку (номер телефону та адреса електронної пошти);
• чіткі вимоги та їхнє детальне обґрунтування (чому ви вважаєте рішення експертної команди невірним);
• дату складання документа.

Терміни подання та можливість поновлення строків

Стандартний термін для подання скарги становить 40 календарних днів із моменту оголошення рішення експертної команди.

Якщо цей строк було пропущено, пацієнт має право подати клопотання про його поновлення. Це можливо лише за наявності поважних причин, підтверджених документально, а саме:

• перебування у відрядженні;
• період тимчасової непрацездатності (хвороба);
• проходження військової служби.

Центр оцінювання розглядає клопотання про поновлення строку протягом п’яти робочих днів. Про рішення заявника повідомляють поштою або через електронну кабінет. У разі позитивного рішення, пацієнт має 10 робочих днів, щоб офіційно подати скаргу.

Читайте також:

Лікарка з Бахмута розповіла про грип і ГРВІ у 2026 році: які типові симптоми та небезпечні ускладнення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!